Библиотечный каталог авторефератов Украины

ВИСНОВКИ

1. Запропоновано кольорові, осадові і мікрокристалоскопічні реакції, а також методи ТШХ, УФ-спектроскопії, що придатні для виявлення метоклопраміду, який виділено з біологічного матеріалу. Межа виявлення становить 25 мкг препарату в 10 г біологічного матеріалу.
2. Розроблено доступні і чутливі методи кількісного визначення
   метоклопраміду:

а)        фотоколориметричний, що заснований на реакції утворення  азобарвника, де азоскладовим компонентом є N-(1-нафтил)-етилендіаміну дигідрохлорид; оптична густина забарвлених розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 2 до 40 мкг метоклопраміду в 10 мл кінцевого об’єму;

б)        екстракційно-фотометричний, що заснований на утворенні іонного асоціату метоклопраміду з метиловим оранжевим; оптична густина забарвлених розчинів підпорядковується основному закону світлопоглинання в межах концентрацій від 5 до 100 мкг метоклопраміду в
12 мл кінцевого об’єму.

Методи застосовані для кількісного визначення метоклопраміду в водних розчинах, лікарських формах (ін’єкційні розчини і таблетки) та в витяжках з біологічного матеріалу.

3. Розроблено склад мембрани і конструкцію нового твердоконтактного іонселективного електрода на метоклопрамід, що перевершує за своїми електроаналітичними характеристиками відомі раніше. Електрод застосований для кількісного визначення препарату в водних розчинах, лікарських формах (ін'єкційні розчини і таблетки). Вперше розроблено метод визначення метоклопраміду за допомогою нового ІСЕ у витяжках із біологічного матеріалу. Вказано на можливість визначення концентрацій препарату в мікрооб’ємах розчинів (1 мл і 1 крапля) за допомогою даного електрода. На склад мембрани ІСЕ на метоклопрамід отримано рішення про видачу патенту України. Запропонований електрод може знайти застосування у фармацевтичному і хіміко-токсикологічному аналізі.
4. Вивчено умови екстракції метоклопраміду з водних розчинів у залежності від рН середовища. Вказано, що максимум екстракції препарату хлороформом має місце при рН 10, а діетиловий ефір зручно використовувати для екстракційного очищення водних витяжок з біологічного матеріалу від співекстрактивних речовин у кислому середовищі.
5. Вперше проведена порівняльна оцінка виділення метоклопраміду з біологічного матеріалу загальноприйнятими в хіміко-токсикологічному аналізі методами, а також розроблений більш ефективний і експресний індивідуальний метод ізолювання препарату за допомогою хлороформу. Метод дозволяє виділити 70-75% метоклопраміду з біологічного матеріалу.
6. Вивчено умови виявлення метоклопраміду у витяжках із біологічного матеріалу методами ТШХ й УФ-спектроскопії. Для кількісного визначення препарату у витяжках із біологічного матеріалу застосовані фотоколориметричний, екстракційно-фотометричний та іонометричний методи.
7. Запропоновано методики виділення метоклопраміду з біологічних рідин організму (крові і сечі), що дозволяють ізолювати до 60 і до 72% препарату відповідно.
8. Встановлено, що найбільша кількість метоклопраміду, через 3 години після внутрішньошлункового введення тваринам, знаходиться в шлунку, кишечнику зі вмістом, легенях, нирках, серці та печінці. Ці органи рекомендовано відправляти на судово-хімічні дослідження біологічного матеріалу на метоклопрамід в разі летальних отруєнь препаратом.
9. Вивчено зберігання метоклопраміду в біологічному матеріалі при його гнитті. Вказано, що за допомогою методу ізолювання хлороформом через 40 діб з тканини печінки, що піддалася гнильним змінам, можна виділити до 61% препарату.
10. На основі проведених досліджень запропоновано схему хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на метоклопрамід.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Болотов В.В., Мороз В.П., Зареченський М.А. Порівняльна оцінка методів виділення метоклопраміду з біологічного матеріалу // Вісник фармації. – 1999. - №1(19). – С.45-48.
2. Болотов В.В., Зареченский М.А., Мороз В.П. Ионометрическое определение метоклопрамида гидрохлорида в лекарственных формах // Фізіологічно активні речовини. – 1999. – №1(27). – С.66-68.
3. Болотов В.В., Мороз В.П. Застосування тонкошарової хроматографії, кольорових і осадових реакцій для виявлення метоклопраміду // Вісник фармації. – 1999. - №2(20). – С.98-100.
4. Болотов В.В., Зареченский М.А., Мороз В.П. Твердоконтактный ионоселективный электрод на метоклопрамид // Фізіологічно активні речовини. – 1999. - №2(28). – С. 75-78.
5. Болотов В.В., Мороз В.П. Фотоколориметрические методы определения метоклопрамида и его экстракция из водных растворов органическими растворителями в зависимости от рН среды // Вісник проблем біології і медицини. – 1999. - №9. – С.105-109.
6. Рішення про видачу патенту України за заявкою №99042019 МПК6 G 01 N27/30. Мембрана твердоконтактного іонселективного електрода для визначення концентрації іонів метоклопраміду /
   Болотов В.В., Зареченський М.А., Мороз В.П. (Україна). Заявл. 09.04.99.
7. Болотов В.В., Мороз В.П., Зареченский М.А. Сравнительная оценка методов выделения метоклопрамида из биологического материала // Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті: Матеріали V Національного з’їзду фармацевтів України (6-10 вересня 1999 р., м. Харків). – Харків, 1999. – С.486-487.
8. Болотов В.В., Мороз В.П. Хіміко-токсикологічне дослідження метоклопраміду // Всеукраїнська науково-практична конференція “Вчені України – вітчизняній фармації”: Тез. доп. 19 жовтня
   2000 р. – Харків, 2000. – С.179-181.

Мороз В.П. “Хіміко-токсикологічне дослідження метоклопраміду”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія.
Національна фармацевтична академія України, Харків, 2000.

У роботі представлені результати виявлення метоклопраміду в біологічному матеріалі за допомогою кольорових, осадових та мікрокристалоскопічних реакцій, методів ТШХ, УФ-спектроскопії.

Запропоновані доступні та чутливі фотоколориметричний та екстракційно-фотометричний методи кількісного визначення препарату у водних розчинах, лікарських формах та витяжках з біологічного матеріалу.

Розроблено склад мембрани і конструкцію нового твердоконтактного іонселективного електрода на метоклопрамід.

Вивчено виділення метоклопраміду з біологічного матеріалу загальноприйнятими у хіміко-токсикологічному аналізі методами і запропоновано ефективний індивідуальний метод ізолювання метоклопраміду за допомогою хлороформу.

Ключові слова: метоклопрамід, кольорові та осадові реакції, тонкошарова хроматографія, фотоколориметрія, іонселективний електрод, екстракція, біологічний матеріал, хіміко-токсикологічний аналіз.

Мороз В.П. “Химико-токсикологическое исследование метоклопрамида”. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевти­ческих наук по специальности 15.00.02. – фармацевтическая химия и фармакогнозия. – Национальная фармацевтическая академия Украины,
Харьков, 2000.

Диссертационная работа посвящена химико-токсикологическому исследованию противорвотного препарата метоклопрамида.

В работе представлены результаты обнаружения метоклопрамида с помощью цветных, осадочных и микрокристаллоскопических реакций, методов ТСХ, УФ-спектроскопии.

Показано, что высокую чувствительность имеют цветные реакции метоклопрамида с реактивами Либермана и Манделина. Эти реактивы дают с метоклопрамидом окрашивание отличное от ряда препаратов, выбранных для сравнения. Наиболее чувствительной и пригодной для целей химико-токсикологического анализа метоклопрамида оказалась реакция образования азокрасителя, где в качестве азосоставляющего компонента выступает N-(1-нафтил)-этилендиамина дигидрохлорид. Данная реакция использована нами для обнаружения метоклопрамида в вытяжках из биологического материала (метод ТСХ), а также для количественного определения (фотоколориметрический метод).

Среди осадочных наиболее чувствительными оказались реакции с реактивами Вагнера и Драгендорфа (предел обнаружения 0,5 мкг в пробе, предельное разведение 1:100000). С каплей 0,5% раствора кислоты пикриновой в капельной пробе раствора метоклопрамида выпадают светло-желтые кристаллы, имеющие характерную форму (двойные пучки игл, направленные в разные стороны).

Для обнаружения и разделения метоклопрамида и ряда препаратов, которые могут назначаться вместе с ним, использовали хроматографические пластины “Sorbfil”, “Амсорб”, “Silufol UV-254”, “Merck” и четыре системы растворителей. Предел обнаружения в данных условиях 0,02 мкг в пробе (проявление по реакции образования азокрасителя с реактивом Браттона-Маршалла), значение Rf от 0 до 0,54.

Разработан доступный и чувствительный метод фотоколориметрического определения метоклопрамида в водных растворах, лекарственных формах и извлечениях из биологического материала на основе реакции образования азокрасителя при взаимодействии с N-(1-нафтил)-этилен­диамина дигидрохлоридом. Метод позволяет обнаружить от 2 мкг препарата в 10 мл конечного объема с относительной ошибкой ±2,02%.

Предложен простой и надежный метод экстракционно-фотометри­ческого определения метоклопрамида в водных растворах, лекарственных формах и вытяжках из биологического материала, основанный на образовании ионного ассоциата препарата с метиловым оранжевым. Метод позволяет обнаружить от 5 мкг метоклопрамида в 12 мл конечного объема с относительной ошибкой ±2,49%.

Разработаны конструкция и состав мембраны нового твердоконтактного ионоселективного электрода (ИСЭ) на метоклопрамид, превосходящего по своим аналитическим характеристикам известные ранее. Электрод применен для количественного определения препарата в водных растворах, лекарственных формах и извлечениях из биологического материала.

Исследованы условия экстракции метоклопрамида из водных растворов хлороформом, диэтиловым эфиром и гексаном в интервале рН от 2,0 до 10,0. Показано, что максимум экстракции препарата хлороформом имеет место при рН 10 (степень экстракции около 99%), а диэтиловый эфир удобно использовать для очистки кислых водных вытяжек, содержащих метоклопрамид.

Изучены условия изолирования метоклопрамида из биологического материала с помощью общепринятых в химико-токсикологическом анализе методов А.А. Васильевой, В.Ф. Крамаренко, Стаса-Отто. Установлено, что методы Васильевой и Крамаренко позволяют изолировать 50-55% препарата из биологического материала, а метод Стаса-Отто – около 30%. Разработан эффективный частный метод изолирования метоклопрамида с помощью хлороформа, который позволяет выделить 70-75% препарата из биологического материала.

Предложены методы изолирования метоклопрамида из биологических жидкостей организма (крови и мочи), которые позволяют выделить 56-60% препарата из крови, и 66-72% из мочи. Изучено распределение метоклопрамида в органах отравленных животных. Установлено, что через 3 ч после внутрижелудочного введения метоклопрамида крысам, наибольшее количество препарата содержится в желудке, кишечнике с содержимым, легких, почках, сердце и печени (в порядке уменьшения). Показано, что с помощью метода изолирования хлороформом после 40 суток хранения (при температуре 5°С) из биологического материала (ткань печени) можно выделить около 61% метоклопрамида.

На основе проведенных исследований предложена схема химико-токсикологического анализа биологического материала на метоклопрамид.

Ключевые слова: метоклопрамид, цветные и осадочные реакции, тонкослойная хроматография, фотоколориметрия, ионоселективный электрод, экстракция, биологический материал, химико-токсикологический анализ.

Moroz V.P. “The chemico-toxicological investigation of Metoclopramide”. – Manuscript.

The thesis for the Master D. of Pharmacy on speciality 15.00.02 – Pharmaceutical chemistry and Pharmacognosy. – National Academy of Pharmacy of Ukraine, Kharkov, 2000.

The results of Metoclopramide identification in biological materials colour, sedimentary and microcrystalloscopic reactions, thin-layer chromatographic, UV-spectroscopic methods are represented in the thesis.

Accessible and sensitive methods of Metoclopramide quantitative determination in water solutions, pharmaceutical preparations and extracts from biological material – photocolorimetry and extractive photometry are offered.

Optimum membrane structure and design of new solid-contact ion-selective electrode on Metoclopramide.

The Metoclopramide extraction from biological material with generally accepted in chemico-toxicological analysis methods has been studied. The effective individual method of Metoclopramide isolation by chloroform is carried out.

Key words: Metoclopramide, colour and sedimentary reactions, thin-layer chromatography, photocolorimetry, ion-selective electrode, extraction, biological material, chemico-toxicological analysis.