Таблиця 5
Схема розподілу комплексів бентосних форамініфер у розрізах колонок, піднятих з крайового плато району досліджень
Співставлення данних вивчення розподілу планктонних і бентосних форамініфер у розрізах колонок показало, що границі між комплексами бентосних форамініфер у колонках донних відкладів співпадають з границями підзон, встановлених нами у цих же колонках за планктонними форамініферами. Це дозволяє припустити, що відклади відповідні підзоні Globigerina bermudezi (ст. 2555) формувались на глибині 400-500 м. Відклади підзони Globigerina calida calida (ст. 2642, 2571, 2556) – на глибинах 600-700 м. А також те, що на протязі пізнього плейстоцена-голоцена глибина океану в районі станцій 2555, 2642, 2571 і 2556 змінювалась в межах 120-200 м (рис.2).
МОНОГРАФІЧНИЙ ОПИС ХАРАКТЕРНИХ ВИДІВ БЕНТОСНИХ ФОРАМІНІФЕР ГВІНЕЙСЬКОГО ШЕЛЬФУ ТРОПІЧНОЇ АТЛАНТИКИ
В розділі наведено опис бентосних форамініфер, відібраних з поверхневих осадків шельфу і крайового плато, а також з колонок донних відкладів верхньої батіалі району досліджень. При визначенні систематичного положення усіх зустрінутих форамініфер використовувалась класифікація Лєблік і Теппан (Loeblich, Tappan, 1998). Описано 51 вид та 1 підвид бентосних форамініфер, які належать до 30 родів, 18 підродинам, 19 родинам та 14 надродинам. Опис форамініфер супроводжується 13 фототаблицями (115 зображень). Фотографії черепашок форамініфер зроблені за допомогою скануючого електронного мікроскопу (KEM SCAN 4DV) в Інституті надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля, м. Київ.
висновки
Вивчення бентосних форамініфер континентальної околиці Гвінеї, а також аналіз впливу абіотичних факторів на їх видове різноманіття та кількісні характеристики дозволили встановити закономірності поширення цієї групи найпростіших у сучасних осадках.
Порівняння комплексів бентосних форамініфер із поверхневих осадків дослідженого району з комплексами видів, виділених у відкладах колонок, дало можливість на цій території простежити, в якому напрямку проходила зміна фауни за час відкладання осадків.
В результаті проведеного вивчення бентосних форамініфер можна зробити такі висновки.
Розподіл кількості черепашок і числа видів бентосних форамініфер у поверхневих осадках шельфу та крайового плато (глибина 14-782 м) залежить від типу осадку, належності до великих морфологічних елементів дна та відповідній зміні глибини.
В результаті вивчення зміни таксонів бентосних форамініфер різного рангу по території встановлено, що вже на рівні надродин існує закономірність при розподілі форамініфер за глибинами.
На крайовому плато Гвінеї виділено три групи бентосних форамініфер: I) – русел та гирл річок, II) – середнього шельфу і III) – зовнішнього шельфу – крайового плато. Групи суттєво відрізняються одна від одної за видовим складом та кількісними характеристиками. Форамініфери першої групи складають комплекс видів, в якому виділені типово-мангрові види (які не знайдені на відкритому шельфі), а також шельфові види, адаптовані до специфічного середовища в зоні переходу від морських до прісноводних умов існування. У другій та третій групі форамініфер виділено шість комплексів. Кожен з яких займає відповідний інтервал глибини і складається з характерних видів. За зміною домінуючого виду бентосних форамініфер у зразках
осадку виділено 10 угруповань. Угруповання: Hanzawaia concentrica, Textularia agglutinans, Cibicides refulgens входять до складу групи видів середнього шельфу (14-59 м) і розташовані уздовж берега. Угруповання: Uvigerina peregrina, Angulogerina angulosa, Bulimina costata, Brizalina spathulata, Bulimina marginata – B. aculeata, Brizalina striatula, Ehrenbergina bradyi) належать до групи видів зовнішнього шельфу – крайового плато, де входять в різні комплекси і по площині розташовані мозаїчно.
Встановлено вплив абіотичних факторів на характер розподілу груп бентосних форамініфер.
Основними факторами, які впливають на кількісні показники, видовий склад бентосних форамініфер та структуру їх груп на шельфі і крайовому плато є – гідрологічна та гідрохімічна характеристики вод, пануючих на цій акваторії на протязі року, великі морфологічні структури дна та зміна глибини.
За планктонними форамініферами проведено розчленування донних відкладів колонок, піднятих з крайового плато району дослідження (глибина 300-782 м). Встановлено такі підзони: Clobigerina calida calida, Globorotalia bermudezi, Globorotalia fimbriata які відповідають верхній частині зони Globorotalia truncatulinoides (плейстоцен-голоцен).
У відкладах тих же колонок виділено комплекси бентосних форамініфер. Співставлення їх з комплексами форамініфер з поверхневих осадків району дослідження дозволило встановити, що комплекси нижніх та верхніх частин колонок формувались на різних глибинах.
Порівняння розподілу планктонних і бентосних форамініфер по розрізах колонок виявило майже повне співпадання границь біостратиграфічних підрозділів (встановлених за планктонними форамініферами) і комплексів бентосних форамініфер.
Встановлено, що протягом пізнього плейстоцена-голоцена глибина океану, в межах станцій, розташованих на верхній батіалі району дослідження, змінювалась в межах 120-200 м.
ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
- Вернигорова Ю.В. Новые данные о бентосных фораминиферах эстуариев рек мангровой зоны Гвинейского шельфа (Западная Африка) // Геол. журн. – К., 1999. – № 4. – С. 93-102.
- Вернигорова Ю.В. Влияние абиотических факторов на распределение бентосных фораминифер // Геол. журн. – К., 2000. – № 1. – С. 93-102.
- Вернигорова Ю.В. Особенности распределения бентосных фораминифер в позднечетвертичных отложениях Гвинейского шельфа (Западная Африка) // Геол. журн. – К., 2002. – № 1. – С. 136-139.
- Бернацкая Ю.В., Зернецкий Б.Ф. Значение бентосных фораминифер при характеристике экосистем // Екосистеми геологічного минулого України. – К., 1995 – С. 13-14.
- Бернацкая Ю.В. Некоторые аспекты современных представлений о влиянии глубин бассейна на распределение бентосных фораминифер // Біостратиграфічні дослідження при пошуках корисних копалин України. – К., 1996. – С. 68.
- Бернацкая Ю.В. Характер распространения некоторых бентосных фораминифер на шельфе Гвинеи // Біосфера и геологічні катастрофи. – К., 1997. – С. 70-71.
- Бернацкая Ю.В. Бентосные фораминиферы шельфа Гвинеи (Западная Африка) // Геология морей и океанов. – М.: ГЕОС, 1997. – Т. 2. – С. 216.
- Вернигорова Ю.В. Распределение бентосных фораминифер по Гвинейскому шельфу тропической Атлантики // Главнейшие итоги в изучении четвертичного периода и основные направления исследований в XXI веке. – С.-Пб., ВСЕГЕИ, 1998. – С. 235-237.
- Вернигорова Ю.В. Характеристика бентосных фораминифер устьев рек Гвинейского шельфа (Западная Африка) // Актуальні проблеми біостратиграфії фанерозою України. – К., 1999. – С. 80-82.
- Вернигорова Ю.В. Анализ распределения бентосных фораминифер в позднечетвертичных отложениях Гвинейского шельфа тропической Атлантики (Западная Африка) // Еволюція органічного світу як підґрунтя для вирішення проблем стратиграфії. – К., 2002. – С. 117-120.
Анотації
Вернигорова Ю.В. Бентосні форамініфери Гвінейського шельфу тропічної Атлантики, їх екологія та біостратиграфічне значення. – Рукопис
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидат геологічних наук за спеціальністю 04.00.09 – палеонтологія і стратиграфія. – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена екологічному, стратиграфічному та палеонтологічному вивченню бентосних форамініфер материкової окраїни Гвінеї.
Детально досліджено вплив факторів середовища на розподіл бентосних форамініфер.
Наведені данні про кількість секреційних та аглютинуючих бентосних форамініфер у поверхневих осадках шельфу – крайового плато. Показано зв’язок їх розподілу зі змінами морфологічної структури дна, типу осадку, вмісту в ньому карбонату кальцію та органічного вуглецю.
Подано аналіз розподілу таксонів бентосних форамініфер на території. Виділені та описані групи форамініфер, які відрізняються одна від одної видовим складом та кількісними характеристиками кожного виду. Встановлено, що розподіл цих груп на території залежить від зміни гідрологічної та гідрохімічної структури води.
Виділено та описано специфічний мангровий комплекс бентосних форамініфер в гирлах і руслах річок Гвінеї.
За планктонними форамініферами проведено розчленування верхньочетвертинних відкладів крайового плато дослідженого району, які співставлені з одновіковими відкладами Атлантичного океану. Встановлено три підзони плейстоцен-голоценового віку. За тими ж розрізами вивчено видове різноманіття бентосних форамініфер, подано аналіз кількісного розподілу видів у кожному інтервалу колонок. Наведені результати співставлення отриманих данних з комплексами бентосних форамініфер, які встановлені у поверхневих осадках дослідженого району. Наведені результати спільного вивчення планктонних і бентосних форамініфер у верхньочетвертинних відкладах крайового плато району досліджень.
Ілюстративним матеріалом дисертації є атлас, який містить монографічний опис 51 виду та одного підвиду бентосних форамініфер і їх зображення, отримані за допомогою скануючого електронного мікроскопу.
Ключові слова: форамініфери, Західна Африка, сучасні осадки, екологія, стратиграфія, верхньочетвертинні відклади.
Вернигорова Ю.В. Бентосные фораминиферы Гвинейского шельфа тропической Атлантики, их экология и биостратиграфическое значение. – Рукопись
Диссертация на соискание научной степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.09 – палеонтология и стратиграфия. – Институт геологических наук НАН Украины, Киев, 2002.
Диссертация посвящена экологическому, стратиграфическому и палеонтологическому изучению бентосных фораминифер материковой окраины Гвинеи.
Детально исследовано влияние факторов среды на распределение бентосных фораминифер.
Приведены данные о количестве секреционных и агглютинирующих бентосных фораминифер в поверхностных осадках шельфа – краевого плато. Показана связь их распределения с изменением морфологической структуры дна, глубины, типа осадка, содержанием в нем карбоната кальция и органического углерода.
Дан анализ распределения таксонов бентосных фораминифер по территории. Выделены и описаны группы фораминифер, отличающиеся друг от друга видовым составом и количественными характеристиками каждого вида. Установлено, что распределение этих групп по территории зависит от изменения гидрологической и гидрохимической структуры воды.
Выделен и описан специфический мангровый комплекс бентосных фораминифер в устьях и руслах рек Гвинеи.
По планктонным фораминиферам проведено расчленение верхнечетвертичных отложений краевого плато района исследования, которые сопоставлены с одновозрастными отложениями Атлантического океана. Установлено три подзоны плейстоцен-голоценового возраста. В тех же разрезах изучено видовое разнообразие бентосных фораминифер, дан анализ количественного распределения видов по каждому интервалу колонок. Приведены результаты сравнения полученных данных с комплексами бентосных фораминифер, выделенными в поверхностных осадках района исследований. Показаны результаты совместного изучения планктонных и бентосных фораминифер в верхнечетвертичных отложениях краевого плато района исследований.
Иллюстративным материалом диссертации является атлас, содержащий монографические описания 51 вида и одного подвида бентосных фораминифер и их изображения, полученные при помощи сканирующего электронного микроскопа.
Ключевые слова: фораминиферы, Западная Африка, современные осадки, экология, верхнечетвертичные отложения, стратиграфия.
Vernigorova J. V. Benthic foraminifera of the Guinea shelf of the tropical Atlantic, their ecology and biostratigraphic significance. – Manuscript.
Dissertation for competition of scientific degree of a candidate of geological sciences by specialty 04.00.09 – paleontology and stratigraphy. – Institute of geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 2002.
The dissertation is dedicated to the ecologic, stratigraphic and paleontologic investigation of benthic foraminifera of the continental edge of Guinea.
The influence of environmental factors on the distribution of benthic foraminifera has been investigated.
Date on the quantity of secretary and agglutinized foraminifera in the surface sediments of the shelf – edge plato are presented. The connection of their distribution with a change in morphologic structure of bottom, kind of sediment sand calcium carbonate and organic carbon content has been shown.
The analysis of territorial spreading of taxons of benthic foraminifera is given. Groups of foraminifera, differing in species composition and quantitative characteristics, of each species have been identified and described. It has been established that territorial distribution of these groups depends on the changes in hydrologic and hydrochemical structure of water.
A specific mangrove complex of benthic foraminifera in the mouths and beds of Guinea rivers has been distinguished and described.
A subdivision of the Upper Quaternary deposits of the edge plato of the investigated region, which have been correlated with the coeval sediments of the Atlantic Ocean has been made according to planktonic foraminifera. Three subzones of Pleistocene-Holocene age have been established. In the same cross-section there have been studied species diversity of benthic foraminifera, given the analysis of quantative distribution of species through every interval of the cross-sections. The results of a comparison of obtained data with benthic foraminifera complexes, distinguished in the surface sediments of the region under investigation, are given. The results of joint study of plankton and benthic foraminifera in the Upper Quaternary sediments of the edge plato of the investigated area shown.
The demonstrative material of the dissertation includes the atlas containing monographic description of 51 species and one subspecies of benthic foraminifera and their pictures obtained with the help of SEM.
Key words: foraminifera, West Africa, recent sediments, ecology, Upper Quaternary sediments, stratigraphy.
Підп. до друку 25.09.2002 р. Формат 60 × 90 1/16. Папір офс. Гарнітура “Таймс”.
Друк офс. Ум. друк. арк. 1,5. Обл.-вид. арк. 1,9. Тираж 130 прим. Зам. № 83.
Видавництво “ЛОГОС”
01030, Київ-30, вул. Богдана Хмельницького, 10
| 
