Зберігання флуоксетину в біологічному матеріалі при його гнитті
Хіміко-токсикологічний аналіз передбачає роботу не тільки зі свіжим біологічним матеріалом, але й з матеріалом, який піддався гнилісним змінам. Для цього нами було проведено вивчення терміну зберігання флуоксетину в трупному матеріалі. В результаті чого встановлено, що через 10 діб визначається близько 74% флуоксетину, через 20 діб – 46%, через 30 діб в ньому ще можна визначити до 1,6% препарату. При більш тривалому зберіганні (40 діб) препарат не визначається.
На основі проведених досліджень нами запропонована схема хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на флуоксетин.
Загальні висновки
- Запропоновано кольорові та осадові реакції, а також методи ТШХ, УФ-спектрофотометрії, які придатні для виявлення флуоксетину, виділеного з біологічного матеріалу.
- Запропоновано методики ідентифікації флуоксетину за допомогою методів ТШХ та ВЕРХ при сумісній присутності з деякими іншими препаратами антидепресивної та нейролептичної дії, що можуть застосовуватись разом із ним.
- Розроблено доступні та чутливі методи кількісного визначення флуоксетину:
а) екстракційно-фотометричні, засновані на утворенні іонного асоціату з метиловим оранжевим (межі визначення - 7,5-75,0 мкг препарату у 12 мл кінцевого об`єму; відносна помилка методу становить 1,26 %) та з бромтимоловим синім (межі визначення - 10,0-100,0 мкг препарату у 10 мл кінцевого об`єму; відносна помилка - 1,79 % );
б) УФ-спектрофотометричні: в хлороформі (межі визначення - 40,0-400,0 мкг/мл препарату; відносна помилка методу становить 1,59 %) та у 0,1 М розчині кислоти хлороводневої (межі визначення препарату від 30,0 до 300,0 мкг/мл; відносна помилка методу становить 1,36 %).
в) за допомогою методу ВЕРХ: межі визначення препарату 20,0-2000,0 мкг/мл, відносна помилка методу 1,15%.
Методи застосовані для кількісного визначення флуоксетину у водних
розчинах та витяжках із біологічного матеріалу.
- Вивчено умови екстракції флуоксетину з водних розчинів у залежності від рН середовища. Встановлено, що оптимальним розчинником для екстракції флуоксетину з водних розчинів є хлороформ (ступінь одноразової екстракції складає 99% ), а гексан та ефір зручно використовувати для екстракційного очищення водних витяжок з біологічного матеріалу від співекстрактивних речовин у кислому середовищі.
- Вперше проведено порівняльну оцінку виділення флуоксетину з біологічного матеріалу загальноприйнятими у хіміко-токсикологічному аналізі методами, а також розроблено більш ефективний та експресний частковий метод ізолювання флуоксетину за допомогою хлороформу, який дозволяє виділити до 75% препарату.
- Вивчено умови виявлення флуоксетину у витяжках з біологічного матеріалу методами ТШХ та УФ-спектрофотометрії. Для кількісного визначення препарату у витяжках із біологічного матеріалу розроблені екстракційно-фотометричний та УФ-спектрофотометричний методи.
- Запропоновано методики виділення флуоксетину з біологічних рідин організму (крові, сечі), які дозволяють ізолювати до 40% препарату із крові та до 74% із сечі.
- Вперше вивчено розподіл флуоксетину в органах отруєних тварин при пероральному введенні. Встановлено, що для хіміко-токсикологічного дослідження при летальних отруєннях флуоксетином варто брати шлунок і кишечник із вмістом, селезінку, сечу та печінку.
- Вперше вивчено зберігання флуоксетину в біологічному матеріалі при його гнитті. Встановлено, що за допомогою методу ізолювання хлороформом через 30 діб із тканин печінки, яка піддалася гнилісним змінам, можливо виділити до 1,62% препарату.
- На основі проведених досліджень запропоновано схему хіміко-токсикологічного дослідження біологічного матеріалу на флуоксетин.
- Розроблені методики хіміко-токсикологічного дослідження флуоксетину впроваджені в практику лабораторії Харківського та Луганського бюро судово-медичних експертиз, лабораторії фізико-хімічних методів аналізу ДП “Дослідний завод ДНЦЛЗ”, у навчальний процес Львівського та Запорізького медичних університетів та кафедри клінічної біохімії й судово-медичної токсикології Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Список опублікованих праць за темою дисертації
- Бур`ян Г.О., Бондар В.С., Погосян О.Г. Хімічні і фізико-хімічні методи ідентифікації флуоксетину // Вісник фармації. - 2001. - №2 (26). - С.15-18. Особистий внесок здобувача: дослідження осадових, кольорових та мікрокристалоскопічних реакцій стосовно флуоксетину; дослідження УФ-спектрів флуоксетину, поведінки препарату в тонких шарах сорбентів у різних системах розчинників.
- Бур`ян Г.О., Бондар В.С. Екстракція флуоксетину органічними розчинниками з водних розчинів при різних значеннях рН // Фізіологічно активні речовини. - 2001. - №2 (32). - С. 44-46. Особистий внесок здобувача: дослідження екстракції флуоксетину з водних розчинів різними органічними розчинниками в залежності від рН середовища; розробка методики кількісного визначення препарату.
- Бур`ян Г.О., Бондар В.С. Порівняльна оцінка методів виділення флуоксетину з біологічного матеріалу // Вісник фармації. – 2002. – №4(32). – с. 15-18. Особистий внесок здобувача: дослідження виділення флуоксетину з біологічного матеріалу за допомогою методів О.О. Васильєвої, Стаса-Отто, В.П. Крамаренка; розробка часткової методики ізолювання; розробка методики кількісного визначення препарату.
- Бур`ян Г.О, Бондар В.С. Застосування ВЕРХ в аналізі флуоксетину при його сумісній присутності з іншими препаратами антидепресивної дії // Фізіологічно активні речовини. - 2002. - №2 (34). - С. 49-52. Особистий внесок здобувача: дослідження умов хроматографування флуоксетину, амітриптиліну та мапротиліну як окремих речовин; дослідження умов хроматографування суміші препаратів; розробка методики кількісного визначення флуоксетину.
- Бур`ян Г.О., Бондар В.С. Розробка методів ідентифікації флуоксетину // Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів НФАУ. – Харків, 2000. – С.43.
- Бур`ян Г.О., Бондар В.С. Хімічні і фізико-хімічні методи ідентифікації флуоксетину // Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів НФАУ. – Харків, 2001. – С.51.
- Бур`ян Г.О., Бондар В.С. Екстракція флуоксетину органічними розчинниками з водних розчинів при різних значеннях рН // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики”. – Вісник фармації. – 2001. - №3(27). – С.31.
- Бур`ян Г.О., Бондар В.С. Розподіл флуоксетину в органах отруєних щурів // Тези доповідей ІХ конгресу світової федерації українських лікарських товариств, присвяченого 25-річчю СФУЛТ (19-22 серпня 2002 р., м. Луганськ).- Луганськ-Київ-Чикаго. – 2002. – С.457.
- Бур`ян Г.О., Бондар В.С.Порівняльна оцінка методів ізолювання флуоксетину з біологічного матеріалу // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Вчені майбутнього” (17-19 жовтня 2002 р., м. Одеса). – С.7.
10. Бур`ян Г.О., Бондар В.С. Виділення та виявлення флуоксетину в органах отруєних тварин // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фармація ХХІ століття” (23-24 жовтня 2002 р., м. Харків). – Харків, 2002. – С.107-108.
Бур`ян Г.О. “Хіміко-токсикологічне дослідження флуоксетину”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук зі спеціальності 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. –Національний фармацевтичний університет, Харків, 2003.
Дисертаційна робота присвячена хіміко-токсикологічному дослідженню препарату антидепресивної дії – флуоксетину.
У дисертації запропоновано методи виявлення флуоксетину за допомогою осадових, кольорових реакцій, ТШХ, УФ-, ІЧ-спектроскопії, та ВЕРХ. Запропоновано умови розділення флуоксетину при сумісній присутності з деякими препаратами, що можуть використовуватись разом із ним, за допомогою методів ТШХ та ВЕРХ. Розроблено методики кількісного визначення флуоксетину за допомогою методів екстракційної фотометрії, УФ-спектрофотометрії та ВЕРХ.
Вивчено умови екстракції флуоксетину з водних розчинів органічними розчинниками в залежності від рН середовища. Проведено порівняльне вивчення загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів виділення речовин з біологічного матеріалу (Стаса-Отто, О.О. Васильєвої, В.П. Крамаренка) стосовно до флуоксетину.
Розроблено ефективну методику виділення флуоксетину з біологічного матеріалу за допомогою хлороформу, яка дозволяє виділити до 75% препарату. Запропоновано методики виділення флуоксетину з біологічних рідин організму (крові та сечі). На основі проведених досліджень запропоновано схему дослідження біологічного матеріалу на флуоксетин.
Ключові слова: флуоксетин, осадові, кольорові реакції, тонкошарова хроматографія, високоефективна рідинна хроматографія, спектрофотометрія, екстракційна фотометрія, ізолювання, біологічний матеріал, кров, сеча.
Бурьян А.А. “Химико-токсикологическое исследование флуоксетина”. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 – фармацевтическая химия и фармакогнозия. – Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2003.
Диссертационная работа посвящена химико-токсикологическому исследованию препарата антидепрессивного действия – флуоксетина.
В диссертации предложены методы обнаружения флуоксетина с помощью осадочных и цветных реакций (установлены наиболее чувствительные реактивы для обнаружения, а также их чувствительность), тонкослойной хроматографии (ТСХ) (на различных слоях-носителях и в различных системах кислого, щелочного и нейтрального характера), ИК-, УФ-спектроскопии (в различных растворителях), а также ввысокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ).
Предложены условия разделения флуоксетина при совместном присутствии с некоторыми препаратами, которые могут использоваться вместе с ним (аминазином, мапротилиним, амитриптилином), с помощью методов ТСХ и ВЭЖХ.
Разработаны методики количественного определения флуоксетина с помощью метода экстракционной фотометрии на основе образования ионных ассоциатов с кислотными индикаторами метиловым оранжевым (пределы обнаружения препарата составляют от 7,5 до 75 мкг в 12 мл конечного объема; относительная ошибка метода – 1,26%) и бромтимоловым синим (пределы обнаружения – от 10,0 до 100,0 мкг препарата в 10 мл конечного объема; относительная ошибка – 1,79%).
Разработаны методики количественного определения с помощью УФ-спектрофотометрии для хлороформного раствора флуоксетина (пределы обнаружения препарата – от 40,0 до 400,0 мкг/мл; относительная ошибка метода составляет 1,59%) и раствора препарата в 0,1 М кислоте хлористоводородной (пределы обнаружения препарата – от 30,0 до 300,0 мкг/мл; относительная ошибка метода – 1,36%).
Разработана методика количественного определения флуоксетина с помощью метода ВЭЖХ (пределы обнаружения препарата – от 20,0 до 2000,0 мкг/мл; относительная ошибка метода составляет 1,15%).
Изучены условия экстракции флуоксетина из водных растворов органическими растворителями в зависимости от рН среды; установлен оптимальный растворитель для экстракции флуоксетина - хлороформ, а также растворители, пригодные для экстракционной очистки кислых водных вытяжек из биологического материала (гексан, эфир диэтиловый).
Проведено сравнительное изучение общепринятых в химико-токсикологическом анализе методов выделения веществ из биологического материала (Стаса-Отто – спиртом этиловым, подкисленным кислотой щавелевой; А.А. Васильевой – водой, подкисленной кислотой щавелевой; В.Ф. Крамаренко – водой, подкисленной кислотой серной) относительно флуоксетина.
Разработана эффективная методика выделения флуоксетина из биологического материала с помощью хлороформа, которая позволяет выделить до 75% препарата.
Предложены методики выделения флуоксетина из биологических жидкостей организма (крови и мочи), позволяющие выделить до 40% препаратаиз крови и до 74% - из мочи.
Исследовано распределение препарата в органах отравленных ним животных (крыс), установлены органы с максимальной локализацией препарата (желудок и кишечник с содержимым, селезенка, печень, моча).
Изучена сохраняемость флуоксетина в биологическом материале при гнилостном разложении. Установлено, что после 30-суточного хранения возможно выделить до 1,62% препарата; при более длительных сроках хранения препарат в вытяжках из биологического материала не был обнаружен.
На основе проведенных исследований предложена схема исследования биологического материала на флуоксетин.
Ключевые слова: флуоксетин, осадочные, цветные реакции, тонкослойная хроматография, высокоэффективная жидкостная хроматография, спектрофотометрия, экстракционная фотометрия, изолирование, биологический материал, кровь, моча.
Buryan A.A. “The chemical and toxicological investigation of Fluoxetine”. – Manuscript.
The thesis on reception of a scientific degree of the candidate of pharmaceutical sciences on a speciality 15.00.02 –pharmaceutical chemistry and pharmacognosy; National Pharmaceutical University, Kharkiv, 2003.
The thesis is devoted to chemical and toxicological analysis of antidepressive medicine – Fluoxetine.
The methods of colour and precipitation reactions, TLC, UV-, IR-spectroscopy, HPLC have been offered in this thesis for the identification of Fluoxetine. The conditions of Fluoxetine determination by the TLC and HPLC methods during simultaneous analysis with some other medicines have been offered. The UV-spectrophotometric, extraction-photometric and HPLC-method of quantitative determination of Flouxetine have been worked out. The conditions of Fluoxetine extraction from aqueous solutions by organic solvents in dependence on pH medium have been studied. The comparative study of generally accepted extractive methods in chemical and toxicological analysis of substances (Stas-Otto, Vasilyeva, Kramarenko) for Fluoxetine has been conducted.
The effective and expressive particular extractive method for Fluoxetine by Chloroform has been offered. This method allows isolating up to 75% of Fluoxetine. The methods for Fluoxetine isolation from biological liquids of human organism (blood and urine) have been offered.
On the basis of the carried out investigations the scheme of Fluoxetine chemical and toxicological analysis in extracts from biological material has been offered.
Key words: fluoxetine, precipitation and colour reactions, thin-layer chromatography, high-pressure liquid chromatography, spectrophotometry, extraction-photometry, isolation, biological material, blood, urine.
| 
