- Проведено дослідження дилтіазему, його метаболіту та деяких інших препаратів серцево-судиної групи за допомогою методу ТШХ, вивчено поведінку цих препаратів в сучасній системі ТШХ скринінгу та запропоновано умови ТШХ, які придатні для виявлення дилтіазему, виділеного з біологічного матеріалу.
- Вивчено умови ідентифікації дилтіазему і його метаболіту за допомогою методу ВЕРХ як окремих речовини, так і у суміші з іншими препаратами серцево-судинноі групи (метопрололом, верапамілом та ніфедипіном).
3. Розроблено доступні та чутливі методи кількісного визначення дилтіазему у водних розчинах та витяжках з біологічного матеріалу:
- екстракційно-фотометричний, заснований на утворенні іонного асоціату з метиловим оранжевим (підпорядкування розчинів основному закону світлопоглинання в межах концентрацій 25,0-270,0 мкг препарату у 15 мл кінцевого об`єму; відносна помилка методу – 1,73 %);
- УФ-спектрофотометричні: у воді (оптична густина розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій 2,0-25,0 мкг/мл препарату; відносна помилка методу – 3,26%), у 0,1 М розчині кислоти хлороводневої (оптична густина розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій 2,0-25,0 мкг/мл; відносна помилка методу –0,81 %), в метанолі (оптична густина розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій 3,0-26,0 мкг/мл препарату; відносна помилка методу – 2,61%) та у хлороформі (оптична густина розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій 2,0-25,0 мкг/мл препарату; відносна помилка методу – 1,71%);
- метод ВЕРХ: межі визначення препарату 0,5-100,0 мкг/мл, відносна помилка методу
1,39%.
- Вивчено умови екстракції дилтіазему з водних розчинів у залежності від рН середовища та природи органічного розчинника. Встановлено, що дилтіазем найкраще екстрагується усіма використаними органічними розчинниками з лужного середовища. При цьому максимальна кількість препарату екстрагується при значеннях рН від 6,0 до 8,0 для хлороформу та ізоамілового спирту та від 7,0 до 9,0 для усіх інших розчинників і складає близько 99,0% для усіх вивчених органічних розчинників, тому усі досліджені органічні розчинники можна використовувати для екстракції дилтіазему з лужних витяжок. Діетиловий ефір та гексан практично не екстрагують дилтіазем з водного середовища при рН = 2,0, що можна використовувати для очищення у процесі виділення препарату з об`єктів біологічного походження.
- Вперше проведено порівняльну оцінку ефективності виділення дилтіазему з біологічного матеріалу загальноприйнятими у хіміко-токсикологічному аналізі методами, а також розроблено більш ефективні і експресні методи ізолювання дилтіазему метанолом і ацетонітрилом, які дозволяють виділити близько 60% та 85% препарату відповідно.
- Вивчено умови виявлення дилтіазему та його основного метаболіту у витяжках з біологічного матеріалу за допомогою методу ТШХ. Для кількісного визначення препарату у витяжках було застосовано екстракційно-фотометричний та УФ-спектрофотометричний методи.
- Запропоновано методики виділення дилтіазему з біологічних рідин організму (крові, сечі), які дозволяють ізолювати близько 62% із крові та близько 84% із сечі.
- Вивчено розподіл дилтіазему в органах отруєних тварин при пероральному введенні. Встановлено, що для хіміко-токсикологічного дослідження при летальних отруєннях дилтіаземом варто відправити шлунок та кишечник із вмістом, легені, сечу та селезінку.
- Досліджено зберігання дилтіазему в біологічному матеріалі при його гнитті, та встановлено, що за допомогою методу ізолювання ацетонітрилом через 30 діб із тканин печінки, яка піддалася гнилісним змінам, можливо виділити приблизно до 25% препарату.
- На основі проведених досліджень запропоновано схему спрямованого хіміко- токсикологічного дослідження біологічного матеріалу на дилтіазем.
Список опубликовах праць за темою дисертації
1.Медведєва Ю. П., Бондар В. С. Розробка методів ідентифікації дилтіазему.// Вісник фармації.- 2003. - № 1. – С. 26 – 29. Особистий внесок здобувача: розробка хімічних, хроматографічних (ТШХ), УФ-спектрофотометричних методів ідентифікації дилтіазему; участь у написанні статті.
2. Медведєва Ю. П., Бондар В. С. Дослідження умов екстракції дилтіазему органічними розчинниками з водних розчинів та його аналіз в біологічних рідинах організму.// Вісник фармації. – 2004, №4. – С. 19-22. Особистий внесок здобувача: дослідження умов екстракції дилтіазему з водних розчинів органічними розчинниками, розробка методик кількісного визначення дилтіазему, розробка методик ізолювання препарату з біолгічних рідин організму (крові та сечі); участь у написанні статті.
3. Медведєва Ю. П., Бондар В. С. Дослідження ефективності методів ізолювання дилтіазему з біологічного матеріалу.// Медична хімія. – 2004. - № 2 (6). – С. 97 – 100. Особистий внесок здобувача: дослідження по виділенню дилтіазему з біологічного матеріалу за допомогою загальноприйнятих методів у хіміко-токсикологічному аналізі; розробка часткових методик ізолювання; участь у написанні статті.
4. Бондар В. С., Медведєва Ю. П. Застосування ТШХ – скринінгу при хіміко – токсикологічному аналізі дилтіазему.// Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Збірник наукових статей. Т.ІІІ. – 2004. – С. 8 – 12. Особистий внесок здобувача: проведення досліджень по використанню ТШХ-скринінгу при хімко-токсикологічному аналізі дилтіазему; участь у написанні статті.
5. Медведєва Ю. П., Бондар В. С. Дослідження по ТШХ –скринінгу дилтіазему.// Матеріали ІІ Міжнародної науково – практичної конференції “Динаміка наукових досліджень ` 2003”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 38 – 39.
6. Бондар В. С., Медведєва Ю. П. Розробка методів кількісного визначення дилтіазему та їх використання для аналізу препарату в біологічних рідинах організму.// “Вчені майбутнього” Міжнародна науково – практична конференція молодих вчених:Тези доповідей. – Одеса, 2003. – С. 12.
7. Медведєва Ю. П., Бондар В. С. Екстракція дилтіазему органічними розчинниками з водних розчинів при різних значеннях рН // ІІІ Міжнародна науково – практична конференція “Наука і соцальни проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”: Тези доповідей. – Харків: Вид-во НФаУ, 2003. – С. 205.
8. Медведєва Ю. П., Бондар В. С. Дослідження ефективності методів ізолювання дилтіазему з біологічного матеріалу.// Матеріали VII міжнародної науково - практичної конференції “Наука і освіта’2004”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 37.
9. Медведєва Ю. П., Бондар В. С. Застосування методу високоефективної рідинної хроматографії для аналізу дилтіазему.// Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок. Матеріали науково-практичної конференції: Тези доповідей. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004. – С. 293 – 295.
10. Медведєва Ю. П., Бондар В. С. Вивчення розподілу дилтіазему в органах отруєних тварин та дослідження по його зберіганню в біологічному матеріалі при гнитті.// Всеукраїнська науково-практична конференція “Проблеми діагностики, профілактики та лікування екзогенних та ендогенних інтоксикацій”: Тези доповідей. – Чернівці, 2004. – С. 106 – 107
Медведєва Ю. П. “Хіміко – токсикологічне дослідження дилтіазему”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. Національний фармацевтичний університет, Харків, 2005.
Дисертаційна робота присвячена хіміко – токсикологічному дослідженню препарата з групи блокаторів кальцієвих каналів – дилтіазема.
У роботі наведено умови виявлення та ідентифікації дилтіазему та його основного метаболіту за допомогою методів ТШХ, ВЕРХ, УФ – спектрофотометрії та електрофорезу на папері, а також доведено можливість їх застосування для ідентифікації дилтіазему у присутності інших препаратів серцево – судинної групи, які можуть застосовуватися разом. Розроблено доступні та чутливі методики кількісного визначення препарату в витяжках з біологічного матеріалу на основі методів екстракційної фотометрії, УФ – спектрофотометрії та ВЕРХ.
Вивчено умови екстракції дилтіазему з водних розчинів органічними розчинниками в залежності від рН середовища. Проведено порівняльне вивчення ефективності ізолювання дилтіазему з біологічного матеріалу за допомогою загальноприйнятих у хіміко – токсикологічному аналізі методів та запропоновано власні ефективні методики ізолювання препарату з біологічного матеріалу за допомогою метанолу та ацетонітрилу.
Розроблено методики виділення дилтіазему з біологічних рідин організму (сечі та крові).Вивчено розподіл дилтіазему в органах отруєних ним тварин та зберігання в біологічному матеріалі при гнитті. На основі проведених досліджень запропоновано схему спрямованого хіміко – токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на дилтіазем.
Ключові слова: дилтіазем, тонкошарова хроматографія, спектрофотометрія, екстракційна фотометрія, високоефективна рідинна хроматографія, екстракція, біологічний матеріал, біологічні рідини, хіміко – токсикологічний аналіз.
Медведева Ю. П. “Химико – токсикологическое исследование дилтиазема”. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02. – фармацевтическая химия и фармакогнозия. Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2005.
Диссертационная работа посвящена химико-токсикологическому исследованию препарата из группы блокаторов кальциевых каналов дилтиазема, который широко применяется в современной кардиологической практике и при определённых условиях (превышение дозы при самолечении, несоблюдении рекомендаций врача или с целью суицида, нарушения метаболизма, индивидуальная лекарственная идиосинкразия) вызывающий тяжёлые побочные реакции, серьёзные интоксикации вплоть до летального исхода.
В работе представлены результаты обнаружения и идентификации дилтиазема и его основного метаболита с помощью методов ТСХ, ВЭЖХ, УФ – спектрофотометрии и электрофореза на бумаге, а также доказана возможность их использования для идентификации дилтиазема в присутствии других препаратов сердечно – сосудистой группы, которые могут применяться совместно. Также изучено поведение дилтиазема и некоторых других препаратов этой группы в современной системе ТСХ - скрининга.
Разработаны доступные и чувствительные методики количественного определения препарата в вытяжках из биологического материала на основе методов экстракционной фотометрии, УФ- спектрофотометрии (в водных, метанольных , хлороформных растворах и в 0,1 М растворе кислоты хлористоводородной) и метода ВЭЖХ.
Изучены условия экстракции дилтиазема из водных растворов органическими растворителями (хлороформом, гексаном, диэтиловым эфиром, бензолом и изоамиловым спиртом) в зависимости от рН среды. Показано, что препарат в наибольших количествах изолируется из щелочной среды при использовании всех исследованных органических растворителей. При этом максимальное количество дилтиазема экстрагируется при значениях рН от 6,0 до 8,0 для хлороформа и изоамилового спирта и от 7,0 до 9,0 для всех других растворителей и составляет около 99,0%, поэтому все исследованные органические растворители можно использовать для экстракции препарата из щелочных вытяжек. Диэтиловый эфир и гексан практически не экстрагируют дилтиазем из водной среды при рН = 2, что можно использовать для очистки в процессе выделения препарата из объектов биологического происхождения.
Проведено сравнительное изучение эффективности изолирования дилтиазема из биологического материала с помощью общепринятых в химико – токсикологическом анализе методов (А. А. Васильевой, В. Ф. Крамаренко, Стаса – Отто, В. А. Карташова). Предложены эффективные и экспрессные методики изолирования препарата из биологического материала с помощью метанола и ацетонитрила, которые позволяют выделить около 60% и 85% дилтиазема соответственно.
Разработаны методики выделения дилтиазема из биологических жидкостей организма (мочи и крови), которые позволяют выделить около 62% препарата из крови и около 84% из мочи.
Изучено распределение дилтиазема в органах отравленных им животных и установлено, что через 5 часов после внутрижелудочного введения препарата крысам наибольшее количество дилтиазема находится в желудке и кишечнике с содержимым, лёгких, моче и селезёнке.
При изучении сохраняемости дилтиазема в биологическом материале при гниении было определено, что с использованием метода изолирования с помощью ацетонитрила через 30 суток можно выделить около 25% препарата, а через 40 суток изолировать дилтиазем из биологического материала невозможно.
На основе проведенных исследований была предложена схема направленного химико – токсикологического анализа биологического материала на дилтиазем.
Ключевые слова: дилтиазем, тонкослойная хроматография, спектрофотометрия, экстракционная фотометрия, высокоэффективная жидкостная хроматография, экстракция, биологический материал, биологические жидкости, химико – токсикологический анализ.
Medvedeva Yu. P. The chemical and toxicological investigation of diltiazem – Manuscript.
The thesis for a receiving of the Ph. D. in pharmacy scientific degree by the specialty 15.00.02 – pharmaceutical chemistry and pharmacognosy. National Pharmaceutical University, Kharkiv, 2004.
The thesis is devoted to chemical and toxicological investigation of calcium channel blocker drug – diltiazem.
The results of diltiazem and its main metabolit identification by methods TLC, HPLC, UV – spectroscopy and electrophoresis on the paper are presented in this thesis and possibility of this methods use in the presence of other cardiovascular drugs, which can be ordered together has been demonstrated. Accessible and sensitive methodologies based on the extraction-photometric, UV –spectrophotometric and HPLC methods for diltiazem quantitative determination in extracts from biological material have been elaborated.
The conditions of diltiazem extraction from water solutions by organic solvents depending on pH medium have been studied. Comparative study of diltiazem isolation effectiveness from a biological material by generally accepted in toxicological analysis methods has been carried out and the own effective and swift rapid methodologies of diltiazem isolation from a biological material by methanol and acetonitryl have been offered.
The methodologies of diltiazem isolation from biological liquids of organism (urine and blood) have been elaborated. The distribution of drug in organs of poisoned animals and safety in a biological material under putrefaction have been studied. The scheme of diltiazem directional toxicological analysis in a biological material has been offered on the basis of carried out investigations.
Key words: diltiazem, thin-layer chromatography, spectrophotometry, extraction photometry, high-pressure liquid chromatography, extraction, biological material, biological liquids, chemical and toxicological analysis.
Підписано до друку 21.09.2005. Формат 60x84 1/16
Папір офсетний. Друк різографія.
Умовний друк. арк. 1,16. Тираж 100 пр. Зам. № 77.
Віддруковано з оригінал-макету на ПП “Азамаєва В. П.”
Україна, 61144, м. Харків, вул. Г. Праці, 17, к. 284. Тел. 65-92-41
| 
