Отже, на підставі проведених експериментальних досліджень доведено, що іммобілізація канцерогенних азо- й антрахінонових барвників на різноманітних полімерних матрицях неспроможна усунути їх мутагенну дію.
Враховуючи, що ІБ створені для харчової промисловості (забарвлення ковбасних виробів), а також велику чутливість до впливу ІБ статевих клітин (у разі їх застосування) виникає загроза як індивідуального генетичного ризику, так і популяційного ризику (генетичної обтяжливості популяції). Згідно з
одержаними в роботі результатами, нами було заборонено подальшу розробку нових і впровадження у виробництво вже створених ІБ.
Восьмий розділ присвячений вивченню дослідження сумісної дії азо- й антрахінонових іммобілізованих барвників з модифікаторами хімічного мутагенезу. Відомо, що протекторний ефект щодо мутагенних впливів можливий і на стадії ініціації – у фазі метаболічної активації промутагенів (Р.М. Арутюнян, 1986; JARC, 1990; В.В. Худолей, 1998; Т.Д. Кужир, 1999). Виявлено, що велика кількість речовин (у тому числі й деякі харчові добавки) спроможні запобігати взаємодії генотоксичних продуктів з молекулами-мішенями і таким чином впливати на процеси становлення мутацій (В.В. Худолей, 1998; С.Б. Середєнін, А.Д. Дурнєв, 1992, 1998).
У зв’язку з цим в роботі була проведена серія досліджень щодо вивчення сумісної дії ІБ і модифікаторів хімічного мутагенезу. Дослідження проводили на дрозофілі лінії Д-32. Аналізували самців, вирощених на середовищах, які містили модифікатори (аскорбінову кислоту або іонол) та ІБ (ЧЖ або СЖ).
У результаті сумісного впливу іммобілізованого азобарвника червоного желатину і модифікаторів хімічного мутагенезу спостерігається достовірне зниження частоти ДЛМ при використанні: аскорбінової кислоти – на 29%, іонолу – на 24% (рис. 9). Аналогічні результати були одержані в ході вивчення сумісного впливу іммобілізованого антрахінонового барвника синього желатину і визначених модифікаторів. Спостерігалося достовірне зниження частоти ДЛМ у дрозофіли при використанні: аскорбінової кислоти – на 40%, іонолу – на 31% (рис. 10).
Таким чином, одержані експериментальні дані вказують на здатність ІБ біотрансформуватися в клітинах еукаріотів з утворенням реакційно-спроможних метаболітів, здатних вступати у взаємодію з модифікаторами хімічного мутагенезу, наслідком чого є ослаблення мутагенної дії ІБ. В результаті спостерігається достовірне зниження частоти виникнення ДЛМ, індукованих ІБ у зрілих сперматозоїдах дрозофіли.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне обґрунтування і представлена оцінка ефекту іммобілізації – нового вирішення наукової проблеми щодо профілактики мутагенного ефекту канцерогенних сполук. Встановлено, що іммобілізація канцерогенних органічних активних дихлортриазинових барвників на натуральних полімерних матрицях (крохмаль, целюлоза, желатин) не є універсальним засобом модифікації, здатним обмежити їх метаболізм і, таким чином, інгібувати індукцію мутагенного ефекту.
1. Мутагенний ефект іммобілізованих барвників залежить як від особливостей їх біотрансформації, так і від можливостей трансформуючих систем різних тест-об’єктів. Іммобілізовані барвники в концентраціях 0,1– 1000,0 мкг/чашку не виявляють мутагенної активності у тесті Еймса-Salmonella/мікросоми ссавців в умовах метаболічної активації фракцією S-9 печінки щурів, але проявляють комутагенну активність, достовірно підвищуючи (в концентрації 10 мкг/чашку) частоту генних мутацій, що індуковані в клітинах Salmonella typhimurium 2-нітрофлуореном.
2. Іммобілізовані барвники, які не проявили мутагенної активності у тесті Еймса-Salmonella/мікросоми ссавців, у дослідах на Drosophila melanogaster індукують рецесивні, зчеплені зі статтю летальні мутації і домінантні летальні мутації при обробці дорослих самців (500 мг/мл), а при дії на личинки (у концентраціях 0,3; 0,4; 0,6%) дозозалежним чином підвищують частоту ембріональної і постембріональної летальності в F1 та достовірно знижують показники плодючості дрозофіли за кількістю лялечок і імаго.
3. Цитогенетичні ефекти іммобілізованих барвників мають ряд особливостей в системах in vitro та in vivo. В культурі лімфоцитів людини червоний крохмаль 5 СХ (8; 80; 800 мкг/мл), червона целюлоза 5 СХ (16; 160; 1600 мкг/мл), червоний желатин 5 СХ і синій желатин КХ (7; 70; 700 мкг/мл) дозозалежним чином підвищують частоту хромосомних аберацій. Виявлена висока позитивна кореляційна залежність мутагенного ефекту від концентрації іммобілізованих барвників – “доза-ефект”.
4. В системі in vivo на ссавцях показана висока тканинна специфічність ушкоджуючої дії іммобілізованих барвників – встановлена більша чутливість статевих клітин до впливу іммобілізованих барвників, ніж соматичних. При пероральному введенні самцям в дозі 1,0 г/кг протягом 10 днів іммобілізовані барвники достовірно підвищують частоту домінантних летальних мутацій в зародкових клітинах мишей F1 CBA х C57BL/6, але не індукують достовірних змін частоти хромосомних аберацій у клітинах кісткового мозку самців мишей С57BL/6.
5. Мутагенний ефект нових іммобілізованих сполук залежить від особливостей їх хімічної будови – наявності канцерогенних угруповань азо- й антрахінонової структури.
6. Гелєутворюючі речовини – натрій-карбоксиметилкрохмаль і натрій-карбоксиметилцелюлоза – не є мутагенами. Ці сполуки в концентраціях 0,1–1000,0 мкг/чашку не індукують генних мутацій в тесті Еймса; при концентрації 100 мкг/чашку не виявляють комутагенної активності відносно мутагенного ефекту, індукованого 2-нітрофлуореном (20 мкг/чашку); при концентрації 500 мг/мл не підвищують спонтанний рівень домінантних летальних мутацій у дрозофіли; при пероральному введенні в дозах, які перевищують рекомендовану до застосування добову дозу в 10 та 100 разів (6 і 60 мг/кг), не індукують підвищення частоти хромосомних аберацій у клітинах кісткового мозку самців мишей C57BL/6 і домінантних летальних мутацій у зародкових клітинах мишей F1 CBA х C57BL/6.
7. Нові іммобілізовані барвники (червоний крохмаль 5 СХ, червона целюлоза 5 СХ, червоний желатин 5 СХ і синій желатин ЧХ), при створенні яких у ролі хромофору використані канцерогенні барвники азо- й антрахінонової будови, за рівнем генетичної небезпеки для людини відносяться до категорії “слабкий мутаген”. Не досягнуто достовірного зниження рівня мутагенної активності іммобілізованих барвників при зміні неспецифічних модифікаторів (полімерних матриць – крохмалю, целюлози, желатину).
8. Розроблена та апробована у процесі виконання роботи схема тестування харчових добавок на мутагенність, яка включає поетапне використання чотирьох тест-об’єктів (мікроорганізми, культура клітин, комахи, ссавці), відрізняється високою інформативністю й адаптованістю до досліджуваних речовин. Найбільш інформативним тестом для оцінки мутагенності сполук, які містять канцерогенні угруповання азо- й антрахінонової структури, є облік домінантних летальних мутацій у зародкових клітинах мишей у хронічному експерименті. Зручними відбірковими тестами є облік рецесивних, зчеплених зі статтю летальних мутацій і домінантних летальних мутацій у дрозофіли.
9. Модифікатори хімічного мутагенезу – аскорбінова кислота (0,1 %) та іонол (10-5 М) – здатні достовірно знижувати частоту домінантних летальних мутацій, індукованих іммобілізованими барвниками азо- й антрахінонової структури (0,6 %) при сумісному впливі на личинки дрозофіли.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Стрижельчик Н. Г., Кульшин В. Е. Изучение мутагенных и модифицирующих свойств новых студнеобразующих веществ с помощью теста Эймса // Цитология и генетика. – 1994. – Т. 28, № 3. – С. 91–93. (Стрижельчик Н.Г. особисто виконана експериментальна частина, статистична обробка й аналіз результатів, сформульовані висновки та проведена підготовка матеріалів до друку).
2. Стрижельчик Н. Г. Изучение мутагенной активности нового иммобилизованного красителя синего желатина на дрозофиле // Вестн. проблем совр. медицины. – 1995. – Вып. 12. – С. 96–98.
3. Стрижельчик Н. Г. Влияние нового студнеобразующего вещества натрий-карбоксиметилцеллюлозы на частоту доминантных летальных мутаций в тестах на дрозофиле // Вестн. проблем совр. медицины. – 1995. – Вып. 12. – С. 99–101.
4. Стрижельчик Н. Г. Определение мутагенной активности нового иммобилизованного красителя красного желатина на дрозофиле // Вестн. проблем совр. медицины. – 1995. – Вып. 12. – С. 102–104.
5. Новик И. И., Стрижельчик Н. Г. Оценка мутагенной активности нового вспомогательного фармацевтического вещества натрий-карбоксиметилкрахмала // Вестн. проблем совр. медицины. – 1995. – Вып. 12. – С. 105–107. (Стрижельчик Н.Г. особисто виконана експериментальна частина, статистична обробка й аналіз результатів, сформульовані висновки та проведена підготовка матеріалів до друку).
6. Стрижельчик Н. Г. Изучение мутагенных свойств активного красителя ярко-красного 5 СХ на дрозофиле // Вестн. проблем совр. медицины. – 1996. – Вып. 1. – С. 81–83.
7. Стрижельчик Н. Г. Оценка мутагенных свойств активного красителя ярко-голубого КХ на дрозофиле // Вестн. проблем совр. медицины. – 1996. – Вып. 1. – С. 84–86.
8. Стрижельчик Н. Г. Определение мутагенных свойств нового иммобилизованного красителя красной целлюлозы на дрозофиле // Вестн. проблем совр. медицины. – 1996. – Вып. 1. – С. 87–89.
9. Стрижельчик Н. Г. Влияние нового иммобилизованного красителя красного крахмала на частоту доминантных летальных мутаций у дрозофилы // Вестн. проблем совр. медицины. – 1996. – Вып. 1. – С. 90–92.
10. Стрижельчик Н. Г. Изучение мутагенных свойств нового иммобилизованного красителя красного желатина на культуре лимфоцитов человека // Вестн. проблем биологии и медицины. – 1996. – Вып. 10. – С. 125–127.
11. Стрижельчик Н. Г. Оценка мутагенных свойств нового иммобилизованного красителя красного крахмала на культуре лимфоцитов человека // Вестн. проблем биологии и медицины. – 1996. – Вып. 10. – С. 128–130.
12. Стрижельчик Н. Г. Определение мутагенной активности нового иммобилизованного красителя синего желатина на культуре лимфоцитов человека // Вестн. проблем биологии и медицины. – 1996. – Вып. 10. – С. 131–133.
13. Стрижельчик Н. Г. Влияние нового иммобилизованного красителя красной целлюлозы на частоту хромосомных аберраций в культуре лимфоцитов человека // Вестн. проблем биологии и медицины. – 1996. – Вып. 10. – С. 134–136.
14. Стрижельчик Н. Г., Калашникова И. Е. Определение мутагенных свойств активного красителя ярко-красного 5 СХ методом учёта доминантных летальных мутаций в зародышевых клетках мышей // Вестн. проблем биологии и медицины. – 1997. – Вып. 1. – С. 139–141. (Стрижельчик Н.Г. особисто виконана експериментальна частина, статистична обробка й аналіз результатів, сформульовані висновки та проведена підготовка матеріалів до друку).
15. Стрижельчик Н. Г., Калашникова И. Е. Изучение мутагенных свойств активного красителя ярко-голубого КХ методом учёта доминантных летальных мутаций в зародышевых клетках мышей // Вестн. проблем биологии и медицины. – 1997. – Вып. 1. – С. 142–144. (Стрижельчик Н.Г. особисто виконана експериментальна частина, статистична обробка й аналіз результатів, сформульовані висновки та проведена підготовка матеріалів до друку).
16. Стрижельчик Н. Г. Оценка мутагенной активности нового иммобилизованного красителя красного желатина методом учёта доминантных летальных мутаций в зародышевых клетках мышей // Вестн. проблем биологии и медицины. – 1997. – Вып. 1. – С. 145–147.
17. Стрижельчик Н. Г. Влияние иммобилизованного красителя синего желатина на частоту доминантных летальных мутаций в зародышевых клетках мышей // Вестн. проблем биологии и медицины. – 1997. – Вып. 1. – С. 148–150.
18. Стрижельчик Н. Г. Оценка мутагенной активности новых вспомогательных фармацевтических веществ на млекопитающих // Вісник Харків. нац. ун–ту. – 2000. – № 1. – С. 54–57.
19. Стрижельчик Н. Г. Использование Drosophila melanogaster Mg. (Diptera: Drosophilidae) для оценки мутагенных и модифицирующих свойств пищевых добавок // Изв. Харьков. энтомол. о–ва. – 2001 (2002). – Т. IX, вып. 1–2. – С. 332.
20. Стрижельчик Н. Г. Изучение эффекта иммобилизации канцерогенных антрахинонових и азокрасителей на полимерных матрицах в тестах на Drosophila melanogaster Mg. (Diptera: Drosophilidae) // Изв. Харьков. энтомол. об–ва. – 2002 (2003). – Т. X, вып. 1–2. – С. 200–206.
21. Стрижельчик Н.Г., Божков А.И., Шахбазов В.Г. Исследование эффекта иммобилизации азо- и антрахиноновых красителей на полимерных матрицах в культуре лимфоцитов человека // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – Київ-Луганськ-Харків, 2004. – Випуск 7 (60). – С. 257-262. (Стрижельчик Н.Г. особисто виконана експериментальна частина, статистична обробка й аналіз результатів, сформульовані висновки та проведена підготовка матеріалів до друку).
22. Стрижельчик Н. Г. Изучение мутагенной активности синтетических красителей, используемых в пищевой, фармацевтической и некоторых других отраслях промышленности (Обзор литературы) / Харьков. гос. ун–т. – Х., 1994. – 25 с. – Рус. – Деп. в ГНТБ Украины 27.03.96, № 790-Ук 96 // Анот. в библиогр. указ. “Депонированные научные работы”, № 7 (295), б/с 107, 1996.
23. Создание и изучение вспомогательных фармацевтических веществ / И. И. Новик, Н. Г. Стрижельчик, Т. В. Сухинина, А. М. Торчинский // Материалы научно-практ. конф. “Лекарственные средства Украины, синтез, научные исследования, производство, реализация”, Харьков, 23–24 сентября 1992 г. – Х., 1992. – С. 221. (Стрижельчик Н.Г. особисто виконана експериментальна частина, статистична обробка й аналіз результатів, сформульовані висновки та проведена підготовка матеріалів до друку).
24. Стрижельчик Н. Г., Калашникова И. Е., Кульшин В. Е. Изучение новых иммобилизованных красителей // Материалы научно-практич. конф. “Лекарственные средства Украины, синтез, научные исследования, производство, реализация”, Харьков, 23–24 сентября 1992 г. – Х., 1992. – С. 244. (Стрижельчик Н.Г. особисто виконана експериментальна частина, статистична обробка й аналіз результатів, сформульовані висновки та проведена підготовка матеріалів до друку).
25. Стрижельчик Н. Г., Шахбазов В. Г. Исследование мутагенной активности новых вспомогательных фармацевтических веществ // Материалы VI съезда Укр. о–ва генетиков и селекц. им. Н. И. Вавилова, Полтава, 1992 г. – К., 1992. – Т. 3. – С. 183. (Стрижельчик Н.Г. особисто виконана експериментальна частина, статистична обробка й аналіз результатів, сформульовані висновки та проведена підготовка матеріалів до друку).
26. Стрижельчик Н. Г., Калашникова И. Е. Оценка мутагенной активности новых пищевых добавок в культуре лимфоцитов периферической крови человека // Материалы Первого (третьего) Рос. съезда мед. генетиков, Москва, 14–16 дек. 1994 г. – М., 1994. – Ч. 2. – С. 235. (Стрижельчик Н.Г. особисто виконана експериментальна частина, статистична обробка й аналіз результатів, сформульовані висновки та проведена підготовка матеріалів до друку).
27. Стрижельчик Н. Г. Оценка влияния иммобилизованных красителей на частоту постимплантационной гибели эмбрионов мышей // Матеріали 1 Нац. конгр. анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України “Актуальні питання морфології”, Івано-Франківськ, 8–10 вересня 1994 р. – Івано-Франківськ, 1994. – С. 167.
28. Стрижельчик Н.Г. Тестирование мутагенной и модифицирующей активности новых пищевых добавок на Salmonella typhimurium // Материалы науч. конф., посв. 180-летию со дня рождения засл. проф. Харьков. ун–та Льва Семеновича Ценковского, Харьков, 4–5 дек. 2002 г. – Х., 2002. – С. 74–75.
29. Стрижельчик Н.Г. Оценка информативности отдельных тест-систем и поиск средств повышения их устойчивости к мутагенным воздействиям // Материалы VIII межд. научн. экологич. конф “Актуальные проблемы сохранения устойчивости живых систем”, Белгород, 27-29 сентября 2004 г. – Б., 2004. – С. 212-213.
30. Стрижельчик Н.Г. Разработка информативных методических подходов оценки пищевых добавок на мутагенность // Материалы науч. конф. “Генетика в современном обществе”, посв. 70-летию каф. генет. и цитол. Харьк. национ. ун-та им. В.Н. Каразина, Харьков, 14-15 октября 2004 г. – Х., 2004. – С. 30-31.
АНОТАЦІЯ
Стрижельчик Н. Г. Генетичні особливості мутагенезу, індукованого новими полімерними сполуками. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика. Науковий центр радіаційної медицини АМН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена вивченню можливостей інгібування мутагенної дії канцерогенних азо- та антрахінонових барвників в передініціаційний період – шляхом їх іммобілізації на натуральних полімерних матрицях (крохмаль, целюлоза, желатин) та на стадії ініціації – шляхом використання у якості модифікаторів речовин, які мають антиоксидантні та мембранотропні властивості (аскорбінова кислота та іонол). При створенні нових іммобілізованих барвників використана гіпотеза щодо “транспортного” механізму ефекту іммобілізації, який полягає в зниженні швидкості надходження мутагенів у клітину.
В основу методичного підходу в роботі покладена схема тестування, яка включає поетапне використання в системах in vitro та in vivo чотирьох тест- об’єктів (мікроорганізми, культура клітин, комахи, ссавці).
Виявлена залежність мутагенної дії іммобілізованих барвників як від особливостей їх біотрансформації, так і від можливостей трансформуючих систем різних тест-об’єктів, що обумовлені видовими, тканинними та функціональними особливостями. За характером проявлення мутагенного ефекту іммобілізовані сполуки були розподілені на дві групи: немутагенні (гелєутворюючі речовини) та речовини, які проявляють високу мутагенну активність, але не в усіх тестах (іммобілізовані барвники). Показано, що іммобілізація канцерогенних барвників на полімерних матрицях (крохмаль, целюлоза, желатин) не є універсальним засобом модифікації, здатним обмежити їх метаболізм і, таким чином, інгібувати індукцію мутагенної дії. Встановлено рівень генетичної небезпеки іммобілізованих барвників для людини.
Виявлена здатність деяких антиоксидантів (аскорбінової кислоти та іонолу) модифікувати мутагенний ефект іммобілізованих барвників.
Ключові слова: мутагенез, канцерогенні барвники, інгібування, іммобілізація, модифікація.
АННОТАЦИЯ
Стрижельчик Н.Г. Генетические особенности мутагенеза, индуцированного новыми иммобилизованными соединениями. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.15 – генетика. Научный центр радиационной медицины АМН Украины, Киев, 2006.
Диссертация посвящена изучению возможности ингибирования мутагенного действия канцерогенных азо- и антрахиноновых красителей в прединициационный период – путем их иммобилизации на натуральных полимерных матрицах (крахмал, целлюлоза, желатин) и на стадии инициации – путем использования в качестве модификаторов веществ, обладающих антиоксидантными и мембранотропными свойствами (аскорбиновая кислота и ионол). При создании новых иммобилизованных красителей использована гипотеза о “транспортном” механизме эффекта иммобилизации, заключающемся в снижении скорости поступления мутагенов в клетку.
В основу методического подхода в работе положена разработанная схема тестирования, которая включает поэтапное использование в системах in vitro и in vivo четырех тест-объектов (микроорганизмы, культура клеток, насекомые, млекопитающие).
Выявлена зависимость мутагенного действия иммобилизованных красителей как от особенностей их биотрансформации, так и от возможностей трансформирующих систем различных тест-объектов, обусловленных видовыми, тканевыми и функциональными особенностями. По характеру проявления мутагенного эффекта изучаемые вещества были разделены на две группы: немутагенные соединения (гелеобразующие вещества) и соединения, которые проявляют достоверную мутагенную активность, но не во всех тестах (иммобилизованные красители). Показано, что иммобилизация канцерогенных красителей на полимерных матрицах (крахмал, целлюлоза, желатин) не является универсальным способом модификации, способым ограничить их метаболизм и, таким образом, ингибировать образование мутагенного эффекта. Установлен уровень генетической опасности иммобилизованных красителей для человека.
Выявлена способность некоторых антиоксидантов (аскорбиновой кислоты и ионола) модифицировать мутагенный эффект иммобилизованных красителей.
Ключевые слова: мутагенез, канцерогенные красители, ингибирование, иммобилизация, модификация.
ABSTRACT
Strizhelchik N.G. Genetic peculiarities of mutagenesis induced by novel polymer compounds. - Manuscript.
Thesis for the Degree of Candidate of Science (Biology) on Speciality 03.00.15 - Genetics. Scientific Center for Radiation Medicine of the AMS of Ukraine, Kiev, 2006.
The dissertation is devoted to the investigation of possible inhibition of mutagenic effect caused by carcinogenic azo- and anthraquinone dyes at the preinitiation stage - by their immobilization on natural polymer matrices (starch, cellulose, gelatin), and at the initiation stage - by using antioxidative and membranotropic compounds (ascorbic acid and ionol) as modifiers. The supposition was based on the hypothesis of "transport" mechanism of immobilization effect resulted in lowering rate of mutagen transport into cells.
A new test including successive in vitro and in vivo usage of four test-systems (microorganisms, human lymphocyte culture, insects, and mammals) was worked out. A test battery was used in this work: gene mutations in indicator microorganisms (Ames test – Salmonella/mammal microsomes); chromosomal aberrations in human lymphocyte culture; recessive sex-associated lethal mutations and dominant lethal mutations in Drosophila; chromosomal aberrations in mice bone marrow cells; dominant lethal mutations in mice embryo cells.
It was shown that mutagenic action of immobilized dyes on peculiarities of their biotransformation and on potentialities of transforming systems in different vital objects depended on species, tissue and functioning. Various sensitivity of test systems to immobilized dyes was established. Immobilized dyes did not induce gene mutations in Ames Salmonella/mammal microsome test both with metabolic activation by S-9 rat liver fraction and without it. Howerever those dyes induced recessive sex-associated lethal mutations and dominant lethal mutations in exposed to dyes Drosophila males, and they increased the frequency of embryo and postembryo lethality in exposed larvae depending on doses. So, carcinogenic metabolite spectrum activated by subcellular fractions was not similar to that obtained in the whole cell.
The ability to induce the cytogenetic effect was established for immobilized dyes. In a human lymphocyte culture the immobilized dyes increased the frequency of chromosomal aberrations depending on doses. That effect correlated positively with the dye concentration. A high tissue specificity of immobilized dyes damaging effect was shown in mammals in vivo studies. The higher gamete sensitivity to the immobilized dyes was established than in somatic cells. On 10-day administration per os of immobilized dyes a tendency to the rise of chromosomal aberrations was shown in mice bone marrow cells. The investigated dyes increased significantly the frequency of dominant lethal mutations in mice embryo cells.
The genetic level of danger to humans was established for the new immobilized dyes (red starch, red cellulose, red gelatin, blue gelatin), being ”weak mutagens”. The synthesis of those new dyes included the usage of carcinogenic azo- and anthraquinone dyes. Investigated xenobiotics fell into two categories by the character of mutagenic effect expression: non-mutagenic compounds (jellificating substances) and substances expressing high mutagenic activity immobilized dyes, though not in all test-objects. So, immobilization of carcinogenic dyes in polymer matrices could not limit their metabolism and, by such a way, prevent formation of metabolites leading to mutagenic effect. Varying non-specific modifiers (polymeric matrices such as starch, cellulose, gelatin) did not result in the decrease of mutagenic activity of immobilized dyes.
As far as the genetic effects of abundant chemical mutagens/carcinogens are mediated through the developed oxidative stress, which consists in free radical attack on genetic structures, the substances with the antioxidative activity (ascorbic acid and ionol) were used as modifiers in the present work. The combined effect of immobilized dyes with antioxidants upon Drosophila males resulted in the frequency decrease of dominant lethal mutations, which were induced by the dyes in Drosophila spermatozoa.
The carcinogenic azo- and anthraquinone dyes, immobilized on polymeric matrices had the ability for transformation (in eukaryotic cells), which led to formation of secondary metabolites interacting with modifiers of chemical mutagenesis (ascorbic acid and ionol). The combined effect of immobilized dyes and antioxidants resulted in the significant frequency decrease of dominant lethal mutations, which were induced by dyes in Drosophila males.
According to WHO recommendations, it is inadmissible to use widely the substances with detected mutagenic/carcinogenic activity of any hazard level. As the immobilized dyes were devised for food industry and taking into account the high sensitivity of gametes to the mutagenic influence of immobilized dyes, their genetic danger exists on both individual and population levels. Basing on the obtained results, the further working out of immobilized dyes and their introduction into practice were forbidden.
Key words: mutagenesis, carcinogenic dyes, inhibition, immobilization, modification.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
| 
