Схема 1. Хімічні перетворення дактилину і ізорамнетин-3,7-диглюкозиду
Ацильовані біозиди і триозиди кверцетину і кемпферолу;
триозиди кверцетину і кемпферолу
Кверцетин-3-О-b-софорозидо-п-кумарат (38). Речовина виділена з астрагалу і гороху посівного. Речовина 38 при кислотному та ферментному гідролізі з ферментним препаратом равлика утворює аглікон кверцетин, D-глюкозу і ароматичну кислоту, яка з діазотованою сульфаніловою кислотою дає червоне забарвлення. В ефірному витягу разом з кверцетином визначається також п-кумарова кислота. Ферментний гідроліз естеразами слимака і рамнодіастазою, а також мўякий лужний гідроліз приводить до появи речовин 37 та 2 – п-кумарової кислоти (схема 2).
Кількісний кислотний гідроліз речовини 38 приводить до виходу аглікону близько 38,5% по відношенню до глікозиду, що відповідає триглікозиду. Вичерпне метилювання речовини 38 йодистим метилом в сухому метанолі при нагріванні з додаванням срібла оксиду, і послідуючим гідролізом сірчаною кислотою приводить до появи 5,7,3',4'-тетраметилкверцетину, а також 3,4,6-триметилглюкози і 2,3,4-триметилглюкози.
Для УФ-спектру речовини 38 виявлено ряд особливостей: максимум поглинання ІІ смуги при 268 нм перебільшує максимум І смуги в 3,5 рази, перетворюючи довгохвильовий максимум в плече при 362,5 нм; при 315 нм з'являється додатковий максимум, який перевищує по інтенсивності плече довгохвильової смуги; іонізуючі та комплексоутворюючі реактиви викликали незначні бато- або гіпсохромні зсуви максимумів, нехарактерні для флавонолів. Іонізація лугом приводить до батохромного зсуву на 16,5 нм, що вказує на наявність гідроксигрупи у положенні С-4'. Комплексоутворюючий реагент цирконію хлориду викликає батохромію максимуму першої смуги на 33,5 нм, при додаванні кислоти лимонної комплекс руйнується та виникає гіпсохромія на 12,5 нм, що вказує на вільну гідроксигрупу при С-5 і зайнятість гідроксигрупи при С-3. Можна припустити, що ацильний залишок приєднаний до вуглеводної частини молекули. Диференційні спектри показують вільні гідроксильні групи у С-5,С-7,С-3' та С-4' положеннях і зайнятість в С-3.
В ІЧ-спектрі поряд із смугою поглинання карбонільної групи g-піронового кільця при 1640 см-1 виявляється смуга поглинання, характерна для складноефірного зв'язку при 1710 см-1.
При ступінчастому кислотному гідролізі утворювалися проміжні флавоноїди 37, 32 та 2 – кислота п-кумарова, 29 – кверцетин і D-глюкопіраноза. З метою з'ясовування порядку зв'язку між цукрами і між цукром і кислотою п-кумаровою ми провели кількісне перйодатне окислювання.
Виходячи з того, що речовина після дезацетилювання не гідролізується ферментами, ми припустили відсутність 1>6 або 1®4 зв'язку між глюкозами і довели наявність 1®2 зв'язку. На окислювання 2 молів біозиду 37 витрачається 3 моля натрію перйодату. У аналогічних умовах провели окислювання речовини 38. На окислювання 1 моля речовини 38 йде 3 моля натрію перйодату, що можливо в тому випадку, якщо ацильний залишок приєднаний у положення С-6 однієї з глюкоз. Перебування ацильного залишку в С-4" або С-4"', або в С-2"' вимагає для окислювання 2 моля натрію перйодату.
Заміщення водню в С-3" або С-3"' дає у продуктах окислювання після гідролізу D-глюкозу, а на окислювання пішло б 2 моля натрію перйодату. В продуктах окислювання ми не виявили хроматографічно D-глюкозу, тому було охарактеризовано речовину 38, як кверцетин-3-О-b-D-глюкозил-[2®1]-О-b-D-глюкозид-С-6"[С-6"']-п-кумарат.
Схема.2. Хімічні перетворення кверцетину-3-триглюкозиду-п-кумарату
і кверцетину-3-софорозиду-п-кумарату
У ІЧ-спектрі досліджуваної речовини відсутня смуга при 1050 см-1, але вона виявляється в спектрі дезацильного похідного і відповідає за групу –СН2ОН термінальної глюкози. Тому можна припустити, що кислота п-кумарова зв'язує –СН2ОН складноефірним зв'язком, тобто приєднується до термінальної глюкози в С-6".
Структуру речовини (38) запропоновано як кверцетин-3-О-b-D-глюкопіранозил-О[2®1]-b-D-глюкопіранозид-[6"'-О-п-кумарат] або кверцетин-3-О-b-D-глюкопіранозил-[6'''-О-п-кумароїл]-b-D-глюкопіранозид. Відповідно до хроматографічного вивчення, флуоресценції в УФ-світлі кислота п-кумарова знаходиться у транс-формі. Ацильований глікозид 38 – нова природна речовина, яка раніше була виділена нами з гороху посівного і її структуру нами частково доведено.
Кверцетин-3-триглюкозид (39). Кверцетин-3-триглюкозидо-п-кумарат (40). Речовини 39 і 40 виділені з гороху посівного і з субстанції “Піфламін”. Разом з ними в незначних кількостях були виділені кемпферол-триглюкозид і кемпферол-триглю-козид-п-кумарат. Внаслідок кислотного гідролізу речовин 39 і 40 отримано аглікони ідентичні кверцетину (схема 2). У кислих гідролізатах після нейтралізації виявили цукрові залишки ідентичні D-глюкозі. У ефірних витягах з гідролізату хроматографічно виявили п-кумарову кислоту. Внаслідок ферментного гідролізу шлунковим соком виноградного равлика ви явлено в перших порціях гідролізату п-кумарову кислоту, D-глюкозу, а через 17-20 годин – аглікони. Ступінчастий кислотний гідроліз приводить до появи проміжної речовини 32 – кверцетину-3-глюкозиду. Дослідження речовин в УФ- і ІЧ- областях спектра показали, що у речовині 40 приєднання третьої молекули глюкози і етерифікація її п-кумаровою кислотою призводить до гіпсохромного зміщення максимумів довгохвильової і короткохвильової смуг. У речовини 39 виявляється максимум при 268 і 307 нм і плече при 350 нм. У ІЧ-спектрах валентні коливання гідроксильних груп виявляються в області 3600-3300 см-1 , карбонільної групи - в області 1630-1690 см-1, коливання карбонільної групи п-кумарової кислоти проявляються в додаткових піках в області 1220, 1120, 800 см-1. Смуги 890 і 1100-1110 см-1 присутні в усіх речовинах, що вказує на b–глікозидний характер приєднання глюкози.
На підставі отриманих даних речовини ідентифіковано: 39 як кверцетин-3-О-b-D-триглюкопіранозидом і 40 – як кверцетин-3-О-D-триглюкопіранозидо-п-кумаратом.
Азотовмістні сполуки (51–54). Речовини 51,52,53 на підставі якісних хімічних реакцій і хроматографічного дослідження віднесено до амінокислот, речовину 54 – до похідних сечовини. Сполуки охарактеризовано як ?-аміномасляна кислота, гліцин, аспарагінова кислота і 5-уреїдо-імідазолідін-2,4-діон (алантоїн) відповідно.
Терпеноїди (54, 55, 56, 57, 64, 65). Виділення відомих речовин терпеноїдної природи: карденолідів 54, 55, 56, 57, сесквітерпенових лактонів 64, 65 проведено нами для дослідження їх ліпазотропних властивостей. Достовірність цих речовин підтверджувалась порівнянням їх фізико-хімічних властивостей з достовірними зразками (табл.1).
Циклоартани 59-61 було виділено з астрагалу галеговидного. Порівнянням фізико-хімічних властивостей з відомими зразками циклоартанів, які були надані М.Д.Аланією, ідентифіковано 59, 60 і 61 як циклогалегігенін і його глікозиди: циклогалегінозид А і циклогалегінозид В. Для нових циклоартанів 62 і 63, виділених з надземної частини A.cicer L., A.glycyphyllos L. встановлено деякі фізико-хімічні властивості (табл.1).
Розробка технології, стандартизація і фармакологічне
дослідження препаратів “Піфламін” і “Корглікон”
Нами розроблено технологію одержання сухого екстракту “Піфламін” і таблеток “Піфламін” гепатопротекторної дії на основі сумарного комплексу з трави Pisum sativum L., який містить поліфенольні сполуки, амінокислоти, цукри, мікроелементи та ін. На основі результатів дослідження фізико-хімічних властивостей і технологічних параметрів було визначено основні схеми процесів грануляції і таблетування. Таблетки “Піфламіну” одержували прямим пресуванням гранульованого сухого екстракту з послідуючим покриттям оболонкою.
В центральній науково-дослідній лабораторії НФАУ під керівництвом проф. Л.В.Яковлєвої доведено гепатопротекторну ефективність екстракту і таблеток “Піфламіну”. За результатами проведених досліджень встановлено, що субстанція “Піфламіну” є високоефективним антиоксидантом, не розрізнює процеси окислення та фосфорилювання мітохондрій печінки щурів в системі in vitro. На моделях гострих токсичних гепатитів, а також на моделі хронічного гепатиту у щурів субстанція піфламіну виявила в дозі 100 мг/кг (яку слід вважати умовно терапевтичною) гепатопротекторну дію на рівні стандартного препарату силібору.
Встановлено також помірно виражені гіпоглікемічні властивості субстанції, які дозволяють рекомендувати її не як самостійний гіпоглікемічний засіб, а у комплексі з цукрознижуючими препаратами або інсулінотерапією.
Субстанція “Піфламіну” і таблетки сприяють зниженню загальної кислотності шлункового соку, що слід враховувати при її застосуванні у людей зі зниженою кислотністю шлункового соку. Встановлено відсутність ульцерогенної дії, нешкідливості, вираженого токсичного впливу на організм експериментальних тварин при тривалому введенні, мутагенної, алергізуючої, імунотоксичної, місцевої подразнюючої, гонадотоксичної, ембріотоксичної та кумулятивної дії.
Результати фармакологічних та токсикологічних досліджень субстанції і таблеток “Піфламіну” дозволяють рекомендувати їх для застосування в медичній практиці як гепатопротектор. “Піфламін” після ІІ фази клінічних досліджень рекомендовано до реєстрації в Україні.
На підставі вивчення фізико-хімічних і біологічних властивостей суми серцевих глікозидів вперше розроблено технологію таблеток, покритих оболонкою, яка захищає діючі речовини від хімічних перетворень в процесі зберігання.
Проведено клінічні дослідження оригінального препарату “Корглікону” – таблеток 0,0006 г в інституті ім. М.Д. Стражеска АМН України, які показали високу кардіотонічну ефективність, що проявляється зниженням інтенсивності або зникненням клінічних ознак хронічної серцевої недостатності. Двотижневий терапевтичний курс хворих з початковою та помірною ХСН (І і ІІ А ступенів) (добова доза 0,0012 г “Корглікону”) супроводжувався зростанням витривалості до фізичного навантаження та покращанням ехокардіографічних показників систолічної функції ЛШ серця. У 90% хворих побічної дії препарату не було виявлено.
Препарат “Корглікону” – таблетки 0,0006 г рекомендується для комплексного лікування хворих з початковою та помірною ХСН (І і ІІ А ступенів).
Нами розроблено методи стандартизації лікарських форм – таблеток “Піфламіну” 0,125 г і “Корглікону” 0,0006 г, покритих оболонкою. Робота проводилась згідно вимог методичних вказівок Фармакопейного комітету МЗ України. У роботі використані хімічні і фізико-хімічні методи аналізу, в тому числі тонкошарової хроматографії, УФ-спектрофотометричного аналізу.
Визначення ліпазотропної активності БАР in vitro
Тенденції сучасної науки до створення препаратів, які виявляють вибіркову дію на рецептор або фермент, дають можливість створювати лікарські засоби так званого другого покоління. Для таких препаратів не важливо вказувати їх макробіотичну дію, вони класифікуються на рівні селективної активності (інгібітори протеолізу, холінестерази, моноамінооксидази, карбоангідрази, антагоністи соматотропіну, ?-адреностимулятори, ?-адреноблокатори та ін.).
На сьогоднішній день актуальним питанням залишається встановлення впливу природних речовин, а також деяких існуючих препаратів на активність ферменту ліпази, з метою виявлення механізму дії фармакологічних препаратів і вирішення деяких питань нутриціології.
В процесі вивчення біологічних властивостей субстанції “Піфламіну” поряд з антиоксидантною і гепатопротекторною активністю встановлено виражену інгібуючу дію на ферментативну активність ліпази in vitro. До складу діючих речовин препарату входить поліфенольний комплекс. Виходячи з цього, здійснено пошук інгібіторів ліпази серед виділених і синтезованих речовин, які відносяться до різних класів біологічно активних сполук, і деяких субстанцій in vitro.
Досліджено ліпазотропну активність 75 БАР (кумарини, флавоноїди, фурокумарини, фурохромони, антрахінони, аміноантрахінони, сесквітерпенові лактони, амінопохідні ізоалантолактону, серцеві глікозиди) і біля 30 лікарських препаратів, до яких входять “Піфламін”, “Гліфазин”, “Корглікон”, “Строфантин-Г”, “Алантон”, “Флаванобол” і деякі антибіотики (рис.5). Встановлено інгібуючу активність ліпази розроблених нами нових лікарських форм – таблетованих препаратів кардіотонічної дії – “Корглікону” і “Строфантину-Г”, а також інгібуючу ліпазотропну дію препаратів, яка становить для “Піфламіну” на рівні 70%, “Гліфазину” – 60%, “Корглікону” – 75,5%, “Строфантину Г” – 100%, і активізуючу дію на ліпазу препарату з анаболічною активністю “Флаваноболу”, який підвищує активність ліпази на 59%.
Показано, що ліпазотропна активність є однією зі складових механізму специфічної біологічної дії досліджуваних препаратів.
Вперше встановлено iнгiбуючу ліпазотропну активнiсть полiфенолiв рослинного походження – кумаринiв та флавоноїдiв і залежнiсть їх активностi вiд мiсця знаходження та замiщення гiдроксильних груп.
Вивчено залежність активності фурокумаринів від місця приєднання фуранового циклу до кумаринового ядра і від природи замісників в молекулі фурокумаринів і фурохромонів. Встановлено, що інгібуюча активність на ліпазу фурокумаринів і фурохромонів негативно корелює з антиоксидантною, мембраностабілізуючою, протизапальною і позитивно корелює з анаболізуючою активностями.
Досліджено ліпазотропну активність терпеноїдних речовин. Ефірні олії, які містять моноциклічні монотерпеноїди, є інгібіторами ліпази. Ефірні олії, які містять групу ароматичних терпеноїдів, в основному, пригнічують дію ліпази. Встановлено інгібуючу активність на ліпазу сесквітерпенових лактонів: евдесманолiдів оману та сiдача. Серед сесквітерпенових лактонів і їх напівсинтетичних похідних, зразки яких надані к.ф.н. Котовим А.Г., виявлені як активатори, так і інгібітори ліпази. Встановлено, що кардіотонічні глікозиди є інгібіторами і блокаторами ліпази.
Встановлено активізацію ліпазної активності для антрахінонів природного походження за виключенням емодину. Вперше виявлено і визначено ліпазотропну активність серед синтезованих амінопохідних антрахінонів. Встановлено, що похідні 2-антрахінонсукцинамінової кислоти проявляють виражену інгібуючу ліпазотропну активність. Серед похідних 1-антрахінонсукцинамінової кислоти знайдено як інгібітори так і активатори ліпази. Роботу проведено зі зразками речовин, синтезованими доц. Ільїною Т.В.
Нами вперше розроблено методику виявлення і визначення ліпазотропної активності БАР, які виявляють гідрофільні та гідрофобні властивості, крапельним методом в мономолекулярному шарі триолеїну in vitro.
Циркадіанна активність ліпази in vitro
Проводячи дослідження ліпазотропної активності біологічно активних речовин, нами було відмічено, що активність ізольованої з рослини ліпази (нігедази) в контрольних дослідах може бути різною. Причому, показники активності у вечірні години значно перевищували аналогічні показники в ранкові.
Нами було проведено хронобіологічне вивчення ліпазної активності протягом доби. Дослідження проводили у різні пори року, вимірюючи активність ліпази у шістьох зразках цілодобово через кожну годину.
Дослід проводили один-два рази на місяць. В результаті встановлено, що для ізольованої ліпази рослинного походження притаманна циркадіанна активність. Питома активність ліпази протягом двох діб наведена на рис.6.
Визначено, що питома активність ліпази протягом доби має різні значення з максимумом у вечірні години. Ритмічність зміни активності має період з тривалістю рівній добі.
Розраховано середньоквадратичне відхилення (хронодесм) для екстремумів мінімальної добової активності ліпази і для екстремумів максимальної активності. Коливання активності ліпази віднесено нами до класу релаксаційних, тому що вони описують не просту синусоїду, а утворюють криву з декількома перегинами на підйомі і на спуску кривої.
Реальний хід циркадіанного функціонування ліпази кожної послідуючої доби не співпадає у деталях: змінюються всі параметри – період, ортофаза, парафаза, екстремуми максимальної і мінімальної активності, середня тенденція процесу, тощо.
Дані зміни зумовлені як випадковими, так і систематичними причинами. Погрішності при розрахунку параметрів ритму відносяться до об'єктивних причин (температури, вологості повітря, атмосферного тиску) і до суб'єктивних. Тому, виявлення ритму активності ліпази і оцінку його параметрів проводили, виходячи з припущення строго рівнозначної періодичності.
Ритмічна активність ферменту може служити обґрунтуванням для розширення області застосування існуючих препаратів, для одноразового прийому ліків на добу, а також дасть відповідь на деякі питання нутриціології.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Вперше проведено кількісне фенетико-екологічно-таксономічне і ресурсознавче дослідження 81 виду роду Astragalus L. флори СНД на основі аналізу 31356 позитивних і негативних станів 468 морфологічних ознак і екотопів з використанням флавоноїдів, а також 1320 станів 60 ознак з використанням циклоартанів.
2. Вперше для таксономії великого масиву континууму роду Astragalus L. використано сучасні програмні технології Microsoft Excel. Визначено морфологічні і хімічні таксономічні відстані між таксонами роду, які коливаються на рівні 17-23%, що можна пояснити високим показником ендемічності, дискретністю ареалів і великою здатністю до пристосування в мінливій екології.
3. Виявлено, що за даними хемотаксономії і фенетико-екологічної таксономії рід розділяється на дві гілки, кожна з яких свою чергу ділиться на 5 груп, в основі кожної знаходиться більш еволюційно стародавній вид, і кожній групі притаманний певний набір ознак. Метоксильовані флавони і флавоноли характерні для підроду І.Phaca (L.) Bunge, що говорить про його еволюційну стародавність. Доведено уособлення секції 94. Ammodendron Bunge і можливість виділення її в окремий підрід або рід. Вирішено деякі дискусійні питання з систематичного положення окремих видів.
4. Виявлено перспективні види на основі інформативності і своєрідності таксонів для фармацевтичної теоретичної і практичної науки. Розроблено методику системного цілеспрямованого пошуку БАР, таких, як робінін, рутин, нарцисин.
5. Вперше вивчено БАР 11 видів астрагалів, які ростуть на Україні, гороху польового, горошку мишачого, борщівника сибірського, оману британського, сідача коноплевого. В результаті проведених фізико-хімічних досліджень з використанням інструментальних методів аналізу встановлено структуру 65 сполук: 1 простий фенол, 5 гідроксикоричних кислот, 3 гідроксикумарини, 4 фурокумарини, 37 флавоноїдних сполук, 5 циклоартанів, 4 азотовмістні сполуки, 2 сесквітерпеноїди, 4 кардіотонічні глікозиди. Вперше з гороху польового і посівного виділені триглікозиди і ацильовані коричними кислотами триглікозиди кемпферолу і кверцетину. Вперше з гороху польового і горошку мишачого виділено гідроксикоричні кислоти, гідроксикумарини. Виділені дві нові циклоартанові сполуки з Astragalus cicer L. і A.glycyphyllos L. Виділено і встановлено будову нового флавоноїду – кверцетин-3-софорозидо-п-кумарат.
6. Вперше визначено гепатопротекторну та антиоксидантну дію субстанції “Піфламін”. Вперше доведено кардіотонічну ефективність нової лікарської форми “Корглікону” – таблетки
7. Вперше розроблено методику визначення ліпазотропної активності БАР експрес-методом. Досліджено активність 75 речовин і препаратів. Вперше виявлено інгібітори ліпази серед різних груп БАР in vitro, які можуть бути використані для подальшого створення препаратів – інгібіторів ліпази і знайти застосування при терапії різних захворюваннях підшлункової залози.
8. Вперше встановлено iнгiбуючу активнiсть полiфенолiв рослинного походження: флавоноїдiв, гідроксикумаринiв, фурокумаринів і фурохромонів. Виявлено залежнiсть активностi полiфенолiв вiд мiсця знаходження та замiщення гiдроксильних груп. Виявлено залежність біологічної активності фурокумаринів від місця приєднання фуранового циклу до кумаринового ядра і від природи замісників в молекулі фурокумаринів і фурохромонів. Вперше виявлено, що інгібуюча ліпазна активність фурокумаринів і фурохромонів негативно корелює з антиоксидантною, мембраностабілізуючою, протизапальною і позитивно корелює з анаболізуючою активностями.
9. Вперше виявлено ліпазотропну активність терпеноїдних речовин і виявлено інгібітори серед ефірних олій, які містять моноциклічні монотерпеноїди та групу ароматичних терпеноїдів, сесквітерпенових лактонів і їх амінопохідних; кардіостероїдів.
10. Виявлено і визначено активізуючу ліпазотропну дію природних антрахінонів на ферментативну активність ліпази in vitro. Вперше виявлено і визначено ліпазотропну активність серед синтезованих амінопохідних антрахінонів, серед яких знайдено як інгібітори, так і активатори ліпази.
11. Встановлено інгібуючу активність препаратів: “Гліфазину” гіпоглікемічної дії, “Піфламіну” гепатопротектоторної дії, “Корглікону” і “Строфантину-Г” кардіотонічної дії. Показано, що інгібуюча ліпазотропна активність є однією із складових механізму цукрознижуючої дії, мембраностабілізуючою і кардіотонічної дії препаратів.
12. Вперше виявлено циркадіанну активність для ізольованої ліпази рослинного походження in vitro, період ритмічної зміни діяльності якої складає 24 години, що може бути використано для правильного підбору оптимального часу прийому ліків, який би спричинював найбільший ефект або служити обґрунтуванням для одноразового прийому ліків на добу.
13. Розроблено пускові регламенти та АНД на новий оригінальний препарат “Піфламін” (ТФС) та нову лікарську форму “Корглікон” – таблетки “Корглікону” (ФC). Препарат “Піфламін” рекомендовано до реєстрації в Україні, на таблетки “Корглікону” дозволено промисловий випуск.
14. Результати роботи упроваджені у навчальний процес Національної фармацевтичної академії України, Запорізького та Львівського державних медичних університетів, та на дослідному заводі ДНЦЛЗ.
Тема дисертації відображена в публікаціях:
Наукові статті
1. Біологічно активні речовини деяких видів роду Astragalus L. флори України / Комісаренко А.М., Ковальова А.М., Комісаренко М.Ф., Комісаренко С.М., Стремоухов О.О. // Клінічна фармація. – 1998. –Т.2., №3. – С.83-88. (Ковальова А.М. здійснила літературний пошук, аналіз та узагальнення експериментальних даних, підготувала статтю).
2. Вивчення ліпотропної активності природних антрахінонів та їх синтетичних аналогів / Комісаренко А.М., Ковальова А.М., Журавльов М.С., Крючкова Т.М., Абу Дарвиш Мухамед // Вісник фармації. –1999. – № 1. –С.29 -32. (Ковальова А.М. здійснила аналіз та узагальнення експериментальних даних, підготувала статтю).
3. Вплив піфлаціну на функціональну активність мікросом із печінки щурів / Гордієнко А.Д., Яковлєва Л.В., Ковалева А.М., Кудокоцева О.В. // Фармац. журн. –1996. – №6. – С 76- 78. (Ковальова А.М. приймала участь в експерименті, здійснила аналіз та узагальнення експериментальних даних, підготувала статтю).
4. Гепатозахисні властивості Піфламіну - поліфенольного препарату з трави гороху посівного / Яковлєва Л.В., Чікіткіна В.В., Герасимова О.О., Ковальова А.М., Бунятян Н.Д. // Клінічна фармація. –1998. –Т.2, №1. – С.71-74. (Ковальова А.М. приймала участь в експерименті та підготовці статті).
5. Дослідження ліпотропної активності ефірів антрахінонсукцинамінових кислот / Комісаренко А.М., Ільїна Т.В., Ковальова А.М., Чаусов В.В. // Фізіологічно активні речовини. - 1999.- № 2 (28). – С.111-113. (Ковальова А.М. приймала участь в експерименті, здійснила аналіз та узагальнення експериментальних даних, підготувала статтю).
6. Експериментально-клінічне вивчення нового гепатопротектора Піфламіна / Бабак О.Я., Кушнір І.Е., Бунятян Н.Д., Герасимова О.О., Ковальова А.М. // Клінічна фармація. –1999. –Т.3, №1. –С.51-53. (Ковальова А.М. приймала участь в експерименті та підготовці статті).
7. Изучение безвредности растительного гепатопротектора пифламина / Бунятян Н.Д., Герасимова О.А., Чикиткина В.В., Ковалева А.М., Яковлева Л.М., Казьмин М.А. // Фармация. –1999. – №1. –С. 53 -56 . (Ковальова А.М. приймала участь в експерименті та підготовці статті).
8. Інгібування ліпази амінопохідними ізоалантолактону / Ковальова А.М., Котов А.Г., Ільїна Т.В., Комiсаренко А.М., Комісаренко М.Ф. // Вісник фармації. – 2000. – №3(23). – С.11-13. (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженні, здійснила аналіз та узагальнення результатів, підготувала статтю).
9. Ковальова А.М. Визначення ліпотропної активності поліфенольних сполук рослинного походження // Вісник фармації. – 1999. – №1. – С. 25 - 28 .
10. Ковальова А.М. Определение липотропной активности некоторых эфирных масел и их компонентов / Провізор. – 1999. – №5. – С. 47- 48.
11. Ковальова А.М. Передумови до хемотаксономії рослин роду Astragalus L. // Вісник фармації. –1997. – №1 (15). – С.122-123.
12. Ковальова А.М. Флавоноїди рослин роду Astragalus L. флори країн СНД // Вісник фармації. – 1998. – №1(17). – С. 42-47.
13. Ковальова А.М. Хеморесурсознавче вивчення циклоартанів роду Astragalus L. // Фармац. журн. –2000. – №6. – С.76-82.
14. Ковальова А.М. Хемотаксономічне вивчення роду Astragalus L. // Фармац. журн. – 2000. – №4. – С.81-86.
15. Ковальова А.М. Циклоартани рослин роду Astragalus L. флори країн СНД. Повідомлення 2. // Вісник фармації. – 1998. – №1(17). –С.48-50.
16. Ковальова А.М., Ільїна Т.В. Хемотаксономія Astragalus L. (Підроди III. Hypoglottis Bunge, IV. Trimeniaeus Bunge, V. Tragacantha Bunge, VI. Calycophysa Bunge, VII. Cercidothrix Bunge). Продовження // Фізіологічно активні речовини. - 2000.- № 2 (30). - С.88-91. (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженні, здійснила аналіз та узагальнення результатів, підготувала статтю).
17. Ковальова А.М., Комісаренко А.М. Розповсюдження робініну серед видів роду Astragalus L. // Вісник фармації. – 1999. - №2. – С.167 -169 . (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженні, здійснила аналіз та узагальнення результатів, підготувала статтю).
18. Ковальова А.М., Комісаренко А.М., Комісаренко М.Ф. Циклоартани рослин роду Astragalus L. країн СНД. Повідомлення 1. // Вісник фармації. – 1997.– №1(15). –С.62-70. (Ковальова А.М. здійснила літературний пошук, аналіз та узагальнення експериментальних даних, підготувала статтю).
19. Ковальова А.М., Комісаренко А.М., Чаусов В.В. Виявлення і визначення циркадіанної активності ліпази in vitro // Клінічна фармація. –2000. – Т.4, №2. – С. 35-38. (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженні, здійснила аналіз та узагальнення експериментальних даних, підготувала статтю).
20. Ковальова А.М., Комісаренко С.М., Комісаренко А.М. Дослідження інгібуючої дії на ліпазу фурокумаринів і фурохромонів та порівняння з іншими видами біологічної активності // Фармац. журн. – 2001. – №2. –С.89-93. (Ковальова А.М. приймала участь в експерименті, встановила кореляцію між біологічною активністю і будовою БАР, підготувала статтю).
21. Комиссаренко А.М., Ковалева А.М., Ковальов С.В Липотропная активность карденолидов // Провізор. – 1999. – №6 – С.46-47. (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженні, здійснила аналіз та узагальнення отриманих результатів, підготувала статтю).
22. Пошук біологічно активних речовин з ліпазотропною активністю / Комісаренко А.М., Котов А.Г., Ковальова А.М., Комісаренко М.Ф., Дармограй І.Є., Стрімоухов О.О. // Фізіологічно активні речовини. –1999.-№1(27).-С.112-144. (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженні, здійснила аналіз та узагальнення експериментальних даних, підготувала статтю).
23. Розробка методів стандартизації нових лікарських форм – таблеток корглікону і строфантину-Г / Горєв І.В., Ковальова А.М., Георгієвський Г.В., Комісаренко А.М. // Фармаком. –2001. – №2. – С.47-52. (Ковальова А.М. приймала участь в розробці методів аналізу, підготувала статтю).
24. Таблетовані лікарські форми Корглікону і Строфантину-Г та їх дослідження / Коваленко В.М., Вікторов О.П., Ковальова А.М., Комісаренко А.М., Горєв І.В., Георгієвський Г.В. // Фармаком. – 2001. – №3 – С.47-54. (Ковальова А.М. приймала участь в експерименті, здійснила аналіз та узагальнення експериментальних даних, підготувала статтю).
25. Хемотаксономічне вивчення роду Аstragalus L. Підроди Рhaca (l.) Bunge і Caprinus Bunge. / Ковальова А.М., Ільїна Т.В., Комісаренко А.М., Ковальов В.М. // Фізіологічно активні речовини. – 2000. – №1 (29). – С.82-86. (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженні, здійснила аналіз та узагальнення результатів, підготувала статтю).
26. Эффективность растительного полифенольного препарата пифламина при лекарственном поражении печени / Яковлева Л.В., Бунятян Н.Д., КовалеваА.М., Герасимова О.А., Чикиткина В.В. // Эксперимент и клиническая фармакология. –1999. –Т.61, №6. –С.48-50. . (Ковальова А.М. приймала участь в експерименті та підготовці статті).
27. Розробка методів стандартизації нового лікарського препарату піфламін / Ковальова А.М., Георгієвський Г.В., Ковальов В.М., Комісаренко А.М., Тимченко М.М. / Фармаком. – 2002. -№2. – С.47-52.
Патенти
28. Деклараційний патент на винахід № 30879 А. Спосіб одержання комплексу БАР, що має гепатопротекторну дію і засіб для лікування захворювань печінки, який вміщує даний комплекс "Піфламін". Опубл. 15.12.2000. Бюлл.№7 – 2ч./ Ковальова А.М., Комісаренко А.М., Яковлєва Л.В., Тимченко М.М., Черних В.П., Ковальов В.М., Походенко М.П., Стремоухов О.О., Герасимова О.О. (Позитивне рішення про видачу патенту на винахід 88063104 України від 16.06.98р. МКИ А 61К 38/43, А 61К 9/20). (Ковальова А.М. здійснила патентний пошук, розробила технологію одержання “Піфламіну”, сформулювала формулу винаходу, приймала участь в підготовці опису до патенту).
29. Позитивне рішення про видачу патенту на винахід 2000127177 від 13.12.2000р. МКИ7 А61К9/20, А61К35/78, А61Р9/04. Спосіб одержання покритих оболонкою таблеток кардіотонічного лікарського препарату / Комісаренко С.М., Тимченко М.М., Георгієвський Г.В., Ковальчук Н.І., Ковальова А.М., Тімофеєв С.В., Комісаренко А.М., Мдгварелі В.А., Комісаренко О.П., Зінченко В.В. (Ковальова А.М. здійснила патентний пошук, розробила технологію одержання лікарської форми, приймала участь в підготовці опису до патенту).
Матеріали з'їздів та конференцій
30. Пифламин – новый гепатопротектор из травы гороха посевного / Яковлева Л.В., Герасимова О.А., Ковалева А.М., Бунятян Н.Д // Мат. міжн. конф., присвяч. проф. Сало Д.П. – Харків: Основа. – 1998. – С.360-365. (Ковальова А.М. приймала участь в експерименті та підготовці тез доповіді).
31. Вивчення біологічно активних речовин гороху посівного. / Ковальова А.М., Яковлєва Л.В., Ковальов В.М., Кретова І.В. // Тез. доп. І Конгресу світової федерації українських товариств. – Львів. – 1994. – С.243. (Ковальова А.М. приймала участь в експерименті та підготовці доповіді).
32. Герасимова О.А., Бунятян Н.Д., Ковалева А.М. Гепатопротекторная активность субстанции пифламин //Тези доп. наук.-практ.конф. “Досягнення та невирішені проблеми гастроентерології”–Харків: НДІ терапії. –1998. – С.45. (Ковальова А.М. приймала участь в експерименті та підготовці доповіді).
33. Изучение гепатозащитной активности пифлацина – нового препарата из травы гороха посевного / Яковлева Л.В., Ковалева А.М., Гордиенко А.Д., Чикиткина В.В., Авдеева И.И. // Тез. докл.IY Российского Нац. конгресса “Человек и лекарство”. – М. –1997. – С.303. (Ковальова А.М. приймала участь в експерименті та підготовці тез доповіді).
34. Изучение гепатозащитных свойств субстанции пифламина / Герасимова О.А., Бунятян Н.Д., Чикиткина В.В., Ковалева А.М. // Тез. докл.Y Российского Нац. конгресса “Человек и лекарство”. – М. – 1998. – С.556-557. (Ковальова А.М. приймала участь в експерименті та підготовці тез доповіді).
35. Изучение некоторых видов семейства бобовых в качестве потенциальных источников получения биологически активных веществ / Ковалев В.Н., Дихтярев В.И., Ковалева А.М., Седова А.Б. Комиссаренко А.Н. // Тез.доп. III съезд фармацевтов АзССР. – Баку. – 1988. – С.30-32. (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженнях та підготовці тез доповіді).
36. К анализу ацилированных флавоноидов / Литвиненко В.И., Попова Н.В., Комиссаренко А.Н., Комиссаренко Н.Ф., Ковалев В.Н. // Тез.докл.научн. практ. конф.– Курск . – 1991. – С.193-194. (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженнях та підготовці тез доповіді).
37. Ковальова А.М., Велева С.М., Яковлєва Л.В. Фітохімічне та фармакологічне дослідження гороху посівного // Тез.доп.студ.наук.конф.-Харків.-1994.-С.132. (Ковальова А.М. здійснювала керівництво в дослідженнях, проаналізувала отримані дані та приймала участь в підготовці доповіді).
38. Ковалева А.М., Подопригора Т.В. Разработка методов количественного определения флавоноидов в экстрактах галеги и гороха // Тез. докл. научн.-практ.конф. "Современные проблемы фармации" – Харьков.– 1993. – С.244. (Ковальова А.М. здійснювала керівництво в дослідженнях, проаналізувала отримані дані та приймала участь в підготовці доповіді).
39. Ковалева А.М., Попова Н.В., Бойник В.В. О значимости химических признаков в хемосистематике // Тез. докл. Респ. научн. конф. фарм.– Харків.–1991. – С.189 -190. (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженнях та підготовці тез доповіді).
40. Ковалева А.М., Попова Н.В., Литвиненко М.М Поиск новых лекарственных средств из некоторых растений семейств тутовые и бобовые // Проблемы фармации. – Пятигорск. – 1993. – С.40. (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженнях та підготовці тез доповіді).
41. Ковалева А.М., Саид Интиссар, Воронина Л.Н. Фитохимическое и фармакологическое изучение азотсодержащих веществ гороха посевного // Тез. докл. научн.-практ. конф. "Современные проблемы фармации" – Харьков.– 1993. – С.248-249. (Ковальова А.М. здійснювала керівництво в дослідженнях, проаналізувала отримані дані та приймала участь в підготовці доповіді).
42. Определение гуанидинов и стильбенов в растительном сырье / Ковалева А.М., Попова Н.В., Комиссаренко А.Н., Король В.В. // Тез. докл. науч.-практ. конф. "Лекарственные средства Украины: синтез, научные исследования, производство, реализация" – Харьков. – 1992. – С.70. (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженнях та підготовці тез доповіді).
43. Перспективы использования растительного сырья в создании лекарственных препаратов / Ковалева А.М., Бойник В.В., Шестко И.Э., Конкина И.А. // Тез. докл. Респ. научн. конф. фарм.– Харьков.–1991. – С.188-189. (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженнях та підготовці тез доповіді).
44. Пошук речовин з ліпазотропною активністю та дослідження ліпази / Комісаренко А.М., Ковальова А.М., Янченко П.С., Чалий О.Г. // Тез.докл. науч-практ. конф. Координационного Совета отд. химии НАН Украины “Природные биологически активные вещества и их синтетические аналоги” – Гурзуф. – 2000 – С.61-65. (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженнях та підготовці тез доповіді).
45. Розробка лікарської форми на основі екстракту гороху посівного / Ковальова А.М., Яковлєва Л.В., Тимченко М.М., Комісаренко А.М. // Матеріали наук.-практ. конф. “Досягнення сучасної фармації – в медичну практику”, присв. 75-річчю УкрФА. – Харків. – 1996. – С.103. (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженнях та підготовці доповіді).
46. Эффективность субстанции пифламина при лекарственном поражении печени / Яковлева Л.В., Бунатян Н.Д., Чикиткина В.В., Ковалева А.М. // Тез. докл. YI Российского Нац. конгресса "Человек и лекарство" - М.-1999.-С.391. (Ковальова А.М. приймала участь в дослідженнях та підготовці доповіді).
Ковальова А.М. Фармакогностичне дослідження видів родин Fabaceae, Apiaceae, Asteraceae, Convallariaceae та перспективи їх використання в медицині. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтических наук за спеціальностю 15.00.02 – фармацевтична хімія і фармакогнозія.-
Національна фармацевтична академія України, Харків, 2002.
Дисертація присвячена вирішенню проблеми системного цілеспрямованого пошуку рослинних джерел БАР і створення препаратів. Вперше проведено кількісне фенетико-еколого-таксономічне і ресурсознавче дослідження 81 видів роду Astragalus L. флори СНД на основі аналізу 32676 позитивних і негативних станів 528 морфологічних ознак, екотопів, флавоноїдів, циклоартанів, на основі сучасного програмного забезпечення. Розроблено методику ресурсознавчого пошуку БАР. Вперше проведено фітохімічне дослідження 11 видів астрагалів флори України. Виділено і встановлено структуру 65 сполук: 1 простий фенол, 5 гідроксикоричних кислот, 3 гідроксикумарини, 4 фурокумарини, 37 флавоноїдних сполук, 5 циклоартанів (2 з них нові), 4 азотовмістні сполуки, 2 сесквітерпеноїди, 4 кардіотонічні глікозиди. Встановлено будову нового флавоноїду – кверцетин-3-софорозидо-п-кумарату. Визначено гепатопротекторну дію субстанції “Піфламін”. Доведено ефективність кардіотонічної дії нової лікарської форми корглікону – таблеток “Корглікону”. Розроблено методику визначення ліпазотропної активності речовин експрес-методом. Досліджено 75 БАР і препаратів та встановлені інгібітори ліпази. Вперше виявлено циркадіанну активність ізольованої ліпази in vitro. Розроблено технології та АНД оригінального препарату “Піфламін”, який рекомендовано до реєстрації, та нової лікарської форми Корглікону (таблетки), яка упроваджена у виробництво.
Ключові слова: фармакогностичне, хемотаксономічне, фітохімічне, фенетико-экологичне, фармакологічне дослідження, родини: Fabaceae, Apiaceae, Asteraceae, Convallariaceae, роди: Astragalus L., Pisum L., Convallaria L., ліпазотропна циркадіанна активність, інгібітори ліпази.
Ковалева А.М. Фармакогностическое исследование растений семейств
Fabaceae, Apiaceae, Asteraceae, Convallariaceae и перспективы их использования в медицине.
- Рукопись
Диссертация на соискание ученой степени доктора фармацевтических наук по специальности 15.00.02 – фармацевтическая химия и фармакогнозия.-
Национальная фармацевтическая академия Украины, Харьков, 2002.
Ключевые слова: фармакогностическое, фитохимическое, хемотаксономия, фенетико-экологическое, фармакологическое исследование, семейства: Fabaceae, Apiaceae, Asteraceae, Convallariaceae, Astragalus L., Pisum L., Convallaria L., липазотропная активность, ингибиторы липазы, циркадианная активность.
Диссертация посвящена решению проблемы целенаправленного изыскания растительных источников БАВ и создания препаратов. Впервые проведено количественное фенетико-еколого-таксономическое и ресурсоведческое исследование 81 вида рода Astragalus L. флоры СНГ на основе анализа 32676 положительных и отрицательных положений 528 признаков (морфологических, экотопов, флавоноидов, циклоартанов). Для таксономии большого массива континуума рода Astragalus L. использованы современные программные технологии. Определены морфологические и химические таксономические расстояния между таксонами рода, которые колеблются на уровне 17-23%, что можно объяснить высоким показателем эндемичности видов, дискретностью ареалов и большой адаптационной способностью к изменчивости окружающей среды. На основании результатов хемотаксономии и фенетико-экологической таксономии род разделен на две ветви, каждая из которых состоит из 5 групп с определенным набором признаков, в основе каждой из них находится эволюционно древний вид. Подтверждением эволюционной древности подрода І.Phaca (L) Bunge служит доминирующее содержание метоксилированных флавонов и флавонолов. Доказано обособление секции 94. Ammodendron Bunge и возможность ее отделения в отдельный подрод или даже род. Рассмотрены дискуссионные вопросы по систематическому положению некоторых видов. На основе рассчитанной информативности и своеобразия таксонов выявлены виды перспективные для фармацевтической теоретической и практической науки. Разработана методика целенаправленного систематического поиска робинина, нарциссина, изорамнетина-3-глюкозида и других соединений. Впервые изучено БАВ 11 видов астрагалов, произрастающих в Украине. БАВ гороха полевого, горошка мышиного, борщевика сибирского, девясила британского, посконника коноплевого, ландыша майского, строфанта изящного были выделены для изучения их липазотропной активности. В результате проведенных физико-химических исследований установлена структура 65 соединений, из них 1 простой фенол, 5 гидроксикоричных кислот, 3 гидроксикумарина, 4 фурокумарина, 37 флавоноидных соединений, 5 циклоартанов (2 из них новые), 4 азотсодержащие вещества, 2 сесквитерпеноида, 4 кардиотонические гликозида. Установлено строение нового флавоноида – кверцетин-3-софорозидо-п-кумарата. Впервые из гороха полевого выделены тригликозиды и ацилированные коричными кислотами тригликозиды кемпферола и кверцетина, из гороха полевого и горошка мышинного выделены гидроксикоричные кислоты, гидроксикумарины. Определены гепатопротекторная и антиоксидантная активность субстанции и таблеток “Пифламин”. Доказана кардиотоническая еффективность новой лекарственной формы “Коргликона” – таблетки. Разработана методика обнаружения и определения липазотропной активности БАВ экспресс-методом. Среди исследованных 75 веществ и препаратов впервые выявлены ингибиторы липазы среди разных групп БАВ in vitro, которые могут быть использованы для дальнейшего создания препаратов – ингибиторов липазы и найти применение при различных заболеваниях поджелудочной железы. Установлена ингибирующая активность полифенолов растительного происхождения: флавоноидов, гидроксикумаринов, фурокумаринов, фурохромонов. Выявлена зависимость активности полифенолов от места расположения и замещения гидроксильных групп, места присоединения фуранового цикла к кумариновому ядру и природы заместителей в молекуле фурокумаринов и фурохромонов; ингибирующая активность последних отрицательно коррелирует с антиоксидантной, мембраностабилизирующей, противовоспалительной и положительно с анаболизирующей активностью. Среди терпеноидных соединений обнаружены ингибиторы и активаторы липазы. Выявлено активизирующее действие на липазу антрахинонов. Изучена липазотропная активность синтезированных аминопроизводных антрахинонов и сесквитерпеновых лактонов. Установлена ингибирующая активность препаратов: гепатопротектора “Пифламина”, “Глифазина” – гипогликемического действия, “Коргликона” и “Строфантина-Г” - кардиотонического действия. Препарат “Флаванобол” анаболизирующего действия является активатором липазы. Установлены, что липазотропная активность препаратов и БАВ есть одним из участков механизма их фармакологической активности. Впервые выявлена циркадианная активность изолированной растительной липазы in vitro: период ее ритмической смены деятельности составляет 24 часа, что может быть использовано для правильного подбора оптимального времени приема лекарств, который оказывал бы максимальный эффект и служить основанием для одноразового приема лекарственных препаратов в сутки. Разработана технология и АНД на оригинальный препарат “Пифламин” – гепатопротекторного действия, который рекомендован к регистрации. Разработана технология и АНД новой лекарственной формы препарата “Коргликон “– таблетки “Коргликона”, которая внедрена в производство.
Kovalyova A.M. перспективы
Pharmakognostic investigation of plants of Fabaceae, Apiaceae, Convallariaceae, Asteraceae family and its prospects of use in medicine. Manuscript.
Thesis for a Doctor's degree in specialty 15.00.02 – Pharmaceutical chemistry and pharmacognosy. –
National Pharmaceutical Academy of Ukraine. –
Kharkiv, 2002
The thesis is devoted to solve the problem of systematic purposeful search of plant resources of biological active substances and creation of medications. For the first time with the help of modern software technologies quantity fenetico-bionomics-taxonomical resource leading research of 81 species of Astragalus L. genus of NIS based on the analysis of 31 356 positive and negative states of 468 morphological indicators and ecotops using flavonoids and 1320 states of 60 indicators using cycloartans was made. For the first time phytochemical research of 11 species of astragals belonged to flora of Ukraine. Structures of 65 substations (1 simple phenol, 5 hydroxycinnamylic acids, 3 hydroxycoumarins, 4 furocoumarins, 37 flavonoids, 5 cycloartans (2 nev), 4 nitrogen-bearing, 22 sesquiterpenoids, 4 cardiac glycosides) were marked out and determined. The structure of a new flavonoid – quercetinum-3- sophorozido-p-coumarat was determined. Activity of “Piflamin” substance as protector of hepatitus effect was determined. The effectiveness of cardiologic activity of new medicinal shape of tablets “Corglycon” was proved. The method for a definition of lipasotropic activity was worked out using express-method. 75 biological active substances and medications were investigated and inhibitors of lipase were determined. For the first time circadian activity of isolated lipase was revealed. The technology and analytical-scientific documentation of original medicine “Piflаmin” (substance and tablets) recommended for the registration and new medicine form of “Corglykon” (tablets) is inserted into production process were worked out.
Key words: investigation: pharmacognosy, phytochemical, chemotaxonomy, fenetico-ecological, pharmacognostical, phytochemical research; families: lipasotropical activity, inhibitor of lipase, circadian activity; correlation relationship.
| 
