Библиотечный каталог авторефератов Украины

                                         ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ                                               

1. Оптимальною схемою лікування хворих на ХОЗЛ ІІ стадії в фазі загострення є комбінація фенотеролу (в разовій дозі 0,2 мг),  атровенту (в разовій дозі 0,04 мг) з використанням індивідуального дозуючого інгалятора зі спейсером великого об”єму через кожних 6-8 годин та теофіліну (в дозі 9,5 мг/кг/добу, внутрішньовенно) протягом двох тижнів.

2.  За недостатньої ефективності такого лікування (зростання ОФВ1 менше ніж на 5 %) слід збільшити разову дозу фенотеролу до 0,4 мг, а атровенту до  0,06 мг.  Якщо така терапія не призводить  до підвищення бронхолітичного ефекту, необхідно використовувати небулайзерне введення фенотеролу  по 0,5 мг тричі на добу. У разі подальшої неефективності необхідно визначити її можливу причину, а саме визначити тиск в легеневій артерії, в”язкість харкотиння, доставку та споживання кисню організмом, величину зменшення довжини грудного відділу хребта, частоту дихання, ступінь вираженості інактиваційної гемічної гіпоксії. Причинами низької ефективності бронхолітичних засобів виступають ускладнення ХОЗЛ: гіпертензія в легеневій артерії,  гіперв”язкість харкотиння, підвищення основного обміну при якому коефіціент екстракції кисню перевищує 51 %, гіпоксемія, яка супроводжується зниженням парціального тиску кисню в артеріальній крові нижче 70 мм рт. ст., інактиваційна гемічна гіпоксія, гіпервентиляційний синдром, який супроводжується зростанням частоти дихання  вище 26 за хвилину та показниками насичення гемоглобіну кисню вищими 93 %, остеопоротичні зміни хребта з “дефіцитом” хребта більше 4 см при зменшенні маштабу денситограми Т менше (–2). Після визначення причини зниження ефективності бронхолітичних засобів, або встановлення виду ускладнення ХОЗЛ, слід лікувати хворого згідно запропонованого алгоритму, який крім традиційного лікування бронхолітичними засобами у вищезазначених дозах передбачає патогенетичну корекцію ускладнень. 

3. Хворих на ХОЗЛ ІІІ стадії в фазі загострення слід лікувати фенотеролом (в  разовій дозі  0,4 мг) в комбінації з  атровентом (в разовій дозі 0,06 мг) через індивідуальний дозуючий інгалятор з викорстанням спейсеру великого об”єму в комбінації з еуфіліном (в дозі 9,5 мг/кг/добу внутрішньовенно). В разі неефективності такого лікування доцільно застосовувати фенотерол (небулайзер) тричі на добу в разовій дозі 0,5 мг на фоні вживання атровенту та теофіліну у вказаних дозах. Якщо така терапія не дає бажаного ефекту, необхідно визначити можливу причину неефективності бронхолітичних засобів та доповнити традиційну терапію заходами, які направлені на патогенетичну корекцію причин резистентності.  
4. За наявності у хворих з загостренням ХОЗЛ супутньої ішемічної хвороби серця, коли вживання інгаляційних адреноміметиків погіршує стан хворих, фенотерол  не призначають, а  атровент використовують в дозі 0,5 мг тричі на добу за допомогою небулайзера з поступовою заміною його на спейсер великого об”єму, титруючи його разову дозу від 0,08 мг .
5. У випадку,  коли тиск в легеневій артерії перевищує 36 мм рт. ст.,  традиційну терапію бронхолітиками доповнюють  верапамілом (2 мл 2,5 % розчину 1-2 рази на добу в залежності від величин артеріального тиску та частоти серцевих скорочень); дозу його слід зменшувати при наявності гіпотонії та брадикардії.
6. Якщо в”язкість харкотиння у хворих на ХОЗЛ в фазі загострення перевищує 1400 Пуаз, традиційну терапію доповнюють внутрішньовенним введенням 5 % розчину глюкози по 15 мл/кг/добу.
7. За наявності у хворих остеопоротичних змін кісткової тканини, які супроводжуються “дефіцитом” хребта, пацієнту  крім інших бронхолітичних засобів призначають теофілін в дозі 9,5 мг/кг/добу  внутрішньовенно щоденно до досягнення  ремісії.
8. У випадку наявності гіпервентиляційного синдрому (при насиченні гемоглобіну киснем понад 93 %) крім традиційного лікування бронхолітичними засобами хворому  призначається лікування за методикою “керованого дихання”.
9. Якщо у хворих споживання кисню тканинами зростає понад 240 мл/(хв·м2), а коефіцієнт екстракції кисню перевищує 51 %,  традиційну терапію бронхолітичними засобами доповнюють  баралгіном внутрішньовенно по  5 – 10 мл, розведеним у 500 мл ізотонічного розчину глюкози.
10. За наявності у хворого на ХОЗЛ важкої гіпоксемії (парціальний тиск кисню в артеріальній крові нижче 70 мм рт. ст.)  традиційна терапія бронхолітичними засобами у дозах, рекомендованих для ІІІ стадії захворювання, доповнюється  перфтораном ( внутрішньовенно крапельно в дозі 1 мл/кг  двічі з інтервалом в 1 – 2 доби).
11. Хворим на ХОЗЛ за наявності супутніх захворювань внутрішніх органів, які супроводжуються синдромом ендогенної інтоксикації та інактиваційною гемічною гіпоксією, призначається дезінтоксикаційне лікування – внутрішньовенне введення розчинів кристалоїдів та препаратів, які поліпшують тканинний метаболізм (кокарбоксилаза, кислота аскорбінова, тіотриазолін).

               СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ                                                       

1. Сміян С.І., Олійник О.В. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень / В кн.: Проблеми остеопорозу. – Тернопіль: "Укрмедкнига".– 2003.– С.132 – 142. (Дисертантом особисто виконано експериментальну частину, здійснено аналіз частини літератури і написано частину тексту  глави “Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень”).
1. Олійник О.В., Вацик М.В., Кучеренко С.В., Остапченко В.П. Енергетичний обмін та його корекція у хворих на  хронічний обструктивний бронхіт з гострою дихальною недостатністю // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.– 2002.– № 2(д).– С. 106 – 107 (Здобувачем  особисто виконані всі клінічні дослідження, написано текст статті, частково здійснено статистичну обробку  результатів).
1. Олійник О.В. Доставка та споживання кисню у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень в стадії загострення // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.А.Можаєва.– 2003.– № 2.– С. 38–41.
1. Олійник О.В. Застосування еуфіліну та фенотеролу в анестезіологічному забезпеченні хворих із супутнім хронічним обструктивним бронхітом // Практична медицина.– 2003.– № 2.– С. 66 – 69.
1. Олійник О.В. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Львівський медичний часопис.– 2003.– № 2. – С. 46 – 50.
1. Олійник О.В. Вплив бронхолітиків на енергетичний обмін у хворих на бронхіальну астму // Науковий вісник Ужгородського університету.– 2003.– Вип. 21.– С. 134–136.
1. Олійник О.В. Вплив гіпогідратації на в"язкість харкотиння в передопераційному періоді у хворих на хірургічну патологію з супутнім хронічним обструктивним бронхітом // Буковинський медичний вісник.– 2003.– № 3.– С. 55–57.
1. Олійник О.В. Зміни портального кровотоку в патогенезі дихальної недостатності у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень // Вісник наукових досліджень.– 2003.– № 4.– С. 15–17.
1. Олійник О.В. Застосування перфторану  в комплексному лікуванні хворих на хронічний обструктивний бронхіт, дихальну недостатність ІІ – ІІІ ступеня // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.А.Можаєва.– 2004.– № 1.– С. 64–68.
1. Олійник О.В. Корекція дихальної недостатності у хворих на бронхіальну астму с супровідним остеопорозом // Вісник наукових досліджень.– 2004.– № 1.– С. 20–22.
1. Олійник О.В. Обмін кальцію та ефективність бронхолітичних засобів у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень // Медична хімія.– 2004.– № 1.– С. 88 – 91.
1. Олійник О.В. Синдром ендогенної інтоксикації в патогенезі дихальної недостатності при хірургічному лікуванні хворих на супутні хронічні обструктивні захворювання легень // Буковинський медичний вісник.– 2004.–  № 1.– С. 96–99.
1. Олійник О.В. Дозозалежний вплив теофіліну на доставку і споживання кисню у хворих із хронічними обструктивними захворюваннями легень // Ліки України.– 2004.– № 10.–  С. 134 – 137.
1. Олійник О.В., Куйбіда О.І., Щур М.І. Застосування баралгіну в інтенсивній терапії астматичного статусу // Біль, знеболення та інтенсивна терапія. – 2004.– № 1.– С. 40 – 44. (Дисертантом виконані всі клінічні та лабораторні дослідження, написано текст дисертації, частково проведено статистичний аналіз отриманих результатів).
1. Олійник О.В. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на бронхіальну астму // Вісник наукових досліджень.– 2004.– № 2.– С.37 – 41.
1. Олійник О.В. Особливості дії бронхолітичних засобів при тяжкій бронхіальній астмі залежно від виду її ускладнень // Буковинський медичний вісник.– 2004. – № 3. – С.102 – 107.
1. Олійник О.В. Вплив лікування за допомогою методики  “керованого дихання” на кисневий гомеостаз у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень // Вісник наукових досліджень.– 2005.– № 1.– С.105 – 106.
1. Олійник О.В. Особливості бронхолітичної терапії жінок, хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із супутнім остеопорозом // Вісник наукових досліджень.– 2005.– № 2.– С. 67 – 70.
1. Олійник О.В., Бурковський В.А. Ефективність бронхолітичних засобів у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень з позицій доказової медицини // Український медичний альманах.– 2005.–  № 2.– С. 110 – 116 (Дисертантом виконані клінічні дослідження, узагальнені дані і написана стаття до друку).
1. Олійник О.В., Бурковський В.А. Порівняльна ефективність бронхолітичної терапії з використанням спейсеру великого об”єму та небулайзера при загостренні дихальної недостатності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Шпитальна хірургія.– 2005.– № 2.– С. 53 – 57. (Дисертантом виконані клінічні дослідження, узагальнені дані і написана стаття до друку).
1. Олійник О.В. Порівняльна ефективність беродуалу та комбінації фенотеролу з атровентом у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень // Клінічна та експериментальна патологія.– 2005.– № 2.– С. 74 – 77.
1. Олійник О.В. Вплив бронхолітичних засобів на фазовий аналіз серцевого циклу у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень // Вісник наукових досліджень.– 2005.– № 3.– С. 80 – 82.
1. Патент 30083 А. Україна, МПК А61Н7/00. Спосіб корекції гемодинаміки в малому колі кровообігу / П.П.Кузів, О.В.Олійник. – № 97126137; Заявлено 18.12.1997; Опубл. 15.11.2000, Бюл. № 6–11, 2000 р.
1. Патент 40833 А. Україна, МПК А61В5/053. Спосіб оцінки динаміки дегенеративного патологічного процесу / С.І.Сміян, О.М. Масик, О.В.Олійник. – № 2000073968; Заявлено 05.07.2000; Опубл. 15.08.2001, Бюл. № 7, 2001 р.
1. Патент 65139 А. Україна, МПК А61В6/00. Спосіб лікування хворих з хронічною дихальною недостатністю / О.В.Олійник. – № 2003065245; Заявлено 06.06.2003; Опубл. 15.03.2004, Бюл. № 3, 2004 р.
1. Скакун М.П., Олійник О.В. Фармакотерапія хронічних обструктивних захворювань легень / Методичні рекомендації.–  Київ.– 2005.– 23 с.
1. Олійник О.В. Лікування резистентних до терапії форм ХОЗЛ // Реєстр галузевих нововведень по Україні.– 2005.– С. 134.
1. Скакун М.П., Олійник О.В. Лікування терапієрезистентних форм ХОЗЛ / Інформаційний лист.– Тернопіль.– 2005.– 7 с.
1. Сміян С.І., Олійник О.В., Ясніцька Л.В., Цяпа Ю.М., Жукінська Л.Ф. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень / Матеріали ІІ З"їзду пульмонологів України.– Київ.– 1998.– С. 566.
1. Олійник О.В., Олійник Я.В. Особливості інтенсивної терапіЇ і патогенезу бронхіальної астми, резистентної до базисної терапії / Тези І Українського конгресу алергологів. – Київ. – 2002. –  С. 121.
1. Олійник О.В., Барболюк І.П., Найчук Л.М., Мисак Л.М. Резистентність до бронхолітиків у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень // Українські медичні вісті.– 2003.– № 1.–  С. 82.
1. Олійник О.В. Причини та лікування терапієрезистентних форм хронічних обструктивних захворювань легень / Матеріали ХІІІ Всесвітнього Конгресу Українських лікарських товариств.– Тернопіль.– 2003. – С. 506.
1. Скакун М.П., Олійник О.В. Комбінована фармакотерапія хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ) з позицій доказової медицини / Матеріали ІV Української науково-практичної конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології.– Вінниця. 7-8 жовтня 2004 р.– 2004.– С. 128 – 131.

                                                        АНОТАЦІЇ

Олійник О.В. Фармакотерапевтична ефективність бронхолітичних засобів у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.28.– клінічна фармакологія.– Інститут фармакології і токсикології АМН України, Київ, 2006.

      Дисертація присвячена вирішенню проблеми ефективності фенотеролу, атровенту та теофіліну у хворих на  хронічні обструктивні захворювання легень в залежності від стадії патологічного процесу, його патогенезу, дозування бронхолітичних засобів та шляхів введення, наявності супутньої серцевої патологіїї. Для вирішення поставленої задачі визначали  вплив бронхолітичних засобів на функціональний стан дихальної системи, кисневий бюджет, центральну та легеневу гемодинаміку у 420 хворих на ХОЗЛ. Проводили спірометрию, реографію легеневої артерії, сегментарну реографію легень, доплерометрію, оксиметрію, визначення парціального тиску кисню в артеріальній крові, в”язкості харкотиння, денситометрію та інші дослідження. Розраховували величини доставки та споживання кисню організмом, показники фазового аналізу серцевого циклу. Після тижневого традиційного лікування проводили фенотероловий тест,  після чого визначали вид ускладнення ХОЗЛ, яке було причиною зниження ефективності бронхолітичних засобів. Такими ускладненнями були: зміни функціонального стану легень, обумовлені остеопоротичними змінами хребта, підвищення в”язкості харкотиння, гіпервентиляційний синдром, наявність інактиваційної гемічної гіпоксії, значне підвищення основного обміну, важку гіпоксемію. Хворих на ускладнені форми ХОЗЛ лікували за допомогою запропонованого алгоритму і отримали достатній терапевтичний ефект.

Ключові слова: хронічні обструктивні захворювання легень, фенотерол, атровент, теофілін.

      Олейник А.В. Фармакотерапевтическая эффективность бронхолитических средств у больных хронической обструктивной болезнью легких – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.28  – клиническая фармакология.– Институт фармакологии и токсикологии АМН Украины, Киев, 2006.

       В диссертации сделано теоретическое обоснование  решения научной проблеммы недостаточной эффективности фенотерола, атровента и эуфиллина у больных хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ)  в зависимости от стадии патологического процесса, его патогенеза, дозирования бронхолитических средств, путей их введения, наличия сопутствующей кардиологической патологии. Для решения поставленной задачи исследовали влияние бронхолитических средств на кислородный бюджет и показатели центральной и легечной гемодинамики у 420 больных ХОБЛ.  Больным проводили спирометрию, реографию легочной артерии, сегментарную реографию легких, доплерометрию, оксиметрию, определение парциального давления кислорода в артериальной крови, вязкости мокроты, денситометрию и другие исследования. Рассчитывали величины доставки и потребления кислорода организмом, показатели фазового анализа сердечного цикла. После традиционного в течении недели лечения проводили фенотероловый тест. После его проведения выделяли больных, резистентных к действию бронхолитических средств. Для терапии этого контингента больных определяли соответствующее осложнение, которое было причиной неэффективности бронхолитических средств. К таким осложнениям относили легечную гипертензию, повышение вязкости мокроты, изменения легких, обусловленные сдавлением, проишедшим вследствие остеопороза грудного отдела позвоночника,  наличие инактивационной гемической гипоксии, значительное повышение основного обмена, гипервентиляционный синдром, выраженную гипоксемию. После выяснения причины резистентности к терапии больных лечили согласно предложенному алгоритму.  

     Установлено, что наибольшую эффективность среди исследуемых лекарственных средств у больных со  ІІ стадией заболевания имеет фенотерол, в ІІІ стадии – эуфиллин при внутривенном введении в дозе 9,5 мг/кг/сут. Фенотерол в разовой дозе 0,4 мг, введенный через спейсер большого объема и в дозе 0,5 мг при введении через небулайзер имеет равноценный бронхолитический эффект. Увеличение разовой дозы фенотерола свыше 0,5 мг не уменшает бронхообструкцию, не увеличивает доставку кислорода к тканям, но увеличивает его потребление организмом, мощность и расходы энергии миокардом. Это ухудшает показатель “эффективность – безопастность”. Согласно данным фазового анализа сердечного цикла, атровент в разовой дозе до 0,06 мг не изменяет показатели работы миокарда. При введении этого препарата через небулайзер в дозе 0,5 мг мощность левого желудочка и расход энергии ним достоверно не изменяются, что позволяет рекомендовать это лекарственное средство в качестве препарата выбора у больных с сопутствующими заболеваниями сердца. Комбинированное применение фенотерола и атровента усиливает их бронхолитическую эффективность и позволяет использовать в меньших дозах и минимизировать кардиотоксичность. Беродуал по бронхолитической эффективности не уступает комбинированому лечению его составными. Теопек в суточной дозе 9,5 мг/кг/сут. не увеличивает бронхолитическую эффективность комбинации фенотерола с атровентом, однако уменьшает величину внутрилегочного шунтирования крови и потребление кислорода организмом. У больных ХОБЛ с сопутствующим остеопорозом наивысшую фармакотерапевтическую эффективность среди сравниваемых бронхолитических средств имеет эуфиллин при внутривенном введении в дозе 9,5 мг/кг/сут.  Для улучшения кислородного баланса больных ХОБЛ в случае значительного возрастания потребления кислорода положительный эффект наблюдается от внутривенного применения баралгина в дозе 5-10 мл/сут., который оказывает антигипоксический эффект. Коррекция гипертонической гиповолемии у больных ХОБЛ изотоническим раствором глюкозы в дозе 15 мл/кг/сут приводит к уменьшению вязкости мокроты и повышению эффективности бронхолитиков. Для коррекции выраженной гипоксемии у больных ХОБЛ с успехом возможно использование внутривенного введения раствора перфторана в дозе 1-2 мл/кг/сут. дважды с интервалом в 1-2 суток. С целью улучшения транспортирования кислорода к тканям у больных ХОБЛ с инактивационной гемической гипоксией рационально использование дезинтоксикационной терапии. При этом следует отметить, что конечные схемы лечения конкретных резистентных к терапии больных ХОБЛ зависят от опыта врача, поскольку чаще всего причину неэффективности бронхолитических средств обуславливают несколько осложнений ХОБЛ. Назначение базисного лечения и оценка того, какое из осложнений является самым значительным, представляется очень важным для определения препаратов для первоочередного лечения и предусматривает активность и инициативу лечащего врача.

Ключевые слова:  хроническая обструктивная болезнь легких, фенотерол, атровент, теофиллин.

        Oliynyk O.V. Pharmacotherapeutical  efficiency of broncholytical  facilities in patients with  chronic obstructive pulmonary diseases – Manuscript.

        Thesis for obtaining a scientific degree Doctor of Medical Sciences in speciality  14.01.28. – Clinical pharmacology.–   Institute of Pharmacology and Toxicology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

       The thesis is devoted to the decision of problem of efficiency of phenoterol,  atrovent  and theophylline in patients  with  chronic obstructive pulmonary diseases depending from the stage of pathological process, its pathogeny, dosage of broncholytical facilities and ways of its introduction, presence of concomitant cardiac pathology. For the set problem decision the influence of broncholytical facilities on an oxygen budget, central and pulmonary hemodynamic  in 420 patients with COPD was determined.   Phenoterol  test was conducted after a week of traditional treatment,  whereupon the possible reason of resistance  was determined. In quality the reasons of resistance  the changes of the functional state of lungs, conditioned by the ostheoporotical changes of spine, increase of phlegm viscous, hyperventilation syndrome, presence of inactivating hemical hypoxia, considerable increase of  basic exchange, heavy hypoxemia were counted. Patients resistant  to broncholytic therapy were treated by the offered algorithm and  a sufficient therapeutic effect was got.

Key words: chronic obstructive pulmonary diseases, phenoterol,  atrovent, theophylline.