Библиотечный каталог авторефератов Украины

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ З ОХОРОНИ, ПРИВАБЛЮ-

ВАННЯ І КЕРУВАННЯ ПОПУЛЯЦІЯМИ ЛІСОВИХ ПТАХІВ

Охорона, приваблювання, керування популяціями лісових птахів, врахування їх потреб під час проведення лісогосподарських, лісоексплуатаційних, лісо­ку­льтурних та інших заходів, повинні включати блок теоретичних розробок і блок практичних заходів. Теоретичний аспект питання полягає у фаховій підготовці спеціалістів, практичний – в реалізації наукових розробок і набутих знань у їх практичній діяльності. Блок теоретичних розробок включає два комплекси: під­готовку фахівців відповідного профілю та розробку наукових підходів і методик з охорони, приваблювання і керування популяціями лісових тварин. Підготовка фахівців – лісівників, у свою чергу, пов’язана з вивченням зоологічних дисциплін у системі лісівничої освіти.

З метою підготовки спеціалістів, які б володіли знаннями з лісової зоології, важливо видати базовий підручник (“Лісова зоологія”) і підручник з питань вив­чення населення лісових тварин, їх охорони, приваблювання у лісові екосистеми, керування станом їх популяцій (Гузій, 2000).

Блок практичних заходів також мав би включати два комплекси: організацію лісогосподарських підприємств і заповідних територій та проведення лісовпоряд­кувальних, мисливськовпорядкувальних робіт, організацію бережливих форм гос­по­дарювання.

Комплекс лісовпорядкувальних робіт і на їх основі проведення мисливського впорядкування угідь, організація бережливих форм господарювання перед­ба­ча­ють проектування лісогосподарських, мисливськогосподарських і природоохо­рон­них біотехнічних заходів, спрямованих на приваблювання, охорону, керування станом популяцій лісових тварин, організацію лісогосподарських підприємств і заповідних територій.

З метою використання теоретичних розробок з охорони тварин у практичній діяльності лісових підприємств, діючі інструкції з лісовпорядкування слід до­пов­нити розділом, присвяченим використанню та охороні тваринного світу, береж­ливим формам господарювання, з урахуванням вимог міжнародних угод і Кон­венцій, до яких приєдналася Україна.

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних з питань походження і формування просторово-типологічної структури та організації населення птахів у зв’язку зі складом і віком лісостанів, типами лісорослинних умов, гетерогенністю лісових фітоценозів західного регіону Ук­раїни і розроблено наукові основи приваблювання, керування популяціями птахів і охорони лісового орнітокомпоненту.

1. У формуванні лісових орнітологічних комплексів виділено три етапи: кінець неогену, початок антропогену (проникнення тайгових смерекових лісів з прита­манною їм фауною у Карпати з наступним їх знищенням льодовиком), період між раннім і середнім голоценом (смерека виходить зі схованок, у ви­со­когір’ях ви­тісняє сосну і березу, у низькогір’ях, поряд зі сосною, березою і дубом, формує мішані ліси), період з пізнього голоцену до теперішнього часу (в низь­когір’ях і на південних схилах бук витісняє смереку, формує пояс букових лісів з ха­рак­тер­ними для них видами тварин). У Лісостеповій зоні та Поліссі, впродовж третього етапу формування лісових орнітологічних комплексів, у структурі лісо­ста­нів і в населенні птахів, за винятком рідкісних видів, істотних змін не відбу­лося.

2. У західному регіоні України сформувалися 13 основних лісових орнітоло­гіч­них комплексів: сланких чагарників субальпійського поясу Українських Кар­пат, гірсь­ких смерекових (підкомплекси чистих і мішаних угруповань), темно­шпи­льково-букових, лісостепових ялицево-букових, поліських сосново-смере­ко­вих, чистих і грабово-букових (підкомплекси гірських і лісостепових угруповань), буковин­сь­ких дубово-букових, передгірних дубових з перевагою дуба скельного, передгір­них і волино-подільських з перевагою дуба звичайного, захисних призалізничних лісосмуг, волино-подільських широколистяно-сос­нових, чорновільхових і полісь­ких соснових (підкомплекси березово-соснових і чистих соснових ) угруповань.

3. Різноманіття і щільність населення птахів у різні пори року зростають від сланких чагарників субальпійського поясу та смерекових лісів у Карпатах до пе­ред­гірних і лісостепових дубових лісів і зменшуються – у соснових борах Полісся.

4. Структура орнітологічного комплексу найістотніше відрізняється у проти­леж­них за віком категоріях лісостанів: у незімкнутих лісових культурах та стиг­лих і перестиглих лісах. У гніздовий та осінній періоди у лісах, що зростають в умовах бідних едатопів (чисті смерекові і соснові угруповання) щільність насе­лення птахів зростає від зрубів до стиглих і перестиглих угруповань, у відносно багатих – збільшується від зрубів до незімкнутих лісових культур, зменшується в молодих насадженнях і знову зростає з віком лісостанів. Такі закономірності пов’язані з трофністю ґрунту і розвитком трав’яного і чагарникового ярусів. У зи­мовий період, в усіх варіантах населення птахів, їх різноманіття і щільність зрос­тають від зрубів до стиглих і перестиглих лісів.

5. За походженням в усіх варіантах орнітокомплексу переважають птахи євро­пейського типу фауни і лише в гірськососнових сланких чагарниках – тібет­сь­кого. Відносна чисельність птахів європейського походження в усі пори року зменшується від населення зрубів і незімкнутих лісових культур до стиглих і перестиглих лісів, сибірського, навпаки, зростає. У стиглих лісах частка птахів євро­пейського типу фауни зменшується від гніздового періоду до зимового, тайгового типу, навпаки, зростає.

6. За еколого-фауністичною структурою частка лісових птахів у гніздовому населенні стиглих і перестиглих угруповань змінюється в межах 95-97% особин, за винятком чорновільхових і соснових угруповань, де їх відносна чисельність відповідно становить близько 80 і 90%. Частка чагарникових видів птахів найвища у чорновільхових і березово-соснових лісах, у яких вона становить 14 і 5%. Для чорновільхових лісів характерна висока чисельність болотних видів (до 15% особин). В осінньо-зимовий період у стиглих лісах частка лісових птахів зростає до 99%, у чагарникових – зменшується до 1% особин. Частка чагар­ни­кових видів птахів у незімкнутих лісових культурах у гніздовий період зміню­ється в межах 30-40% особин, в осінньо-зимовий – 0,1-1%.

7. За місцем збору корму чисельність птахів, живлення яких пов’язане з по­верхнею землі, корелює з трофністю грунтів і є найвищою в широколистяних лісах (до 62% особин) і найменшою – у соснових (до 47%). Частка птахів, що живляться в кронах дерев, зменшується від простих одноярусних лісостанів до складних. В усі пори року їх чисельність є найвищою у шпилькових лісах і із 30-55% у гніздовий період зростає до 85 % – у зимовий; найменшою вона є у широко­листяних лісах, де  відповідно змінюється з 20-25 до 40%. Частка птахів, живлення яких пов’язане з чагарниками, корелює з розвитком підліску. У складних багатоярусних лісах у гніздовий період їх частка становить близько 14%, в осінньо-зимовий – 30%, в одноярусних в усі пори року – 3-7% особин. Частка дуплогніздових птахів у широколистяних і мішаних лісах у 2-3 рази вища, ніж у шпилькових.

8. Найбільша кількість біомаси та енергії продукується і трансформується населенням птахів мішаних широколистяно-соснових, чорновільхових, березово-соснових лісів, найменша – птахами чистих смерекових і соснових угруповань. У гніздовий період частка безхребетних у живленні птахів сланких чагарників з 99% зменшується до 90-96% у лісах за участю шпилькових порід і до 87-88% у листяних угрупованнях. Частка насіннєвих кормів, навпаки, зрос­тає з 1 до 13%. В осінній період частка безхребетних тварин у живленні птахів шпилькових лісів зменшується з 66-77 до 50-60% у широколистяних і широколистяно-соснових лісах, а частка насіннєвих кормів, навпаки, зростає з 20-30 до 60-65%. У зимовий період найбільша кількість енергії за рахунок живлення безхребетними тваринами трансформується населенням птахів смерекових лісів, найменша – птахами чор­новільхових угруповань (79 і 32%), за рахунок насіннєвих кормів, навпаки, найбільша – населенням птахів чорновільхових лісів і найменша – смерекових насаджень (79 і 18%). Подібна закономірність характерна і для інших вікових категорій лісостанів.

9. Основні показники просторово-типологічної структури населення птахів рівнинних лісів корелюють з типами лісорослинних умов, гірських насаджень – з висотою над рівнем моря. Від гніздового періоду до зимового зростають агрегованість населення птахів і коефіцієнт подібності, спрощується просторово-типологічна структура. У зимовий період птахи в основному концентруються в листяних і шпилькових лісах.

10. Різноманіття населення птахів узлісь зростає від гніздового періоду до осіннього і є мінімальним взимку. Їх щільність у гніздовий період у простих од­ноярусних лісах зростає в напрямку з глибини лісу до узлісся, у складних лісо­станах навпаки, зменшується. В осінній період щільність населення птахів на узліссях визначається рясністю плодо- і насіннєношення, у зимовий -– у більшості варіантів птахів зменшується і корелює із наявністю і висотою снігового покриву. Склад і чисельність населення птахів на узліссях, що формуються з деревно-ча­гарникових порід, відсутніх у складі основного лісостану або трапляються там рідко, істотно відрізняється від складу і чисельності населення птахів основного лісового масиву. На узліссях високою чисельністю характеризуються види, які є найчисленнішими у незімкнутих лісових культурах. Поряд зі складом і віком лісостанів, на структуру населення  птахів узлісь впливає висота н.р.м. На еко­то­нах у горах, з погіршенням умов проживання, "ефект узлісся" послаблюється або зникає.

11. З переходом одного трофотопу в інший змінюється склад лісостану і струк­тура орнітологічного комплексу. Зростання вологості типу лісорослинних умов у межах однієї групи чи підгрупи типів лісу не спричиняє корінних змін у структурі населення птахів. Найпомітніше ці зміни проявляються в лісостанах з широким едатопічним ареалом (чорновільхові і соснові угруповання). У весняно-літній період птахи віддають перевагу складним багатоярусним лісам, що зростають в умовах багатих едатопів, в осінньо-зимовий – насадженням з багатою кормовою базою. У зв’язку з цим щільність населення птахів не завжди корелює з продуктивністю насаджень.

12. Методологія охорони, приваблювання, керування популяціями лісових птахів включає комплекс теоретичних розробок і практичних заходів. Комплекс теоретичних розробок передбачає підготовку фахівців відповідного профілю та розробку наукових підходів і методик з охорони, приваблювання і керування популяціями лісових птахів. Комплекс практичних заходів повинен включати організацію лісогосподарських і заповідних територій, проведення лісовпоряд­ку­вальних робіт з плануванням заходів з охорони, приваблювання, керування попу­ляціями лісових птахів. Необхідно також внести відповідні зміни і доповнення в діючі інструкції з лісовпорядкування.

Перелік практичних заходів і їх детальна характеристика викладені в роз­роблених нами практичних рекомендаціях “Охорона хребетних тварин у лісах України”, які одобрені і рекомендовані до впровадження Головним управлінням на­ціональних природних парків і заповідної справи (тепер – Державна служба за­по­відної справи) Міністерства екології та природних ресурсів України.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В РОБОТАХ:

Монографії:

1. Гузій А. І. Фауна і населення хребетних західного регіону України. – К., 1997. – Т. 1: Розточчя. – 147 с.

Статті у наукових виданнях:

2. Гузий А.И. Гнездящиеся хищные птицы Верхнего Днестра // Вестн. зоол. – 1984. – № 6. – С. 52-54.
3. Гузий А.И. Созревание плодов некорых орехоносных пород как фактор кон­центрации и осенних миграций кедровки в Украинских Карпатах // Лесн. хоз-во, лесн., бум. и деревообраб. пром-сть. – 1987. – Вып. 18. – С. 13-15.
4. Гузий А.И. Зимняя численность и экология большой синицы в спелых и пе­рестойных бучинах Карпат // Вестн. зоол. – 1988. – № 2. – С. 71-73.
5. Гузій А. І. Фауна і населення птахів ялицевих типів лісу Східних Бескид // Беркут. – 1992. – Т. 1. – С. 8-29.
6. Гузий А.И., Дубина Я.И. Орнитокомплексы лесных экосистем Росточья // Вестн. зоол.– 1992.– № 2. – С. 80-82 (автором особисто проведено обліки пта­хів, камеральну обробку зібраного матеріалу та його узагальнення).
7. Гузій А. І. Особливості гніздового і осінньо-міграційного населення птахів ду­бо­во-букових лісів Буковини // Беркут. – 1994. – Т. 3. – Вип. 1. – С. 3-8.
8. Гузій А. І. Структура і вікові сукцесії орнітоценозів грабово-букових і чисто­букових лісів Українських Карпат // Беркут. – 1994. – Т. 3. – Вип. 2. – С. 79-88.
9. Гузій А.І. Лісовий природно-заповідний фонд України – проблеми і шляхи їх вирішення // Оптимізація природно-заповідного фонду України. – К.: Ін-т зоо­ло­гії НАН України, 1994 – № 1. – С. 74-77.
10. Гузій А. І. Птахи чистобукових і грабово-букових пралісів Українських Кар­пат // Беркут. – 1995. – Т. 4. – Вип. 1-2. – С. 18-24.
11. Гузій А. І. Біотехнічні заходи і спеціальні міри по охороні птахів карпатських лісів // Практичні питання охорони птахів. – Чернівці, 1995. – С. 52-58.
12. Гузий А. И. Орнитофауна Украинского Росточья и проблемы ее охраны // Пра­ці УОТ. – К., 1996. – Т. 1. – С. 171-191.
13. Гузий А. И. Методы учетов птиц в лесах // Обліки птахів: підходи, методики, результати. – Львів-Київ, 1997. – С. 18-48.
14. Гузій А.І. Сила і спільність зв’язків птахів з факторами лісового середовища // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні. – Львів: УкрДЛТУ, 1999.– Вип. 9.12.– С. 233-236.
15. Гузій А.І. Методологія і проблеми викладання зоологічних дисциплін в сис­темі лісогосподарської освіти // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні. – Львів: УкрДЛТУ, 1996. – Вип. 5. – С. 73-79.
16. Гузій А.І. Особливості населення птахів чорновільхових лісів Розточчя // Науковий вісник: Проблеми та перспективи розвитку лісового господарства. – Львів: УкрДЛТУ. – 1998. – Вип. 9.2. – С. 199-202.
17. Гузій А.І. Просторово-типологічна динаміка населення птахів стиглих дубо­вих лісів Західного лісостепу в гніздовий період // Науковий віснтк: Лісів­ницькі дослідження в Україні.– Львів: УкрДЛТУ.– 1999.– Вип. 9.10.– С. 76-81.
18. Гузій А.І. Структура гніздового населення птахів лісостанів і чагарникових за­ростей Подільських Товтр // Науковий вісник: Дослідження, охорона та зба­гачення біорізноманіття. – Львів: УкрДЛТУ. – 1999. – Вип. 9.9. – С. 256- 261.
19. Гузій А.І. Специфіка і проблеми викладання зоологічних дисциплін у системі лісогосподарської освіти // Науковий вісник. – Львів:УкрДЛТУ. – 2000. –Вип. 10.1. – С. 73-78.
20. Гузій А.І. Орнітологічний комплекс дубових лісів Товтрового кряжу (гніздовий аспект) // Науковий вісник. – Львів: УкрДЛТУ. – 2000. – Вип. 10.2. – С. 78-80.
21. Гузій А.І. Просторово-типологічна структура населення птахів Західного По­лісся у гніздовий період // Науковий вісник. – Львів: УкрДЛТУ. – 2000. –Вип. 10.3. – С.269-272.
22. Гузій А.І. Структура населення птахів чистих соснових борів Волинського Полісся у зимовий період // Науковий вісник. – Львів: УкрДЛТУ. – 2000. –Вип. 10.4. – С.180-182.
23. Гузій А.І. Про охорону тварин у лісовому господарстві // Лісовий і мисливський журнал. – К., 2001. – № 4-5. – С. 54-55.
24. Гузій А.І. Особливості гніздового населення птахів чистих соснових борів у різних районах Західного Полісся //Науковий вісник. – Львів: УкрДЛТУ. –2001. – Вип. 1.1.– С. 10-14.
25. Гузій А.І. До питання економічної ефективності використання комахоїдних птахів у лісовому господарстві і основні характеристики структури їх населення в умовах відносно екологічно збалансованих лісових екосистем // Науковий вісник. – Львів: УкрДЛТУ. – 2001. – Вип. 11.3.– С. 71-76.
26. Гузій А.І. Порівняльна характеристика структури населення птахів березово-соснових лісів басейнів річок Б’єбж і Прип’ять у гніздовий період // Науковий вісник. – Львів: УкрДЛТУ. – 2001. – Вип.11.4.– С. 26-29.
27. Гузій А.І. Просторово-типологічна структура населення птахів Західного По­лісся у зимовий період // Науковий вісник. – Львів: УкрДЛТУ. – 2002. –Вип. 12.2. – С. 24-26.
28. Гузій А.І. Структура населення птахів дубових лісів Західного лісостепу в осін­ній період // Науковий вісник Національного аграрного університету. Лі­сівництво.– К., 2001. – Вип. 46.– С. 148-151.
29. Гузій А.І., Бокотей А.А. Рідкісні види птахів заповідника “Розточчя” і при­леглих територій // Науковий вісник. – Львів: УкрДЛТУ. – 1995. – Вип. 4. – С.175-184 (автором особисто виявлені та описані рідкісні види птахів запо­відника).
30. Бондаренко В.Д., Гузій А.І. Фауністичний ефект узлісся //Лісовий журнал. – 1994. – № 3 (163). – С. 21-23 (автором особисто проведено обліки птахів, камеральну обробку зібраного матеріалу та його узагальнення).
31. Бондаренко В.Д., Музика М.Я., Гузій А.І., Чернявський М.В. Заповідник “Медобори” здалеку і зблизька // Лісовий журнал, 1995. – № 1 (67). – С. 9-12 (ав­тором особисто зібрано матеріал про птахів, проведено його узагальнення).
32. Луговой А.Е., Гузий А.И. Методика изучения населения птиц, применяемая при мониторинговых исследованиях в лесных экосистемах Карпатского заповедника // Орнитологические исследования в заповедниках. Проблемы заповедного дела – М.: Наука, 1992. – С. 153-159.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій та нарад:

33. Гузий А. И. О лесотипологическом обосновании и орнитологическом делении Карпатских дубрав // Докл. МОИП. Общая биология. – М, 1989. – С. 124-125.
34. Гузий А. И. Динамика численности гнездового населения птиц буковых пра­лесов Карпатского заповедника // Тез. докл Всесоюз. конф. Заповедники СССР – их настоящие и будущее. Зоологические исследования. – Новгород, 1990. – Ч. ІІІ. – С. 211-213.
35. Гузий А. И. Осенне-зимнее население птиц пралесных бучин Карпатского заповедника в разные годы // Тез. докл. всесоюз. конф. Заповедники СССР – их настоящее и будущее. Зоологические исследования. – Новгород, 1990. – Ч.ІІІ. – С. 213-217.
36. Гузий А. И. Пеночка-весничка в Украинских карпатах // Матер. VI совещ. “Вид и его продуктивность в ареале. Программа ЮНЕСКО “Человек и био­сфера” (Санкт-Петербург, 23-26 ноября 1993 г.). – Санкт-Петербург: Гидроме­тео­издат, 1993. – С. 88-90.
37. Гузій А. І., Іванів М. І. Лісові орнітологічні комплекси Українських Карпат, їх сучасний стан і охорона // Міжнар. конф. Фауна Східних Карпат: сучасний стан і охорона. – Ужгород, 1993. – С. 115-117.
38. Гузій А. І. Сучасний стан облікових робіт населення птахів лісових екосистем України // Лісотехнічна освіта і наука на рубежі ХХІ століття: сучасний стан, проблеми і перспективи/ Тези міжнар. конф. – Львів, 25-30 вересня 1995 р. – Львів, 1995. – С.26.
39. Гузій А. І. Особливості орнітофауни і населення птахів Розточчя // Проблеми і перспективи розвитку природохоронних об’єктів на Розточчі/ Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Львів, 2000. – С.131-132.
40. Гузій А. І. Про доцільність доповненя Червоного списку України категорією “Підконтрольні види” // Проблеми і перспективи розвитку природохоронних об’єктів на Розточці / Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Львів, 2000. – С.134-135.
41. Гузій А. І. Сучасний стан вивчення структури населення птахів в Українських Карпатах // Національні природні парки: проблеми становлення і розвитку / Матер. міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 20-річчю Карпатського НПП. –  Яремче, 2000. – С. 89-91.
42. Гузій А. І. Основні чинники формування та проблеми охорони фауни і на­се­лення хребетних на Розточчі // Розточанський збір-2000 / Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Львів: Меркатор, 2001. – Кн.1. – С. 32-36.
43. Равкин Е.С., Бышнев С.К., Кочанов С.К., Гузий А.И. Зональне изменения суммарных показателей летнего населения птиц Восточно-Европейской и Западно-Сибирской равнин // Актуальне проблемы изучения и охраны птиц Восточной Европы и Северной Азии.– Казань, 2001.– С. 516-518.
44. Krinicki G., Soroka M., Gryniuk J.,Guziy A., Czerniawski M. Inwentaryzacja objek­tуw przyrodniczych Roztocza // Kompleksowe badania њrodowiska przy­rod­niczego Roztocza / Mat. z кonf. w Krosnobrodzie 14-15 listopada 1996. – Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1996. – S. 45-47.

Навчально-методичні роботи:

45. Гузій А.І. Тваринний світ // Навчально-краєзнавчий атлас Львівської області. – Львів: ВНТЛ, 1999. – С.11.

Гузій А.І. Вплив структури лісостанів на просторово-типологічну організацію населення птахів західного регіону України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 - лісознавство і лісівництво. - Український дер­жав­ний лісотехнічний університет, Львів, 2002.

У дисертації розглядаються питання історії формування, просторово-типоло­гічної структури і організації населення птахів у зв’язку зі складом і віком лі­состанів, типами лісорослинних умов, гетерогенністю лісових фітоценозів, роз­роблені наукові основи охорони, приваблювання, керування популяціями птахів у умовах лісогосподарського виробництва.

У формуванні лісових орнітологічних комплексів можна виділити три етапи: кінець неогену – початок антропогену, період між раннім і середнім голоценом, період від пізнього голоцену до теперішнього часу. У західному регіоні України виділено 13 лісових орнітологічних комплексів. Видове різноманіття і щільність населення птахів у різні пори року зростають від сланких чагарників субаль­пій­ського поясу і смерекових лісів у Карпатах, до передгірних, лісостепових дубових лісів і зменшуються – у соснових борах Полісся. Структура орнітологічного комп­лексу найістотніше відрізняється у протилежних за віком лісостанах (незімкнуті лісові культури – стиглі та перестиглі ліси). На узліссях одноярусних лісів щіль­ність птахів зростає, багатоярусних – зменшується. Просторово-типологічна струк­­­­тура населення птахів рівнинних лісів корелює з типами лісорослинних умов, гірських лісостанів – з висотою над рівнем моря. З переходом одного тро­фотопу в інший змінюється структура орнітокомплексу, з зростанням вологості ґрунту істотних змін в ній не відбувається.

Ключові слова: лісостан, орнітологічний комплекс, щільність, структура, на­се­лення птахів, тип лісорослинних умов.

Гузий А.И. Влияние структуры лесных насаждений на пространственно-типологическую организацию населения птиц западного региона Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельськохозяйсвенных наук по специальности 06.03.03 - лесоведение и лесоводство. - Украинский госу­дар­ственный лесотехнический университет, Львов, 2002.

В диссертации рассматриваются вопросы истории формирования, прост­ранст­венно-типологической структуры и организации населения птиц в связи с сос­та­вом, возрастом насаждений, типами лесорастительных условий, гетерогенностью лесных фитоценозов, разработаны научные основы привлечения, управления популяциями птиц в условиях лесохозяйственного производства.

В формировании лесных орнитологических комплексов можно выделить три этапа: конец неогена – начало антропогена, период между ранним и средним го­ло­ценом, период с позднего голоцена к настоящему времени. В Лесостепной зоне и Полесье существенных изменений в этом направлении не произошло.

В общей сложности в западном регионе Украины выделено 13 основных лес­ных орнитологических комплексов: горнососновых стлаников субальпийского поя­са Карпат, горных еловых лесов (подкомплексы чистых и смешанных на­саждений), темнохвойно-буковых, лесостепных пихтово-буковых, полесских сос­ново-еловых, чистых и грабово-буковых (подкомплексы горных и лесостепных насаждений), буковинских дубово-буковых, предгорных дубовых с преобла­данием дуба скального, предгорных и волыно-подольских с преобладанием дуба обыкновенного, защитных прижелезнодорожных лесных полос, волыно-подольс­ких широколиственно-сосновых, черноольховых и полесских сосновых (подкомп­лек­сы березово-сосновых и чистых сосновых насаждений) группировок.

Структура орнитологического комплекса наиболее существенно отличается в противоположных возрастных категориях лесов: в несомкнутых лесных культу­рах и в спелых и переспелых лесах. В гнездовой и осенний периоды в лесах, произрастающих в условиях бедных эдатопов (чистые еловые и сосновые насаж­дения), обилие населения птиц возрастает от вырубок к спелым и переспелым лесным группировкам, а в относительно богатых – возрастает от вырубок к не­сомкнутым лесным культурам, уменьшается в молодых насаждениях и опять уве­личивается с их возрастом. В зимний период, во всех вариантах населения птиц, их разнообразие и обилие возрастают от вырубок к переспелым лесам. Разно­образие и обилие населения птиц во все времена года возрастает от горно­сос­новых стлаников и горных еловых лесов в Карпатах к предгорным и лесостепным дубовым насаждениям и снижаются – в сосновых борах Полесья. Обилие птиц не всегда коррелирует с производительностью лесов и во многом зависит от состава и их ярусной структуры.

По происхождению в гнездовой период преобладают птицы европейского, в осеннее и зимнее время – сибирско-европейского типов фаун. Только в горно-сос­новых стланиках субальпийского пояса Карпат в гнездовой период формируется тибетско-европейский, в осенний – сибирско-тибетско-европейский типы фаун. Доля участия птиц европейского происхождения уменьшается от гнездового периода к зимнему, и от несомкнутых лесных культур к спелым и переспелым лесам, таёжного (сибирского), наоборот, возрастает.

По плотности приуроченность различных видов птиц к определенным груп­пам и подгруппам типов леса наиболее четко прослеживается в гнездовой период. В осенне-зимнее время птицы, обитающие в сходных по составу и возрасту лесах, агрегируются в группы и разница между их населением (состав, обилие) в раз­личных типах леса существенно нивелируется.

По эколого-фаунистической принадлежности численность лесных птиц увели­чивается с возрастом насаждений и от гнездового периода к осенне-зимнему. Доля участия кустарниковых видов птиц с возрастом насаждений, наоборот, сни­жает­ся.

По месту сбора корма численность птиц наземного яруса коррелирует с пло­дородием почвы и степенью развития подлеска. Обилие птиц этой группы наи­более высоко в широколиственных лесах и существенно ниже – в хвойных. Отно­сительная численность кронников уменьшается с усложнением вертикальной структуры насаждений. Во все времена года доля участия кронников наиболее вы­сока в одноярусных еловых лесах. Обилие птиц кустарникового яруса коррели­рует с развитием подлеска и подроста и наиболее высоким является в сложных многоярусных насаждениях (дубовые и черно-ольховые леса). Доля участия птиц, кормление которых связано со стволами деревьев, наиболее высока в спелых и переспелых широколиственных и сосново-широколиственных лесах. С учетом вре­мëн года, относительная численность птиц наземного яруса уменьшается от гнездового периода к зимнему, видов-кронников и птиц, связанных со стволами, наоборот, возрастает, кустарниковых птиц в условиях несомкнутых лесных куль­тур – уменьшается. В спелых и переспелых лесах численность птиц в зимнее время увеличивается.

Наибольшее количество биомассы и энергии продуцируется и трансфор­ми­руется населением птиц дубовых, широколиственно-сосновых, черноольховых, бе­резово-сосновых лесов, наименьшее – птицами чистых сосновых и еловых на­саждений. Доля участия беспозвоночных в питании птиц уменьшается от хвой­ных лесов к лиственным, семенных кормов, наоборот, возрастает. В осенне-зим­ний период в хвойных лесах птицы преимущественно питаются беспозвоноч­ными, в лиственных - семенными кормами.

Основные показатели пространственно-типологической структуры населения птиц равнинных лесов коррелируют с типами лесорастительных условий, горных лесов – с высотой над уровнем моря. От гнездового периода к зимнему возрастает агрегированность населения птиц, уменьшается коэффициент схожести, упроща­ет­ся пространственно-типологическая структура.

"Опушечный эффект" наиболее заметно проявляется в простых одноярусных насаждениях. На опушках многочисленны птицы, доминирующие в несомкнутых лесных культурах. На экотонах в горах (особенно при переходе горнососновых и  зеленоольховых стлаников в альпийские луга) опушечный эффект снижается  или исчезает.

С переходом одного трофотопа в другой изменяется структура лесного орни­токомплекса. Возрастание влажности почвы в пределах одной группы или под­группы типов леса не ведет к коренным изменениям в составе и обилии птиц и наиболее заметно проявляется в лесах с широким гигротопическим ареалом (черноольховые и сосновые сообщества). Плотность населения птиц не всегда коррелирует с производительностью лесных насаждений.

Ключевые слова: лес, орнитологический комплекс, плотность, структура, на­се­ление птиц, тип лесорастительных условий.

Guzij A.I. Influence of forest stand structure on the spatial-typological orga­nization of bird population in the western region of Ukraine. – Manuscript.

The thesis for a scientific degree of a doctor of agricultural sciences by speciality 06.03.03 – forest management and sylviculture. – Ukrainian State University of Fo­restry, Lviv, 2002.

The problems of historical forming of spatial-typological structure and organi­za­tion of bird population are cosidered in connection with structure and age of forest stands, types of vegetative conditions and heterogeneity of forest phytocenoses. The scientific principles of protection in conditions of timber production have been worked out.

The forming of the forest avicomplex can be devided into three stages: the end of Neogene – the begining of Anthropogene, the period between the early and the middle Holocene, the period from the late Holocene up to nowadays. Thirteen forest avi­complex have been separated in the western region of Ukraine. The species diversity and the density of bird population in different seasons increase from creeping dwarf shrubs of Subalpine belt and spruce forests in the Carpathians to the foothill and forest-steppe oak forests and decrease in pine forests of Polissia. The structure of avicomplex differs most of all in contrary (by age) forests stands, these are open stands and ripe and overripe forests. The bird density increases at borders of single-storied forests and decreases at those of multistoried ones.

The spatial-typological structure of bird population in flat-country forests corre­lates with types of vegetative conditions and in mountain forest stands it correlates with altitude. Side by side with transition of one trophotope into another the structure of avicomplex changes, while increasing of soil humidity doesn’t influence this structure essentially.

Key words: forest stand, avicomplex, density, structure, bird population, type of vegetative condition.

Підписано до друку 18.09.2002. формат 60х90х16.

Папір друк. Ум. друк. арк. 2.1. Наклад 150. Зам. №

Видавничий центр Львівського національного університету

імені Івана Франка

79062, м.Львів, вул. П.Дорошенка, 41.