ЗАКЛЮЧЕННЯ
Одержані відомості характеризують систематичний склад, роль в морфологічній та функціональній структурі біогеоценозів, трофічну диференціацію грибів заповідника, їх залежність від процесу синантропізації флори. Мікобіота ДО відзначається високим видовим різноманіттям (755 видів грибів), таксономічною репрезентативністю (виявлені представники 40 порядків грибів) та своєрідністю (342 види грибів є новими для Лівобережного Злаково-Лучного Степу, 252 - для Степової зони та 39 - для території України). В результаті вивчення розподілу грибів в 11 основних формаціях ДО показана залежність їх видового складу від типу рослинного угруповання, яка є підтвердженням поглядів на гриби як морфологічний компонент фітоценозів (у вигляді мікосинузій). Видовий склад грибів ДО є досить специфічним порівняно з такими в інших заповідниках Степу України, що випливає з порівняльного аналізу, проведеного з використанням коефіцієнта Жаккара. В цілому мікобіота заповідника демонструє явні ознаки антропогенної трансформації. Зокрема, значна кількість видів грибів консортивно пов`язана на території ДО з синантропними рослинами. Це закономірно, оскільки біоту ДО можна віднести до острівних, тобто таких, що з усіх боків оточені антропогенно трансформованими територіями (промислові комплекси та рекреаційні зони м. Дніпропетровська).
ВИСНОВКИ
1. Мікобіота заповідника складається із 755 видів грибів, які належать до 273 родів, 101 родини, 40 порядків та 8 класів відділів Oomycota, Ascomycota і Basidiomycota, а також групи мітоспорових грибів.
2. Найбільшими за кількістю виявлених в ДО видів є порядки Sphaeropsidales (155 видів), Agaricales (113), Uredinales (66), Hyphomycetales (46), Erysiphales (36), Poriales (35), Dothideales (33), Leotiales (32), Stereales (31) та Cortinariales (30). Серед родів за числом знайдених представників в заповіднику переважають такі: Puccinia (40), Ramularia (19), Phomopsis (17), Phoma та Septoria (по 16), Uromyces (14), Agaricus та Diplodia (по 13), Camarosporium (12), Erysiphe та Marasmius (по 11).
3. 342 види грибів є новими для Лівобережного Злаково-Лучного Степу, 252 з них - для Степової зони, а 39 - для території України. З них 15 видів із 12 родів належать до відділу Ascomycota, 3 види із 3 родів - до відділу Basidiomycota, а 21 вид із 16 родів - до групи мітоспорових грибів.
4. Найбільш різноманітною є мікобіота формацій дуба звичайного (241 вид), сосни звичайної (218) та осокора (214). Менше видове різноманіття грибів відмічене для формацій клена татарського (87), типчака Беккера (65), типчака валезійського (43), очерету звичайного (40), куничника наземного (36), полину Маршалла (35), тонконога вузьколистого (32) та осоки берегової (16).
5. Для вказаних рослинних формацій заповідника встановлено наявність специфічних видових комплексів грибів і виявлено виразну кореляцію між видовим складом грибів та видовим складом рослин формації. Це підтверджує думку, що гриби у біогеоценозі є мофологічним компонентом фітоценозу.
6. Протягом вегетаційного сезону мікобіота ДО зазнає ряду кількісних та якісних змін, що залежать від багатьох факторів, найважливішими з яких є вологість, температура та особливості біології грибів з різних систематичних груп. Найбільш сприятливі умови для розвитку грибів спостерігалися на протязі першої половини вересня, коли було виявлено 414 видів в порівнянні з 172 видами в травні.
7. Найбільшою видовою різноманітністю в заповіднику відзначаються екологічні групи грибів-ксилотрофів (260 видів), паразитів рослин (195), гербосапротрофів (112), гумусових сапротрофів (86) та мікоризоутворювачів (66).
8. Більше 39% грибів заповідника (287 видів) пов`язані з деревними рослинами (зокрема, представниками родини Salicaceae), що відображає особливості природних умов ДО, у якому переважають заплавні ландшафти і лісова рослинність.
9. Понад 22% грибів резервату (171 вид) консортивно пов`язані з синантропними рослинами, які становлять 39,2% від числа відомих у ДО рослин-живителів грибів. Це свідчить про значний вплив процесів синантропізації флори на видовий склад мікобіоти заповідника.
10. Відмінність видового складу грибів ДО від таких у інших степових резерватах та деяка подібність до складу грибів Канівського природного заповідника пояснюється нетиповістю природних умов даного резервату, зокрема його рослинності, для Степової зони України.
СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Придюк Н.П., Дудка И.А., Тихоненко Ю.Я. Ржавчинные грибы в фитоценозах Днепровско-Орельского заповедника // Микол. и фитопатол.- 1997.- 31,5.- С.44-51.
2. Придюк М.П., Дудка І.О., Тихоненко Ю.Я. Іржасті гриби Дніпровсько-Орельського заповідника // Укр. ботан. журн.1997.- 54,6.- С.575-578.
3. Придюк М.П. Мітоспорові гриби Дніпровсько-Орельського заповідника // Укр. ботан. журн.- 1998.-55,2.- С.184-188.
4. Придюк М.П. Борошнисторосяні гриби Дніпровсько-Орельського заповідника // Проблеми ботаніки та мікології на порозі третього тисячоліття.- Київ-Полтава, 1997.- С.100.
5. Придюк М.П. Біологічна різноманітність мітоспорових грибів Дніпровсько-Орельського заповідника // Збереження біорізноманітності в Україні.- Київ-Егем, 1997.- С.48.
6. Придюк Н.П. Агарикальные грибы (Agaricales s.l.) Днепровско-Орельского заповедника //Проблемы ботаники на рубеже XX-XXI веков. Т.2.- Санкт-Петербург, 1998.- С.43.
7. Придюк М.П. Мікобіота Дніпровсько-Орельського заповідника (Дніпропетровська область, Україна) // Актуальні питання ботаніки та екології.- Херсон, 1998.- С.37.
8. Придюк М.П. Агарикальні гриби Днiпровсько-Орельського заповідника //Роль охоронюваних природних територiй у збереженнi бioрiзноманiтностi.- Канiв, 1998.- С.135-136.
Придюк М.П. Мікобіота Дніпровсько-Орельського природного заповідника.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.21 - мікологія.Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 1999.
Вперше для України здійснено одночасний моніторинг видового різноманіття різних груп грибів наземних екосистем Дніпровсько-Орельського природного заповідника. Виявлено 755 видів грибів, в тому числі 39 нових для території України, 252 - для Степової зони України, і 342 - для Лівобережного Злаково-Лучного Степу України. Проведений аналіз систематичної структури мікобіоти заповідника. Досліджено розподіл грибів за основними рослинними формаціями, виділені специфічні для кожної формації комплекси видів грибів, відмічено кореляцію складів мікобіоти та рослинності формацій. Проаналізовано сезонну динаміку грибів резервату, встановлено їх диференціацію за екологічними групами. Досліджено консортивні зв`язки грибів заповідника з судинними рослинами, відзначений значний вплив процесів синантропізації флори на видовий склад його мікобіоти. Показано значну відмінність видового складу грибів даного резервату від таких у інших заповідниках Степової зони України.
Ключові слова: заповідники, мікобіота, рослинні формації, екологічні групи грибів, консортивні зв`язки.
Придюк Н.П. Микобиота Днепровско-Орельского природного заповедника.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.21 - микология. Институт ботаники им. М.Г. Холодного НАН Украины, Киев, 1999.
Впервые для Украины осуществлен одновременный мониторинг видового разнообразия разных груп грибов наземных экосистем Днепровско-Орельского природного заповедника. Обнаружено 755 видов грибов из 273 родов, 101 семейства, 40 порядков и 8 класов отделов Basidiomycota (363 вида), Ascomycota (168) и Oomycota (7), а также 217 видов митоспоровых грибов. Среди обнаруженных видов 39 являются новыми для территории Украины, 252 - для Степной зоны Украины, и 342 - для Левобережной Злаково-Луговой Степи Украины. Проведен анализ систематической структуры микобиоты заповедника. Доминируют представители класов Basidiomycetes (294 вида грибов, то есть 38% от их общей численности в заповеднике), Deuteromycetes (217, 27%) и Pyrenomycetes (80, 10%). Среди порядков грибов наибольшим видовым богатством отличаются следующие: Sphaeropsidales (155 видов), Agaricales (113), Uredinales (66), Hyphomycetales (46), Erysiphales (36), Poriales (35), Dothideales (33), Leotiales (32), Stereales (31) и Cortinariales (30). Особенно много обнаружено представителей таких родов, как Puccinia (40 видов), Ramularia (19), Phomopsis (17), Phoma и Septoria (по 16), Uromyces (14), Agaricus и Diplodia (по 13), Camarosporium (12), а также Erysiphe и Marasmius (по 11). Исследовано распределение грибов по основным растительным формациям, выяснено, что наибольшим видовым богатством грибов отличаются формации дуба обыкновенного (241 вид), сосны обыкновенной (218), тополя чсрного (214), клсна татарского (87), типчака Беккера (65), типчака валезийского (43), тростника обыкновенного (40), вейника наземного (36), полыни Маршалла (35), мятлика узколистного (34) и осоки прибрежной (16). Проведено сравнение видовых составов грибов указанных формаций с использованием коефициента Жаккара. Получены результаты, которые свидетельствуют о существовании специфических для каждой формации комплексов видов грибов, отмечена зависимость состава микобиоты от видового состава растительности формаций (в частности, видовые составы грибов из формаций, принадлежащих к одному типу растительности, более близки между собой, нежели с таковыми из формаций, представляющих другой тип). Проанализирована сезонная динамика грибов резервата, обнаружено, что на протяжении вегетационного периода микобиота заповедника претерпевает ряд количественных и качественных изменений под влиянием множества факторов, в том числе температуры, влажности и особенностей биологии разных груп грибов. В мае было обнаружено 172 вида грибов, далее их количество возрастает, достигая максимума в сентябре (414 видов грибов). На протяжении мая в резервате доминировали виды из порядков Sphaeropsidales, Dothideales, Uredinales и Diaporthales; в июне - Sphaeropsidales, Uredinales, Poriales, Hyphomycetales и Dothideales; в июле - Sphaeropsidales, Agaricales, Uredinales, Hyphomycetales и Poriales; в августе - Sphaeropsidales, Uredinales, Agaricales и Erysiphales; в сентябре - Sphaeropsidales, Agaricales, Uredinales, Erysiphales и Poriales; а в октябре - Sphaeropsidales, Agaricales, Uredinales, Poriales и Diaporthales. Установлена дифференциация грибов заповедника на экологические группы, доминируют представители груп грибов-ксилотрофов (260 видов), паразитов растений (195), гербосапротрофов (112), гумусовых сапротрофов (86) и микоризообразователей (66 видов). Исследованы консортивные связи грибов заповедника с сосудистыми растениями, наибольшее количество грибов-консортов обнаружено на видах растений из семейств Salicaceae (93 вида грибов), Asteraceae (84), Fagaceae (68), Ulmaceae (51), Pinaceae (48), Poaceae (43) и Fabaceae (40). Особенно много грибов образуют консорции с древесными и кустарниковыми растениями (в частности из семейства Salicaceae), что не является типичным для Степной зоны Украины, и обьясняется преобладанием на територии заповедника интразональной растительности. Отмечено значительное влияние процессов синантропизации флоры на видовой состав микобиоты резервата (более 39% (74 вида) питающих растений являются синантропными, и с ними образуют консортивные связи 171 вид грибов). Путем сравнения составов грибов разных заповедников Степной зоны Украины с использованием коефициента Жаккара показано значительное отличие видового состава микобиоты иследованного резервата от таковых в других заповедниках Степи Украины, и определенное сходство с видовым составом грибов Каневского природного заповедника, имеющего определенные черты сходства с исследуемым в природных условиях.
Ключевые слова: заповедники, микобиота, растительные формации, экологические группы грибов, консортивные связи.
Prydiuk M.P. Mykobiote of Dnieper-Orel Nature Reserve.- Manuscript.
Thesis for a candidate`s degree (Ph.D.) by speciality 03.00.21 - mykology.- M.G. Kholodny Institute of Botany, Natonal Academy of Sciences of Ukraine, Kiyv, 1999.
For the first time in Ukraine, a simultaneous monitoring of the species diversity of various taxonomic groups of fungi in terrestrial ecosystems of Dnieper-Orel Nature Reserve is done. 755 species of fungi are registrered, including 39 taxa new for Ukraine, 252 taxa new for the Steppe zone of Ukraine, and 342 species new for the Left-Bank Grassland-Meadow Steppe of Ukraine. Results of analysis of the taxonomic strukture of reserve`s mykobiota are presented. Distribution of fungi in major plant communities and formations is discussed; complexes of taxa specific for each plant formation are outlined. Some correlatoin between the mycobiota and composition of plant communities has been noted. Seasonal dynamics of fungi of the reserve was traced, as well as their differentiation into ecologocal groups. Consortial links of fungi with vascular plants of the reserve were studied. A considerable impact of synantripization processes on the species composition of reserve`s mycobiota was noted. Considerable differences between the species composition of reserve`s mycobiota and that of other steppe reserves of Ukraine is demonstrated.
Key words: reserve, mycobiota, plant communities, ecological groups of fungi, consortial links.
|
