Библиотечный каталог авторефератов Украины

;  .                                                     (6)

.

Результати оптимізації частотних залежностей і визначення провідності плазми газового розряду в мікрохвильовому діапазоні приведені у розділі 4.

Вирішено задачу розрахунку ДС вісесиметричних багатовібраторних АС з ІЕ над провідною площиною з довільно заданим на вібраторах комплексним розподілом струму і розроблений ефективний обчислювальний алгоритм. Розподіл струму, що задається на вібраторах АС (рис. 5), може бути визначений заздалегідь як строгим, так і наближеними методами для невеликих фрагментів чи одиночних випромінювачів.

Досліджено методом статистичного аналізу КСХН на вході АС з ІЕ в залежності від випадкових флуктуацій параметрів імпедансних елементів випромінюючої системи. Співвідношення для дисперсії КСХН мають наступний вид:

,                            (7)

де:

;        (8)

      (9)

           ;   ;          (10)

нормовані по хвильовому опору живильного фідера активна і реактивна складові вхідного імпедансу; імпедансні елементи, координати їх увімкнення й інші випадкові перемінні.

Застосування викладеного методу при розробці антен з імпедансними елементами дозволяє заздалегідь розраховувати і задавати точності параметрів реактивних елементів і координат їх увімкнення у вібраторні і петльові антени будь-якої конфігурації і розмірів.

Дістали подальшого розвитку методи експериментальних досліджень характеристик АС з ІЕ. Точні виміри характеристик АС з ІЕ рекомендується виконувати, встановлюючи випромінювач на провідний екран з однієї сторони і безпосередньо підключаючи до нього вимірювальну апаратуру, що знаходиться зі зворотньої сторони екрану, через короткий жорсткий прецизійний коаксіальний вузол живлення. При вимірах вхідних опорів, КСХН і фази коефіцієнта відбиття, щоб уникнути  НВЧ – наводок від  досліджуємої  антени, оператор  разом  з  вимірювальною

апаратурою знаходиться в екранованому приміщенні під провідним екраном, що має надійний гальванічний контакт із землею. Запропоновано метод оцінки впливу розмірів провідного екрану на результати вимірів, заснований на розрахунку потенціалу, наведеного зарядами кінцевого і нескінченого екранів на досліджуємому випромінювачі. Результати оцінки показали, що похибка вимірів, яка обумовлена обмеженістю розмірів екрану, не перевищує 2% при відношенні радіуса екрану навколо вузла живлення до висоти досліджуємого випромінювача, не меншому трьох. Застосовано метод вимірів ККД АС з ІЕ, що враховує усі високочастотні відбиття у фідерних трактах досліджуємої і еталонної антен.

Третій розділ присвячений викладу результатів досліджень характеристик малогабаритних, багаточастотних і широкосмугових одно- і двохвібраторних прямолінійних і вигнутих випромінювачів мікрохвильового діапазону з включеними у випромінюючі провідники імпедансними елементами на основі методів, запропонованих у другому розділі.

Досліджено розподіл струму, вхідні імпеданси і ККД малогабаритних випромінювачів з індуктивними елементами. Шляхом аналізу методом ІР вхідних імпедансів випромінювача з індуктивними елементами визначена максимально можлива межа збільшення його електричної довжини за рахунок збільшення величини індуктивності. Ця межа складає половину робочої довжини хвилі випромінювача. При подальшому збільшенні індуктивності її реактивний опір росте, що призводить до ефекту, який еквівалентний розриву випромінюючого провідника в точках включення індуктивності і її вплив на вхідні характеристики антени практично припиняється. Наведено результати вимірів ККД ряду варіантів вібраторних лінійних і спіральних випромінювачів із зосередженими індуктивними елементами.

Результати розрахунків ККД випромінювача з індуктивними елементами, які одержані відповідно до співвідношень (1)–(3), наведено на рис.6, з якого випливає, що для різних конфігурацій малогабаритного випромінювача одномірна унімодальна функція ККД має глобальний максимум при включенні індуктивного навантаження у випромінювач на відстанях від його центра в межах (0,1...0,6)d. При вигині пліч випромінювача, наприклад, до П-подібної форми, цей максимум зміщається в напрямку до центра випромінювача. На рис.6 кружками позначені експериментальні результати. Відмінність експериментальних результатів від розрахункових на 5–10% пояснюється деяким розходженням теоретичної й експериментальної моделей і активними втратами у каркасах і провідниках котушок індуктивності.

Виконано статистичну оцінку дисперсії КСХН электрично короткого розімкнутого випромінювача з індуктивними елементами відповідно до методу статистичного аналізу, розглянутого у розділі 2. При зменшеній довжині випромінювача вдвічі щодо резонансних розмірів отриманий небажаний ріст дисперсії КСХН на вході випромінювача з оптимальними параметрами і при випадкових флуктуаціях цих параметрів, що слід враховувати при розробці подібних АС.

Запропоновано і реалізовано на практиці метод узгодження входу випромінювача 1 з живильним трактом 2 з використанням паралельно включеної перемінної циліндричної ємності 3 і перемінного індуктивного елемента 4, включеного послідовно у випромінювач 1 (рис.7). Така антена впроваджена на КА “Океан” [34].

Вирішена двокритеріальна задача оптимізації рівнів випромінювання в нижню півсферу (У) і ККД випромінювача (К) для малогабаритних спіральних конічних рівнокутних випромінювачів (рис. 2), що формулюється в такий спосіб:

m=1, 2,…,M;

                                               (11)

n=1, 2,…,N;

                                                  .                                                   (12)

m=1, 2,…,M; 

                                               (13)

n=1, 2,…,N,

                                                             .                                                  (14)

де: , -парціальні функціонали сумарної цільової функції ; X, У-довжини випромінюючої і поглинаючої гілок антен, відповідно (рис.2); , -необхідні обмеження рівнів випромінювання в нижню півсферу і ККД спіральної антени, відповідно. При цьому загальна цільова функція задачі має вигляд:

=                          (15)

де: позитивні вагові коефіцієнти, що враховують ступінь важливості обмежень і .

На рис. 8 наведено результати розрахунків електричної складової поля випромінювання в дальній зоні спіральної антени (рис.2) при наявності цілком поглинаючих навантажень Z ( = 0) і різних довжин випромінюючих провідників спіралі . Тут - модуль коефіцієнта відбиття в точці (рис.2). На цьому ж рисунку 8 для порівняння пунктирними лініями показані ДС при відсутності навантажень у випромінювачі =1. Як видно з рис. 8, б, навіть при малих довжинах провідників спіралі ( = 0,26) наявність поглинаючих навантажень Z в антені сприяє істотному підвищенню її спрямованих властивостей. Розрахунки показали, що значне збільшення спрямованих властивостей спіральної антени для випадку, наприклад, = 0,39 (рис.8, а) супроводжується зниженням ККД антени до 80%. Другі значення ДС залежать від коефіцієнтів відбиття , що визначаються параметрами антени і навантажень Z.

На рис. 9 наведено загальний вигляд розробленої малогабаритної спіральної антени для супутникових телекомунікаційних систем мікрохвильового діапазону хвиль [23].

       Досліджені багаточастотні вібраторні АС з чвертьхвильовими коаксіальними і двопровідними шунтами і з індуктивними елементами у виступаючих частинах. З огляду на те, що основні характеристики двочастотних випромінювачів з коаксіальними і двопровідними шунтами мало відрізняються між собою, результати аналізу й оптимізації двочастотних випромінювачів із двопровідними шунтами (рис.3) поширюються на відповідні результати для випромінювачів з коаксіальними шунтами (рис. 1, б, в, г, е).

З результатів оптимізації індуктивності і координати її увімкнення в АС (етап 2) відповідно до рівняння (4) випливає, що кожному значенню довжини вібратора при і ( відповідає одна і тільки одна пара значень і . Це видно з графіків рис.10, на яких як приклад наведені результати розрахунків і для двохчастотного випромінювача, що працює на частотах і .

       Отримані дані потім використовуються при аналізі і параметричній оптимізації АС на наступних етапах 3 і 4, коли, аналізуючи методом ІР (при =сonst) вхідні імпеданси і КСХН ( ) і порівнюючи останні з необхідним значенням (), визначається оптимальне значення шляхом мінімізації цільових функцій виду:

                                                  m=1,2…,M;                                         (16)

         n=1,2,…,N; ,              (17)

де -парціальні функціонали загальної цільової функції для частот і , відповідно; – вихідні значення індуктивностей у початковому наближенні, що підлягають оптимізації. При цьому загальна цільова функція задачі визначається у виді:

                        = ,                                               (18)

де вагові коефіцієнти, що враховують ступінь важливості значень на частотах і .

На рис. 11 наведено схему АС, доповнену двочастотними Z- подібними вібраторами з індуктивними елементами L, які оптимізовані відповідно співвідношенням (16)-(18). Це дозволило забезпечити роботу АС у трьох частотних діапазонах при ортогональній поляризації хвиль.

У результаті досліджень широкосмугових вібраторних випромінювачів розроблені рекомендації з оптимальних координат включення ємнісних елементів, а також величин цих елементів.

Досліджено питання формування діаграм спрямованості вібраторних випромінювачів шляхом включення в їхні провідники імпедансних елементів. Наведено результати комп'ютерного аналізу розподілу комплексного струму і ДС антен типу Франкліна з включеними індуктивними елементами. З отриманих результатів випливає, що ці випромінювачі не мають властивостей ДС, які відзначуються в ряді публікацій по антенно-фідерним пристроям. Знайдено оптимальні координати включення індуктивних елементів у подібні випромінювачі з метою поліпшення їхніх спрямованих властивостей.

У четвертому розділі викладено результати досліджень характеристик малогабаритних і широкосмугових петлевих АС із включеними у випромінюючі провідники імпедансними елементами відповідно до методів, наведених в розділі 2.

Методом ЕДЛ з урахуванням еквівалентних струмів збудження лінії і струмів випромінювання на початковому етапі 2 виконується попередня оптимізація, а потім методами ІР разом з відшуканням екстремумів цільових функцій чисельним методом проводиться уточнений аналіз і оптимізація АС з ІЕ з використанням співвідношень (1) – (3)

       Досліджено характеристики малогабаритних петлевих випромінювачів, зменшених у два і більше разів щодо звичайних резонансних розмірів. Визначено оптимальні координати увімкнення реактивних елементів за критеріями необхідного частотного діапазону, вхідного імпедансу, а також мінімальних активних втрат. Виконано оцінку точності визначення початкового наближення, яка показала високу точність запропонованого методу. Досліджено умови виникнення виявленого в малогабаритних петльових випромінювачах додаткового послідовного резонансу і визначені оптимальні координати включення ІЕ. Установлено, що ДС малогабаритних рамкових і ромбічних випромінювачів із включеними ємнісними елементами в площині петлі є квазіізотропними. Установлено, що малогабаритні петлеві випромінювачі з індуктивними елементами можуть бути укорочені відносно звичайних резонансних розмірів не більш, ніж у два рази, а оптимальна точка включення індуктивних елементів протилежна вузлу збудження U ( рис. 4). На рис.12 наведено варіант реалізації лінійної антенної решітки з петльових антен з імпедансними елементами.

Оцінка дисперсії КСХН на вході петлевого випромінювача в залежності від флуктуацій величини індуктивності показала, що у порівнянні з розімкнутим вібраторним випромінювачем, зменшеним також удвічі, дисперсія КСХН має менші значення.

Досліджено вхідні імпеданси і ДС петлевих широкосмугових двохчастотних АС з ІЕ, що працюють на хвилях ортогональної поляризації, а також забезпечують керування ДС.

Досліджено характеристики петлевого випромінювача на основі холодної плазми газового розряду, такі як вхідний імпеданс, діаграми спрямованості, коефіцієнт корисної дії, а також коефіцієнт підсилення в залежності від постійного струму збудження плазми в плазмовому випромінювачі. Відповідно до методу, викладеному у другому розділі, досліджена провідність плазми газового розряду на прикладі петлевого випромінювача мікрохвильового діапазону з газорозрядної трубки низького тиску в частотному діапазоні 150…450 МГц (рис. 13). При цьому оцінка частотної залежності імпедансу виконувалась по КСХН при , де хвильовий опір підключеного до випромінювача НВЧ-тракта, і визначався мінімум цільової функції (6) виду:

                                     ,                                    (19)

де N – загальне число дискретних частот у досліджуваному частотному діапазоні; j – номер частоти в цьому діапазоні; , - експериментальні і розрахункові значення КСХН у досліджуємому частотному діапазоні, відповідно.

Чисельно досліджено ряд частотних залежностей для різних провідностей у діапазоні . Установлено, що цільова функція (19) має глобальний мінімум при значенні провідності приблизно рівному 9...11 См/см, що відповідає звичайним наближеним оцінкам провідності газорозрядних плазмових середовищ. Отже, запропонований метод може знайти застосування при визначенні провідності плазми в заданому мікрохвильовому діапазоні.

У п'ятому розділі викладено результати досліджень характеристик багатоелементних малогабаритних, багаточастотних і широкосмугових АС з ІЕ. Розглянуто результати оптимізації величин ІЕ і координат їх увімкнення з метою одержання необхідних характеристик випромінювання, вхідних імпедансів і ККД випромінюючих систем. Досліджено лінійні й вісесиметричні АС з індуктивними і ємнісними елементами, турнікетний двохчастотний випромінювач і широкосмугові випромінюючі антенні системи з ємнісними елементами.

Виконано аналіз ДС лінійних і вісесиметричних багатовібраторних АС з ІЕ з постійним і спадаючим до країв амплітудним розподілом струмів на вібраторах, а також еквідистантних і нееквідистантних АС. Як приклади досліджено еквідистантні лінійні АС з чотирьох і п'яти випромінювачів, амплітуда струму на яких зменшується від середнього випромінювача до крайнього відповідно до біноминальних коефіцієнтів і поліномів Чебишева, а також нееквідистантні випромінюючі системи. Установлено, що включення у вібратори антенних решіток зосереджених імпедансів дозволяє формувати необхідні ДС. При цьому відсутня необхідність зміни з цією метою амплітуд збуджуючих напруг кожного елемента решітки, що є позитивним чинником.

Варіант реалізації лінійної еквідистантної антенної решітки з чотирьох турнікетних випромінювачів наведено на рис. 14.

Досліджено радіальні вісесиметричні АС колової (еліптичної) поляризації (рис.5, а). Установлено, що для одержання квазіізотропних азімутальних характеристик випромінювання турнікетних антен досить збільшити число радіальних вібраторів удвічі, забезпечуючи відповідний зсув фаз між ними.

Досліджені ДС і вхідні імпеданси малогабаритних вісесиметричних АС з індуктивними елементами. Наведено результати оптимізації на початковому етапі значень індуктивностей, що включаються, і результати наступного аналізу ДС і вхідних імпедансів АС разом з уточненою параметричною оптимізацією індуктивних елементів, що забезпечують перший резонанс струму в АС. Виконано оцінку точності визначення початкового наближення значення індуктивності для різного числа випромінювачів в АС. Проведено порівняльний аналіз частотної залежності радіальних і азимутальних АС (рис.5) по ДС і КСХН. Встановлено, що азимутальні АС значно вузькосмугові ніж радіальні.

Досліджено і розроблено двочастотну турнікетну АС колової (еліптичної) поляризації з послідовно включеними у випромінювачі короткозамкнутими шунтами. Синтез турнікетної антенної системи 1 (рис. 15) для двох заданих частот запропоновано здійснювати в два етапи [28,51]. На першому етапі оптимизируются основні геометричні параметри АС, які у більшому ступеню впливають на задані характеристики випромінювання в дальньої зоні. На другому – виконується оптимізація довжин шунтів і координат їх включення у випромінювачі для одержання заданих значень КСХН на вхідних роз’ємах випромінювачів 1. Розрахунок ІЕ на початковому етапі виконується методом ЕДЛ, а точні розрахунки розподілу струму, ДС і КСХН виконуються методом ІР разом з відшуканням мінімумів цільових функцій чисельним методом.

З метою одержання заданих ДС і коефіцієнтів еліптичності поля вібратори турнікетної антени 1 закріплені на стійці над провідним екраном 2 і нахилені до осі стійки під кутом 45 град.(рис.15). У дисертації наведено результати розробки варіанта турнікетної антени, яка працює на двох частотах метрового діапазону хвиль, що відстоять між собою більш, ніж на 20%.

Досліджені широкосмугові вісесим-етричні багатовібраторні радіальні АС з послідовно включеними ємнісними елементами. Установлено ступінь впливу числа радіальних вібраторів у таких АС і ємнісних елементів на характеристики випромінювання, а також на власні і взаємні вхідні імпеданси вібраторів з ємнісними елементами в частотному діапазоні.

В И С Н О В К И

Дисертаційна робота є комплексним теоретичним і експериментальним дослідженням перспективних одиночних і багатоелементних вібраторних, петльових, рамкових і спіральних антенних систем із провідників, основною особливістю яких є наявність у їхніх провідниках імпедансних елементів. Застосовано метод досліджень і розробки антенних систем з імпедансними елементами, що поєднує в єдину послідовність операції аналізу, попередньої оптимізації характеристик антенних систем і процедуру параметричної оптимізації. Комплекс проведених робіт ґрунтувався на застосуванні при аналізі методу інтегрального рівняння разом з рішенням задачі оптимізації шляхом визначення екстремумів цільових функцій заданих критеріїв оптимізації, при цьому для визначення початкового наближення значень імпедансів застосовувався метод еквівалентної довгої лінії. Основні наукові і прикладні результати дисертаційної роботи наступні:

1) Розроблений метод розрахунку широкого класу перспективних одиночних і багатоелементних малогабаритних, широкосмугових і багаточастотних вібраторних, петльових, рамкових і спіральних антенних систем з імпедансними елементами.

2) Визначені оптимальні координати увімкнення резонансних індуктивних елементів у вібраторні випромінювачі за критерієм забезпечення максимального ККД, що складають 0,1...0,6 довжини плеча антен від їхнього центра, з метою оптимізації подібних антен. Знайдена максимально можлива межа збільшення електричної довжини плеча малогабаритного випромінювача за рахунок збільшення включеної в нього індуктивності щодо розрахункового значення, що складає половину довжини робочої хвилі. Досліджено характеристики перспективних випромінювачів з індуктивно-ємнісними елементами і запропонований метод їх узгодження з живильним високочастотним трактом. Запропоновані антенні системи впроваджені на космічних апаратах “Океан-О” і “Січ” розробки ДКБ "Південне" НКАУ (м. Дніпропетровськ).

3) За критеріями заданих рівнів зворотнього випромінювання і ККД вирішена задача синтезу й оптимізації нових малогабаритних спіральних рівнокутних конічних антен з розмірами, у два-три рази меншими, ніж у звичайних випромінювачів цього типу. Такі антени є перспективними для застосування на сучасних низько- і середньоорбітальних телекомунікаційних космічних апаратах.

4) Вивчені фізичні закономірності і розроблено метод оптимізації двочастотних одно- і багатовібраторних АС з реактивними елементами; вперше виявлене і досліджене явище значного спотворення діаграм спрямованості АС при непарних співвідношеннях робочих частот передавачів та приймачів, що суміщаються на одну АС; установлено причину цього фундаментального обмеження і запропоновано метод його подолання. Встановлено, що при довжині виступаючої частини дво-вібраторних двочастотних випромінювачів з індуктивними елементами, меншій половини довжини хвилі верхньої частоти, кожному значенню довжини виступаючої частини відповідає тільки одне рішення трансцендентного рівняння у виді пари значень, що включає резонансну індуктивність і координату її увімкнення. Знайдені похибки визначення початкового наближення значення резонансної індуктивності і координати її увімкнення в двочастотні випромінювачі, що не перевищує 15%. Встановлено реальну можливість доповнення складних багатовібраторних АС, наприклад, логоперіодичної дводіапазонної з ортогональною поляризацією хвиль, додатковим третім частотним діапазоном за допомогою двочастотної Z-подібної антени з ортогональною поляризацією хвиль.

5) Встановлена загальна фізична закономірність для координат увімкнення у вібраторні випромінювачі зосереджених імпедансних елементів будь-якого типу з метою розширення частотного діапазону чи забезпечення багатодіапазонністі характеристик випромінювання й імпедансу, що полягає в тому, що оптимальні координати включення імпедансів складають непарне число чвертей короткої хвилі заданого діапазону від вільного кінця випромінювача, причому перший імпедансний елемент включається на відстані від вільного кінця, рівній одній чверті короткої хвилі заданого діапазону.

6) Уперше виявлений і досліджений додатковий послідовний резонанс у електрично коротких петльових випромінювачах з ємнісними елементами; запропонований і реалізований метод використання цього резонансу для істотного зменшення розмірів антен (у два і більше разів), визначені оптимальні координати включення реактивних навантажень у подібні випромінювачі, що складають 0,1...0,4 периметри плеча випромінювача від центральної точки збудження ромбічних і рамкових антен.

       7) Уперше встановлено, що на відміну від розімкнутих (штирьоих) електрично коротких випромінювачів, довжину провідників закорочених (петльових) випромінювачів можна укорочувати шляхом включення як індуктивних, так і ємнісних елементів, причому значного зменшення розмірів петльових випромінювачів можна досягти за допомогою включення тільки ємнісних елементів. Виконано оцінку точності запропонованого наближеного методу розрахунку реактивного опору випромінювачів з ємнісними елементами. Дослідження фізичних закономірностей у петльових електрично коротких АС з індуктивними елементами дозволяє зробити висновок про те, що в них можна одержати укорочення відносно звичайних резонансних розмірів не більш, ніж у два рази, а оптимальна координата включення індуктивних елементів дорівнює периметру плеча випромінювача від центра ромбічних і рамкових антен.

       8) Уперше встановлено, що характеристики випромінювання і вхідний імпеданс плазмових випромінювачів мають істотно розширену смугу пропускання в мікрохвильовому діапазоні (до однієї октави) у порівнянні зі звичайними випромінювачами з провідників; запропоноване фізичне обґрунтування цієї властивості; уперше запропонований метод визначення провідності плазмових випромінювачів на частотах мікрохвильового діапазону шляхом мінімізації цільової функції експериментальних вхідних імпедансних характеристик плазмового випромінювача і розрахункових для неідеального провідника, а також запропонований метод оцінки ККД плазмових випромінювачів на цих частотах.

9) Для малогабаритних вісесиметричних антенних решіток запропоновано визначати оптимальні значення індуктивних елементів у початковому наближенні аналогічно одиночним антенам; виконана оцінка похибки визначення цього початкового наближення, що не перевищує 15% і мало залежить від числа випромінювачів в АС і наявності провідної площини поблизу АС; це дозволяє значно зменшувати апріорний інтервал варіювання оптимізуємих параметрів на етапі аналізу й оптимізації.

10) Вирішена задача синтезу й оптимізації двочастотних турнікетних антенних систем колової (еліптичної) поляризації з імпедансними елементами у вигляді відрізків довгої лінії (шунтів), що включаються у випромінювачі. Розроблена і впроваджена нова турнікетна двоканальна АС для автоматичної буйковой станції Морського гідрофізичного інституту НАН України (м.Севастополь), призначена для передачі на КА “Океан-О” інформації про параметри океану, а також розроблена і впроваджена турнікетна АС для передачі інформації з космічного апарата “Aureol-3” на Землю;

11) Встановлено, що завдяки наявності в вісесиметричній антенній решітці випромінювачів з ємнісними елементами, у ній зменшується взаємний вплив між випромінювачами АС і розширюється робочий діапазон частот. Наприклад, при включенні в кожне плече АС довжиною 0,5 двох ємнісних елементів її частотний діапазон розширюється в чотири рази за рівнем КСХН 2 у порівнянні з АС без ємнісних елементів і в три рази по діаграмах спрямованості. Методи розширення частотного діапазону АС, сформульовані в дисертаційній роботі, впроваджені в розробках Севастопольського державного КБ радіозв'язку (Мінпромполітики України), що дозволило забезпечити безперервну роботу радіосистем об'єктів у широкому діапазоні частот і підвищити показники надійності й економічності радіосистем.

12) Досліджений метод статистичного аналізу вхідних параметрів антенних систем з імпедансними елементами. Виконано оцінку дисперсії коефіцієнта стоячої хвилі напруги укорочених щодо резонансних розмірів вібраторного і петльового випромінювачів при наявності флуктуацій величини і координати включення в них індуктивних елементів. Застосування цього методу на практиці при розробці антен з імпедансними елементами дозволяє заздалегідь обчислювати і задавати точності значень імпедансів і координат їхнього включення в антени.

Отримані в дисертаційній роботі результати дали нове представлення про складні фізичні процеси в антенних системах із зосередженими і розподіленими імпедансними елементами. На основі одержаних наукових результатів запропоновано, розроблено, практично реалізовано і впроваджено на ряді ведучих підприємств України високоефективні унікальні малогабаритні, широкосмугові і богатодіапазонні антенні системи. Одержані результати можна кваліфікувати як вирішення проблеми мініатюризації, розширення частотної смуги і формування заданих ДС антенних систем. Вирішення цієї проблеми має важливе народногосподарське значення і може бути корисним для подальшого розвитку аерокосмічної промисловості та інших галузей народного господарства України.

Сукупність одержаних результатів можна кваліфікувати як нове вагоме наукове досягнення в теорії і практиці антен в напрямку досліджень і створення ефективних  антенних  систем  нового  покоління з поліпшеними характеристиками для мікрохвильових пристроїв різного функціонального призначення, які застосовуються на аерокосмічних апаратах, наземних і надводних транспортних засобах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Овсяников В.В. Вибраторные антенны с реактивными нагрузками. – М.: Радио и связь, 1985.-120с.
2. Варывдин В.С., Овсяников В.В., Родин К.В. К расчету активной составляющей входного сопротивления вибраторных антенн с несинусоидальным распределением тока методом вектора Умова – Пойнтинга // Электродинамика и физика СВЧ: Сб. научных статей. Вып. 4. -Днепропетровск: ДГУ-1975.-С.20-23.

Постановка задачі, проведення досліджень, формулювання висновків.

3. Варывдин В.С., Овсяников В.В., Романенко Е.Д. Расчет диаграмм направленности и сопротивления излучения вибраторных антенн с дискретно заданным распределением тока // Электродинамика и физика СВЧ: Сб. научных работ. -Днепропетровск: ДГУ-1976. -С.117-120.

Постановка задачі, проведення досліджень, формулювання висновків.

4. Варывдин В.С., Овсяников В.В., Романенко Е.Д. Машинный расчет диаграмм направленности вибраторных антенных решеток над проводящей плоскостью // Электродинамика и физика СВЧ: Сб. научн. трудов. –Днепропетровск: ДГУ -1980. -С. 67-79.

Постановка задачі, участь у проведенні розрахунків та аналізу результатів, формулювання висновків.

5. Варывдин В.С., Овсяников В.В. К вопросу о расчете емкости вибраторных антенн // Электродинамика и физика СВЧ: Сб. научных трудов. –Днепропетровск: ДГУ -1980. -С.79-83.

Участь у постановці задачі, проведенні розрахунків, формулюванні висновків.

6. Варывдин В.С., Верлооченко Г.И., Родин К.В., Овсяников В.В., Ольшевский А.Л., Романенко Е.Д., Чебышев Ю.В., Карпачев А.Т. Антенно-фидерное устройство системы ИС-338 // Аппаратура для исследования внешней ионосферы. –М.: Сб. ИЗМИРАН. -1980. -С.101-108.

Участь у постановці задачі, проведенні розрахунків випромінювачів з ємностями у основі, формулюванні висновків.

7. Варывдин В.С., Овсяников В.В. Исследование малогабаритных вибраторных антенн, нагруженных сосредоточенными импедансами // Сб. научно-методических статей по прикладной электродинамике. -М.: Высшая школа-1980. -Вып.3. -С.31-49.

Постановка задачі, проведення досліджень, формулювання висновків. Вирішення низки нових проблем, встановлення нових властивостей випромінювачів з зосередженими імпедансами.

8. Овсяников В.В., Вишневская Г.А., Корниенко С.И. Приближенный расчет и экспериментальное исследование малогабаритных вибраторных антенн, нагруженных сосредоточенными реактансами // Электродинамика и радиофизическое приборостроение: Сб. научных трудов. –Днепропетровск: ДГУ -1980.-С.109-115.

Постановка задачі, участь у дослідженнях і наукове керівництво ними, формулювання висновків.

9. Хмыров Б.Е., Кавелин С.С., Попель А.М., Лысенко И.Н., Поллуксов И.М., Варывдин В.С., Родин К.В., Овсяников В.В. The AUREOL-3 satellite // Annales de Geophysique: Centre National de la Pecherde Scientifique. -Paris: tome 38, numero 5 –1982. -Р.547-556.

Участь у постановці задачі, проведенні досліджень. Дослідження і розробка нової турнікетної антенної системи. Участь у формулюванні висновків.

10. Овсяников В.В., Романенко Е.Д. К расчету токов и входных сопротивлений в системах изогнутых вибраторов с включенными нагрузками // Электродинамика и радиофизическое приборостроение: Сб. научных трудов. – Днепропетровск: ДГУ -1983.-С.108-113.

Постановка задачі, розробка математичних співвідношень, формулювання висновків.

11. Овсяников В.В. К расчету штыревых и петлевых вибраторных антенн с последовательно включенными нагрузками // Антенны: Сб. статей. - М.: Радио и связь. -1984. -Вып.31. -С.88-104.
12. Горчилин В.В., Овсяников В.В., Яременко Р.Е. Исследование электродинамических характеристик телевизионной вибраторной приемной антенны // Моделирование и проектирование радиоэлектронных систем.-Днепропетровск: Сб. научн. трудов ДГУ.-1995.-С.34-37.

Постановка задачі, участь у дослідженнях і наукове керівництво ними, формулювання висновків.

13. Овсяников В.В. Исследование линейной антенны с нагрузками в криволинейной системе координат // Вісник Дніпропетровського університету. Фізика. Радіоелектроніка -1998. -Вип.3, т.2. -С.103-108.
14. Овсяников В.В. О новой малогабаритной петлевой антенне // Вісник Дніпропетровського університету Фізика. Радіоелектроніка -1999. - Вип. 5.-С.149-154.
15. Овсяников В.В. Исследование широкополосной вибраторной антенной решетки круговой поляризации // Журн. Радиофизика и радиоастрономия, НАН Украины. –Харьков. –1999. Т.4, №4.-С.349-356.
16. Овсяников В.В. Исследование штыревых и петлевых антенн с реактивными нагрузками // Вісник Дніпропетровського університету. Фізика. Радіоелектроніка -2000. -Вип.6.-С.113-118.
17. Овсяников В.В. Расчет петлевых антенн с реактивными нагрузками // Радиофизика и электроника.–Харьков. Сб. научн. трудов ИРЭ НАН Украины–2000.–Т. 5, №1 .–С. 61-63.
18. Овсяников В.В., Крюков А.В. Исследование многовибраторных излучателей для спутниковой и наземной мобильной связи // Вістник Дніпропетровського університету. Фізика. Радіоелектроніка –2001. - Вип.7, С.124-127.

Постановка задачі, наукове керівництво дослідженнями, аналіз результатів, формулювання висновків.

19. Овсяников В.В. Широкополосный СВЧ–излучатель на основе плазмы газового разряда // Журн. Радиофизика и радиоастрономия, НАН Украины.-Харьков.-2001, Т.6,  №3.-С.261-267.
20. Овсяников В.В., Романенко Е.Д. Характеристики излучения вибраторных антенных решеток круговой поляризации // Радиотехника. –Харьков: Всеукр. межвед. научн.-техн. сборник.-2001.-Вып.117.-С.88-91.

Постановка задачі, наукове керівництво дослідженнями, аналіз результатів, формулювання висновків.

21. Овсяников В.В., Крюков А.В. Анализ и оптимизация многочастотных излучателей для мобильной радиосвязи // Журн. Изв. ВУЗ-ов. Радиоэлектроника.- Киев-2001.-Т.44, №5. -С.69-76.

Постановка задачі, наукове керівництво дослідженнями, аналіз результатів, формулювання висновків.

22. Овсяников В.В. Малогабаритные штыревые и петлевые антенны с включенными в излучающие проводники реактивными элементами // Вестник Севаст. госуд. технич. университ., "Информатика, электроника, связь", - Севастополь – 2001. Вып.31.-С. 82-86.
23. Овсяников В.В., Крюков А.В. Исследование характеристик спиральных конических логопериодических антенн // Збірник наук. праць НАУ ім. Н.Е.Жуковського "ХАІ", "Авіац.-косміч. техніка і технологія".-Харків-2002.-Вип.27.-С.116-119.

Постановка задачі, наукове керівництво дослідженнями, аналіз результатів, формулювання висновків.

24. Овсяников В.В. О принципах расчета излучающих устройств с импедансными элементами // Радиотехника. –Харьков: Всеукр. межвед. научн.-техн. сборник.-2002.-Вып.124.-С. 68-72.
25. Овсяников В.В. Анализ и оптимизация излучающих устройств из электрически коротких штыревых вибраторов с индуктивными нагрузками // Журн. Изв. ВУЗ-ов. Радиоэлектроника.- Киев-2002.-Т.45, №1-2.-С.56-64.
26. Овсяников В.В., Павлов В.В. Анализ распределения тока и диаграмм направленности излучающих систем с импедансными элементами // Вісник Харківського університету. Радіофізика та електроніка. Вип.1’2002. №544.– С. 43-46.

Постановка задачі, наукове керівництво дослідженнями, аналіз результатів, формулювання висновків.

27. Овсяников В.В. Статистический анализ входных характеристик излучателей с сосредоточенными реактивными элементами // Радиотехника. –Харьков: Всеукр. межвед. научн.-техн. сборник.-2002.-Вып.129.-С. 51-53.
28. Овсяников В.В., Реута А.В., Безносова Е.Р. Анализ и оптимизация турникетного двухчастотного излучателя с импедансными элементами // Радиофизика и электроника.–Харьков. Сб. научн. трудов ИРЭ НАН Украины–2002.–Т. 7, Спецвыпуск –С. 285-287.

Постановка задачі, наукове керівництво дослідженнями, аналіз результатів, формулювання висновків.

29. Овсяников В.В. Электродинамические и радиотехнические характеристики излучателя на основе плазмы газового разряда // Радиотехника. –Харьков: Всеукр. межвед. научн.-техн. сборник.-2002.-Вып.130.-С. 39-41.
30. Овсяников Викт.В., Овсяников Вл.В. О логопериодической вибраторной трехдиапазонной антенне с ортогональной поляризацией волн // Журн. Радіоелектроніка. Інформатіка. Управління. ЗНТУ.-Запоріжжя.-2002, №2(8).-С. 29-31.

Постановка задачі, наукове керівництво дослідженнями, аналіз результатів, формулювання висновків.

31. Патент UA 52711 Україна, МКІ Н01Q 11/10, Антена / Вікт. В. Овсяніков,

     Вл. В. Овсяніков (Україна), №99073884.- Заявл. 08.07.99.- Зареєстровано в

     Держпатенті України 15.01.03; Опубл. 15.01.03., Бюл. №1. –2 с.

Постановка задачі, наукове керівництво дослідженнями, аналіз результатів, оформлення матеріалів патента.

32. Антенная решетка круговой поляризации: А.с. 1014429 СССР, МКИ HOIQ 21/24. / В.В. Овсяников, Е.Д. Романенко (СССР). -№3336504/18-09; Заявл. 12.09.81; Зарегистр. в Госреестре изобретений СССР 21.12.82.-4 с.

Постановка задачі, наукове керівництво дослідженнями, аналіз результатів, оформлення матеріалів авторського свідоцтва.

33. Вибраторная антенна: А.с. 816360 СССР, МКИ HOIQ 9/00. / В.В. Овсяников, Е.Д. Романенко, С.И. Корниенко (СССР). -№850407/18-09; Заявл. 12.12.79; Опубл. 23.08.83., Бюл. №31.-6 с.

Постановка задачі, наукове керівництво дослідженнями, аналіз результатів, формулювання висновків, оформлення матеріалів авторського свідоцтва.

34. Рамочная антенна: А.с. 624540 СССР, МКИ HOIQ 7/00. / В.В. Овсяников (СССР). -№2430925/18-09; Заявл. 17.12.76.; Опубл. 23.08.83, Бюл. №31. -6 с.
35. Рамочная антенна: А.с. 1023462А СССР, МКИ H01Q 7/00 / В.В. Овсяников (СССР).-№3237986/18-09, Заявл. 12.01.81., Опубл. 15.06.83., Бюл. №22.-2 с.
36. Вибраторная антенна: А.с. 820582 СССР, МКИ HOIG 9/00. / В.В. Овсяников, Г.А.Вишневская (СССР). -№2670499 /18-09; Заявл. 02.10.78; Опубл. 23.08.83., Бюл. №31.-5 с.

Постановка задачі, наукове керівництво дослідженнями, аналіз результатів, формулювання висновків, оформлення матеріалів авторського свідоцтва.

37. Петлевая антенна: А.с. 793269 СССР, МКИ HOIQ 7/00. / В.В. Овсяников (СССР). -№2770481/18-09, Заявл. 25.05.79., Опубл. 23.08.83, Бюл. №31. -4 с.
38. Антенна: А.с. 1081708 СССР, МКИ HOIQ 9/00. / В.В. Овсяников (СССР). -№3376097, Заявл. 31.12.81., Опубл. 23.03.84, Бюл. №11. -2 с.
39. Рамочная антенна: А.с. 1224871 СССР, МКИ HOIQ 7/00. / В.В. Овсяников (СССР). -№3813561/24-09, Заявл. 28.08.84., Опубл. 15.04.86, Бюл. №14. -2 с.
40. Ovsyanikov V.V. The Calculation of thin Bent Vibrator Antennas with Reactive Loads // Proc. of the 2-nd Int. Conf. on Antenna Theory and Techniques. Kyiv, Ukraine. -20-22 May 1997. – Р.138-139.

41.Ovsyanikov V.V. About a New Small-Sized Antenna with an Isotropic Radiation Pattern // Proc. of III rd Int. Conf. on Antenna Theory and Techniques. Sevastopil, Ukraine. –8-11 Sept. 1999. -Р.341-343.

42.Ovsyanikov V.V. Research of New Antennas for Mobile Radio Communications //

Proc. of 8th Int. Conf. on Math. Methods in Electromagnetic Theory. –Sept. 12 –15.2000 – Kharkiv, Ukraine. –Р.277-279.

43.Овсяников В.В. Исследование диаграмм направленности антенных решеток круговой поляризации // Труды 10-ой юбилейной международной конференции КрыМиКо’2000. Севастополь, Украина. –11-15 сентября 2000. -С.346-347.

44.Овсяников В.В. Осесимметричная вибраторная антенная решетка круговой

поляризации // Труды 11-ой международной конференции КрыМиКо’2001. Севастополь, Украина. –10-14 сентября 2001. –С.331-332.

45. Крюков А.В., Овсяников В.В. Исследование многовибраторных антенн мобильной связи ультракоротковолнового диапазона // Труди міжнар. науково-технічн. конф. “Техніка і технологія зв’язку”, УДАЗ, Одеса, Україна, 11-13 вересня 2001. –С. 187-190.

Постановка задачі, наукове керівництво дослідженнями, аналіз результатів, формулювання висновків.

46. Krjukov A., Ovsyanikov V. The Antennas for Mobile Radio Communication // 31st European Microwave Conference – London 2001 Conference Proceedings, V.3, 27th September EuMA. – P.469 – 472.

Постановка задачі, наукове керівництво дослідженнями, аналіз результатів, формулювання висновків.

47. Ovsyanikov V.V., Gordiyenko A.N. Radiophysical Characteristics of Radiator from the Gas Discharge Plasma // Proc. of 9th Int. Conf. on Math. Methods in Electromagnetic Theory. –Sept. 10 –13.2002 – Kyiv, Ukraine. –Р. 638-640.

Постановка задачі, наукове керівництво дослідженнями, аналіз результатів, формулювання висновків.

48. Ovsyanikov V.V. Statistical Analysis of Internal Parameters of Radiating Systems with Reactive Elements // Proc. of 9th Int. Conf. on Math. Methods in Electromagnetic Theory. –Sept. 10 –13.2002 – Kyiv, Ukraine. –Р. 446-448.

49.Овсяников В.В., Ольшевский А.Л., Реута А.В., Родин К.В., Романенко Е.Д.,

     Безносова Е.Р., Эпштейн Е.М. Двухчастотная турникетная антенна с импедансными элементами // Труды 12-ой международной конференции КрыМиКо’2002. Севастополь, Украина. –9-13 сентября 2002. –С. 339-340.

Постановка задачі, наукове керівництво дослідженнями, аналіз результатів, формулювання висновків.