Вплив препарату Манакс на продукцію ІЛ-4 становить великий інтерес, відомо, що в присутності цього лимфокіну СД4-лімфоцити диференціюються в хелпери 2 типу, що далі починають продукувати ІЛ-4, ІЛ-5, ІЛ-6, ІЛ-10 і запускають гуморальну імунну відповідь, тобто синтез специфічних антитіл – імуноглобулінів [Драннік Г.М., 1999]. Тобто, можна вважати позитивним факт впливу Манаксу на підвищення секреції ІЛ-4, особливо при збереженні продукції гама-ІФ при використанні терапевтичної дози, у здорових як фактор підвищення резистентності організму до інфекції. В той же час, відомо, що ІЛ-4 ингибує генерацію Т-хелперів 1 типу і продукцію ними гама-ІФ, цим, можливо, частково й пояснюється його низький рівень у даному експерименті при додаванні Манаксу в дозі (50 мкг/мл), що викликає найбільш різке підвищення продукції ІЛ-4. Можна припускати, що призначення Манаксу здоровим особам у високих дозах може бути недоцільним у зв'язку з впливом його на зниження продукції інтерферону. Однак, ефект цього препарату у випадках конкретної патології, на наш погляд, повинен вивчатися стосовно до визначених особливостей продукції цитокінів у хворих. Вважаємо за необхідне виявляти обережність при застосуванні цього лікарського засобу, який стимулює секрецію ІЛ-4 і тому сприяє синтезу імуноглобулінів Е, у хворих з атопією.
Виявлені ефекти Манаксу спонукали до наступного етапу досліджень, що був спрямований на визначення можливості використання препарату у пацієнтів з таким складним в медико-соціальному відношенні захворюванням як хронічний сечостатевий хламідіоз. Хронічна хламідійна інфекція наносить суспільству демографічний та економічний збиток, який оцінюється астрономічними сумами. Сечостатева інфекція є в значному числі випадків причиною безпліддя та пусковим механізмом при реактивних артритах у чоловіків, а також фактором ризику раку шийки матки та простати [Бобков Ю.А. и соавт., 1999; Башмакова М.А. и соавт., 2000]. В зв’язку з цим зрозумілий інтерес науковців до розробки нових ефективних методів терапії даної патології.
Особливості урогенітальних інфекцій обумовлюють значимість факторів протимікробної резистенції хазяїна для результату взаємодії мікро- і макроорганізму. У ряді експериментальних робіт показано визначальне значення імунних реакцій макроорганізму в розвитку інфекційного процесу при зараженні збудниками, переданими статевим шляхом, до яких відносяться такі розповсюджені патогени як хламідії [Арал С.О., 2001; Базарный В.А. и соавт., 1999; Гастон Дж., 2001; Гомберг М.А. и соавт., 1996]. Встановлено важливу роль у локалізації і ліквідації сечостатевих інфекцій клітинно-опосередкованих і фагоцитарних реакцій, у тому числі за участю факторів міжклітинної взаємодії – інтерлейкінів, інтерферонів, фактору некрозу пухлин та ін. [Кетлинский С.А. и соавт., 1992; Лебедюк В.В., 1999].
В зв'язку з вищевикладеним, зрозуміло, чому дослідники і клініцисти зайняті пошуком нових, ефективних засобів для лікування хворих на хронічний хламідіоз. І одним із шляхів пошуку є розробка схем лікування за участю нових імунотропних препаратів.
Дослідження, проведені в лабораторії імунології Інституту урології АМН України, дозволили продемонструвати особливості деяких факторів, що характеризують функціональну активність імунокомпетентних клітин, та показати, що зниження функціональної активності Т-хелперів 1 типу на фоні високої – Т-хелперів 2 і 3, можуть бути важливими ланками імунопатогенезу хронічного хламідіозу.
Дослідження показали, що середній показник спонтанної продукції ФНП-α у хворих на ХССХ вірогідно вище, ніж у здорових – 21,8±0,3 в порівнянні з 16,5±1,3 пкг/мл (р<0,05). Додавання ж в умовах in vitro до клітин хворих Манаксу сприяло підвищенню продукції ФНП-α майже в 6 разів, що становило 129,7± 0,7 пкг/мл (р<0,001).
Приймаючи до уваги важливу роль оксиду азоту в патогенезі хламідійної інфекції [Малишев І.Ю., 1997; Igietseme G.U. et all., 1997; Calabrese V., et al, 2000], однією з задач було дослідження цього фактору кисневонезалежного механізму резистентності клітин до інфекції. Вивчалась продукція оксиду азоту у 42 хворих з ХССХ та 15 здорових донорів з використанням методу [Houli Joang, Balazy Michael, 1998], який базується на здатності поліморфноядерних лейкоцитів синтезувати NO з амінокислоти L-аргініну за допомогою ферменту NO-синтази, яка продукується макрофагами в відповідь на бактеріальні ендотоксини або прозапальні цитокіни. Отримані дані свідчать, що спонтанна та стимульована продукція оксиду азоту у хворих з ХССХ перевищувала показники у здорових відповідно в 3 рази. Індукція in vitro за допомогою Манаксу призводила до стимуляції у здорових і ще більшого підвищення рівня оксиду азоту у хворих – майже в 2,5 рази в порівнянні з спонтанною продукцією хворих до лікування (що свідчить про задовільний резерв клітин пацієнтів).
Дослідження функціональної активності клітин показали, що у хворих з сечостатевим хламідіозом спонтанна продукція лімфоцитами γ-ІФ в середньому складає 14,2±1,0 пкг/мл, що в 2 рази нижче рівня у здорових донорів. Інкубація клітин з Манаксом (20 мкг/мл) призводила до підвищення показника до 26,8±2,5 пкг/мл (р<0,001), що свідчить про можливості використання препарату з метою стимуляції ІФ-продукуючої здатності клітин (головним чином, Т-хелперів 1) у хворих на ХССХ.
Відомо, що високі дози г-ІФ повністю інгібують ріст хламідій, низькі ж – навпаки, індукують розвиток морфологічно аберантних форм включень [Brooks B.M. et al, 2003]. Тому виявлені нами можливості підвищення продукції цього лімфокіну дуже важливі для запобігання формуванню патологічних морфологічних форм Ch. Trachomatis.
Вивчення функціональної активності Т-хелперів 3 показало, що рівень спонтанної продукції ІЛ-10 у хворих на хламідіоз більше ніж у 2 рази перевищує спонтанну продукцію цього лімфокіну у здорових донорів. Це свідчить про високу активність імунорегуляторних клітин по продукції цього протизапального цитокіну, що являється негативним фактором в імунопатогенезі хронічного процесу. При інкубації клітин хворих з ХССХ з препаратом Манакс у дозах 20 та 50 мкг/мл відбувалося достовірне зниження продукції ІЛ-10. Висока активність імунорегуляторних клітин по продукції ІЛ-10 у пацієнтів асоціювала з високою продукцією ІЛ-4 – рівень спонтанної продукції у хворих з хламідіозом в середньому в 5 разів перевищує спонтанну продукцію ІЛ-4 у здорових донорів – 66,1±11 в порівнянні 12,2±0,8 пкг/мл. При стимулюванні клітин хворих з ХССХ препаратом Манакс у терапевтичній дозі (20 мкг/мл) відбувалося підвищення продукції цитокіну, рівень якої більше ніж у 2 рази перевищував стимульовану секрецію у здорових. Таким чином, Манакс стимулює продукцію ІЛ-4 у хворих на ХССХ, що свідчить про можливість і доцільність його використання у пацієнтів.
Таким чином, Манакс в умовах in vitro демонструє аналогічні ефекти на імунокомпетентні клітини як здорових донорів, так і хворих на хронічний хламідіоз: достовірно підвищує продукцію ФНП-α, NO, ІЛ-4 та знижує - ІЛ-10, що може позитивно впливати на стан імунної системи та протихламідійний захист у пацієнтів. Відмічена різниця впливу препарату на функціональну активність імунокомпетентних клітин (в основному, Т-хелперів 1) здорових та хворих на ХССХ може бути пов’язана з тим, що у хворих продукція γ-ІФ була знижена, а резервні можливості клітин зберігались, тому для таких пацієнтів Манакс продемонстрував можливості стимуляції зниженої функціональної активності лімфоцитів по продукції даного цитокіну.
Виявлені в результаті роботи можливості впливу на ліквідування дисбалансу активності Т-хелперів та корекцію продукції цитокінів у пацієнтів з ХССХ за допомогою Манаксу дозволяють використовувати препарат як для комплексної терапії у випадках сечостатевого хламідіозу, так і для розробки перспективних напрямків імунотерапії при інших патологіях.
Висновки
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної медико-біологічної проблеми по встановленню впливу препарату Манакс на функціональну активність клітин імунної системи по продукції ними медіаторів імунної відповіді.
В умовах in vitro Манакс сприяє покращенню функціонування клітин моноцитарно-макрофагальної системи здорових через підвищення фагоцитарного показника та числа, клітинного метаболізму по оцінці рівнів NO та НСТ-тесту, продукції ІЛ-1β та ФНП-α, що свідчить про активацію неспецифічних факторів захисту організму.
В умовах in vitro Манакс підвищує продукцію ІЛ-4 у дозі 20 та 50 мкг/мл та пригнічує продукцію ІЛ-10 в цих же дозах, що свідчить про різноспрямований вплив на Т-хелпери 2 та Т-регуляторні клітини (Т-хелпери 3) здорових осіб.
Манакс підвищує в умовах in vitro продукцію оксиду азоту клітинами хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз, що свідчить про можливість підвищення кисневонезалежного шляху захисту від інфекції при використанні його у пацієнтів.
В умовах in vitro Манакс підвищує ФНП-α-продукуючу здатність клітин імунної системи хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз, що свідчить про можливості використання препарату для підвищення неспецифічного захисту організму при хламідіозі.
Виявлено в умовах in vitro, що Манакс здатний підвищувати знижену в порівнянні з нормою секрецію γ-ІФ та продукцію ІЛ-4 імунокомпетентними клітинами хворих, що свідчить про доцільність його використання у пацієнтів з хронічним хламідіозом.
Культивування з Манаксом in vitro сприяє зниженню високої активності імунорегуляторних клітин пацієнтів з хронічним хламідіозом по продукції протизапального цитокіну ІЛ-10. При використанні у хворих можна прогнозувати позитивний вплив препарату на зниження пригнічуючого впливу цього лімфокіну на Т-хелпери 1 і підвищення продукції ними відповідних цитокінів, що є необхідним для успішної боротьби з внутрішньоклітинною (хламідійною) інфекцією.
СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Ващенко В.В., Дриянская В.Е., Фесенкова В.И., Папакина В.С., Федорук Г.В., Дранник Влияние Манакса на функциональную активность Т-хелперов 1 и 2, оцененную по продукции гамма-ИФ, ИЛ-4 и –10 у здоровых лиц в условиях in vitro // Таврический медико-биологический вестник. – 2000. – том 3, №1-2. – С.16-20.
2. Фесенкова В.И., Ващенко В.В., Дриянская В.Е., Папакина В.С., Дранник Г.Н. Влияние Манакса на некоторые показатели, характеризующие фагоцитарную активность иммунной системы в условиях in vitro // Імунологія та алергологія. – 2000. - №4. – С.42-45.
3. Дриянская В.Е., Фесенкова В.И., Папакина В.С., Ващенко В.В., Федорук Г.В., Дранник Г.Н. Исследование in vitro продукции ИЛ-1, ФНО и ИЛ-4 клетками здоровых доноров при воздействии препарата Манакс // Таврический медико-биологический вестник. - 2001. – Т.4, №1-2. – С.156-160.
4. Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Ващенко С.М., Папакіна В.С., Дріянська В.В. Результати лікування хворих на урогенітальний хламідіоз з використанням імунотропної терапії // Імунологія та алергологія. – 2002. - №3. – С. 29-31.
5. Драннік Г.М., Ващенко С.М., Дріянська В.Є., Фесенкова В.Й., Папакіна В.С. Функціональна активність імунокомпетентних клітин за продукцією ІЛ-1 та ФНП-α хворих на хронічні запальні сечостатеві захворювання хламідійної етіології // Таврический медико-биологический вестник. – 2003. – Т.6, №2. – С. 46-49.
6. Возіанов О.Ф., Драннік Г.М., Руденко А.В., Ващенко С.М., Фесенкова В.Й., Папакіна В.С. Аналіз показників імунітету за даними імунограми та цитокінового статусу у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз в залежності від характеру (моно- чи мікст-) інфекції // Імунологія та алергологія. – 2003. - №4. – С. 39-42.
7. Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Ващенко С.М., Папакіна В.С., Фесенкова В.Й., Дріянська В.В. Вплив Манаксу на продукцію цитокінів in vitro лімфоцитами здорових донорів і хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз // Імунологія та алергологія. - 2004. - №1. – С. 15-17.
8. Савченко В.С., Ващенко С.М., Фесенкова В.Й., Драннік Г.Г., Дріянська В.В. Вплив Манаксу на продукцію оксиду азоту та ФНП-α імунокомпетентними клітинами здорових донорів та хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз // Імунологія та алергологія. – 2004. - №4. – С. 12-14.
9. Дріянська В.Є., Драннік Г.М., Ващенко С.М., Фесенкова В.Й., Папакіна В.С. Спонтанна та мітогеніндукована продукція прозапальних цитокінів (інтерлейкіну-1 та фактору некрозу пухлин-α) у хворих на хронічні запальні захворювання органів сечостатевої системи хламідійної етіології // Лікарська справа. – 2004. - №2. – С. 35-39.
10. Дранник Г.Н., Гибнер С.М., Ващенко С.Н., Дриянская В.Е., Папакина В.С. Особенности продукции цитокинов как важный фактор иммунопатогенеза хронического мочеполового хламидиоза и обоснования целесообразности использования иммунотерапии // Здоровье мужчины. – 2004. - №3 (10). – С. 238-241.
11. Фесенкова В.И., Ващенко В.В, Дриянская В.Е., Папакина В.С., Дранник Г.Н., Влияние in vitro Манакса на функциональную активность Т-лимфоцитов хелперов 1 и 2 типов // Імунологія та алергологія. – 2001. - №1. – С. 95 (Тези доп. науково-практ. конференції “Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування хламідіозу”).
12. Дранник Г.Н., Дриянская В.Е., Ващенко В.В., Фесенкова В.И., Папакина В.С. Влияние Манакса на цитокиновый профиль в условиях in vitro и возможности его применения при хламидиозе // Імунологія та алергологія. – 2001. - №4. – С. 65 (Тези доп. 1 науково-практ. конференції ”Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування TORCH-інфекцій”).
Дранник Г.Н., Дриянская В.Е., Ващенко В.В., Фесенкова В.И., Савченко В.С., Дриянская В.В. Состояние иммунитета у больных с хроническим мочеполовым хламидиозом // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2002. - №5 (2). – С.22-23.
Drannik G.N., Vaschenko V.V., Driyanskaya V.E., Fesenkova V.I., Papakina V.S. Study in vitro of mechanism of immune effects of preparation “Manaxx” // Abstr. 3 Intern. “Conference Health effects of the Chernobyl Accident: Results of 15-year follow-up studies”. – Kiev (Ukraine). - June 4-8, 2001. - P. 34.
АНОТАЦІЯ
Савченко В.С. Функціональна активність імунокомпетентних клітин здорових та хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз в умовах імунотропного впливу in vitro. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.09 – імунологія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.
Роботу присвячено визначенню механізмів впливу препарату Манакс на функціональну активність клітин імунної системи як здорових донорів, так і хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз.
Визначений вплив різних доз Манаксу на функціональну активність моноцитарно-макрофагальної ланки і лімфоцитів за секрецією ІЛ-1β та ФНП-α, а також γ-ІФ, ІЛ-4 та ІЛ-10. Показано, що в умовах in vitro препарат в усіх використаних дозах підвищує продукцію клітинами здорових ІЛ-1β та ФНП-α, при цьому терапевтична доза не змінює секрецію γ-ІФ. Вперше продемонстровано, що Манакс сприяє підвищенню функціональної активності лімфоцитів по продукції ІЛ-4 та зниженню продукції ІЛ-10 Т-хелперами 2 і 3 (імунорегуляторними клітинами).
Визначені ефекти препарату in vitro зберігались при дослідженні імунокомпетентних клітин хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз. Продемонстровано підвищення у пацієнтів під впливом Манаксу продукції оксиду азоту, ФНП-α, ІЛ-4 та зниження – ІЛ-10. Відмічена різниця впливу препарату на функціональну активність клітин здорових та хворих на ХССХ по продукції γ-ІФ може бути пов’язана з тим, що у хворих секреція цього цитокіну була знижена, а резервні можливості клітин зберігалися, тому для таких пацієнтів виявлені шляхи стимуляції Манаксом інтерферон-продукуючої здатності клітин.
Продемонстрована нами динаміка показників під впливом Манаксу в умовах in vitro вказує на те, що одним із важливих механізмів дії препарату являється активація неспецифічних факторів захисту, до яких відноситься оксид азоту та фактор некрозу пухлин, функціональної активності лімфоцитів за продукцією γ-ІФ та ІЛ-4. Отримані в умовах in vitro результати свідчать про доцільність використання Манаксу у хворих на ХССХ з виявленим дисбалансом функціональної активності Т-лімфоцитів хелперів (зниження продукції цитокінів хелперами 1 типу на фоні високої - 2 і 3 типів), а також у разі інших патологій з відповідними порушеннями імунітету.
Ключові слова: цитокіни, Т-хелпери, Манакс, сечостатевий хламідіоз.
АННОТАЦИЯ
Савченко В.С. Функциональная активность иммунокомпетентных клеток здоровых и больных хроническим мочеполовым хламидиозом в условиях иммунотропного влияния in vitro. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.09 – иммунология. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2005.
Работа посвящена изучению механизмов влияния препарата Манакс на функциональную активность клеток иммунной системы как здоровых доноров, так и больных хроническим мочеполовым хламидиозом.
Определено влияние различных доз Манакса на функциональную активность лимфоцитарно-макрофагального звена по секреции ИЛ-1β и ФНО-α, а также γ-ИФ, ИЛ-4 и ИЛ-10. Большой интерес вызывает полученное влияние препарата на повышение продукции таких важных цитокинов как ИЛ-1β и ФНО-α. ИЛ-1 является одним из ключевых регуляторов иммунитета и воспалительных реакций с широким биологическим действием. ИЛ-1 влияет на пролиферацию Т- и В-лимфоцитов, индукцию синтеза цитокинов и адгезивных факторов, стимуляцию пролиферации стволовых клеток костного мозга и т.д. ФНО благодаря своим биологическим свойствам обладает плейотропным эффектом на организм. В работе показано, что в условиях in vitro препарат при всех использованных дозах повышает продукцию ИЛ-1β и ФНО-α клетками здоровых доноров, при этом терапевтическая доза не изменяет секрецию γ-ИФ. Увеличение дозы в 2 раза приводит к снижению секреции γ-ИФ. Таким образом, высокая доза препарата, что отвечает схеме назначения по 2 табл. 3 раза в день и больше, подавляет интерферон-продуцирующую функцию клеток. Впервые продемонстрировано, что у здоровых лиц препарат Манакс в средней терапевтической дозе (1 табл. 3 раза в день) влияет на активность Т-хелперов 2 типа, повышая функциональную активность лимфоцитов по продукции ИЛ-4. Повышение дозы препарата в 2 раза приводит к снижению продукции γ-ИФ Т-хелперами 1, ИЛ-10 и повышаю продукции - ИЛ-4.Выявленные эффекты препарата сохранялись in vitro при исследовании иммунокомпетентных клеток больных с хроническим мочеполовым хламидиозом. Продемонстрированная нами динамика показателей продукции цитокинов под влиянием препарата Манакс в условиях in vitro показывает, что препарат имеет выраженный иммунотропный эффект на активацию неспецифических факторов защиты, к которым относятся оксид азота и ФНО; на повышение функциональной активности Т-хелперов 1 по продукции γ-ИФ, а также Т-хелперов 2 за секрецией ИЛ-4 и снижение - ИЛ-10. Изучение функциональной активности Т-хелперов 1 типа у пациентов показало снижение спонтанной продукции г-ИФ в сравнении с нормой; инкубация клеток с Манаксом (20 мкг/мл) приводила к увеличению показателя, что свидетельствует о возможности использования препарата с целью стимуляции ИФ-продуцирующей способности клеток у больных на ХМПХ. Обращает внимание тот факт, что Манакс в терапевтической дозе (20мкг/мл) не влияет на динамику продукции г-ИФ клетками здоровых доноров в условиях in vitro, тогда как достоверно стимулирует секрецию этого лимфокина клетками больных на ХМПХ. Можна допустить, что это связано с низкими показателями функциональной активности Т-хелперов 1 у пациентов, и Манакс виступает в роли иммуномодулятора, не изменяя нормальные показатели интерферонового звена и повышая сниженые. Отмеченная разница влияния препарата на функциональную активность клеток здоровых доноров и больных хроническим мочеполовым хламидиозом по продукции γ-ИФ может быть связана с тем, что у больных секреция этого цитокина была снижена, а резервные возможности клеток сохранялись, и поэтому для таких пациентов выявлены пути стимуляции Манаксом интерферон-продуцирующей способности клеток.
Наши исследования показали, что уровень спонтанной продукции ИЛ-10 клетками больных на ХМПХ больше чем в 2 раза превышает спонтанную продукцию этого лимфокина клетками здоровых доноров. Это свидетельствует о высокой активности Т-хелперов 2 типа по продукции этого противоспалительного цитокина, что является отрицательным фактором в иммунопатогенезе хронического процесса. При инкубации клеток больных на ХМПХ с препаратом Манакс в терапевтической дозе (20 мкг/мл) происходит достоверное снижение продукции ИЛ-10.
Полученные в условиях in vitro результаты свидетельствуют о целесообразности использования препарата Манакс у больных с хроническим мочеполовым хламидиозом с выявленным дисбалансом функциональной активности Т-лимфоцитов хелперов (снижение продукции цитокинов хелперами 1 типа на фоне високой – 2 и 3 типов), а также при других патологиях с соответствующими нарушениями иммунитета.
Ключевые слова: цитокины, Т-хелперы, Манакс, мочеполовой хламидиоз.
SUMMARY
Savchenko V.S. Functional activity of immunocompetent cells in healthies and patients with chronic urogenital chlamydiosis in the conditions of in vitro immunotropic effect. – Manuscript.
The dissertation is submitted to get the scientific degree the Candidate of Biological Sciences on spesiality 03.00.09 – Immunology. The Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2005.
The work has been intended to determine the effective mechanisms of the medical preparation Manaxx on the functional activity of immunocompetent cells both in the healthies and in patients with chronic urogenital chlamydiosis.
There was determined the effect of various doses of Manaxx on the functional activity of monocytic-macrophage link and lymphocytes by secretion of IL-1β and TNF-α, γ-IF, IL-4 and IL-10. It was shown that in the healthies this medical preparation being used in all doses elevated the production of IL-1β and TNF-α by cells of monocytic-macrophage link and did not change the activity of T-helpers by the production of γ-IF in a therapeutic dose. It was first demonstrated that Manaxx favoured for the enhancement of functional activity of T-helpers 2 by production of IL-4, and for the reduction of immunoregulative cells by production of Il-10.
The recorded difference in the effect of Manaxx on the functional activity of T-helpers 1 in the healthies and patients with chronic urogenital chlamydiosis on γ-IF production can be connected with the fact that in patients the excretion of this cytokine was reduced but the reserve abilities of cells were retained, therefore for such patients were revealed the ways to stimulate the interferon producing ability of cells by Manaxx.
The demonstration in vitro dynamics of data under the effect of Manaxx shows that this drug is of expressive immunotropic action, one of important mechanisms is the activation of unspecific defence factors (NO, TNF), the functional activity of T-helpers 1 by production of γ-IF and also T-helpers 2 by secretion of IL-4. The in vitro received results testify to the expedient prescription of Manaxx in chronic urogenital chlamydiosis of patients with the revealed deviation of T-helpers functional activity, and also in case of other pathology with corresponding immune disorders.
Key words: cytokines, T-helpers, Manaxx, urogenital chlamydiosis.
| 
