СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Михайлик І.В., Єчевська Є.А., Чайка В.О., Васильєва О.В., Томачинська Л.І. Вплив церулоплазміну на активність мембранозв’язаних ферментів в лімфоцитах щурів за умов рентгенівського опромінення // Вісник КНУ. Серія “Біологія”. – 2001. – № 34. – С. 10-12. (Здобувачем особисто проведено введення досліджуваних препаратів піддослідним тваринам, виділення лімфоїдних клітин, отримання препаратів цитоплазматичних мембран, визначення ферментативної активності).
Остапченко Л.І., Кірпенко Т.О., Харченко О.І., Васильєва О.В. Вплив тотального рентгенівського опромінення в дозах 0,5 та 1 Гр на активність тирозинових протеїнфосфатаз в лімфоїдних клітинах селезінки та тимусу щурів // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – 2001. – №7(39). – С. 171-179. (Здобувачем особисто проведено виділення лімфоїдних клітин, отримання препаратів цитоплазматичних мембран, визначення ферментативної активності, статистична обробка результатів та підготовка матеріалів до друку).
Остапченко Л.І., Кірпенко Т.О., Харченко О.І., Васильєва О.В. Участь системи тирозинового фосфорилювання-дефосфорилювання в формуванні адаптаційної реакції лімфоїдних клітин на дію опромінення в сублетальних дозах // Доповіді НАН України. - 2002. - №9. – С. 169-171. (Здобувачем особисто проведено виділення лімфоїдних клітин, отримання препаратів цитоплазматичних мембран, визначення ферментативної активності, підготовка матеріалів до друку).
Богданова О.В., Остапченко Л.І., Кучеренко М.Є. Роль протеїнтирозинфосфатази СD 45 у сигнальній трансдукції клітин гематопоетичного ряду // Укр. біохім. журн. – 2003. – Т.75, №5. – С.5-14. (Здобувачем особисто проведено опрацювання літературних джерел з висвітленого питання, підготовка матеріалів до друку).
Богданова О.В., Солодков В.В., Кузьменко Л.І., Остапченко Л.І. Дослідження впливу сквалену на протеїнтирозинфосфатазну активність в лімфоїдних клітинах за різних патологічних станів // Доповіді НАН України. - 2004. - №10. – С. 178-182. (Здобувачем особисто проведено визначення ферментативної активності, математична обробка та аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку).
Богданова О.В., Кузьменко Л.І., Філіпов В.Ю., Кучеренко М.Є. Дослідження впливу сквалену на протеїнтирозинфосфатазну активність у лімфоїдних клітинах за умов тотального опромінення тварин // Вісник КНУ. Серія “Проблеми регуляції фізіологічних функцій”. – 2004. – № 9. – С. 52-53. (Здобувачем особисто проведено визначення ферментативної активності тирозинових протеїнфосфатаз, математична обробка та аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку).
Васильєва О. В. Активність мембранозв’язаних та цитозольних тирозинпротеїнфосфатаз в лімфоїдних клітинах щурів за умов дії іонізуючого опромінення // Біологічні дослідження молодих вчених на Україні: Матеріали ІІ всеукраїнської конференції студентів та аспірантів. - Київ, 2002. – вип.1. – С.910.
Васильєва О.В., Остапченко Л.І., Кучеренко М.Є., Харченко О.І.. Система тирозинового фосфорилування-дефосфорилування в лімфоцитах селезінки щурів за дії радіації // Матеріали VIII Українського біохімічного з’їзду (1-3 жовтня). - Чернівці, 2002. – Укр.біохім. журн. – 2002. – Т.74, №4б (додаток 2). – С.210211.
Васильєва О.В., Кірпенко Т.О., Дробінська О.В., Остапченко Л.І. Участь систем фосфорилювання-дефосфорилювання в регуляції функціональної активності селезінки щурів за умов дії радіації // Психофізіологічні функції в нормі і патології: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 160-річчю кафедри фізіології людини і тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 2002. – С.25.
Васильева Е.В., Остапченко Л.И., Кирпенко Т.О., Кучеренко Н.Е. Оценка состояния систем тирозинового фосфорилирования-дефосфорилирования в лимфоидных клетках крыс в условиях радиационного воздействия // Механизмы действия сверхмалых доз: материалы ІІІ Международного симпозиума (36 декабря). - Москва, 2002. – секция ІІ. “Малые дозы ионизирующей радиации”. - С.55.
Богданова О.В., Кузьменко Л.І. Вплив тотального іонізуючого випромінення на участь тирозинпротеїнфосфатаз у передачі інформації крізь клітинну мембрану // Інформотерапія: теоретичні аспекти та практичне застосування: Матеріали ІХ Міжнародної конференції (3-5 жовтня). – Київ, 2003. – Інформаційна та негентропійна терапія. - 2003 - №1. – С.20.
Bogdanova O.V. Influence of total exposure to radiation on tyrosine protein phosphatases // Proceedings of Conference for young scientists, PhD students and students on molecular biology and genetics dedicated to the golden jubilee of the double helix of the DNA and 30 anniversary of the Institute of molecular biology and genetics NAS of Ukraine (September 2527). - Kyiv, Ukraine, 2003. - P.280.
Богданова О.В., Кузьменко Л.І. Вплив перорального введення сквалену на протеїнтирозинфосфатазну активність в лімфоїдних клітинах за різних патологічних станів // Біологічні дослідження молодих вчених на Україні: Матеріали ІV всеукраїнської наукової конференції студентів та аспірантів (24 квітня). - Київ, 2004. - С. 10-12.
Bogdanova O.V., Ostapchenko L.I. Evaluation of protein tyrosine phosphatase activities in lymphatic cells of rats under conditions of stomach ulcer development and whole body irradiation // Proceedings of First (Inaugural) Ukrainian Congress for Cell Biology (April 25-28) – Lviv, Ukraine, 2004. – P. 28.
Vasylyeva O.V., Ostapchenko L.I. Influence of squalene administration on protein tyrosine phosphatase activities in lymphatic cells under conditions of various pathological states // Proceedings of of the 29th Meeting of the Federation of the European Biochemical Societies (26 June – 1 July). – Warsaw, Poland, 2004. – EJB. – Vol.271, №1. - P.184.
Vasylyeva O.V., Ostapchenko L.I. Influence of squalene administration on protein tyrosine phosphatase activities in lymphatic cells under conditions of various pathological states // Proceedings of FEBS Forum for young scientists (24-26 June). – Warsaw, Poland, 2004. – P.32-33.
Богданова О.В., Кузьменко Л.І., Остапченко Л.І. Вплив скваленової терапії виразкової хвороби шлунку на функціональну активність лімфоїдної тканини // Матеріали доповідей Х конгресу світової федерації українських лікарських товариств (26-28 серпня). – Чернівці, 2004. – С. 74.
Богданова Е.В., Кузьменко Л.И., Кравченко Е.Н. Влияние введения препарата сквалена на динамику изменений протеинтирозинфосфатазной активности лимфоидных клеток при разных дозах сублетального облучения // Медико-биологические проблемы противолучевой и противохимической защиты: Российская научная конференция. - Санкт-Петербург, Россия, 2004: “Фолиант”. – С. 297-298.
Богданова Е.В., Скопенко Е.В., Остапченко Л.И. Участие систем дефосфорилирования белков лимфоидных клеток крыс в условиях развития язвенной болезни желудка // Физиология и патология пищеварения: Материалы 19 Всероссийской конференции с международным участием (3-5 ноября). – Сочи, Россия, 2004. – С. 15-16.
Bogdanova O., Ostapchenko L. Influence of squalene treatment on signal transduction // Carotenoids and Dietary Lipids in Health and Desease: Proceedings of International Conference (9-12 December). - Krakow, Poland, 2004. - Acta Angiologia. – 2004. – Vol.10, №10. – P.42.
Bogdanova O.V., Ostapchenko L.I. Protein tyrosine phosphatase activity in lymphoid cells of rats under conditions of whole body ionizing irradiation // Proceedings of The Physiological Society Meeting (17-20 December). – King’s College London, London, Great Britain, 2004. – P. 36.
АНОТАЦІЯ
Богданова О.В. Активність тирозинових протеїнфосфатаз в лімфоїдних клітинах щурів за умов впливу іонізуючого випромінювання. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04. – біохімія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.
Досліджено особливості функціонування тирозинових протеїнфосфатаз, ТПФаз в плазматичних мембранах та цитозолі спленоцитів та тимоцитів щурів через 12 годин після тотального рентгенівського опромінення у дозах 0,25; 0,5; 0,75 та 1,0 Гр.
Найбільше зростання активності ТПФ-аз визначено за умов впливу іонізуючої радіації в дозі 0,5 Гр, а для цитозольних ТПФ-аз спленоцитів - 0,25 Гр. Вивчено кінетичні властивості ізольованої ТПФ-ази CD45. Фермент більш споріднений до фосфотирозину, ніж до паранітрофенілфосфату. Опромінення тварин у дозі 0,5 Гр спричиняло зниження спорідненості ферменту до фосфотирозину та зменшення максимальної швидкості фосфатазної реакції. Показані однонаправлені зміни активності тирозинових протеїнкіназ, ТПФ-аз та вмісту циклічних нуклеотидів у клітинах селезінки та тимусу щурів на тлі введення різних речовин за умов опромінення у низьких дозах.
Ключові слова: тирозинова протеїнфосфатаза, ТПФ-аза, лімфоїдні клітини, іонізуюче випромінювання.
АННОТАЦИЯ
Богданова Е.В. Активность тирозиновых протеинфосфатаз в лимфоидных клетках крыс в условиях влияния ионизирующего излучения. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.04. – биохимия. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2005.
Исследовано особенности функционирования тирозиновых протеинфосфатаз (ТПФ-аз) - протеин-тирозинфосфат фосфогидролаз, КФ 3.1.3.48 в плазматических мембранах и цитозоле лимфоидных клеток селезенки и тимуса крыс в условиях тотального рентгеновского облучения животных в дозах 0,25, 0,5, 0,5 и 1,0 Гр через 12 часов после лучевого воздействия.
Инкубация клеток с епидермальным ростовым фактором в соотношении 5 мкг на 106 клеток приводила к увеличению активности мембраноассоциированых тирозиновых протеинкиназ, ТПК-аз. Подобный стимулирующий эффект снижался в условиях лучевого воздействия.
При воздействии ионизирующей радиации в дозе 0,5 Гр имело место наибольшее увеличение активности ТПФ-аз во всех исследованных образцах, кроме цитозольных форм фермента в клетках селезенки, где максимальное увеличение активности было установлено в условиях действия радиационного фактора в дозе 0,25 Гр.
Из плазматических мембран клеток тимуса контрольных и облученных в дозе 0,5 Гр животных методом иммуноаффинной хроматографии изолирована ТПФаза CD45. Кинетические характеристики выделенного фермента определяли с использованием паранитрофенилфосфата (1-8 ммоль/л) и фосфотирозина (16 ммоль/л) в качестве субстратов и 0,2 ммоль/л ванадата натрия в качестве ингибитора. Показано, что фосфотирозин являлся более специфическим субстратом для ТПФ-азы из клеток интактных животных, чем паранитрофенилфосфат. Для фермента, изолированного из тимуса облученных в дозе 0,5 Гр животных характерно понижение сродства к фосфотирозину и увеличение его к паранитрофенилфосфату, сопровождаемое уменьшением максимальной скорости фосфатазной реакции. Фермент проявлял положительную кооперативность к фосфотирозину, которая увеличивалось после облучения. Конкурентный тип ингибирования, установленный для фермента, выделенного из клеток контрольных животных, в условиях воздействия ионизирующей радиации становился смешанным.
Введение контрольным животным сквалена в количестве 50 мкг на кг массы в виде 10% раствора на растительном масле дважды в день на протяжении трех дней перед облучением понижало активность ТПФ-аз в большинстве исследованных образцов, кроме цитозольных ферментов клеток тимуса. В условиях влияния лучевого фактора введение сквалена приводило к существенному увеличению активности ТПФ-аз тимоцитов относительно контрольного уровня (особенно в дозах 0,25 и 0,5 Гр). В клетках селезенки на фоне введения животным сквалена наибольшие значения активности ТПФ-аз были характерны для действия ионизирующей радиации в более высоких дозах – 0,75 и 1,0 Гр.
Инъекции циклоферона в количестве 62 мг на кг массы тела дважды в день на протяжении пяти дней понижали активность ТПФ-аз в плазматических мембранах и повышали ее в цитозоле обоих органов. Повышение активности ТПФ-аз тимоцитов на фоне введения циклоферона установлено в условиях воздействия ионизирующего излучения в более высоких дозах – 0,75 Гр для цитозольных ферментов и 1,0 Гр для мембраноассоциированных. Для ТПФ-аз из плазматичнеских мембран лимфоидных клеток селезенки животных, которые получали циклоферон, наибольшее увеличение ферментативной активности установлено после облучения в дозе 1,0 Гр. Введение циклоферона приводило к более значительному увеличению активности цитозольных ТПФ-аз при воздействии ионизирующей радиации в дозе 0,25 Гр.
Инкубация клеток, выделенных из лимфоидных органов животных с клеточносвязанным белком А из микробных клеток St.aureus (в соотношении 3 мкг на 106 клеток) и интерлейкином 12 – (1 нг на 106 клеток) приводила к увеличению активности ТПФ-аз в клетках тимуса и селезенки как контрольных, так и облученных животных, но активность ТПФ-аз в клетках, выделенных их органов облученных животных, повышалась в меньшей степени.
Тотальное облучение животных в дозах 0,25 и 1,0 Гр приводило к увеличению соотношения цАМФ/цГМФ в клетках тимуса. В условиях перорального введения сквалена увеличение показателя цАМФ/цГМФ в тимоцитах определено после лучевого воздействия в дозе 0,75 Гр и более выражено в дозе 1,0 Гр. Результатом введения циклоферона было значительное увеличение соотношения показателя цАМФ/цГМФ в клетках тимуса после облучения животных в дозе 0,5 Гр.
В лимфоидных клетках селезенки облученных животных наиболее существенное увеличение соотношения цАМФ/цГМФ было результатом воздействия ионизирующей радиации в дозе 0,25 Гр. В спленоцитах животных, которые получали сквален, увеличение показателя цАМФ/цГМФ было установлено после облучения животных в более значительных дозах – 0,75 и 1,0 Гр. Парентеральное введение циклоферона приводило к незначителным изменениям соотношения цАМФ/цГМФ в спленоцитах в условиях облучения крыс в дозах 0,25-0,75 Гр и увеличении этого показателя после лучевого воздействия в дозе 1,0 Гр.
Однонаправленнные изменения активности ТПКаз, ТПФ-аз и содержания циклических нуклеотидов в клетках селезенки и тимуса крыс на фоне введения исследованных биологически активных веществ подтверждают взаимное влияние разных систем передачи сигналов в условиях облучения.
Ключевые слова: тирозиновая протеинфосфатаза, ТПФ-аза, лимфоидные клетки, ионизирующее излучение.
SUMMARY
Bogdanova O.V. Activity of protein tyrosine phosphatases in lymphoid cells of rats under conditions of ionizing irradiation. - Manuscript.
Dissertation for PhD Degree in specialty 03.00.04. – Biochemistry. – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2005.
Protein tyrosine phosphatase (PTP-ase) activity has been studied in membranes and cytosol from spleen and thymus lymphoid cells after rat exposure at 0.25, 0.5, 0.75 and 1.0 Gy Xray irradiation.
It was shown that PTP-ase activity was more significant after 0.5 Gy exposure. Analisys of catalytic properties of purified PTP-ase CD45 shown its hither affinity for phosphotyrosine then paranitrophenylphosphate. Irradiation of rats resulted in decreasing of affinity for phosphotyrosine and increasing for paranitrophenylphosphate, accompanied with reduction of V max. Examination of various bioactive drugs using after ionizing irradiation treatment shown that changes in protein tyrosine kinase, PTPase cyclic nucleotide content in lymphoid cells of spleen and thymus had the same character.
Key words: protein tyrosine phosphatase, PTP-ase, lymphoid cells, ionizing irradiation.
| 
