Библиотечный каталог авторефератов Украины

                                                                                                 рециркуляція                        1                        

Рис. 2. Удосконалена схема процесу поводження з відходами у містах

Донецького регіону

Матеріальні потоки:                                                         Запропоновані додаткові напрямки:

                    відходи                                                                матеріальних потоків

                    вторинна сировина

                    Інформаційні потоки                                                        інформаційних потоків

   Суб’єкти, які існують лише в окремих містах

На основі виявлених недоліків сформульовані напрямки удосконалення існуючої системи управління поводженням з відходами, згрупувавши їх наступним чином:

економічно   спрямовані:   впровадження   селективного    збору     відходів      і диференціація тарифів на цій основі, надання податкових пільг для підприємств, що будуть працювати в цій сфері, залучення інвесторів, а також спеціалізованих організацій з закордону; стимулювання населення; надання  кредитів або пільг суб’єктам господарювання на початковому етапі;

організаційно-методичні: проведення ліцензування перевізників відходів з метою підвищення якості послуг; впровадження конкурсів або відкритих торгів (тендерів) з отримання права на вид діяльності в сфері поводження з відходами на території області; підвищення екологічної свідомості шляхом впровадження інформаційного забезпечення населення.

Крім цього, запропоновано механізм усунення недоліків існуючої схеми поводження з відходами (див. рис. 2) на основі впровадження додаткових напрямків матеріальних і інформаційних потоків. Матеріальні потоки вважаємо доцільним спрямувати на склади тимчасового зберігання відходів з метою збереження цінних компонентів, що містяться у відходах, але з різних причин не видаляються на сучасному етапі і мають потенційну можливість використання у майбутньому. Інформаційні потоки (1) пропонуємо націлити на РКЦЕ з метою формування інформаційно-аналітичної системи і банку даних щодоу поводження з відходами. Це є дуже важливим моментом, так як прийняття рішень має бути аргументовано на базі достовірних і точних статистичних даних обліку і звітності та обґрунтованих висновків  експертів. Таким  чином,  показано,  що   релевантність  і  точність  даних первинної  звітності  можливо  підтвердити  тільки  на  базі результатів екологічного аудита, який  в  свою  чергу  має  отримати ці  показники за допомогою екологічногомоніторингу. Об’єктивною необхідністю впровадження зовнішнього екологічного аудита поводженням з відходами є створення цього механізму на рівні регіону. Отримані результати будуть використанні для удосконалення функції обліку, планування і контролю.

Окремо розглянуто екологічний аудит територій, спрямований на оцінку природно-ресурсного потенціалу визначеної території або адміністративної одиниці регіону і виявлення негативних природно-техногенних процесів, оцінку рівня антропогенного впливу на довкілля і ступеня екологічного ризику. На сучасному етапі в державі не оцінюється екологічний стан земельної ділянки, що не дозволяє вважати цю оцінку досить об’єктивною. У більшості випадків вартість землі завищена, так як не враховуються витрати майбутніх власників на проведення рекультивації землі, відновлення родючого шару ґрунту, на очищення земельної ділянки від різних видів відходів. Зараз при визначенні грошової оцінки земельних ділянок враховують такі коефіцієнти як: функціонально-планувальний, інженерно-інфраструктурний, інженерно-геологічний, історико-культурний, природно-ландшафтний, санітарно-гігієнічний. Вони встановлюються рішенням виконкому міської Ради, що спрощує можливість впровадження додаткового коефіцієнту на основі врахуванням місцевих умов. З метою підвищення точності оцінки вартості земельних ділянок запропоновано впровадження додаткового екологічного коефіцієнту, який враховує токсичність відходів, вірогідність негативних екологічних наслідків, цільове призначення території і додаткові капітальні вкладення на рекультивацію землі. Екологічний коефіцієнт пропонуємо розраховувати наступним чином:

де, - екологічний коефіцієнт, - коефіцієнт, що враховує ступінь безпеки (токсичності) відходів, 0,1<<1,0; - коефіцієнт, що враховує ступінь забруднення навколишнього середовища і вірогідність настання негативних екологічних наслідків, 0,2< < 0,8; - коефіцієнт, що враховує цільове призначення земельної ділянки в майбутньому, 0,9>> 0,3; - коефіцієнт, що враховує додаткові капітальні вкладення на рекультивацію землі і період їх окупності, 0,2< < 0,7; - інші коефіцієнти, що доцільно враховувати; - кількість коефіцієнтів, що враховується.

Таким чином, запропонований екологічний коефіцієнт буде варіюватися у межах від 0,35 до 0,7, знижаючи вартість забрудненої земельної ділянки, приймаючи до уваги екологічну небезпеку і економічні витрати на мінімізацію цієї безпеки. Складові частини формули (коефіцієнти) доцільно отримувати по результатах екологічного аудита поводження з відходами.

Удосконалено методику проведення екологічного аудиту поводження з відходами на підприємстві за рахунок розробки форм збору та узагальнення первинних даних щодо обсягів відходів і умов їх збереження, поточного аналізу і звітності по результатам аудита, а також класифікації інформаційного забезпечення процесу поводження з відходами. По результатам формулюється комплекс заходів, які доцільно групувати на заходи щодо зниження кількості відходів та їх токсичності, рециркуляції потоків відходів і удосконалення системи екологічного менеджменту в сфері поводження з відходами. Звітність за результатами екоаудита запропоновано складати з акту аудитування, аудиторського звіту и аудиторського висновку, який може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, а може бути відмовлено у видачі висновку. Від виду аудиторського висновку залежить подальші дії замовника аудита і результативність аудиторської діяльності: відмова від виконання рекомендацій, повторне проведення аудита або виконання рекомендацій в повному обсязі чи по окремим розділам.

На основі висновків з аудиту обґрунтовуються дані щодо екологічного стану регіону або окремої адміністративної одиниці, що дає можливість більш ефективно прогнозувати і планувати діяльність цих господарських суб’єктів, а на рівні органів виконавчої влади це дозволяє мотивувати і контролювати діяльність підприємств регіону для зниження сумарного техногенного навантаження на навколишнє природне середовище. Крім цього, ці дані дозволять раціонально розподіляти кошти екологічного фонду серед господарських суб’єктів, з огляду на екологічний ризик від діяльності кожного.

Таким чином, мають місце наступні вигоди від проведення екологічного аудита. Для підприємства – удосконалення системи екологічного менеджменту, виявлення потенційних проблем, зниження штрафів і платежів за забруднення довкілля, підвищення іміджу, зниження імовірності аварійних ситуацій, підвищення конкурентноздатності продукції. Для органів влади – зниження сумарного негативного впливу на навколишнє природне середовище в регіоні і досягнення оптимальної взаємодії техногенного і природного середовища, і, як наслідок, підвищення добробуту населення, зниження захворюваності. Для інвесторів – одержання економічної вигоди від стабільно працюючого підприємства. Для держави в цілому – отримання екологічного, соціального і економічного ефектів.

Отже, впровадження запропонованих заходів дає змогу підвищення управління поводженням з відходами в регіоні за рахунок розширення функцій екологічного аудиту в системі управління, що сприяє досягненню збалансованого соціально-економічного і екологічного розвитку регіону і держави.

ВИСНОВКИ

Одержані в ході дослідження результати у сукупності розв’язують важливу науково-практичну задачу удосконалення державного управління поводженням з відходами на рівні регіону, зокрема шляхом розвитку функцій екологічного аудита, що забезпечує мінімізацію негативного впливу відходів на довкілля і підвищення економічного ефекту від рециркуляції вторинної сировини. Суть основних висновків і пропозицій полягає в наступному:

1. В результаті аналізу, узагальнення та систематизації даних щодо поводження з відходами в Україні показано, що ці питання є особливо важливими для техногенно-навантажених територій, таких як Донецька область, на підприємствах якої щорічно утворюється біля 30% токсичних відходів відносно загальноукраїнських обсягів, а утилізується в середньому 10-15% всієї маси відходів, що обумовлено технологічними та організаційними перешкодами. Виявлені протиріччя між економічним розвитком і обсягами утворення відходів необхідно усувати як на основі технологічних і економічних важелів, так і шляхом впровадження нових механізмів управління в сфері поводження з відходами.
2. З метою підвищення результативності функціонування системи державного управління поводженням з відходами запропоновано розширення функцій екологічного аудиту, які полягають в удосконаленні системи первинного обліку в сфері поводження з відходами, у формуванні універсального інформаційного банку даних і налагодженні процесу надання консалтингових послуг. Об’єктивно визначено, що результати екологічного аудита є недостатньо обґрунтованими без врахування фінансово-економічних показників діяльності і запропоновано їх отримання на основі синтезу інструментів фінансового і екологічного аудита. Удосконалено розрахунок ефективності оптимізації витрат на проведення екологічного аудита поводження з відходами шляхом додаткового врахування показників еколого-економічного ефекту.
3. У зв’язку з відсутністю в нормативних документах чіткого поділу рівнів використання внутрішнього і зовнішнього аудита, розглянуто обидва види. Розроблені рекомендації щодо впровадження процедури зовнішнього екологічного аудита в системі державного управління поводженням з відходами на рівні регіону і внутрішнього аудита в системі екологічного менеджменту на підприємстві, що дозволило отримати комплексний ефект: еколого-соціальний і економічний.
4. З метою уникнення непродуктивних етапів в процедурі проведення екологічного аудита, скорочення часу на його проведення і підготовку аудиторського звіту у зручному для замовника вигляді запропоновано удосконалення існуючої методики проведення екологічного аудита поводження з відходами на основі використання розробленої класифікації інформаційного забезпечення процесу поводження з відходами і впровадження додаткових форм збору та узагальнення первинних даних щодо обсягів відходів і умов їх узагальнення, поточного аналізу і звітності по результатам аудита.
5. Виявлення особливостей процесу поводження з відходами в містах і районах Донецького регіону дало можливість розробити схему поводження з відходами, а виявлені недоліки запропоновано уникнути шляхом впровадження додаткових інформаційних і матеріальних потоків, що знижує економічні витрати, обумовлені сучасними технологічними і економічними обмеженнями і підвищує ефективність функціонування системи управління поводженням з відходами.
6. З метою підвищення ефективності державного управління поводженням з відходами на рівні регіону запропоновано введення додаткової структурної одиниці – регіонального координаційного центру екологізації (РКЦЕ), яка забезпечує ефективний комунікаційний процес за рахунок зв’язків органів управління з елементами зовнішнього середовища і виконання нових функцій, у тому числі в еколого-аудиторській діяльності.
7. У зв’язку з тим, що оцінка вартості земельних ділянок органами Державного комітету України по земельних ресурсах здійснюється без урахування впливу відходів та з метою підвищення точності оцінки вартості земель, що призначені для довгострокової оренди або приватизації, запропоновано додатковий екологічний коефіцієнт, який враховує токсичність відходів, негативні екологічні наслідки, призначення території і необхідність рекультивації земель, що дозволяє зробити більш об’єктивну оцінку вартості земельних ділянок.

       Удосконалення державного управління поводженням з відходами на основі розвитку функцій екологічного аудита дає змогу забезпечити зниження негативного впливу відходів на навколишнє природне і соціальне середовище і підвищення еколого-економічного ефекту від рециркуляції вторинної сировини.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Шафоростова М.Н., Синельщиков Р.Г. Экологический аудит промышленных отходов как организационно-экономический инструмент рационального природопользования // Менеджер. – 1998. – № 2. – С. 90–94.

Особистий внесок: проаналізовано статистичні дані, що характеризують стан і тенденцію утворення і накопичення промислових відходів в Донецькій області.

2. Шафоростова М.М. Підвищення ефективності державного управління природокористуванням за допомогою механізму екологічного обліку та аудита // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління “Державне регулювання економічного розвитку”: серія  “Державне управління”, т. IV, вип. 29. – Донецьк: ДонДАУ, 2003. – С. 198–205.
3. Шафоростова М.М.  Удосконалення системи управління поводженням з твердими побутовими відходами шляхом впровадження екологічного аудиту // Зб. наук. праць Донецького державного університету управління “Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку”: серія “Державне управління”, т. V, вип. 33. – Донецьк: ДонДУУ, 2004. – С. 154–165.
4. Шафоростова М.М. Екологічний аудит в системі регіонального управління // Зб. наук. праць Одеського регіонального інституту державного управління “Актуальні проблеми державного управління”, вип. 1(21). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – С. 341–349.
5. Шафоростова М.М. Розвиток функцій екологічного аудиту в системі забезпечення принципу екологічної відповідальності // Менеджер. – 2005. – № 3 (33). – С. 144–147.
6. Шафоростова М.М. Розвиток екологічного аудита в системі управлінського аудита // Зб. наук. праць ДонДУУ “Фінансові механізми державного управління економікою України”: серія “Державне управління”, т. VI, вип. 49. – Донецьк: ДонДУУ, 2005. – С. 343–349.
7. Шафоростова М.М., Костенко В.К., Омельченко В.В. Удосконалення управління якістю продукції  ВАТ “Новоазовський завод мінеральної води” на основі сертифікації та екологічного аудита // Зб. наук. праць ДонДУУ: серія “Державне управління”, т. VI,  вип. 57. – Донецьк: ДонДУУ, 2005. – С. 84–89.

Особистий внесок: запропоновано проведення періодичного внутрішнього екологічного аудита на підприємстві як напрямок удосконалення функції контролю у сфері природокористування.

Статті в інших наукових виданнях

1. Шафоростова М.М.  Екологічний аудит - шлях до сталого розвитку // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. – 1999. – № 3–4. – С. 18–19.
2. Шафоростова М.Н. Экологический аудит в современной экономике Украины // Економічний вісник національної гірничої академії України, т.2. – Дніпропетровськ: РВК НГА України, 1999. – С. 252–255.
3. Шафоростова М.Н. Экологический аудит отходов // Бизнесинформ. – 1999. – № 13–14. – С. 90–92.
4. Шафоростова М.Н. Информационное и законодательное обеспечение эколого-экономического аудита промышленных отходов // Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года (Донецкая область – 2010). – Донецк: Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Юго-Восток. – 1999. – С. 160–166.
5. Шафоростова М.М., Дмитренко І.М. Екологічний аудит в контексті сталого розвитку Донецького регіону // Вісник Донецького університету економіки і торгівлі: серія “Економічні науки”, 2000. – № 7. – С. 61–65.

Особистий внесок: розглянуті основні чинники, що впливають на розвиток економіки країни, обґрунтовано необхідність обов’язкового врахування екологічних показників в контексті сталого розвитку держави.

Матеріали наукових конференцій

1. Шафоростова М.Н., Синельщиков Р.Г. Классификация и статистика свалок твердых промышленных отходов г. Донецка как необходимый этап управления их изучением и оптимизацией // Збірник доповідей VII Всеукраїнської студентської наукової конференції “Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів” (15 – 17 квітня 1997 р.), т.2. – Донецьк: ДонДТУ, ДонДУ, ДонДАУ, 1997. – С. 30-31.

Особистий внесок: зібрано дані щодо звалищ відходів міста Донецька, охарактеризовано їх стан і зроблені висновки про необхідність удосконалення системи управління цими об’єктами.

2. Шафоростова М.Н., Голубничая Н.А. Экологические проблемы Донбасса и направления их решения // Матеріали IV всеукраїнської наукової конференції студентів та аспірантів “Екологічні проблеми регіонів України” (24 – 25 квітня 2002 р.) – Одеса: Одеський державний екологічний університет,  2002. –  С. 22-24.

Особистий внесок: обґрунтовані напрямки удосконалення управління природокористуванням на прикладі Донецького регіону.

3. Шафоростова М.Н., Беляева Е.Л. Экологический аудит в системе регионального управления природопользованием // Материалы международной научно-практической конференции “Межрегиональные проблемы экологической безопасности” (15 – 16 мая 2002 г.), т.1. – Сумы – Санкт-Петербург: Сумской национальный аграрный университет, 2002. – С. 239–243.

Особистий внесок: запропоновано використання результатів екологічного аудита при розробці екологічної політики держави і екологічних програм розвитку регіону.

4. Шафоростова М.М., Бєляєв О.В. Впровадження системи екологічного менеджменту на підприємствах в сучасних умовах // Матеріали міжнародної студентської наукової конференції “Роль наук про Землю у соціальному прогресі” (22 – 23 квітня 2003 р.) – Харків: РВВ Харківського національного університету    ім. В.Н.Карамзіна, 2003. – С. 7.

Особистий внесок: показано необхідність використання результатів внутрішнього екологічного аудита для підвищення ефективності функціонування системи екологічного менеджменту на підприємстві.

5. Шафоростова М.Н. Развитие функций экологического аудита в системе регионального управления // Зб. тез доповідей VI Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (14 – 17 травня 2003 р.). – Київ: КПІ,  2003. – С. 269-270.
6. Шафоростова М.Н., Шапоренко О.И. Реформирование системы управления твердыми бытовыми отходами // Зб. Доповідей науково-практичної конференції „Розвиток, пріоритети, реалізація та перспективи процесу “Довкілля для Європи” (14 квітня 2004 р.), т.1. – Донецьк: Держуправління екології та природних ресурсів України в Донецькій області, Донецька філія ДІПК Мінекоресурсів України, 2004. – С. 86-88.

Особистий внесок: виявлення закономірностей щодо утворення і накопичення твердих побутових відходів в Донецькій області, проаналізовано процес державного управління поводженням ними і запропоновані напрямки його реформування.

7. Шафоростова М.Н. Экологический аудит отходов в системе регионального управления // Тезисы докладов конференции с международным участием “Сотрудничество для решения проблемы отходов” (5 – 6 февраля 2004 г.). – Харьков: Издательский Дом “ИНЖЕК”, 2004. – С. 195–197.
8. Шафоростова М.М., Бєляєва О.Л., Бєляєва Г.Є. Соціальний аспект переходу України до сталого екологічно безпечного розвитку // Збірка доповідей III Міжнародної наукової конференції аспірантів та студентів “Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів”, т.1. – Донецьк: ДонНТУ, 2004. – С. 180-181.

Особистий внесок: обґрунтовано необхідність врахування екологічних показників при оцінці соціального розвитку держави.

9. Шафоростова М.Н. Совершенствование системы государственного управления отходами в реализации концепции устойчивого развития // Збірка доповідей міжнародної науково-технічної конференції “Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості” (18 – 22 травня 2004р.), – Кривий Ріг: Криворізький технічний університет, 2004. – С. 29-35.
10. Шафоростова М.Н. Законодательное обеспечение экологического аудита отходов в Украине // Збірка доповідей науково-практичної конференції “Екологічні проблеми індустріальних мегаполісів” (01 – 04 червня 2004 р.), – Донецьк – Авдєєвка: Донецький національний технічний університет, 2004. – С. 154-155.
11. Шафоростова М.Н., Омельченко В.В. Проблемы внедрения экологического аудита на современном этапе // Зб. п’ятої міжнародної студентської науково-практичної конференції “Світ молоді – молодь світу” (14 – 16 травня     2005 р.),  – Вінниця: ВІ МАУП, 2005. – С. 212 -213.

Особистий внесок: визначено проблеми впровадження екологічного аудита на сучасному етапі і запропоновано шляхи інтенсифікації розвитку у цьому напрямку.

АНОТАЦІЯ

Шафоростова М.М. Удосконалення державного управління поводженням з відходами на основі розвитку функцій екологічного аудита. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.

Розглянуто питання щодо підвищення результативності державного управління поводженням з відходами. Обґрунтовано, що для зниження негативного впливу відходів на довкілля та підвищення економічного ефекту від їх використання необхідно раціоналізувати систему управління поводженням з відходами на регіональному і державному рівнях. Запропоновано основні напрямки удосконалення державного управління поводженням з відходами на основі комплексного підходу. Показано можливості поліпшення функціонування системи управління поводженням з відходами за рахунок розширення сфери дії екологічного аудита і розвитку його функцій в  цій системі.

Ключові слова: державне управління, поводження з відходами, рециркуляція вторинних ресурсів, комплексний підхід, функції екологічного аудиту.

АННОТАЦИЯ

Шафоростова М.Н. Совершенствование государственного управления обращением с отходами на основе развития функций экологического аудита. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлениюю по специальностии 25.00.02 – Механизмы государственного управления. – Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2006.

В работе обосновано возрастание роли государства в системе управления обращением с отходами на уровне города, региона и страны. Реализация концепции устойчивого развития государства невозможна без комплексного учета всех аспектов хозяйственной деятельности, в том числе экологических. Проблемы рационального природопользования являются актуальными для любого государства, особенно для индустриально развитых стран, таких как Украина. Сформированная структура производства и её многоотраслевая направленность обусловили образование значительных объемов отходов и их накопления, что объясняется низкой степенью их утилизации. В работе выявлены причины сложившейся ситуации, которые объединены в три группы: технико-технологические (низкий уровень переработки отходов, отсутствие современных технологий переработки отдельных их видов, высокий процент износа очистного оборудования), экономические (высокие капитальные вложения в разработку новых технологий по рециркуляции отходов и значительный период их окупаемости, отсутствие налоговых льгот для предприятий, которые занимаются переработкой отходов) и организационные (низкий уровень мотивации предприятий и населения, несовершенная система государственного контроля и информационного обеспечения). Сделан вывод, что проблему обращения с отходами необходимо решать на государственном уровне.

Анализ функционирования государственной системы управления обращением с отходами, в том числе и на уровне региона, позволил выявить причины неэффективного функционирования этой системы и предложено использование результатов экологического аудита для усовершенствования действующей системы. Показаны преимущества проведения экологического аудита для отдельных хозяйствующих субъектов и для региона в целом, определено, каким образом необходимо использовать результаты аудита при принятии управленческих решений в сфере природопользования.

Обосновано повышение результативности государственного управления обращением с отходами на основе развития функций экологического аудита и определена его роль, цель и задачи в системе управления, показана целесообразность использования его результатов. Предложена классификация экологического аудита обращения с отходами. Обосновано развитие функций экологического аудита, которые состоят в усовершенствовании системы первичного учета относительно объемов отходов на региональном уровне и в формировании универсального информационного банка данных. Установлена необходимость расширения сферы действия экологического аудита в системе государственного управления путем синтеза результатов финансового аудита на этапе экономического обоснования мероприятий по обращению с отходами на уровне предприятий и при формировании экологической политики региона. Разработаны предложения по организации служб внутреннего экологического аудита и создания соответствующих специальных подразделений в системе государственного управления обращением с отходами. Усовершенствована методика экологического аудита обращением с отходами и разработаны рекомендации относительно ее практического применения. Предложено внедрение регионального координационного центра экологизации и определены его функции. Усовершенствована схема обращения с отходами на региональном уровне за счет предложения дополнительных материальных и информационных потоков. Усовершенствован механизм оценки стоимости земельных участков путем внедрения дополнительного экологического коэффициента, рассчитанного на базе результатов экологического аудита обращением с отходами.

Ключевые слова: государственное управление, обращение с отходами, рециркуляция вторичных ресурсов, комплексный подход, функции экологического аудита.

ANNOTATION

Shaforostova M. Perfection of the administrative management by the manipulation with waste on the basis of development of functions of ecological audit. – Manuscript.

The thesis for Candidate’s degree in administrative management on specialty 25.00.02 – Mechanisms of administrative management. – Donetsk state university of management of the Ministry of education and science of Ukraine, Donetsk, 2006. 

The question of increase of productivity of the government by the manipulation with waste is considered. It is proved, that for decrease in negative influence of waste on an environment and increase of economic benefit of their use it is necessary to rationalize a control system of the manipulation with waste at regional and state levels. The basic directions of improvement of the government by the manipulation with waste are offered on the basis of the complex approach. Opportunities of improvement of functioning of a control system by the manipulation with waste are proved due to expansion of sphere of action of ecological audit and development of its functions in this system.

The key words: administrative management, manipulation with waste, recirculation of secondary raw material, complex approach, functions of ecological audit.