Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка диссертаций
Услуги
Цена, скидки, сроки
Оплата и гарантии
Мои заказы
Правила работы
Для авторов
Отзывы
Доставка литературы
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Автореферат диссертации Теоретико-методичні засади використання дидактичних засобів у навчанні фізики в школах інтенсивної педагогічної корекції 2005 год

Источник: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 / Володимир Дмитрович Сиротюк; Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2005.
Аннотация:

Текст работы:


У четвертому розділі „Способи, форми і шляхи підвищення ефективності і результативності навчання фізики учнів із затримкою психічного розвитку дидактичними засобами” розглядаються конкретні питання методики навчання фізики учнів із затримкою психічного розвитку.

У спеціальних загальноосвітніх школах інтенсивної педагогічної корекції навчання і виховання неможливе без використання дидактичних засобів з фізики засобів збудження пізнавальної діяльності, від якої залежить корекція розвитку учнів із затримкою психічного розвитку. Від учителя, його психологічної, педагогічної і методичної підготовки залежить якість корекційно-розвиткового навчання. Перша вимога до вчителя фізики добре і досконало знати навчальний матеріал, який він викладає учням. Друга відповідно до вимог психології, педагогіки, соціальної педагогіки і методики фізики вибирати найбільш доцільні і раціональні методи і прийоми роботи з дидактичними засобами, систематично підвищувати кваліфікацію, вивчати науково-методичні, психолого-педагогічні дослідження з проблем навчання фізики учнів із затримкою психічного розвитку.

У процесі засвоєння знань вирішальну роль відіграє осмислення закономірних звязків у матеріалі, що вивчається, і розкриття на їх основі внутрішньої суті явищ або процесів. Ці два етапи розуміння можна співвіднести з категоріями явища і сутності. У гнесеологічному плані явище і сутність взаємоповязані. В процесі засвоєння знань учні спочатку сприймають та усвідомлюють явище і від нього переходять до осмислення сутності першого, другого і т.д. порядку.

Психологи і дидакти неодноразово підкреслювали, що в процесі навчання учні схоплюють перш за все явище, тобто зовнішнє те, що можна сприйняти органами чуттів. Цей перший етап розуміння, при якому на основі уявлень, зафіксованих у памяті, учні одержують нові знання про реальні обєкти. На другому етапі необхідно на основі аналізу зовнішнього прояву сутності розкрити внутрішні механізми даного явища, внутрішні обєктивні звязки і відношення між предметами та явищами.

Практика роботи з учнями із затримкою психічного розвитку показує, що на початку уроку засвоєння нових знань необхідно розкривати учням практичне значення повідомлюваних знань. Цей прийом створює позитивне ставлення учнів до навчального матеріалу, збуджує інтерес до знань, забезпечує їх активне сприймання, усвідомлення і засвоєння, сприяє корекції і розвитку розумової діяльності учнів.

Під час вивчення нової теми частіше всього потрібно починати із створення певної життєвої ситуації, в якій особливо яскраво проявляється фізичні процеси або явища. Така ситуація ставить учнів перед проблемою, розвязання якої вимагає засвоєння відповідних знань. Завдяки цьому учні відчувають недостатність своїх знань і необхідність отримання нових для розвязання висунутої на уроці проблеми. Наприклад, під час вивчення теми “Густина речовини” ставимо перед учнями запитання: “Чому говорять, що залізо важче за алюміній, а піря за дерево?”, “Чому олія, гас, бензин завжди плавають на поверхні води?”, “Чи змогли б ви підняти повітря, яке знаходиться у класній кімнаті?” тощо.

Цим самим створюється внутрішній стимул до оволодіння матеріалом з теми уроку. Внутрішня потреба пізнання, усвідомлення недостатності своїх знань, умінь або навичок є важливим стимулюючим моментом у розвитку учнів із затримкою психічного розвитку. Внутрішній стимул у засвоєнні знань потребує постійної підтримки, тому що він може легко згаснути в результаті притаманної учням із затримкою психічного розвитку слабкості, нестійкості нервових процесів. Тому цей стимул слід постійно підтримувати в процесі корекційно-розвиткового навчання, використовуючи різні методи і прийоми навчання. А саме:  перед учнями ставимо запитання, тісно повязані з їхньою діяльністю у побуті або на інших уроках, відповідь на які вони дати не можуть або в них виникають певні труднощі. Більшість учнів, особливо хлопці, знають із досвіду роботи в шкільних майстернях, що чим далі взятися за ручку молотка, тим сильніший буде його удар під час забивання цвяха. Тому потрібно поставити перед ними наступні запитання: “Чому удар молотка сильніший, якщо його ручка довша або якщо взятися за неї подалі від головки молотка?”. Учні не можуть відповісти на це запитання, але воно їх зацікавлює, і вони чекають від учителя пояснення.

В інших випадках, щоб викликати інтерес в учнів до повідомлення нових знань, щоб пробудити їх активність, необхідно їх поставити перед необхідністю розвязати яку-небудь практичну задачу, виконання якої неможливе без знання властивостей речовин або фізичних закономірностей.

Місце і значення вправ і задач з фізики визначається тим, наскільки вони ефективні як засіб навчання фізики в школах і класах інтенсивної педагогічної корекції для досягнення нормального розвитку учнів із затримкою психічного розвитку, їх загальної і політехнічної освіти, а також тим, якою мірою робота над вправами і задачами сприяє: а) засвоєнню учнями системи знань, передбачених навчальною програмою з фізики; б) формуванню в учнів практичних умінь і навичок; в) корекції і розвитку стилю фізичного мислення; г) підготовки до повноцінного життя і майбутньої професійної діяльності.

Для засвоєння навчального матеріалу, передбаченого програмою з фізики, учні повинні володіти певними загальними уміннями і способами діяльності. Мова йде про вміння орієнтуватися в завданні, робити його аналіз, обмірковувати і планувати майбутню роботу, стежити за правильністю виконання завдання, розповідати про проведену роботу і давати їй оцінку.

Найбільш яскраво особливості навчальної діяльності учнів із затримкою психічного розвитку виявляються під час виконання ними фронтальних лабораторних робіт, де учні діють у системі розгорнутих і зовні чітко визначених вимог. Наочність і завершеність окремих етапів діяльності на цих уроках дозволяє виявити, насамперед, недостатню сформованість аналізу зразка - операції, що має першорядне значення для всієї наступної роботи учня. Учні із затримкою психічного розвитку обмежуються швидким оглядом зразка, не виділяють багатьох з його істотних ознак і відразу приступають до виконання роботи. Така необдуманість, імпульсивність і слабке орієнтування в завданні приводять до численних помилкових дій; частина з них відразу виправляється учнями; однак більшість помилок залишаються невиправленими. На цьому етапі діяльності багато учнів переоцінюють власні можливості, про що говорять результати проведеної ними роботи.

Недостатня цілеспрямованість діяльності учнів із затримкою психічного розвитку виражається в їхньому невмінні обміркувати свою роботу і спланувати хід її виконання. Ця особливість яскраво виявляється під час розвязування вправ і задач, при виготовленні простих приладів, у роботі з фізичним обладнанням тощо.

У процесі виконання запропонованих завдань учні зазначеної категорії допускають зайві, не завжди адекватні дії, не роблять спроб знайти раціональні прийоми роботи. Наприклад, вони можуть підготувати певну кількість приладів, але не використати їх для виконання необхідних дій і т.п. До порівняння власної роботи зі зразком ці учні звертаються рідко. У них не виникає потреба звірити зі зразком виконану роботу і отриманий результат.

Як показали наші дослідження, в учнів із затримкою психічного розвитку найбільш інтенсивно протікає процес забування, але навіть ті знання, які в тій чи іншій мірі збережені, погано актуалізуються названими учнями.

В учнів із затримкою психічного розвитку виникають труднощі у відборі тих знань, які необхідні для розвязання тих чи інших завдань у даній ситуації, а іноді ці знання вони використовують неадекватно. В значній мірі цей недолік в оволодінні знаннями повязаний з тим, що учням важко систематизувати й узагальнювати знання. Їх знання носять аморфний характер і не взаємозвязані  між собою. Тому учні не можуть без сторонньої допомоги застосовувати знання з різних розділів і тем для пояснення причин фізичних явищ або своїх практичних дій, що грунтуються на знаннях властивостей фізичних обєктів.

Щоб досягнути ефекту під час повторення і систематизації знань з фізики, потрібно використовувати ряд спеціальних методів і прийомів. Серед них провідну роль займає метод порівняння, використання якого дозволяє систематизувати, класифікувати вивчений матеріал. Учні відмічають подібність і відмінність речовин, застосовуючи знання з різних розділів і тем. Знання учнів набувають більш диференційованого, осмисленого характеру.

Значне місце у процесі корекційно-розвиткового навчання учнів фізики займає облік, контроль і корекція набутих ними знань, умінь і навичок з метою виявлення їх якості. Під обліком знань, умінь і навичок учнів ми розуміємо накопичення вчителем у процесі перевірки і спостереження за всією діяльністю учнів усіх тих даних, які дають уявлення про знання, вміння і навички кожного учня.

Поточний облік знань, умінь і навичок учнів ведеться вчителем на всіх уроках фізики. Значну інформацію з обліку, дані якого заносяться в класний журнал, дає перевірка виконання учнями домашнього завдання, перевірка засвоєння ними матеріалу попереднього уроку, розвязування вправ і задач на уроці, виконання фронтальних лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму, результати написання самостійних і контрольних робіт тощо.

Перевірка якості знань учнів проводиться на кожному уроці під час повторення вивченого матеріалу, під час підготовки учнів до повідомлення нових знань, а також під час їх закріплення. При цьому використовуються форми індивідуальної та фронтальної перевірки й обліку знань, умінь і навичок.

З цією метою використовуються наступні форми перевірки і контролю знань:

1. Усне опитування, яке дає учню можливість логічно і послідовно розповісти, наприклад, про фізичні властивості тіл і речовин, про будову і дію приладів і механізмів, про використання фізичних властивостей і закономірностей об'єктів у техніці, побуті тощо.

2. Розвязування якісних задач, яке дає можливість перевірити наскільки усвідомлений засвоєний матеріал, і чи можуть учні отримані знання застосувати для пояснення суті фізичних явищ. Наприклад: Чому між стиками рейок залишають проміжки? В якому напрямі впаде ковзаняр, якщо він під час бігу спіткнеться? Що потрібно зробити, якщо буксує автомобіль? Чому автомобіль може буксувати? Який метал краще всього використовувати для виготовлення спіралі електричної плитки? Чому саме цей метал? Чому нитку розжарення в електричній лампі виготовляють з вольфраму?

3. Проведення учнями дослідів або підготовка установки для дослідів, які підтверджують те чи інше положення або властивість явища або процесу. Наприклад, потрібно довести, що повітря займає весь наданий йому об'єм, що вода у сполучених посудинах встановлюється на одному рівні, що навколо провідника з електричним струмом існує магнітне поле тощо.

4. Проведення письмових контрольних робіт, які не вимагають детальних описів. Наприклад, назвати способи збільшення або зменшення тертя, відповісти, що відбувається з тілами під час нагрівання або охолодження, перерахувати провідники електричного струму або ізолятори (діелектрики) тощо.

5. Використання прийомів програмованого навчання: робота з картками-завданнями, з деформованим текстом, вибір правильної відповіді.

Одним із ефективних шля­хів виховання в учнів інтере­су до вивчення фізики є ігри. Гра притаманна самій приро­ді дитини. У процесі гри чу­довий світ дитинства поєд­нується з прекрасним світом науки, в який вступають учні. Граючись, учень “занурюєть­ся” в ситуації, які відобража­ють епізоди реального життя. В іграх різні знання і відомо­сті учень отримує вільно. То­му часто те, що на уроці зда­валося складним, під час гри легко засвоюється. Видатний педагог В.О.Сухомлинський вважав, що гра - це шлях ди­тини до пізнання світу, в яко­му вона живе, це іскра, яка за­палює вогник до допитливос­ті. По суті, гра - це трена­жер, на якому виробляються вміння і навички, розкрива­ється творчий потенціал ди­тини, створюються умови для активного обміну знаннями.

Неуспішність у школі багато в чому пояснюється тим, що учням пропонується мало пошуково-творчих завдань, які вони могли б успішно виконувати, тому вони не мають можливості відчувати атмосферу успіху, не мають того, що ми називаємо відчуттям зацікавленості і перемоги, що дуже важливо для учнів із затримкою психічного розвитку.

Екскурсії з фізики найбільш слабке місце в роботі вчителів фізики. Це повязано з тим, що вчителі вибирають стихійно обєкти екскурсій (в основному в кінці навчального року),  попередньо з ними не знайомляться, в такому випадку їх проводять екскурсоводи. Матеріал екскурсій виявляється у більшості випадків непридатним для навчання, часто не повязаним з програмним матеріалом. З іншого боку, вчителі практично не отримують допомоги від науковців, які досліджують проблеми навчання фізики в школах і класах інтенсивної педагогічної корекції, а також і від методичної літератури (вона відсутня). Тому розробка методики проведення уроків-екскурсій є одним із головних завдань методики навчання фізики.

Формування в учнів умінь працювати з підручником фізики, збірником задач, довідковою і науково-популярною літературою є важливою проблемою формування в учнів умінь самостійно здобувати і поглиблювати знання.

Наша практика роботи в школах і класах інтенсивної педагогічної корекції показує, що стихійне формування раціональних прийомів самостійної роботи з навчальною книгою плине досить повільно і не ефективно, якщо не організовувати спеціальне навчання. В процесі корекційно-розвиткового навчання на уроках фізики учні повинні оволодіти наступними вміннями і навичками роботи з книгою: а) уміти виділяти головне, наприклад, суттєві ознаки виучуваних явищ; б) уміти користуватися малюнками, фотографіями, таблицями; в) вміти складати план прочитаного, відтворювати логічно і послідовно прочитане своїми словами; г) вміти доповнювати навчальний матеріал з інших джерел; д) уміти користуватися змістом підручника, словником фізичних термінів тощо.

Використання сучасних засобів телекомунікацій надає широкого доступу до інформаційних джерел у будь-якій точці планети, дозволяє отримати необхідні дані з різних галузей знань. Інформаційно-комунікаційні технології є потужним засобом інтелектуальної діяльності людини.

Поняття “нові інформаційні технології навчання” зявилося значно пізніше, ніж почав використовуватися компютер у навчанні. Згідно означення В.М.Монахова, під новими інформаційними технологіями навчання ми будемо розуміти систему сучасних інформаційних методів і засобів цілеспрямованого створення, збирання, зберігання, опрацювання, подання і використання даних і знань у навчанні та систему наукових знань про їх функціонування, спрямовану на удосконалення навчального процесу з найменшими затратами.

Використання  компютерно-орієнтованих методичних систем навчання вносить суттєві зміни в усі компоненти навчального процесу (цілі, зміст, методи, засоби, організаційні форми тощо), оскільки їх характеристики суттєво відрізняються від традиційно застосовуваних технологій навчання. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі відкриває значні резерви підвищення ефективності і результативності навчання, підвищує інтерес до роботи і посилює мотивацію навчання, суттєво розширює можливості подання навчальної інформації (мультимедійні характеристики сучасних засобів навчання), відкривають додаткові можливості рефлексії учнями своєї діяльності завдяки тому, що вони можуть виконувати дії з моделлю обєкта вивчення і відразу ж бачити результати своїх дій.

При використанні відповідного програмного забезпечення і методичної підтримки, розробленої з урахуванням наукових принципів добору змісту навчального матеріалу і психологічних принципів навчання, застосування інформаційно-комунікаційних технологій при вивченні фізики дозволяє підвищити ефективність і результативність навчального процесу в усіх типах і рівнях навчальних закладів.

Нами були розроблені педагогічні програмні засоби, які можна використовувати на уроках фізики. Наприклад, у 8 класі вивчаються теми “Види теплообміну”, “Закони електричного стуму”, “Магнітне поле”, тому була розроблена програма для ілюстрації відповідних явищ, що розглядаються у даних розділах.

Одним з ефективних шляхів підвищення пізнавальної активності учнів із затримкою психічного розвитку, підвищення інтересу до корекційно-розвиткового навчання і виховання є методично обґрунтоване використання науково-популярної і художньої літератури та творів мистецтва.

Аналіз дидактичної та методичної літератури, вивчення передового педагогічного досвіду вчителів показують, що в умовах сучасного диференційованого навчання не в повній мірі впроваджується в навчальний процес методика використання цікавої навчальної інформації, як чинника, що розширює методичні можливості засвоєння учнями основних понять шкільного курсу фізики, розвязання ряду завдань її вивчення, формування наукового світогляду. Інформація про використання науково-популярної і художньої літератури та творів мистецтва на уроках фізики в школах і класах інтенсивної педагогічної корекції взагалі відсутня.

Дослідження і практика роботи в школах і класах інтенсивної педагогічної корекції показала, що науково-популярну і художню літературу та твори мистецтва на уроках фізики можна використовувати у таких випадках: 

1. Під час пояснення нового матеріалу: цікава фізика в літературних джерелах може слугувати емоційною основою для запамятовування деяких важливих тем або питань, що розглядаються на уроках; викликає  зацікавленість використання елементів історії фізики, описаних у літературі; слугує своєрідною емоційною розрядкою в класі в певний момент часу.

2. Під час постановки і розвязування задач: постановка якісних і експериментальних задач у цікавій формі; подача умови задачі в незвичних для учнів умовах; розвязування задач-парадоксів.

3. Під час повторення, систематизації та узагальнення знань учнів.

4. Під час виконання фронтальних лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму.

5. Під час виконання домашніх завдань.

З цією метою у підручниках з фізики для 7-9 класів інтенсивної педагогічної корекції подається значна частина навчального матеріалу під рубрикою “Це цікаво знати!”.

На основі аналізу навчального матеріалу, передбаченого програмою з фізики і вміщеного у шкільних підручниках, збірнику задач, навчальних посібниках, методичних рекомендаціях, працях учених-методистів, науково-популярній літературі, враховуючи потреби шкільної практики, нами доведена необхідність створення методики навчання фізики в спеціальних загальноосвітніх школах інтенсивної педагогічної корекції, спрямованої на підвищення ефективності і результативності навчання учнів із затримкою психічного розвитку, посилення ролі дидактичних засобів у навчанні, впровадження дидактичних засобів у позакласну і позаурочну роботу учнів, виконання учнями самостійної роботи тощо.

Використання системи дидактичних засобів створює оптимальні умови для сприймання матеріалу, сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів на різних етапах корекційно-розвиткового навчання: засвоєння знань, формування умінь і навичок, виконання фронтальних робіт і дослідів та робіт фізичного практикуму, повторення, узагальнення, систематизації, обліку і корекції знань тощо.

Розроблена система дидактичних засобів дозволяє здійснювати процес корекційно-розвиткового навчання учнів із затримкою психічного розвитку відповідно до специфіки його організації, реалізувати диференційований підхід до вивчення фізики та індивідуалізацію навчання, вкластися в бюджет часу, передбачений навчальною програмою для вивчення відповідних тем.


Пятий розділ „Організація та результати експериментального навчання” присвячений теоретико-методичному та експериментальному дослідженню, яке здійснювалось у три етапи протягом 1998-2005 років.

На першому етапі (1998-2000 рр.) проводився аналіз стану підготовки учнів 7-9 класів з фізики у спеціальних загальноосвітніх школах і класах інтенсивної корекції, де навчаються учні із затримкою психічного розвитку. Були встановлені наступні факти:

1. Результати навчання здебільшого не повною мірою відповідали тим вимогам, що висувалися до підготовки з фізики учнів 7-9 класів інтенсивної педагогічної корекції. Учні демонстрували фрагментарні знання, зазнавали труднощів при самостійному застосуванні знань, навичок і вмінь, допускали численні помилки під час усних відповідей, написання самостійних і контрольних робіт, виконання лабораторних робіт, не володіли достатньо фізичною термінологією, мали слабкий словниковий запас тощо. У багатьох учнів домінувало індиферентне ставлення до ходу і результатів вивчення фізики, проявлялося негативне ставлення і до корекції. У деяких учнів сформувалась певна установка щодо неспроможності вивчити фізику, внаслідок чого вони не докладали зусиль опанування змісту навального матеріалу, часто списували (або й зовсім нічого не робили) домашні, самостійні та контрольні завдання, під час усного опитування відмовлялися від відповіді або чекали на підказку. Такий стан справ переважна більшість учителів пояснювали складністю програмового матеріалу, який був зосереджений у підручниках для загальноосвітніх шкіл (учні із затримкою психічного розвитку не могли його засвоїти). Спеціальних підручників з фізики (окрім підручників для розумово відсталих дітей) і методики навчання фізики учнів спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції не існувало.

2. На уроках фізики вчителі намагалися організувати корекційно-розвиткове навчання, враховуючи особливості психічного розвитку учнів, але навчання проводилося як уніфіковане. Рівень трудності навчання, який вчителі задавали під час вивчення нового матеріалу, був зорієнтований лише на якусь одну типологічну групу учнів (учнів, які бажали щось вивчати на уроці; тих, хто не хотів навчатися, практично не турбували). У методиці організації навчання зустрічалися недоліки. Вчителям не вистачало  необхідних знань з психології та педагогіки і матеріально-технічної бази. У процесі введення фізичних понять та формулюванні означень понять допускалися неточності в реалізації конкретно-індуктивного та абстрактно-дедуктивного методів; мало або зовсім не приділялась увага методам порівняння (зіставлення і протиставлення) прикладів; учнів не ознайомлювали з етапами введення понять та отримання наслідків з факту належності даного або іншого обєкта (предмета, процесу, явища) до даного поняття; рідко демонструвалися приклади діяльності у ході застосування фізичних знань; вчителі під час вивчення способів діяльності учнів не завжди знайомили зі складом їх дій, поопераційне відпрацювання було відсутнім.

3. У ході подачі змісту навчального матеріалу, під час отримання учнями знань, формування їх умінь і навичок більшість учителів спиралася на слухову модальність у вербальних формах фіксації змістових елементів навчання. Мало приділялось уваги візуалізації навчального матеріалу за допомогою засобів навчання. У той же час практика роботи досвідчених учителів показала, що там, де на уроках фізики широко залучались дидактичні засоби з метою унаочнення навчальної інформації, де учнів привчали до роботи з приладами, дидактичним матеріалами, демонструвалися аудіовізуальні засоби тощо, учні не тільки показували вищі результати навчання, але й проявляли більшу зацікавленість у вивченні фізики. Однак, у роботі таких учителів домінували скоріше інтуїтивні, ніж свідомі результати їх діяльності. Через це вищевказані прийоми використовувалися не систематично, а лише тоді, коли підстави для їх застосування були очевидними. Саме тут досягались кращі результати навчання. В інших випадках така картина не спостерігалась.

Усе це дозволило нам сформулювати припущення щодо можливості покращення стану підготовки учнів з фізики за рахунок організації навчання фізики з використанням системи дидактичних засобів. Для перевірки цієї гіпотези було проведене експериментальне навчання в Шполянській спеціальній загальноосвітній школі інтенсивної педагогічної корекції Черкаської області. Основна увага приділялась: ознайомленню вчителів з методикою навчання фізики учнів із затримкою психічного розвитку; зясуванню причин виникнення затримки розвитку названих учнів, їх особливостей розвитку; забезпеченню відповідних умов одержання освіти учнями відповідно до їх можливостей і здібностей; забезпеченню можливості постійного духовного та фізичного самовдосконалення особистості, нормалізації та інтеграції у сучасну систему соціальних відносин; одержанню учнями знань, практичних умінь і навичок, необхідних для самостійного життя і праці тощо. 

У підготовчій роботі вчителям пропонувалось спиратися на розроблені нами методичні рекомендації щодо організації навчання фізики, добору навчального матеріалу для актуалізації базових знань, удосконалення вмінь і навичок учнів та проведення відповідної роботи на уроці, спрямованої на попередження помилок учнів і корекцію їх пізнавальної діяльності.

Однак, результати експерименту лише частково підтвердили висунуту гіпотезу. Практика навчання показала, що учні більш повно розуміли зміст навчального матеріалу, демонстрували спроможність самостійного формулювання означень фізичних понять, математичного запису законів, впевненіше застосовували знання в знайомих ситуаціях. Проте вони часто допускали помилки при подальшому перенесенні знань та під час їх пізнішого відтворення, відчували труднощі при роботі з більш складними засобами навчання та під час розвязування різного типу задач (якісних, розрахункових й експериментальних). Успіхи учнів були, в основному, локального характеру.

Отримані дані свідчили про необхідність більш глибокого і детального вивчення стану підготовки з фізики учнів 7-9 класів інтенсивної педагогічної корекції, виявлення більш широкого спектру чинників, що впливають на хід і результати навчання фізики учнів із затримкою психічного розвитку.

На основі аналізу існуючих на той час даних фізіології, психології і дефектології щодо вікових, індивідуальних і психологічних особливостей учнів, міждисциплінарного вивчення проблеми побудови розвиткового навчання, його гуманізації та гуманітаризації, проектування психолого-семіотичних знань у сферу шкільної фізичної освіти стала очевидною необхідність розвязання проблеми реалізації системного та діяльнісного підходів до використання дидактичних засобів у навчанні фізики учнів із затримкою психічного розвитку в спеціальних загальноосвітніх школах і класах інтенсивної педагогічної корекції.

Таким чином, реалізувався задум та окремі вихідні положення дослідження, була розроблена програма подальшої теоретико-експериментальної роботи.

На другому етапі дослідження (2000-2003 рр.) ставились дві групи завдань. Перша з них стосувалася науково-практичної розробки проблеми використання дидактичних засобів у навчанні фізики учнів із затримкою психічного розвитку, а друга організації експериментальної перевірки основних науково-методичних положень дослідження.

У межах першої групи були виділені такі завдання: визначити понятійно-методологічний апарат; розкрити зміст та функції компонента шкільної фізичної освіти; виявити стан розробленості проблеми в психолого-педагогічній та науково-методичній літературі; зясувати причини недоліків у використанні дидактичних засобів і підготовки з фізики учнів із затримкою психічного розвитку в спеціальних загальноосвітніх школах і класах інтенсивної педагогічної корекції; розробити концепцію системного та діяльнісного підходів до використання дидактичних засобів у навчанні фізики в 7-9 класах інтенсивної педагогічної корекції.

До другої групи ввійшли наступні завдання: виявити психолого-педагогічні та методичні основи використання дидактичних засобів у навчанні фізики учнів 7-9 класів; розробити компоненти методичної системи навчання фізики в умовах системного використання дидактичних засобів у процесі корекційно-розвиткового навчання учнів із затримкою психічного розвитку; визначити шляхи корекції, формування наукового світогляду учнів та активізації їх навчально-пізнавальної діяльності при вивченні фізики в 7-9 класах; зясувати можливості використання дидактичних засобів для організації пропедевтики та неперервного навчання; експериментально перевірити результативність пропонованої методичної системи навчання фізики в умовах системного та діяльнісного підходів до використання дидактичних засобів з фізики.

На даному етапі теоретико-експериментальної роботи застосовувались теоретичні та емпіричні методи дослідження. Зокрема, проводився аналіз філософської, психолого-педагогічної, дефектологічної, навчально-методичної літератури, що стосується особливостей навчання фізики в школах і класах інтенсивної педагогічної корекції, змісту програм, підручників і навчальних посібників з фізики, що були чинними раніше на теренах колишнього СРСР.

Також використовувалися метод міжгалузевого синтезу, системно-структурний підхід, теоретичне моделювання, метод сходження від абстрактного до конкретного. Багатий емпіричний матеріал був отриманий шляхом вивчення та узагальнення вітчизняного, зарубіжного і власного педагогічного досвіду. Проводились спостереження, анкетування, тестування, опитування, бесіди з учителями та учнями. У ході дослідження був організований педагогічний експеримент, результати якого всебічно аналізувались. Опрацювання кількісних даних проводилось за допомогою методів математичної статистики.

Уточнення понятійно-методологічного апарату дослідження, застосування методів міжгалузевого аналізу та реалізація системно-структурного підходу дозволили виявити стан розробленості проблеми у психолого-педагогічній, дефектологічній та методичній літературі, а також провести широке вивчення стану використання дидактичних засобів у практиці навчання фізики учнів із затримкою психічного розвитку. Для проведення констатуючого етапу дослідження був розроблений відповідний діагностичний пакет.

Результати аналізу дали підстави для формулювання основної робочої гіпотези дослідження. Загальні припущення оформились у наступному вигляді хід і результати підготовки з фізики учнів із затримкою психічного розвитку в цілому істотно залежить від того, як і які саме дидактичні засоби використовуються при вивченні фізики в спеціальних загальноосвітніх школах інтенсивної педагогічної корекції; чи проводиться спеціальна робота щодо формування і розвитку візуального мислення учнів; наскільки вільно і свідомо учні здійснюють операції мислення порівняння, аналіз, синтез у процесі навчання фізики.

Для перевірки висунутої гіпотези було організоване експериментальне навчання, на початку якого був визначений мінімальний обсяг вибірки, на якій можна отримати статистично вірогідні результати експерименту. Мінімальний обсяг вибірки становив 245 учнів.

В експерименті в 7-9 класах взяли участь 586 учнів: 25 експериментальних класів ( 291 учень) і 25 контрольних класів (295 учнів).

У 15 експериментальних класах і 15 контрольних класах, яким ми дали назву 1 групи (ЕК-1 і КК-1) навчальний експеримент тривав з 2000/2001 навчального року по 2002/2003 навчальний рік, починаючи з 7 класу й закінчуючи 9 класом. У 10 експериментальних класах і 10 контрольних класах, яким ми дали назву 2 групи (ЕК-2 і КК-2) навчальний експеримент тривав з 2001/2002 навчального року по 2003/2004 навчальний рік, починаючи з 7 класу й закінчуючи 9 класом.

Експеримент проводився в спеціальних загальноосвітніх школах інтенсивної педагогічної корекції Вінницької (Гайсинська, Жмеринська, Козятинська, Немирівська, Тульчинська),  Волинської (Нововолинська № 11; Головнянська, Заболотівська, Затурцівська, Іваничівська), Дніпропетровської (Дніпропетровська № 6), Київської (Трипільська), Рівненської (Тучинська, Чудельська № 1 і № 2), Херсонської (Львівська, Старозбурївська, Цюрюпінська; Калінінська №1 і № 2, Сивашька), а також в класах інтенсивної педагогічної корекції середніх загальноосвітніх шкіл м. Херсона (№ 1, № 9, № 26, № 32, № 35; № 48, № 55), Черкаської (Шполянська) областей та міста Києва (школа-інтернат № 21). 

Навчальний експеримент проводили вчителі: Дідківський В.І., Друм В.М., Запорожан В.П., Кондратюк В.Я, Котляренко Л.М., Лапінська І.А., Мандусь Л.Г., Розсуждай Н.І., Савош Н.О., Сакун І.О., Стороженко Н.Г., Чернявська Л.М., Шмаркотюк Л.Г., Шолохова Н.С., Юдіна Т.П. та ін.

В експериментальних класах (ЕК-1 і ЕК-2) навчання проводилось за нашою методикою, у контрольних класах (КК-1 і КК-2) за традиційною.

Згідно з основною гіпотезою дослідження в організації навчання головний наголос робився на системне використання дидактичних засобів та цілеспрямоване формування в учнів із затримкою психічного розвитку вмінь працювати з дидактичними засобами на різних етапах навчання фізики в 7-9 класах.

Формування і розвиток візуального мислення учнів та збагачення їх візуально-оперативного досвіду розглядались нами у двох аспектах як мета, що досягається в результаті оволодіння учнями широким спектром фіксації навчального фізичного змісту у візуальній модальності та способами їх використання у діяльності з дидактичними засобами, і як основний шлях більш продуктивного розвитку вербально-логічного мислення учнів із затримкою психічного розвитку при вивченні курсу фізики в 7-9 класах спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції.

Для проведення експериментального навчання нами були розроблені відповідні методичні рекомендації щодо організації підготовчої роботи вчителя та методики проведення уроків фізики [9], створена програма [6], підручники [2-4], збірник задач [5], дидактичні матеріали [7-8] тощо.

На третьому етапі дослідження (2003-2005 рр.) визрів остаточний варіант концепції дослідження, який опубліковано у монографії “Навчання фізики учнів із затримкою психічного розвитку в школах і класах інтенсивної педагогічної корекції” [1]. Загалом на третьому етапі теоретико-експериментальної роботи відбувалося уточнення понятійно-категоріального апарату дослідження, завершені кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

У ході дослідно-експериментальної роботи застосовувалися обсерваційні методи педагогічних досліджень пряме, побічне, включене спостереження.

Застосування діагностичних методів дослідження (анкетування, опитування, тестування, бесід) дало змогу отримати певні статистичні дані. Діагностичні методики застосовувалися в експериментальних і контрольних класах. Діагностувались як учителі, так і учні. Крім того, до контингенту діагностованих учителів залучалися й учасники Всеукраїнського семінару з актуальних питань методики навчання фізики в середній і вищій школі, Міжнародних і Всеукраїнських науково-практичних конференцій, які не брали участі в експериментальному навчанні, а також слухачі курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників протягом усього періоду проведення другого етапу дослідження. Загальна кількість учителів, які прийняли участь у діагностуванні, досягла 346 осіб.

Серед учителів фізики було проведене опитування  “Чи знаєте Ви особливості розвитку учнів із затримкою психічного розвитку?”, в результаті якого зясувалось, що вчителі, які мають високий рівень знань психології розвитку учнів із затримкою психічного розвитку, наближений до рівня професійного психолога, становить найменшу кількість (11 %). Кількість учителів, які показали середній рівень знань психології розвитку учнів, становить 32 % . Про них можна сказати, що їхня інтуїція добре допомагає їм у життєвих педагогічних ситуаціях, що їм бракує системності знань. Учителі, які показали низький рівень знань, мають уявлення про учнів із затримкою психічного розвитку, які ґрунтуються, скоріше за все на помилкових концепціях, що заважають розуміти інших людей. Таким учителям психологи зазвичай радять пройти спеціальне навчання в групах психотренінгу.

Недостатню обізнаність вчителів щодо проблеми затримки психічного розвитку учнів ми вбачаємо в тому, що на сьогодні відсутня достатня кількість психолого-педагогічної літератури, не достатньо активно працюють інститути післядипломної освіти педагогічних працівників у даному напрямку, не підготовлені професійні кадри, здатні розробити методику навчання фізики.

Вчителям, які не брали участі в експериментальному навчанні, пропонувалися анкети, що стосувалась тих видів дидактичних засобів, які вони використовують у процесі навчання фізики. Їх завданням було розподілити дидактичні засоби за значущістю використання у навчальному процесі для успішного навчання учнів та за частотою їх використання на різних етапах навчання.

Діагностичний пакет, що призначався для учнів експериментальних і контрольних класів містив 3 компоненти: 1) засоби для виявлення психологічних особливостей учнів експериментальних і контрольних класів; 2) запитання і завдання для учнів щодо їх ставлення до навчання фізики; 3) завдання, які будувалися на фізичному змісті, а також контрольні завдання з фізики. Засобами трьох компонентів запропонованого пакету ми зясували, що на початку експерименту учні експериментальних і контрольних класів були приблизно однаковими як за психологічними характеристиками, так і за показниками успішності в навчанні фізики, причому дещо вищі показники якості знань мали учні контрольних класів. Рівень сформованості вмінь учнів експериментальних і контрольних класів також був приблизно однаковим. У кінці формуючого експерименту застосовувались засоби другого і третього компонентів діагностичного пакету.

Вивчення, корекція й узагальнення результатів апробації запропонованої методики використання системи дидактичних засобів проводились через вибіркове відвідування занять, обговорення з учителями можливостей удосконалення процесу корекційно-розвиткового навчання в експериментальних класах, аналіз ефективності і результативності навчання. Особлива увага зверталась на активізацію пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, їх умінь орієнтуватися в проблемних ситуаціях, активно користуватися методами наукового пізнання.

Проведений аналіз даних, отриманих у ході педагогічного експерименту, дозволив перевірити доступність навчального матеріалу, викладеного у досліджуваній методиці системного використання дидактичних засобів, і порівняти знання учнів експериментальних і контрольних класів. У кожному класі, який брав участь у педагогічному експерименті, були проведені контрольні роботи.

Отримані дані показали, що результати виконаних контрольних робіт в експериментальних класах мають тенденцію перевищувати відповідні результати у контрольних класах. Для оцінки статистичної значущості відмінностей між ними ми використовували критерії Пірсона (метод ).

Проводилася перевірка такої нуль-гіпотези: відмінність у результатах виконання контрольних робіт учнями експериментальних класів обумовлена чисто випадковими причинами, утворені цими результатами вибірки належать до сукупності з однаковим законом розподілу.

Розрахунок статистики критерію здійснювався на основі експериментальних даних за формулою:

,

де - відносна частота кількості контрольних робіт, оцінених балами. Визначене за таблицею критичне значення для прийнятого в психолого-педагогічних дослідженнях рівне значущості =0,05 становить = 7,81; = 17,95; .

4


3


2


1


                 

               1               2                 3               4                5              зріз


  - контрольні класи №1;                  -  контрольні класи №2;

   - експериментальні класи №1;         - експериментальні класи №2.

Результати контрольних робіт


Це дає нам можливість стверджувати про наявність статистично значущої відмінності у результаті виконання контрольних робіт учнями експериментальних і контрольних класів на рівні достовірності 0,05.

Виявлене підвищення якості та оперативності знань учнів експериментальних класів пояснюються доступністю і достатньою ефективністю розробленої методики використання дидактичних засобів на уроках фізики. Аналіз даних, отриманих у ході експерименту, дозволив розкрити загальну тенденцію її впливу на протікання і результативність навчально-пізнавальної діяльності учнів із затримкою психічного розвитку.

Встановлено, що запропонований шлях реалізації потенційних можливостей включення системи дидактичних засобів, спрямованої на збудження пізнавальної активності учнів, є продуктивним.


ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження теоретико-методичних засад використання дидактичних засобів у навчанні фізики в школах інтенсивної педагогічної корекції дозволяють зробити такі висновки:

1. Реформування спеціальної освіти в Україні потребує теоретичного узагальнення і практичного розвязання проблеми науково обґрунтованого використання дидактичних засобів у навчанні фізики учнів 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції. Розроблені  у дисертації теоретико-методичні положення щодо реалізації системного та діяльнісного підходів до використання дидактичних засобів у процесі корекційно-розвиткового навчання фізики надають нових можливостей для удосконалення підготовки з фізики учнів 7-9 класів, корекції їх психічного і загального розвитку і забезпечення зростання життєвої та соціальної компетентності.

2. Прийняття Стандартів державної освіти в Україні вимагає посиленої уваги до урізноманітнення систем навчання, їх спеціалізації та інтенсифікації, що, відповідно, неможливе без диференціації учнів за їх психологічними здібностями. Реорганізація змістового та організаційно-методичного аспектів корекційно-розвиткового навчання в спеціальних загальноосвітніх школах і класах інтенсивної педагогічної корекції мають ґрунтуватися на основних положеннях теорії пізнання, діалектика якого виступає головним орієнтиром у побудові логічної організації пізнавальної діяльності учнів із затримкою психічного розвитку. У процесі корекції психічного розвитку, навчання і виховання учнів 7-9 класів інтенсивної педагогічної корекції необхідно враховувати сучасні дані фізіології щодо функціонування мозку та аналізаторних систем дитини, вікові та індивідуальні особливості учнів, специфіку підліткового періоду у становленні та розвитку їх особистості.  На зламному етапі онтогенезу, яким є підлітковий, важливе значення мають психологічно грамотні корекція та регулювання діяльності учнів із затримкою психічного розвитку на кожному рівні відображення реальної дійсності: на рівні свідомості, несвідомого та самосвідомості. Дидактично виважена система впливів на пізнавальну, афективну та регулятивну сфери самосвідомості учнів із затримкою психічного розвитку має бути спрямованою на формування в них позитивної, мажорної Я-концепції, яка виступає надійною передумовою розгортання учнями активної пізнавальної діяльності, спрямованої на усунення зовнішніх і внутрішніх суперечностей, що виникають у ході навчання, та є атрибутом розвитку особистості.

3. Необхідність і своєчасність дисертаційного дослідження зумовлені тим, що після відкриття спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції в Україні (1983 р.) не проводилися спеціальні дослідження з теорії та методики навчання фізики учнів із затримкою психічного розвитку, зокрема, з проблеми створення і використання на уроках фізики дидактичних засобів з метою корекції психічного розвитку учнів. Використовуючи підручники середніх загальноосвітніх шкіл, учні не могли засвоїти навчальний матеріал, передбачений діючою на той час програмою з фізики. Це ще більше гальмувало їх розвиток.

4. Проаналізований сучасний стан проблеми розвитку методики навчання фізики в спеціальних загальноосвітніх школах і класах інтенсивної педагогічної корекції і методичної підготовки вчителів фізики, які працюють з учнями із затримкою психічного розвитку, дав можливість встановити, що на сьогодні успішне функціонування названих вище шкіл і класів стає немислимим без кваліфікаційної корекційно-розвиткової роботи, яка ґрунтується на результатах комплексної діагностики і нових науково обґрунтованих організаційних і методичних формах діяльності.

5. Створена навчальна програма з фізики для спеціальних загальноосвітніх шкіл і класів інтенсивної педагогічної корекції (експериментальна - з 1996 року, нині діюча - з 2002 року) визначає зміст і цілі навчання фізики: освітні (формування і розвиток в учнів наукових знань та вмінь застосовувати їх для практиці; оволодіння мовою фізики; формування умінь систематизувати, узагальнювати знання; планувати і проводити фізичний експеримент тощо); виховні (формування наукового світогляду; озброєння учнів раціональним методологічним підходом до пізнавальної й практичної діяльності; виховання працелюбності та наполегливості, національної свідомості та патріотизму, екологічного мислення  та поведінки); розвиткові (розвиток логічного мислення, уміння користуватися методами індукції і дедукції, аналізу і синтезу, робити висновки та узагальнення; розвиток умінь розвязувати якісні, розрахункові та експериментальні задачі); і, що найбільш важливо, корекційні  (формування соціально-моральної поведінки учнів, яка забезпечує успішну адаптацію до умов навчання; розвиток особистісних компонентів пізнавальної діяльності учнів; охорона і зміцнення соматичного і психоневрологічного здоровя учнів; створення сприятливого соціального середовища, що забезпечує відповідний віку розвиток учня).

6. Запропонована система дидактичних засобів з фізики, яка включає демонстраційний експеримент (демонстраційні досліди, фронтальні лабораторні роботи і досліди, роботи фізичного практикуму, експериментальні задачі), аудіовізуальні засоби (діафільми, діапозитиви, кінофільми, відеофільми, телепередачі, грамзаписи, магнітні записи, педагогічні програмні засоби), друковано-графічні засоби (таблиці, картини, підручники, збірники задач, хрестоматії, довідники, науково-популярна література, фотографії) для шкіл і класів інтенсивної педагогічної корекції. В ній враховані інноваційні процеси сучасної педагогічної науки, і вона виявилася ефективним та результативним засобом збудження пізнавальної діяльності учнів із затримкою психічного розвитку на різних етапах корекційно-розвиткового навчання: сприймання навчального матеріалу, його осмислення та усвідомлення, узагальнення, систематизації, обліку та корекції знань тощо; формування в них стійких пізнавальних інтересів, які поступово переходять у пізнавальну потребу досліджувати, описувати, розкривати та трансформувати сутність фізичних явищ, процесів і законів.

7. У системі дидактичних засобів з фізики для спеціальних загальноосвітніх шкіл і класів найважливішими засобами є створені підручники „Фізика. 7 клас”, „Фізика. 8 клас”, „Фізика. 9 клас” та „Збірник задач з фізики для 7-9 класів”. Вони відіграють провідну корекційно-розвиткову роль у навчально-виховному процесі, тісно повязані з іншими засобами навчання і мають такі характерні особливості: а) окрім тексту місять велику кількість кольорових малюнків, фотографій, схем, таблиць тощо; б) емоційний вплив на корекційно-розвиткове навчання проявляється через художнє та поліграфічне виконання, виразність мови, логіку наукових аргументацій, проблемно-пошуковий виклад навчального матеріалу; в) математичний апарат використовується тільки в тих випадках, коли він добре зрозумілий учням і порівняно простий; г) створені рубрики „Що я знаю і що я вмію робити?”, „Фізичні задачі навколо нас”, „Видатні фізики”, „Це цікаво знати”, „Словник фізичних термінів”; ґ) після кожної теми пропонуються вправи для формування в учнів експериментальних умінь і навичок, необхідних для їх соціалізації у суспільстві.

8. Методика цілеспрямованого використання дидактичних засобів з фізики у навчальному процесі спеціальних загальноосвітніх шкіл і класів інтенсивної педагогічної корекції вимагає вибору відповідних методів, організаційних форм і засобів навчання. Принциповим кроком усунення суперечності між потенціальними можливостями розвитку учнів 7-9 класів інтенсивної педагогічної корекції та їх реалізації в оптимальних пропорціях є розробка дидактичних умов розчленованого і поетапного формування фізичних понять. Вони створені на наочно-практичній і словесно-логічній основі та на зміні функцій дидактичних засобів, які спрямовані на компенсацію та корекцію як перцептивних дій, так і вищих психічних процесів: порівняння, узагальнення, абстрактності із переміщення впливу останніх на всі інші функції організму учня. Цим самим забезпечується регулювання порушень між чуттєвими і раціональними шляхами пізнання та подолання труднощів при перетворенні чуттєвих образів в поняття, предметно-образних значень в ідеальне (слово, думку, поняття).

Створена компютерна підтримка навчання фізики в 7-9 класах інтенсивної педагогічної корекції, яка дидактично обґрунтована і розширює межі використання дидактичних засобів, урізноманітнює всі форми представлення навчального матеріалу, спонукає учнів бути активними учасниками навчально-виховного процесу, мінімізує час, виділений учням на виконання завдань, і час, необхідний учителю для підготовки та проведення уроку. 

9. Експериментальна перевірка основних положень дисертації та їх упровадження в практику роботи шкіл і класів інтенсивної педагогічної корекції підтверджують ефективність і результативність запропонованих підходів до розвязання зазначеної проблеми дослідження.

Подальший розвиток даної проблеми ми вбачаємо у:

• розробці методичної системи підготовки вчителів фізики, які будуть працювати з учнями із затримкою психічного розвитку;

• розвитку сучасних технологій навчання фізики в школах і класах інтенсивної педагогічної корекції;

• створенні методик вивчення окремих питань курсу фізики в спеціальних загальноосвітніх школах і класах інтенсивної педагогічної корекції тощо.


Основний зміст дисертації висвітлено в таких публікаціях автора:


Монографії, навчальні посібники, підручники та програми

1. Сиротюк В.Д. Навчання фізики учнів із затримкою психічного розвитку в школах і класах інтенсивної педагогічної корекції: Монографія. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. 313 с.

2. Сиротюк В.Д. Фізика: Підручник для 7 класу спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів (шкіл, класів) інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку). К.: Благовіст, 2001. 160 с. (Гриф МОН України).

3. Сиротюк В.Д. Фізика: Підручник для 8 класу спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів (шкіл, класів) інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку). Харків: Прапор, 2001. 156 с. (Гриф МОН України).

4. Сиротюк В.Д. Фізика: Підручник для 9 класу спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів (шкіл, класів) інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку). Харків: Прапор, 2001. 144 с. (Гриф МОН України).

5. Сиротюк В.Д., Запорожан В.П. Збірник задач з фізики для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх шкіл  (класів) інтенсивної педагогічної корекції. К.: Благовіст, 2004. 175 с. (Автором розроблені зміст і структура збірника задач, підібрані та запропоновані задачі для 7 і 9 класу, інші розробки належать співавтору). (Гриф МОН України).

6. Програма з фізики для 7-9 класів загальноосвітніх шкіл-інтернатів (класів) інтенсивної педагогічної корекції (для учнів із затримкою психічного розвитку) / Укл. В.Д. Сиротюк. К.: Богдана, 2002. 40 с. (Гриф МОН України).

7. Нижник В.Г., Коршак Є.В., Сиротюк В.Д. Дидактичні матеріали з фізики для 7 класу: Посібник для вчителів. К.: Педагогічна преса, 1999. 84 с. (Автором розроблена третина посібника, виконані до нього малюнки, інші розробки належать співавторам). (Гриф МОН України).

8. Сиротюк В.Д., Зорька О.В. Картки з фізики “Вимірювальні прилади”: Навчальний наочний посібник. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2000. - 40 карток. (Автору належить ідея створення карток, розроблені 25 карток, інші розробки належать співавтору).


Методичні рекомендації

9. Методичні рекомендації до вивчення основних понять з фізики в VII-IX класах спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції / Укл. В.Д. Сиротюк. К.: ІЗМН, 1998. 100 с.


Статті у наукових збірниках і журналах

10. Нижник В.Г., Сиротюк В.Д., Чумак М.Є. До методики введення поняття внутрішньої енергії у 8 класі // Фізика та астрономія в школі. 1999. - № 2. С. 22-23. (Автором запропонована методика введення поняття внутрішньої енергії, інші розробки належать співавторам).

11. Сиротюк В.Д., Гордієнко Т.П. Роль елементів цікавої фізики в підвищенні ефективності навчально-виховного процесу // Додаток до журналу “Фізика та астрономія в школі”. 1999. Випуск № 3. С. 5-6. (Автором запропонована методика використання елементів цікавої фізики на уроках в 7-8 класах, інші розробки належать співавтору).

12. Сиротюк В.Д., Гордієнко Т.П. Деякі аспекти організації методики проведення домашніх експериментальних досліджень // Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін. Рівне, 1999. С. 74-76. (Автором запропонована методика проведення домашніх експериментальних досліджень, інші розробки належать співавтору).

13. Сиротюк В.Д. Задачі зі шкалами приладів // Фізика та астрономія в школі. 2000. - № 2. С. 3 форзацу.

14. Сиротюк В.Д., Гордієнко Т.П. Система завдань для формування в учнів вимірювальних умінь і навичок // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Випуск 3. Серія: педагогічні науки. Чернігів, 2000. С. 263-267. (Автором запропонована методика створення системи завдань, інші розробки належать співавтору).

15. Сиротюк В.Д. Фізичний кросворд “Фізичні величини та їх вимірювання” // Фізика та астрономія в школі. 2001. - № 1. С. 3 форзацу.

16. Сиротюк В.Д. Навколишній світ у фізичних задачах // Фізика та астрономія в школі. 2001. - № 3. С. 42-45.

17. Сиротюк В.Д. Вимірювання густини речовини // Фізика та астрономія в школі. 2001. - № 4. С. 3 форзацу.

18. Сиротюк В.Д. Вимірювання густини рідини за допомогою денсиметра // Фізика та астрономія в школі. 2001. - № 5. С. 3 форзацу.

19. Сиротюк В.Д. Розвязуємо комплексні задачі // Фізика та астрономія в школі. 2001. - № 6. С. 3 форзацу.

20. Сиротюк В.Д., Лавренчук В.А. Проблема створення системи дидактичних засобів з фізики для шкіл інтенсивної педагогічної корекції // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 13. - Т.І. Серія: педагогічні науки. Чернігів, 2002. С. 127-131. (Автором розроблена система дидактичних засобів для шкіл інтенсивної педагогічної корекції, інші розробки належать співавтору).

21. Лавренчук В.А., Сиротюк В.Д. Наочність для вивчення теми “Тертя” // Фізика та астрономія в школі. 2002. - № 4. С. 3 форзацу. (Автором підібрана наочність до теми, інші розробки належать співавтору).

22. Сиротюк В.Д., Лавренчук В.А. Урок з теми “Згоряння палива. Питома теплота згоряння палива” // Фізика та астрономія в школі. 2002. - № 5. С. 2-6. (Автором розроблена методика вивчення теми „Згоряння палива”, інші розробки належать співавтору).

23. Сиротюк В.Д. Все про сірники // Фізика та астрономія в школі. 2002. - № 6. С. 52.

24. Сиротюк В.Д. Затримка психічного розвитку як педагогічна проблема // Соціально-педагогічні проблеми підготовки педагогічних кадрів для сільських шкіл: Збірник наукових праць. - Серія: педагогічні науки. - № 6. Бердянськ: БДПУ, 2002. С. 28-34.

25. Сиротюк В.Д. Створення підручників фізики для учнів спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції та організація роботи з ними // Вісник: Збірник наукових статей викладачів, докторантів, аспірантів Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко, О.П.Симоненко. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2002. Випуск 4. С. 20-27.

26. Сиротюк В.Д. Фізика людини // Фізика та астрономія в школі. 2003. - № 1. С. 3 форзацу.

27. Сиротюк В.Д. Особливості формування пізнавальної активності в учнів із затримкою психічного розвитку на уроках фізики // Збірник наукових праць: Педагогічні науки. Випуск 32. Ч. 1. Херсон: ХДПУ, 2002. С. 159-163.

28. Коршак Є.В., Нижник В.Г., Сиротюк В.Д. Зміна кінетичної і потенціальної енергії // Фізика та астрономія в школі. 2003. - № 4. С. 3 форзацу. (Автором виконані малюнки (діаграми), інші розробки належать співавторам).

29. Сиротюк В.Д. Людина на Місяці // Фізика та астрономія в школі. 2003. - № 5. С. 6, 30, 3 форзацу.

30. Сиротюк В.Д. Навчання фізики в спеціальних загальноосвітніх школах і класах інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку) // Збірник наукових праць: Спеціальний випуск. К.: Науковий світ, 2003. С. 199-204.

31. Сиротюк В.Д. Структурно-функціональний аналіз навчального матеріалу з фізики для учнів із затримкою психічного розвитку // Методологічні принципи формування фізичних знань учнів і професійних якостей майбутніх учителів фізики та астрономії: Збірник наукових праць: Серія педагогічна. Випуск 9. Камянець-Подільський: К-ПДУ, 2003. С. 70-73.

32. Лавренчук В.А., Сиротюк В.Д. Світло морських глибин // Фізика та астрономія в школі. 2003. - № 6. С. 3 форзацу. (Автором підібрані матеріали, інші розробки належать співавтору).

33. Сиротюк В.Д. Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки з фізики учнів із затримкою психічного розвитку // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко, В.Д.Сиротюк. К.: НПУ, 2003. Випуск 53. С. 312-317.

34. Лавренчук В.А., Сиротюк В.Д. Особливості застосування аудіовізуальних засобів на уроках фізики // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Випуск 23. Серія: педагогічні науки. Чернігів, 2004. С. 72-77. (Автором розроблена методика використання аудіовізуальних засобів на уроках фізики, інші розробки належать співавтору).

35. Двораківський В.М., Сиротюк В.Д. Проблеми шкільного навчального експерименту // Фізика та астрономія в школі. 2004. - № 4. С. 10-11. (Автор пропонує шляхи розвязання проблем шкільного демонстраційного експерименту, інші розробки належать співавтору).

36. Лавренчук В.А., Сиротюк В.Д. Використання текстів художньої літератури та творів мистецтва у навчанні фізики // Фізика та астрономія в школі. 2004. - № 6. С. 6-9. (Автором розроблена методика використання текстів художньої літератури на уроках фізики, інші розробки належать співавтору).

37. Перегінець Н.В., Сиротюк В.Д. Особливості організації розвязування фізичних задач в класах інтенсивної педагогічної корекції // Збірник наукових праць Камянець-Подільського державного університету: Серія педагогічна: Дидактики дисциплін фізико-математичної та технологічної освітніх галузей. Камянець-Подільський: К-ПДУ: інформаційно-видавничий відділ. 2004. Вип. 10. 184 с. С. 125-128. (Автором розроблена методика розвязyвання фізичних задач в 7-9 класах інтенсивної педагогічної корекції, інші розробки належать співавтору). 

38. Нижник В.Г., Коршак Є.В., Сиротюк В.Д. Розвяжіть самі і запропонуйте учням // Фізика та астрономія в школі. 2005. - № 1. С. 3 форзацу. (Автор пропонує розроблену задачу, інші розробки належать співавторам).


Тези доповідей і матеріали конференцій

39. Лагунов І.М., Сиротюк В.Д. Проблеми впровадження компютеризованих педагогічних технологій у навчальний процес // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Особливості підготовки вчителів природничо-математичних дисциплін в умовах переходу школи на профільне навчання” / Укл. Шарко В.Д. Херсон: „Олді-Плюс”, 2004. 118 с. С. 22-23. (Автор пропонує шляхи розвязання поставленої проблеми, інші розробки належать співавтору).

40. Лавренчук В.А., Сиротюк В.Д. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання фізики // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Особливості підготовки вчителів природничо-математичних дисциплін в умовах переходу школи на профільне навчання” / Укл. Шарко В.Д. Херсон: „Олді-Плюс”, 2004. 118 с. С. 90-91. (Автор пропонує методику використання  нових технологій у процесі навчання фізики, інші розробки належать співавтору).


Анотація

Сиротюк В.Д. Теоретико-методичні засади використання дидактичних засобів у навчанні фізики в школах інтенсивної педагогічної корекції. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 теорія і методика навчання фізики. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Київ, 2005.

У дисертації обґрунтовані теоретико-методичні засади використання дидактичних засобів з фізики в процесі корекційно-розвиткового навчання учнів із затримкою психічного розвитку в школах і класах інтенсивної педагогічної корекції.

Встановлено, що ефективність і результативність  навчання фізики учнів із затримкою психічного розвитку в школах і класах інтенсивної педагогічної корекції підвищується, якщо використовується система дидактичних засобів та реалізується діяльнісний підхід у процесі корекційно-розвиткового навчання, тому що саме це сприяє корекції загального розвитку учнів, їх особистому становленню, зростанню життєвої та соціальної компетентності.

Основні результати дослідження впроваджені в процес навчання фізики учнів спеціальних загальноосвітніх шкіл і класів інтенсивної педагогічної корекції (для учнів із затримкою психічного розвитку). Навчальна програма з фізики, підручники та збірник задач для 7-9 класів, методичні рекомендації для вчителів, створені автором дослідження, використовуються в процесі корекційно-розвиткового навчання в спеціальних загальноосвітніх школах і класах інтенсивної педагогічної корекції України. 

Ключові слова: дидактичні засоби, система дидактичних засобів, теорія і методика навчання фізики, корекційно-розвиткове навчання фізики, учні із затримкою психічного розвитку, школи і класи інтенсивної педагогічної корекції.  


Аннотация

Сиротюк В.Д. Теоретико-методические основы использования дидактических средств в обучении физике в школах интенсивной педагогической коррекции. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.02 теория и методика обучения физике. Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. Киев, 2005.

В диссертации обоснованы теоретико-методические основы использования дидактических средств по физике в процессе корекционно-развивающего обучения учащихся с задержкой психического развития в школах и классах интенсивной педагогической коррекции.

Актуальность данной проблемы обусловлена социальным запросом относительно направления коррекционно-розвивающего обучения и воспитания в личностное русло, повышением результативности обучения физике в 7-9 классах специальных общеобразовательных школ интенсивной педагогической коррекции, обеспечением коррекции общего и физического развития учеников; возможностью совершенствовать методические системы обучения физике за счет расширения границ межотраслевого анализа и синтеза; привлечением достояния психологии, педагогики и дидактики к анализу хода и результатов обучения; отсутствием целеустремленных исследований в теории и методике обучения физике учащихся с задержкой психического развития; несформированностью единственных, методически обусловленных позиций относительно назначения, содержания, строения, места и особенностей физического компонента школьного образования; необходимостью разработки теоретического и методического оснащения проблемы использования системы дидактических средств и деятельного подхода в обучении физике учащихся с задержкой психического развития.

В основу исследования была положена рабочая гипотеза о том, что эффективность и результативность  обучения физике учащихся с задержкой психического развития в школах и классах  интенсивной педагогической коррекции значительно повысятся, если будет использоваться система дидактических средств и реализован деятельный подход в процессе корекционно-развивающего обучения, потому что именно это способствует коррекции общего развития  учащихся, их личностному становлению, росту жизненной и социальной компетентности.

В результате исследования были решены следующие задачи:

1. Выявлено состояние разработанности проблемы в психолого-педагогической и научно-методической литературе, которое показало, что проблема практически не решалась. Поэтому был определен и уточнен понятийно-методологический аппарат исследования с целью внедрения его в методику обучения физике учащихся с задержкой психического развития.

2. Разработана пробная программа по физике (1996 г.), по которой проводилось обучение в экспериментальных школах интенсивной педагогической коррекции, и выявлены возможности усвоения учащимися с задержкой психического развития (7-9 классы) знаний, умений и навыков, предусмотренных данной программой.

3. Раскрыты содержание и функции физического компонента образования в специальных общеобразовательных школах и классах интенсивной педагогической коррекции. Разработан проект государственных требований к общеобразовательной подготовке учащихся с задержкой психического развития.

4. Разработана и научно обоснована концепция системы дидактических средств и деятельный подход в обучении физике учащихся с задержкой психического развития.

5. Разработана на основе экспериментального обучения программа по физике (2002 г.) для специальных общеобразовательных школ и классов интенсивной педагогической коррекции и методические рекомендации по ее реализации.

6. Созданы учебники Физика. 7 класс, Физика. 8 класс, Физика. 9 класс и Сборник задач по физике для учащихся 7-9 классов школ и классов интенсивной педагогической коррекции, по которым ведется обучение учащихся, начиная с 2001 года.

7. Создана система дидактических средств по физике, включающая демонстрационный эксперимент: демонстрационные опыты, фронтальные лабораторные работы и опыты, работы физического практикума, экспериментальные задачи; аудиовизуальные средства: диафильмы, диапозитивы, кинофильмы, видеофильмы, телепередачи, грамзаписи, магнитные записи, педагогические программные средства; печатно-графические средства: таблицы, картины, учебники, сборники задач, хрестоматии, справочники, научно-популярная литература, фотографии и др. для школ и классов интенсивной педагогической коррекции.

8. Разработана теория и методика обучения физике учащихся с задержкой психического развития в школах и классах интенсивной педагогической коррекции.   

9. Экспериментально проверена результативность и эффективность предлагаемой системы дидактических средств в обучении физике в специальных общеобразовательных школах и классах интенсивной педагогической коррекции Винницкой, Херсонской, Черкасской областей и города Киева.

10. Установлено, что предложенный путь реализации потенциальных возможностей включения системы дидактических средств, направленной на повышение познавательной активности  учащихся, является продуктивным.

Основные результаты исследования внедрены в процесс обучения физике учащихся специальных общеобразовательных школ и классов интенсивной педагогической коррекции (для учащихся с задержкой психического развития). Учебная программа по физике, учебники и сборник задач для 7-9 классов, методические рекомендации для учителей, созданные автором исследования, используются в процессе коррекционно-развивающего обучения в специальных общеобразовательных школах и классах интенсивной педагогической коррекции Украины. 


Страница: 1  Страница: 2  Страница: 3 

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2012.
info@lib.ua-ru.net