ВИСНОВКИ
Одержані наукові результати в сукупності дозволили розв’язати наукове завдання, що має важливе значення для розвитку вітчизняної науки державного управління, а саме: виявлено й обгрунтовано шляхи вдосконалення організаційних і процедурних основ процесу державного регулювання банківської системи України, що виявляється у розробці теоретичних засад цілісної національної моделі регулювання економіки України.
Проведене дисертаційне дослідження дало змогу сформулювати наступні висновки.
1. Розвиток банківської системи України у 2002 році визначається передусім цілями і завданнями її реформування. Вирішення цих завдань дасть змогу забезпечити умови для подальшого підвищення фінансової стійкості банківської системи, більш активної участі банків у кредитуванні реального сектора економіки водночас зі збереженням виваженого підходу до видачі кредитів та інвестування коштів, розширення ролі банківських продуктів, операцій з кредитування малого і середнього бізнесу, іпотечне кредитування і споживчий кредит, а також розвитку транспарентної банківської діяльності і конкуренції на ринку банківських послуг.
2. Одним із важливих наукових результатів виступає опрацювання й обгрунтування міждисциплінарної методології аналізу державної політики регулювання банківської системи в Україні. Ця методологія поєднує підходи різних соціально-наукових галузей, насамперед наук з державного управління, економічних, політичних, соціологічних, юридичних і психологічних.
Національному банку України необхідно спрямувати свою роботу у цьому аспекті за наступними напрямами:
– удосконалення та наближення до міжнародних стандартів обліку, бухгалтерської та фінансової звітності банків;
– удосконалення системи обов’язкових нормативів шляхом підвищення ефективності їх регулюючого впливу на рівень ризиків банків;
– розвиток практики оцінки ризиків на консолідовані основі, в тому числі, шляхом включення операцій з небанківськими організаціями, що входять до складу банківських груп.
Як і раніше, актуальним є рівень досконалості методики аналізу фінансового стану як окремих банків, так і банківської системи в цілому.
3. У роботі доведено, що у вирішенні проблем забезпечення фінансової стійкості банківської системи важливе значення мають відіграти заходи щодо удосконалення вимог, що висуваються на стадії ліцензування банківської діяльності. Особливу увагу необхідно приділяти аналізу фінансового стану засновників банків та вивченню можливого впливу взаємозалежності засновників (учасників) та їх корпоративних груп на діяльність банків. Більш пильно придивлятися до структури реальних вкладників банків, здатності банків виконувати пруденційні норми діяльності після реорганізаційних процедур, більш суворо оцінювати якість управління банком.
Значну увагу слід приділяти продовженню роботи щодо виведення з ринку банківських послуг нежиттєздатних банків, чия присутність на ринку негативно відбивається на довір’ї кредиторів та інвесторів до банківської системи в цілому.
4. Повнота дослідження формування державної політики регулювання банківської системи досягається шляхом обов’язкового сполучення трьох аспектів. Першим з них є зміцнення ринкової дисципліни, з посиленням контролю за відображенням у обліку та звітності реального стану справ у банку. Факторами підвищення ефективності даної роботи є законодавче надання Національному банку України права здійснювати переоцінку активів та зобов’язань банків, а також коригування величини капіталу банку.
Другим виступає підвищення транспарентності банківської діяльності шляхом розширення переліку показників та вимог щодо регулярності публікацій банками інформації про свій фінансовий стан, а також встановлення перепон для доступу на ринок банківських послуг економічно нестійких господарських суб’єктів та осіб з сумнівною діловою репутацією.
Третім компонентом є підвищення рівня довіри господарських суб’єктів та окремих осіб до банківського сектору, партнерів по бізнесу і до національної економіки.
- Результати аналізу стану банків в Україні переконують, що він потребує значних змін – переходу від поточного аналізу до перспективного. Повинен змінюватися сам зміст банківського аналізу. Розрахунок втрати коштів здійснюється шляхом контролю за формуванням і використанням банківських ресурсів, станом кредитних, розрахункових, касових та інших банківських операцій, оцінки якості і структури активів, визначення дефіциту коштів банку (пасивне сальдо руху коштів) та перевищення суми залучених та власних коштів над сумою активів, реальних щодо повернення. Показник суми втрати коштів використовується для здійснення подальшого аналізу їх втрат по відношенню до статутного капіталу, основного капіталу, загальних активів, а також визначення співвідношення реальних до повернення активів до зобов’язань.
Реструктуризація – один з основних шляхів оздоровлення банківської системи, зокрема формування її нової конфігурації із застосуванням заходів щодо санації, реорганізації та ліквідації банків.
- Досліджено ступень реалізації Базельських принципів ефективної системи нагляду за банківською діяльністю, що дає можливість проаналізувати реалізацію мінімально необхідних умов забезпечення ефективності банківського нагляду, які застосовуються при розгляді питання членства України в Європейському Союзі.
- Урахування основних наукових результатів дослідження, вітчизняного й зарубіжного досвіду і потреб сучасного розвитку ринкової економіки дає змогу сформулювати такі практичні рекомендації для органів державного управління України:
- інтересам України виповідає стратегія, орієнтована на функціонування декількох великих багатопрофільних банків, тому що тільки такі банки спроможні надати весь комплекс сучасних послуг значній кількості клієнтів, акумулювати достатні фінансові ресурси та здійснювати перерозподіл між секторами економіки, задовольняючи попит великих підприємств і кредитні ресурси, забезпечити перетік грошової маси з одних регіонів до інших, а також залучати іноземний інвестиційний капітал. Це може бути вирішено банками з державною часткою.
- виходячи з того, що управління ризиками банку є важливим аспектом його діяльності, необхідно розробити Положення про управління ризиками банків, яке б регулювало ідентифікацію, вимірювання, оцінку, обмеження та контроль усіх основних ризиків;
- правові норми чинного законодавства, які передбачають відповідальність засновників (учасників) і керівників банків, мають декларативний характер і на практиці застосовуються досить не часто і неефективно.
Вказані проблеми слід вирішувати шляхом внесення у чинне законодавство змін, які б передбачали реальну громадсько-правову, кримінальну чи адміністративну відповідальність засновників (учасників) і керівників банків за незадовільний фінансовий стан банків і неприйняття усіх необхідних заходів щодо попередження втрати платоспроможності;
- необхідно вносити зміни до правил організації фінансової та статистичної звітності і приводити їх до норм міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;
- для забезпечення зростання професійної компетенції та створення еліти висококваліфікованих представників банківської справи, для впровадження прогресивних змін у банківському секторі потребує наукового обгрунтування і впровадження система добору кадрів, здійснення незалежної та неупередженої оцінки якості професійного навчання і професійної придатності фахівців у сфері банківської діяльності на певних посадах, а також їх розвитку упродовж усього періоду трудової діяльності ( планування кар’єри);
- важливим є створення інформаційно-методичного ресурсу професійного навчання фахівців банківської справи, який повинен включати розроблення та систематичну актуалізацію відповідних баз даних нормативно-правових організаційно-розпорядчих активів, науково-методичних довідкових та інших документів та матеріалів.
Список ОПУблікОВАНИХ АВТОРОМ пРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Донченко Л.О., Кірєєв О.І. Організація нагляду та контролю за діяльністю банківської системи України // Вісн. УАДУ – 2000. – № 1. – C. 85-94.
2. Донченко Л.О. Шляхи зміцнення банківської системи України // Вісн. УАДУ – 2002. – № 2. – С. 81-89.
3. Донченко Л.О. Державне регулювання і контроль валютних операцій // Актуальні проблеми державного управління / Одеський філіал УАДУ при Президентові України. – 2002. – № 12. – С. 132-141.
4. Донченко Л.О. Реорганізація та фінансове оздоровлення банків // Зб. наук. статей ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конференції “Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України”. - Харків, 2002. – С. 60 – 61.
5. Донченко Л.О. Проблемні банки – головний біль банківської системи країни // Вісн. Національного банку України. – 2000. – № 10. – С. 6-7.
6. Донченко Л.О. Штрихи до історії розвитку кредитної системи Російської імперії // Вісн. Національного банку України. – 2001. – № 8. – С. 49-53.
7. Донченко Л.О. Проблемний банк. Енциклопедія банківської справи України. - К.: Молодь, 2001. – С. 440-441 (0,12 друк. арк.).
8. Донченко Л.О. Акціонерний комерційний український банк “Відродження” // Енциклопедія банківської справи України. - К.: Молодь, 2001. – С. 139-140.
9. Донченко Л.О. Акціонерний банк “INKO” // Енциклопедія банківської справи України. – К.: Молодь, 2001. – С. 266.
АНОТАЦІЇ
Донченко Л.О. Державне регулювання банківської системи України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02. – механізми державного управління. – Українська Академія державного управління при Президентові України, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено розробці теоретичних засад цілісної національної моделі регулювання банківської системи. У роботі дано оцінку державного регулювання банківської системи в умовах трансформації української економіки. Обґрунтовано необхідність переходу від регулювання банківської системи, як залучення і розміщення коштів до регулювання банківської системи як фінансового інституту. Проведено комплексний аналіз суті і змісту державного регулювання банківської системи. Запропоновано шляхи зміцнення банківської системи, досліджено еволюцію та проведено порівняльний аналіз сучасних стратегій збереження довіри до банківської системи.
Значна увага у роботі надана аналізу банківської системи України та запропоновано шляхи удосконалення її регулювання та ефективного нагляду.
Ключові слова: банківська система України, державне регулювання банківської системи, стратегія, координація, нагляд, заходи впливу, довіра.
Донченко Л. А. Государственное регулирование банковской системы Украины. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук в области государственного управления по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. – Украинская Академия государственного управления при Президенте Украины. - Киев, 2002.
Диссертация посвящена разработке теоретических основ целостной национальной модели регулирования банковской системы, является попыткой исследования и обобщения определенного круга вопросов, которые до сих пор остаются вне внимания ученых, а именно: осмысление банковской системы в русле финансово-экономических реальностей современной Украины. Такая постановка проблемы и ее решение дает возможность разработать более адекватные рычаги государственного регулирования банковской системы, четко определить специфические особенности и тенденции развития банковской системы.
Банковская деятельность, как и любая другая, имеет в своем составе контрольные действия, направленные на то, чтобы надежно обеспечить выполнение поставленных задач. Контроль является одним из важных элементов рыночной экономики, причем действуют системы как государственного, управленческого, так и независимого контроля, позволяющего обеспечить необходимой информацией все уровни управления.
При рассмотрении возможности использования западного опыта при формировании и развитии украинской банковской системы, адекватной рыночным отношениям, и действенного контроля за ней, необходимо принять во внимание, что процессы формирования и развитие банковских систем различных стран имеют общее и особенно, что проявляется в современных интеграционных процессах.
На современном этапе в Украине контроль за банками осуществляется непосредственно Национальным банком Украины. В соответствии с поставленными задачами Национальный банк Украины устанавливает обязательные для всех банков требования осуществления банковских операций, ведения бухгалтерского учета, составления и предоставления бухгалтерской и статистической отчетности, предъявляет квалификационные требования к руководителям исполнительных органов банков.
Нормативы обязательных резервов банков и прямые количественные ограничения их деятельности являются одним из основных инструментов и методов денежно-кредитной политики Национального банка Украины.
Несмотря на наличие значительных трудностей и необходимости решения ряда нормативно-правовых вопросов, связанных с реформированием, процесс формирования законодательной базы и практики регулирования данных аспектов деятельности в Украине интенсивно развивается. Опыт других стран в этой области показывает, что Украине предстоит пройти еще достаточный путь как с точки зрения решения текущих, тактических задач, так и с точки зрения выработки критериев приоритета в подходе к законодательному регулированию данных вопросов для создания эффективной системы регулирования и надзора за банковской системой, а также поиска путей финансового оздоровления банков.
Регулирование и надзор за банковской системой представляют собой две неотъемлемые составные стратегического развития банковской системы, способной функционировать в соответствии с принципами банковской практики и этики, быть независимой от внешнего вмешательства, действовать на основе здоровой конкуренции и разумного риска с целью максимального удовлетворения требований и ожиданий клиентов, инвесторов и общества, а также наращивать свою активность на внутреннем и внешнем рынках на основе равенства и партнерства.
Регулятивные функции Национального банка Украины в отношении банков совершенствуются путем:
- повышения ликвидности (установления экономических нормативов);
- использования системы управления рисками;
- повышение уровня управления банками (улучшение банковского менеджмента);
- стимулирование реорганизации, реструктуризации;
- эффективной системы информации относительно платежеспособности.
В значительной степени перспективы расширения кредитной активности банков будут зависеть от величины их капитала. Учитывая, что возможности расширения капитальной базы за счет прибыльной деятельности банков недостаточны, по-прежнему актуальной остается проблема привлечения инвестиций в капитал банков. Для стимулирования притока иностранных инвестиций в банковскую систему необходимо укрепление законодательного обеспечения прав инвесторов и кредиторов, снижение некоммерческих рисков вложений. С точки зрения внутренних источников расширения капитальной базы банковского сектора возможности инвестиций в капитал банковской системы будут в значительной степени обусловлены финансовым состоянием отечественных предприятий.
Темпы и характер структурных преобразований в экономике, повышению транспарентности информации о финансовом состоянии предприятий и структуре собственности в реальном секторе оказывают существенное влияние на развитие банковских операций. Важным направлением развития кредитных операций банков становятся операции с розничными клиентами, а именно кредитование малого исреднего бизнеса, ипотечное кредитование, потребительский кредит.
В работе дана оценка регулирования банковской системы в условиях трансформации украинской экономики. Обоснована необходимость перехода от регулирования банковской системы в виде привлечения и размещения финансов к регулированию банковской системы как финансового института. Проведен комплексный анализ сущности и содержания регулирования банковской системы. Предложены пути укрепления банковской системы, исследована эволюция и проведен сравнительный анализ современных стратегий сохранения доверия к банковской системе. Значительное внимание в роботе уделено анализу банковской системы Украины и предложены пути ее усовершенствования, регулирования и эффективного надзора.
Ключевые слова: банковская система Украины, государственное регулирование банковской системи, стратегия, координация, надзор, меры воздействия, доверие.
Donchenko L.O. Public regulation of the banking system of Ukraine. – Manuscript.
Thesis submitted in the fulfillment of the degree of Candidate of Sciences in Public Administration, Speciality 25.00.02 “machinery Public Management”, Ukrainian Academy of Public Administration at the President of Ukraine, Kyiv, 2002.
This summary is dedicated to the development of the theoretical basis of an integrated national banking system regulation model. The assessment of the banking system regulation in the conditions of the transformation of the economy of Ukraine is given in this work. The necessity of the transition from the regulation of the banking system in terms of attraction and placement of funds to the regulation of the banking system as a financial institution is substantiated. The general analysis of the essence and contents of the banking system regulation is performed. Ways of strengthening the banking system are proposed and the evolution of modern strategies of maintaining confidence in the banking system is investigated. Also, the comparative analysis of these strategies is conducted. A significant attention is devoted to the analysis of the banking system of Ukraine, as well as ways of improving, regulating and effectively supervising it are proposed.
Key words: banking system of Ukraine, Public banking system regulation, strategy, coordination, supervision, enforcement actions, confidence.
| 
