Для досягнення максимального декоративно-естетичного ефекту лісостанів в результаті ландшафтних рубань встановлено оптимальні загальні повноти деревостанів та повноти ландшафтних груп у різних типах лісопаркових ландшафтів після рубання.
З метою об’єктивної оцінки естетичних властивостей певного лісостану ми пропонуємо впровадити формули якісного складу деревостану як додаткову характеристику до формули складу порід. У формулі якісного складу коефіцієнти показують частку участі певних категорій дерев за роллю у формуванні ландшафту в загальному запасі деревостану.
В процесі здійснення ландшафтних рубань необхідно визначати кількісне співвідношення дерев різних якісних груп (акценти, супутні, фонові, зайві) після рубання. Для оптимального візуального сприйняття лісопаркових ландшафтів кількість дерев акцентів та супутніх має становити 1-3(4) одиниці. Зайві дерева необхідно по можливості вирубувати повністю або залишати у кількості, що не перевищує однієї одиниці у складі деревостану. Кількість фонових дерев у складі деревостану може не обмежуватися.
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Проведене дослідження біоекологічних основ формування лісопаркових ландшафтів дозволило обґрунтувати такі висновки:
- Ліси зеленої зони м. Києва малопридатні для рекреаційного користування, що зумовлює необхідність впровадження комплексу заходів рекреаційного лісівництва з метою забезпечення формування лісопаркових ландшафтів.
- У лісах зеленої зони м. Києва поряд із основними лісоутворюючими породами Pinus sylvestris L., Betula pendula Roth., Quercus robur L. необхідно ширше використовувати Quercus borealis Michx., оскільки цей вид вирізняється високою конкурентною здатністю та декоративними властивостями.
- Молоді лісонасадження зеленої зони м. Києва, які зростають в умовах В2, В3, С2, С3, характеризуються високою складністю угруповань живого надґрунтового покриву з чітко виявленими домінантами. Живий надґрунтовий покрив закритих типів лісопаркових ландшафтів представлений здебільшого типовими лісовими підпологовими видами. Характерна особливість живого надґрунтового покриву напіввідкритих типів лісопаркових ландшафтів полягає у широкому розповсюдженні лісових рудеральних видів.
- Загальне проективне покриття живого надґрунтового покриву закритих типів лісопаркових ландшафтів досягає 40%, а напіввідкритих типів − коливається в межах 55-110%.
- Нижня частина крони Pinus sylvestris L. формується здебільшого за рахунок інтенсивності освітлення нижніх гілок. Так, інтенсивність освітлення здорової нижньої гілки перевищує 41±2,8% (за 100 % прийнято інтенсивність освітлення на відкритому просторі); гілки, що перебуває на стадії відмирання, − у межах від 12±2,8% до 41±2,8%. Процес, який завершується обламуванням гілки, спостерігається при інтенсивності освітлення нижче 12±1,2%.
- Формувати естетично привабливі крони дерев у сосновому лісостані необхідно розпочинати із 10-15 років, підтримуючи повноту деревостану понад 0,68 (закриті ландшафти) або до 0,53 (напіввідкриті ландшафти). Низькоопущену крону Pinus sylvestris L. у напіввідкритих типах лісопаркових ландшафтів можливо сформувати лише до 20-25-річного віку деревостану.
- Лісопаркові ландшафти закритого типу з переважанням листяних порід характеризуються стійким мікрокліматом. Такі лісопаркові ландшафти суттєво впливають на світловий режим, оскільки їх полог затримує 61-83% сумарної сонячної радіації; на температурний режим, зменшуючи температуру під пологом лісу на 1,6-4,8˚С; на вологість повітря, збільшуючи значення відносної вологості під пологом лісу на 2,5-13%; на швидкість вітру, зменшуючи силу вітру на 66-75% порівняно з відкритою місцевістю.
Лісопаркові ландшафти напіввідкритого типу з переважанням хвойних порід характеризуються нестійким мікрокліматом. Значення кліматичних факторів у такому типі ландшафту наближаються до значень в умовах відкритого простору.
- Як за холодних, так і за жарких дискомфортних погодних умов закриті типи лісопаркових ландшафтів позитивно впливають на комфортність відпочинку, пом’якшуючи граничні значення кліматичних факторів.
Напіввідкриті типи лісопаркових ландшафтів є оптимальними для рекреації в умовах прохолодної погоди, високої хмарності та значної відносної вологості, а також незначної швидкості вітру при високій температурі повітря. За комфортних, прохолодних та теплих субкомфортних погодних умов для рекреації придатні як закриті, так і напіввідкриті типи лісопаркових ландшафтів.
9. Інтенсивність зрідження деревостану в різноповнотних молодих деревостанах залежить від породного складу та типу запроектованого ландшафту і має становити від 5 до 30%.
10. Закриті типи лісопаркових ландшафтів хвойних лісостанів мають найвищий декоративний ефект при повноті 0,7, хвойно-листяні та листяні − при повноті 0,6. З метою підкреслення естетичних властивостей напіввідкритих типів лісопаркових ландшафтів загальна повнота хвойних лісостанів повинна становити 0,5, хвойно-листяних та листяних − 0,3-0,4. Повнота ландшафтних груп у напіввідкритих типах з груповим розміщенням дерев на площі має становити 0,6-0,7.
11. Для практичного та теоретичного використання нами запропоновано: методику аналізу мікроклімату у лісопаркових ландшафтах; методику вивчення особливостей формування крон дерев у молодих деревостанах; модифіковану класифікацію дерев за їхньою роллю у формуванні лісопаркових ландшафтів; інтенсивність зрідження у різноповнотних молодих деревостанах при проведенні ландшафтних рубань; формули якісного складу деревостану з визначенням одиниць участі в ньому різних категорій дерев; математичні моделі залежності:
- висоти прикріплення крони Pinus sylvestris L. у лісопаркових ландшафтах від повноти деревостану;
- швидкості вітру в лісопаркових ландшафтах від повноти молодих деревостанів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
- Курило (Токарева) О. В. До проблеми впровадження рубок формування ландшафтів у лісопаркових частинах зелених зон міст // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2003. - Вип. 61. - С. 47-54.
- Токарева О. В. Законодавче забезпечення ведення лісового господарства в лісах зелених зон України // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2004. - Вип. 71. - С. 219-223.
- Токарева О. В. Рекреаційний потенціал лісопарків м. Києва // Аграрна освіта і наука. - К.: НАУ, 2004. - Т. 5, № 3-4. - С. 130-134.
- Токарева О. В. Особливості природного формування крони дерев у лісостанах різних типів лісопаркових ландшафтів // Аграрна освіта і наука. - К.: НАУ, 2004. - Т. 5, № 5-6. - С. 91-95.
- Токарева О. В. Значення приміських лісів світу та України в контексті сталого розвитку // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. – Львів: УкрДЛТУ, 2004. - Вип. 14.5. - С. 232-236.
Токарева О.В. Біоекологічні основи формування лісопаркових ландшафтів (на прикладі лісів зеленої зони м. Києва). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 - лісознавство і лісівництво. - Національний аграрний університет, м. Київ, 2005.
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню особливостей формування лісопаркових ландшафтів на прикладі молодих та середньовікових лісостанів зеленої зони м. Києва з обґрунтуванням рекомендацій виробництву щодо проведення ландшафтних рубань.
Наведено доповнену автором і застосовану методику дослідження мікроклімату в лісопаркових ландшафтах. Розроблено методику вивчення особливостей формування крон дерев у молодих деревостанах залежно від інтенсивності освітлення. На основі аналізу лісівничо-таксаційних та ландшафтних показників оцінено рекреаційний потенціал лісопаркових господарств м. Києва. Вивчено особливості видового складу живого надґрунтового покриву та його проективного покриття у різних типах лісопаркових ландшафтів. Визначено особливості природного формування крони Pinus sylvestris L. у молодих деревостанів різних типів лісопаркових ландшафтів. Встановлено залежність висоти прикріплення крони Pinus sylvestris L. від повноти молодих деревостанів. Проаналізовано конкурентні властивості головних лісоутворюючих порід зеленої зони м. Києва. Узагальнено характерні особливості формування мікроклімату в різних типах лісопаркових ландшафтів. Встановлено залежність інтенсивності швидкості вітру від повноти деревостану. Обґрунтовано режим та організаційно-технічні показники ландшафтних рубань при формуванні лісопаркових ландшафтів у молодняках. Модифіковано і обґрунтовано доцільність класифікації дерев за їх роллю у формуванні лісопаркового ландшафту. Запропоновано формули якісного складу з визначенням одиниць участі категорій дерев у деревостані.
Ключові слова: ліси зелених зон, приміські ліси, лісова рекреація, тип лісопаркового ландшафту, ландшафтні рубання, формування крон, живий надґрунтовий покрив.
Токарева О.В. Биоэкологические основы формирования лесопарковых ландшафтов (на примере лесов зеленой зоны г. Киева). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.03 - лесведение и лесоводство. - Национальный аграрный университет, г. Киев, 2005.
Диссертационная работа посвящена исследованиям особенностей формирования лесопарковых ландшафтов на примере молодых и средневозрастных лесных насаждений зеленой зоны г. Киева с обоснованием рекомендаций производству относительно проведения рубок формирования ландшафтов.
На основе анализа лесоводчески-таксационных и ландшафтных показателей осуществлена оценка рекреационного потенциала лесопарковых хозяйств г. Киева. Леса зеленой зоны г. Киева малопригодные для рекреационного пользования, что обуславливает необходимость внедрения комплекса мероприятий рекреационного лесоводства, которые обеспечивают формирование лесопарковых ландшафтов.
Проанализированы межвидовые и внутривидовые конкурентные свойства главных лесообразующих пород зеленой зоны г. Киева. Установлено, что в лесах зеленой зоны г. Киева наряду с основными лесообразующими породами Pinus sylvestris L., Betula pendula Roth., Quercus robur L. необходимо более широко использовать Quercus borealis Michx., поскольку этот вид имеет высокую конкурентную способность и декоративные свойства.
Изучены особенности видового состава живого надпочвенного покрова и его проективного покрытия в различных типах лесопарковых ландшафтов. Молодые насаждения зеленой зоны г. Киева, которые произрастают в условиях В2, В3, С2, С3 характеризуются высокой сложностью сообществ живого надпочвенного покрова с четко выраженными доминантами. Живой напочвенный покров закрытых типов лесопарковых ландшафтов представлен преимущественно типичными лесными подпологовыми видами. Характерной особенностью живого напочвенного покрова полуоткрытых типов лесопарковых ландшафтов является широкое распространение лесных рудеральных видов.
Общее проективное покрытие живого надпочвенного покрова закрытых типов лесопарковых ландшафтов достигает 40%, а полуоткрытых типов – колеблется в пределах 55-110%.
Определены особенности природного формирования кроны Pinus sylvestris L. в молодых насаждениях разных типов лесопарковых ландшафтов. Установлена зависимость высоты прикрепления кроны Pinus sylvestris L. от полноты молодняка.Нижняя часть кроны Pinus sylvestris L. формируется за счет определенной интенсивности освещения нижних веток. Так, интенсивность освещения здоровой нижней ветки превышает 41±2,8% (за 100 % принята интенсивность освещения ветки на открытом пространстве); ветки, находящийся в стадии отмирания, – от 12±2,8% до 41±2,8%. Процесс, завершающийся обламыванием ветки, наблюдается при интенсивности освещения ниже 12±1,2%.
Формирование кроны деревьев в сосновом насаждении необходимо начинать с 10-15 лет, поддерживая полноту древостоя выше 0,68 (в закрытых ландшафтах) либо до 0,53 (в полуоткрытых ландшафтах). Низкоопущенную крону Pinus sylvestris L. в полуоткрытых типах лесопарковых ландшафтов можно сформировать лишь до 20-25 лет древостоя.
Обобщенные характерные особенности формирования микроклимата в различных типах лесопарковых ландшафтов. Лесопарковые ландшафты закрытого типа с преобладанием лиственных пород характеризуются устойчивым микроклиматом. Такие ландшафты существенно влияют на световой режим, поскольку их полог задерживает 61-83% суммарной солнечной радиации; на температурный режим, уменьшая температуру под пологом леса на 1,6-4,8˚С; на влажность воздуха, увеличивая значения относительной влажности на 2,5-13%; на скорость ветра, уменьшая силу ветра на 66-75%. Лесопарковые ландшафты полуоткрытого типа с преобладанием хвойных пород характеризуются не устойчивым микроклиматом. Значения климатических факторов в таком типе ландшафта приближается к значениям на открытом пространстве.
Установлена зависимость интенсивности скорости ветра от полноты древостоя.
В условиях холодных и жарких дискомфортных погод закрытые типы лесопарковых ландшафтов положительно влияют на комфортность отдыха, смягчая крайние значения климатических факторов. Полуоткрытые типы лесопарковых ландшафтов являются оптимальными для рекреации в условиях прохладной погоды, высокой облачности и существенной относительной влажности, а также незначительной скорости ветра при высокой температуре воздуха. В условиях комфортных, прохладных и теплых субкомфортных погод для рекреации пригодны как закрытые, так и полуоткрытые типы лесопарковых ландшафтов.
Обоснованы режим и организационно-технические показатели рубок формирования ландшафтов при формировании лесопарковых ландшафтов в молодых насаждениях. Интенсивность рубок формирования ландшафта в разнополнотных молодняках зависит от породного состава, а также от типа запроектированного ландшафта и должна составлять от 5 до 30%.
Закрытые типы лесопарковых ландшафтов хвойных насаждений имеют наиболее высокий декоративный эффект при полноте 0,7, хвойно-лиственные и лиственные – при полноте 0,6. С целью подчеркивания эстетических свойств полуоткрытых типов лесопарковых ландшафтов общая полнота хвойных насаждений должна составлять 0,5, хвойно-лиственных и лиственных – 0,3-0,4. Полнота ландшафтных групп в полуоткрытых типах с групповым размещением деревьев на площади должна составлять 0,6-0,7.
На основании проведенных исследований рекомендуем: методику анализа микроклимата в лесопарковых ландшафтах; методику изучения особенностей формирования крон деревьев в молодых насаждениях; модифицированную классификацию деревьев соответственно их роли в формировании лесопарковых ландшафтов; интенсивность изреживания разнополнотных молодых насаждений во время проведения рубок формирования ландшафтов; формулы качественного состава с определением единиц участия категорий деревьев в древостое; математические модели зависимости:
- высоты крепления кроны Pinus sylvestris L. в лесопарковых ландшафтах от полноты древостоя;
- скорости ветра в лесопарковых ландшафтах от полноты молодых насаждениях.
Ключевые слова: леса зеленых зон, пригородные леса, лесная рекреация, тип лесопаркового ландшафта, рубки формирования ландшафтов, формирование крон, живой напочвенный покров.
Tokareva O.V. Bioecological fundamental of forest-park landscape formation (judging by the example of the Kyiv city forest green zone). - The manuscript.
The dissertation for awarding a scientific degree of candidate of agricultural sciences on specialty 06.03.03 - silver and silviculture. - National agrarian university, Kyiv, 2005.
Dissertation is prepared on a basis of the results of scientific researches conducted in 2001-2005, and reflected in 5 published works.
The dissertation is devoted to researches features formation of forest park landscapes by the example of young and middle age plantings of Kiev green zone. Recommendations for enterprises that carry out landscapes formation felling have been worked out.
The technique research used and added by the author of microclimate in forest park landscapes is introduced. The technique researches of formation features of trees crones in young plantings dependent of illumination intensity is developed. The assessment of recreational potential of Kiev forest park economies is carried out on the basis of the forestry-taxation and landscape parameters analysis. Features of species composition of ground cover and its projective covering are investigated in different types of forest park landscapes. Features of natural formation of Pinus sylvestris L. crones in young plantings are determined in different types of forest park landscapes.
Dependence of Pinus sylvestris L. crones and their affixing height on young plants completeness has been investigated. The analysis of competitive properties of Kiev green zone main wood breeds is lead. Prominent features of microclimate formation in different types forest park landscapes are generalized. Dependence of wind speed from foreststand completeness is found out. The course of regime and organizational-technical parameters of landscapes formation felling in formation of forest park landscapes young plantings is proved.
Trees classification depending on their role in formation of forest park landscapes is modified. It is caused by expediency of its use. Formulae’s of qualitative structure with definition of participation of trees categories in planting are offered.
Key words: forest of green zone, forest recreation, tipe of forest park landscape, landscape formation felling, crones’ formation, ground cover.
| 
