ВИСНОВКИ
У дисертації узагальнене та вирішене актуальне наукове завдання, що полягає в розробленні концепції й теоретико-методологічних основ формування системи державного управління соціально-економічним розвитком монофункціональних міст України.
Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета і завдання дослідження дають змогу зробити такі висновки й запропонувати рекомендації.
1. Аналіз використаних джерел та проведені дослідження показали, що тема дисертації в цілому спеціально не досліджувалась, хоча окремі її аспекти були предметом уваги вчених і практиків. Теорія управління соціально-економічним розвитком міста в Україні перебуває сьогодні на стадії формування.
2. Аналіз законодавчо-нормативної бази та відповідність її потребам розробки й реалізації програм розвитку монофункціональних міст показав, що ефективність розв’язання проблем регіонального розвитку, становлення місцевого самоврядування та вдосконалення відносин “центр-регіони” залежать від правового поля, необхідного для розробки та реалізації державної регіональної політики, чіткого розподілу функцій та координації діяльності державних органів управління різного рівня у сфері територіального розвитку.
3. В основу дисертаційної роботи покладено системний підхід до визначення змісту поняття “монофункціональне місто” та обгрунтування того, що в процесі управлінні монофункціональними містами необхідно їх розглядати як міста-корпорації або міста-підприємці, що являють собою адміністративно-територіальні утворення, які об’єднують місцеві соціальні, політичні й економічні ресурси в єдиний взаємопов’язаний організаційно-виробничий комплекс. Модель управління соціально-економічним розвитком монофункціональних міст базується на засадах партнерства і є сукупністю науково обгрунтованих методів та принципів, що становлять методологію управління адміністративно-територіальними одиницями в умовах підвищення нестабільності і містить значний потенціал щодо підвищення ефективності прийняття управлінських рішень з боку державних органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування. При цьому основою для розробки генерального плану і програм соціально-економічного та культурного розвитку, а також різних місцевих програм має стати Програма розвитку міста.
4. Сталий розвиток економіки має починатися з усунення причин деградації монофункціональних міст, передусім з працевлаштування їх населення. Особливо актуально це для регіонів з найгустішою мережею малих монофункціональних міст. Потрібне скорочення рівня безробіття, створення сприятливих економічних, фінансових та соціальних умов щодо заохочення населення до створення і ведення власної або колективної справи. Такий підхід не потребує від держави значних інвестицій, її зусилля спрямовуватимуться переважно на створення відповідної нормативно-правової, психологічної і суспільно-політичної бази підтримки підприємництва.
Для здійснення політики розвитку регіональні та місцеві органи повинні мати відповідні економічні та фінансові можливості. Важливого значення набуває ефективне використання бюджетних коштів та їх спрямування на задоволення найбільш актуальних регіональних потреб.
5. Установлено, що однією з ключових проблем в Україні є диспропорція соціально-економічного розвитку регіонів. Поглиблення дисбалансу соціально-економічного та культурного розвитку суттєво ускладнює проведення єдиної політики соціально-економічних перетворень, формування загальнодержавного ринку товарів і послуг, посилює загрозу виникнення регіональних криз, дезінтеграції національної економіки.
Монофункціональні міста, що виникли на базі атомних електростанцій, істотно відрізняються від шахтарських та інших монофункціональних міст. Вони “молоді”, як за строком свого існування, так і за віком мешканців. Чисельність населення в них поки що не скорочується, вони мають перспективи подальшого розвитку на існуючій містоутворюючій базі, звичайно, за наявності певних техногенних, економічних та інших умовах. Тому тут основною проблемою є не стільки фізичне збереження міст, скільки управління їх соціально-економічним розвитком на основі вже існуючої господарської профілізації з упровадженням нових форм господарювання.
6. У процесі дослідження визначено критерії віднесення населеного пункту до категорії монофункціонального міста:
- специфічні види діяльності населення, пов’язані в основному з промисловістю та іншими несільськогосподарськими сферами діяльності;
- концентрація житлового фонду, що характеразується відповідним типом містобудування;
- чисельність і висока густота населення;
- велика питома вага працюючих на містоутворюючому профільному (профільних) підприємстві (підприємствах) у загальній чисельності зайнятих у місті. Якщо цей показник перевищує 50%, то без будь-яких застережень таке місто можна відносити до монофункціональних.
Використовуючи запропонований методичний підхід, було встановлено, що в Україні нараховується 122 монофункціональних міста, тобто майже третина від загальної кількості міських поселень країни.
7. Доведено, що місто Енергодар, яке функціонує на базі Запорізької атомної і Запорізької теплової електростанцій, є типовим монофункціональним енергетичним містом України. Стратегічна місія розвитку Енергодара полягає в забезпеченні високої якості життя населення, створенні адекватного міського середовища на основі розвитку міста й ефективного виконання функцій енергетичного міста. Сталий стійкий розвиток міста - це постійне збалансоване функціонування міського поселення, спрямоване на створення повноцінного життєвого середовища для сучасного і наступних поколінь на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, інженерної інфраструктури міста, поліпшення умов проживання, відпочинку й оздоровлення населення, збереження та збагачення культурної спадщини.
Визначено, що для досягнення сталого стійкого розвитку міста потрібно відійти від монофункціональності, яка нині є основою індустрії Енергодара та породжує складні соціально-економічні проблеми, пов’язані з працевлаштуванням робочої сили, комплексним розвитком економічної бази. Крім енергетики, в місті потрібно розвивати інші виробництва, зокрема переробну промисловість, насамперед високотехнологічну, а також підприємства з виробництва товарів народного споживання та надання різноманітних послуг населенню, будівельну індустрію тощо.
8. Запропоновано новий концептуальний підхід до міста, в основу якого покладено розгляд його з господарсько-економічної точки зору як корпорації. Корпоративний підхід дає змогу оптимально вирішувати питання програмного управління для такого територіального утворення, як монофункціональне місто.
Показана перспективність перетворення адміністративного управління на економічне з метою подальшого розвитку міста. При цьому відповідно до міжнародної практики місто розглядається не як благодійна організація, а як “місто-підприємець”, принциповою особливістю якого є поєднання підприємницької діяльності з оптимальним розв’язанням соціально-економічних проблем.
Місто-підприємець передбачає сутнісний підхід до того, що визначено поняттям корпорація “Місто”. Такий підхід відображає корпоративну природу економіки міста та необхідність формування управління методами міського приватно-суспільного партнерства.
9. Ураховуючи особливості програмного методу, визначені такі етапи створення проекту міської програми:
- розробка образу (моделі) програми в цілому та заходів щодо її виконання зокрема. На цьому етапі передбачається змоделювати всю програму таким чином, щоб досягти її стратегічної мети;
- аналіз існуючого бізнесу, тобто реальних процесів, у рамках яких передбачається вживати заходів, передбачених програмою;
- розробка нових і змінених процесів та інформаційних систем, які їх підтримують;
- упровадження нового бізнесу, тобто нових заходів, або включення нових до складу тих, що реалізуються.
Програма, як і бізнес-система - специфічна впорядкована сукупність робіт, задана у часі та просторі. Використання принципово нового підходу - реінжинірингу бізнес-процесів, тобто програмно-цільового підходу, дає змогу усунути попередні недоліки в управлінні, пов’язані із відсутністю ринкового середовища його здійснення.
Виконане дослідження дає змогу запропонувати такі рекомендації:
- для регулювання роботи енергоринку урядові необхідно прискорити внесення змін до податкового законодавства з метою оптимізації оподаткування підприємств електроенергетичної галузі, повернутися до касового методу розрахунків податків. У такому разі податки нараховуватимуться не за фактом відпуску електроенергії, а за фактичною оплатою за спожиту електроенергію. При цьому неплатоспроможний споживач буде відключатися від мережі, а для тих споживачів, відключення яких неприпустиме, необхідно передбачити механізми розрахунків, гарантовані державою. Потрібно змінити систему оподаткування підприємств енергетичної галузі, взявши за базу оподаткування реалізацію (оплату), а не валовий доход (відвантажену продукцію);
- одним з напрямів найшвидшого розв’язання проблеми зайнятості населення монофункціональних міст може стати в сучасних умовах розвиток у них малого підприємництва, звичайно, з ініціативи місцевої влади, а також за умови залучення коштів населення. Необхідно розробити Програму державної підтримки підприємництва, особливо в малих монофункціональних містах;
- для підвищення зацікавленості населення в розвитку енергетики з жителів населених пунктів, що входять до 30-кілометрової зони розміщення атомних електростанцій, плату за спожиту електроенергію не стягувати або ввести пільговий режим розрахунків (не більше від 25%);
- ураховуючи роль Енергодара в енергетичній безпеці України, передбачити в Державному бюджеті України виділення окремим рядком нормативів формування міського бюджету з урахуванням бюджету розвитку, що визначено проектом завершення будівництва і введення Запорізької атомної електростанції в цілому;
- з метою створення цільового фонду соціально-економічного розвитку території, розпорядником якого має бути міська рада, одну тисячну частину відпускної ціни кожного кіловата виробленої Запорізькою тепловою та Запорізькою атомною електростанціями електроенергії необхідно направляти в зазначений фонд. В умовах часткового розрахунку за електроенергію, що відпускається в алгоритмі розрахунків Національної атомної енергетичної компанії “Енергоатом” та Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” з атомними та тепловими електростанціями, брати до уваги пропорційне відрахування коштів до фонду соціально-економічного розвитку території;
- для посилення відповідальності перед органами місцевого самоврядування в частині наповнення місцевого бюджету необхідно вирішити на рівні уряду питання повернення статусу юридичних осіб Запорізькій атомній і Запорізькій тепловій електростанціям.
Складна та багатоаспектна проблема дослідження, звичайно, не вичерпується питаннями, розглянутими в дисертації. Це вимагає подальших досліджень щодо взаємодії економічного, соціального, екологічного й природного компонентів сталого розвитку монофункціональних міст.
Потребують вивчення також такі питання: несформованість муніципальної економіки, існування певних протиріч щодо функціонування місцевої влади, необхідність удосконалення та приведення у відповідність з Конституцією України деяких положень законодавчих актів, що регулюють розвиток міста, формування комунальної власності та місцевих фінансів, недостатнє використанння новітніх методів планування та прогнозування місцевого розвитку.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
- Васильєва О.І. Відхід від монофункціональності - основний пріоритет міського розвитку // Упр. сучас. містом. - 2001. - № 4-6 (2). - С.128-133.
- Васильєва О., Ханін В. Бюджетний кодекс України з позицій монофункціональних міст // Упр. сучас. містом. - 2001. - № 10 - 12 (4). - С.134-142. - Авторських - 5 с.
- Лебединська О.Ю, Васильєва О.І, Єгоров О.М. та ін. Монофункціональні шахтарські міста: регулювання розвитку. - Ужгород: Патент, 2002. - 263 с. - Авторських - 35 с.
- Васильєва О. Енергодар. 30 років місту енергетиків. - Запоріжжя, 2000. - 38 с.
- Васильєва О.І. Монофункціональні міста України в регіональній політиці держави // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнародною участю. Київ, 29 трав. 2003 р. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. - Т. 2.
- Васильева А.И., Местулова Е.Г. Оценка готовности руководителей к опытно-экспериментальной работе // Методология и методика эксперимента: Материалы III Межвуз. науч.-практ. конф. аспирантов и соискателей. Санкт-Петербург, 17-18 февр. 1997 г. – СПб.: Изд-во Санкт-Петербург. гос. ун-та, 1997. - С. 33-34. - Авторских - 2 с.
АНОТАЦІЇ
Васильєва О.І. “Управління соціально-економічним розвитком монофункціональних міст України”. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.04 – місцеве самоврядування. – Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2004.
У дисертації визначена сутність і зміст поняття “монофункціональне місто”, кількість монофункціональних міст в Україні; проведено їх класифікацію за чисельністю населення та типологію за господарським профілем. Розроблено критерії віднесення населеного пункту до категорії монофункціональних міст.
Доведено, що Енергодар є типовим монофункціональним містом, яке функціонує на базі Запорізької атомної і Запорізької теплової електростанцій. Визначені перспективи функціонування атомної електростанції як містоутворюючого підприємства міста. Розкрито специфічні соціально-економічні та екологічні риси монофункціонального міста, яке сформувалося на базі теплової та атомної електростанцій.
Обґрунтовано, що сталий розвиток економіки потрібно розпочинати з усунення причин деградації монофункціональних міст, передусім з працевлаштування їх населення. Необхідно скоротити чисельність безробітних, створити сприятливі економічні, фінансові та соціальні умови для заохочення населення до створення й ведення власної або колективної справи. Такий підхід не потребує від держави значних інвестицій, її зусилля спрямовуватимуться переважно на створення відповідної нормативно-правової, психологічної та суспільно-політичної бази підтримки підприємництва.
Слід передбачити впровадження механізму державного стимулювання регіонального розвитку, спрямованого на підвищення ефективності використання потенціалу регіонів, у тому числі депресивних, концентрацію державних та місцевих ресурсів на розв’язанні регіональних та місцевих проблем, а також на створенні умов для забезпечення комплексного розвитку малих міст, покращання інвестиційного клімату, стану міського господарства, умов життєдіяльності населення.
Розроблено і вдосконалено форми і методи управління містами з моногалузевою структурою виробництва, програмно-цільове управління монофункціональним містом.
Ключові слова: монофункціональне місто, містоутворююче підприємство, програмно-цільове управління, органи місцевої влади, місцеве самоврядування, регіональне управління, система розселення.
Васильева А.И. Управление социально-экономическим развитием монофункциональных городов Украины. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.04 – местное самоуправление. - Национальная академия государственного управления при Президенте Украины. – Киев, 2004.
В диссертации на основе анализа законодательной и нормативной базы, научной литературы, отечественного и зарубежного опыта по проблематике управления городами с моноэкономической структурой производства установлено соответствие законодательно-нормативной базы Украины потребностям разработки и реализации программ развития монофункциональных городов.
Определены сущность и содержание понятия “монофункциональный город”, количество монофункциональных городов в Украине, критерии, по которым населенный пункт относится к категории монофункциональных городов; осуществлены классификация этих городов по количеству жителей и типология согласно хозяйственному профилю.
На примере энергетического города Энергодара дан анализ производственно-территориального комплекса монофункционального города, социальной инфраструктуры и экологической обстановки.
Доказано, что Энергодар - типичный монофункциональный город. Выделены специфические социально-экономические и экологические черты города, который сформировался на базе Запорожской атомной и Запорожской тепловой электростанций. Определены перспективы функционирования атомной электростанции, которая является одним из градообразующих предприятий города.
Акцентируется внимание на том, что Енергодар уникален, поскольку на его территории сконцентрировано 20% установленной мощности всей энергетики Украины и производится около 30% всей электроэнергии страны.
Ускоренное развитие энергокомплекса является одной из приоритетных задач исполнительной власти в обеспечении энергетической безопасности Украины. Для энергетических предприятий, расположенных на территории города, реализация задач, определенных Концепцией энергетической безопасности Украины, усложняется ввиду близких сроков вывода из эксплуатации энергоблоков Запорожской атомной электростанции (2014-2019 годы) и Запорожской тепловой электростанции (2004-2008 годы), а также из-за сравнительно близких сроков отработки проектного ресурса гидроэлектростанций Днепровского каскада. Поэтому постепенный вывод из эксплуатации энергоблоков Запорожской атомной и Запорожской тепловой электростанций, которые отработали свой проектный ресурс, усложнит обеспечение электроэнергией потребителей юга Украины, приведет к потере уникальной промышленной инфраструктуры, интеллектуального потенциала региона.
Диспропорции в социально-экономическом развитии регионов - одна из существенных проблем в Украине. Из-за усиления дисбаланса социально-экономического и культурного развития серьезно усложняется проведение единой политики социально-экономических преобразований, возрастает угроза региональных кризисов.
В Украине сегодня насчитывается 122 монофункциональных города, в которых проживает 27% общей численности городского населения страны.
Они есть в каждом регионе Украины. Наибольшее количество их расположено в Донецкой и Луганской областях (по 17 городов в каждой области).
В сложной социально-экономической ситуации, в которой находится Украина, наиболее пострадали монофункциональные шахтерские города Донбасса. Из-за изношенности основных фондов градообразующих предприятий, частых техногенных аварий становится неэффективным и во многих случаях невозможным перепрофилирование шахт. Украина впервые за свою историю столкнулась с новой для себя проблемой – массовым выводом из эксплуатации производственных мощностей.
Расходы государства на вывод из эксплуатации градообразующих предприятий и переселение населения города в другие населенные пункты страны стоят значительно дороже, чем реализация других вариантов обеспечения занятости населения. Примеры этому - города и села Чернобыльской зоны, город Степногорск Запорожской области, шахтерские города Донбасса.
Эффективность разрешения проблем регионального развития, развитие местного самоуправления и усовершенствование взаимоотношений “центр - регионы” зависит от правового поля, необходимого для разработки и реализации государственной региональной политики, четкого разделения функций и координации деятельности государственных органов управления разного уровня в сфере территориального развития.
Рыночные преобразования экономики в условиях кризиса требуют от органов местной власти поиска и использования нестандартных форм и методов управления такими специфическими объектами, какими являются монофункциональные города. Относительно таких городов с учетом инновационного похода (корпорация “Город”) реализация масштабного социально-экономического проекта, а именно Программы, возможна даже в сложных социально-экономических условиях.
Проанализированы и усовершенствованы формы и методы управления городами с моноотраслевой структурой производства, предложено программно-целевое управление монофункциональным городом.
Ключевые слова: монофункциональный город, градообразующее предприятие, программно-целевое управление, органы местной власти, местное самоуправление, региональное управление, система расселения.
Vasylyeva A.I. Social economic development control of multifunctional cities of Ukraine. - Manuscript.
Thesis for academic degree of candidate of sciences in public administration majoring in 25.00.04 - local government. - The National Ukrainian academy of Public Administration at the President of Ukraine. - Kyiv, 2004.
Thesis determined the essence and content of the notion “multifunctional city”, number of multifunctional cities in Ukraine as well as their classification by the number of population and typology in accordance with their economic profile.
Criteria by which a settlement refers to the category of multifunctional cities were studied.
The city of Energodar is proved as a typical multifunctional city that runs its activity on the bases of Zaporozhskaya Nuclear Power Station and Zaporozhaksaya Thermal Power Station. Specific social economic and ecological features of the multifunctional cities formed of the basis of electtric power stations were marked. Prospective of nuclear power electric station functioning which is one of the city forming components of enterprises was determined.
Forms and methods of government of cities with monobranch structure of production were analysed and improved, and program target government of a multifunctional city was suggested.
Key words: multifunctional city, city forming enterprise, program target government, local government, regional government, settle system.
| 
