Таблиця 5.
Вплив захисно? ді? ГАМК, пантогама (ПГ), пікамілону (ПМ), аскорбінат - ГАМК (АГ) та вміщуючих ?х вітамінних комплексів (ВК) на вміст загальних флавінів (ЗФ), ФАД (мкг/г), активність СДГ (нмоль відновл. ферриціаніду/г/хв), ГР (мкмоль НАДФН/г/хв) та вміст ГSН (мкмоль/г) в органах щурів при підгостро? гипобарично? (280 мм рт. ст. х 60 хв.) гіпоксі?, n=8-10
Орган Показ- Конт- Гипобарична (підгостра, 280 мм рт. ст.) г?поксія
ник роль-1 Конт-роль-2 ГАМК ГАМК +ВК ПГ ПГ +ВК ПМ ПМ +ВК АГ АГ +ВК
Печін- ка ЗФ 30,57 ±0,71* 18,99 ±0,55 23,36 ±0,52* 26,40 ±0,61* 30,16 ±0,68* 27,84 ±0,61* 26,06 ±0,66* 29,06 ±0,61* 20,08 ±0,45 17,60 ±0,53
ФАД 22,21 ±0,53* 12,49 ±0,48 14,76 ±0,47* 16,84 ±0,55* 21,16 ±0,51* 17,21 ±0,50* 16,31 ±0,57* 20,71 ±0,44* 14,54 ±0,43* 11,54 ±0,46
СДГ 1322 ±30* 1125 ±34 1013 ±29* 1223 ±31 1207 ±27 1297 ±28* 1355 ±37* 1496 ±28* 1320 ±31* 1400 ±29*
ГР 7,41 ±0,25* 15,16 ±0,53 6,53 ±0,22* 12,31 ±0,43* 7,31 ±0,31* 6,09 ±0,20* 6,14 ±0,31* 7,10 ±0,24* 6,50 ±0,16* 13,60 ±0,41*
ГSН 2,04 ±0,05* 3,74 ±0,05 1,74 ±0,06* 3,61 ±0,05 2,21 ±0,06* 1,82 ±0,04* 1,92 ±0,05* 2,01 ±0,05* 1,90 ±0,06* 3,88 ±0,07
Мо-зок ЗФ 12,82 ±0,42* 5,79 ± 0,33 9,65 ±0,41* 9,96 ± 0,43* 11,85 ±0,48* 12,21 ±0,51* 10,19 ±0,42* 10,85 ±0,42* 5,75 ± 0,38 4,83 ±0,27*
ФАД 8,51 ±0,37* 3,45 ± 0,29 5,31 ±0,32* 5,61 ± 0,34* 7,41 ±0,39* 8,72 ±0,42* 6,12 ±0,35* 6,81 ±0,25* 3,44 ± 0,37 3,12 ± 0,25
СДГ 765 ±20* 361 ±25 451 ±31* 508 ±28* 476 ±20* 529 ±22* 497 ±29* 569 ±21* 594 ±28* 667 ±23*
ГР 5,51 ±0,12* 8,41 ±0,18 7,21 ±0,14* 8,80 ±0,27 8,21 ±0,33 6,43 ±0,24* 8,23 ±0,26 9,61 ±0,31* 5,61 ±0,22* 7,29 ±0,24*
ГSН 1,92 ±0,07* 2,35 ±0,07 2,21 ±0,06 2,62 ±0,07* 2,29 ±0,06 2,02 ±0,04* 2,29 ±0,05 2,51 ±0,05 1,94 ±0,04* 2,24 ±0,06
Примітка. * - відмінності від контролю-2 - вірогідні, р<0,05.
Але слід зауважити, що погіршені показники флавінів і знижену активність СДГ у мозку при самій важкій формі гіпоксі?, змодельованій нами, ішемічній, жоден з лікувальних варіантів не відновлював в повній мірі. Це свідчить про необхідність пошуку нових коригуючих засобів для даного типу гіпоксі?. Що стосу?ться ГР, то ?? активність поверталась до норми під впливом вивчених нами ГАМК-вміщуючих препаратів у сполученні з ВК, незалежно від того - підвищена вона була, чи знижена при даному типі гіпокс??. Це ж відноситься і до рівня ГSН. Для ішемічно? та серотоніново? форми гіпоксі? особливо ефективним було сполучення (ПМ+ВК), хоча варіант (ПГ+ВК) лише небагато поступався йому. При гіпобаричній гіпоксі? на рівень флавінів краще всього впливали ПМ і ПГ, особливо в сполученні з ВК, а інші показники (СДГ, ГР, ГSН) в більшій мірі відновлювалися під впливом АГ, (АГ+ВК), а також (ПМ+ВК).
Отримані дані можна пояснити сумацією судинорозширюючої дії ГАМК – вміщуючих препаратів на мозок і активації аеробного метаболізму у цьому та інших органах.
Слід відмітити, що коригуючу дію вітамінно-коферментно-субстратних комплексів іншого складу вивчали і інші автори, які одержали схожі результати [Афра Мохамед Абдул Рашід, 1998, Розанов В.А. и др., 1990].
Вміст рибофлавінових та глутатіонових фракцій і активність деяких рибофлавінзалежних ферментів у тварин р?зного в?ку. Встановлено (табл.6), що вміст флавінів у дорослих (3 міс.) щурів взагалі був більшим, ніж у молодих (2 тиж.) та старих (24-26 міс.) тварин. Активність СДГ, максимальна в органах дорослих щурів, знижувалася з віком (крім мозку). Вміст ГSSГ, ГSН, та ?х суми підвищувався з віком, а доля ГSН - падала. Активність ГР була максимальна у молодих щурів, а у дорослих та старих щурів вона була нижчою і приблизно однаковою. ВК (це був комплекс "Пента+В6) стимулював зміни всіх показників, як правило, сильніше у молодих і особливо дорослих щурів, ніж у старих. Разом з цим, ВК для флавінів, СДГ та ГР (в печінці) "підтягував" показники старих тварин до рівня дорослих, а рівень майже всіх форм глутатіону - до рівня молодих.
Це підтверджу? дані інших авторів про ефективність використання полівітамінних комплексів для корекці? змінених при старінні вмісту субстратів, вітамінів, ?х коферментних форм і активності ферментів [Западнюк В.И., Купраш Л.П., 1975, Карпов Л.М., Запорожченко А.В., Осташков К.В., 1996, Федорко Н.Л., Карпов Л.М., Кравченко Н.О., Савлучинська Л.Г., 1996 та ін.], незважаючи на те, що склад і співвідношення компонентів та ?х обгрунтування були різні.
Таким чином, вітамінний комплекс (його склад: В1, ФМН, В3, В6, ЛК, НА) з одного боку здатний коригувати гіповітамінозні стани, пов'язані з вітаміном В2 (в моделях з індукованими гіповітамінозами, та онтогенез), з іншого боку при порушеннях метаболізму (діабет) його застосування разом з гормональними засобами поліпшу? можливості корекції. У моделях екстремальних станів цей ВК при опроміненні, та комплекс вітамінів (В1, ФМН, РР) при гіпоксі?, здатні самостійно, чи в сполученні з іншими вітаминними та невітаминними речовинами, такими як Na2Se, вітамін Е, унітіол (опромінення), ГАМК - вміщуючими препаратами - ГАМК, ПГ, ПМ, АГ (гіпоксія) відновлювати знижений вміст усіх форм флавінів, нормалізувати активність ферментів (СДГ, ГР), а також субстрату ГР - ГSН. При цьому ефективність вітамінних комплексів залежить від строків введення відносно початку формування вказаних станів, їх виду і інших засобів, що призначаються для корекці?.
Таблиця 6.
Дія ін'?кцій ВК на вміст загальних флавінів (ЗФ), ФАД (мкг/г), активність СДГ (нмоль відновл. ферриціаніду/г/хв), ГР (мкмоль НАДФН/г/хв) та вміст ГSН та ГSSГ (мкмоль/г) в органах щурів різного віку, n=8-9
Орган Показ- Молоді (2 тиж.) Дорослі (3 міс) Старі (24 міс)
ник - +ВК - +ВК - +ВК
Печінка ЗФ 20,90±0,50 24,40±0,60* 22,80±0,50Х 28,60±0,70*Х 22,20±0,70 25,30±0,80Х+*
ФАД 12,0±0,40 14,30±0,50* 13,80±0,40Х 15,30±0,40* 11,80±0,30+ 13,70±0,40Х+*
СДГ 2533±47 2683±34* 2714±41 3150±43*Х 2440±29+ 2525±29Х+
ГР 26,11±0,62 32,82±0,71 19,23±0,50* 22,80±0,47* 17,24±0,41*+ 19,22±0,49*+
ГSН 2,94±0,05 3,04±0,06 3,32±0,04Х 3,23±0,05Х 3,69±0,07Х+ 3,15±0,06*
ГSSГ 9,80±0,24 9,06±0,20* 11,35±0,25Х 9,20±0,19* 13,90±0,27 Х+ 9,58±0,20*
Мозок ЗФ 7,16±0,21 7,31±0,17 7,23±0,18 7,99±0,15*Х 7,06±0,14 7,24±0,13+
ФАД 4,95±0,16 5,30±0,10 4,99±0,11 5,75±0,13*Х 5,12±0,12 5,33±0,14+
СДГ 1100±17 1303±18* 1031±11 1252±28* 1308±19Х+ 1317±20
ГР 19,24±0,53 28,87±0,49 14,44±0,33* 22,41±0,47* 16,83±0,34*+ 20,86±0,41*+
ГSН 0,52±0,01 0,68±0,02* 0,77±0,03Х 0,69±0,02* 0,88±0,02 Х+ 0,65±0,02*Х+
ГSSГ 3,41±0,08 2,36±0,05* 6,49±0,16Х 3,11±0,07*Х 5,90±0,12 Х+ 2,86±0,07*Х+
Примітки:
1. * - зміни після введення ВК - вірогідні, р<0,05.
2. х - зміни в зрівнянні з відповідним показником групи молодих щурів - вірогідні, р<0,05.
3. + - зміни в групі старих тварин у зрівнянні зі дорослими - вірогідні, р<0,05.
ВИСНОВКИ
1.У дисертац?? сформульоване теоретичне узагальнення ? нове вир?шення проблеми регуляц?? ? корекц?? обм?ну та коферментних функц?й рибофлав?ну в умовах ?х порушення, що може бути досягнуто лише за врахування особливостей вза?мод?? цього в?там?ну з ?ншими ? т?льки при створенн? умов с?нерг?зму м?ж ними (склад, форми, сп?вв?дношення ? дози компонент?в).
2.Флав?нмононуклеотид не перевершу? рибофлавін ні по здатності накопичуватися і утримуватися в тканинах і органах тварин, ні по швидкості і рівню перетворення в ФАД, максимальний підйом якого для обох препаратів досягався на четверту годину після ін'?кцій з сутт?вим зниженням у посл?дуюч? строки спостерігання.
3.Найбільшою здібністю збільшувати вміст в органах і тканинах загального вітаміну В2 і відповідних коферментів флав?нмононуклеотид мав у складі шестикомпонентного полівітамінного комплексу "Пента+В6".
4.Галактофлавін, у порівнянні з окситіаміном, амідом діхлоріду октаново? кислоти та ізоніазідом, у найб?льш?й м?р? пригнічував метаболізм рибофлав?ну і активність коферментзалежних від рибофлав?ну ферментів - сукцінатдегідрогенази та глутатіонредуктази в органах щурів. Сумаці? ді? антивітамінів не спостерігалось. Дія антивітамінного комплексу у значній мірі була обумовлена галактофлавіном, що входив до його складу, а вітамінний комплекс нормалізовував більшу частину порушених показників.
5.Алоксановий діабет не змінював істотно рівень флавінів і активність сукцінатдегідрогенази в органах, але знижував активність глутатіонредуктази в печінці в 4 рази, при цьому рівень відновленого глутатіону зменшувався, а окисленого збільшувався. Вітамінний комплекс потенц?ював д?ю інсуліну в більшості органів: підвищував вміст і долю ФАД від загальних флавінів, повертав до норми активність сукцінатдегідрогенази в серці і мозку (а в печінці - ще і знижену чутлив?сть до коферменту, про що судили за величиною ФАД-ефекту). Вміст обох форм глутатіону та ?х суми зменшувався, а знижена активність глутатіонредуктази в значній мірі нормалізовувалася.
6.Опромінення викликало дозозалежне (5, 7,5 Гр) зниження активності сукцінатдегідрогенази і вмісту всіх вивчених форм флавінів в органах щурів. Щоденне введення вітамінного комплексу за тиждень до опромінення (5 Гр) повністю перешкоджувало зменшенню активності сукцінатдегідрогенази і істотно захищало від порушення вмісту і балансу флавінів.
7.Коригуюче застосовування вітамінного комплексу в тій же дозі (після опромінення) давало значно менший ефект. А підвищення дози опромінення до 7,5 Гр ще більше зменшувало захисну дію полівітамінного ін'?кційного препарату. Додавання до вітамінного комплексу ще Na2Se, унітіолу та вітаміну Е дозволяло повернути ці показники до норми.
8.Гіпобарична, серотонінова та ішемічна гіпоксі? знижували вміст всіх форм флавінів, пов'язану з ними активність сукцінатдегідрогенази, але підвищували активність глутатіонредуктази та рівень відновленого глутатіону (крім серотонінового варіанту гіпоксі?, де два останніх показника зменшувались). ГАМК - вміщуючі препарати (пікамілон, пантогам, аскорбінат - ГАМК) в значній мірі відновлювали ці показники при різних формах гіпоксі?, а комплекс вітамінів ще в б?льш?й м?р? підвищував ?х ефективність за рахунок ?нтенсиф?кац?? окислювальних процес?в.
9.Вміст різних форм флавінів і активність сукцінатдегідрогенази були найбільш високими у трьохм?сячних щур?в (доросл?), активність глутатіонредуктази - у молодих (2 тиж.). Рівень окисленно? та відновлено? форм глутатіону та іх суми при старінні зростав, при цьому частка відновлено? форми падала в печ?нц?. В?там?нний комплекс "Пента+В6" повертав показники вм?сту флав?н?в, активн?сть СДГ та ГР (в печ?нц?) старих тварин до р?вня дорослих, а р?вень майже вс?х форм глутат?ону - до р?вня молодих, що виправдовува? його застосування в пер?од стар?ння.
СПИСОК ОПУБЛIКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦI?
1. Карпов Л.М., Шевченко Л.А., Полтавцева Н.В., Сорокін А.В., ?ршова О.М., Афра Мохамед Абдул Рашид, Апол?нар?я Мукарурангва. Вплив вітамінних препаратів на стійкість тварин до гіпоксі? // Вісник Одеського державного університету. - Одеса: Астропрінт, 1998. - № 2. - С.136 - 140.
2. Карпов Л.М., Савлучинская Л.Г., Будняк А.К., Сорокин А.В. Обмен витаминов В2, В3 и РР в онтогенезе белых крыс. // Біологічний вісник. - Харків, 1998. - Т.2, № 2. - С. 46-50.
3. Будняк О.К. Вміст вітаміну В2 та активність сукцінатдегідрогенази за введення інсуліну і комплексу вітамінів щурам з алоксановим діабетом // Вісник Одеського державного університету. - Одеса: Астропрінт, 1999. - Т.4, - вип. 3. - С.131-136.
4. Будняк А.К., Сорокин А.В., Карпов Л.М., Броун И.И., Каракис С.Р., Радова Д.В., Чабан Ю.Л. Влияние витаминно-антиоксидантных комплексов на содержание некоторых витаминов в различных органах крыс, подвергшихся рентгеновскому облучению // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія, 1999, №4. - С.36-38.
5. Карпов Л.М., Будняк О.К., Сорокін А.В., Шевченко Л.А. Динам?ка обм?ну деяких в?там?н?в за ?х внутр?шньом'язового введення // Вісник Одеського державного університету. - Одеса: Астропрінт, 2000. - Т.5, - вип. 1. - С.19-23.
6. Карпов Л.М., Полтавцева Н.В., Шевченко Л.А., Будняк О.К., Сорокін А.В., Ершова О.М., Аполінарія Мукарурангва Вивчення захисних і лікувальних властивостей полівітамінних комплексів на моделях експериментальних патологій // Сучасні проблеми фармакологі?. - К., 1995. - Тез. доп. - С.72.
7. Карпов Л.М., Ершова О.Н., Будняк А.К., Стрелок С.Н., Шамбра В.В., Сорокин А.В.,Полтавцева Н.В. Радиопротекторная и лечебная эффективность поливитаминных комплексов разного состава // Международный симпозиум "Витамины и здоровье населения Беларуси и смежных регионов". - Гродно, 1995. - Тез. докл. - С.21.
8. Карпов Л.М., Сорокин А.В., Будняк А.К., Шевченко Л.А., Шамбра В.В. Содержание некоторых витаминов группы "В" в организме животных при облучении, интоксикациях и витаминной коррекции // Международный симпозиум "Витамины и здоровье населения Беларуси и смежных регионов". - Гродно, 1995. - Тез. докл. - С.125.
9. Карпов Л.М., Осташков К.В., Шевченко Л.А., Полтавцева Н.В., Сорокин А.В., Будняк А.К., Ершова О.Н., Савлучинская Л.Г., Афра Мохамед Абдул Рашид, Аполинария Мукарурангва, Стрелок С.Н. Фармакологическая коррекция метаболизма у животных при различной обеспеченности кислородом // Матеріали науково-практично? конф., присв'ячено? 75-річчю Укра?нсько? Фармацевтично? Академі?. - Харків, 1996.- Тез. доп. - С. 295-296.
10. Карпов Л.М., Запорожченко А.В., Розанов А.Я., Тищенко Д.В., Федорко Н.Л., Савлучинська Л.Г., Шевченко Л.А., Будняк О.К., Сорокін А.В., ?ршова О.М., Полтавцева Н.В., Осташков К.В. Вітаміни та ?х похідні як потенційні геропротектори // Матеріали науково-практично? конф. "Застосування геропротекторів для попередження прискоренного старіння". - К., 1996. - Тез. доп. - С.22-23.
11. Будняк О.К. Вплив алоксанового діабету на вміст різних форм рибофла-віну та активність сукцінатдегідрогенази в органах щурів, та його корекція вітамінним комплексом // 1-я конференция молодых ученых и студентов - химиков Южного Региона Украины. - Одесса, 1998. - Тез. докл. - С.9.
Будняк О.К. Порушення обміну рибофлавіну та його функцій у тварин і можливість ?х корекці?. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. Харківський нац?ональний університет, Харків, 2001.
Дисертацію присвячено вивченню можливості корекці? гіпорибофлавінозів різного походження за допомогою розроблених ін'?кційних полівітамінних комплексів та ?х комб?нац?й з невітамінними речовинами з урахуванням б?ох?м?чних механ?зм?в м?жв?там?нних вза?мов?дносин.
Встановлено, що рибофлавін та ФМН не відрізняються сутт?во по впливу на б?осинтез ФАД, максимум якого спостерігався через 4 години після їх ін'?кцій. Полівітамінні ФМН - вміщуючі комплекси, зокрема "Пента+В6", більш ефективно, ніж сам ФМН, підвищували рівень ФАД в органах щурів. Дія антивітамінів та ?х суміші, опромінення, різні варіанти гіпоксі?, онтогенез - викликали гіпорибофлавінози та падіння активності сукцінатдегідрогенази в них; рівень глутатіону та активність глутатіонредуктази змінювалися більш складно. Показана ефективність використання вітамінних комплексів різного складу, окремо та сумісно з іншими речовинами, для коригування метаболічних змін у щурів.
Ключові слова: антивітаміни, вітамінний комплекс, гіпоксія, глутатіонредуктаза, діабет, онтогенез, опромінення, рибофлавін, сукцінатдегідрогеназа.
Budniak A.K.Dіsturbs and correction of the riboflavin metabolism and functions in animal organisms. - Manuscript.
Thesis for candidate of biological sciences degree by speciality 03.00.04 - Biochemistry. - Kharkov National University, Kharkov, 2001.
Thesis is devoted to the investigations of polyvitamin injection complexes and their combinations with vitamin or non-vitamin substances effects in correction of different origin hyporiboflavinosises.
It was established that riboflavin and FMN essentially didn't differ in the FAD accumulating effect. Increase maximum of FAD was on the 4-th hour after injections. Vitamin complex "Penta+B6" increased the FAD level of most effectively then other complexes and FMN in rat organisms.
The effect nearly of all experimental models (model of antyvitamins and their complex effect, alloxan diabetes, irradiation, different variants of hypoxia, ontogenesis) displayed in hyporiboflavinosis and the succinate degidrogenaze activity decrease of in rat organisms. But glutathione reductase - activity and levels of different forms glutathione were changed more complicatively. Vitamin complexes and their combinations with other substances are restore the pathological changes in rat organisms.
Key words: antyvitamins, hypoxia, riboflavin, glutathione, glutathione reductase, succinate degidrogenaze, diabetes, irradiation.
Будняк А.К. Нарушения обмена рибофлавина и его функций у животных и возможность их коррекции. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.04 - биохимия. Харьковский национальный университет, Харьков, 2001.
Диссертация посвящена сравнительному изучению динамики накопления флавинов (ФАД и (РФ+ФМН)) в органах мышей после инъекций рибофлавина (РФ) и ФМН, а также сравнению эффективности по этому показателю ФМН и витаминных комплексов разного состава, которые содержат ФМН, в органах крыс и мышей. Другие разделы работы посвящены определению статуса витамина В2 , связанных с ним ферментов (сукцинатдегидрогеназа (СДГ), глутатионредуктаза (ГР)) и субстрата ГР - глутатиона и его форм (окисленной и восстановленной) в онтогенезе, при действии антивитаминов и их комплекса; при нарушениях метаболизма при аллоксановом диабете; под влиянием экстремальных состояний, таких как, гипоксия (гипобарическая подострая - 280 мм рт. ст. х 60 мин, серотониновая - инъекции серотонина, ишемическая - перевязка обеих сонных артерий), облучение (5, 7,5 Гр). При этом изучались возможности коррекции нарушений этих состояний витаминными комплексами (ВК) разного состава, их комбинации с другими витаминами и их конъюгатами с ГАМК (ГАМК, Пикамилон, Пантогам, Аскорбинат-ГАМК) и некоторыми другими невитаминными веществами (Na2Se, унитиол и др.).
Установлено, что РФ и ФМН не отличаются существенно по влиянию на накопление ФАД, максимум повышения которого происходило через 4 часа после инъекций. Среди поливитаминных комплексов, которые содержали ФМН, комплекс "Пента+В6" наиболее эффективно повышал уровень ФАД в сравнении с самым ФМН у крыс.
На экспериментальных моделях нарушений обмена показано, что почти все они вызывают гипорибофлавинозы, которые стимулируют падение активности СДГ. Активность же ГР и уровень восстановленного глутатиона понижались под действием антивитаминов, аллоксанового диабета и серотонинового варианта гипоксии, а повышались при остальных формах гипоксии. В онтогенезе содержание флавинов и активность СДГ были наиболее велики у взрослых (3 мес.), а активность ГР - у молодых (2 нед.) крыс; эти показатели понижались при старении. Что касается глутатиона, то содержание его фракций, наоборот повышался с возрастом, а доля восстановленного глутатиона - падала.
Витаминный комплекс (ВК) "Пента+В6" (его состав, мг/кг: В1 - 6, ФМН - 2, НА (никотинамид) - 20, ЛК (липоевая кислота) - 2, В3 - 25 В6 - 5) восстанавливал изменения в обмене РФ, связанных с ним ферментов и глутатиона, вызванные антивитаминным комплексом. При этом действие антивитаминного комплекса на изучаемые показатели в основном было обусловлено входящим в его состав галактофлавином, антагонистом РФ. Введение ВК при диабете совместно с инсулином было достаточно эффективным, хотя, по нашему мнению, при данной патологии необходима разработка ВК иного качественного и количественного состава.
Действие ВК было более эффективным при его предварительном введении в течение недели за 7 дней до облучения в дозе 5 Гр, чем после него. При дозе 7,5 Гр защитный эффект ВК был слабее. Введение в его состав унитиола, витамина Е, Na2Se, вызывало практически полное восстановление показателей по флавинам и активности СДГ в органах облученных крыс.
При всех формах гипоксии все изученные ГАМК - содержащие препараты были более эффективны в сочетании с ВК такого состава: (дозы, мг/кг) В1 - 6, ФМН - 2, РР - 20. При гипобарической гипоксии на сниженный уровень флавинов эффективнее всего влияли Пикамилон (ПМ) и Пантогам (ПГ), часто в сочетании с ВК. Остальные показатели (СДГ, ГР, восстановленный глутатион (ГSH)) в большей степени восстанавливались под действием Аскорбината - ГАМК (АГ) и (АГ+ВК). При серотониновой и ишемической форме гипоксии наиболее эффективным было сочетание (ПМ+ВК), вариант (ПГ+ВК) лишь немногим уступал ему. Следует отметить, что при ишемической форме гипоксии пониженную активность СДГ не восстанавливал полностью ни один из лечебных вариантов, а активность ГР возвращалась к норме под действием ГАМК - содержащих препаратов в сочетании с ВК вне зависимости от того - повышена ли была ее активность или понижена при данном типе гипоксии.
В модели "онтогенез" витаминный комплекс "Пента+В6" стимулировал изменения всех показателей, как правило, сильнее у молодых (2 нед.) и особенно - взрослых (3 мес.) крыс, чем у старых (24 мес.). Вместе с тем, для флавинов, СДГ и ГР (в печени) витаминный комплекс "подтягивал" показатели старых животных к уровню взрослых, а уровень почти всех форм глутатиона - к уровню молодых.
Ключевые слова: антивитамины, витаминный комплекс, гипоксия, глутатион, глутатионредуктаза, диабет, облучение, рибофлавин, сукцинатдегидрогеназа.
|
