На цій підставі враховуючи, що достовірність зняття координат дозволяє характеризувати кожну окрему пару їх оцінку було проведено на підставі розгляду потоку збоїв з інтенсивністю лс за експоненціальним розподілом часу між збоями при припущенні марковського характеру процесу функціонування пристрою. При цьому достовірність d визначена як вірогідність не перебільшення допустимої помилки Д виміру координат (i, j). tn – час циклу вимірювання координат.
i = Щ( ); j = Щ( ); | - iс| ≤Д; | - jс≤Д;
( ,  ) {0 ≤  ≤ A; 0 ≤  ≤ B}  R2; (35)
(i, j)  {i=0, I; j=0, J}  Z2
d = {| - iс| ≤Д&| - jс| ≤ Д} =  (36)
Таким чином визначений підхід надав можливість забезпечити роботу системи за принципом мінімальної необхідності, що забезпечило економію коштів при постійному розвитку системи. Використаний варіант структури системи наведено на рисунку 4.
Рис.45 Варіант модульної структури формування моделі системи.
В 3.4. проведено дослідження та аналіз форматів даних обробки, зберігання та експорту топографічних цифрових карт і описано методологію оцінки опису графічної інформації при моделюванні топографічних об’єктів. На підставі проведеної роботи для дослідження було визначено реаліційний підхід і структурний опис об’єктів, які було поділено на метричний (опис форми) і семантичний (атрибути) опис об’єкта. Роботау було провоедиласьено за умови незмінності інформації зна час створення цифрової карти, що дозволило встановитипровести структурування топографічних даних на:
- логічну структуру цифрової моделі;
- інформаційну структуру;
- фізичну структуру файла. Структурування
і описатино їх на язику нормальних формул Бекуса-Наура і отримавшино:
LM: = <E3> <A> <F> <MBP> <SLR>, (37)
де E3 = {E3j}, j = 1, N – елемент змісту цифрової моделі карти (картографічний сегмент). На підставі дослідження було визначено вісім оптимальних сегментів: математична основа (Е3-1); рельєф (Е3-2); гідрографія (Е3-3); населені пункти (Е3-4); промислові, сільськогосподарські і соціально-культурні об’єкти (Е3-5); шляхова мережа і шляхові споруди (Е3-6); рослинне покриття та ґрунти (Е3-7); кордони та окремі природні явища (Е3-8). При цьому кожний сегмент структурований незалежно один від одного з обов’язковим виконанням метричного узгодження. A = {Aj}, j = 1, k, k = 4 – сегмент підписів, які було розділено на чотири типи: підписи особистих назв (А1); підписи якісних і кількісних характеристик (А2); пояснювальні підписи (А3); підписи за рамкового оформлення (А4). F – сегмент формуляра карти, який забезпечує наявність загальної інформації про всю карту в цілому і в тому числі такі дані як: номенклатура карти, масштаб, система висот, картографічна проекція, дата створення та інше. MBP – матриця висот рельєфу. SLR – просторово-логічні зв’язки (ПЛЗ).
Застосування просторово-логічних зв’язків забезпечило створення системи з визначенням та встановленням зв’язків між класами на рівні багаторівневих конструкцій, які надали можливість формувати просторово-орієнтовані бази даних. Для розгляду та вивчення просторово-логічних зв’язків в форматі створення топографічних цифрових карт використовуючи логічну структуру була розробленаприйнята схема просторових відносин об’єктів, яка приведена на рисунку 6.
схема просторових відносин об’єктів, яка приведена на рисунку 5.
Рис.56 Схема просторових відносин об’єктів.
Використовуючи методику встановлення просторово-логічних зв’язків за взятою схемою визначено формулу інформаційної структури IS цифрової моделі місцевості:
IS: = <TO1> <TO2> … <TОj> … <TОn>, де : (38)
n – число об’єктів в моделі; TOj – об’єкт місцевості (карти), що описується як:
TОj: = <SОj> <HLj> <KKj> <IOj> <MOj> <HOj> <COj>, де: (39)
SOj – тип j-го об’єкта цифрової карти; HLj – характер локалізації j-го об’єкта; KKj – класифікаційна категорія j-го об’єкта; IOj – ідентифікатор j-го об’єкта в межах цифрової карти; MOj – просторові атрибути j-го об’єкта; HOj –функціональні атрибути j-го об’єкта; COj – тип просторово-логічного зв’язку j-го об’єкта з іншими об’єктами в межах моделі. Використовуючи методику встановлення просторово-логічних зв’язків за схемою відпрацьовано формулу інформаційної структури IS цифрової моделі місцевості:
IS: = <TO1> <TO2> … <TОj> … <TОn>, де (38)
n – число об’єктів в моделі; TOj – об’єкт місцевості (карти), що описується як:
TОj: = <SОj> <HLj> <KKj> <IOj> <MOj> <HOj> <COj>, де (39)
SOj – тип j-го об’єкта цифрової карти; HLj – характер локалізації j-го об’єкта; KKj – класифікаційна категорія j-го об’єкта; IOj – ідентифікатор j-го об’єкта в межах цифрової карти; MOj – просторові атрибути j-го об’єкта; HOj –функціональні атрибути j-го об’єкта; COj – тип просторово-логічного зв’язку j-го об’єкта з іншими об’єктами в межах моделі.
При цьому характеристика об’єкта SOj описана у вигляді структури:
SOj: = <G, S>, де: (40)
G – простий тип об’єкта; S – комплексний тип об’єкта опис яких в процесі роботи було розділено на чотири різновидності.
S: = <SSP, S1, S2, S3, SG>, де: (410)
SSP – складовий об’єкт комплексного типу; S1 – складовий об’єкт першого типу; S2 – складовий об’єкт другого типу; S3 – складовий об’єкт третього типу; SG – об’єкт типу “сегмент”.
Атрибут характеру локалізації HLj, який формує правила цифрового опису об’єкта розглянутий приі описанніий у вигляді четвірки:
HLj = {T, U, L, P}, де: (421)
T – точковий об’єкт, що описується координатами однієї точки; U – умовно-лінійний об’єкт, що має координати двох або декількох точок; L – лінійний об’єкт, що має послідовність координат точок визначеної лінії; P – площинний об’єкт, що має послідовність координат точок по контуру площинного об’єкта.
Для дослідження питання формування типу просторово-логічних зв’язків COj з іншими об’єктами цифрової моделі в системі було визначено спосіб метричного відношення з використанням об’єктів типу S1 та просторово-логічних зв’язків на семантичному рівні (формування спеціальних функціональних атрибутів). При цьому співвідношення між об’єктами розділено на п’ять видів: входження; накладання; примикання; перехрещення; сусідство, які при різних комбінаціях забезпечили розв’язання задач. За результатами проведеної роботи було визначено три основних структури просторово-логічних зв’язків:
- посилання на послідовність об’єктів, що створюють складний об’єкт, де головний об’єкт є першою і останньою ланкою в замкнутій послідовності об’єктів (конструкція типу “кільце”). Рисунок 6.
- двохстороннє посилання головного об’єкта на підпорядковані об’єкти і підпорядкованих об’єктів на головний об’єкт (конструкція типу „простий цикл”). Рисунок 7.
- одностороннє посилання на об’єкт, метрика якого копіюється в головний об’єкт (конструкція типу „орієнтоване дерево”). Рисунок 8.
Рис.6 Варіант структури просторово-логічних зв’язків типу „кільце”- двохстороннє посилання головного об’єкта на підпорядковані об’єкти і посилання підпорядкованих об’єктів на головний об’єкт (конструкція типу „простий цикл”).
.................
Рис.7 Варіант структури просторово-логічних зв’язків типу „простий цикл”- одностороннє посилання на об’єкт, метрика якого копіюється в головний об’єкт (конструкція типу „орієнтоване дерево”).
...................
Рис.8 Варіант структури просторово-логічних зв’язків типу „орієнтоване дерево”
Для дослідження впливу просторово-логічних зв’язків на інформативну місткість створеного номенклатурного аркуша топографічної цифрової карти в залежності від формату було проведено роботу по обчисленню об’ємів інформації. В таблиці 85 приведені результати роботи по визначенню об’ємів в залежності від масштабу, що дозволило провести оптимізацію формату та відпрацювати структуру класифікаційних бібліотек в технологічні маршрути.
Питання дослідження системи контролю створення та оновлення топографічних цифрових карт розглянуто в підрозділі 3.5. Робота проведена на підставі аналізу вивчених матеріалів на наступному обґрунтуванні: набору показників якості цифрової карти, їх базових показників і способів визначення; методики визначення значень показників якості цифрової карти і їх обробки; правил прийняття рішення.
Таблиця 85
Узагальнені об’єми за визначеними форматами н.а. ЦК
Питання дослідження системи контролю створення та оновлення топографічних цифрових карт розглянуто в підрозділі 3.5. Робота проведена на підставі аналізу вивчених матеріалів на наступному обґрунтуванні:
набору показників якості цифрової карти, їх базових показників і способів визначення;
методики визначення значень показників якості цифрової карти і їх обробки;
правил прийняття рішення.
На цій підставі та враховуючи позиції технологій створення об’єктно-орієнтованих топографічних цифрових карт їх якість досліджувалась по відношенню до розгляду вихідного матеріалу з визначення інформаційної надійності Θ, що представляє собою складний комплекс властивостей, які були описуютьсяані п’ятьма складовими:
И(б, в, г, е, д), де: (432)
а – точність метричної інформації, що вимірюється; β – достовірність атрибутивної (семантичної і довідкової) інформації, що описує топографічні об’єкти і цифрову карту в цілому; г – адекватність; е – комулятивність; д – цілісність цифрової карти.
За опрацьованими матеріалами для системи управління якістю визначензято три ієрархічні рівні:
технологічний етап формування топографічної цифрової карти;
автоматичний контроль і редагування;
інтерактивний контроль і редагування.
Дослідження проводилось на технологічному рівні обробки інформації сканованого картографічного матеріалу (що поєднує багато споріднених операцій інших технологій і сьогодні найбільш застосовується) ( ) створення об’єктно-орієнтованих цифрових карт за діапозитивами постійного зберігання (ДПЗ) номенклатурного аркуша топографічної карти. При цьому в загальному випадку для кожного із q оригіналів ДПЗ комплекту встановлюваикористовувалась функціонально необхідна послідовність етапів (EGR, ERV, EVO, EOS, ESD) і еволюція зображень цифрових моделей ( ), і = 1, 2, ..., q, на підставі яких проведено що дозволило одержати опис логічної схеми:
EGR ERV EVO EOS ESD
 (443)
i = 1, 2, …, q ,
при цьому: EGR( ) – автоматичного читання  i–го оригіналу ДПЗ та формування цифрової моделі растрового зображення Ri; ERV( ) – етап растр-векторного перетворення і формування векторної цифрової моделі r–примітивів Vi; EVO( ) – етап розпізнавання топографічних об’єктів і формування цифрової моделі Oi; EOS( ) – етап повної індефікації і розпізнавання топографічних об’єктів та формування векторної моделі Si; ESD( ) – етап контролю, редагування і формування інформаційної надійності з коректурою внутрішньої структури цифрової карти D.
Проведена робота з врахуванням принципів побудови системи на підставі поєднання ергатичності і багаторівневості з врахуванням роботи оператора, експертної системи та автоматичних методів надала можливість обґрунтувати та впровадити дозволила відпрацювати трьохрівневу систему управління якістю, що наведена на рисунку 9.
( )
 oi W1i  1i W2i  2i W3i  3i W4i  4i W5i  5i
EGR ERV EVO EOS ESD
1рів.
Ri C1 Vi C2 Oi C3 Si C4 Di C5
L1 K1 L2 K2 L3 K3 L4 K4 L5 K5 2рів.
 i c0  i c1  i c2  i c3  i c4  i c5
I0 ko I1 k1 I2 k2 I3 k3 I4 k4 I5 k5 3рів.
Рис.9 Трьохрівнева система управління якістю
Таким чином якість створеної топографічної цифрової карти формується, з одного боку, шляхом попередження на кожному етапі проявлення виявлених дестабілізаційних факторів за рахунок систематичного контролю та ціле направленої дії на умови і фактори, що впливають на якість, а з іншого – шляхом виявлення відмінностей від їх проявлення, індефікації, локалізації та відновлення даних і формування необхідних властивостей якості на кожному етапі технології. При цьому послідовність обробки оригіналів встановлено проводити з більш простих, що забезпечує ефективне використання сформованої бази знань на етапі розпізнавання топографічних об’єктів складного оригіналу з більшою повнотою та точністю метричної і семантичної інформації.
Визначений підхід до створеної системи якості забезпечив скорочення повернення створених номенклатурних аркушів топографічних цифрових карт з кінцевого етапу роботи в середньому на 4,8 рази. В загальному термін створення номенклатурного аркуша за технічними звітами виробництва зменшився на 36,4%. В 3.6. сформульовані висновки до третього розділу, які констатують результати роботи автора по відпрацюванню методики експериментальних досліджень, що дозволила вперше провести аналіз форматів та дослідити трьохрівневу систему контролю і впровадити в технологічні маршрути виробництва.
У четвертому розділі, що складається з п’яти підрозділів, представлені результати роботи по відпрацюванню методології з формування мережної файлової структури виробничих підрозділів та функціонально-технологічного управління, методики вивчення затрат робочого часу та проектування норм трудових затрат розрахунково-аналітичним методом з врахуванням специфіки виробництва при створенні топографічних цифрових карт, а також методології та структури аналізу функціональної діяльності виробничого центру і його управління. Виконана робота дозволила провести обґрунтування параметрів виробничих підрозділів їх управління при впровадженні технологічних маршрутів та забезпечила дієвий аналіз функціональної діяльності виробництва усіх ланок керівництва. Результати досліджень по темі дисертації використані при розробці 11 відомчих і одного міжвідомчого нормативно-технічних і керівних документів. Їх короткі анотації, що конкретизують ступінь використання результатів проведених в дисертаційній роботі автором досліджень при розробці, описані в підпункті 4.4. В підпункті 4.5. викладені основні висновки по четвертому розділі.
Робота закінчується загальними висновками. В кінці наведений список використаних вітчизняних і зарубіжних літературних джерел.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ВИСНУОВКИ
В дисертаційній роботі виконані теоретичні і експериментальні дослідження, пов’язані з оптимізацією технологій для формування технологічних маршрутів по створенню топографічних цифрових карт, що забезпечують організацію просторових даних. Розроблені методики з організації та управління виробництвом. Виконано необхідний обсяг експериментальних досліджень з метою врахування в роботі створення програмно-технічних комплексів для формування виробничих підрозділів при впровадженні обґрунтованих технологічних маршрутів створення топографічних цифрових карт. На основі виконаних теоретичних і експериментальних досліджень зроблені висновки і рекомендації, основні результати яких можна сформулювати наступним чином:
1.Сьогодні за умови достатньо невеликої вартості персональних електронно-обчислювальних машин та наявності значної кількості спеціалізованих програмних продуктів, різноманітних за ціною, створено передумови для кожного бажаючого стати картографом і створювати цифрові карти для особистих потреб. Разом з тим широке застосування сучасної обчислювальної техніки у виробництві і наукових дослідженнях дозволило в їх роботі враховувати геопросторові дані, в зв’язку з чим різко зросла потреба в наявності високоточних топографічних цифрових карт, що в свою чергу загострило проблему їх створення та своєчасного оновлення і доведення до користувачів.
2.Запропонований підхід до розв’язання проблеми топографічних цифрових карт розглянуто як функціонування системи: створення – оновлення – зберігання – видачі. При цьому кожна складова системи за своєю специфікою розглянута локально з погляду впливу на роботу всієї системи за продуктивністю і якістю створених топографічних цифрових карт в залежності від технічних засобів, які використовуються в виробництві та сучасності програмного забезпечення з врахуванням підготовки фахівців, що в загальному складає вартість створеного номенклатурного аркуша топографічної цифрової карти. Результати дозволили сформулювати вимоги до розробки організаційної структури виробництва і його управління.
3.Відпрацьована система дозволила оптимізувати різноманітні технологічні маршрути на підставі застосування технічних засобів та вихідних матеріалів, що використовуються в процесі робіт, поєднавши та розділивши їх за основними напрямками створення, оновлення, зберігання та видачі користувачам топографічних цифрових карт для формування геопросторових баз в геоінформаційних системах. Результати роботи дозволили відпрацювати підходи до нової системи оновлення по вертикалі масштабного ряду топографічних цифрових карт.
4.Створення виробничого центру на базі викладених обґрунтувань з формування автоматизованої картографічної системи дозволило провести автоматизацію технологічних операцій обробки сегментного навантаження топографічних об’єктів за оптимальною інформаційною місткістю на підставі використання всіх технологій системи та завдяки прийнятої єдиної класифікації топографічних об’єктів. За технологічними звітами виробництва це дозволило скоротити на 28% затрати часу на створення номенклатурного аркуша топографічної цифрової карти.
5.Розроблені в роботі обґрунтування дозволили відпрацювати підходи до формування та організувати інформаційний архів топографічних цифрових карт, що підтвердило викладки по створенню структури та системи управління Центральним банком топографічних даних.
6.Запропонована система контролю дозволяє поряд з автоматизованими операціями врахувати роботу самоконтролю виконавця і участь в контролі керівного складу та оцінити їх роботу на підставі проведення кінцевої перевірки індивідуальним виконавцем спеціалізованого підрозділу, що дозволило встановити за технологічними звітами виробництва зменшення пропущення помилок до 18% від середньої кількості топографічних об’єктів на номенклатурному аркуші.
7.З метою забезпечення контрольованого використання створених топографічних цифрових карт запропоновані рекомендації дозволяють відпрацювати систему доступу до інформації, права її коригування та контролю з автоматизованою реєстрацією виконавця за часом та місцем.
8.Опрацьовані матеріали досліджень поряд з розробленими структурно-технологічними рекомендаціями дозволили обґрунтувати затрати часу на створення номенклатурного аркуша топографічної цифрової карти та провести проектування норм трудових затрат, що в свою чергу надало можливість відпрацювати систему планування виробництва.
9.Обґрунтування формування технологічних маршрутів за окремими операціями на створених спеціалізованих програмно-технічних комплексах дозволило за технічними квартальними звітами виробництва прискорити на 68% та зменшити вартість на 34% підготовку фахівців.
10.Робота виробничого центру дозволить за попередніми підрахунками майже вдвічі прискорити оновлення масштабного ряду топографічних цифрових карт та на порядок зменшить затрати часу, необхідного для кольорового друку тиражу топографічних карт, що в свою чергу надасть можливість готувати до видання та друкувати топографічні карти на замовлення користувача з необхідним йому навантаженням топографічних об’єктів.
1.Сьогодні за умови достатньо невеликої вартості персональних електронно-обчислювальних машин та наявності значної кількості спеціалізованих програмних продуктів, різноманітних за ціною, створено передумови для кожного бажаючого стати картографом і створювати цифрові карти для особистих потреб. Разом з тим широке застосування сучасної обчислювальної техніки у виробництві і наукових дослідженнях дозволило в їх роботі широко застосовувати геопросторові дані, в зв’язку з чим різко зросла потреба в наявності значної кількості високоточних топографічних цифрових карт, що в свою чергу створило проблему їх завчасного планового створення та своєчасного оновлення і доведення до користувачів.
2.Запропонований підхід до розв’язання проблеми топографічних цифрових карт розглянуто як функціонування системи: створення – оновлення – зберігання – видача. При цьому кожна складова системи за своєю специфікою розглянута локально з погляду впливу на роботу всієї системи за продуктивністю і якістю створених топографічних цифрових карт в залежності від технічних засобів, які використовуються в виробництві та сучасності програмного забезпечення з врахуванням підготовки фахівців, що в загальному складає вартість створеного номенклатурного аркуша топографічної цифрової карти. Результати дозволили сформулювати вимоги до розробки організаційної структури виробництва і його управління.
3.Відпрацьована система дозволила оптимізувати різноманітні технології на підставі застосування технічних засобів та вихідних матеріалів, що використовуються в процесі робіт, поєднавши та розділивши їх за основними напрямками та технологічними маршрутами створення, оновлення, зберігання та видачі користувачам топографічних цифрових карт. Результати роботи дозволили відпрацювати підходи до нової системи вертикального оновлення масштабного ряду топографічних цифрових карт.
4.Створення виробничого центру на базі викладених обґрунтувань з формування автоматизованої картографічної системи дозволило максимально автоматизувати технологічні операції обробки сегментного навантаження топографічних об’єктів за оптимізованою інформативною місткістю на підставі використання всіх технологій системи та завдяки прийнятої єдиної класифікації топографічних об’єктів. Це дозволило скоротити на 28% затрати часу на створення номенклатурного аркуша топографічної цифрової карти.
5.Розроблені в роботі обґрунтування дозволили відпрацювати підходи до формування та організувати інформаційний архів топографічних цифрових карт, що підтвердило викладки по створенню структури та системи управління центральним банком топографічних даних.
6.Запропонована система контролю дозволяє поряд з автоматизованими операціями врахувати роботу самоконтролю виконавця і участь в контролі керівного складу та оцінити їх роботу на підставі проведення кінцевої перевірки індивідуальним виконавцем спеціалізованого підрозділу, що дозволило зменшити пропущення помилок до 18% від середньої кількості топографічних об’єктів на номенклатурному аркуші.
7.З метою забезпечення неконтрольованого використання створених топографічних цифрових карт відпрацьовані рекомендації дозволили створити систему доступу до інформації, права її коригування та контролю з автоматизованою реєстрацією виконавця за часом та місцем.
8.Опрацьовані матеріали досліджень поряд з розробленими структурно-технологічними рекомендаціями дозволили обґрунтувати затрати часу на створення номенклатурного аркуша топографічної цифрової карти та провести проектування норм трудових затрат, що в свою чергу надало можливість відпрацювати систему планування виробництва.
9.Обгрунтовання формування технологічних маршрутів за окремими операціями на створених спеціалізованих програмно-технічних комплексах дозволило прискорити на 68% та зменшити вартість на 34% підготовку фахівців.
10.Робота обґрунтованого виробничого центру за попередніми підрахунками дозволяє майже вдвічі прискорити оновлення масштабного ряду топографічних цифрових карт, що дозволить забезпечувати геоінформаційні системи сучасною топографічною інформацією та на порядок зменшити затрати часу, необхідного для кольорового друку тиражу топографічних карт, що в свою чергу забезпечить друкування топографічних карт на замовлення користувача з необхідним йому навантаженням топографічних об’єктів.
Список Перелік основних праць за результатамитемою дисертаційної роботи
Монографія
1.Гладілін В.М., Липський В.Т., Катющенко В.М., Саліхов О.І. Курс цифрового картографування: Навчальний посібник, - Київ: КІТІ, 1998.- 65 с.
Статті в наукових виданнях
2.Липський В.Т. Вибір роздільної здатності для складання цифрових топографічних планів за растроскануючою технологією // Науково-технічний збірник. Інженерна геодезія. – К.: КНУБА, 2001. – Випуск 45 – С. 121-123.
3.Липський В.Т. Цифрові карти і інформаційна безпека // Науково-технічний збірник. Інженерна геодезія. – К.: КНУБА, 2000. – Випуск 43 – С. 110-113.
4.Липський В.Т. Принципи класифікації та кодування картографічної інформації для ЦК М 1:1000000 – 1:10000 // Науково-технічний збірник. Інженерна геодезія. – К.: КНУБА, 2000. – Випуск 42 – С. 125-131.
5.Жигулін В.М., Корольов В.М., Волчко П.І., Липський В.Т. Аналітичний огляд існуючих і перспективних систем навігації наземних рухомих об’єктів // Науково-технічний збірник. Інженерна геодезія. – К.: КНУБА, 2002. – Випуск 46 – С. 79-96.
Праці в збірниках наукових доповідей, конгресів і конференцій
6.Гладілін В.М., Липський В.Т. Головні вимоги до цифрових карт для роботи з ГІС-технологіями // Матеріали ГІС-Форуму-99. – К., 1999. – С. 129 – 134.
7.Липський В.Т. ГИС используемая Шведскими вооруженными силами // Матеріали ГІС-Форуму-2000. – К., 2000. – С. 18-21.
8.Липський В.Т. Карти і держава // Матеріали ГІС-Форуму-2000. – К., 2000. – С. 12-18.
9.Моисеенко А.А., Монастырев Ю.П., Липский В.Т. Цифровая фотограмметрическая технология обновления картографических материалов // Матеріали науково-практичної конференції „Основні напрямки розвитку фотограмметрії та дистанційного зондування в Україні. – К.: Укргеоінформ, 1996. – С. 83-91.
10.Про деякі проблеми застосування цифрових і електронних карт у військових ГІС (інформаційно-управляючих системах) тактичної ланки. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва // Збірник наукових праць Західного Геодезичного Товариства / Жигулін В., Липський В., Андреєва Л., Гриб Ю. та інші. – Львів: Ліга-Прес, 2002. – С. 255-261.
11.Технічні вимоги до сучасних систем навігації для наземних рухомих об’єктів. VII міжнародний науково-технічний симпозіум. Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища – GPS і GIS – технології. (7 – 14 вересня 2002 року). Алушта (Крим) / Жигулін В.М., Липський В.Т., Іванов В.І., Корольов В.М., і інші. – Львів: Львівське астрономо-геодезичне товариство, 2002. – С. 98-103.
У роботах, що виконані у співавторстві постановка задач і висновки належать особисто автору.
Анотація
Липський В.Т. Методичніки та система управління основи формування банкому геопросторових даних для забезпечення геоінформаційних системтопографічних цифрових карт, - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.24.01. – геодезія. – Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2003.
Дисертацію присвячено питанням оптимізації технологій та організації виробництва по створенню, оновленню, зберіганню та видачі користувачам геоінформаційних систем топографічних цифрових карт для формування просторово-орієнтованих топографічних баз. Серед них вперше розглянуто підходи до створення системи контролю інформації на різних стадіях технологічних маршрутів та методичні основи організації роботи з нормування праці при виконанні як окремих операцій так і комплексних норм на створення номенклатурного аркуша. На базі обґрунтованої математичної моделі розроблена теорія і отримані основні формули для створення базової моделі автоматизованої картографічної системи і організаційної структури управління виробництвом. Запропоновані методики для аналізу технічних засобів і спеціалізованих технологічних програм, машинно-програмних комплексів, та методологія і структура аналізу функціональної діяльності виробництва забезпечили формування виробничих підрозділів та динамічний розвиток модулів системи і виробництва. Показано, що основним критерієм при створенні топографічних цифрових карт є система класифікації і кодування топографічних об’єктів яка впливає на об’єм номенклатурного аркуша та на його вартість. Основні результати теоретичних і експериментальних досліджень знайшли впровадження в розгортанні виробництва створеного картографічного центру топографічної служби Збройних Сил України.
Ключові слова: геоінформаційні системи, топографічні цифрові карти, просторово-орієнтовані бази, технологічні маршрути, номенклатурний аркуш, автоматизована картографічна система, машинно-програмний комплекс, система класифікації і кодування, картографічний центр.
Аннотация
Липский В.Т. Методическиеки основы формирования и система управления банкома геопространственных данных для обеспечения геоинформационных системтопографических цифровых карт, - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.24.01-геодезия. Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2003.
Диссертационная работа посвящена вопросам оптимизации технологий и организации производства по созданию, обновлению, хранению и выдачи пользователям геоинформационных систем топографических цифровых карт для формирования пространственно-ориентированных топографических баз. Среди них впервые рассмотрены подходы по созданию системы контроля информации на различных стадиях технологических маршрутов и методические основы организации работ по нормированию затрат времени на отдельные операции и комплексных норм на создание номенклатурного листа. На основании обоснованной математической модели разработана теория и получены основные формулы для создания базовой модели автоматизированной картографической системы и организационной структуры управления производством. Предложенные методики анализа технических средств и специализированных технологических программ машинно-программных комплексов, а также методология и структура анализа функциональной деятельности производства обеспечили формирование производственных подразделений и динамическое развитие модулей системы и производства в целом. На основании определения информационных потоков разработана структура локальной сети, что дало возможность отработать алгоритмы основных подсистем и определить очередность их разворачивания. Выполнены также исследования вопросов информационной защиты и разработаны методологические подходы к созданию системы распределения допуска к информации и контроля. Показано, что основным критерием создания топографических цифровых карт является система классификации и кодирования топографических объектов от которой, зависит объём номенклатурного листа и его стоимость. Основные результаты теоретических и экспериментальных исследований нашли внедрение в разворачивании производства созданного картографического центра топографической службы Вооруженных Сил Украины.
Ключевые слова: геоинформационные системы, топографические цифровые карты, пространственно-ориентированные базы, технологические маршруты, номенклатурный лист, автоматизированная картографическая система, машинно-программный комплекс, система классификации и кодирования, картографический центр.
Annotaion
Lipskiy V.T. Methods of
Annotation
Lipskiy V.T. Methodical bases of formation of the geospatial data bank.
The dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of engineering science on a specialty 05.24.01-geodesy. Kiev National University of construction and architecture, Kiev, 2003.
The dissertation is devoted to questions of optimization of technologies and organization of manufacture for creation, updating, storage and distribution to the users of geoinformation systems of topographical maps for formation spatially – focused topographical bases. Among them the approaches to creation of the monitoring system of the information at different stages of technological routes and methodical bases of organization of work on wage rate fixing of work for the first time are considered at performance both separate operations and complex norms on creation of a nomenclature sheet. On the basis of the proved mathematical model the theory is developed and the basic formulas for creation of base model automated of cartographical system and organizational structure of production management are received. The offered techniques for the analysis of means and specialized technological programs, computer – program complexes, both methodology and structure of the analysis of functional activity of manufacture have ensured (supplied) formation of industrial departments and dynamic development of modules of system and manufacture. It has been shown, that the basic for criterion at creation of topographical digital maps is served by(with) system of classification and coding of topographical objects which influences volume of a nomenclature sheet and his(its) cost. The basic results of theoretical and experimental researches have found introduction in expansion of manufacture of the created cartographical center of. Topographical service of the Armed Forces of Ukraine.
Keywords: geoinformation systems, topographical digital maps, spatially – focused bases, technological routes, nomenclature sheet, automated cartographical system, computer – program complex, system of classification and coding, cartographical center.
| 
