В управлінні конкурентоспроможністю товару класичне поняття собіватрості як сума затрат, не дає чіткого уявлення про вплив на ці затрати змін властивостей товару. Тому доцільно уявити собівартість як суму затрат на реалізацію кожної окремої функції, яка формує якість товару, тобто кожній функції товару відповідає величина затрат Si , тоді собівартість визначається як:
У цьому випадку будь-яка заміна технологічної характеристики чи технології виробництва може бути оцінена з точки зору впливу на собівартість.
Кожний із елементів операційного менеджменту зображено у вигляді структурно-функціональних моделей та доповнено поясненням їх економічних механізмів.
Логічним завершенням процесу моделювання менеджменту виробничого підприємства є подання контролінгу як системи управління прибутком на чотирьох рівнях:
- Предмет підприємництва (різниця між активами та пасивами, чиста вартість, балансовий прибуток).
- Первинний показник управління – прибуток підприємства.
- Потенціал підприємства – шанс на прибуток у майбутньому.
- Важелі управління потенціалом – майстерність у менеджменті.
Контролінг розглядається як керуюча концепція підприємства, яка спрямована на ліквідацію “вузьких місць”, орієнтована на майбутнє відповідно до поставлених мети та завдань, отримання певних результатів, пов’язана з комплексним використанням методів оперативного та стратегічного менеджменту. Враховуючи ці підходи, побудовано загальну структурну модель контролінгу виробничого підприємства та розроблено алгоритм управління витратами, як його головної функції.
Впровадження системи контролінгу на вітчизняних підприємствах перебуває у проектному стані. Пов’язано це і з існуючою систему бухгалтерського обліку, і з відсутністю спеціальних служб, які б мали час і можливість проводити детальний аналіз економічних та фінансових показників діяльності підприємства з метою управління його прибутковістю. Найкраще впроваджувати на виробничих підприємствах контролінг як систему внутрішньогофірмового оперативного управління фінансовими результатами діяльності підприємства (це на ранньому етапі фінансування підприємств при адаптації до ринкових умов). Потім цей процес повинний мати більш системний характер. Особливо ефективна і бажана система контролінгу там, де створено функціональний менеджмент, де функції управління делеговані відділам і службам.
Розділ 3. “Моделювання управління виробничою системою”. Узагальнюючим та об’єднуючим компонентом загальної структури системи менеджменту виробничого підприємства є розроблена комплексна комп’ютерна система підтримки рішень для стратегічного менеджменту “АДІС” (Адміністративна Інформаційна Система) як інформаційно-вирішувальна система класу “порадницьких” інформаційних систем, що виробляє конкретне управлінське рішення, з кінцевим правом особи, яка приймає рішення. Інфологічну схему системи “АДІС” наведено на рис. 2.
Робота системи спирається на два основних комплекса дій стратегічного менеджменту:
- Стратегічного планування – як постанови перспективних (масштабних та довгострокових) цілей, збалансованих із засобами їх забезпечення.
2. Контролінгу – як безперервного корегування норми (цілей та засобів) через постійно діючі зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства.
Інструменти рішення системи “АДІС” являють собою автономні комп’ютерні програми, які викликаються з будь-якої точки роботи програмних модулей стратегічного планування, контролінгу, блоків функціонального (проблемного) менеджменту. Ці інструменти дозволяють конкретизувати управлінські дії в тій чи іншій проблемній сфері стратегічного менеджменту, створеною базою даних. Інструменти рішення реалізують такі завдання:
фактографічне прогнозування за динамічними рядами та матрицями;
сценарний аналіз для прогнозної, експертної оцінки наборів можливих станів підприємства та його зовнішнього оточення;
вибір оптимальної альтернативи – для експертного вибору найкращого варіанту альтернативного рішення будь-якої слабко структуризованої проблеми;
факторний аналіз – для відбору та формування набору показників (чинників) суттєвих для управління підприємством;
дискримінантний та кластерний аналіз для визначення у зовнішніх та внутрішніх середовищах підприємства природних груп тієї чи іншої спеціалізації та направленості (споживачів на ринку, неформального впливу серед персоналу фірму) та ін.
Рис. 2. Інфологічна схема системи “АДІС”
Просування потоків інформації в комп’ютерній системі підтримки прийняття рішень “АДІС” визначається , з одного боку, властивостями та структурою об’єкту управління – підприємство та його ринкове оточення, з другого боку – діючими методами стратегічного менеджменту. Розроблено принципи економіко-математичного моделювання, які випливають із загальних принципів системного аналізу та вимоги до показників відображення діяльності у сфері управління.
Запропоновано методику моделювання діяльності управлінських структурних одиниць (УСО) виробничої системи, яка грунтується на теорії масового обслуговування і дає можливість оптимізувати структури управління та управлінські затрати.
Розділ 4. “Організаційна перебудова підприємств: практичний аспект”. Запровадження суттєвих інновацій в галузі структурної перебудови допоможуть вивести промислові підприємства із скрутного стану. Головний напрямок таких інновацій – розукрупнення, яке передбачає створення і розвиток самостійності потенційних бізнесів, що існують всередині великих підприємств. На сьогодні практично неможливо контролювати витрати виробництва зверху, адміністративним шляхом. Вони можуть і повинні контролюватися тільки на рівні виконавців, так як саме вони зацікавлені в скороченні витрат і на практиці відчувають пряму зацікавленність своїх заходів від результатів праці.
Практика роботи з підприємствами свідчить, що для більшості з них питання реструктуризації не стали до кінця зрозумілими і, тим більше, є непорозуміння з позицій необхідності стратегічного планування. Реструктуризація це не разова компанія, а тривалий шлях структурної перебудови не тільки організаційної форми існування підприємства, але й перебудови організаційно-економічного механізму функціонування, зміна психології управлінців і працівників та мотивації їхньої праці. Спроби дати конкретні рекомендації, уніфікувати процеси структурної реорганізації без урахування специфіки діяльності як окремих галузей, так і окремих підприємств, можуть привести до того, що більшість проектів структурної перебудови залишуться нереалізованими. Але є й інший бік проблеми: після розробки реальні проекти реструктуризації залишаються важкореалізованими внаслідок того, що неопрацьовано механізм організаційно-економічних відносин тієї організаційної форми, яка утворюється в ході перебудови. Якими б не були варіанти цього механізму, головні вимоги до нього такі: орієнтація на кінцевий результат виробничої та іншої діяльності, врахування об’єктивно існуючих розбіжностей і протиріччя інтересів різних структурних підрозділів, вироблення таких засобів впливу на процес залучення у виробництво людей і предметів виробництва, які б стимулювали прагнення як працівників, так і окремих бізнес-одиниць до максимально можливого ступеня досягнення цілей, пристосованість до демократизації системи управління виробничими одиницями на різних рівнях ієрархії, яка передбачає юридичну самостійність виробничих систем структурних підрозділів в питаннях визначення цілей, вибору і реалізації засобів їх досягнення, економічну відповідальність за результати своєї діяльності.
Розроблений методологічний інструментарій щодо створення сучасної виробничої системи та механізму її управлінняя на основі підходів сучасного менеджменту був застосований при розробці проекту реструктуризації суднобудівних підприємств, а конкретно:
проведено детальне дослідження процесу управління ВАТ “Суднобудівний завод “ОКЕАН” (SWOT-аналіз), результати якого були основою для розробки системи менеджменту цього підприємства, що, в свою чергу, є результатом впровадження розробленої методології управління виробничим процесом; визначено місію підприємства, розроблено цілі його розвитку, обгрунтовано холдингову структуру як форму існування ВАТ, означено функції усіх рівнів управління та побудовано їх організаційні структури.
Реструктуризація - засіб усунення протиріччя між вимогами ринку та застарілою системою поведінки підприємства. Ринок утримує лише того виробника, який виробляє продукцію адекватну платіжеспроможному попиту. Зміни в роботі підприємства в значній мірі залежать від ефективної системи управління.
Запропонована методологія управління промисловим підприємством передбачає відокремлення стратегії розвитку підприємства в окрему ланку роботи; зміну організації оплати праці; створення системи оціночних показників (підприємства в цілому та його бізнес-одиниць); перехід на жорстке управління грошовими потоками; розширення сфери інноваційної діяльності; створення та оновлення іміджу підприємства; перебудову інформаційної системи; навчання персоналу технології поведінки в ринковому середовищі та інше.
Визначення ефективності менеджменту можна проводити різними методами. Одним із них є оцінка впливу підсумкового показника діяльності на підвищення кінцевих результатів виробничої діяльності підприємства. Сукупність функцій, які реалізуються конкретним підрозділом, розглядається як аналізуємий об’єкт (система). Характеристика об’єкту, що відображає відповідність принципам сумісності, актуалізації, зосередженості та гнучкості виконуваних функцій визначає його функціональну організованість. Економічна ефективність характеризується системою трьох показників:
ε;
Ее = р(ε); (2)
с [ c(ε);р(ε) ] ,
де ε - корисний ефект;
р(ε) – вірогідність досягнення цього ефекту;
с [ c(ε);р(ε) ] - затрати на досягнення цього ефекту до заданої вірогідності.
У даному випадку ефективність характеризується якістю виконання функцій і затратами на їх виконання, які залежать від кількості підрозділів, науково-технічного рівня, фондоозброєності (технічного оснащення), продуктивності праці.
Модель результату діяльності об’єкту (підрозділу) можна подати у вигляді:
де: W – підсумковий показник діяльності;
Wо – показник нейтральної ефективності, який має суть коефіцієнту пропорційності, що залежить від вибору масштабу та одиниць вимірювання;
N – показник, який характеризує чисельність персоналу;
φ - технічне оснащення (фондоозброєність) працівника ( виконавця ).
Сучасні умови пред’являють якісно нові вимоги до системи менеджменту в цілому, до менеджерів та бізнесменів, викликаючи більш високу напруженість їх праці, вимагають вміння цінувати час, володіння комплексом організаційних та психологічних якостей, зростає елемент творчості в їх роботі.
У зв’язку з цим змінюються критерії оцінки ефективності впровадження організаційних інновацій, до яких можна віднести і запропоновану нами систему менеджменту для виробничих підприємств.
Запропоновано експертний метод оцінки ефективності системи менеджменту. Проведена експертна оцінка думок керівників усіх ланок управління виробництвом дозволила визначити ранги показників ефективності системи менеджменту:
Ефективність запропонованої системи менеджменту:
де Pj’ та Pj – середні оцінки експертів j –го показника при старій та новій системах менеджменту відповідно; Gj - абсолютна величина значущості j–го показника.
Розроблені методики оцінки ефективності системи менеджменту запропоновано керівникам виробничих підприємств для застосування при проведенні реструктуризації.
Впровадження результатів дисертаційної роботи в навчальний процес включає концепцію стратегії навчання, зумовлюючими компонентами якої є господарська діяльність підприємства, вимоги до окремих посад та вимоги до менеджмент-тренінгу, враховуючи тенденції розвитку в галузі економіки та новітніх технологій навчання.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Загальним підсумком роботи є розробка методології управління виробничим підприємством на основі системного підходу сучасного менеджменту в умовах адаптації до ринкових умов. Це стосується вирішення таких проблем:
розробка концепції управління виробничим підприємством в ринкових умовах;
розробка принципів побудови менеджменту та створення сучасної організації, здатної функціонувати на ринку;
створення системи менеджменту виробничого підприємства та її структурування;
структурування управління підприємством з позицій горизонтально-вертикальної підлеглості;
моделювання функціональних (проблемних) менеджментів;
опис взаємодій елементів системи на різних ступенях ієрархії на функціональному рівні з метою наочності подання картини діяльності системи;
створення інформаційного та програмного забезпечення функціонування системи стратегічного менеджменту як цілеспрямованої ідеї підприємства;
розробка методики управління конкурентоспроможністю продукції;
розробка алгоритмів управління виробітками та витратами на підприємстві;
моделювання контролінгу як системи управління прибутком підприємства;
виробітка оцінюючих критеріїв функціональної діяльності проблемних менеджментів як результуючих показників системи управління підприємством;
розробка методики оцінки ефективності системи менеджменту виробничого підприємства;
розробка практичних аспектів структурної реорганізації підприємств в умовах адаптації до ринкових умов.
Конкретні результати роботи такі:
На основі дослідження існуючих підходів виявлено загальні проблеми сучасного управління на функціональному рівні. Загальний висновок такого дослідження – відсутність системного підходу до процесу управління підприємством на усіх рівнях ієрархії. Старі методи управління підприємством втратили ефективність, а нові спонукають до активних дій як у внутрішній організації справ, так і у зовнішніх господарських зв’язках, причому в останніх в особливості, оскільки саме із-зовні виходять імпульси кризи. Хоч макроекономічні умови і визначають середовище, в якому здійснюється виробнича діяльність, але вони в значній мірі є лише початковим моментом, так як багато чого залежить від уміння використовувати ці умови і можливості.
Важливою властивістю системного підходу в сучасних умовах є орієнтоване на комплексне вивчення функціонування відповідної системи і на чітке формування цілей її розвитку. Спроби узагальнити і типізувати методи організації і управління в соціально-економічних системах поки ще не мають позитивного результату.
Застосування моделювання дозволить створити таку систему і пристосувати її до умов мінливості оточуючого ринкового середовища.
Для чіткого усвідомлення місця та значення системи виробничого менеджменту в розвитку загального комплексу економічних процесів в Україні розроблена його концепція з деталізацією природи такого менеджменту, його організаційних форм, функціональних особливостей та якісних властивостей.
Основна мета розробки системи виробничого менеджменту в промисловості полягає в створенні комплексного уявлення про функції управління виробництвом на сучасному етапі розвитку економіки, яка допоможе керівникам виробничої сфери організувати й успішно розвивати виробниче підприємство та управляти операційною системою, поставляючи на ринок продукцію і задовольняючи запити споживачів.
Введено такі поняття як “операційний менеджмент” та “операційний менеджер”, які відображають процес управління технологічними операціями як складову частину (підсистему) виробничого менеджменту, що дає змогу сприйняти процес виробництва як багатофункціональну соціотехнічну систему.
Проведено структуризацію системи менеджменту виробничого підприємства, визначено її основні поняття та принципи, що є базою для застосування загальної методології при побудові моделей функціональних (проблемних) менеджментів.
Кожний вид менеджменту розглядається як керований об’єкт із певним складом елементів (функцій), структурою (логікою) реалізації функцій, певними результатами функціонування. Цей об’єкт діє через керуючі структурні одиниці: певні організаційну структуру, функції управління, стратегію, політику, що можна визначити показниками діяльності.
Формування системи виробничого менеджменту промислового підприємства в умовах адаптації до ринкових умов повинно започатковуватися на організаційно-економічних, правових, технічних засадах, направлених на перетворення структури управління, форми власності, правового статусу, здатних привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва, тобто на тій системі заходів, яка забезпечить усунення протиріччя між вимогами зовнішнього середовища (ринку) і застарілою логікою поведінки підприємства.
Запропонована горизонтально-вертикальна інваріантна структура виробничого менеджменту виробничого підприємства дає можливість чітко сформулювати цілі та функції як підприємства в цілому (на рівні генерального менеджменту), так і на послідуючих рівнях управління, а також обрати та створити певний тип організаційної структури управління виробничим підприємством.
Побудована за принципами системного підходу така структура дозволяє визначити досліджуваний об’єкт, як органічну конструкцію з її цілісністю, структурністю, взаємозалежністю, ієрархічністю, різноманіттям опису.
Основу методології сучасного управління складають організаційно- економічні моделі багатофункціонального управління виробничим підприємством. Розроблено такі моделі стосовно функціональних (проблемних менеджментів): стратегічного, маркетинг-менеджменту, кадрового, фінансового, інноваційного, екологічного, інформаційного, операційного, які розкривають організаційно-економічний механізм функціонування різних напрямків діяльності підприємства. Поглиблена структуризація цих моделей дозволяє побудувати провідні структурні підрозділи підприємства, визначити їх функції, політику відповідно до стратегії розвитку усього підприємства, створити механізм економічних відносин, виробити критерії оцінки діяльності та проводити аналіз результативності роботи за ними.
В межах операційного менеджменту (управління виробничим процесом) розроблені окремі підсистеми: оперативне управління, управління товарними ресурсами, управління продуктивністю та якістю, управління підлеглими (персоналом) як складові частини єдиної соціотехнічної системи та як елементи багатофункціональної операційної системи. Такий підхід має принципове значення для практики реструктуризації великих промислових підприємств, в ході якої створюються холдингові компанії. Дочірнім підприємствам холдингу доцільно використовувати запропонований механізм управління виробничою діяльністю, так як він забезпечує оптимальну організацію в умовах високого ступеня самостійності. Функціональні менеджменти на рівні холдингу є зовнішніми факторами, що діють на дочірні підприємства. Між ними створюється організаційно-правовий баланс інтересів.
При здійсненні оперативного управління виробництвом важливо враховувати наступні принципи: можливість реалізації системного підходу при вирішенні проблем управління; забезпечення встановлення зв’язків: науково-методичних, нормативних, матеріальних та інших; координуюча роль управління полягає не тільки у визначенні загальної мети, випливаючих із неї окремих цілей, але й в раціональному розподілі ресурсів в забезпеченні їх спільного та цілеспрямованого використання; можливість оперативно регулювати сам процес, вносити корективи в окремі рішення, пов’язувати їх з виходом програми в цілому в залежності від зміни ситуації проходження організаційного розвитку системи.
Розроблений алгоритм та методика управління конкурентоспроможністю продукції дозволить автоматизувати цей процес і проводити його при формуванні портфеля замовлень (товарної асортиментної програми), при розробці нових товарів, і, звичайно ж , при визначенні конкурентних позицій своєї продукції та продукції партнерів на ринку.
При функціональному підході до проблеми якості усі дослідження проводяться відносно функцій товару, які розглядаються з позиції їх значущості, форм прояву, сприйняття споживачем і т. інше. Таке подання якості дає можливість дослідити фактори, які визначають якість і затрати в комплексі на усіх стадіях життєвого циклу товару. Робота по підвищенню конкурентоспроможності товару повинна включати такі процедури, як: формування можливих напрямків покращення певних властивостей товару; аналіз та відбір основних властивостей, найбільш бажаних з боку покупця; порівняльний аналіз відібраних властивостей аналогічних товарів на ринку; формування цільових установок покращення властивостей виробу з урахуванням факторів затрат виробництва та технологічних обмежень; оцінка очікуваної конкурентоспроможності створюваного товару; складання технічного завдання на розробку конкурентоспроможного товару.
Системний підхід до управління якістю передбачає організацію виконання рішень в єдиному процесі формування, відтворення і підтримки якості об’єкту на усіх стадіях його “життєвого циклу” і полягає в цілеспрямованій роботі всіх служб підприємства по забезпеченню підвищення ефективності виробництва і якості роботи. Важлива роль в цій роботі відводиться підприємству.
Контролінг як система управління прибутком підприємства знаходить все вагоміше місце в організаційно-економічному механізмі вітчизняних підприємств. Запропонована модель контролінгу дає можливість чітко усвідомити цей процес, визначити його місце в структурі підприємства, умови функціонування та проводити детальний аналіз економічних і фінансових показників діяльності підприємства з метою управління його прибутком.
Узагальнені результати досліджень суті контролінгу показують, що умовами його функціонування є: наявність філософії фірми, тобто розробленої системи узгодження цілей генерального менеджменту підприємства; застосування планування, що грунтується на системі прямого і зворотного зв’язку, з циклічним аналізом планових і фактичних показників. Існування саморегульованого зворотного зв’язку з навколишнім середовищем, розроблена система обліку повних затрат і система обліку сум покриття; активізація нематеріальних факторів, таких як мотивація і можливість проявити усі особисті якості для надійного забезпечення і існування фірми. Особливо ефективна і бажана система контролінгу там, де створено функціональний менеджмент, де функції управління делеговані відділам і службам.
В межах системи контролінгу провідне місце займає управління витратами та виробіткою. Запропонований алгоритм цого процесу – важливий інструмент аналізу та контролю усього процесу виробництва, так як дозволяє організувати його ефективно з орієнтацією на кінцевий результат.
Менеджмент в області витрат повинний охоплювати сукупність методів, які з упередженням впливають на структуру та динаміку витрат в сторону їх зниження.
Важливе значення в умовах структурної перебудови підприємств повинно мати управління затратами на основі видів діяльності, яке дозволить контролювати накладні витрати шляхом виділення першопричин тих чи інших витрат. Такий підхід буде більш системним та раціональним, так як дозволить враховувати, що собівартість продукції визначається операціями, необхідними для створення: розробкою, проектуванням, виробництвом, маркетингом і сервісним обслуговуванням. Тільки зрозумівши всі операції, що входять до того чи іншого виробництва, можна управляти затратами.
Для створення ефективної та діючої системи менеджменту виробничого підприємства, яка б спиралася на чітку та обгрунтовану стратегію розвитку, розроблено комплексну комп’ютерну систему підтримки прийняття рішень (СППР) для стратегічного менеджменту “АДІС”, що призначена для вищого (генерального) керівництва підприємства. Ця інформаційно-вирішуюча система класу “порадницьких” інформаційних систем дозволяє виробляти конкретне управлінське рішення, вибирати потрібні альтернативні варіанти, змінювати чи корегувати їх і взагалі відхиляти неефективні з них.
Вимоги до інформаційного забезпечення управління в умовах динамічної кон’юнктури ринку визначаються неповнотою інформації, доступної особі, що приймає рішення (ОПР), а також неозначеністю та непередбаченістю цілей і завдань управління.
Робота системи “АДІС” спирається на два основних комплекса дій стратегічного менеджменту підприємства: стратегічного планування, як постанови перспективних (масштабних та довгострокових) цілей, збалансованих із засобами, що забезпечують їх та контролінгу, як безперервного корегування норми (цілей і засобів), зважаючи та постійно діючі зміни в зовнішніх та внутрішніх середовищах підприємства.
Запропоновані методики оцінки ефективності менеджменту мають принципове значення як для вчених, що займаються проблемами менеджменту, так і для практиків (керівників підприємств), які впроваджують нові організаційні структури та організаційні інновації. Традиційні підходи з обов’язковим розрахунком економічної ефективності в коштовному вираженні не дають об’єктивної оцінки запропонованих нововведень, так як створення нової системи менеджменту – це глибокий інноваційний процес, який охоплює не тільки економічний а, перш за все, соціально-психологічний, мотиваційний механізми людей і впливає на формування організаційної культури підприємства в цілому.
Розроблена методика оцінки ефективності менеджменту дозволить проводити цей процес більш цілеспрямовано і врахувати цілу систему результуючих показників, що характеризують якісні властивості як об’єкту, так і суб’єкту управління.
Ефективність менеджменту може оцінюватися залежністю від впливу підсумкового показника діяльності на підвищення кінцевих результатів виробничої діяльності підприємства. Сукупність функцій, що реалізується даною групою людей (підрозділом) подається як об’єкт (система), що аналізується. Характеристика об’єкта, що відображає його відповідальність принципам сучасності, актуалізації, зосередження і гнучкості виконуваних функцій, відображає його функціональну організованість.
Сучасні умови пред’являють якісно нові вимоги до системи менеджмента в цілому, до менеджерів та бізнесменів, викликаючи більш високу напруженість їх праці, вимагають вміння цінувати час, володіння комплексами організаційних та психологічних якостей, зростає елемент творчості в їх роботі. У зв’язку з цим змінюються критерії оцінки ефективності впровадження організаційних інновацій, до яких можна віднести і запропоновану авторську систему менеджменту для виробничих підприємств.
Розроблена система менеджменту виробничого підприємства та окремі його функціональні моделі впроваджені на конкретних підприємствах при проведенні процесу їх реструктуризації.
Враховуючи повідомлений урядом країни курс на реструктуризацію як усієї економіки, так і окремих її галузей та підприємств і, беручи до уваги досвід такого процесу в постсоціалістичних країнах, керівництво великих підприємств усвідомлює, що тільки ринкова реструктуризація зможе привести до докорінного злому старої структури підприємств і створення нової, більш якісної і самостійної, яка дозволить вижити в мінливих умовах ринку. Реструктуризацію потрібно розглядати як інноваційний процес в економіці країни (на макрорівні) та як стратегію розвитку підприємств при адаптації до ринкових умов (на мікрорівні). Це багатогранний творчий процес, який потребує різнобічних знань, досвіду роботи, вміння передбачати й ризикувати.
Запропонована методологія системного підходу знайшла відображення при розробці проекту реструктуризації ВАТ “Суднобудівний завод “Океан”. Прогнозований економічний ефект від створення нової системи організаційної структури управління за принципами менеджменту складає 120 тис. грн. на рік. При реалізації проекту реструктуризації за даною методологією створено економічно і фінансово самостійний підрозділ ВАТ “Суднобудівний завод “Океан” – “Котельня-Океан” по виробництву теплоенергії. Очікуваний ефект від впровадження нової форми організації роботи підрозділу підприємства за рахунок зниження накладних витрат складає 1.2 млн.грн.
Окремі теоретичні положення та практичні розробки і методики впроваджено в навчальний процес.
Список опублікованих праць за темою дисертації:
- Федулова Л. І. Організаційно-економічні моделі багатофункціонального управління виробничою діяльністю підприємства на основі сучасного менеджменту.-Миколаїв: УДМТУ, 1997.-170 с.
- Федулова Л. І. Інформаційне та програмне забезпечення функціонування системи стратегічного менеджменту “АДІС” (Адміністративна Інформаційна Система) : Науковий посібник.- Миколаїв: УДМТУ, 1997.-32 с.
- Федулова Л. И. Инновационный менеджмент: Методические указания. – Николаев: УГМТУ, 1995. – 27 с.
- Федулова Л. І. Проблеми управління промисловим підприємством. - (Препр./ УДМТУ) Миколаїв:УДМТУ, 1997. - 32 с.
- Федулова Л. І., Коблош М. О. Проблеми суднобудування: економічний аспект. – Донецьк:НАН України Ін-т економіки пром-сті, 1997. - 48 с.
Особистий внесок: ідея та теоретичне обгрунтування економічних процесів в галузі суднобудування.
- Федулова Л. И. Моделирование деятельности производственных систем // Новые информационные системы: Сб. науч. тр./ Николаев: УГМТУ, 1997.-С.45-49.
- Коблош М. О., Федулова Л. І. ВАТ “Суднобудівний завод “Океан”: шляхи виходу з кризи // Економіка України.-1997.-№11. - С. 37-42
Особисто Федуловою Л. І. запропоновано методологію розробки проекту реструктуризації підприємства.
- Коблош М. О. , Федулова Л. І. Розукрупнення і диверсифікація на конкретному прикладі // Український економіст.-1997.-№3. – С.28-29
Особистий внесок: теоретичне обгрунтування шляхів та методів розукрупнення підприємства.
- Федулова Л. І. Організаційно-методологічні аспекти реструктуризації промислових підприємств // Державний інформаційний бюлетень “Про приватизацію”.-1997.-№8.-С. 68-70.
- Федулова Л. І., Криленко В. І. Першочергові завдання ощадбанку // Вісник національного банку України.-1997. №9.- С. 49 - 50.
Особистий внесок: запропоновано та обгрунтовано стратегію розвитку такої організаційної структури як ощадний банк.
- Федулова Л. І. Управління аудиторською діяльністю // Бухгалтерський облік і аудит. – 1995. - № 8. - С. 24-26.
- Федулова Л. І. Інноваційна діяльність ВАТ “Суднобудівний завод “Океан” та шляхи її вдосконалення // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: Сб.науч.тр. / НАН Украины Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 1997. – С. 331-343
- Федулова Л. І. Аналіз інформаційної структури ВАТ “Суднобудівний завод “Океан”//Инвестиции: ресурсы, механизмы стимулирования: Сб.науч.тр. /НАН Украины Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 1997. – С. 207-216.
- Федулова Л. І. Моделювання в управлінні//Управление экономикой переходного периода: Сб.науч.тр. / НАН Украины Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 1997. – С. 305-315.
АНОТАЦІЯ
Федулова Л. І. Системне управління підприємством на основі організаційно-економічних моделей. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка підприємства і організація виробництва. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 1998.
Дисертацію присвячено питанням управління виробничим підприємством в ринкових умовах. В дисертації розроблено новий напрямок в методології управління соціально-економічними системами, який грунтується на концепції сучасного виробничого менеджменту. Розроблено організаційно-економічні моделі функціональних менеджментів як підсистеми загальної системи виробничого менеджменту, які дають можливість побудувати нову огранізаційну структуру управління виробничим підприємством та застосувати його економічний механізм в умовах ринкового оточення. Основні результати праці знайшли практичне впровадження при реструктуризації промислових підприємств.
Ключові слова: виробничий менеджмент, організаційно-економічні моделі, функціональні менеджменти, реструктуризація, економічний механізм.
Федулова Л. И. Системное управление предприятием на основе организационно-экономических моделей. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика предприятия и организация производства. –Институт экономики промышленности НАН Украины. – Донецк, 1998.
Диссертация посвящена вопросам управления производственным предприятием в рыночных условиях. В диссертации разработано новое направление в методологии управления социально-экономическими системами, которое основывается на концепции современного производственного менеджмента. Разработаны организационно-экономические модели функциональных менеджментов как подсистемы общей системы производственного менеджмента, которые дают возможность построить новую организационную структуру управления производственным предприятием и применить экономический механизм его функционирования в условиях рыночного окружения. Основные результаты работы нашли практическое внедрение при реструктуризации промышленных предприятий.
Ключевые слова: производственный менеджмент, организационно-экономические модели, функциональные менеджменты, реструктуризация, экономический механизм.
SUMMARY
Fedulova L. I. The system management of enterprise on the basic of organized – economic models. – Manuscript.
Thesis for a doctor’s degree by speciality 08.06.01 – Economy of the enterprise and organization of manufacture. – The institute of Economy Industrial. The Ukrainian National Academy of sciences (NAS),– Donetsk, 1998.
The thesis is devoted to the subject of management production enterprise under the market conditions. In thesis has been worked out he new approach to methodology of management of social-eсonomik systems. Which is based on the conception of modern produсtion management. The organized-economic models of the functioned management has been worked out as subsystems of general system of production management wich gives the possibility to build up a new organized structure of enterprise management and to apply the economic mechanism , its function under market.
The main results of work were put into practice in the restructurization of industrial enterprise.
Key words : production management , organized-economic models , functioned management , restructurization , enterprise management.
| 
