Таблиця 3
Динаміка показників функціонального стану ендотелію під впливом сочетаного застосування інгибіторів АПФ і статинів
Примітка. * - різниця показників в порівнянні з контролем достовірна (р< 0,05)
У ході проведеного дослідження встановлено, що інгибітори АПФ та інгибітори ГМГ-КоА – редуктази (статини) зменшують дисфункцію ендотелію шляхом нормалізації співвідношення ендотеліальних вазоконстрикторних (ендотелін-1) та вазодилатуючих (оксид азоту – NO) факторів.
Аналіз отриманих даних дозволив встановити, що комбіноване застосування інгибіторів АПФ та статинів у комплексній терапії хворих на нестабільну стенокардію та мілковогнищевий інфаркт міокарду супроводжується потенціюванням їх ефектів на ендотеліальну функцію.
- ВИСНОВКИ
- Дестабілізація перебігу ІХС супроводжується порушенням співвідношення вазорелаксуючих (NO –ЕФР) і вазоконстрикторних (ендотелін-1) медиаторів ендотелія, підвищенням активності процесів ПОЛ та агрегаційних властивостей тромбоцитів.
- Порушення співвідношення активності антиоксидантної (АОС) і оксидантної (ОС) систем в бік переваги останньої с формуванням стану оксидантного стресу становить один з найбільш вірогідних механізмів розвитку гострого коронарного синдрому. Інтенсивність активації вільнорадикальних процесів прогресує по мірі погіршення перебігу захворювання.
- Порушення ліпідного обміну сприяє прогресуванню ендотеліальної дисфункції, що полягає в посиленню дисбалансу між ендотеліальними вазоконстрикторами та вазоділататорами. Стан ендотелійзалежної вазорелаксації залежить від типу ГЛП.
- У хворих на гострий коронарний синдром інгибітори АПФ відновлюють порушену функцію ендотелію шляхом нормалізації співвідношення ендотелійзалежних факторів та показників тромбоцитарного гемостазу.
- При загостренні коронарної хвороби серця гіполіпідемічні препарати з групи інгибіторів ГМГ – КоА редуктази (статинів) здатні модулювати судиннорухівну функцію ендотелію, відновлюючи ендотелійзалежні дилататорні реакції.
- Застосування комбінованої терапії інгибіторами АПФ та статинами супроводжується потенціюванням їх ефектів на ендотеліальну фукнцію та тромбоцитарний гемостаз, що відіграє інтегральну роль в реалізації клінічної ефективності вивчаємих груп лікарських засобів при загостренні коронарної хвороби серця.
- ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для правильного вибору терапії у хворих з загостренням коронарної хвороби серця доцільно визначать інтегральні показники ендотеліальної дисфункції: рівень ендотеліну – 1 і циклічного 3´- 5ґ-гуанозинмонофосфату (цГМФ) у плазмі крові.
2. Включення інгибіторів АПФ до комплексу терапевтичних заходів при гострому коронарному синдромі зможе сприяти стабілізації перебігу ІХС завдяки нормалізації функціонального стану ендотелію.
3. Призначення хворим на гострий коронарний синдром у сукупності з інгибіторами АПФ препаратів з групи статинів дозволить суттєво потенціювати процес стабілізації коронарної хвороби серця шляхом реалізації на функцію ендотелію їх гіполіпідемічних та міотропних ефектів.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Прізвище Гунько І.М. змінила на Добровольську І.М
1. Гунько И.Н. Влияние ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента на функциональное состояние эндотелия при остром коронарном синдроме // Медицина сегодня и завтра – 2001.- № 1 – С. 41- 43.
2. Гунько И.Н. Функциональное состояние эндотелия в динамике комбинированной терапии ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента и статинами при остром коронарном синдроме // Медицина третього тисячоліття: Конференція молодих вчених ХДМУ: тези доповідей / Харків, 2001. – С. 62 – 63.
3. Гунько И.Н. Фармакотерапевтическая коррекция дисфункции эндотелия при остром коронарном синдроме // Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении: Респ. научно-практич. конф.: тезисы докладов / Харьков, 2001. – С. 34 – 35.
4. Гунько И.Н. Функциональное состояние эндотелия в динамике комбинированной терапии ингибиторами АПФ и статинами при прогрессирующей стенокардии напряжения // Новые горизонты в развитии терапии: Сб. научных трудов / Харьков, 2002. – С. 119 – 122.
5. Гунько И.Н. Роль процессов свободнорадикального окисления в развитии эндотелиальной дисфункции и гемореологических нарушений у больных с острым коронарным синдромом // Український медичний часопис – 2002.- № 5 (31) – С. 138-141.
6. Гунько И.Н. Клинические и метаболические эффекты ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента и статинов при прогрессирующей стенокардии напряжения // Сучасні прблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів: Матеріали Української науково – практичної конференції м. Київ, 14-16 березня 2001 р. – к.,2001. – с.184.
7. Ефремова О.А., Гунько И.Н. Связь между показателями коагулограми и ендотелиальной дисфункции при остром коронарном синдроме //Український терапевтичний журнал – 2002. – т.4, № 3 – С. 64-68.
Автором проведені дослідження функціонального стану ендотелію у хворих на гострий коронарний синдром, здійснено обгрунтування положень та висновків.
8. Деклараційний патент на винахід № 2001064326 Україна, 46327 А МПК 7А61К31/00. Спосіб лікування гострого коронарного синдрому та профілактика загострення ішемічної хвороби серця. Гунько І.М., Аболмасов О.М., Волков В.І. Опуб. 15.05.2002. Бюл. № 5. Інститут терапії Академії медичних наук України. Автором запропоновано застосування інгібіторів АПФ та статинів у хворих з гострим коронарним синдромом на підставі вивчення та корекції показників функціонального стану ендотелію в динаміці лікування цими препаратами.
АНОТАЦІЯ
Добровольська І.М.Фармакотерапевтична корекція ендотеліальної дисфункції при гострому коронарному синдромі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – Кардіологія. Інститут терапії Академії медичних наук України, Харків, 2003.
Дисертація присвячена одній з актуальних проблем сучасної кардіології – вивченню патофізіології та принципів медикаментозної корекції загострення коронарної хвороби серця. В проведенному дослідженні вивчався вплив терапії інгибіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) як ізольовано, так і в комбінації з препаратами з групи статинів на центральну і периферичну гемодінамику, функціональний стан ендотелію, активізацію процесів внутришньосудинного тромбоутворення та перекисного окислювання ліпідів у хворих на гострий коронарний синдром.
Виявлено, що включення ІАПФ до схем лікування хворих на нестабільну стенокардію та мілковогнищевий інфаркт міокарду призводить до значного поліпшення скоротливості міокарду, зменшення явищ дилятації порожнин лівого шлуночка, прогресивного зниження загального периферичного опору судин. Показано, що інгибітори АПФ і статини зменьшують дисфункцію ендотелію шляхом нормалізації співвідношення ендотеліальних вазоконстрикторних і вазоділатуючих факторів, сприяють відновленню порушенної рівноваги активності антиоксидантних і оксидантних систем та усуненню ушкоджуючих ефектів вільно-радикального окислювання на ендотелій судинної стінки. Встановлено, що комбіноване застосування інгибіторів АПФ і статинів при загостренні коронарної хвороби серця сприяє стабілізації процесу та зменшенню вірогідності реінфарктів і випадків раптової короанрної смерті внаслідок позитивного впливу на гемодинамічні параметри та функціональний стан ендотелію.
Ключові слова: коронарна хвороба серця, нестабільна стенокардія, гострий коронарний синдром, ендотеліальна дисфункція, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту.
АННОТАЦИЯ
Добровольская И.Н. Фармакотерапевтическая коррекция эндотелиальной дисфункции при остром коронарном синдроме. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 – Кардиология. Институт терапии Академии медицинских наук Украины, Харьков 2003.
Диссертация посвящена одной из наиболее актуальных проблем современной кардиологии – изучению патофизиологии и принципов медикаментозной коррекции обострения коронарной болезни сердца.
Целью исследования явилось обоснование целесообразности применения ИАПФ и статинов у больных с острым коронарным синдромом на основании изучения и коррекции показателей функционального состояния эндотелия в динамике лечения этими препаратами.
Объектом исследования были 120 больных с острым коронарным синдромом: 70 пациентов с нестабильной (прогрессирующей) стенокардией напряжения и 30 – с мелкоочаговым (не Q) инфарктом миокарда в возрасте от 31 до 68 лет, без признаков сердечной недостаточности.
Объем исследования включал: оценку морфологического состояния внутрисердечной гемодинамики методом одномерной и двумерной эхокардиографии; определение общего холестерина (ХС), липопротеидов низкой (ЛПНП), очень низкой (ЛПОН) и высокой (ЛПВП) плотности, триглицеридов (ТГ) иммуноферментным методом; изучение уровней эндотелина – 1 (ЭТ – I) радиоиммунологическим методом и циклических нуклеотидов (цГМФ) методом иммуноферментного анализа, как эндотелиальных вазоактивных факторов; активность системы свободно-радикального окисления оценивали по содержанию малонового диальдегида и гидроперекисей липидов.
В работе показано, что у больных с острым коронарным синдромом, по сравнению со здоровыми лицами, отмечается нарушение эндотелиальной функции, проявляющейся как в увеличении содержания вазоконстриктора эндотелина – 1, так и в уменьшении активности вазорелаксирующей субстанции – ЭФР (идентифицированного как окись азота – NO).
Нарушение баланса синтезируемых и высвобождаемых эндотелием вазоактивных факторов, помимо воздействия на сосудистый тонус, способствует повышению активности тромбоцитарно – сосудистого гемостаза, что подтверждается результатами проведенного исследования. Анализ полученных данных свидетельствует о достоверном увеличении частоты спонтанной агрегации, степени и скорости индуцированной агрегации и уменьшении скорости дезагрегации у больных с острым коронарным синдромом.
Нарушение в обмене липидов проявлялось в росте уровня общего ХС, ТГ, ХС ЛПНП, ХС ЛПОНП, статистически значимых отличий в содержании ХС ЛПВП выявлено не было.
При фенотипировании ГЛП обнаружены три типа – IIа, IIб и IV, наиболее часто встречающиеся при нестабильной стенокардии и остром не Q инфаркте миокарда.
В результате изучения роли нарушения липидного обмена в развитии эндотелиальной дисфункции определено, что наибольшие изменения функции эндотелия происходят у больных с ГЛП IIа и IIб типов.
В ходе проведенного исследования выявлено статистически достоверное увеличение активности показателей перекисного окисления липидов ( ПОЛ ) у больных с различными формами прояления острого коронарного синдрома, зависящее от степени тяжести заболевания.
У больных с острым коронарным синдромом отмечены значительные нарушения внутрисердечной гемодинамики выражающиеся в снижении фракции выброса (ФВ) в основном за счет увеличения конечно-диастолического объема (КДО); уменьшении сердечного (СИ) и ударного (УИ) индексов. Одновременно с этим отмечалось значительное возрастание общего периферического сопротивления сосудов (ОПСС), что свидетельствует о дилятации полости левого желудочка и снижении его насосной функции.
Использование в терапии больных с острым коронарным синдромом ингибиторов АПФ привело к увеличению ФВ, уменьшению КДО и КСО, УИ и СИ возрастали, а ОПСС прогрессивно снижалось.
Применение ингибиторов АПФ вызывало тенденцию к снижению в крови содержания ОХС и ТГ.
При изучении влияния ИАПФ на уровень активности процессов ПОЛ выявлено статистически достоверное уменьшение плазменных и тромбоцитарных показателей ДК, малонового диальдегида и повышение плазменной концентрации SH – групп у больных с различными клиническими формами проявления острого коронарного синдрома.
Анализ полученных результатов свидетельствуют о благоприятном воздействии базисной терапии с применением ингибиторов АПФ на первичный гемостаз: уменьшилась частота спонтанной агрегации, степень и скорость индуцированной агрегации, увеличелась скорость дезагрегации.
Под влиянием терапии с использование ингибиторов АПФ наблюдалось статистически достоверное уменьшение концентрации эндотелина – 1 и повышение исходно сниженного уровня циклического гуанозинмонофосфата ( цГМФ ) по сравнению с аналогичными показателями в группе больных, получающих только базисную терапию.
Применение комбинированной терапии ингибиторов АПФ и ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы (статинов) вызвало статистически достоверное изменение состояния липидного спектра крови, проявляющееся в снижении уровня ОХС, ХС ЛПНП, ХС ЛПОНП и ТГ.
На фоне сочетанного применения ингибиторов АПФ и статинов отмечалось статистически достоверное уменьшение активности показателей ПОЛ у больных с различными клиническими формами проявления острого коронарного синдрома.
Совместное назначение ИАПФ и статинов у больных с различными клиническими формами острого коронарного синдрома привело к более значимому уменьшению концентрации эндотелина-I в плазме крови и повышению содержания цГМФ .
В результате проведенного исследования установлено, что ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента и ингибиторы ГМГ-КоА- редуктазы (статины) уменьшают дисфункцию эндотелия путем нормализации соотношения эндотелиальных вазоконстрикторных (эндотелин-I) и вазодилатирующих (оксид азота - NO) факторов.
Анализ полученных данных позволил установить, что комбинированное применение ингибиторов АПФ и статинов в комплексной терапии больных с нестабильной стенокардией и мелкоочаговым инфарктом миокарда сопровождается потенцированием их эффектов на эндотелиальную функцию.
Ключевые слова: коронарная болезнь сердца, нестабильная стенокардия, острый коронарный синдром, эндотелиальная дисфункция, ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента.
THE SUMMARY.
Dobrovolskaya I.N. Farmakoterapevticheskaja correction of endothelium dysfunction at a sharp coronary syndrome. - the Manuscript.
The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.11 - Cardiology. Institute of therapy of Academy of medical sciences of Ukraine, Kharkov, 2003.
The dissertation is devoted to one of actual problems of modern cardiology - to studying pathophysiolgy and principles of medicamentous correction of an aggravation of coronary illness of heart. In research which is carried out influence of therapy by inhibitors of angiotensin-converting enzyme (ACEI) was studied as is isolated, and in a combination with preparations from group of statins on the central and peripheral haemodynamyc, a functional condition endothelium, activization of processes intravascular thrombosis and perioxidation of lipids at patients with a sharp coronary syndrome.
It is revealed, that inclusion the ACEI in the circuit of treatment of patients with an astable stenocardia (NANOSECOND) and not Q a heart attack of a myocardium results in significant improvement its contractility abilities of a myocardium, to reduction of attributes dilatation cavities of the left ventricular, to progressive decrease in the common peripheral vascular resistance. It is shown, that inhibitors of the CEI and statins reduce dysfunction endothelium by normalization of a parity of endothelium vasoconstriction and vasodilatation factors, promote updating of the broken balance of activity of antioxidant and oxide systems and elimination of injuring effects of free - radical oxidation on endothelium a vascular wall. It is established, that the combined application of inhibitors of the CEI and of statins at an aggravation of coronary illness of heart promotes stabilization of process and reduction of probability of reinfarctions and cases of sudden coronary death owing to positive influence on haemodynamic parameters and a functional condition endothelium.
Key words: coronary illness of heart, an astable stenocardia, a sharp coronary syndrome, endothelium dysfunction, inhibitors of angiotensin-converting enzyme.
- ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
- АТ - артеріальний тиск
АПФ - ангіотензинперетворюючий фермент
ГХ - гипертонічна хвороба
ГЛП - гиперліпідемія
ІХС - ішемічна хвороба серця
- КДО - кінцевий діастолічний об′єм
КДР - кінцевий діастолічний розмір
КСО - кінцевий систолічний об′єм
КСР - кінцевий систолічний розмір
ЗХС - загальний холестерин
ПГИ2 - простациклін
ПОЛ - перекисне окислення ліпідів
СІАТ - сумарний індекс агрегації
тромбоцитів
СУ - ступінь скорочення переднє-заднього
розміру лівого шлуночка
ТГ - тригліцериди
УО - ударний об′єм
ФВ - фракція викиду
- ХС ЛПВЩ - холестерин липопротеїдів високої
щільності
ХС ЛПНЩ - холестерин ліпопротеїдів низької
щільності
ХС ЛПДНЩ - холестерин ліпопротеїдів дуже низької
щільності
ЧСС - частота серцевих скорочень
цГМФ - циклічний 3´-, 5ґ - гуанозинмонофосфат
ЕКГ - електорокардіографія
ЕТ - ендотелін
ЕФР - ендотеліальний фактор релаксації
NO - оксид азоту
Підписано до друку 12.06.2003 р.
Формат 60х84 1/16. Умовн. друк. арк. 1,4
Наклад 100 прим. Зам. № 3м – 151.
ВАТ “Харківська книжкова фабрика “Глобус””
61012, Харків, вул. Енгельса,11
| 
