Для підтвердження структури цієї речовини провели реакцію конденсації по Джею (див. схему. 1). Реакція проходить по С-8 або С-6 лютеоліну та по b-вуглецю кавової кислоти. У результаті реакції конденсації лютеоліну з кавовою кислотою одержали 2 продукти, які по якісним реакціям, хроматографічній рухливості, УФ- і ІЧ-спектрам близькі до досліджуваних речовин 25 і 26. Ці речовини названі нами: 25 - як 8-С—кофеїл- лютеолін і 26 – як 6-С-кофеїл-лютеолін та являють собою продукт конденсації лютеоліну з кавовою кислотою.
Можна припустити, що речовини 25 і 26 є артефактами, тому що препаративно були виділені з продуктів гідролізу суми флавоноїдних глікозидів листів перцю стручкового. Фракціонування фенольних сполук екстрактів з листків перцю стручкового показує, що речовини 25 і 26 містяться у нативному стані. Отже, речовина 26 є новою природною сполукою, а речовина 25 раніш була вже виділена з цієї сировини.
Серед виділених сполук, які містяться в гідролізаті трави чебрецю, виділені нові речовини, позначені нами як 27 і 28. Ці сполуки відрізнялися від відомих флавонових сполук більшою хроматографічною рухливістю в таких системах розчинників як 15, 30%-ва оцтова кислота (табл.3.) По червоно-жовтогарячому фарбуванню в ціанідиновій реакції і не розчинності в середовищі октанолу речовини 27 і 28 можна віднести до флавонових глікозидів.
За характером УФ - спектру речовин та УФ-спектру з іонізуючими добавками з максимумами при 275 і 350 нм речовини 27 і 28 можуть бути віднесені до флавонових похідних, тому що в них були виявлені вільні оксигруппи у С-7, С-5, С-3ў, С-4ў.
Таким чином, речовини 27 і 28 дуже схожі відповідно на апігенін і лютеолін, але відрізняються хроматографічною рухливістю, більш схожу на рухливість флавонових глікозидів. Для визначення місця розташування вуглеводного залишку проведений кислотний гідроліз речовин 27 і 28. За результатами кислотного, а також лужного і ферментативного гідролізу виявилося, що вони стійкі в цих умовах. Було встановлено, що речовини 27 і 28 стійкі до кислотного гідролізу 8-10%-вою сірчаною кислотою і ферментами виноградного равлика та ізомеризуються з утворенням суміші ізомерів у співвідношенні 2:1 (вихідна речовина – ізомер).(рис 2), що дало можливість припустити, що ці речовини є С-глікозидами.
Вітексін (8-С-b-D-глюкопіранозид апігеніну), син –ізомер Ізовітексін (8-С-b-D-глюкопіранозид апігеніну), анти ізомер
Рис.2. Ізомеризація вітексіну
Таким чином, на підставі проведених фізико–хімічних досліджень та в порівнянні з достовірними зразками удалося ідентифікувати речовину 27 як вітексін або 8-С-глюкозид апігенину, речовину 28 - як орієнтин або 8-С-глюкозид лютеоліну. Ці сполуки вперше знайдені у траві чебрецю. Фізико-хімічні властивості виділених фенольних сполук наведені у табл.3.
Таблиця 3
Фізико–хімічні властивості фенольних речовин, виділених з рапонтикуму сафлоровидного, трави перцю стручкового та трави чебрецю
№ Речовина, хімічна структура Т топл., Co УФ –спектр, l max Величина Rf *
Флавоноїдні аглікони
1 Кверцетин, C 15H 10O7 310-312 255, 270, 375 0,77-А, 0,07- Б, 0,40- В 1,2
2 Kемпферол, C 15H 10O6 274 -276 265, 370 0,90-А, 0,10- Б, 0,50- В 1,2
3 Кверцетагетин, C 15H 10O8 324-325 260, 275, 360 0,45-А, 0,19- Б, 0,63-В 1,2
4 Госипетин, C 15H 10O8 320-322 261, 276 , 309, 339, 385 0,42-А, 0,12- Б, 0,43- В 1,2
5 Ізорамнетин C 16H 12O7 305-307 253, 267 306 , 326 ,370 0,73-А, 0,38-Д 1,2
6 Патулетин C 16H 12O8 298 – 300 258, 272 293, 371 0,78-А, 0,10- Б, 0,50- В 1,2
21 Апігенін C 15H 10O5 256 - 258 256-258 270, 340 0,91-А, 0,28-Д 2,3.4
22 Лютеолін C 15H 10O6 228-230 350, 265, 255 0,84-А, 0,22-Д 2,3,4
23 Скутелареїн , С15Н10О6 340-343 286, 339 0,20-Б, 0,65-А1 4
24 Ізоскутелареїн, С24Н19О10 252-256 364, 328, 405, 281 0,22-Б, 0,68-А1 4
25 8-С-кофеїл-лютеолін С24Н19О10 Аморф. 350, 265, 255 0,29 - Б, 0,57-Д 3
26 6-С-кофеїл-лютеолін С24Н19О10 Аморф. 350, 265, 255 0,31-Б, 0,60- Д 3
Флавоноїдні глікозиди
7 7-0- глюкозид кверцетину C 21H 22O13 248-250 255, 265, 370 0,45 -Г, 0,30 -Д 1
8 7-0-глюкозид ізорамнетину C 22H 24O13 255 – 57 255, 265 , 370 0,60-Г, 0,40-Д 1
9 7-0-глюкозид кемпферолу C 21H 22O12 Аморф. 265, 370 0,80-Г, 0,50 -Д 1
27 Орієнтин, С21Н20О11 263-265 350, 275 0,22-Б, 0,45- А1 4
28 Вітексин, С21Н20О10 264 -265 350, 275 0,15- Б, 0,25- А1 4
Кумарини
10 Кумарин C 9Н 5О2, 67-68 275, 310 0,13 –Г 1
11 Умбеліферон, C 9Н 6О3 228-230 250, 328 0,90- А1, 0,64-Б 1
12 Скополетин, C 10Н 8О4 204-205 230, 256, 298, 343 0,85- А1, 0,50-Б, 0,24-Г 1
13 Ізоскополетин, C 10Н 8О4 185-187 230, 255, 245,.345 0,83- А1, 0,60-Б, 0,64-Г 1
14 Ескулетин, C 9Н 6О4 269-270 230, 258, 271, 316 0,80- А1, 0,51- Б, 0,02 –Г 1
Оксикоричні кислоти
15 Кавова кислота C 9H 8O7 193-195 325, 245 0,80-Д, 0,38-А1, 0,82-А 1,2, 3,4
№ Речовина, хімічна структура Т топл., Co УФ –спектр, l max Величина Rf *
16 Хлорогенова кислота C 16H 18O9 203-205 325, 240 0,52-А1,0,63-А, 1,2, 3,4
17 Неохлорогенова кислота С16Н 18О 9 Аморф 325, 300 245 0,67-А, 0,75- Б, 0,70-Г 1,2
18 П- кумарова кислота С9Н6О3 212-214 310, 228 0,90-А1, 0-60-Б 4
19 Ферулова кислота C 10H 10O4 234-236 320, 290 234 0,87-А 4
20 Розмаринова кислота C18H16O8 203-204 327, 287 245 0,50-А1, 057-Б 4
Системи для хроматографування: А - БОВ 4:1:5; А1 - БОВ 4:1:2; Б - 15%-ва оцтова кислота; В - 0,1н НСl; Г – петролейний ефір; Д - 30%-ва оцтова кислота
*- Рослинні джерела: 1- кореневища та корені рапонтикуму, 2- трава рапонтикуму, 3- трава перцю, 4- трава чебрецю
Характеристика лютеоліну–стандарту
Лютеолін або 5,7,3ў,4ў-тетраоксифлавон являє собою мікрокристалічний порошок світло-жовтого із зеленуватим відтінком кольору, при розтиранні електризується. Лютеолін повільно розчинний у 95%-вому спирті, практично не розчинний у воді і хлороформі. Ультрафіолетовий спектр лютеоліну в підкисленому спирті в області від 200 до 360 нм має максимуми поглинання при 255нм ± 2нм і 353 ± 3нм. Температура плавлення 228-230ОС.
Морфолого–анатомічний аналіз рапонтикуму сафлоровидного культивованого
Культивована сировина виявляла собою цілі, дерев'янисті, циліндричні, горизонтальні кореневища завдовжки до 1 см та 1-2 см у діаметрі. Кореневища багатоголові, іноді розгалужені, іноді з залишками основ прикореневих листків, зовні нерівномірно зморшкуваті, на зламі нерівні. Від кореневищ відходять придаткові корені, завдовжки від 5 до 15 см, 1-5 мм у діаметрі. Головний корінь, що становить 30-65% усієї підземної сировини, завдовжки 8-18 см та 8-15 мм у діаметрі. Він вкритий залишками первинної кори, яка легко відлущується, тому колір кореневища та кореня може бути від буро-коричневого до блідо-жовтого. Численні бічні корені можуть бути першого, другого та ін. порядку, ниткоподібні, завдовжки до 10 см та 1-1,5 мм у діаметрі. Запах слабкий, своєрідний. Смак солодкуватий, смолянистий.
Встановлені загальні та відмінні діагностичні ознаки сировини рапонтикуму культивованого. Вперше проведена диференціація коренів (головний корінь, бічні та придаткові корені), а також їх анатомічне дослідження. Для кожного з них установлені діагностичні ознаки.
Загальні анатомічні ознаки кореневищ з коренями рапонтикуму сафлоровидного: присутність в усіх тканинах коренів та кореневищ інуліну; наявність переривчастого кільця схизогених вмістищ понад ендодермою та окремих вмістищ серед елементів вторинної флоеми; широкі серцевинні промені, які поділяють вторинну флоему та ксилему на окремі стрічкоподібні ділянки; віялоподібне поширення серцевинних променів; переважання у вторинній ксилемі склеренхіми, серед якої розташовані малочислені групи драбинчасто-пористих судин.
Ознаки для коренів: протягом усього життя зберігається ендодерма та мезодерма первинної кори; для ендодерми специфічна наявність смужок (поясків) Каспарі; наявність молочників з жовто-коричневим вмістом у первинної корі; наявність радіального 4-6 променевого пучка; утворення в придаткових коренях склеренхімних кілець; у центрі головного кореня утворюються центральна паренхіма, яка накопичує інулін; наявність розколини та порожнини в придаткових коренів.
Ознаки для кореневища: наявність покривної тканини – перидерми; наявність розколин у серцевині; наявність схизогенних вмістищ.
ВИСНОВКИ
1. Вперше проведено комплексне вивчення рапонтикуму сафлоровидного з таких класів біологічно активних речовин: фенольних сполук, амінокислот, екдистероїдів, полісахаридів, мікроелементів з встановленням структури основних компонентів кожної з груп БАР.
2. Серед речовин первинного синтезу ідентифіковано 17 амінокислот, два моносахариди. У найбільшій кількості накопичуються кислоти – пролін, глютамінова, аспарагінова, лейцин. Встановлено, що підземні та надземні органи рапонтикуму сафлоровидного накопичують 22 елементи, в значній кількості серед яких – залізо, магній, марганець, мідь, алюміній та цинк.
3. Вперше розроблена спектрофотометрична методика визначення суми фруктозанів рапонтикума сафлоровидного. Визначено вміст суми фруктозанів у культивованій та дикорослій рослинній сировині рапонтикуму сафлоровидного.
4. З використанням препаративної паперової та адсорбційної колонкової хроматографії на поліамідному сорбенті виділено в індивідуальному стані у підземних та надземних органах рапонтикуму, а також трави перцю та трави чабрецю наступні класи природних сполук: 12 флавоноїдних агліконів, 5 флавоноїдних глікозидів, 6 оксикоричних кислот, 5 кумаринів, 2 екдистероїди. У рапонтикуму група флавоноїдів представлена вперше виділеними : 7-глюкозидом кверцетину, 7-глюкозидом кемпферолу і 7-глюкозидом ізорамнетину та агліконами: кверцетином, кемпферолом, кверцетагетином, патулетином, ізорамнетином, госипетином, апігеніном та лютеоліном.
5. Вперше виділені з підземних органів рапонтикуму сафлоровидного кумарини які представлені кумарином, скополетином, умбеліфероном, ізоскополетином, ескулетином, а серед фенольних карбонових кислот виділені та встановлено структуру наступних речовин: кавова, хлорогенова, неохлорогенова.
6. За допомогою методу препаративної паперової, тонкошарової і адсорбційної колонкової хроматографії розроблений метод виділення екдизону, який запропонований як стандарт для розробленого проекту АНД” Кореневище з коренями рапонтикуму сафлоровидного культивованого”.
7. Розроблений метод виділення й очищення лютеолін-стандарту з рослинної сировини з розробкою проекту АНД “Лютеолін–стандарт”.
8. При виділенні й очищенні флавоноїдних агліконів із трави перцю стручкового була виділена нова природна сполука – 6-С-кофеїл-лютеоліну, структуру якої встановлювали за допомогою методів хімічного напівсинтезу, а також спектральними методами аналізу, а з трави чебрецю були виділені нові флавонові глікозиди – вітексин і орієнтін, структура яких була підтверджена за допомогою хімічних перетворень і спектральних методів аналізу.
9. Проведені морфолого-анатомічні дослідження підземних органів рапонтикуму сафлоровидного культивованого. Встановлений ряд раніше не описаних анатомічних ознак для культивованої сировини: для ендодерми специфічна наявність смужок (поясків) Каспарі, наявність молочників з жовто-коричневим вмістом у первинній корі, утворення в придаткових коренях склеренхімних кілець, наявність розколини та порожнині в придаткових коренів, наявність розколин у серцевині. Вперше розділені корені рапонтикуму на: головний стрижневий корінь, корені першого порядку, другого порядку, третього порядку.
10. Розроблені проекти АНД ”Кореневище з коренями рапонтикуму сафлоровидного культивованого”, “Екдизон – стандарат”, “Лютеолін–стандарт”. Результати роботи впроваджені в навчальний процес кафедр фармакогнозії і медичної ботаніки НФАУ та фармацевтичних факультетів Київського медичного університету ім.О.О.Богомольця, Тернопільської медичної академії ім. І.Я.Горбачевського, Ташкентського фармацевтичного інституту, а також апробовані на Дослідному заводі ДНЦЛЗ (м. Харків), в лабораторії хімії та технології фенольних сполук і лабораторії аналітичної хімії ДНЦЛЗ.
основний зміст дисертації викладено в публікаціях
1. Литвиненко В.І., Попова Н.В., Оккерт І.Л. Біологічно активні сполуки левзеї та методи їх виявлення // Фармац. журн. – 1997. - № 6. – С.86-88. (особистий внесок - розроблені методи якісної стандартизації кореневищ та коренів левзеї).
2. Литвиненко В.И., Попова Н.В., Оккерт И.Л. Растительные источники флавоновых гликозидов // Фітотерапія в Україні. – 1998. - № 1. – С.18. (особистий внесок - вивчення нових флавонових сполук чебрецю).
3. Литвиненко В.И., Попова Н.В., Оккерт И.Л. Химический состав и биологическая активность левзеи сафлоровидной // Вестник проблем биологии и медицины. – 1997. - № 12. – С.134-142. (особистий внесок - проведено огляд літератури та наведені експериментальні дані про біологічно активні сполуки левзеї).
4. Растительные адаптогены / Дыгай А.М., Гольдберг Е.Д., Литвиненко В.И., Попова Н.В., Оккерт И.Л., Кожух И.А. // Вестник проблем биологии и медицины. – 1998. - № 3. – С.24-32. (особистий внесок - проведений огляд літератури рослинних адаптогенів, зокрема левзеї).
5. Литвиненко В.І., Попова Н.В., Картамазова Л.С., Оккерт І.Л. Фармакогностичне дослідження культивованого рапонтикума сафлоровидного (Rhaponticum carthamoides (Willd.) Dc.) // Фармац. журн. - 2000. - № 4. - С. 90-95 (особистий внесок - розроблені анатомічні діагностичні ознаки кореневищ та коренів культивованого рапонтикуму).
6. Литвиненко В.І., Трубников О.О., Оккерт І.Л., Попова Н.В. Стандартизація рослинної сировини, що містить глюкофруктани // Фармацевтичний журнал. – 2001. - №.3 – С.87-91 (особистий внесок - розробка методів стандартізації рапонтикуму на вміст глюкофруктанів).
7. Літвіненко В.І., Попова Н.В., Дегтярьова І.Л. Фітохімічне дослідження великоголовника сафлоровидного // Досягнення сучасної фармації в медичну практику: Матеріали наук.-практ. конф., присвяченої 75-річчю УкрФА. – Харків, 1996. – С.220. (особистий внесок - проведено визначення фармакопейних показників та кількісний аналіз діючих речовин).
8. Литвиненко В.И., Попова Н.В., Дегтярева И.Л. Выделение флавоновых соединений из лекарственных растений // Материалы науч-практ.конф., посвященной 15-летию фарм. факультета Ярославcкой гос. мед.академии. – Ярославль, 1997. – С.64. (особистий внесок - проведено вивчення рослинних джерел флавонових агликонів та глікозидів).
9. Попова Н.В., Литвиненко В.И., Дегтярева И.Л. Левзея сафлоровидная – источник получения биологически активных веществ // Материалы науч-практ. конф., посвященной 15-летию фарм. факультета Ярославской мед.академии. – Ярославль, 1997. – С.77. (особистий внесок - проведено дослідження ряду біологічно активних сполук левзеї).
10. Литвиненко В.И., Попова Н.В., Дегтярева И.Л. Фитоэкдизоны левзеи сафлоровидной // Четверта міжнародна конф. з медичної ботаніки: Тез.доп.– Київ, 1997, С.407- 408 (особистий внесок - розробка методів якісного аналізу екдизонів у сировині левзеї).
Оккерт І.Л. Фармакогностичне вивчення рапонтикуму сафлоровидного та одержання сполук-стандартів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. – Національна фармацевтична академія України, Харків, 2002.
Робота присвячена фармакогностичному вивченню рапонтикуму сафлоровидного (Rhaponticum carthamoides) культивованого та дикорослого та розробці методів виділення та очищення речовин – стандартів.
У надземних та підземних органах рапонтикуму встановлена наявність різних груп БАР: флавоноїдів, амінокислот, оксикоричних кислот, екдистероїдів, вуглеводів. Розроблена методика кількісного визначення у сировині рапонтикуму суми фруктозанів після їх кислотної трансформації.
Уперше встановлений амінокислотний, мікроелементний склад. Виділено та встановлено структуру 30 речовин: 17 флавоноїдів (12 агліконів та 5 глікозидів), 5 кумаринів, 6 оксикоричних кислот, 2 екдистероїда.
З кореневищ та коренів рапонтикуму вперше виділені гликозіди 7-глюкозид кверцетину, 7-глюкозид кемпферолу і 7-глюкозидом ізорамнетину, а також кумарини, які представлені кумарином, скополетином, умбеліфероном, ізоскополетином. Із трави перцю стручкового була виділена та встановлена структура нової природної сполуки – 6-С-кофеїл-лютеоліну, а з трави чебрецю були виділені нові флавонові глікозиди – вітексин і орієнтін.
Розроблено нові способи одержання сполук-стандартів, таких як лютеолін-стандарт та екдизон-стандарт.
Уперше проведений порівняльний морфолого-анатомічний аналіз рапонтикуму сафлоровидного культивованого в порівняні з дикорослими зразками. Встановлені нові діагностичні морфологічні та анатомічні ознаки кореневищ та коренів рапонтикуму. Розроблені проекти АНД “Кореневище з коренями рапонтикуму сафлоровидного культивованого”, “Лютеолін- стандарт”, “Екдистерон- стандарт”.
Ключові слова: рапонтикум сафлоровидний (Rhaponticum carthamoides Willd.), перець однорічний (Caspicum annuum L.), чебрець плазкий (Thymus serpyllum L.), фармакогностичне вивчення, флавоноїди, екдистероїди, оксикоричні кислоти, кумарини, фруктозани, мікроелементи, амінокислоти.
Оккерт И.Л. Фармакогностическое изучение рапонтикума сафлоровидного и получение веществ-стандартов. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 – фармацевтическая химия и фармакогнозия. Национальная фармацевтическая академия Украины, Харьков, 2002.
Работа посвящена фармакогностическому изучению рапонтикума сафлоровидного (Rhaponticum carthamoides Willd.) дикорастущего и культивируемого и разработке методов выделения и очистки веществ - стандартов. Исследованы различные группы биологически активных веществ: флавоноиды, оксикоричные кислоты, аминокислоты, углеводы (глюкофруктаны). Разработана методика количественного определения суммы фруктозанов после их кислотной трансформации и проведен количественный анализ содержание глюкофруктанов в подземных и надземных частях рапонтикума.
При помощи аминокислотного анализатора “Альфа +” было идентифицировано в корнях и корневищах рапонтикума сафлоровидного 17 аминокислот, доминантными из которых являются аспарагиновая кислота, глютаминовая кислота, лейцин, лизин и аргинин. Изучен элементного состава золы рапонтикума, установлено, что в наибольшем количестве содержатся такие элементы как железо, цинк, медь, марганец, алюминий.
Методами жидкостной экстракции, препаративной и колоночной хроматографии из разных органов рапонтикума сафлоровидного, травы перца стручкового и травы чабреца выделено 30 индивидуальных веществ: 17 флавоноидов (12 агликонов и 6 гликозидов), 5 кумаринов, 6 оксикоричных кислот, 2 экдистероида. На основе физико-химических свойств, данных УФ- и ИК-спектроскопии, продуктов их химических превращений в сравнении с достоверными образцами, выделенные соединения идентифицированы как: флавоноидные агликоны: 1- кверцетин; 2-кемпферол; 3-кверцетагенин; 4 -госсипетин; 5-изорамнетин; 6 - патулетин; 21- апигенин; 22-лютеолин; 23–скутеллареин; 24 – изоскутелареин, 25- 8-С-кофеиллютеолин; 26 6–С–кофеил – лютеолин; флавоноидные гликозиды: 7 -7-0-b-D-глюкопиранозид кверцетина (кверциритрин), 8-7-0-b-D-глюкопиранозид изорамнетина, 9-7-0-b-D- глюкопиранозид кемпферола, 27- ориентин, 28 – витексин; кумарины: 10 -кумарин, 11 – умбеллиферон, 12-скополетин, 13–изоскополетин, 14–эскулетин; оксикоричные кислоты: 15- кофейная кислота; 16– хлорогеновая кислота; 17- неохлорогеновая кислота; 18 - п-кумаровая кислота, 19–феруловая кислота, 20–розмариновая кислота; экдистероиды: 29- экдизон; 30-экдистерон.
Вещество 26, выделенное из надземной части перца стручкового, является новым природным соединением. Исследуемые гликозиды 7, 8, 9 впервые выделены из корней и корневищ рапонтикума сафлоровидного. Кумарины (вещества 10-14) впервые идентифицированы в корневищах с корнями рапонтикума сафлоровидного. Из травы чабреца были впервые выделены С-гликозиды: 27 - витексин, вещество 28 – ориентин.
Разработаны методы выделения экдизона - стандарта из подземных органов рапонтикума и лютеолина - стандарта из травы рапонтикума, травы чабреца и травы перца стручкового.
Впервые проведено сравнительное морфолого-анатомическое изучение подземных органов рапонтикума сафлоровидного дикорастущего в сравнении с культивированными образцами. Установлены их общие и новые анатомические признаки. Общими признаками изученных видов являются: присутствие во всех тканях корней и корневищ инулина, наличие прерывистого кольца схизогенных вместилищ над эндодермой и отдельных вместилищ среди элементов вторичной флоэмы, широкие сердцевинные лучи, которые разделяют вторичную флоэму и ксилему на отдельные полосы, веерообразное расширение сердцевинных лучей; преимущества у вторичной ксилемы склеренхимы, среди которой распространены малочисленные группы ступенчато-пористых сосудов. Также впервые проведена дифференциация корней (главный корень, боковые и придаточные корни). Признаки для корней: эндодерма и мезодерма первичной коры, наличие поясков Каспари, наличие млечников, наличие 4-6 лучевого пучка, образование в придатках корнях склеренхимных колец, в центре главного корня образуется центральная паренхима, которая накапливает инулин, наличие трещины и пустоты в придатке корня. Признаки для корневища: перидерма, трещины в сердцевине, схизогенные вместилищ.
Результаты работы внедрены в учебный процесс кафедры фармакогнозии и медицинской ботаники НФАУ, Киевского медицинского университета, Тернопольской медицинской академии, Ташкентского фармацевтического института, а также апробированы на Опытном заводе ГНЦЛС и в лабораториях химии и технологии фенольных препаратов и аналитической химии ГНЦЛС. Разработаны проекты АНД “Корневище с корнями рапонтикума сафлоровидного культивированного”, “Лютеолин – стандарт”, “Экдистерон – стандарт”.
Ключевые слова: рапонтикум сафлоровидный (Rhaponticum carthamoides Willd.), перец однолетний (Caspicum annuum L.), тимьян ползучий (Thymus serpyllum L.), фармакогностическое изучение, флавоноиды, экдистероиды, оксикоричные кислоты, кумарины, фруктаны, аминокислоты, микроэлементы.
Okkert I.L. Pharmacognostic study of the Rhaponticum carthamoides Willd. and reception of the substances-standarts. - Manuscript. Thesis for the candidate of pharmaceutical sciences Degree on a speciality 15.00.02 - pharmaceutical chemistry and pharmacognosy. National pharmaceutical academy of Ukraine, Kharkov, 2002.
The study is devoted of the pharmacognosy's of assessment Rhaponticum carthamoides Willd. The presence of various groups of biologically active substances, such as flavonoids, ecdysones, oxycinnamic acids, amino acids, carbohydrates, glucofructants has been investigated. The method of the quantitative definition of the summary of the fructozans after their acid's transformation has been developed.
For the first time fixed amino acids and microelements of the Rhaponticum carthamoides Willd.. The way of reception of the substances - standards, such as the lutheolin-standard and ekdizon-standard has been developed.
The structure of the 30 substances fixed: 17 flavonoids (12 aglicons and 5 glycosides), 5 cumarines, 6 oxycinnamic acids, 2 ecdysones.For the first time in individal state 7-glucoside of kaempferol, . 7-glucoside of quercetin, 7-glucoside of isoramnetin, coumarin, scopoletin, isoscopoletin, umbeliferon, aesculetin have been isolated. New plant compaund – 6-C-caffeil-luteolin has been isolated from herb of Capsicum annuum. For the first time vitexin and orientin have been isolated from Thymus serpillum.
For the first time we carried out comparative morphology-anatomic analysis of the underground's parts wildgrowing Rhaponticum carthamoides Willd. with cultivated samples.
The Projects of Pharmacopoeia monographies “Root of the Rhaponticum carthamoides L.”, “Lutheolin-standard”, “Ekdisteron-standard” have been developed.
Key words: Rhaponticum carthamoides Willd., Caspicum annuum L., Thymus serpyllum L., pharmagnostic study, flavonoides, ecdysones, fructanes, oxycinnamic acids, cumarins microelements, aminoacids.
|
