Рис. 3 Порівняльна оцінка прямої дегрануляції базофілів крові та шкірних проб у хворих на бронхіальну астму (n=25).
на специфічні алергени достовірно знизилась. Так після лікування препаратом Тайлед ДГБ Рмікст знизилась з (47,75 ± 4,56) % до (19,00 ± 3,62) %, Інталом - з (35,80 ± 2,80) % до (22,40 ± 2,50) %, Ербісолом - з (40,50 ± 1,93) % до (23,17 ± 3,27) %, В7 АТМА - з (43,27 ± 1,87) % до (20,82 ± 1,99) % (р < 0,05). Аналогічно змінювалася інтенсивність ДГБ на домашній і бібліотечний пил. При наявності до лікування чітко вираженої сенсибілізації хворих АБА до причинних алергенів, після лікування під впливом досліджуваних препаратів спостерігалося виразне зниження інтенсивності ДГБ на дані алергени (табл. 2).
Таблиця 2
Зміна ступеня дегрануляції базофілів у хворих на атопічну бронхіальну астму
під впливом препаратів, які досліджувались
Примітка. * - вірогідність різниці показника відносно даних до лікування (р < 0,05).
Таким чином, у хворих на БА мають місце зміни функціонального стану базофільних гранулоцитів крові, які виявляються підвищенням їх спонтанної дегрануляції і посиленою реакцією цих клітин на алергенні подразники (побутові і пилкові алергени). Існує пряма залежність між ступенем активованої дегрануляції базофілів при АБА та шкірними пробами з тими ж алергенами. Визначення ступеня специфічної дегрануляції базофілів можна вважати додатковим критерієм діагностики атопічної бронхіальної астми і критерієм чутливості пацієнтів до алергенів.
Щоб визначити ефективність застосування препаратів в порівнянні з базисною терапією (чи плацебо), ми визначали індекс ефективності терапії кожного з досліджуваних препаратів і порівнювали ці показники між собою і з однойменними показниками пацієнтів контрольних груп.
Індекс дії препаратів обчислювали за формулою: (Д-П)/Д)·100%, де Д - це значення показника до лікування; П - його значення після лікування (Рис. 4).
Імунологічну ефективність призначення препаратів хворим на БА оцінювали в залежності від форми захворювання. Найефективнішим виявився препарат Тайлед, а порівнюючи ІД гомеопатичних крапель В7 АТМА з плацебо, слід зазначити, що ефективність терапії з застосуванням досліджуваного препарату була набагато вищою. Так само нами була оцінена ефективність терапії препаратами в залежності від форми БА. Було показано, що при АБА найбільша ефективність мала місце при прийомі Тайледу. За ним був Ербісол, наступним – Інтал. . Що ж стосується препарату В7 АТМА, то ІД його при НБА був вищім і склав: для ДГБ СП –
Рис. 4 Індекси дії досліджуваних препаратів на дегрануляцію базофілів у хворих на бронхіальну астму.
(37,0 ± 7,4) %; ДГБ Рмікст - (42,0 ± 5,1) %; ДГБ Дп - (42,6 ± 4,3) %; ДГБ Бп - (43,6 ± 4,6) %, (р < 0,05), в порівнянні з плацебо: ДГБ СП - (21,9 ± 8,0) %; ДГБ Рмікст - (27,8 ± 7,5) %; ДГБ Дп - (22,9 ± 9,3) %; ДГБ Бп - (23,8 ± 9,5) %.
Порівняльна оцінка ефективності застосування запропонованих препаратів показала, що при АБА вона вище у Тайледа, ніж Ербісола та Інтала, а всі вони ефективніші за базисну терапію. При НБА імунологічна ефективність Тайледа достовірно вища лише в порівнянні з базисною терапією. Ефективність препаратів Ербісол і Інтал достовірно вища в порівнянні з базисною терапією незалежно від форми захворювання.
Підводячи підсумок проведеним дослідженням, можна зробити висновок, що препарати Тайлед і Інтал, Ербісол і В7 АТМА позитивно впливають на стан базофільних гранулоцитів крові. Вищевказані препарати достовірно знижують ступінь ДГБ у пацієнтів як з АБА так і з НБА на відміну від базисної терапії. Найбільш ефективним стосовно функціонального стану базофілів периферичної крові виявився препарат Тайлед, а включення препарату "В7 АТМА" у традиційне лікування хворих БА достовірно підвищує імунологічну ефективність проведеної терапії у відношенні базофілів периферичної крові.
Кореляційні взаємовідношення клітин імунної системи (еозинофілів, базофілів і Т-, В- лімфоцитів) та їх зміни під впливом імунокоригуючих препаратів.
Складна і багатокомпонентна імунна система функціонує при погодженій роботі її окремих компонентів, що виявляється у наявності між імунологічними параметрами чисельних взаємозв'язків. В процесі захворювання відбувається зміна балансу імунної системи, що супроводжується змінами числа взаємозв'язків між різними її компонентами, їх характеру та сили.
Для визначення взаємозалежності між станом базофільних та еозинофільних гранулоцитів крові у хворих на БА та кількістю і функціональною активністю Т- і В- лімфоцитів, а також впливу на ці показники різних варіантів терапії кореляційний аналіз був проведений у 77 пацієнтів. За варіантом терапії вони були розподілені на 3 групи: 21 пацієнту першої групи призначався препарат Тайлед, 21 хворий другої групи одержував препарат Ербісол, в контрольну групу включено 20 осіб - хворих на БА, яким призначалася лише базисна терапія. Для контролю проведено також кореляційний аналіз показників 15 практично здорових осіб.
Аналіз кореляційних зв'язків між показниками функціональної активності еозинофілів і показниками Т- і В- лімфоцитів показав, що до лікування у хворих І-ої, ІІ-ої і контрольної груп спостерігалися однотипні кореляційні зв'язки, між показниками функціонального стану еозинофілів та Т- і В- систем лімфоцитів. Необхідно відзначити, що різниця виявлених кореляційних зв'язків між групами не була достовірною, але мали місце достовірні відмінності з аналогічними зв’язками у здорових людей.
Проведена терапія призводила до суттєвих змін кореляційної взаємозалежності досліджених показників, які залежали від варіанту лікування. Так, терапія із застосуванням препаратів Тайлед і Ербісол відновлювала близько 41 % вищезгаданих зв'язків, а препарати базисної терапії лише 29 %. Проте треба підкреслити, що жоден із запропонованих методів лікування БА повністю (100 %) порушених зв'язків між клітинами не відновлював (табл. 3).
Таблиця 3
Показники нормалізації кореляційної залежності між еозинофільними та базофильными гранулоцитами крові та Т- і В- лімфоцитами у хворих на бронхіальну астму після застосування препаратів
Примітка. * - достовірно стосовно базисної терапії (p < 0,05).
Аналіз кореляційних зв'язків між показниками стану Т- і В- лімфоцитів і базофілів показав, що до лікування у хворих на АБА та НБА спостерігалися однотипні кореляційні зв'язки (табл. 3). Ці зв'язки були прямими для показників CD3 і CD8 лімфоцитів і зворотними для - CD16 і імунорегуляторного коефіцієнта CD4/CD8, але завжди достовірними. Чіткої кореляційної залежності між показниками функціональної активності базофілів і гуморальної ланки імунітету не виявлено.
Після проведеної терапії ця кореляційна залежність значно змінювалась. Терапія до складу якої входили препарати Тайлед і Ербісол нормалізувала близько 50% вищезгаданих зв'язків, а препарати традиційної терапії лише 17 %. Але при жодному із цих варіантів лікування БА 100% відновлення порушених зв'язків між клітинами не відбувалося.
При аналізі кореляційних зв'язків між показниками функціональної активності еозинофілів і базофілів крові здорових осіб і хворих на БА, було визначено, що у останніх їх розподіл суттєво відрізнявся від такого у здорових осіб. Це дозволило нам висловити припущення про порушення цих зв'язків при БА. Аналіз даних після проведення відповідної терапії, дав підстави зробити висновок про те, що запропоновані препарати частіше, ніж традиційна терапія відновлюють зв'язки між еозинофілами усередині популяції.
Зміни кореляційних зв'язків між спонтанно дегранулюючими та активованими алергенами базофілами у здорових людей носили зворотно пропорційний характер. У хворих на БА до лікування характер кореляційних зв'язків був виражений у достовірній прямій кореляційній залежності середнього ступеня. Після закінчення варіантів лікування характер кореляційних зв'язків не змінювався і продовжував залишатися достовірно високим, але ступінь цих залежностей помітно знизився. Найбільш ефективним у відношенні нормалізації взаємозв'язків був препарат Ербісол; а гомеопатичні краплі В7 АТМА сприяли зниженню ступеня кореляційних залежностей між цими клітинами, однак жоден з вищевказаних препаратів цілком дані зв'язки не нормалізував.
Підводячи підсумок проведеним дослідженням, можна зробити такий висновок: показники функціонального стану еозинофілів і базофілів знаходяться в достовірному кореляційному зв'язку. Виявляється залежність між спонтанною та активованою побутовими алергенами дегрануляцією базофілів і розеткоутворюючою здатністю еозинофілів, їхньою поглинальною активністю, показниками спонтанної дегрануляції базофілів і кисеньзалежного метаболізму Еф. Включення препаратів Тайлед і Ербісол у комплексне лікування хворих БА частіше ніж традиційна терапія нормалізує взаємозалежні зв'язки між ефекторними клітками (Еф і Бф), препарат В7 АТМА сприяє більш повній нормалізації практично всіх міжклітинних взаємин, відзначається зниження ступеня кореляції між активованими і неактивованими базофілами, але вищевказані препарати не нормалізують зв'язків цілком.
Отримані нами дані не тільки підтверджують літературні відомості про значення міжклітинних взаємовідносин між ефекторними клітинами першого і другого порядку (базофілами і еозинофілами) при БА, але й дозволяють виявити вплив на ці взаємозв'язки різних варіантів проведеної терапії, що також може бути використано для оцінки їх імунологічної ефективності.
Таким чином вивчення у хворих на БА функціональних властивостей ефекторних клітин першого і другого порядку, зокрема базофілів та еозинофілів крові, їхніх взаємодій між собою та іншими імунокомпетентними клітинами, дозволяє не тільки розширити уявлення про перебіг запального процесу при БА, але й планувати адекватний комплекс методів лабораторної діагностики БА різного генезу, прогнозувати імунологічну ефективність лікування даного захворювання та обирати найбільш раціональні варіанти лікування пацієнтів в залежності від форми захворювання, рівня і характеру змін імунологічних показників.
ВИСНОВКИ
В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вивченні особливостей кількісних і функціональних змін основних ефекторних клітин при БА - базофілів і еозинофілів крові в умовах застосування імуномодуляторів різної природи. У ході роботи були зроблені наступні висновки:
У хворих на БА відзначаються зміни імунної системи, аналогічні для пацієнтів з АБА і НБА, які проявляються зниженням вмісту Т-лімфоцитів, порушенням їх субпопуляційного складу за рахунок пригнічення Т-супресорів, зміною гуморальної ланки імунітету з наявністю дисімуноглобулінемії та підвищенням рівня ЦІК, зниженням поглинальної здатності та підвищенням метаболічної активності нейтрофільних гранулоцитів, зменшенням числа NK-клітин.
Порушення стану еозинофільних гранулоцитів у хворих на БА характеризуються підвищенням їх вмісту в периферичній крові, зниженням поглинальної здатності і посиленням кисеньзалежного метаболізму, зміною розеткоутворюючої здатності основних клітинних субпопуляцій (зниження спонтанних і активних розеткоутворюючих еозинофілів і підвищення числа термостабільних). Порушення функціональних властивостей еозинофілів у хворих НБА було достовірно більш виразне ніж у пацієнтів з АБА .
Застосування імуномодулюючих препаратів у комплексній терапії БА впливає на інтенсивність змін стану еозинофілів, що виявляється нормалізацією кількісних і функціональних характеристик Еф: під дією препаратів Тайлед і Інтал у хворих на АБА, Ербісол - у хворих на НБА. Препарат Інгакорт нормалізує кількісну і функціональну активність еозинофільних гранулоцитів крові однаково у хворих на АБА і НБА. При застосуванні крапель "В7 АТМА" спостерігається тенденція до нормалізації функціонального стану еозинофілів.
У хворих на БА всіх досліджених груп до лікування виявляється чітка кореляційна залежність між станом еозинофілів та Т- і В- лімфоцитів, що відрізняється від такої у здорових осіб. Після застосування Тайледа і Ербісола відновлюються 41 % кореляційних зв'язків.
У хворих на БА мають місце зміни функціонального стану базофільних гранулоцитів крові, які проявляються підвищенням спонтанної дегрануляції базофілів і посиленням реакції цих клітин на алергенні подразники (побутові і пилкові алергени). Існує пряма залежність між ступенем активованої дегрануляції базофілів при АБА та шкірними пробами з тими ж алергенами.
Застосування препаратів Тайлед, Інтал і Ербісол у хворих БА достовірно поліпшує показники ступеня дегрануляції базофілів, нормалізує стан мембран базофілів, як при АБА, так і при НБА; застосування крапель "В7-АТМА" сприяє нормалізації стану базофілів.
У хворих на БА виявляється порушення кореляційних зв'язків між показниками функціонального стану базофілів і Т- клітин, зокрема їх субпопуляцій. Застосування препаратів Тайлед і Ербісол відновлює 50 % порушених зв'язків.
Показники функціонального стану еозинофілів і базофілів знаходяться в достовірному кореляційному зв'язку: виявляється залежність спонтанної та активованої побутовими алергенами дегрануляції базофілів і розеткоутворюючою здатністю еозинофілів; їхньою поглинальною здатністю та показниками спонтанної дегрануляции базофілів і кисеньзалежного метаболізму Еф. Приєднання препаратів Тайлед і Ербісол до комплексного лікування хворих на БА частіше ніж традиційна терапія нормалізує взаємозалежні зв'язки між еозинофілами і базофілами, препарат "В7 АТМА" сприяє більш повній нормалізації практично всіх міжклітинних взаємин. Відзначається зниження ступеня кореляції між активованими та неактивованими базофілами, але вищевказані препарати не нормалізують зв'язків повністю.
Використання в клінічній практиці тестів для оцінки функціонального стану базофілів і еозинофілів крові має значення для удосконалення діагностики різних форм бронхіальної астми, а також може служити додатковим критерієм для призначення того чи іншого методу лікування та оцінки ефективності проведеної терапії.
Список опублікованих праць
Когосова Л.С., Николаенко А.Н.,Коваленко Н.Н., Циганкова Л.М., Ново сад Ф.И., Матвиенко Ю.А., Гоц Т.Ю. Клиникоиммунологическая эффективность Эрбисола в лечении больных бронхиальной астмой // Український пульмонологічний журнал. - 1996. - № 4. - С. 10-16..
Яшина Л.А., Фещенко Ю.И., Когосова Л.С., Матвиенко Ю.А., Игнатьева В.И. Эффективность Тайледа в лечении больных бронхиальной астмой // Укр. Пульмонологічний журнал. – 1998. - № 3. – С. 28-30.
Когосова Л.С., Матвієнко Ю.О., Новосад Ф.І. Роль еозинофільних і нейтрофільних гранулоцитів крові і харкотиння в реакції запального процесу при бронхіальній астмі різного генезу // Український пульмонологічний журнал. – 2003. – №2. – С. 207.
Пат. Україна, МПК - 7 А 61 В 10/00 G 01 N 33/53. Спосіб оцінки функціонального стану базофільних гранулоцитів крові у хворих на бронхіальну астму / Когосова Л.С., Матвієнко Ю.О. (Україна). - № 55201 А ; Заявл. 18.07.2002, Опубл. 17.03.2003, Бюл. №3.
Когосова Л.С., Матвієнко Ю.О. Модифікація способу визначення концентрації сироваточних імуноглобулінів трьох класів. /.пропозиція №1177; подана 06.04.94; визнана раціоналізаторською 18.04.94; Інститут фтизіатрії і пульмонології АМН України. – 3 с.
Когосова Л.С., Николаенко А.Н., Дзюблик А.Я.,Ново сад Ф.И., Матвиенко Ю.А., Демченко Е.Р. Клинико-иммунологическая эффективность Эрбисола в лечении обструктивных заболеваний легких // V Российский национальный конгресс “Человек и лекарство”. – 1998.
Яшина Л.А, Когосова Л.С., Игнатьева В.И., Матвиенко Ю.А. Тайлед – эффективное противовоспалительное средство для лечении больных бронхиальной астмой // Матеріали ІІ з’їзду фтизіатрів і пульмонологів України. – Київ: 1998.
Когосова Л.С., Коваленко Н.Н., Циганкова Л.М., Новосад Ф.Й.,Николаенко А.Н. Матвиенко Ю.А. Эрбисол в иммунореабилитации больных бронхиальной астмой (БА) // Internation J. on Immunorehabilitation. – 1996. - № 2. - P. 85.
Когосова Л.С., Гуменюк Н.І., Марков А.Е.,Страфун О.В., Циганкова Л.М., Бережная И.В., Козачук И.А., Кульчицкая Н.Н., Юхиме В.А., Новосад Ф.І., Матвієнко Ю.О. Принципы иммунотерапии при различных формах БА // Ī-й З'їзд фтизіатрів та пульмонологів України. – Вінниця: 1993. – С. 75-76.
Kogosova L.S., Kovalenko N.N., Tsygankova L.M., Novosad F.I., Nikolaenko A.N., Matvienko Y.A. Erbisol in immunorehabilitation of bronchial asthma (BA) patients // Supplement European J. of Allergy and Clin. Immunol. - 1996. - Vol. 51, № 31. - P. 262.
Kogosova L.S., Nikolaenko A.N., Novosad F.I., Matvienko Y.A. Clinical and immunological effect of Erbisol in bronchial asthma patients treatment // Supplement European J. of Allergy and Clin. Immunol. - 1997. - Vol. 52, № 37. - P. 227.
Анотація
Матвієнко Ю.О. Функціональний стан еозинофілів і базофілів крові хворих на бронхіальну астму та особливості його змін в умовах застосування імунокоригуючих препаратів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.09. – „імунологія”. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено актуальному питанню необхідності подальшого удосконалення ролі еозинофілів та базофілів крові в патогенезі атопічної і неатопічної бронхіальної астми; про терапевтичні підходи, що спрямовані на переривання механізмів, що ведуть до нагромадження еозинофілів у бронхах і їхній активації; про використання комплексу методів визначення функціональної активності базофілів, еозинофілів і їх субпопуляційного складу для діагностики цього захворювання та оцінки імунологічної ефективності проведеної терапії.
Уперше на великому клінічному матеріалі визначені особливості змін кількісного складу і функціональних властивостей еозинофілів та базофілів крові в умовах застосування різних імунокоригуючих препаратів у хворих з різними формами бронхіальної астми, що дозволили оцінити характер перебігу захворювання.
Проведення багатопланових досліджень з використанням імунологічних і стат-математичних методів дозволило установити своєрідність кореляційної залежності між ефекторними клітинами запального процесу (еозинофілами та базофілами, Т- і В- лімфоцитами, NK- клітинами) при БА. Розроблено критерії оцінки імунологічної ефективності лікування при БА, що базуються на обчисленні індексу дії досліджуваних препаратів на імунну систему в пацієнтів з різними формами БА.
Ключові слова: бронхіальна астма, імунна система, еозинофіли, базофіли, Т- і В- лімфоцити.
Аннотация
Матвиенко Ю.О. Функциональное состояние эозинофилов и базофилов крови больных бронхиальной астмой и особенности его изменений в условиях применения иммунокоррегирующих препаратов. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.09. - "иммунология". – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2004.
Диссертация посвящена актуальному вопросу необходимости дальнейшего усовершенствования роли эозинофилов и базофилов крови в патогенезе атопической и неатопической бронхиальной астмы; о терапевтических подходах, которые направлены на прерывание механизмов, которые ведут к накоплению эозинофилов в бронхах и их активации; об использовании комплекса методов определения функциональной активности базофилов, эозинофилов и их субпопуляционного состава для диагностики этого заболевания и оценки иммунологической эффективности проведенной терапии.
Целью наших исследований было определение особенностей изменений функционального состояния базофилов и эозинофилов крови в условиях применения иммунокоррегирующих препаратов у больных бронхиальной астмой.
Для достижения поставленной цели решались следующие задачи:
Изучить особенности изменений состояния базофильных гранулоцитов крови и изменений реакции прямой дегрануляции указанных клеток в процессе вариантов терапии у больных бронхиальной астмой.
Изучить особенности количественного и функционального состояния эозинофилов периферической крови у больных с различными формами бронхиальной астмы в процессе различных методов лечения.
Выяснить специфический характер взаимозависимости эозинофилов и базофилов в динамике проведенной терапии.
Определить зависимость между показателями Т- и В- системы лимфоцитов и эозинофилами и базофилами периферической крови у больных БА.
Проведены обследования 177 больных бронхиальной астмой (БА) в возрасте 18-60 лет. Основную группу больных, которые получали кроме базисной терапии исследуемые препараты, составили 125 пациентов, в т.ч. с АБА - 72 человека и НБА - 53. Группу сравнения составили 52 пациента, из которых 27 больных было с АБА и 25 - с НБА. В контрольную группу было включено 30 практически здоровых лиц - доноров крови.
Иммунологическое обследование включало в себя определение состояния Т-лимфоцитов, В-лимфоцитов, NK-клеток, функционального состояния нейтрофильных (НГ), эозинофильных (Еф), базофильных (Бф) гранулоцитов крови. Функциональное состояние базофильных гранулоцитов оценивали в реакции прямой дегрануляции методом Stachl S.P., Norn S., в собственной модификации, суть которой состояла в микроскопировании прямой спонтанной и активированной аллергенами дегрануляции Бф крови больных БА. Для выяснения иммунологической эффективности препаратов определяли индекс действия каждого из исследуемых препаратов и сравнивали эти показатели с одноименными показателями контрольных групп и между собою.
Проведение многоплановых исследований с использованием иммунологических и стат-математичних методов позволило установить, что при бронхиальной астме большое значение для диагностики различных её форм, прогнозирования течения данного заболевания и эффективности проводимого лечения, имеет использование в клинической практике тестов для оценки функционального состояния базофилов и эозинофилов крови. Определение количества и функциональной активности базофилов и эозинофилов крови у больных с разными формами заболевания, которым назначали иммуномодулирующую терапию, могут служить дополнительными критериями оценки проводимого лечения. Разработан новый способ оценки функционального состояния базофильных гранулоцитов крови у больных бронхиальной астмой. Использование данного способа позволяет усовершенствовать методы диагностики и расширить представления о природе воспаления при БА. По результатам проведенных исследований получен патент на изобретение. Корреляционная связь между эффекторными клетками воспаления при БА (эозинофилами, базофилами, Т- и В- лимфоцитами) зависит от количественных соотношений и соотношений по составу этих клеток, их взаимодействий и присутствия специфического аллергена во внеклеточной среде, а также формы БА и эффективности проводимой терапии. Разработаны критерии оценки иммунологической эффективности лечение при БА, которые базируются на вычислении индекса действия исследуемых препаратов на иммунную систему у пациентов с разными формами БА.
Таким образом, впервые на большом клиническом материале определенны особенности изменений количественного состава и функциональных свойств эозинофилов и базофилов крови в условиях применения разных иммунокоррегирующих препаратов у больных с разными формами бронхиальной астмы.
Ключевые слова: бронхиальная астма, иммунная система, эозинофилы, базофилы, Т- и В- лимфоциты.
The summary
Matvienco Y.A. A functional status eosinophils and basophils of blood of the patient’s bronchial asthma and feature of its changes in conditions of application immunocorrectly of preparations. - Manuscript.
The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of biological sciences on a speciality 03.00.09. - "immunology". – Taras Shevchenko National University, Kiev, 2004.
The dissertation is devoted to a urgent question of necessity of the further improvement of a role eosinophils and basophils of blood in pathogenesis of atopic and nonatopic bronchial asthma; about therapeutic agent the approaches, which are directed on interruption of mechanisms, which conduct to accumulation eosinophils in bronchi and their activation; about use of a complex of methods of definition of functional activity eosinophils, basophils and them subpopulation of structure for diagnostics of this disease and rating immunity of efficiency of the carried spent therapy.
For the first time on the large clinical material the features of changes of quantitative structure and functional properties eosinophils and basophils of blood in conditions of application different immunocorrectly of preparations at the patients with the different forms bronchial asthma are certain which have allowed estimating character of current disease.
The realization of multiplane researches with use immunity and stat-mathematical of methods has allowed to establish singularity of correlation dependence between effectors by crates inflammatory of process (eosinophils and basophils, Т- and B- lymphocytes) at BA. The criteria of a rating immunity of efficiency treatment are developed at BA, which are based on calculation of an index of action of researched preparations on immune system in the patients with the different forms БА.
Key words: bronchial asthma, immune system, eosinophils, basophils, Т- and B- lymphocytes.
Підписано до друку __02.03. __ 2004 р. Формат 60х90 1/16. Папір офсетний.
Друк ризографія. Автор. арк. __1,2__ . Тираж _100_ екз. Замовлення № __3-29_ .
Видавництво та друк –ТОВ „Видавництво” „Сталь”
02125, м. Київ, пр. Визволителів, 1
Свідотство про держ. реєстрацію № 88392615
| 
