Библиотечный каталог авторефератов Украины

МОНОГРАФІЧНИЙ ОПИС ХАРАКТЕРНИХ ВИДІВ

ДИНОЦИСТ, АКРИТАРХ І ЗЕЛЕНИХ ВОДОРОСТЕЙ

       При монографічному описі видів нами була використана єдина для сучасних і викопних динофлагелат класифікація, розроблена R.A. Fensome, F.J.R. Taylor, G. Norris, W.A. Sarjeаnt, G.L. Williams (1993). Згідно з цією системою види диноцист, виявлені в середньоеоценових-олігоценових відкладах вивченого регіону, належать до 50 родів, 10 підродин, 5 родин, 4 підпорядкам, 2 порядкам і 1 підкласу. Описано 39 найбільш важливих в стратиграфічному відношенні видів. З них дві форми (Deflandrea phosphoritica subsp. australis f. longicornuta f. nov., Deflandrea phosphoritica subsp. phosphoritica f. branchiata f. nov.) описані вперше. Приведено опис двох найбільш характерних видів акритарх і двох видів зелених водоростей. Опис видів проводився з зазначенням походження їх назви для акцентування відмінностей між видами.

ВИСНОВКИ

       Виконана дисертація є першою узагальнюючою роботою, присвяченою вирішенню біостратиграфічних задач на основі пошарового вивчення диноцист в розрізах середнього еоцену-олігоцену Українського щита і Київського Придніпров‘я. Динопланктон виявлений як в піщано-глинистих, так і в карбонатних відкладах різної фаціальної належності, що свідчить про його стратиграфічну цінність як надійного корелянта між палеобасейнами з різним типом седиментації. Найбільш численні мікрофітофосилії містяться в осадках верхньої частини київського регіояруса; у відкладах обухівського регіояруса фітопланктон бідніший. В еоценових відкладах широко представлена родина Peridiniaceae, яка включає підродини Wetzelielloideae, Deflandreoideae, серед яких стратиграфічно важливими таксонами є види родів Wetzeliella, Charlesdowniea, Rhombodinium, Deflandrea. В олігоценових відкладах диноцисти виявлені тільки в найбільш глибоководних фаціях Київського Придніпров‘я; тут найбільш численні представники родини Areoligeraceae (Adnatosphaeridium, Membranophoridium).

Отримані результати дозволяють зробити такі висновки.

Встановлені закономірності і особливості розвитку динофлори у вивченому регіоні дозволили виділити зональні підрозділи за диноцистами для різних стратиграфічних рівнів. В середньому еоцені (київська світа) встановлена зона Rhombodinium porosum, в верхньому еоцені (обухівська світа) — зона Charlesdowniea clathrata angulosa, в нижньому олігоцені (межигірська світа) — зона Phthanoperidinium amoenum/Wetzeliella symmetrica і допоміжні біостратиграфічні підрозділи — шари з Wetzeliella gochtii, у верхньому олігоцені (берекська світа) — шари з Homotryblium floripes. В межах Українського щита виділені шари з Rhombodinium porosum і шари з Charlesdowniea clathrata angulosa.

       Результати досліджень підтвердили нині існуючі співставлення регіоярусів Північної України з ярусами Західної і Північно-Західної Європи. Зональна асоціація Rhombodinium porosum—Heteraulacacysta porosa, встановлена у відкладах верхньої частини київського регіоярусу, датується другою половиною бартонського віку середнього еоцену; асоціація Charlesdowniea clathrata angulosa—Deflandrea phosphoritica spp., встановлена у відкладах обухівського регіоярусу, характерна для приабонського віку пізнього еоцену; асоціація Phthanoperidinium amoenum—Wetzeliella symmetrica, виявлена в нижній частині осадків межигірського регіояруса, характерна для першої половини рюпельського віку раннього олігоцену; асоціація Wetzeliella gochtii, встановлена в середній-верхній частинах відкладів межигірського регіоярусу, характерна для другої половини рюпельського віку раннього олігоцену; асоціація Homotryblium floripes з осадків берекського регіояруса відповідає хатському віку пізнього олігоцену.

       Вивчення систематичного складу викопних цист динофлагеллат дозволило виділити два етапи розвитку динофітових, кожний з яких поділяється на два підетапи. Еоценовий етап відрізняється широким розвитком динофітових, які утворюють цисти проксиматного, хоратного і особливо каватного типу, останні з яких домінували в планктонних угрупованнях і досягали досить великих розмірів (Deflandrea, Wetzeliella, Charlesdowniea, Rhombodinium, Thalassiphora). Олігоценовий етап характеризується поступовим згасанням динофлори в цілому і вимиранням каватних форм наприкінці етапу.

       Аналіз циклограм вмісту різних фітопланктонних груп і різних екологічних груп динофітових, складених для різних стратиграфічних рівній, дозволив зробити припущення щодо термогалінного режиму, коливання глибин морського басейну, його зв‘язків із Світовим океаном. Басейн київського часу характеризується як глибоководний, нормально-солоний з високою (тропічною) температурою поверхневих вод. Басейн обухівського часу відрізняється менш глибоководними умовами, нормальною або близькою до неї солоністю, дещо нижчою (субтропічною) температурою поверхневих вод в ранньообухівський час і різким обмілінням, опрісненням і зниженням температури вод в пізньообухівський час. Басейн межигірського часу на ранніх стадіях розвитку характеризується коливаннями солоності, зменшенням відносної глибини і зниженням температури вод у порівнянні з пізньообухівським, на пізніх стадіях — подальшим обмілінням, опрісненням і зниженням температури вод у порівнянні з ранньомежигірським часом. Басейн берекського часу характеризується як мілководний, солонуватоводний, теплопомірний. Виявлені особливості у розвитку динофлори, акритарх, зелених водоростей є відображенням трансгресивно-регресивних циклів у епіконтинентальних басейнах району досліджень.

       Монографічно описано 39 характерних видів і різновидів диноцист, з яких дві форми для території України описано вперше, а також два види акритарх, два види зелених водоростей. Складено палеонтологічний атлас цист динофлагеллат, акритарх і зелених водоростей середнього еоцену-олігоцену Українського щита і Київського Придніпров‘я.

       Зважаючи на те, що палеогеновий розріз північноукраїнської палеоседиментологічної провінції майже повністю складений безкарбонатними осадками, використання динофлори для їх стратифікації, датування і міжрегіональної кореляції має особливо велике значення. Встановлені тут зони і шари з диноцистами можуть бути рекомендовані для розчленування і кореляції середньоеоценових-олігоценових відкладів Українського щита і Київського Придніпров‘я.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шевченко Т.В. Итоги изучения диноцист палеогена и перспективы их дальнейшего использования в геологии // Альгология. — К., 2000. — Т. 10. — №2. — С. 207-219.
2. Шевченко Т.В. Изменение состава диноцист на рубеже среднего и позднего эоцена Северной Украины // Геол. журн. — 2000. — №1. — С. 87-92.
3. Шевченко Т.В. Новые данные о микрофитофоссилиях из эоценовых отложений Ингулецкого ГОКа // Геол. журн. — 2000. — №2. — С. 97- 100.
4. Rjabokon’T.S., Shevchenko T.V. Organic-Walled Microphytoplankton and Foraminifera of the Kiev Suite of the Ukrainian Shield // Геол. журн. — 2001. — №1. — С. 35-40.
5. Рябоконь Т.С, Шевченко Т.В. Органикостенный микрофитопланктон и фораминиферы киевской свиты центрального района Украинского щита // Аспекти геологічної науки на рубежі тисячоліть. — К., 2001. — С. 34-41.
6. Зернецький Б.Ф., Люл’єва С.А., Рябоконь Т.С., Шевченко Т.В. Зональна біостратиграфія палеогену України як основа вдосконалення стратиграф. схем // Геол. журн.— 2001.— №2— С. 68-77.
7. Шевченко Т.В. Некоторые аспекты существования перидинеевых водорослей в палеогеновом бассейне Среднего Приднепровья // Збірник наукових праць Геол. ін-ту Київського ун-ту. — К.: Знання, 1995. — №1 — С.41-47.
8. Шевченко Т.В. О значении представителей рода Wetzeliella для стратиграфии палеогена // Біосфери геологічного минулого України. Тез. доп. XVII cесії УПТ. — К., 1994. — С. 78-79.
9. Шевченко Т.В. Условия существования динофлагеллат в позднепалеогеновом бассейне Киевского Приднепровья // Екосистеми геологічного минулого України. Тез. доп. XVIII cесії УПТ. — К., 1995. — С. 51-52.
10. Шевченко Т.В. Особенности состава позднеэоценового комплекса диноцист // Біостратиграфічні дослідження при пошуках корисних копалин України. Тез. доп. XIX cесії УПТ. — К., 1996. — С. 49-50.
11. Шевченко Т.В. “Красные приливы в палеогене?” // Біосфери і геологічні катастрофи. Тез. доп. XX cесії УПТ. — К., 1997. — С. 48-49.
12. Шевченко Т.В. “Красные приливы” и катастрофическая гибель обитателей тропических морей // Главнейшие итоги в изучении четвертичного периода и основные направления исследований. Тез. доп.— С.-Пб., 1998. — С. 249.
13. Шевченко Т.В. О биостратиграфическом значении комплексов диноцист из верхнепалеогеновых отложений Северной Украины // Палеобіостратиграфічні дослідження та проблеми створення регіональних стратиграфічних шкал. Тез. доп. XXI cесії УПТ.— К., 1998. — С. 49-51.
14. Шевченко Т.В. Изученность палеогеновых диноцист // Актуальні проблеми біостратиграфії фанерозою України. Тез. доп. XXII cесії Палеонтол. тов. України. — К., 1999. — С. 49-53.
15. Шевченко Т.В. Состояние изученности палеогеновых диноцист // Проблемы геологии и освоения недр. Тр. IV Междунар. симп. им. акад. М.А.Усова студ., аспир. и мол. ученых. — Томск, 1999 — С. 71.
16. Шевченко Т.В. Микрофитофоссилии эоценовых отложений среднего течения р. Ингулец // Актуальные проблемы палинологии на рубеже третьего тысячелетия. Тез. докл. IX Всерос. палинолог. конф. — М., 1999. — С. 336-337.
17. Шевченко Т.В. Расчленение отложений второй половины среднего эоцена-олигоцена Северной Украины по диноцистам // Проблемы биохронологии в палеонтологии и геологии. Тез докл. XLVIII сессии Палеонтол. об-ва при РАН — С.-Пб., 2002. —С. 151-153.
18. Шевченко Т.В. Эволюция динофитовых водорослей как основа для решения проблем стратиграфии среднеэоценовых — олигоценовых отложений Северной Украины // Еволюція органічного світу як підґрунтя для вирішення проблем стратиграфії. Тез. доп. ХXV cесії Палеонтол. тов. України.— К., 2002. — С. 77-79.

В статтях, які надруковані у співавторстві, розділи та виводи за фахом автора дисертації написані ним самостійно, що узгоджено і підтверджено співавторами.

Анотації

Шевченко Т.В. Мікрофітофосилії (диноцисти) пізнього палеогену Українського щита та їх стратиграфічне значення. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.09 — палеонтологія і стратиграфія. — Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню органікостінного мікрофітопланктону середнього еоцену-олігоцену Українського щита та Київського Придніпров’я.

Виявлено, що найбільш числені та різноманітні комплекси фітопланктону присутні у еоценових відкладах. Фітофосилії в олігоценових відкладах виявлені лише в фаціях Київського Придніпров’я. Для цього регіону запропоновано варіант зональної схеми за диноцистами, згідно з якою в середньоеоценових-олігоценових відкладах Київського Придніпров’я виділені три зони і два шари з диноцистами, для регіону Українського щита в еоценових відкладах — два шари з динофлорою. В історії розвитку динофітових водоростей регіону виділені еоценовий і олігоценовий етапи, кожний з яких розділяється на підетапи. Реконструйовані палеоекологічні умови басейнів седиментації середнього еоцену-олігоцену. Складено опис 39 видів та різновидів диноцист, дві форми з яких нові для науки, два види акритарх та два види зелених водоростей.

Результати досліджень використовувались виробничою організацією “Північгеологія” при проведенні геологічних робіт М 1:200000 при розчленуванні еоценових відкладів Українського щита.

Ключові слова: диноцисти, акритархи, зелені водорості, пізній палеоген, біостратиграфія, зональна схема, етапи розвитку, палеоекологія, Північна Україна.

Шевченко Т.В. Микрофитофоссилии (диноцисты) позднего палеогена Украинского щита и их стратиграфическое значение. — Рукопись.        

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.09 — палеонтология и стратиграфия. — Институт геологических наук НАН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена изучению органикостенного микрофитопланктона среднего эоцена-олигоцена Украинского щита и Киевского Приднепровья.

Установлено, что наиболее многочисленные и разнообразные остатки фитопланктона содержатся в эоценовых отложениях района исследования. Фитофоссилии в олигоценовых отложениях менее обильны и обнаружены только в наиболее глубоководных фациях Киевского Приднепровья. Анализ систематического состава фитопланктона и их вертикального распределения позволил установить пять разновозрастных комплексов. Выделены биостратиграфические подразделения по диноцистам для отложений среднего эоцена-олигоцена. Разработана зональная схема по диноцистам, согласно которой для территории Киевского Приднепровья в среднеэоценовых-олигоценовых отложениях выделены три зоны и два слоя с диноцистами, для региона Украинского щита в эоценовых осадках — два слоя с динофлорой. Приведено описание характерных комплексов и их корреляция с одновозрастными зональными комплексами сопредельных территорий.

В истории развития динофлоры изученного региона выделены два этапа — эоценовый и олигоценовый, каждый из которых подразделен на подэтапы. Дан сравнительный анализ развития флор Северной Украины и Крымско-Кавказской области в течение среднего эоцена-олигоцена.

Восстановлены температурный, солевой режимы бассейнов среднего эоцена-олигоцена исследуемого региона, его относительные глубины и связи с Мировым океаном. Установлено, что состав фитопланктона отражает изменения условий в бассейнах седиментации во время нарастания и спада киевской, обуховской, межигорской и берекской трансгрессий.

Монографически описаны 39 видов и разновидностей диноцист, две из которых описаны впервые, а также два вида акритарх и два вида зеленых водорослей. Диссертация сопровождается атласом органикостенного микрофитопланктона отложений среднего эоцена-олигоцена Украинского щита и Киевского Приднепровья, содержащим 160 изображений 86 видов и разновидностей диноцист, акритарх и празинофитов.

Результаты исследований использованы производственной организацией “Севгеология” при проведении геологических работ масштаба 1:200000 при расчленении эоценовых отложений Украинского щита.

Ключевые слова: диноцисты, акритархи, зеленые водоросли, поздний палеоген, биостратиграфия, зональная схема, этапы развития, палеоэкология, Северная Украина.

Shevchenko T.V. Microphytofossils (dinocysts) of the Late Paleogene of the Ukrainian Shield and their stratigraphic significance. — Manuscript.

The candidate’s thesis on speciality 04.00.09 — paleontology and stratigraphy. — Institute of Geological Sciences NAS of Ukraine, Kyiv, 2002.

The dissertation is devoted to the study of organic-walled microphytoplankton of the Middle Eocene-Oligocene of the Ukrainian Shield and the Kiev near-Dnieper region.

It has been established that the most numerous and various phytoplankton complexes are present in Eocene sediments. Phytofossils in Oligocene sediments have been identified only the facies of the Kiev near-Dnieper region. A variant of a zonal chart by dinocysts has been proposed for the region. According to the chart three zones and two layers with dinocysts have been distinguished in the Middle Eocene-Oligocene sediments of the Kyiv near-Dnieper region and two layers with dinoflora in the Eocene sediments of the Ukrainian Shield. In the history of the development of dinophytous algae of the region there have been distinguished Eocene and Oligocene stages which are divided into substages. The paleoecologic conditions of sedimentation basins of the Middle Eocene-Oligocene have been reconstructed. The description of 39 species and varieties of dinocysts, two forms of which are new for science, two species of acritarchs and two species of green algae has been made.

The results of investigation were used by "Pivnitchgeologia" Enterprise when conducting geological survey 1:200000 for subdivision of the Eocene sediments of the Ukrainian Shield.

Key words: dinocysts, acritarchs, green algae, Late Paleogene, biostratigraphy, zonal chart, stages development, paleoecology, Northern Ukraine.

Підп. до друку 27.09.2002. Формат 60х901/16. Папір. офс. Гарнітура "Таймс". Друк. офс. Ум. друк. арк. 1,5.

Обл.-вид. арк. 2,1. Наклад 100 прим. Зам. 821.

Видавництво "Логос"

Свідотство ДК № 201 від 27.09.2000 р.

01030, Київ-30, вул. Богдана Хмельницького, 10, тел. 235-60-03