- Запропоновано кольорові та осадові реакції, а також методи ТШХ, УФ-спектроскопії, які придатні для виявлення атенололу, виділених з біологічного матеріалу.
- Запропоновано методики виявлення атенололу за допомогою методу ТШХ, що дозволяють ідентифікувати його та відрізнити від структурних аналогів, а також препаратів, які можуть застосовуватись разом з ним;
- Розроблено доступні та чутливі методи кількісного визначення атенололу:
а) екстракційно-фотометричний, заснований на утворенні іонного асоціату атенололу з бромтимоловим синім; оптична густина забарвлених розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 150 мкг атенололу у 10 мл кінцевого об`єму; відносна помилка методу становить ±2,02 %;
б) УФ-спектрофотометричний, заснований на вимірюванні оптичної густини розчинів атенололу в етанольному розчині при λmax274 нм; оптична густина розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 20 до 150 мкг/ мл, відносна помилка методу становить ±2,02 %; та хлороформному розчині - оптична густина розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 14 до 200 мкг/мл , відносна помилка методу становить ±1,96 %
- Вивчено умови ідентифікації та кількісного визначення атенололу, як окремої речовини за допомогою методу ВЕРХ, так і в суміші з еналаприлом, тимололом, фенігідином. Межі визначення препарату становлять 5 – 200 мкг/мл, відносна помилка методу складає ± 1,8 %.
- Вивчено умови ідентифікації та кількісного визначення атенололу методом ГРХ. Межі визначення препарату - 20 – 250 мкг/мл, відносна помилка методу ±2,11 %.
- Вивчено умови екстракції атенололу з водних розчинів у залежності від рН середовища. Встановлено, що екстракція атенололу має місце тільки в лужних розчинах, а оптимальним розчинником для екстракції атенололу з водних розчинів є суміш хлороформ - ізоаміловий спирт (9:1) (ступінь одноразової екстракції складає близько 81%). При цьому гексан та діетиловий ефір зручно використовувати для екстракційного очищення водних витяжок з біологічного матеріалу від співекстрактивних речовин.
- Вперше проведено порівняльну оцінку виділення атенололу з біологічного матеріалу загальноприйнятими в хіміко-токсикологічному аналізі методами (встановлено, що зазначені методи дозволяють виділити від 38 до 54% атенололу з біологічного матеріалу), а також розроблено більш ефективну і експресну методику ізолювання атенололу за допомогою суміші хлороформ - ізоаміловий спирт, яка дозволяє виділити 64-68% діючої речовини з біологічного матеріалу.
- Запропоновано методики виділення атенололу з біологічних рідин організму (крові і сечі), які дозволяють ізолювати до 52 і 61% відповідно.
- Вивчено умови виявлення атенололу у витяжках із біологічного матеріалу методами ТШХ й УФ-спектроскопії. Для кількісного визначення препаратів у витяжках із біологічного матеріалу застосовані екстракційно-фотометричний та спектрофотометричний методи.
- Вивчено розподіл атенололу в органах отруєних тварин при пероральному введенні препарату. Встановлено, що найбільша кількість атенололу знаходиться в шлунку та кишечнику із вмістом, печінці та нирках. Ці органи рекомендовано відправляти на судово-хімічні дослідження біологічного матеріалу у випадку летальних отруєнь препаратом.
- Вивчено зберігання атенололу в біологічному матеріалі при його гнилісному розкладанні. Показано, що за допомогою методики ізолювання сумішшю хлороформ - ізоаміловий спирт (9:1) через 40 діб з тканини печінки, що піддалася гнилісним змінам, можна виділити 2,9% атенололу.
- На основі проведених досліджень запропоновано схему хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на атенолол.
Список опублікованих праць за темою дисертації
- Дульцева О.В., Бондар В.С., Маміна О.О. Хроматографічні методи виявлення та кількісного визначення атенололу //Фармацевтичний журнал.- 2002.-№2.-С.68-71. Особистий внесок здобувача: розробка методів ідентифікації атенолола за допомогою тонкошарової та газорідинної хроматографій; розробка умов кількісного визначення атенололу методом ГРХ.
- Дульцева О.В., Бондар В.С. Порівняльна оцінка методів виділення атенололу з біологічного матеріалу //Фармацевтичний журнал.- 2003.-№6.-С.63-67. Особистий внесок здобувача: дослідження виділення атенолол з біологічного матеріалу за допомогою методів О.О. Васильєвої, В.П.Крамаренка, Стаса-Отто; розробка часткової методики ізолювання; розробка методики кількісного визначення препарату.
- Дульцева О.В., Бондар В.С., Маміна О.О. Розробка оптимальних умов аналізу атенололу методом високоефективної рідинної хроматографії, придатних для хіміко-токсикологічних досліджень //Вісник фармації.- 2003.-№4 (36).-С.34-36.Особистий внесок здобувача: дослідження умов хроматографування атенолол, тимолову, еналаприлу та фенігідину як окремих речовин; дослідження умов хроматографування суміші препаратів; розробка методики кількісного визначення атенололу.
- Дульцева О.В., Бондар В.С., Маміна О.О. Розробка методів ідентифікації та кількісного визначення атенололу. //Вісник фармації.- 2001.-№3(27).-С.81.
- Дульцева О.В., Бондар В.С., Маміна О.О. Розробка методів кількісного визначення атенололу. //В кн.: Тези доповідей наукової конференції молодих вчених та студентів, Харків: Вид. НФаУ - 2000.-С.47.
- Бондар В.С., Маміна О.О., Дульцева О.В. Кількісне визначення атенололу методом екстракційної фотометрії //В кн.: Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті. Матеріали V національного з`їзду фармацевтів України, Харків: Вид. НФаУ - 1999.-С.490-491.
- Дульцева О.В., Бондар В.С. Порівняльна оцінка методів ізолювання атенололу з біологічного матеріалу // Тези доповідей ІХ конгрес світової федерації українських лікарських товариств, присвячений 25-річчю СФУЛТ(19-22 серпня 2002р., м. Луганськ).- Луганськ-Київ-Чикаго.- 2002.-С.460.
Дульцева О.В. “Хіміко-токсикологічне дослідження атенололу”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. Національний фармацевтичний університет, Харків, 2005.
Дисертаційна робота присвячена хіміко-токсикологічному дослідженню препарату в-блокатору- атенололу.
У роботі представлені результати виявлення атенололу за допомогою кольорових та осадових реакцій, ТШХ, ВЕРХ, ГРХ, УФ – спектроскопії. Розроблено доступні та чутливі методики кількісного визначення препарату в водних розчинах та витяжках з біологічного матеріалу за допомогою методів УФ-спектрофотометрії, екстракційної фотометрії, ВЕРХ та ГРХ.
Вивчено умови екстракції атенололу з водних розчинів у залежності від рН середовища. Проведено порівняльне вивчення загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів виділення речовин з біологічного матеріалу ( методи Стаса-Отто, О.О. Васильєвої, В.П. Крамаренка) стосовно атенололу.
Запропоновано ефективну методику виділення атенолол з біологічного матеріалу за допомогою суміші хлороформ – ізоаміловий спирт (9:1).
Запропоновано методики виділення атенололу з біологічних рідин організму (крові, сечі). Вивчено розподіл атенололу в органах отруєних ним тварин та його зберігання в біологічному матеріалі при його гнилісному розкладанні. На основі проведених досліджень запропоновано схема хіміко-токсикологічного аналізу атенололу у витяжках з біологічного матеріалу.
Ключові слова: атенолол, кольорові та осадові реакції, тонкошарова хроматографія, спектрофотометрія, високоефективна рідинна хроматографія, газорідинна хроматографія, екстракція, біологічний матеріал, хіміко-токсикологічний аналіз, кров, сеча.
Дульцева О.В. Химико-токсикологическое исследование атенолола. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02. – фармацевтическая химия и фармакогнозия. – Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2005.
Диссертационная работа посвящена химико-токсикологическому исследованию препарата в-блокатора – атенолола.
В работе представлены результаты обнаружения атенолола с помощью цветных и осадочных реакций (установлены наиболее чувствительные реактивы для обнаружения, а также определена их чувствительность), тонкослойной хроматографии (ТСХ) (на различных слоях-носителях и в различных системах кислого, щелочного и нейтрального характера), высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ), газо-жидкостной хроматографии (ГЖХ) и УФ-спектроскопии.
Предложены условия разделения атенолола при совместном присутствии с некоторыми препаратами, которые могут использоваться вместе с ним (тимолол, фенигидин, эналаприл), с помощью методов ТСХ и ВЭЖХ.
Предложен простой и надежный метод экстракционно-фотометрического определения атенолола в водных растворах и вытяжках из биологического материала, основанный на образовании ионного ассоциата препарата с бромтимоловым синим. Метод позволяет обнаружить от 20 до 150 мкг/мл атенолола с относительной ошибкой ±2,02%. Также предложен УФ-спектрофотометрический метод количественного определения атенолола в водных растворах. Метод позволяет обнаружить от 20 до 150 мкг/мл препарата в спиртовом растворе с относительной ошибкой 2,02% и в хлороформном растворе – 14-200 мкг/мл с относительной ошибкой 1,96%.
Исследованы условия экстрации атенолола из водных растворов хлороформом, диэтиловым эфиром, гексаном, смесью хлороформ – изоамиловый спирт (9:1), бензолом в интервале рН от 2,0 до 11,98. Показано, что экстракция препарата проходит только при рН больше 9, наибольшее количество экстрагируется смесью хлороформ – изоамиловий спирт (9:1) зависит от рН (степень экстракции около 81%), а диэтиловый эфир и гексан удобно использовать для очистки водных вытяжек, содержащих атенолол.
Изучены условия изолирования атенолола из биологического материала с помощью общепринятых в химико-токсикологическом аналите методов А.А.Васильевой, В.Ф.Крамаренко, Стаса-Отто. Установлено, что методы Васильевой и Крамаренко позволяют изолировать 47,96% и 52,23 соответственно, препарата из биологического материала, а метод Стаса-Отто – около 37%.
Разработана эффективная индивидуальная методика изолирования атенолола с помощью смеси хлороформ – изоамиловий спирт (9:1), которая позволяет выделить до 64% препарата из биологического материала.
Предложены методы изолирования атенолола из биологических жидкостей организма (крови и мочи), которые позволяют выделить 52% препарата из крови, и 61% из мочи.
Изучено распределение атенолола в органах отравленных животных. Установлено, что через 6 ч после внутрижелудочного введения атенолола крысам, наибольшее количество препарата содержится в желудке с содержимым, кишечнике, печени и почках, (в порядке уменьшения).
Исследована сохраняемость атенолола в биологическом материале при его гнилостном разложении. Показано, что с помощью метода изолирования ацетонитрилом после 40 суток хранения (при температуре 5°С) из биологического материала (ткань печени) можно выделить 2,9% атенолола.
На основании проведенных исследований предложена схема химико-токсикологического анализа биологического материала на атенолол.
Ключевые слова: атенолол, цветные и осадочные реакции, тонкослойная хроматография, спектрофотометрия, высокоэффективнфя жидкостная хроматография, газо-жидкостная хроматография, экстракция, биологический материал, химико-токсикологический анализ, кровь, моча.
Dulceva E.V. “The chemical and toxicological investigation of Atenolol”. – Manuscript.
The thesis on reception of a sceintific degree of the candidate of pharmaceutical sciences on a speciality 15.00.02 – pharmaceutical chemistry and pharmacognosy; National Pharmaceutical University, Kharkiv, 2005.
The thesis is devoted to chemical and toxicological analysis of в -blockers– Atenolol.
The methods of colour and precipitation reactions, TLC, HPLC, GLC and UV-spectroscopy, have been offered in this thesis for the identification of Atenolol. The UV-spectrophotometric, extraction-photometric HPLC and GLC -metod of quantitative determination of Atenolol have been worked out.
The conditions on pH medium have been studied. The comparative study of generally accepted extractive methods in chemical and toxicological analysis of substances (Stas-Otto, Vasilyeva, Kramarenko) for Atenolol has been conducted.
The effective and expressive particular extractive method for Atenolol by Chloroform –Isopentanol (9:1) has been offered.
The methods for Atenolol isolation from biological liquids of human organism (blood and urine) have been offered.
On the basis of the carried out investigations the scheme of Atenolol chemical and toxicological analysis in extracts from biological material has been offered.
Key words: atenolol, precipitation and colour reactions, thin-layer chromatography, high-pressure liquid chromatography, spectrophotometry, gas liquid chromatography extraction-photometry, isolation, biological material, blood, urine.
Підписано до друку 5.10.2004. Формат 60×84 1/16
Папір офсетний. Друк різографія
Умовний друк. арк. 1,16. Тираж 100 пр. Зам. № 78.
Віддруковано з оригінал-макету на ПП “Азамаєва В.П.”.
Україна, 61144, м. Харків, вул. Г. Праці, 17, к. 284. Тел. 65-92-41
|
