ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні апробована методологія онтологічного аналізу музики в культурологічному дискурсі. Обраний історичний підхід до розгляду двох типів культури – релігійної і світської – дозволив виявити онтологічну дистанцію між різними жанрами музичної культури, їх „міру входження в глибинну орієнтованість Буття” (за визначенням В.Медушевського).
Найважливіші методологічні висновки щодо онтологічної концепції музики.
- У роботі вперше пропонуються дефініції ключового поняття “онтологія” в контексті музичної культурології щодо аналізу онтологічної моделі музичного твору, картини світу, концепції особистості:
– онтологія – це сфера духовної людської діяльності, до якої належить культура;
– онтологія є категорією духовного пізнання світу та особистості (патристична традиція);
– онтологізм – це принцип самоздійснення особистості як суб’єкта культури в контексті певного твору (жанру);
– онтологічна концепція – це нова методологія як результат комплексного підходу, що розкриває множинність проявів онтологізму в музичній культурі.
- Апробація онтологічної моделі музичного твору виявила алгоритм онтологічного аналізу, який здійснюється п о е т а п н о і має три складові.
– Перший етап – суб’єкт музики, свідомість якого зумовлена соціокультурним контекстом, з одного боку, та засобами висловлювання (музичним мовленням), з іншого. Онтологічний аналіз враховує динамічну сутність концепції людини – суб’єктів музики певної картини світу (християнської, романтичної тощо).
– Другий етап – зовнішні фактори комунікації, функціональна належність до конкретної культурної традиції – розкриває буттєвий статус музичного твору через жанрову установку, програмну назву та систему засобів музичної виразності. До внутрішніх факторів духовного змісту музики належать час, простір, смисл.
– Третій етап – онтологічна модель музичного твору, яка має множинність проявів. Як складна система, вона містить свою ієрархію іманентних компонентів і рівнів організації.
Запропонований у дисертації метод культурологічного порівняння феноменів різних типів культури дозволив виявити, що:
- рівень елементів розкриває семантику музичного мовлення;
- рівень зв`язків визначає онтологічні параметри – простір, час, які координують принципи музичної композиції та драматургії;
- найвищий рівень цілісності онтологічної моделі – Смисл, який відтворює певну картину світу.
- У дисертаційному дослідженні вперше в музикознавчій практиці використовуються поняття і терміни онтологічного аналізу, які є результатом категоріального синтезу філософії, богослов’я і музичної науки:
– жанрова модель онтологізму розшифрована через історико-типологічний і семіотичний опис концептуальних жанрів різних типів музичної культури;
– драматургія синергії – тип драматургії, який розкриває духовний шлях сходження особистості;
– онтодіалог – процес Богоспілкування на засадах композиційно-драматургічних принципів, який визначає теологічну картину світу;
– онтотрансцензус – завершальний етап драматургії синергії, семантика якого визначена факторами зовнішньої та внутрішньої комунікації.
Похідні від основного філософського поняття “онтологія” терміни набули специфічного музичного змісту. Їх подальша розробка дозволить збагатити категоріальний апарат музичної науки.
- Досвід онтологічного аналізу виявляє, що кожний музичний твір відбиває певну художню картину світу. Взаємозумовленість онтологічної концепції музики і картини світу визначається не тільки ізоморфізмом, але й онтологізмом – тією буттєвою установкою, яка здійснюється в певній картині світу. Онтологічна модель відбиває цілісну картину світу. Тому, незалежно від національних, історико-культурних контекстів, онтологія як категорія духовного пізнання світу та особистості набуває статусу музичної універсалії. Аналіз жанрових моделей онтологізму виявив єдність і універсалізм алгоритму методики онтологічного аналізу музики (концепції буття музичної культури в цілому).
Культурологічне порівняння як метод наукового пізнання онтологічної концепції музики полягає у двох основних моментах:
– у виявленні онтологічної дистанції двох типів особистості – релігійної і світської – в різних жанрах: як суб’єкти музики вони йдуть кожен своїм духовним шляхом, але з різним ступенем самоздійсненності;
– у взаємозумовленості картини світу і онтологізму в соціокультурній динаміці історико-художніх процесів.
- Онтологічна концепція музики, запропонована в роботі, стала результатом синтезу філософії, досвіду музикознавства і християнської антропології. Онтологічна модель буття музичного твору зумовлює метасистему художнього пізнання. Це об’єктивна буттєва структура, загальні принципи світопобудови, які проявляються завдяки просторово-часовим та смисловим параметрам. Онтологічна концепція музики є способом пізнання цілісності буття музики, самоздійснення суб’єкта культури. У цьому і полягає її універсальна, глибинна сутність.
Значимість онтологічного підходу, апробованого в дисертації, полягає в оновленні і збагаченні методології музичної науки та культурології досягненнями категоріального синтезу філософії та християнської антропології.
Цілі і задачі проведеного дослідження дозволили обґрунтувати онтологічну концепцію музики як складову сучасної культурології. Досвід музикознавства є невід’ємною частиною духовного пізнання. Результати онтологічного аналізу відкривають перспективу для подальшої екстраполяції його методів та понятійної системи на інші сфери наукового пізнання з метою вивчення нових культурних феноменів.
Досвід онтологічного аналізу, який запропонований в роботі, по-перше, розкриває ієрархію онтологічного влаштування музичного твору (від елементів музичного мовлення через часопростір до картини світу); по-друге, розкриває універсальну природу проявів онтологізму в церковній та світській культурах.
Достеменний онтологізм є тією духовною висотою музики, осягнення якої сприяє усвідомленню істини Буття, перетворенню не лише художнього мислення та засобів пізнання мистецтва, але й власне свідомості людини та сучасної культури.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
- Зайцева Л.А. Вербальность в онтологической структуре музыкального произведения / Л.А. Зайцева // Слово, інтонація, музичний твір: Зб.ст. – К.: НМАУ, 2003. – Вип.27 – С.94 – 100.
- Зайцева Л.А. Духовность как основа аналитического мышления в курсе “Анализ музыкальных произведений” / Л.А. Зайцева // Альманах КГГИ: Сб. наук. работ. – Ялта: РИО КГГИ, 2002. – Вып. 4. – С. 5-8.
- Зайцева Л.А. Культура и личность: пути духовного преображения / Л.А. Зайцева // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: Зб. наук. пр. – К.: Наук. світ, 2001. – Вип. 7. – С. 99-107.
- Зайцева Л.А. Об онтологическом основании музыки И.С. Баха (на примере органной прелюдии f moll) / Л.А. Зайцева // Психология и онтология творчества: Межвуз. сб. – Саратов: Юл., 2001. – Вып. 2: “Акме”. Альманах.– С. 73-76.
- Зайцева Л.А. Онтологический принцип парности в духовных кантатах И.С. Баха (на примере 78-й кантаты “Jesu, der du meine seele”) / Л.А. Зайцева // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. – Х.: ХХПІ, 1999-2000. – № 6-1. – С.43-46.
- Зайцева Л.А. Религиозная концепция человека: на примере песнопений греческой службы / Л.А. Зайцева // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії освіти: Зб. наук. пр. – К.: Наук. світ, 2002. – Вип. 8. – С. 98-105.
- Зайцева Л.А. Опыт веры в концепции 7 симфонии А.Брукнера: Homo Religioso / Л.А. Зайцева, Л.В. Шаповалова // Теоретичні та практичні питання культурології: Українське музикознавство на зламі століть: Зб. наук. ст.– Мелітополь: Сана, 2002. – Вип. ІХ. – С. 297-309.
АНОТАЦІЇ
Зайцева Л. А. Онтологічна концепція музики: на прикладі світських і духовних жанрів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.01 – теорія та історія культури. – Харківська державна академія культури. – Харків, 2004.
Дане дисертаційне дослідження написано в розвиток сучасної наукової тенденції, що розробляє ідею категоріального синтезу богослов’я та музикознавства.
Робота базується на взаємодії та взаємопроникненні традиційних для теоретичного музикознавства і новітніх когнітивно-корелятивних настанов. Разом із функціональним, системно-структурним та семіотичним підходами використовуються історичний і герменевтичний, що застосовуються, перш за все, у Християнській Антропології.
Головною метою сучасного категоріального синтезу, що здійснюється в роботі, є спроба обґрунтування онтологічної концепції – буття музичного твору – через семіотичний опис музичної мови.
Ключові слова: онтологія, онтологічний модус, онтодіалог, онтотрансцензус, онтологізм, онтологічні параметри (час, простір і смисл), драматургія синергії, жанрові моделі онтологізму.
Зайцева Л. А. Онтологическая концепция музыки: на примере светских и духовных жанров. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.01 – теория и история культуры. – Харьковская государственная академия культуры. – Харьков, 2004.
Диссертационное исследование написано в развитие современной научной тенденции, разрабатывающей идею категориального синтеза богословия и музыкознания.
Работа базируется на взаимодействии и взаимопроникновении фундаментальных для теоретического музыкознания и новейших когнитивно-коррелятивных установок. Наряду с функциональным, системно-структурным и семиотическим подходами используются исторический и герменевтический, применяющиеся, прежде всего, в Христианской Антропологии. Помимо этого, в аналитический процесс включен метод культурологического сравнения.
Предметом исследования является онтологическое устроение жанровых моделей разных типов культуры: светской в её наиболее концептуальных жанрах (симфония, кантата, соната, прелюдия) и религиозной (литургия).
Главной задачей современного категориального синтеза, осуществленного в данной работе, является попытка обоснования онтологической концепции – бытия личности как субъекта музыкального произведения – через семиотическое описание музыкальной речи. Логику композиции исследования объясняют этапы духовного познания и в связи с этим описания жанровых моделей онтологизма: от Литургии как “вершины – источника” духовного познания к сравнительно-типологическому анализу светских жанров европейской культуры и к выработке общего для разных типов культуры онтологического модуса.
Научная новизна диссертации заключается в том, что: разработана комплексная теория онтологии, которая апробируется в двух значениях: как категория познания музыкального искусства и как феномен культуры; предложен опыт апробации категорий онтологического анализа как музыкальных универсалий: Пространство, Время и Смысл; рассмотрены два типа культур в историческом экскурсе через динамику жанровых моделей; выстроена онтологическая модель музыкального произведения как универсалия в системе структурно-семантического анализа.
Научные результаты работы положены в основу методики курса “Анализ музыкальных произведений”, “Мировая художественная культура” для студентов музыкальных Вузов и музыкально-педагогических факультетов гуманитарных Вузов.
Ключевые слова: онтология, онтологический модус, онтодиалог, онтотрансцензус, онтологизм, онтологические параметры (время, пространство и смысл), драматургия синергии, жанровые модели онтологизма.
Zaytseva L. A. Ontological conception of music: on example of the societies and religious genres. – Manuscript.
The thesis for obtaining of an Academic Degree of the Candidate of Art on the speciality 17.00.01 – Theory and History of Culture. – Kharkiv State Academy of Culture, Kharkiv, 2004.
This thesis develops a modern scientific tendency that works out an idea of categorial synthesis of musicology and theology.
The research is based on the interaction of the traditional theoretical musical and modern cognitive-correlative setting. Along with the functional, systematic (structural) and semiotic approaches two methods of Christian Anthropology are used – the historical and the hermeneutic ones.
The main aim of the modern categorial synthesis fulfilled in the work is to prove the ontological conception — musical piece existence — through the semiotic description of the musical speech.
Key words: ontology, ontological modus, ontodialog, ontotranscensus, ontologism, ontological parameters (time, space and sense), synergy’s dramaturgy, genre models of ontologism.
| 
