Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка диссертаций
Услуги
Цена, скидки, сроки
Оплата и гарантии
Мои заказы
Правила работы
Для авторов
Отзывы
Доставка литературы
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Автореферат диссертации Семантичні та функціональні властивості абстрактних іменників французької мови 2003 год

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / З.Ф. Піскозуб; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 20 с.: рис. — укp.
Аннотация: Досліджено абстрактні іменники французької мови у син- та діахронічному аспектах і питання їх сучасного функціонування. Здійснено семантико-функціональний аналіз даних іменників через призму їх еволюції. Зазначено, що до уваги взято абстрактні іменники ХVI - XVIII ст. - епохи зародження та розвитку класичної французької мови, що дало змогу зрозуміти сутність еволюції сучасної французької абстрактної мови. Встановлено, що опозиція абстрактне/конкретне виступає як константа еволюції французької іменникової лексики. Доведено, що аналіз абстрактних імен з погляду теорії референтності засвідчив, що іменник може функціонувати конкретно та абстрактно залежно від місця, яке він займає в ієрархічній лексичній опозиції гіперо-гіпонімічного типу. Значну увагу приділено аналізу семантики абстрактних іменників сучасної французької мови. Зазначено, що це дало змогу ствердити, що тяжіння лексем до транспозиції у множину та здатність до мінливості виступають як релевантні риси еволюції французьких абстрактних іменників і водночас як домінанта їх лексико-семантичних модифікацій.

Текст работы:


ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено семантичний та  функціональний аналіз абстрактних іменників французької мови. Щоб досягти достовірності цього аналізу, до уваги взято чинники формування та становлення норм французької класичної мови (XVI-XVII ст.). Зосереджена увага і на особливостях становлення абстрактної лексики XVIII cт. Трактування абстрактного з погляду лінгвістики, і філософії мови дало нам змогу всеохопно розглянути абстрактні імена. Запропоновано критерії виокремлення абстрактних іменників, що спростило процес їх класифікації. Виконана робота дає підстави зробити такі висновки:

1. Доведено, що загальний іменник своїми функціонально-граматичними ознаками може вживатися і конкретно, і абстрактно. Виникнення такої думки спричинене аналізом поняття абстракції з огляду на місце, яке займають субстантиви в ієрархічних лексичних опозиціях гіперо-гіпонімічного типу. Абстракція, розглянута через вертикальний зріз лексики може бути різноступеневою залежно від того, яким рівнем узагальнення володіє іменник. Це стосується субстантивів, таких як sentiment, який виявляє себе абстрактнішим, ніж субстантив amour, тому що він перебуває на нижчому щаблі ієрархії, отже, він його підпорядковує.

2. Розглянувши проблему абстрактного/конкретного через горизонтальний зріз лексики, виявлено, що для визначення статусу конкретного є необхідним поєднання матеріального критерія та критерія онтологічної незалежності. Конкретними є іменники, референти яких сприймаються як матеріальні (fonctionnaire, §гollЁЁgue, pomm. Абстрактними є іменники, референти яких сприймаються як нематеріальні. З одного боку, маємо іменники типу passion, tendresse, sentiment, connaissance, idйe , а з іншого, такі іменники, як blancheur, explosion, rondeur.

3. Доведено, що сутність критерія матеріальне/нематеріальне простягається до опозиції доступний смисл/недоступний смисл. Недоступність смислу конкретних нематеріальних іменників типу blancheur, explosion походить безпосередньо від їхньої референційної здатності до вживання. Ці іменники нерозривно повязані з матеріальними вживаннями, з внутрішньою формою (первинні, когнітивні чинники).

4. Словотворчі норми XVI-XVII ст. загалом, а абстрактна лексика зокрема, розглянуті як підґрунтя розвитку французької національної мови. Період преціозності (XVII ст.) у нашому дослідженні трактується не як зловживання ексцентричністю в мові, що побутує в мовознавчій літературі, а як аристократичний напрям, що визнає лише одну вищість, перевагу розуму. З одного боку, через делікатність і правильність мови, вона близька до пуризму, з іншого ж, вона схиляється до пошуку нових форм, варіантності лексемних структур та образно метафоричних висловлювань, щоб рельєфніше передавати вишуканий стиль. Тобто, в одному випадку, преціозність вірна творчим правилам Малерба і Вожла, що виявляється в скрупульозності стилю, вимогливому виборі словника, в забороні архаїзованих, технічних, вульгарних чи надто реалістичних слів. З іншого, преціозність притягують неологізми, запозичення та нові словоформи.

5. Доведено, що транспозиція категоріальних форм множини преціозної лексики дає змогу розкрити глибинні структурно-семантичні можливості слова і досягти найвищого образно-емоційного ефекту. Саме плюралізований іменник в літературних дискурсах наголошував існування відмінностей, не деталізуючи їх. Завдяки такій категоріальній транспозиції відкривалися можливості естетичних та психолого-філософських роздумів. У випадку недостатності цих засобів, преціозники зверталися до алегорії, як-от, символічна географія Карти Ніжності (Carte de Tendre) мадемуазель де Скюдері.

6. Категоріальна транспозиція роду абстрактних іменників періоду формування її норм характеризується значною ненормованістю та етимологічною індиферентністю. Doute, offre, erreur, amour, equivoque та ін. абстрактні іменники, що зазнали функціональної варіативності роду. На основі прикладів зроблено висновок, що французька мова тяжіє до жіночого роду, що, на нашу думку, безпосередньо повязано з когнітивним сприйняттям дійсності, з новою роллю жінки в суспільному житті. Однак, у позначенні роду іменників є відчутна довільність (альтернація), особливо у випадках, де відсутня біологічна референція.

7. Метою досягнути стилістичного ефекту пояснюється проблема функції артиклів. Схильність авторів до певної свободи (вживання/невживання) артикля збігається з апогеєм розвитку преціозності (після 1660 р.). Наприкінці XVI ст. - на початку XVII ст. вживання артикля стало вже необхідним, унормованим.

8. У роботі зазначено, що надаючи перевагу субстантивній лексиці і номінативним реченням, преціозники отримали змогу відточити свій стиль (chвtier son style). Саме через численні випадки непрямої деривації (конверсії) преціозники змогли утворити з прикметників та прислівників нові абстрактні субстантиви, які допомогли не лише показати зовнішній бік, а й розкрити сутність речей (le commun des satisfactions, le fort des ombres, lhumain, le nйcessaire, le fort des adversitйs, des charnels, nos delicats, ta jalouse).

9. Домінантною характеристикою абстрактних іменників XVIII століття є розширенння їх семантики. Прикладом таких лексем є dйmocratie, bureaucratie, souverainetй, urgence, ajournement, propagande, aristocratie та інші. Розвиток значення слів відбувався як в напрямку від конкретного до абстрактного (adresse, radiation, classe), так і в зворотньому, від абстрактного до конкретного (annuitй, dйtention ).

10. Для кращої орієнтації у такому багатогранному пласті лексики як абстрактна, запропоновано одну з можливих класифікацій сучасних французьких абстрактних іменників, взявши до уваги не лише мовні критерії (детермінації, граматичного числа, морфологічної релевантності), а й когнітивний чинник (інтуїція важливий компонент пізнавальної діяльності людини). Здійснена також класифікація абстрактних іменників за словотворчими моделями для кращого проникнення в семантичну сутність сучасних французьких абстрактних слів.

11. Аналіз низки прикладів засвідчив, що характерною рисою сучасних французьких абстрактних іменників є тяжіння до форми множини. Здатність до мінливості виступає як характерна риса еволюції семантичної структури слова. Можливість абстрактних іменників вживатися в множині пов'язана з особливостями французького словотвору, яку можна трактувати як одну з його форм. Якщо в українській мові вживання абстрактних іменників у множині є радше специфічним, ніж функціональним, і характерне, передусім, для художніх і поетичних творів, то у французькій мові воно виступає як домінанта лексико-семантичних модифікацій.

12. Приклади показали, що транспозиція з форми однини в множину наповнює абстрактний іменник новим змістом, формується його відокремлення від  властивостей,  дій, станів, предметів. Цей перехід від конкретного до абстрактного через процес семантичної еволюції слова призводить  до зміни логічного змісту слова. Водночас не можна не помітити, що в мовних реалізаціях абстрактні значення можуть бути представлені у вигляді конкретності: l`observation - les observations; la prйcaution les prйcautions і т. ін. У цій прихованій суперечності й полягає  особливість  абстрактного іменника, що характеризується предметно-логічним змістом. Переходячи в категорію множини, іменники залишаються повністю абстрактними. Певний ступінь конкретності лише вказує  на деякі зміни початкового змісту абстрактного іменника, який наповнюється новим змістом і отримує можливість вживатися в іншому контексті.

13. Процес переходу до конкретнішого значення не є формальним, елементарним процесом. Акцентуючи увагу на конкретизації абстрактного іменника при переході в множину, слід зважати на той факт, що початковий відокремлений іменник однини має також елемент конкретності, подібно до утвореного абстрактного іменника в множині. Це пов'язано з конкретністю комунікативної  ситуації і є свідченням початкового сприйняття якостей, властивостей, станів у конкретних формах буття.

14. Процес транспозиції відокремленого іменника в множину характеризується різним ступенем абстрактності конкретизованого значення, та все ж із збереженням своєї абстрактної суті.

15. Аналіз текстів засвідчив, що абстрактні іменники перетворюються в  могутній стилістичний засіб художніх творів. При зміні форми числа, поряд з простою множинністю, вони наповнюються додатковим змістом інтенсивності, свідченням цього є численні приклади метафоричного та метонімічного вживання плюралізованих абстрактних іменників.


Основні результати дослідження відображено в таких публікаціях:

1. До питання лінгво-філософської інтерпретації абстрактних імен (на матеріалі французької мови) // Іноземна філологія. Український науковий збірник. Львів, 1999. Вип. 111. С.18 24.

2. Абстрактні іменники і преціозність: інтродукція в мову XVII століття // Вісник Львівського університету. Серія Іноземні мови. Львів, 2001. Вип. 9. С.150 157.

3. Категорія числа як домінанта лексико семантичних модифікацій абстрактних іменників // Вісник Львівського університету. Сер. Іноземні мови. Львів, 2002. Вип. 10. С.235 244.

4. Словотвірні та синонімічні процеси в абстрактній лексиці сучасної французької мови // V Міжнародна наукова конференція Семантика мови і тексту: Матеріали конф. Івано-Франківськ, 1996. С. 138 139.

5. Лінгво-філософське трактування абстрактних імен // Всеукраїнська наукова конференція Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття (Львів 1996): Тези доповідей Львів, 1996. С.191 192.

6.Лінгвістичні ідеї Львівсько-Варшавської школи //Міжнародна наукова конференція Романістичні дослідження: сучасний стан та перспективи (до 100-річчя романістики у Львівському університеті): Тези доповідей Львів, 1997. С.67 71.


АНОТАЦІЯ

Піскозуб З.Ф. Семантичні та функціональні властивості абстрактних іменників французької мови. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 романські мови. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2003.

У дисертації досліджено абстрактні іменники французької мови в синхронічному та діахронічному ракурсах та питання їх сучасного функціонування. Здійснено семантико-функціональний аналіз абстрактних іменників сучасної французької мови через призму їх еволюції. Тобто до уваги взято абстрактні іменники XVI-XVIII ст. епохи зародження і розвитку класичної французької мови, що дало змогу зрозуміти сутність еволюції сучасної французької абстрактної лексики.

У роботі зазначено, що опозиція абстрактне/конкретне виступає як константа еволюції французької іменникової лексики. Аналіз абстрактних імен з погляду теорії референтності засвідчив, що іменник може функціонувати і конкретно, і абстрактно залежно від місця, яке він займає в ієрархічній лексичній опозиції гіперо-гіпонімічного типу.

Значна увага в дослідженні приділена аналізу семантики абстрактних іменників сучасної французької мови. Це дало змогу стверджувати, що тяжіння лексем до транспозиції в множину та здатність до мінливості виступають як релевантні риси еволюції французьких абстрактних іменників і водночас як домінанта їх лексико-семантичних модифікацій.

Ключові слова: абстрактний іменник, опозиція абстрактне/конкретне, теорія референтності, смислові альтернації, процес транспозиції, французька мова.


АННОТАЦИЯ

Пискозуб З.Ф. Семантические и функциональные свойства абстрактных существительных французского языка. Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 романские языки. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Киев, 2003.

Диссертация посвящена исследованию функционирования абстрактных существительных современного французского языка. В настоящее время наблюдается кульминация развития абстрактных имён существительных, динамика процессов их категориальных транспозиций, конденсирование мысли и плотность межуровневого языкового взаимодействия. В связи с этим становится важным вопрос более полного определения лингвистического статуса абстракций, их семантико-функциональных характеристик в зависимости от стилевой ориентации текстов, особенностей языковой референции. В исследовании рассматривается понятие существительного абстрактного/конкретного, которое находится на стыке лингвистики и философии, поскольку абстрагирование слов это один из постоянно действующих процессов в языке и в языковой деятельности. Углубление в проблему типов абстракции дало возможность рассмотреть функционирование конкретного/абстрактного с точки зрения вертикального и горизонтального срезов лексики. Рассмотрение абстрактного в вертикальном срезе, дало возможность отнести к абстрактным существительным слово sentiment, которое проявляет себя более абстрактным, чем существительное amour, находящееся на более низкой ступени лексической иерархии. Речь идёт о количественной редукции изменений для определения уровня абстрактности того или иного существительного. В работе во внимание принято следующие обязательные условия для определения уровня абстракции. Во-первых, существительные должны находиться в одной лексической иерархии (animal, chien, berger). Во-вторых, следует говорить о большей абстракции между базовыми терминами и терминами, находящимися на высшей ступени иерархии, чем между терминами базовыми и подчинёнными. Таким образом, чем меньшее количество черт мы обособляем, тем более абстрактным является существительное. Анализ функционирования существительного в горизонтальном срезе дал возможность выявить, что совокупность материального критерия и критерия онтологической независимости есть обязательным для определения статуса конкретного.

Для более объективного анализа абстрактных существительных современного французского языка, были изучены абстрактные существительные XVI-XVII веков периода становления и развития национальной культуры, языка и литературы, продемонстрировано влияние Революции на развитие языка XVIII века, и абстрактной лексики, в частности. Особое внимание уделено исследованию абстрактных существительных периода прециозности (XVII в.) - времени наибольшего развития французской абстрактной лексики. Отмечено, что благодаря транспозиции категориальных форм множественного числа прециозной лексики, получена возможность раскрыть наиболее глубинные структурно-семантические возможности слова и достичь, тем самым, наивысшей степени его образно-эмоционального эффекта. Стремление прециозников обогатить язык путем поиска новых лексемных форм привело к образованию контаминированных форм лексем, семантические поля которых полностью, или частично перекрещиваются: fortune - destinйe - fatalitй; trouble - inquiиtude - mouvement - soupзons; perfidie - ingratitude. Кроме того, установлено, что характерной чертой транспозиции рода абстрактных имён периода прециозности является её этимологическая вариативность и ненормированность. Примеры таких прециозных абстрактных существительных, претерпевших родовые изменения, а также транспозиционные процессы в середине самих прециозных вокабул нашли в работе своё схематическое изображение с целью более лёгкого ориентирования в этих вопросах.

В результате анализа смысловых альтернаций абстрактных имён существительных современного французского языка получен вывод, что категория числа выступает доминантой их лексико-семантических модификаций. Раскрыто типы семантических трансформаций, способствующих конденсации мысли и сюжетной линии художественных произведений. Предложено главные дистрибуционные критерии выделения абстрактных имён существительных: критерии детерминации, грамматического числа и морфологической релевантности, на основании которых осуществлена классификация современных французских абстрактных существительных. Результатом анализа является формулирование научной гипотезы, базирующейся на утверждении, что не следует считать, что существуют конкретные и абстрактные существительные. Следует говорить, что в функционально-прагматическом употреблении существительное приобретает конкретных и абстрактных семантических признаков.

Ключевые слова: абстрактное существительное, оппозиция абстрактное/конкретное, теория референтности, смысловые альтернации, процесс транспозиции, французский язык.



ABSTRACT

Piskozub Z.F. Semantical and functional features of abstract nouns of the French language. - Manuscript.

A Thesis for a Candidate Degree in Philology in Speciality 10.02.05 - Romans Languages. - Kyiv Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2003.

In the thesis the abstract nouns of the French language in synchronic and diachronic levels and the problem of their modern functioning are investigated. The semantic-functional analysis of abstract nouns in modern French through a prism of their evolution is carried out. That is, the abstract nouns of the XVI-th XVIII-th centuries the epoch of the beginning and the development of the classical French language are considered, that gave us the possibility to understand the development essence of the French abstract lexicon.

The thesis underlines, that the opposition abstract vs. concrete acts as a constant of the French nounal vocabulary. The analysis of abstract names from the point of view of the reference theory has shown that the noun can function in concrete and abstract form depending on its place in the hierarchic lexical opposition of hyper/hyponimic type.

Considerable attention is given to the analysis of semantics of abstract nouns in modern French. This has enabled to state, that the disposition plurality and its ability to be changeable act as relevant features of the French abstract nouns evolution being at the same time the dominant of their lexical-semantic modifications.

Keywords: abstract noun, opposition abstract vs. concrete, reference theory, semantic alternations, process of transposition, the French language.




Страница: 1  Страница: 2 

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2012.
info@lib.ua-ru.net