Библиотечный каталог авторефератов Украины

Обробка культури клітин НЕр-2 нейрамініном S.aureus виявилася значно ефективнішою щодо зниження інфекційного титру поліовірусу типу 3 (на 3,0 lg ТЦД50) у порівнянні з титрами поліовірусів типів 1 і 2, які зменшилися лише на 1,25-1,5 lg ТЦД50. Нейрамінін A.laidlawii мав нижчі інгібуючі властивість, знижуючи активність поліовірусів на 0,75-1,75 lg ТЦД50./1,0 мл.

Отже, при внесенні нейрамініну до культури клітин, інфікованої поліовірусами типів 1 і 3, віруси набувають здатності більш активно репродукуватися, що відображується у підвищенні їх інфекційних титрів. Для поліовірусу типу 2 такої закономірності не виявлено: ні нейрамінін S.aureus, ні нейрамінін A.laidlawii не вплинули на його інфекційну активність. При попередньому внесенні нейрамініну до культури клітин він проявляє антивірусні властивості,  знижуючи інфекційний титр вірусів.

Дані про підвищення інфекційних титрів поліовірусів типів 1 та 3 у культурі клітин НЕр-2 при послідовному внесенні вірусу та нейрамініну стали за основу для розробки способу, що дозволяє підвищити ефективність виділення поліовірусів з проб клінічного матеріалу від людей та з об'єктів довкілля. Обробка нейрамініном S.aureus розведень, в якому поліовіруси типів 1 і 3 вже не визначалися, призвела до підвищення інфекційного титру поліовірусу типу 1 на 1,0 lg ТЦД50/1,0 мл, типу 3 – на 0,5 lg ТЦД50/1,0 мл. Внесення нейрамініну S.aureus до поліовірусу типу 2 не вплинуло на його інфекційну активність і цитопатогенна дія вірусу визначалася в тому ж розведенні, що і необробленого вірусу.

Таким чином, даний спосіб дозволяє здійснювати більш повне виявлення зазначених поліовірусів у матеріалі від людей та в пробах з об'єктів довкілля, що дасть можливість покращити моніторинг за циркуляцією поліовірусів.

Було вивчено можливість застосування нейрамініну S.aureus як адьюванту для стимуляції імунної відповіді до поліовірусів типів 1, 2 і 3 на введення ОПВ в експерименті на кролях. У групі тварин, яких імунізували тільки ОПВ, СГТ антитіл до поліовірусів трьох типів мали максимальне значення на 7-му добу дослідження (табл.10). На 15-ту добу спостерігалося їх зниження, і на 30-ту добу ці показники мали однакові значення для всіх типів вірусів (2,3 log2).

У групі тварин, яким одночасно вводили ОПВ і нейрамінін S.aureus, СГТ антитіл до поліовірусів типів 1 і 3 на 7-му добу були значно вищими в порівнянні з тією, яка одержувала тільки ОПВ (відповідно в 1,5 і 2,7 рази), а їх значення залишалися високими протягом усього періоду дослідження (табл.10). СГТ антитіл до поліовірусу типу 2 протягом усього періоду спостереження в обох групах мали близькі значення.

Таблиця 10

Значення СГТ антитіл до поліовірусів трьох типів у кролів

у залежності від доби, що минула після імунізації

Таким чином, в експерименті на тваринах було показано, що нейрамінін S.aureus стимулює більш тривале вироблення антитіл у високих титрах до поліовірусів типів 1 і 3, що свідчить про його високі адьювантні властивості стосовно до даних типів вірусів і може бути використаний для посилення імунної відповіді при вакцинації.

висновки

1. Встановлено, що незважаючи на багаторічну планову імунопрофілактику поліомієліту за допомогою оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ), рівні специфічного колективного імунітету населення залишаються низькими. На інтенсивність імунної відповіді при щепленні ОПВ впливають такі чинники, як носійство неполіомієлітних ентеровірусів та порушення мікробіоценозу кишечнику щепленого. Показано доцільність проведення масової імунізації в період низької циркуляції ентеровірусів (навесні).
2. Одночасне культивування в клітинній культурі НЕр-2 вакцинних штамів поліовірусів та штамів вірусів Коксакі В-5 чи ЕСНО-30 призводить до пригнічення інфекційних титрів поліовірусів, що свідчить про значно нижчі інтерферуючі властивості останніх.
3. При порушеннях мікробіоценозу кишкового тракту осіб, що підлягають щепленню, рівні віруснейтралізуючих антитіл до поліовірусів типів 1, 2 та 3 є нижчими, ніж у здорових. Використання в експерименті на кролях продукту “Лактовіт білковий”, який містить Lactobacillus acidophilus, Streptococcus thermophilus, Bifidobacterium longum, протягом 5 діб після введення вакцини стимулює утворення віруснейтралізуючих антитіл у вищих титрах.
4. Експериментальне застосування лікарських препаратів дибазолу та метилурацилу при вакцинації ОПВ призводить до утворення віруснейтралізуючих антитіл до поліовірусів типів 1, 2 та 3 у вищих титрах у порівнянні з контрольною групою тварин. Метилурацил має більш виражений імуномодулюючий ефект.
5. Вуглеводовміщуючий біополімер – нейрамінін, продукт метаболізму бакте-рій (S.aureus та A.laidlawii), при його внесенні до інфікованої поліовірусами культури клітин НЕр-2, призводить до підвищення інфекційної активності типів 1 і 3 на 1,5 і 2,75 lg ТЦД50/1,0 мл. Для поліовірусу типу 2 такої залежності не виявлено. При попередній обробці культури клітин НЕр-2 нейрамініном він проявляє антивірусні властивості, знижуючи інфекційний титр поліовірусів типів 1, 2 та 3 на (1,25-3,0) lg ТЦД50/1,0 мл. Більш виражену дію має нейрамінін S.aureus.
6. В експерименті на тваринах показано, що нейрамінін S.aureus проявляє імуномодулюючі властивості щодо поліовірусів типів 1 і 3, посилюючи процес утворення віруснейтралізуючих антитіл у більш високих титрах (у 3 рази в порівнянні з контролем) та забезпечуючи збереження їх рівнів більш тривалий час.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. В.И.Задорожная, И.Л.Маричев, В.И.Бондаренко, Т.А.Бурая, Н.Л.Зубкова. Носительство энтеровирусов у детей как опосредованный показатель эффективности иммунизации против полиомиелита // Вестник проблем биологии и медицины. – 1997. - № 27. – С.40-44.
2. Н.Л.Зубкова. Інтерферуюча активність вакцинних поліовірусів та інших ентеровірусів in vitro // Вестник проблем биологии и медицины. – 2002. - №4. – С.53-56.
3. С.І.Доан, Н.Л.Зубкова, В.І.Задорожна, В.І.Бондаренко, Л.М.Гриценко, Т.О.Бура. Забруднення ентеровірусами води різного походження // Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології. – 2000. - №7. – С.54-55.
4. Н.Л.Зубкова, О.І.Поліщук, Ф.І.Лапій. Стан імунітету до поліомієліту у дітей з порушеннями мікробіоценозу кишечнику // Дитячі інфекції. Укр. міжвід. збірка.- Київ, 2001.- Вип.28. – С.105 - 109.
5. Н.Л.Зубкова, С.Л.Рибалко, В.І.Задорожна, А.В.Шапіро. Вивчення впливу нейрамініну на репродукцію поліовірусів у перещеплювальній клітинній культурі НЕр-2 // Лабораторна діагностика. – 2002. - №1. – С.44-47.
6. В.І.Задорожна, В.І.Бондаренко, І.Л.Маричев, Н.Л.Зубкова. Ентеровірусне забруднення об’єктів довкілля України // Довкілля та здоров’я. – 1997. - №3. – С.39-42.
7. В.І.Задорожна, В.І.Бондаренко, Н.Л.Зубкова, І.Л.Маричев, Л.М.Гриценко, Т.О.Бура, С.І.Доан. Вплив масового застосування живої поліомієлітної вакцини в Україні на забруднення довкілля ентеровірусами // Довкілля та здоров’я. – 2002. - №1 (20). – С.26-28.
8. Л.І.Синяк, В.І.Задорожна, В.І.Бондаренко, В.Г.Марієвський, Л.Л.Алюшина, Н.Л.Зубкова. Епідеміологічні особливості поліомієліту в Україні // Матеріали першої міжнародної наукової практичної конференції “Проблеми гігієни та епідеміології на залізничному транспорті”, м. Львів, 23-25 вересня 1998р. – 1998. – С.160-161.
9. В.И.Задорожная, В.И.Бондаренко, Т.А.Бурая, Н.Л.Зубкова, И.Л.Маричев, А.В.Моисеева. Загрязнение сточных вод Украины энтеровирусами // Тези ІІ міжнарод. конф. "Біоресурси та віруси". – Київ, 1998. – С.58.

А Н О Т А Ц І Я

Зубкова Н.Л. Поствакцинальні віруснейтралізуючі антитіла до поліовірусів трьох типів та чинники, що впливають на їх рівні . – Рукопис.

       Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.06 – вірусологія. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено питанням впливу чинників різної природи на рівні віруснейтралізуючих антитіл до поліовірусів типів 1, 2 і 3 при імунізації ОПВ та вдосконалення імунопрофілактики поліомієліту. Показано, що на якість імунізації ОПВ несприятливо впливає наявність неполіомієлітних ентеровірусів у кишечнику щеплених. Визначено, що вакцинні штами поліовірусів мають нижчі інтерферуючі властивості у порівнянні з епідемічно актуальними штамами вірусів Коксакі В-5 та ЕСНО-30. Встановлено, що стан поствакцинального імунітету залежить від стану мікробіоценозу кишечнику. Показано можливість корекції поствакцинальної імунної відповіді за допомогою продукту “Лактовіт білковий” та імуномодуляторів метилурацилу та дибазолу. Визначено властивість нейрамінінів S.aureus та A.laidlawii впливати на інфекційний титр поліовірусів. Встановлено, що нейрамінін, отриманий із S.aureus, стимулює більш тривалий синтез антитіл у високих титрах до поліовірусів типів 1 та 3. Щодо поліовірусу типу 2 такої залежності не виявлено.

Ключові слова: віруснейтралізуючі антитіла, поліовіруси, ентеровіруси, дисбіоз, продукт “Лактовіт білковий”, імуномодулятори, нейрамінін.

А Н Н О Т А Ц И Я

Зубкова Н.Л. Поствакцинальные вируснейтрализирующие антитела к полиовирусам трех типов и факторы, влияющие на их уровни. – Рукопись.

       Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.06 – вирусология. – Институт микробиологии и вирусологи им. Д.К. Заболотного НАН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена вопросам влияния факторов различной природы на уровни вируснейтрализирующих антител к полиовирусам типам 1, 2 и 3 при иммунизации ОПВ и усовершенствования иммунопрофилактики полиомиелита.

Показано, что на качество иммунизации ОПВ неблагоприятно влияет наличие неполиомиелитных энтеровирусов в кишечнике привитых. Во избежание влияния интерференции энтеровирусов на приживление и размножение вакцинных полиовирусов в кишечнике лиц, подлежащих вакцинации, иммунизацию целесообразно проводить в период низкой их циркуляции (весенний период).

Проведенные исследования по изучению интерферирующей активности вакцинных штаммов полиовирусов в отношении неполиомиелитных энтеровирусов свидетельствуют, что вакцинные полиовирусы имеют более низкие интерферирующие свойства по сравнению с эпидемически актуальными штаммами вирусов Коксаки В-5 и ЕСНО-30.

Определено, что уровни поствакцинального иммунитета зависят от состояния микробиоценоза кишечника. Качественные и количественные изменения в биоценозе кишечника негативно влияют на уровни вируснейтрализирующих антител против полиомиелита.

Установлено, что предварительное внесение взвеси микроорганизмов, входящих в состав продукта “Лактовит белковый”, в перевиваемую клеточную культуру НЕр-2 приводит к снижению инфекционных титров полиовирусов трех типов, если штаммы бактерий имели достаточно высокий индекс адгезивности. При условии, если этот показатель был низким, заражение культуры клеток бактериями существенно не влияло на инфекционный титр вирусов.

Полученные данные по изучению влияния микроорганизмов, входящих в состав продукта “Лактовит белковый”, на инфекционный титр полиовирусов в перевиваемой клеточной культуре НЕр-2 показали нецелесообразность проведения иммунизации оральной полиомиелитной вакциной на фоне приема препаратов, которые содержат живые микроорганизмы. Определено более высокий уровень иммунного ответа к полиовирусам типов 1, 2 и 3 при применении после проведения иммунизации ОПВ продукта "Лактовит белковый", содержащего живые микроорганизмы.

Проведенные исследования показали, что применение в качестве иммуномодуляторов метилурацила или дибазола приводит к выработке более напряженного специфического иммунитета к полиовирусам трех типов. Метилурацил проявил более выраженный иммуномодулирующий эффект по сравнению с дибазолом.

Определено свойство нейрамининов, полученных из S.aureus и A.laidlawii, влиять на инфекционный титр полиовирусов. Показано, что при внесении нейраминина S.aureus или A.laidlawii в перевиваемую культуру клеток НЕр-2, инфицированную полиовирусами типов 1 и 3, значение инфекционных титров вирусов повышается. Для полиовируса типа 2 такой закономерности не выявлено. При предварительном внесении нейраминина S.aureus или A.laidlawii в культуру клеток Нер-2 он проявляет антивирусные свойства, снижая инфекционные титры полиовирусов трех типов. Более выраженный эффект повышать или подавлять инфекционную активность показан для нейраминина, полученного из S.aureus.

Свойство нейраминина усиливать инфекционный титр полиовирусов типов 1 и 3 позволяет рекомендовать его использование для повышения эффективности обнаружения этих вирусов в пробах материала от людей и из объектов окружающей среды. 

Определено, что нейраминин, полученный из S.aureus, стимулирует более продолжительную выработку вируснейтрализирующих антител в высоких титрах к полиовирусам типов 1 и 3. Для полиовируса типа 2 такая зависимость не установлена.

Ключевые слова: вируснейтрализирующие антитела, полиовирусы, энтеровирусы, дисбиоз, продукт “Лактовит белковый”, иммуномодуляторы, нейраминин.

A B S T R A C T

Zubkova N.L. Postvaccinal virusneutralising antibodies to three types of poliovirus and factors which makes influence on its levels. – Manuscript.

Thesis for a Candidate’s degree of Biological Science by speciality 03.00.06 – virology. Zabolotny Institute of microbiology and virology of National Academy of Science of  Ukraine, Kyiv, 2002.

The dissertation is devoted to the factors which makes influence on the level of postvaccinal serum immunity to three types of poliovirus and improvement of immune prophylaxis of poliomyelitis. It is shown that the postvaccinal serum immunity to poliomyelitis depend on influence of circulation of enteroviruses in intestine of vaccine recipients. It is established that vaccine strains of polioviruses have the low interference characteristics in comparison with the epidemic topical strains of Cocsaki virus type B-5 and ECHO-30. It is established that the postvaccinal serum immunity to poliomyelitis depends on the state of the microbiocenosis of the gastrointestinal tract of vaccine recipients. The applications of probiotics and use of immune modulators (dibasol and metyluracil) for intensification immune response (experimentally) are shown. The property of the neiraminins of S.aureus and A.laidlawii to influence on the titres of polioviruses is shown. It is established that the neiraminin of S.aureus stimulates long-term synthesis of antibodies to poliovirus types 1 and 3 in high titres. As for poliovirus of type 2 such property is not determined.

Key words: virusneutralising antibodies, poliovirus, enterovirus, disbiosis, product “Lactovit bilcoviy”, immune modulators, neiraminin.