Список робіт, опублікованих за темою дисертації
1. Біловол О.М. Рецептори ангіотензина ІІ. Фізіологія і фармакологія.//Вісник наукових досліджень. - 1997. - №1. - С. 4-9.
2. Беловол А.Н. Состояние систем простаноидов у больных артериальной гипертензией.// Ліки України”.- 1999.- №1.- С. 62 -64.
3. Беловол А.Н.. Терапевтические свойства антагониста рецепторов ангиотензина II -лозартана.// Украинский кардиологический журнал. - 1999. - №1. - С. 68 - 74.
4. Беловол А.Н. Состояние центральной и периферической гемодинамики у больных артериальной гипертензией ранней стадии.// Украинский радиологический журнал.- 1999. - №.- 1. С.136 - 138.
5. Беловол А.Н. Симпато-адреналовые механизмы ранних стадий артериальной гипертензии.// Ліки України.- 1999.- №1.- С. 69 - 70.
6. Беловол А.Н. Клинико-гемодинамические и биохимические эффекты продолжительной терапии артериальной гипертензии.// Вісник Сумського державного університету. - № 1, - 1999. - С. 147 - 151.
7. Беловол А.Н. Эндотелин-1. Регуляция его секреции и фармакодинамической активности в организме человека.// Украинский радиологический журнал. - 1999. - № 1. - С. 139 - 141.
8. Беловол А.Н. Влияние на функциональное состояние эндотелия при артериальной гипертензии.// Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - № - 6. - С.160 - 163.
9. Беловол А.Н. Система простагландинов у больных артериальной гипертензией.// Врачебная практика. - 1999.- №1. -С. 94 - 97.
- Беловол А.Н. Система простаноидов при артериальной гипертензии.// Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - № - 7. - С.37 - 39.
11.Беловол А.Н. Состояние ренин-ангиотензин-альдостероновой и калликреин-кининовой систем у больных артериальной гипертензией. .// ”Ліки України”.- 1999.- №1.- С. 64 -66.
12. Беловол А.Н. Патогенетические аспекты функционального состояния эндотелия при артериальной гипертензии.// Врачебная практика - 1999.- №1. -С. 74 - 76.
13. Малая Л.Т., Лапшина Л.А., Бабаджан В.Д., Кравчун П.Г., Беловол А.Н.,Дунаевская М.М. Роль натрийуретического гормона и простагландинов в реализации клинического эффекта ренитека при гипертонической болезни.// Украинский кардиологический журнал. - 1996. - № 5-6.- С.64- 69.
14. Волков В.И., Ладный А.И., Беловол А.Н., Князькова И.Н., Да Консейсу Ф.А. Клиническая эффективность препарата эналаприла малеат при ишемической болезни сердца.// Украинский кардиологический журнал. - 1997.- №3. - вып. 2. - С. 13 - 17.
15. Коваль С.Н., Масляева Л.В., Беловол А.Н., Мысниченко О.В., Милославский Д.К. Эфективность лозартана при гипертонической болезни.// Украинский кардиологический журнал. - 1998. - №11. - С. 31 - 35.
16. Масляева Л.В., Беловол А.Н., Пенькова, Хасанова Х.Д. Изучение антигипертензивной активности лозартана калия методом суточного мониторирования АД.// Весник проблем биологии и медицины. - 1999.- № 2.- С. 44 - 47.
17. Коваль С.Н., Беловол А.Н., Милославский Д.К., Масляева Л.В., Мысниченко О.В. Нейрогуморальные изменения у больных с мягкой и умеренной формами гипертонической болезни под влиянием лозартана.//Лікарська справа. - 1999.- №2. -С. - 117 - 120.
18. Латогуз И.К., Кучеренко О.Д., Супрун С.А., Погорелов В.Н, Телегина Н.Д., Беловол А.Н., Зайченко О.Е., И.В.Апатенко. Антиаритмические и гемодинамические эффекты ренитека у больных с недостаточностью кровообращения.//Весник аритмологии. - 1998. - №8. -С. 50.
19. Латогуз И.К., Москаленко В.Ф., Кучеренко О.Д., Беловол А.Н., Супрун С.А., Телегина Н.Д., Зайченко О.Е., Погорелов В.Н., Брек В.В. Влияние эналаприла на кардиогемодинамику у больных с дисфункцией левого желудочка.// XIV з’їзд терапевтів України,Київ.- 1998.-тези доповідей.- С.54-55.
20. Масляева Л.В., Коваль С.Н., Мысниченко О.В., Милославский Д.К., Беловол А.Н. Нейрогуморальные єффекты лозартана при лечении больных мягкой и умеренной гипертонической болезнью.// Тези доповідей XIV з’їзду терапевтів України,Київ.- 1998.- С.58.
21. Мысниченко О.В.,Масляева Л.В., Коваль С.Н., Беловол А.Н. Эффективность применения лозартана в лечении гипертонической болезни.// Республиканская научно-практическая конференция молодых учёных и специалистов “ Современные фундаментальные и прикладные проблемы клиники внутренних болезней”.- Тезисы докладов.-Харьков.- 1997.- С.66-67.
22. Shyshlyapin O.I., Babak O., Belovol A.N., Popov V.Microwave resonance Therapy of Patients with Arterial Hypertension.// 4-th World Congress on Heart Failure-Mechanisms and Management, Jerusalem,Israel, May 26-29, 1996.- poster presentation №1470.- p. -19.
23.Babadjan V., Shyshlyapin O., Zhmuro A., Balkovaya L., Kravchun P., Belovol A.Membrane factors of effectiveness of inhibitors ACE in chronic heart failure.// 4-th World Congress on Heart Failure-Mechanisms and Management, Jerusalem,Israel, May 26-29, 1996.- poster presentation, р - 64.
24.Коваль С.Н., Масляева Л.В., Беловол А.Н., Милославский Д.К., Мысниченко О.В., Ломакина О.В. Изучение эффективности козаара в лечении больных ГБ.// Современные проблемы клиники внутренних болезней. - Сборник научных трудов ХГМУ.- Харьков.- 1997. - С. 25-30.
25.Л.Т. Мала, С.М.Коваль, О.М.Біловол, Д.К.Милославський. Фармакологічні властивості та терапевтичне значення інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту в кардіології.// Академія Медичних Наук України, Міністерство охорони здоров’я України, Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи. Методичні рекомендації. - Харків.- 1999. - С. 3 - 50.
26.Коваль С.Н., Масляева Л.В., Милославский Д.К., Мысниченко О.В., Беловол А.Н. Лечение козааром лиц пожилого возраста с умеренной АГ. Реабілітація хворих похилого віку із захворюавнням серцево-судинної системи і церебральною судинною паталогією.// Матеріали науково-практичної конференції.-Київ.-22-24 жовтня.- 1997.- С.119-120.
27. Коваль С.Н., Масляева Л.В., Беловол А.Н., Милославский Д.К. Место лозартана - первого представителя нового класса гипотензивных препаратов в системе вторичной профилактики артериальной гипертензии.// Матеріали науково-практичної конференції “Роль загальнопрактикуючого лікаря у розв’язанні проблеми профілактики неінфекційних захворювань.- Харків.- 1997.- С.56-57.
Анотація
Біловол О.М. Клінічні,патогенетичні та терапевтичні аспекти стану нейро-гуморальних систем та ендотелію при артеріальній гіпертензії.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 1999.
В роботі подано дані вивчення стану гемодинаміки, нейрогуморальних систем регуляції артеріального тиску: ренін-ангіотензин-альдостеронової, симпато-адреналової та калікреїн-кінінової систем, простагландинів Є та Ф2альфа, простацикліну і тромбоксану, натрій-уретичного гормону, ендотеліну-1 і циклічних нуклеотидів, а також клінічної ефективності інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (ІАПФ), еналаприлу та блокатора рецепторів до ангіотензину ІІ (БРА ІІ), лозартану. Обстежено 378 хворих на артеріальну гіпертензію І - IV стадій.
Встановлено, що на початових стадіях артеріальної гіпертензії поряд із загальними закономірностями підвищення рівня артеріального тиску має місце неоднорідність стану гемодинаміки з утворенням різних типів гемодинаміки з погляду гемодинамічних механізмів підвищення артеріального тиску та підвищення хвилинного об’єму серця. З часом прогресування артеріальної гіпертензії відбувається посилення значущості судинного компоненту і зниження міокардіального з формуванням гіпокінетичного варіанту.Структурна перебудова гемодинаміки характеризується змінами стану нейро-гуморальних механізмів регуляції з активацією ренін-ангіотензинової, симпато-адреналової та калікреїн-кінінової систем та включенням гормональної ланки гуморальної регуляції. Одночасно активуються механізми утворення вазопресорних простагландинів, підсилення активності глюкокортикоїдної функції наднирників і підвищення внутрішньоклітинного вмісту натрію, що супроводжується підсиленням активності натрійуретичного гормону.
Медикаментозна антигіпертензивна терапія початкових стадій артеріальної гіпертензії включає антагоністи кальцію тривалої дії, діуретики та блокатори бета-адренергічних рецепторів і характеризується переважно зниженням периферичного судинного опору і меншою мірою пропульсивної здатності серця, в той час як застосування ІАПФ і БРА ІІ призводило до зниження периферичного опору і підвищення функції викиду серця. Поліпшення гемодинамічних показників інгібіторами АПФ та блокаторами рецепторів до ангіотензину ІІ супроводжувалося нормалізацією функції ендотелію, підвищенням утворення простацикліну та зменшенням ендотеліну-1.
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, гемодинаміка, ренін-ангіотензин, кініни, простагландини, простациклін, тромбоксан, ендотелін-1, еналаприл,лозартан.
Аннотация
Беловол А.Н. Клинические, патогенетические и терапевтические аспекты состояния нейро-гуморальних систем и эндотелия при артериальной гипертензии.- Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология.- Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1999.
В работе представлены данные изучения состояния гемодинамики, нейро-гуморальных систем регуляции артериального давления: ренин-ангиотензин-альдостероновой, симпато-адреналовой и калликреин-кининовой систем, простагландинов Е и Ф 2альфа, простациклина и тромбоксана, натрийуретического гормона, эндотелина-1 и циклических нуклеотидов, а также клинической эффективности ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента (ИАПФ), эналаприла и блокатора рецепторов к ангиотензину II (БРА II) лозартана.
Обследовано 378 больных артериальной гипертензией I-IV стадий. 100 больных I стадии, 82 - II стадии, 54 - III стадии и 140 - IV стадии (классификация артериальной гипертензии Объединенного национального комитета США по выявлению, оценке и лечению высокого артериального давления, 1993 год) в возрасте от 17 до 79 лет (средний возравст 44,2 ± 2,5 года). Изучение центральной и периферической гемодинамики и структуры кинетики миокарда позволяет считать, что наряду с общими закономерностями, характерными для артериальной гипертензии: повышение систолического и диастолического артериального давления, и периферического сосудистого сопротивления отмечается неоднородность гемодинамических нарушений, начиная с ранних стадий заболевания. Особенностью таковых изменений является высокий удельный вес гиперкинетического нарушения гемодинамики до 31,6% при I стадии и 50% II стадии артериальной гипертензии (в норме 11,2%, р 0,05) и его уменьшение к III и особенно IV стадии АГ. Структурная перестройка гемодинамики характеризуется изменением состояния нейро-гуморальных систем регуляции,выражающихся в повышении активности ренина и уровня ангиотензина II в крови, усилением активности гормонального звена симпато-адреналовой системы за счет избыточного образования адреналина и увеличения активности калликреина в крови. Прогрессирования артериальной гипертензии и стабилизация уровня артериального давления сопровождается снижением активности ренин-ангиотензиновой системы, увеличением влияния гуморального звена с повышением содержания альдостерона в крови и активацией медиаторного звена симпато-адреналовой системы за счет повышения синтеза и медиаторного захвата норадреналина.
Одновременно с этим происходит усиление синтеза вазопресорных простагландинов, ПГФ2альфа, усиление глюкокортикоидной функции надпочечников, выделения натрийуретического гормона с последующей внутриклеточной гипернатриемией. Одним из патогенетических механизмов формирования артериальной гипертензии является нарушение функционального состояния эндотелия с избыточным образованием эндотелина-I и снижением синтеза эндотелин-связанного релаксирующего фактора, что подтверждается достоверным повышением уровня эндотелина-I и пониженным уровнем циклического ГМФ в периферической венозной крови.
Медикаментозное лечение артериальной гипертензии эналаприлом (ренитеком) и лозартаном (козааром) сопровождается положительным клиническим эффектом у 68% - 73,4% больных, что проявляется как снижением среднесуточного артериального давления, так и нормализацией его изменения в течение суток. Эти изменения в целом выражаются в уменьшении “времени перегрузки” с содержанием суточной динамики изменения уровня артериального давления, адекватной здоровым лицам.
Медикаментозная терапия начальных стадий артериальной гипертензии, включая антагонисты кальция длительного действия, диуретики и блокаторы бета-адренергических рецепторов характеризуется преимущественно снижением периферического сосудистого сопротивления и, в меньшей степени, снижением пропульсивной способности сердца, в то время как использование ИАПФ и БРАII приводит к снижению периферического сопротивления, размеров сердца и усилению выброса сердца. Улучшение гемодинамических показателей при этом сопровождается нормализацией функционального состояния эндотелия, увеличением образования простациклина и уменьшением эндотелина-I.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, гемодинамика, ренин, ангиотензин, кинины, простагландины, простациклин, тромбоксан, эндотелин-I, эналаприл, лозартан.
ANNOTATION
Bilovol O.M. Clinical, pathogenic and therapeutic aspects of the condition of the nerve-humoralic systems and endothelium during the arterial hypertension.- The Manuscript.
The dissertation for the doctorate of medicine. The speciality 14.01.11 - cardiology. The Kharkiv State Medical University, Kharkiv, 1999.
This work deals with the facts about the study of the haemodynamic state, the nerve-humoralic systems of regulation of the arterial pressure: the renin-angiotensin aldosteronous, sympatho-adrenalous and callicrein-cininous systems, the prostaglandines E and F2alfa, the prostacyclinum and the thrombocsalum, the sodium-uretrious hormone, the endotelinum-I and the cyclic nucleotides and also the clinical effectiveness of the inhibitors the angiotensinum-turned ferment (IATF), the enalaprilum and the blockators of the receptors to the angiotensinum II (BRA II), the losartanum. 378 ill persons with the arterial hypertension of the I - IV stages were examined.
It was determined that on the elementary stages of the arterial hypertension beside the general conformities of the rise the arterial pressure`s level there is a heterogensity of the haemodynamical state with the origin of different types of haemodynamic from the point of view of the haemodynamical mechanisms of the rise of the volume of heart during a minute. If the arterial hypertensia progresses the significance of the vascular component will increase and the myocardial component will decrease with the forming of the hypocynetical variant. The structural rebuilding of the haemodynamic is characterised with the changes of the nerve-humoralic`s mechanisms of the regulation with the activation of the renin-angiotensinum, the sympatho-adrenalous and the callicrein-cininous systems and with engagement of the hormonal link of the humoral regulation. At the same time the mechanisms of formation of the vasopressure prostaglandinuses rises, the activity of the glucocorticoid function of the adrenal glands increases and the content of the inside cell sodium rises. All this processes are accompanied with the increasing of the activity of the sodium-uretrical hormone.
The medicinal antihypertensia therapy of the elementary stages of the arterial hypertensia includes the antagonists of the calcium with the long-term effects, diurhetics and blockators of the beta-androgenetical receptors and accompanies mainly with the reduction of the peripheral vascular resistance and in considerable degree with the propulsive ability of heart while using the IATF and the BRA II caused the decrease of the peripheral resistance and the increase of the heart`s throwing up function. The improvement of the haemodynamical indexes with the APF inhibitors and the blockators of the receptors to the angiotensinum II was accompanied with the normalisation of the endothelinum function and the increase of the formation of the prostacyclinum and the decrease of the endothelinum-I.
Key-words: the arterial hypertensia, the haemodynamic, the renin-angiotensinum, the cinins, the prostaglandinum, the endothelinum-I, the enalaprilum, the losartanum.
Скорочення
АГ - артеріальна гіпертензія
АТ - артеріальний тиск
АПФ - ангіотензин-перетворюючий фермент
ДАТ - діастоличний артеріальний тиск
ІХС - ішемічна хвороба серця
КДД - кінцево-систоличний діаметр
КСД - кінцево-діастоличний діаметр
КСО - кінцево-систоличний об’єм
САТ - систоличний артеріальний тиск
ЗПСО - загальний периферичний судинний опір
СВ - серцевий викид
СІ - серцевий індекс
КДО - кінцево-діастоличний об’єм
ЧВ - час вигнання
Фс - фракція скорочення
ТХВ2 - тромбоксан
УІ - ударний індекс
УО - ударний об’єм
ФВ - фракція викиду
ПМЛШ - потужність міокарду лівого шлуночка
ПНУФ - передсердний натрійуретичний фактор
НУГ - натрійуретичний гормон
ХО - хвилинний об’єм серця
ПГ - простагландини
РАС - ренін-ангіотензинова система
цАМФ - циклічний амінозинмонофосфат
цГМФ - циклічний гуазинмонофосфат
ЧСС - частота серцевих скорочень
ТЗСЛШД - товщина задньої стінки лівого шлуночка в діастолу
ТЗСЛШС - товщина задньої стінки лівого шлуночка в систолу
ШЦСМ - швидкість циркулярного скорочення міокарда
| 
