СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Дзержинський М.Е., Воронін К.Ю., Варенюк І.М., Бузинська Н.О. Вплив стимуляторів та блокаторів адрено- і серотонінових рецепторів на морфофункціональні особливості гіпоталамо-гіпофізарно-гонадного комплексу птахів в онтогенезі // Доповіді НАН України.– 1998.– № 10.– С. 165–171.
Дзержинський М.Е., Птиця О.М., Варенюк І.М. Вплив індоламінів на електричну активність аркуатного ядра гіпоталамуса та морфофізіологію гонад птахів // Науковий вісник Національного аграрного університету.– 1999.– Вип. 16.– С. 55–57.
Дзержинський М.Е., Птиця О.М., Варенюк І.М. Вплив тестостерону на електричну активність аркуатного ядра гіпоталамуса та морфофізіологію гонад птахів // Доповіді НАН України.– 1999.– № 12.– С. 165–169.
Дзержинський М.Е., Птиця О.М., Варенюк І.М. Вплив блокади та стимуляції α-адренергічних рецепторів на електричну активність аркуатного ядра гіпоталамуса та морфофізіологію гонад птахів // Доповіді НАН України.– 2000.– № 2.– С. 153–157.
Дзержинський М.Е., Птиця О.М., Варенюк І.М. Електрична активність аркуатного ядра гіпоталамуса та морфофункціональна характеристика гонад птахів при блокаді та стимуляції β-адренергічних рецепторів // Фізіологічний журнал.– 2000.– Т. 46, № 3.– С. 38–44.
Дзержинський М.Е., Варенюк І.М., Барчук Р.О. Вплив блокади та стимуляції дофамінових рецепторів на функціональну активність гіпоталамо-гонадного комплексу птахів (морфометричне та електрофізіологічне дослідження) // Науковий вісник Національного аграрного університету.– 2000.– Вип. 24.– С. 32–36.
Варенюк І.М., Дзержинський М.Е. Корелятивні взаємозв’язки між електрофізіологічними і морфометричними показниками аркуатного ядра гіпоталамуса та морфометрія сім’яників в ході статевого дозрівання птахів при дії моноамінів і тестостерону / Київський національний університет імені Тараса Шевченка.– Київ, 2000.– 20 с.– Укр.– Деп. в ДНТБ України 11.12.2000, № 212– Ук 2000.
М.Е. Дзержинський, О.М. Птиця, К.Ю. Воронін, І.М. Варенюк, Н.О. Бузинська. Участь адрено- та серотонінергічних систем головного мозку в регуляції репродуктивної системи самців птахів в ранньому постнатальному онтогенезі // Матеріали XV з’їзду Українського фізіологічного товариства.– Фізіологічний журнал.– 1998.– Т.44, № 3.– С. 208.
Dzerzhinsky M.E., Voronin K.Y., Pazyuk L.M., Buzinska N.O., Varenyuk I.M. Brain neuromediators in mechanisms of hypothalamic control of endocrine glands // 19-th conference of European comparative endocrinologists. Programme and abstract.– Nijmegen (Netherlands).– 1998.– P. 21.
Dzerzhinsky M.E., Varenyuk I.M., Ptitsa O.M. Influences of catechol-, and indoleamines, and testosterone on the hypothalamic arcuate nucleus electrical activity and testicular morphophisiology in birds during maturation // International conference on bird reproduction.– Tours (France).– 1999.
Dzerzhinsky M.E., Varenyuk I.M., Barchuk R.O., Ptitsa O.M., Voronin K.Y., Buzinska N.O. Correlation between electrical activity and morphology of arcuate nucleus under the influence of monoamines and melatonin during sexual maturation in bird // 20-th conference of European comparative endocrinologists. Programme and Abstract.– Faro (Portugal).– 2000.– P. 102.
АНОТАЦІЯ
ВАРЕНЮК І.М. Вплив моноамінів та тестостерону на електричну активність аркуатного ядра гіпоталамуса та гістофізіологію гонад птахів.– Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 14.03.09.– цитологія, гістологія, ембріологія.– Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001.
Вивчався вплив тестостерону, катехоламінів, серотоніну та мелатоніну на електричну активність (ЕА) аркуатного ядра (АЯ) гіпоталамуса і гістофізіологію АЯ та гонад під час статевого дозрівання самців японських перепелів.
Показано, що в ЕА АЯ гіпоталамуса птахів переважають хвилі δ-ритму. Під час статевого дозрівання в нормі у цьому ядрі зростає спектральна потужність δ1- і δ2-ритмів, а спектральна потужність θ-, α- і β-ритмів суттєво не змінюється. Катехоламіни головного мозку прискорюють статеве дозрівання птахів через α-, але не через β-адренорецептори; а серотонінергічна та дофамінергічна системи головного мозку сповільнюють ці процеси. Введення мелатоніну вранці і ввечері в малій дозі й увечері у великій дозі прискорює, а введення вранці у великій дозі – не викликає суттєвих змін швидкості статевого дозрівання птахів. Такі зміни функціональної активності репродуктивного комплексу під впливом моноамінів супроводжуються відповідними змінами ЕА АЯ гіпоталамуса. Встановлено наявність прямої кореляції між спектральною потужністю δ-, и- і б-ритмів ЕА АЯ та каріометричними параметрами нейроцитів цього ядра.
Ключові слова: японські перепели, сім’яники, аркуатне ядро, гіпоталамус, електрична активність, катехоламіни, серотонін, тестостерон, мелатонін.
АННОТАЦИЯ
ВАРЕНЮК И.Н. Влияние моноаминов и тестостерона на электрическую активность аркуатного ядра гипоталамуса и гистофизиологию гонад птиц.– Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 14.03.09.– цитология, гистология, эмбриология.– Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2001.
Изучалось влияние тестостерона, катехоламинов, серотонина и мелатонина на динамику электрической активности аркуатного ядра гипоталамуса (АЯ) и на морфометрические характеристики семенников и нейроцитов АЯ у самцов японских перепелов (Coturnix coturnix japonica) во время полового созревания.
Результаты проведëнных исследований показывают, что в электрической активности АЯ японских перепелов преобладают медленные колебания (δ-ритм), которые составляют 60-80 % от мощности всего измеряемого спектра. На отрезке от 4,5 до 6 недель постнатальной жизни перепелов (то есть, во время полового созревания) в норме спектральная мощность δ1- и δ2-ритмов в АЯ постепенно возрастает, а спектральная мощность θ-, б- и в-ритмов изменяется слабо. Моноаминэргические системы головного мозга вызывают изменение скорости полового созревания: адренэргическая система ускоряет половое созревание (главным образом, через α-адренорецепторы), а дофаминэргическая и серотонинэргическая системы – замедляют этот процесс. Влияние мелатонина зависит от дозы и времени введения: введение мелатонина утром и вечером в малой дозе и вечером в большой дозе ускоряет, а введение утром в большой дозе – не вызывает существенных изменений скорости полового созревания птиц. При этом электрическая активность АЯ изменяется таким образом, что введение препаратов, ускоряющих половое созревание, ведëт к более быстрому и сильному возрастанию спектральной мощности основных ритмов электрической активности АЯ, а введение препаратов, замедляющих половое созревание – вызывает обратные изменения. Установлено наличие прямой корреляционной связи между спектральной мощностью δ-, и- и б-ритмов электрической активности АЯ и кариометрическими параметрами нейроцитов этого ядра. Изменения морфометрических характеристик семенников также очень часто следуют изменениям электрической активности АЯ, поэтому изменения спектральной мощности δ-, и- и б-ритмов у птиц опосредствованно свидетельствуют также и о соответствующих изменениях функционального состояния гипоталамо-гонадного комплекса в целом.
Ключевые слова: японские перепела, семенники, аркуатное ядро, гипоталамус, электрическая активность, катехоламины, серотонин, тестостерон, мелатонин.
SUMMARY
VARENYUK I.M. Influences of monoamines, and testosterone on the hypothalamic arcuate nucleus electrical activity and testicular histophysiology in birds.– Manuscript.
Dissertation for candidate degree in biology by speciality 14.03.09.– histology, cytology, embryology. Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2001.
Effects of catecholamines, indolamines, testosterone and melatonin both on the developing electrical activity (EA) of hypothalamic arcuate nucleus (ARC) and morphology of testis and ARC neurocytes during maturation in birds (Coturnix coturnix japonica) were tested.
It was shown that slow д-frequency prevails in ARC EA. During sexual maturation, ARC spectral power enlarges in д1- and д2-frequencies, while in и-, б-, and в-frecuencies it does not change. Catecholamines are determined to cause earlier puberty via б-, not в-adrenoreceptors; serotonin and dopamine cause some delay in maturation. Morning and evening melatonin treatment at low dose as well as evening melatonin treatment at high dose seem to activate hypothalamic-gonadal axis, while evening high-dose melatonin injections had no influence on gonads. Such morphological changes corresponds to changes of ARC EA. The clear correlation was found between ARC spectral power in д-, и-, б-frecuencies and size of ARC neurocytes’ nuclei.
Keywords: Japanese quail, testis, arcuate nucleus, hypothalamus, electrical activity, catecholamine, serotonin, testosterone, melatonin.
| 
