РОЛЬ АЛЬТЕРНАТИВНИХ КОРМОВО-СИДЕРАЛЬНИХ
КУЛЬТУР У БІОЛОГІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕРОБСТВА В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Встановлено особливості росту і розвитку рослин, хімічний склад надземної біомаси і післяукісних решток, вихід основних поживних речовин, наявність макроелементів в органічній масі мальви порівняно з іншими сидеральними культурами в проміжних посівах. Визначено післядію альтернативних сидеральних культур на ріст, розвиток і продуктивність основних культур в агрофітоценозах. Досліджено також роль альтернативних сидеральних культур у зміні чисельності корисної і патогенної мікрофлори, а також вплив їх на біологічну й алелопатичну активність ґрунту.
Посів у ярому блоці залежно від збирання попередника – ярого ячменю (с.Прима Білорусії) приходився на ІІІ декаду липня-І декаду серпня. Сходи рослин з'являються в середньому через 5 днів у мальви мелюки (с.Кормела) і суріпиці ярої (с.Чаніта), через 6 – у редьки олійної (с.Либідь). Надалі розвиток рослин йде різними темпами. Найбільш інтенсивний вид – суріпиця яра до фази плодоношення вегетує 65-75 днів. Вона випереджає редьку олійну на 10-15 днів, мальву мелюку – на 15-20 днів.
У ярому блоці при оптимальній густоті стояння рослин за врожайністю мальва мелюка значно переважала капустяні культури (табл. 10). Як більш високопродуктивна культура, вона формує на 12,50-12,64 т/га більше надземної біомаси, ніж суріпиця яра і на 7,20-7,94 т/га більше, ніж редька олійна. Аналогічно надземній біомасі, післяукісні рештки – більші у мальви мелюки, ніж у суріпиці ярої і у редьки олійної. У результаті, загальна біомаса мальви мелюки майже вдвічі перевищувала біомасу суріпиці ярої і значно (8,57-9,17 т/га) – редьки олійної.
За продуктивністю в ярому блоці мальва мелюка перевищує капустяні культури. З одного гектара вона забезпечила вихід сухої речовини 4,26-4,35 т і протеїну – 1,00-1,02 т, редька олійна –
Таблиця 10 -
Врожайність альтернативних кормово-сидеральних
культур у ярових проміжних посівах (1994-1997 рр.)
Варіант Густота стояння рослин, шт./м? Врожайність, т/га
надземної біомаси післяукісних рештків загальної біомаси
Редька олійна,с.Либідь (вся біомаса) 143 18,67 6,13 24,80
Редька олійна,с.Либідь (післяукісні рештки) 140 17,43 5,93 23,53
Суріпица яра, с.Чаніта (вся біомаса) 140 13,23 4,33 17,57
Суріпица яра, с.Чаніта (післяукісні рештки) 137 12,87 4,30 17,17
Мальва мелюка, с. Кормела (вся біомаса) 94 25,87 7,50 33,37
Мальва мелюка, с.Кормела (післяукісні рештки) 92 25,37 7,33 32,70
НСР05 0,74 0,25 1,14
1,88-2,02 і 0,37-0,40 т, суріпиця яра – 1,70-1,75 і 0,29-0,30 т відповідно.
Досліджувані кормово-сидеральні культури відзначалися значним вмістом макроелементів у надземній біомасі в проміжних посівах. У ярому блоці найбільша кількість азоту (0,62%), калію (0,65%) і кальцію (0,48%) містилася в надземній біомасі мальви мелюки.
За вмістом фосфору редька олійна і суріпиця яра (0,15-0,16%) дещо переважали мальву мелюку. З капустяних культур найбільша кількість азоту була в суріпиці ярій, а інших елементів – у редьки олійної.
Кількість макроелементів, що містяться як в окремих частинах, так і в загальній біомасі у мальви мелюки була значно більшою, ніж у редьки олійної і суріпиці ярої. Кількість макроелементів у загальній біомасі мальви становила: азоту – 183-187 кг/га, фосфору – 45-46, калію – 200-204, кальцію –144-147 кг/га. Вона переважала редьку олійну за кількістю азоту в 2,3-2,4 рази; фосфору – 1,2-1,3; калію – 1,8-1,9; кальцію – у 3,9-4,1 рази. У порівнянні із суріпицею ця різниця становила відповідно: у 2,6-2,7; 1,7-1,8; 2,3-2,4; 5,8-5,9 рази.
В озимому блоці посів проводили в ІІІ декаді серпня. Масові сходи з'являються через 5-7 днів у суріпиці озимої і через 6-8 днів у тифона. До постійних заморозків, до кінця осені, рослини розвиваються до фази розетки (6-8 листків). Поновлення вегетації розпочинається рано напровесні. Період використання суріпиці озимої приходив на ІІІ декаду квітня (24.04-30.04), тифона – на кінець квітня-початок травня (30.04-05.05).
Суріпиця озима і тифон були близькими за даними врожайності. Густота стояння рослин у тифона становила 121-123, у суріпиці – 134-136 шт./м2. Суріпиця озима формувала 21,07-22,13 т/га надземної біомаси, 7,50-7,70 – післяукісних рештків і в сумі 28,57-29,83 т/га – загальної біомаси. Вона переважає тифон за врожайністю надземної біомаси на 1,06-1,54 т/га, післяукісних решток – на 0,57-0,60 і загальної біомаси – на 1,66-2,11 т/га. За виходом поживних речовин перевага була в суріпиці озимої. Вона забезпечила 3,22-3,38 т/га вихід сухої речовини, 0,73-0,76 – протеїну, тифон – 2,85-3,07 і 0,66-0,71 т/га відповідно.
Озимі капустяні культури мали майже близькі показники за кількістю макроелементів як в окремих частинах, так і в загальній біомасі. Кількість азоту в загальній біомасі становила 129-138 кг/га, фосфору – 55-58, калію – 149-166, кальцію – 34-37 кг/га. Вміст азоту і калію був дещо більший у суріпиці озимої, кальцію – у тифона.
У 20 тоннах гною, внесеного в озимий і ярий блоки стаціонару, містилося до 4200 кг органічних речовин, до 100 – азоту, до 50 – фосфору, до 120 – калію і до 70 кг кальцію.
Вивчення післядії нових культур має важливе наукове і практичне значення. За визначенням П.А.Мороза (1995), післядія – це комплекс міжвидових і внутрішньовидових універсальних середовищеутворюючих впливів попередників на наступні рослини у фітоценозах.
Післядія альтернативних кормово-сидеральних культур вивчали на традиційній культурі – ячмені.
Нові сидеральні інтродуценти позитивно вплинули на ріст, розвиток і на продуктивність ячменю. Розвиток ячменю змінювався залежно від сидеральної культури і від варіанта досліду. Істотна різниця в проходженні фенологічних фаз відмічена в періоди кормової і повної стиглості. У порівнянні з контролем (58 і 81 днів), у варіантах із гноєм (20 т/га) і, тих де вся біомаса використовувалася на сидерат, спостерігалося помітне подовження фаз розвитку – на 3-5 днів.
Ярі сидеральні інтродуценти значно вплинули на ріст і на врожайність ячменю. Висота ячменю у всіх варіантах, де використовувалася на сидерат уся біомаса (74,4-76,4 см) і післяукісні рештки (71,3-73,6 см) переважала контроль (69,0 см). Порівняно з контролем, під впливом сидератів кількість продуктивних стебел на 1 м2 істотно збільшилася (на 48-50 шт.). Сильніший вплив сидератів і гною позначається на врожаї надземної біомаси, ніж на врожаї насіння. Врожайність зеленої маси ячменю під впливом ярих сидератів, порівняно з контролем (21,04 т/га), збільшилася на 4,06-6,37 т/га і насіння (у контролі 2,80 т/га) – на 0,49-0,65 т/га. У цілому, найкращий ефект отримано у варіантах з використанням усієї біомаси на сидерат, особливо, мальви мелюки, який був на рівні варіанту з внесенням 20 т/га гною.
В озимому блоці, аналогічно, установлена позитивна післядія сидератів на ріст, кількість продуктивних стебел на одиниці площі і на врожайність ячменю. При використанні всієї біомаси на сидерат суріпиці і тифона, ячмінь переважав у цих варіантах контроль за висотою на 6,2 і 5,6 см, але дещо поступався перед варіантом з гноєм. Кількість продуктивних стебел ячменю на 1 м2 у варіантах із гноєм і з використанням усієї біомаси на сидерат суріпиці і тифона значно переважали контроль (на 46-57 шт./м2). Врожайність зеленої маси ячменю при використанні озимих сидератів порівняно з контролем (19,08 т/га) збільшилася на 5,26-5,53 і насіння (у контролі 2,21 т/га) – на 0,81-0,87 т/га.
Біологічний потенціал мальви нарівні з вищезгаданими сидеральними культурами прирівнюється до стимулюючого впливу 20 т/га внесення негуміфікованої органічної речовини. Алелопатично активні види альтернативних культур стимулюють збільшення чисельності мікроорганізмів у ризосфері ґрунті, пригнічують розвиток фітопатогених видів мікроскопічних грибів і, у цілому, підвищують стійкість агрофітоценозів. Однорічні мальви і за ступенем позитивного впливу на корисну мікрофлору ґрунту агрофітоценозу не поступаються перед капустяними культурами і варіантом з 20 т/га гною і заслуговують вирощування їх як альтернативних сидеральних культур.
Біохімічні дослідження ґрунту показали, що біомаса мальви мелюки, як і інших сидератів, що швидко розкладаються, підвищує рухливість органічних речовин. Дія їх на наступні культури визначається швидкістю розкладання і поповнення ґрунту органічними речовинами. Загальна біомаса мальви мелюки, використана як зелене добриво, як і сидеральних культур родини капустяних, за рахунок постійного поповнення ґрунту рухливими органічними речовинами активізує окислювально-відновні процеси протягом усього вегетаційного періоду. За впливом на кількісний і якісний вміст вільних фенолкарбонових кислот і амінокислот у ґрунті, мальва як нова сидеральна культура не лише не поступається перед видами капустяних і внесенням 20 т/га гною, але і значно переважає їх. Завдяки цьому, вона істотно підвищує біологічну активність ґрунту і підсилює утворення гумусних речовин.
Мальва позитивно впливає на проростання насіння традиційних культур. При сумісному проростанні з мальвою схожість традиційних культур підвищується на 1,5-3,0%. З традиційних культур тільки соя значно (на 6,5%) підвищила схожість насіння мальви, всі ж інші культури, навпаки, знижували її (на 1,0-2,0%). Мальва у більшості випадків підвищувала схожість насіння нових кормових культур (на 1,0-4,4%). Незначне зниження схожості насіння (на 2,1%) спостерігалося тільки у суріпиці ярої. Нові культури сприяли підвищенню схожості насіння мальви на 2,4-6,6%. Тільки гірчиця сиза знизила схожість насіння мальви на 5,5%. Серед нових культур найбільшим позитивним впливом на схожість насіння мальви відмічались щавель гібридний, ріпак ярий, тифон і амарант.
Схожість мальви змінюється залежно від виду рослини і джерела алелопатично активних речовин. Витяжки з рослинних решток мальви, сої, амаранту, віко-вівсяної суміші в цілому позитивно впливають на проростання насіння мальви і підвищують схожість на 2,3-12,8%. Найсильнішим стимулюючим ефектом відзначаються витяжки з амаранту, сої.
Розвиток мальви мелюки (с.Кормела), яка є пізньостиглішим видом, при сумісному зростанні з ранньостиглішим видом – м.кільчастою (с.Ріка), значно прискорювався, а м. кільчастої, навпаки, затримувався. До дозрівання розвиток мальви мелюки в суміші прискорювався на 9-10 днів, а в м.кільчастої затримувався на 4-5 днів. Висота мальви мелюки під впливом низькорослішого виду – м. кільчастої наприкінці вегетації була меншою на 44 см, у мальви кільчастої, навпаки, збільшувалася на 31,7 см порівняно з контролем. У змішаних посівах знижується врожайність надземної біомаси, маса коренів і насіннєва продуктивність мальви мелюки, а м.кільчастої – підвищується порівняно з одновидовими посівами.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ
НОВИХ СОРТІВ ОДНО- І БАГАТОРІЧНИХ ВИДІВ РОДИНИ МАЛЬВОВИХ НА КОРМ І НАСІННЯ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Нові культури із родини мальвових при мінімальних витратах засобів на одиниці площі забезпечили великий вихід поживних речовин, високий прибуток і рівень рентабельності при їх вирощуванні в одновидових і змішаних агрофітоценозах.
При вирощуванні на зелений корм сорти однорічних мальв забезпечили високу економічну ефективність в основних посівах (табл. 11).
Таблиця 11 -
Економічна ефективність вирощування сортів однорічних мальв
на зелений корм (1992-1996 рр.)
Показник Мальва
мелюка, с.Кормела кучерява, с.Рада пульхелла, с.Сильва лісова, с.Красавка кільчаста, с. Ріка
Вихід з 1 га валової енергії, ГДж 166,6 132,4 128,2 112,8 74,1
Витрати на 1 га, грн. 378,23 371,66 370,30 343,62 336,23
Собівар-тість, грн./т: зеленої маси 7,01 8,16 9,17 9,74 14,92
кормових одиниць 42,45 50,98 56,28 59,04 88,72
протеїну 180,11 252,83 253,63 281,66 395,56
Вартість валового врожаю з 1га, грн. 1782,00 1458,00 1316,00 1164,00 758,00
Чистий прибуток з 1га, грн. 1403,77 1086,34 945,7 820,38 421,77
Рівень рентабельності, % 371,1 292,3 255,4 238,7 125,4
Всі однорічні мальви повністю окупляють витрати засобів і забезпечують значний чистий прибуток. При цьому найбільший показник був у мальв мелюки, кучерявої і пульхелли. Найменше чистого прибутку забезпечила мальва кільчаста. У зв'язку з цим, вона мала і найнижчий рівень рентабельності.
Високоефективним є також вирощування сортів однорічних мальв на корм і сидерат у проміжних післяукісних і післяжнивних посівах. При використанні на зелений корм у післяжнивних посівах мальва, порівняно з капустяними культурами, забезпечувала найвищу економічну ефективність. Мальва мелюка (с.Кормела) у післяжнивних посівах відзначалася вищим виходом валової енергії з 1 га (78,13 Гдж проти 34,48- 59,52 – у капустяних), низькою собівартістю протеїну (74,15 грн./т проти 78,62-189,51) і кормових одиниць (22,33 грн./т проти 24,32-33,95) і найвищим рівнем рентабельності (795,5% проти 496,1-722,4 у капустяних).
Економічна ефективність вирощування нових інтродуцентів істотно залежала від впливу мінеральних добрив. Вихід валової енергії під впливом мінеральних добрив у порівнянні з контролем (149,5 ГДж/га) збільшується на 27,6-93,5 ГДж/га – найбільше у варіантах NPK 90-120. При застосуванні одного виду добрив найвищий рівень рентабельності був при N90 (947,6%), двох видів – при N90K90 (622,6%) і трьох видів – при N60P60K60 (510,7%).
Високоефективними є змішані посіви сортів однорічних мальв з кукурудзою при використанні на зелений корм і на силос. Завдяки високій продуктивності сорти Кормела, Сильва і Рада в змішаних черезрядних посівах з кукурудзою при використанні на зелений корм забезпечили найвищий чистий прибуток (1040,59-1143,50 грн./га) і рівень рентабельності (216,2-237,0%). Найнижчий прибуток (877,47 грн./га) і рівень рентабельності (174,6%) одержано у суміші кукурудзи з кормовими бобами. Аналогічні закономірності спостерігаються й у період використання суміші кукурудзи з високобілковими культурами на силос.
Вихід поживних речовин і валової енергії, а також економічна ефективність у цілому при використанні суміші на силос виявилися значно вищими, ніж при використанні на зелений корм. Найбільші витрати засобів були при вирощуванні кукурудзи в змішаних посівах з бобовими (491,42-503,97 грн./га проти 481,72-485,59 у мальв). Собівартість зеленої маси (8,03-8,26 грн./т), кормових одиниць (42,34-43,93 грн./т) і протеїну (259,67-291,92 грн./т) найнижчою була у варіантах суміші кукурудзи з мальвами мелюкою і кучерявою. Сорти кормових мальв у змішаних посівах забезпечили найбільший чистий прибуток (1604,28-1808,41 грн./га) і рівень рентабельності (333,0-372,4%), що на 270,70-272,38 грн./га і 12,2-67,6% відповідно перевищували варіанти суміші кукурудзи з бобовими компонентами.
Сорти багаторічних видів родини мальвових (Стугна-1, Вірджинія, Іква) при вирощуванні на корм в Лісостепу України також забезпечують високу економічну ефективність. У перший рік життя всі три багаторічні інтродуценти за рахунок достатньої продуктивності окупляють усі витрати і забезпечують високу економічну ефективність – 258,92-337,03 грн./га чистого прибутку і 48,4-62,3% рівень рентабельності. Ще вищі показники у сорту Стугна-1.
Економічна ефективність сортів багаторічних мальвових за другий і наступні роки життя набагато вищі, ніж у перший. Це досягається завдяки високій продуктивності з одиниці площі, меншим витратам, низької собівартості продукції в цих посівах (табл. 12).
Таким чином, з багаторічних інтродуцентів сіда багаторічна виявилася економічно найбільш ефективною культурою в Лісостепу України. Хатьма тюрінгська і китайбелія
Таблиця 12
Економічна ефективність вирощування сортів багаторічних інтродуцентів родини
мальвових на зелений корм у другий і наступні роки життя у фазі цвітіння (1994-1996 рр.)
Показник Хатьма тюрінгська, с.Стугна-1 Сіда багаторічна, с.Вірджинія Китайбелія виноградолиста, с.Іква
Вихід з 1 га валової енергії, ГДж 218,66 382,66 183,99
Витрати на 1 га, грн. 351,93 370,33 340,25
Собівар-тість, грн./т: зеленої маси 6,67 4,56 8,04
кормових одиниць 35,02 21,17 40,03
протеїну 208,24 143,54 267,91
Вартість валового врожаю з 1га, грн. 2010,00 3498,00 1700,00
Чистий прибуток з 1га, грн. 1658,07 3127,67 1359,75
Рівень рентабельності, % 471,10 844,60 399,60
виноградолиста, хоча і значно поступалися перед сідою багаторічною, але також забезпечували високу ефективність виробництва кормів.
Сорти однорічних інтродуцентів характеризувалися високою економічною ефективністю при вирощуванні їх на насіння. Витрати засобів на 1 га при виробництві насіння у всіх п'яти інтродуцентів були близькі і не перевищували 276,58 грн./га. Собівартість 1 кг насіння була незначною і становила 0,13-0,19 грн. Найнижча собівартість насіння була для сортів Сильва і Кормела, найвища – Красавка. Всі однорічні культури характеризувалися дуже високим рівнем рентабельності виробництва насіння – 1215,3-1828,7%. Найвищий показник був у сортів Сильва і Кормела.
Мінеральні добрива забезпечили дуже високий рівень рентабельності (більш 1300%). Серед усіх варіантів найвищий показник рентабельності був при N90 (4655,2%) З метою одержання найбільшого чистого прибутку з одиниці площі і при цьому забезпечення нормального рівня родючості ґрунту при вирощуванні мальв на насіння необхідно вносити повне мінеральне добриво в дозах 60-90 кг/га діючої речовини.
Сорти багаторічних видів родини мальвових також показали високу економічну ефективність при вирощуванні їх на насіння в другий і наступні роки життя. Собівартість 1 кг насіння у них становила 0,15-0,23 грн. Сорт Вірджинія за рівнем рентабельності (1517,7%) при виробництві насіння перевищує с. Стугна-1 на 353,6% і с.Іква – на 543,5%.
Нами проведена порівняльна оцінка макроелементів в загальній біомасі ярих і озимих інтродуцентів з 1 га в переведенні на мінеральні добрива. Як за кількістю, так і за вартістю макроелементів у надземній біомасі мальва мелюка значно переважала інші ярі та озимі сидерати. Вартість макроелементів, що містяться в загальній біомасі мальви мелюки становила 216,47 грн./га, у редьки олійної – 119,13, суріпиці ярій – 91,65, суріпиці озимої – 187,92, тифона – 187,44 грн./га і у 20 т гною – 157,92 грн. Озимі і ярі альтернативні кормово-сидеральні інтродуценти є високоефективними культурами в проміжних посівах при вирощуванні їх на сидерат.
ВИСНОВКИ
1.У дисертації подано теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в розробці біологічних основ інтродукції та вирощування п'яти однорічних і трьох багаторічних видів родини Malvaceae в Лісостепу України, у створенні семи зареєстрованих в Україні високопродуктивних сортів, що відзначаються підвищеною толерантністю до умов середовища і конкурентноздатністю для створення змішаних посівів з кукурудзою, придатних для вирощування в основних і проміжних посівах як кормово-сидеральних культур з метою збільшення видового різноманіття агрофітоценозів, розширення асортименту й істотного збільшення виробництва високоякісних кормів.
2.Мальви мелюка, пульхелла, сіда багаторічна, китайбелія виноградолиста інтродуковані в Україну вперше, а мальви лісова, кучерява, кільчаста і хатьма тюрінгська введені в культуру з природної флори України й інших кліматичних зон. Агрокліматичні умови Лісостепу України сприятливі для росту, розвитку і забезпечення високої продуктивності культур родини мальвових.
3.У результаті багаторічної селекційної роботи створені ранньостиглі, середньостиглі і пізньостиглі сорти однорічних мальв – Ріка (м.кільчаста), Сильва (м.пульхелла), Кормела (м.мелюка), Красавка (м.лісова), Рюзана (м.мелюка х м.пульхелла), Ніка (м.пульхелла х м.кучерява), Рада (м.кучерява), Унава (м.кучерява х м.мелюка ), а також сорти високопродуктивних багаторічних мальв – Стугна-1 (хатьма тюрінгська), Іква (китайбелія виноградолиста), Вірджинія (сіда багаторічна).
4.Сорти однорічних і багаторічних інтродуцентів родини мальвових відзначаються широкою амплітудою, засухо-, холодо- і зимостійкістю. Сходи їх витримують короткочасне зниження температури до мінус 2 оС, вегетуючі рослини – до мінус 4-5 оС, що надає змогу їм рости від ранньої весни до пізньої осені. Завдяки значному адаптивному потенціалу, сорти мальвових забезпечують високий урожай зеленої маси і насіння.
5.Сорти однорічних інтродуцентів родини мальвових у Лісостепу України проходять повний цикл розвитку від проростання насіння до дозрівання. Теплові ресурси, зокрема сума активних температур повітря даної зони відповідає їх вимогам. Сорти однорічних інтродуцентів родини мальвових – це культури з інтенсивним ростом, наприкінці вегетації вони досягають значної висоти – від 111 (Ріка) до 210 см (Кормела). Найкращими ростовими показниками вирізняються інтенсивні сорти – Кормела, Сильва, Рада.
6.Важливою біологічною особливістю сортів однорічних мальв є висока фотосинтетична продуктивність – площа листкової поверхні (36,0-92,7 тис.м2/га) і чиста продуктивність фотосинтезу (5,46-6,58 г/м2 за добу). Найбільшими показниками фотосинтетичної продуктивності відзначаються сорти Кормела, Рада, Сильва. Індекс листової пластинки в кожного сорту однорічних мальв є постійною величиною: у Кормели – 0,65, Ради і Красавки – 0,69, Ріки – 0,73, у Сильви – 0,89.
7.Сорти однорічних мальв у Лісостепу України характеризуються високою врожайністю надземної біомаси. Більш високоврожайні сорти (Сильва, Кормела, Рада) формують від 54,60 до 68,93 т/га зеленої маси. За період бутонізації-плодоношення біомаса всіх сортів однорічних мальв зростає більше, ніж удвічі. Середньодобовий приріст надземної біомаси в інтенсивних сортів найбільший у період цвітіння – 1231-1520 кг/га за добу. Найважливішою біологічною і господарсько-цінною особливістю однорічних мальв є відростання після скошування. Вони формують значний врожай отави – 20,52-24,93 т/га.
8.Сорти однорічних інтродуцентів родини мальвових в умовах Лісостепу України формують повноцінне насіння. Реальна врожайність насіння становить 1,45-2,13 т/га, коефіцієнт продуктивності 40,1-45,6%, коефіцієнт розмноження – 242,2-355,6. За репродуктивними показниками найкращими є сорти Сильва і Кормела. Якісні показники насіння істотно залежать від умов вегетації, ярусу формування на рослині, тривалості зберігання, розміщення на основному стеблі чи на бічних пагонах. Високі посівні якості насіння мальв зберігаються упродовж 5-6 років зберігання.
9.Сорти однорічних культур мальвових відзначаються високим вмістом протеїну (16,6-25,6%), золи (9,3-15,8 %), аскорбінової кислоти (225-353 мг/%) і каротину (21-30 мг/%) у надземній біомасі. Найбільше їх міститься в зеленій масі сортів Кормела, Рада, Сильва, висока поживна цінність яких зберігається від початку генеративного розвитку до плодоношення. Високопродуктивні сорти формують 11,46-13,68 т/га абсолютно сухої речовини, 2,04-2,64 т/га протеїну. З початку кормового використання (бутонізація) і до його завершення (плодоношення) вихід абсолютно сухої речовини, протеїну, БЕР збільшується більше, ніж удвічі.
10.Мінеральні добрива суттєво впливають на ріст, розвиток і продуктивність сортів родини мальвових. Азотні добрива подовжують період вегетації рослин родини мальвових на 6-13 днів, сприяють підвищенню врожаю зеленої маси на 14,0-38,4 т/га і вмісту основних поживних речовин і вітамінів у них. Найвищий вихід поживних речовин одержується у варіанті N120P120K120 (13,7 т/га абсолютно сухої речовини, 2,91 – протеїну, 11,12 т/га – кормових одиниць). Добрива сприятливо впливають на насіннєву продуктивність мальв.
11.Сорти однорічних мальв – Кормела, Рада, Сильва, а також міжвидові гібриди (Унава, Рюзана, Ніка), виведені на їх основі, є кращими білковими компонентами кукурудзи в Лісостепу України. Однорічні мальви в змішаних посівах найбільше підходять для кукурудзи за ростовими показниками, за темпами розвитку і балансують кормову одиницю перетравним протеїном (до 100-126 г). У змішаних посівах найвищий врожай надземної біомаси формується у варіантах кукурудзи з мальвами мелюкою і кучерявою (66,69-68,98 т/га). Найвища кількість протеїну (12,9-16,0% на абсолютно суху речовину) у суміші забезпечують сорти однорічних мальв. Цінним хімічним складом характеризується і силос із суміші кукурудзи з високобілковими компонентами мальв. За вмістом протеїну він у 1,8 рази переважає силос із чистої кукурудзи.
12.Ріст, розвиток і продуктивність сортів багаторічних інтродуцентів мальвових у Лісостепу України залежить, головним чином, від року життя, строків, способів посіву й умов вирощування. У перший рік життя тільки хатьма тюрінгська і китайбелія виноградолиста досягають фази дозрівання насіння. У другий і наступні роки життя сорти багаторічних мальвових вегетують до дозрівання насіння (хатьма тюрінгська – 128 днів, китайбелія виноградолиста – 142, сіда багаторічна – 156 днів). Багаторічні інтродуценти характеризуються дуже високою продуктивністю, особливо відмічається сіда багаторічна (вихід абсолютно сухої речовини – 12,60-21,33 т/га, протеїну – 1,92-2,58, кормових одиниць – 10,08-17,49 т/га). Кормові одиниці їх цілком збалансовані за перетравним протеїном на рівні 106-147 г залежно від строків збирання.
13.Сорти багаторічних інтродуцентів мальвових відзначаються високою репродуктивною здатністю. Реальна врожайність насіння їх становить 1,23-1,86 т/га. Сіда багаторічна за насіннєвою продуктивністю переважає інші види, вона також має найвищий коефіцієнт розмноження – 309.
14.Важливою біологічною особливістю багаторічних мальвових є відростання рослин після скошування. Врожай отави значною мірою визначається строками збирання. Найвищий врожай зеленої маси (43,1 т/га) хатьма тюрінгська (с.Стугна-1) формувала при проведенні першого укосу у фазу бутонізації. Найвищою отавністю характеризується сіда багаторічна (с.Вірджинія) – 46,5 т/га.
15.Однорічні інтродуценти мальвових, поряд із представниками капустяних є альтернативними кормово-сидеральними культурами в проміжних посівах в Лісостепу України. При цьому вони розвиваються до кормового і сидерального використання і в умовах пізньої осені додатково забезпечують другий врожай надземної біомаси (25-26 т/га). При використанні всієї біомаси (32,7-33,4 т/га) на сидерат, органічна маса їх швидко розкладається і мінералізується. У результаті збільшується чисельність бактерій, актиноміцетів, мікроскопічних грибів, підвищується алелопатична активність ґрунту і у цілому – його родючість. Мальви, як і капустяні культури, як сидерат сприятливо впливають на ріст, розвиток і продуктивність наступної культури сівозміни.
16.Сорти мальвових після збирання на корм залишають у ґрунті значну кількість післяукісних решток: від 13,04 до 21,78 т/га в однорічних сортів – Кормела, Сильва, Рада і від 25,65 до 53,73 т/га в багаторічних сортів – Стугна-1, Вірджинія, Іква. У післяукісних рештках однорічних сортів міститься: азоту 39,1-56,4 кг/га, фосфору – 21,8-30,9, калію – 72,5-100,8, кальцію – 47,6-70,0 кг/га; багаторічних – азоту – 69,4-145,7 кг/га, фосфору – 62,2-135,9, калію – 149,2-320,9, кальцію – 123,7-239,0 кг/га. При використанні на сидерат сорту Кормела в післяжнивних посівах разом із зеленою масою в ґрунті залишається: азоту – 183,0-186,6 кг/га, фосфору – 45,1-46,0, калію – 200,1-204,2, кальцію – 143,8-146,7 кг/га.
17. Сорти одно- і багаторічних інтродуцентів родини мальвових характеризуються високою економічною ефективністю при вирощуванні їх на корм і насіння в одновидових і змішаних посівах в Лісостепу України. Однорічні мальви в чистих посівах забезпечують рівень рентабельності 255,4-371,1%. Багаторічні інтродуценти мальвових більш ефективні при вирощуванні на корм із другого року життя. Рівень рентабельності їх становить 399,6-844,6%. Високі економічні показники при виробництві насіння із сортів однорічних видів у Сильви і Кормели (рівень рентабельності – 1718,2-1828,7%), з багаторічних – у Вірджинії і Стугни-1 (рівень рентабельності – 1164,1-1517,7%).
18. Застосування мінеральних добрив при вирощуванні мальв економічно обґрунтовано. При внесенні повного мінерального добрива (60-120 кг/га) мальва мелюка (с.Кормела) забезпечила рівень рентабельності 305,2-510,7%. Високоефективним є також вирощування сортів однорічних інтродуцентів родини мальвових у проміжних посівах, рівень рентабельності при цьому становить 795,5%. Висока економічна ефективність однорічних інтродуцентів як білкових компонентів встановлена й у змішаних посівах з кукурудзою (рівень рентабельності при вирощуванні на зелений корм 218,8-237,0, на силос – 333,0-355,2%). У порівнянні з бобовими культурами вони формують дешевшу зелену масу (8,03-10,45 грн./т), кормові одиниці (42,34-67,84 грн./т) і протеїн (259,67-431,48 грн./т).
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для широкого впровадження інтродукованих одно- і багаторічних видів мальвових у сільськогосподарську практику з метою збільшення виробництва збалансованих кормів в Лісостепу України необхідно використовувати нові високопродуктивні сорти: Кормела, Сильва, Унава, Рюзана, Ніка, Стугна-1, Вірджинія.
2. Сорти однорічних мальв (Кормела, Сильва, Унава, Рюзана, Ніка) доцільно вирощувати в польових, кормових і спеціальних сівозмінах, в основних і проміжних посівах, в одновидових і змішаних агрофітоценозах, сорти багаторічних (Стугна-1, Вірджинія) – на вивідному полі сівозміни, прифермських ділянках, закинутих, еродованих і рекультивованих землях.
3. Для збалансування кормової одиниці перетравним протеїном у кукурудзи необхідно створювати змішані посіви її із сортами однорічних мальв. При використанні суміші на зелений корм як білковий компонент необхідно вирощувати як ранньостиглі, так і пізньостиглі сорти – Сильва, Кормела, Рада, Красавка, Ніка, на силос пізньостиглі сорти – Кормела, Рада, Унава, Рюзана.
4. Сорти однорічних мальв на насіння необхідно сіяти одночасно з ранніми зерновими, на зелену масу – залежно від використання в зеленому конвеєрі – від ранньої весни до І декади серпня. Багаторічні мальви необхідно сіяти під зиму (ІІІ декада жовтня чи одночасно з ранніми зерновими).
5. Сорти одно- і багаторічних мальв на кормові цілі і на насіння необхідно вирощувати в широкорядних посівах з міжряддями 45 чи 70 см. Сіду багаторічну краще сіяти із шириною міжряддя 70 см. У проміжних посівах при вирощуванні однорічних культур на корм і сидерат краще проводити звичайний рядовий посів.
6. Норма висіву сортів однорічних мальв при вирощуванні на насіння в основних посівах з урахуванням усіх факторів становить 5-6 кг/га, що забезпечує 500-600 тис. рослин на 1 га до моменту збирання. При вирощуванні на зелений корм норма висіву зменшується до 4-5 кг/га (400-500 тис. рослин на 1 га). У звичайних рядових посівах норма висіву досягає 10-12 кг/га, що дозволяє формувати густоту стояння рослин 900-950 тис. на 1 га до моменту збирання. Площа живлення для багаторічних культур при міжряддях 45 см повинна бути 750-850 см2, при 70 см – 1100-1250 см2. Це відповідає 115-120 і 85-95 тис. рослин на 1 га. При такій площі живлення і густоті стояння рослин багаторічних мальв на 1 м2 при міжряддях 45 см забезпечується 75-85 продуктивних стебел, при 70 см – 60-70 штук. Завдяки цьому оптимальною нормою висіву при широкорядних посівах на 45 см для хатьми тюрінгської і китайбелії виноградолистої є 6-7, для сіди багаторічної – 5-6 кг/га. При посіві з міжряддями 70 см норма висіву хатьми тюрінгської становить 5-6, сіди багаторічної – 3-4 кг/га.
7. У змішаних посівах кукурудзи із сортами однорічних мальв, залежно від використання на зелений корм чи на силос, необхідно застосовувати черезрядний, кулісний чи ущільнений способи посіву. Ширина міжрядь – 45, 70 і 35 см відповідно. При черезрядних і кулісних посівах оптимальна густота стояння рослин становить 160 тисяч на 1 га, з яких 35 тисяч припадає на частку кукурудзи, 125 – на мальву. В ущільнених посівах густота стояння рослин досягає 260 тисяч на 1 га (60 тисяч кукурудзи і 200 тисяч – мальві). В однорядних, черезрядних і кулісних посівах норма висіву мальв – 2,5-3,0, в ущільнених посівах – 5,0-6,0 кг/га.
8. Для одержання максимального врожаю зеленої маси і насіння на одиниці площі посіву під сорти мальв необхідно вносити повне мінеральне добриво з розрахунку 60-90 кг діючої речовини на 1 га.
9. Для одержання повноцінного зеленого корму сорти однорічних мальв необхідно збирати в період бутонізації і цвітіння, на силос – у фазі плодоношення. Отаву мальви необхідно збирати в період цвітіння, при висоті 80-90 см. На сидерат мальва використовується у фазі плодоношення при нагромадженні максимальної органічної маси на одиниці площі.
10. Сорти багаторічних мальвових на зелений корм необхідно збирати, розпочинаючи з кінця стеблування до масового цвітіння, на силос – на початку плодоношення в нижньому ярусі.
11. Сорти одно- і багаторічних культур родини мальвових на насіння доцільно збирати прямим комбайнуванням при повному дозріванні. В окремі роки, залежно від погодних умов, сорти багаторічних мальв краще збирати роздільним способом.
Міністерством аграрної політики України рекомендовані брошури – “Культура однолетних кормовых мальв в Лесостепи Украины (Биологические особенности, кормовая ценность, технология возделывания)” (Д.Б.Рахметов, 2001); “Многолетние кормовые культуры семейства мальвовых в Лесостепи Украины (Биологические особенности, кормовая ценность, технология возделывания)” (Д.Б.Рахметов, 2001) як посібник для вирощування нових сортів кормових культур родини мальвових. Враховуючи це, а також важливе значення нових сортів в збільшенні виробництва кормів і підвищення їх якості, доцільно використовувати викладені в дисертації результати багаторічних досліджень і виробничих випробувань, у навчальному процесі, у середніх і вищих навчальних закладах аграрного профілю при підготовці агрономів і зооінженерів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографії
1. Рахметов Д.Б. Кормовые мальвы в агрофитоценозах Лесостепи Украины: интродукция, биология, сорта, возделывание. - Киев: Фитосоциоцентр, 2000.- 288 с.
Брошури
2. Рахметов Д.Б. Культура однолетних кормовых мальв в Лесостепи Украины (Биологические особенности, кормовая ценность, технология возделывания).- Киев: Фитосоциоцентр, 2001.- 72 с.
3. Рахметов Д.Б. Многолетние кормовые культуры семейства мальвовых в Лесостепи Украины (Биологические особенности, кормовая ценность, технология возделывания).- Киев: Фитосоциоцентр, 2001.- 64 с.
Статті в наукових виданнях
4. Утеуш Ю.А., Рахметов Д.Б. Озимий ріпак //Довідник по апробації сільськогосподарських культур. - К.: Урожай, 1990.- С. 237-241.
5. Утеуш Ю.А., Рахметов Д.Б. Редька олійна //Там же. С. 342-345.
6. Рахметов Д.Б. Мальва – високобілкова кормова культура //Тваринництво України.- 1994.- №4.- С. 26-28.
7. Рахметов Д.Б. Нові високобілкові кормові культури для Лісостепу України //Вісник аграрної науки.- 1994.- №9.- С. 51-57.
8. Рахметов Д.Б. Кукурудза плюс мальва //Тваринництво України.- 1995.- №3.- С.27-28.
9. Рахметов Д.Б. Біоморфологічні особливості і продуктивність дрібноквіткових видів роду мальва у зв'язку з інтродукцією в умовах Лісостепу України //Інтродукція та акліматизація рослин.- 1995.- Вип. 25.- С.87-92.
10. Рахметов Д.Б. Семенная продуктивность и посевные качества семян однолетних видов рода Malva в результате интродукции в Лесостепи Украины //Проблеми експериментальної ботаніки та екології рослин.- К.: Наук. думка, 1997.- С.204-207.
11. Утеуш Ю.А., Рахметов Д.Б. Виды семейства Malvaceae – перспектива кормопроизводства //Там же. С.210-214.
12. Рахметов Д.Б. Нові багаторічні кормові культури родини Malvaceae //Експрес-новини: наука, техніка, виробництво.- 1998.- №3-4.- С.32-33.
13. Рахметов Д.Б. Проблема кормового білка та роль нових культур у її розв'язанні //Експрес-новини: наука, техніка, виробництво.- 1998.- №3-4.- С.30-32.
14. Рахметов Д.Б. Особенности селекции новых кормовых интродуцентов из семейства мальвовых //Корми і кормовиробництво.- 1998.- Вип.45.- С.123-127.
15. Рахметов Д.Б. Теоретические предпосылки интродукции растений и классификация интродуцентов //Інтродукція рослин.-1999.-№ 1.- С. 40-48.
16. Рахметов Д.Б. Интродукция и селекция кормовых растений семейства мальвовых (Malvaceae) в Лесостепи Украины //Інтродукція рослин.-1999.-№ 2.- С. 25-31.
17. Рахметов Д.Б. Особенности классификации и введение в культуру кормовых интродуцентов //Інтродукція рослин.-1999.-№ 3-4.- С.51-57.
18. Рахметов Д.Б., Мороз П.А. Интродукция как фактор обогащения растительных ресурсов и увеличение видового разнообразия культурфитоценозов //Інтродукція рослин.-2000.- № 1.- С.5-13.
19. Рахметов Д.Б. Багаторічні кормові інтродуценти родини мальвових у зоні Лісостепу України //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН.- К.: Нора-принт.-2000. – Вип.1.- С.106-113.
20. Рахметов Д.Б. Високобілкові компоненти в змішаних посівах кукурудзи //Вісник аграрної науки.- 2000.-№ 6.- С.83-86.
21. Рахметов Д.Б. Резерви виробництва високоякісних кормів для тваринництва //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.- Львів: Львівська держ. акад. ветер. медицини (друк. и Ю.М.І.”).- 2000.- Том 2 (№ 2).- Частина 3.- С.141-145.
22. Рахметов Д.Б. Лаватера тюрінгська – добрий медонос і висококалорійна кормова культура //Пасіка.- 2000.- № 6.- С.31.
23. Rachmetov D.B., Ustдk S. Perspektivy introdukce a kultivace sidy vytrvalй (Sida hermaphrodita Rusby) v podmнnkбch mнrnйho klimatickйho pasma //Energeticke a prщmyslove rostliny.- Chomutov-Praha, 2000.- P. 147-157.
24. Рахметов Д.Б., Горобець С.А. Алелопатична роль альтернативних сидеральних культур у функціонуванні агрофітоценозів //Вісник аграрної науки.- 2000.- № 10.- С. 22-24.
25. Рахметов Д.Б. Вплив мінеральних добрив на ріст, розвиток і продуктивність мальви мелюки в Лісостепу України //Збірник наук. праць Подільської держ. аграрно-технічної академії Мін.АП України.- 2000.- Вип.8.- С. 61-67.
26. Рахметов Д.Б. Сіда багаторічна – високобілкова кормова культура //Тваринництво України.-2001.- № 1.- С. 28-30.
27. Мороз П.А., Рахметов Д.Б. Особливості взаємовпливу інтродуцентів і традиційних кормових культур у змішаних агрофітоценозах //Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 2001.- № 1- С. 55-58.
28. Абрамов О.О., Рахметов Д.Б., Демідась Г.І. Інтродукція нових та малопоширених кормових культур на рівні сорту в Україні //Аграрна наука і освіта.- 2001.- Т.2.- №1-2.- С.59-63.
29. Рахметов Д.Б. Однорічні мальви – високопродуктивні кормові культури у Лісостепу України //Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного ун-ту.- 2001.- Вип.9.- С.47-52.
30. Рахметов Д.Б. Перспективні кормові інтродуценти у проміжних посівах у Північному Лісостепу України //Вісник держ. агроекологічної академії України.- 2000.- №2.-С. 65-71.
31. Рахметов Д.Б. Биоморфологические особенности Lavatera thuringiaca L. и Sida hermaphrodita Rusby интродуцированные в условиях Лесостепи Украины //Інтродукція рослин.-2000.-№3-4.-С.95-102.
32. Рахметов Д.Б. Однорічні кормові мальви – культури з високою насіннєвою продуктивністю в Лісостепу України //Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2001.- №34.-С.73-79.
33. Golovko E., Rakhmetov J., Ustak S. Allelopathic activity of new high productive plants of the family Malvaceae //Crop sciense on the verge of the 21st century-opportunities and challenges.- Prague.-2001.- P.128.
Матеріали наукових конференцій
34. Рахметов Д.Б. Биологические особенности видов рода мальва в связи с введением в культуру в условиях Лесостепи Украины //Матер. VIII Всерос.симпоз.по новым корм.раст. "Эколого-популяционный анализ кормовых растений естественной флоры, интродукция и использование".- Сыктывкар: Ин-т биологии Коми НЦ УрО РАН.- 1993.- С. 132-133.
35. Рахметов Д.Б. Хатьма тюрингская – перспективный интродуцент в условиях Лесостепи Украины //Матер.наук.конф. "Інтродукція харчових і кормових рослин".- К.: ЦБС АН України, 1994.- С. 92-94.
36. Рахметов Д.Б. Фотосинтетична продуктивність інтродукованих видів роду мальва в Лісостепу України //Там же. С. 94-96.
37. Рахметов Д.Б. Интродукция и введение мелкоцветковых видов мальвы в совместные посевы //Там же. С. 98-100.
38. Рахметов Д.Б. Влияние мальвы на плодородие почвы в связи с интродукцией в Лесостепи Украины //Там же. С. 100-102.
39. Рахметов Д.Б. Особенности роста и развития мелкоцветковых видов рода мальва в процессе онтогенеза в условиях Лесостепи Украины //Тез.доп. міжнажнарод.школи "Вивчення онтогенезу природних і культурних флор в ботанічних закладах Євроазії".- К.; Львів: ЦБС ім. М.М.Гришка НАН України; Львівський лісотехн. ун-т.- 1994.- С. 42-43.
40. Рахметов Д.Б. Перспективные интродуценты из семейства Malvaceae в Лесостепи Украины //Матер. І Междунар. симпоз. "Новые нетрадиционные растения и перспективы их практического использования".- Пущино: Ин-т почвовед. и фотосинтеза РАН; ВНР; ВНИИ селек. и семеновод. овощных культур РАСХН.- 1995.- С.371-373.
41. Рахметов Д.Б. Перспективные виды семейства Malvaceae, интродуцированные в ЦБС НАН Украины //Тез. докл. сессии Совета Бот.сад. Украины "Ботанические сады – центры сохранения биологического разнообразия мировой флоры".- Ялта: Никитский бот. сад УААН; ЦБС им. Н.Н.Гришко НАН Украины.- 1995.- С.175-176.
42. Рахметов Д.Б. Мальви – перспективні кормові культури //Тез.доп. Міжнар. конф. молод. вчен. і спеціал. "Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України".- Чабани: Ін-т землеробства УААН.- 1995.- Ч.2.- С.73-74.
43. Рахметов Д.Б. Роль видов Malvaceae в решении проблемы белка в кормопроизводстве //Матер. Міжнар. конф. "Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах".- Вінниця: Аграрна наука.- 1995.- С.466.
44. Рахметов Д.Б. Новые сидеральные культуры, интродуцированные в ЦБС НАН Украины //Матер. V Междунар. конф. "Селекция, экология, технология возделывания и переработки нетрадиционных растений".- Симферополь: Таврия.- 1996.- С.91-93.
45. Rakhmetov D.B. Peculiarities of mallov cultivation in Forest – Steppe of Ukraine //Collection of Abstracts Ukrainian – Austrian Symposium “Agriculture: Science and Practice”.- Lviv (Ukraine), 1996.- P.60.
46. Рахметов Д.Б. Перспективные лекарственные растения из семейства Malvaceae //Тези доповідей "Четверта міжнародна конференція з медичної ботаніки".- К.: ЦБС НАН України; Укр. держ.-акціон. консорц. "Укрфітотерапія".- 1997.- С.235-236.
47. Рахметов Д.Б. Однолетние виды рода Malva культуры с высокой биологической продуктивностью //Матер. ІІ Междун.симп. "Новые и нетрадиционные растения и перспективы их практического использования".- Пущино: Ин-т почвовед. и фотосинтеза РАН; ВИР; ВНИИ селекц. и семеновод. овощ. культур РАСХН.- 1997.- С.204-206.
48. Рахметов Д.Б. Особенности развития и продуктивность многолетних видов Malvaceae в процессе онтогенеза в связи с интродукцией в Лесостепи Украины //Матер.10 Міжнар. наук. конф. "Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах Євразії.- Умань: Дендрологічний парк "Софіївка"; Ін-т клітин. біології та генет.інженерії; ЦБС ім. М.М.Гришка.- 1998.- С.135-136.
49. Рахметов Д.Б. Сравнительный химический состав многолетних кормовых видов Malvaceae в процессе онтогенеза //Там же. С.137-139.
50. Rakhmetov D.B. Species of genus malva in culture // 2 Symposium Osterreich – Urkaine / Landwirtschaft.- Wien: Veterinдrmedizinische Universitдt, 1998.- P.15.
51. Рахметов Д.Б. Нова кормова культура мальва пульхелла (Malva pulchella Bernh.) сорт Сильва //Національна академія наук України – аграрно-промисловому комплексу: Інформаційне видання. -Київ, НАН України, 1999.- С.63.
52. Рахметов Д.Б. Нова кормова культура мальва мелюка (Malva meluca Graebn.) сорт Кормела //Там же.- С.63.
53. Рахметов Д.Б. Особенности взаимовлияния растений и прорастающих семян новых интродуцентов и традиционных культур в процессе онтогенеза //Матер. ХІ Міжнар. наук. конф. "Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах Євразії".- Біла Церква: Дендрологічний парк "Олександрія".- 1999.- С. 232-236.
54. Рахметов Д.Б. Интродукция перспективных кормовых видов семейства мальвовых в Лесостепи Украины //Матер. ІХ Междун. симпоз. по новым корм. растениям "Эколого-популяционный анализ кормовых растений естественной флоры, интродукция и использование".- Сыктывкар: Ин-т биологии Коми НЦ УрО РАН.- 1999.- С.166-167.
55. Головко Э.А., Рахметов Д.Б. Роль альтернативных кормово-сидеральных интродуцентов в биологизации земледелия //Наук.-виробнича конф. “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання грунтових ресурсів”.- Київ: Ін-т агроекології та біотехнології.- 2000.- С.65-67.
56. Рахметов Д.Б. Онтогенез Malva pulchella Bernh. в Лесостепи Украины //Матер.ХІІ Міжнар. наук. конф. “Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії”.- Полтава: Полтавський держ. с.-г. ін-т.-2000.- С.277-279.
57. Rakhmetov J., Rakhmetova S. The role of plant introduction in hardiness and productivity of cultural phytocenosis // III Symphosium Ukraine – Цsterreich. “Landwirtschaft: Wissenschaft und Praxis”/- Tschernivci.- 2000.- P. 39.
Депоновані статті
58. Культура однорічних дрібноквіткових видів роду Malva в Лісостепу України /Д.Б.Рахметов; Центр. бот. сад. НАН України.- Київ, 1998.- 27с.:іл.- Бібліогр.: 14 назв.- Укр.- Деп. в ДНТБ України 23.02.98, №118 – Ук 98.
Авторські свідоцтва
59. А.с. №612. Україна. Мальва мелюка Кормела /Д.Б.Рахметов (Україна). Заявка № 23042 від 12 листопада 1996р. Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1998р.
60. А.с. №611. Україна. Мальва пульхелла Сильва. /Д.Б.Рахметов (Україна). Заявка №23043 від 12 листопада 1996р. Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1998р.
61. А.с. №804. Україна. Хатьма тюрингська Стугна-1 /Д.Б.Рахметов, Ю.А.Утеуш (Україна). Заявка №97394001 від 29 жовтня 1997р. Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1999р.
62. А.с. №803. Україна. Мальва гібридна Унава /Д.Б.Рахметов, Ю.А.Утеуш (Україна). Заявка №97384001 від 29 жовтня 1997р. Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1999р.
63. А.с. №966. Україна. Мальва гібридна Рюзана (Malva pulchella Bernh. x M. meluca Graebn.) /Д.Б.Рахметов (Україна). Заявка № 98120001 від 26 жовтня 1998 р. Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2000 р.
64. А.с. № 1395. Україна. Мальва гібридна Ніка /Д.Б.Рахметов, С.О.Рахметова (Україна). Заявка № 00299001 від 29 червня 2000 р. Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2001 р.
65. А.с. № 1396. Україна. Сіда багаторічна Вірджінія /Д.Б.Рахметов, С.О.Рахметова, О.О.Перепелиця (Україна). Заявка № 00283001 від 29 червня 2000 р. Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2001 р.
АНОТАЦІЯ
Рахметов Д.Б. “Біологічні основи інтродукції та вирощування нових сортів одно- і багаторічних видів родини Malvaceae в Лісостепу України” – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. - Інститут землеробства УААН, Київ,2001.
Теоретично обґрунтовано і практично реалізовано новий напрямок у рослинництві для збільшення виробництва збалансованих по протеїну кормів шляхом введення в агрофітоценози Лісостепу України нових сортів кормових інтродуцентів родини Malvaceae. Розроблено біологічні основи інтродукції та вирощування однорічних і багаторічних видів родини мальвових, вперше створено 11 високопродуктивних стійких сортів – Кормела (Malva meluca Graebn.), Сильва (M.pulchella Bernh.), Рада (M.crispa L.), Красавка (M.sylvestris L.), Ріка (M.verticillata L.), Унава (M.crispa L. x M.meluca Graebn.), Рюзана (M.meluca Graebn. x M.pulchella Bernh.), Ніка (M.pulchella Bernh. х M.crispa L.), Стугна-1 (Lavatera thuringiaca L.), Вірджинія (Sida hermaphrodita Rusby), Іква (Kitaibelia vitifolia Willd.), сім з них занесені в державний Реєстр сортів рослин України. Викладено результати багаторічних досліджень з вивчення біоморфологічних особливостей, відношення до екологічних факторів, фотосинтетичної продуктивності, врожайності надземної біомаси і насіння, хімічного складу, поживної цінності корму, а також економічної доцільності вирощування нових сортів одно- і багаторічних кормових культур родини мальвових. Встановлено, що сорти однорічних мальв є кращими білковими компонентами кукурудзи в Лісостепу України. Показано роль мальвових у біологізації землеробства при вирощуванні в проміжних посівах як альтернативних кормово-сидеральних культур. Розроблено технологію вирощування нових сортів в Лісостепу України, яка дозволяє щорічно одержувати високі, стабільні врожаї зеленої маси і насіння.
Ключові слова: інтродукція, збільшення біорізноманіття агрофітоценозів, одно- і багаторічні мальвові, нові сорти, біологічні особливості, технології вирощування, одновидові і змішані посіви, продуктивність, збалансований корм, біологізація землеробства.
АННОТАЦИЯ
Рахметов Д.Б. “Биологические основы интродукции и возделывание новых сортов одно- и многолетних видов семейства Malvaceae в Лесостепи Украины” – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. - Институт земледелия УААН, Киев, 2001.
| 
