Список опублікованих праць за темою дисертації
- Пат. № 48652 А Україна. G01N27/30. Мембрана твердоконтактного іон-селективного електроду для визначення концентрації іонів трамадолу/ Болотов В.В., Зареченский М.А., Ахмедов Е.Ю., Клименко Л.Ю.- 2001117487. Заявл. 02.11.2001.- Опубл. 15.08.2002. Бюл. №8.
Особисто здобувач провів розробку мембрани трамалселективного електроду та вивчив його для визначення концентрацій іонів трамалу.
- Болотов В.В., Ахмедов Е.Ю. Екстракційно-фотометричне визначення трамалу // Вісник фармації. – 1998.- №2(18).- С. 116-117.
Особисто здобувач провів розробку екстракційно-фотометричного методу кількісного визначення трамалу та приймав участь у написанні статті.
- Болотов В.В., Ахмедов Є.Ю., Карпушина С.А. Застосування тонкошарової хроматографії, кольорових реакцій та електрофорезу на папері для виявлення трамалу// Вісник фармації.- 2000.- №1 (21). – С. 16-19.
Особисто здобувач провів розробку методів ідентифікації трамалу за методом ТШХ, кольорових реакцій, електрофорезу на папері та приймав участь у написанні статті.
- Болотов В.В., Ахмедов Е.Ю. Порівняльна оцінка методів виділення трамалу з біологічного матеріалу // Вісник фармації. – 2001.- №1(25).- С. 16-19.
Особисто здобувач вивчив методи виділення трамалу з біологічного матеріалу та приймав участь у написанні статті.
- Зареченский М.А., Болотов В.В., Ахмедов Э.Ю. Разработка и исследование твердоконтактного ионоселективного электрода на трамадол // Фізіологічно активні речовини. 2001.- №2(32).- С. 41-43.
Особисто здобувач провів розробку конструкції та складу трамалселективного електроду, вивчив електроаналітичні характеристики запропонованого електроду та приймав участь у написанні статті.
- Ахмедов Э. Ю., Болотов В. В. Изолирование трамала из биологического материала // Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті: Матеріали V національного з’їзду фармацевтів України. – Х.: Вид-во УкрФА, 1999. – С. 475.
- Болотов В. В., Ахмедов Э. Ю. Изучение экстракции трамала органическими растворителями из водных растворов и разработка методики его изолирования из биологического материала // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Вчені України – вітчизняній фармації”.–Х.:НФАУ, 2000. – С. 177 – 179.
- Е.Л.Бондаренко, Э.Ю. Ахмедов, В.В. Болотов, Н.И. Филипчик. Определение трамала методом тонкослойной (ТСХ) и высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ) в витяжках из биологического материала // Тези доп. наук. конфер. молодих вчених та студентів.–Х.:НФАУ, 2000.– С.298.
- Болотов В.В., Зареченский М.А., Ахмедов Е.Ю., Кліменко Л.Ю. Трамадолселективний твердоконтактний електрод в аналізі лікарських форм // Всеукраїнська науково-практична конференція. Х.:НФаУ, 2002.–
С. 101-102.
Ахмедов Е.Ю. “Хіміко-токсикологічне дослідження трамалу”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія.
Національний фармацевтичний університет, Харків, 2003.
Дисертаційна робота присвячена хіміко-токсикологічному дослідженню анальгетичного препарату трамалу.
У роботі представлені результати виявлення трамалу за допомогою кольорових та осадових реакцій, методів ТШХ, УФ- та ІЧ-спектроскопії.
Запропоновані доступні та чутливі екстракційно-фотометрична, УФ-спектрофотометрична методики кількісного визначення препарату в водних розчинах та витяжках з біологічного матеріалу.
Розроблено склад мембрани і конструкцію нового твердоконтактного трамалселективного електрода. Електрод застосовано для визначення концентрацій іонів препарату в водних розчинах, лікарських формах та в витяжках з біологічного матеріалу.
Вивчено виділення трамалу з біологічного матеріалу загальноприйнятими у хіміко-токсикологічному аналізі методами і запропоновано ефективну індивідуальну методику ізолювання трамалу за допомогою хлороформу.
Розроблені методики ізолювання трамалу з біологічних рідин організму (крові, сечі).
Вивчено розподіл трамалу в органах отруєних тварин та його зберігання в біологічному матеріалі.
На основі проведених досліджень запропонована схема хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на трамал.
Ключові слова: трамал, кольорові та осадові реакції, тонкошарова хроматографія, спектрофотометрія, твердоконтактний іонселективний електрод, екстракція, біологічний матеріал, хіміко-токсикологічний аналіз.
Ахмедов Э.Ю. “Химико-токсикологическое исследование трамала”. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02. – Фармацевтическая химия и фармакогнозия. – Национальный фармацевтический университет,
Харьков, 2003.
Диссертационная работа посвящена химико-токсикологическому исследованию анальгетического препарата трамала.
В работе представлены результаты обнаружения трамала с помощью цветных, осадочных и микрокристаллоскопических реакций, методик ТСХ, УФ-, ИК-спектроскопии.
Показано, что высокую чувствительность имеют цветные реакции трамала с реактивами Либермана, Марки, Марки + вода, (предел обнаружения 1 мкг препарата в пробе). Эти реактивы дают с трамалом окрашивание отличное от ряда препаратов, выбранных для сравнения.
Среди осадочных наиболее чувствительными оказались реакции с реактивами Драгендорфа, Зонненшейна, Бертрана и Шейблера (предел обнаружения 0,5 мкг в пробе, предельное разведение 1:100000).
С каплей 1% раствора соли Рейнеке в капельной пробе раствора трамала выпадают розовые кристаллы, имеющие характерную форму (ежеобразные).
Для обнаружения и разделения трамала и ряда препаратов, которые могут назначаться вместе с ним, использовали хроматографические пластины “ВЕТШХ”, “Sorbfil”, “Армсорб”, “Silufol UV-254”, “Merck” и девять систем растворителей. Предел обнаружения в данных условиях 0,1 мкг в пробе, значение Rf от 0,20 до 0,80.
Предложена простая и надежная методика экстракционно-фотометрического определения трамала в водных растворах и вытяжках из биологического материала, основанный на образовании ионного ассоциата препарата с метиловым оранжевым. Метод позволяет обнаружить от 14 до 150 мкг трамала в 12 мл конечного объема с относительной ошибкой ±2,90%. Также предложен УФ-спектрофотометрическая методика количественного определения трамала в водных растворах и вытяжках из биологического материала. Метод позволяет обнаружить от 20 до 180 мкг/мл препарата с относительной ошибкой 1,05 %.
Разработаны конструкция и состав мембраны нового твердоконтактного ионоселективного электрода (ИСЭ) на трамал, превосходящего по своим аналитическим характеристикам известные зарубежные аналоги.
Ионоселективный электрод на трамал применен для количественного определения препарата в водных растворах, лекарственных формах и извлечениях из биологического материала.
Получен патент Украины на состав мембраны предложенного ИСЭ на трамал.
Исследованы условия экстракции трамала из водных растворов хлороформом, диэтиловым эфиром, гексаном и четыреххлористым углеродом в интервале рН от 2,0 до 10,0. Показано, что максимум экстракции препарата хлороформом имеет место при рН 10 (степень экстракции около 90%), а диэтиловый эфир и гексан удобно использовать для очистки кислых водных вытяжек, содержащих трамал.
Изучены условия изолирования трамала из биологического материала с помощью общепринятых в химико-токсикологическом анализе методов А.А. Васильевой, В.Ф. Крамаренко, Стаса-Отто. Установлено, что методы Васильевой и Крамаренко позволяют изолировать 20-25% препарата из биологического материала, а метод Стаса-Отто – около 45-48%.
Разработана эффективная частная методика изолирования трамала с помощью хлороформа, который позволяет выделить 59-62% препарата из биологического материала.
Предложены методики изолирования трамала из биологических жидкостей организма (крови и мочи), которые позволяют выделить 37% препарата из крови, и 64% из мочи.
Изучено распределение трамала в органах отравленных животных. Установлено, что через 3 ч после внутрижелудочного введения трамала крысам, наибольшее количество препарата содержится в желудке, кишечнике с содержимым, почках, селезенке, печени, мозге, легких, крови, сердце (в порядке уменьшения).
Исследована сохраняемость трамала в биологическом материале при его гнилостном разложении. Показано, что с помощью методики изолирования хлороформом после 30 суток хранения (при температуре 5°С) из биологического материала (ткань печени) можно выделить около 20% трамала, а по методу В.Ф.Крамаренко удается выделить около 10 % препарата.
На основе проведенных исследований предложена схема химико-токсикологического анализа биологического материала на трамал.
Ключевые слова: трамал, цветные и осадочные реакции, тонкослойная хроматография, спектрофотометрия, твердоконтактный ионоселективный электрод, экстракция, биологический материал, химико-токсикологический анализ.
Achmedov E.Y. “The chemico-toxicological investigation of Tramal”. -Manuscript.
The thesis for Ph.D. in Pharmacy on speciality 15.00.02 - Pharmaceutical chemistry and Pharmacognosy. - National University of Pharmacy, Kharkov, 2003.
The thesis is devoted chemico-toxicological analysis of analgetic preparation Tramale.
The results of color and sedimentary reactions, thin-layer chromatographic, UV-, IR-spectroscopic methods are represented in the thesis.
Sensitive methods of Tramale quantitative determination in pharmaceutical preparations and extracts from biological material - UV-spectroscopic and extractive photometry are offered.
Optimum membrane structure and design of new solid-contact ion-selective electrode on Tramale. The electrode is applied for definition of concentration of ions of a preparation in the medicinal forms and in extracts from a biological material.
The Tramale extraction from biological material with generally accepted in chemico-toxicological analysis methods has been studied. The effective individual method of Tramale isolation by chloroform is carried out.
Isolation techniques of Tramale from bode biological liquids are developed. Tramale distribution in bodies of the poisoned animals and it preservation in a biological material is investigated.
On the basis of accomplished researches the scheme of chemico-toxicological analysis in extracts from biological material is offered.
Key words: Tramale, color and sedimentary reactions, thin-layer chromatography, spectrophotometry, solid-contact ion-selective electrode, extraction, biological material, chemico-toxicological analysis.
| 
