Таблиця 2. – Результати визначення БА, а також експериментально встановлений
вміст різних груп БАР лабораторних серій настойки мирту.
Одержані результати служили вихідними даними для розрахунку коефіцієнту кореляції очікуваної функціональної залежності. В результаті проведених обчислень знайдені: незалежний коефіцієнт а0 = 13,157, коефіцієнти а1 = - 0,0679, а2 = 7,180, а3 = - 20,644, а4 = - 1,191, а5 = 0,661. Статистично значущими є коефіцієнти а0 (відповідає за умови експерименту та не враховані фактори), а2 (зв'язаний із вмістом суми флавоноїдів). Коефіцієнт кореляційної за-лежності складає 0,91.
Для обгрунтування внеску кожного компонента в БА були проведені розрахунки з різними комбінаціями параметрів. У будь-яких комбінаціях за винятком вмісту флавоноїдів коефіцієнт кореляції значно зменшувався (до значення 0,83 та менше).
Одержані результати дозволяють зробити висновок про те, що найбільша антимік-робна активність препарату пов'язана із вмістом суми флавоноїдів. Значущим є також пара-метр, відповідний вмісту дубильних речовин, що можна пояснити присутністю групи миртинів (поліфенольних сполук), які визначаються в умовах аналізу сумісно з дубильними речовинами. Вагомий внесок незалежного члену свідчить про те, що ряд груп сполук, сприя-ючих БА препарату, не був нами встановлений з приводу відсутності стандартних зразків та ін. Тому надалі ми плануємо продовжити дослідження у цьому напрямку.
Визначення хімічного складу сумарного очищеного препарату “Авісан”
на основі плодів амі зубної
За даними літератури в плодах амі зубної містяться похідні фуранохромонів і пірано-кумаринів, флавоноїди, жирні масла.
Фармакологічну дію препаратів амі зубної зв'язують, насамперед, з вмістом хромонів, зокрема келіну. Келін застосовується при лікуванні бронхіальної астми, при спазмах кишеч-ника і шлунку. “Авісан” використовують при лікуванні нирковокам'яних захворювань.
Для більш глибокого дослідження препарату, співставлення його хімічного складу із фармакологічною дією, була проведена робота по зведенню балансу за основними групами речовин, що містяться у препараті. При цьому їх сумарний вміст ми прагнули звести до 100 %.
Виходячи зі встановленого хімічного складу амі зубної і технології одержання “Аві-сану”, було проведене кількісне визначення фуранохромонів, піранокумаринів, флавоноїдів, гідроксикоричних і жирних кислот, сумарного вмісту полісахаридного комплексу. Результати визначень наведені у табл. 3.
Фуранохромони та піранокумарини визначали з їхнього сумарного хлороформного здобування з наступним розділенням на тонкому шарі. Після розділення і детектування в УФ – світлі відповідні зони елюювали тим же розчинником і фотометрували. Оскільки окремі представники природних хромонів в УФ – світлі дають аналогічну з кумаринами флуорес-ценцію блакитного, коричневого або коричнево-жовтого кольору, їх попередньо розрізняли за допомогою діазотованої сульфанілової кислоти, з якої хромони не утворюють забарв-лених сполук, характерних для кумаринів.
Загальний вміст органічних кислот встановлювали титриметрично 0,1 М розчином натру їдкого (індикатор – фенолфталеїн) у перерахунку на хлорогенову кислоту. Кількісне визначення гідроксикоричних кислот встановлювали після попереднього вилучення ліпо-фільної фракції препарату спектрофотометричним методом у перерахунку на хлорогенову кислоту. Попередньо був проведений розділ кислот на тонкому шарі і встановлено, що вміст хлорогенової кислоти є переважаючим.
В препараті був встановлений вміст жирних кислот методом ГРХ після гідролізу і одержання метилових ефірів жирних кислот. Кількісний вміст жирних кислот у перерахунку на пальмітинову кислоту склав близько 0,1 %. Такий низький вміст зумовлений технологією одержання препарату, оскільки плоди екстрагують 50 % спиртом. Це не дозволяє у достатній кількості здобути сполуки цього класу.
Виходячи з того, що загальна зола у препараті складає близько 20 %, а сульфатна – близько 25 %, було зроблене припущення, що основна маса золи є сумішшю катионів різних металів, у тому числі лужних. Якісний аналіз показав присутність натрію, заліза.
Визначення суми полісахаридів у препараті проводили гравіметричним методом, після висаджування з водяного розчину надлишком 96 % спирту.
Таблиця 3. – Результати кількісного визначення основних груп речовин
препарату “Авісан”.
* Примітка. При зведенні балансу за кількісним вмістом основних груп речовин, що містяться у препараті, цей показник не враховувався.
В результаті проведених визначень був досліджений кількісний склад основних груп речовин препарату “Авісан”. Сумарний вміст присутніх у препараті різних класів сполук склав близько 96 % з урахуванням похибки визначень.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.
- В результаті проведених досліджень обгрунтовані критерії об'єктивної стандартизації сумарних рослинних препаратів за біологічно активними класами сполук, які зумовлюють фармакологічну дію препарату. На прикладі комбінованих фітопрепаратів “Фітон СД”, “Кардіофіт” і “Квітковий чай” обгрунтований вибір класів сполук для стандартизації. Запропоновані критерії стандартизації можуть бути основою подальшої роботи з подібними препаратами.
- Експериментально оцінений якісний та кількісний склад ряду фітохімічних препаратів. Розроблені методики кількісного визначення біологічно активних класів сполук, які зумовлюють адаптогенну дію настойки коренів і кореневищ ехінацеї пурпурової, препара-ту “Фітон СД” і “Квіткового чаю”, а також груп речовин, що визначають седативний і кардіотонічний ефект сировини, настойки і густого екстракту плодів глоду, густого екстракту кропиви собачої, препаратів “Кратал” і “Кардіофіт”.
- Запропоновані методики ідентифікації основних груп біологічно активних речовин комбінованих фітохімічних препаратів “Фітон СД”, “Кардіофіт” і “Квіткового чаю” для більш об'єктивного контролю їх якості.
- Апробований новий підхід до стандартизації сумарних препаратів на основі кореляційної залежності: “вміст біологічно активних речовин – біологічна активність” на прикладі настойки мирту. На підставі математичних розрахунків встановлений найбільший вплив на біологічну активність препарату суми флавоноїдів.
- Вивчений кількісний склад препарату “Авісан”, що дозволило пояснити специфіку його фармакологічної дії. Розроблені методики ідентифікації і кількісного визначення діючих речовин препарату.
- В кожному випадку кількісної оцінки вмісту біологічно активних сполук запропонована оптимальна методика їх визначення. Запропоновані методики характеризуються необхідною точністю.
- Розроблені на підставі проведених досліджень методики контролю якості лікарських препаратів увійшли до 11 затверджених аналітичних нормативних документів (5 ФС і 6 ТФС).
Основний зміст дисертаційної роботи викладений у наступних публікаціях:
- Подпружников Ю.В., Лысоченко Л.М. Изучение метрологических характеристик спектрофлуориметра и их использование в анализе // Тез. докл. конф. молодых ученых и специалистов ВНИИХТЛС. – Харьков, 1991. – С. 29.
- Изучение химического состава и стандартизация экстракта аронии черноплодной густого / Подпружников Ю.В., Ветров П.П., Бодренкова Н.А Гарная С.В., Мишнева Т.Н, Лысоченко Л.М., Русинов А.И., Жуков Г.А. // ФАРМАКОМ. – 1995. – №5-6. – С. 37-39.
- Изучение химического состава и стандартизация экстракта боярышника густого / Подпружников Ю.В., Бодренкова Н.А., Мишнева Т.Н., Лысоченко Л.М. // ФАРМАКОМ. – 1995. – №3. – С. 25-27, 31.
- Разработка состава и технологии получения гранул с таурином, растительными экстрактами и их исследование / Пашнева Р.А., Макаревич И.Ф., Дикань Л.Н., Бухарина Е.В., Лысоченко Л.М., Антипова О.Е., Гладченко С.В., Бутенко И.Г. // Вестник проблем биологии и медицины. – 1997. – №11. – С. 24-31.
- Дослідження стабільності лікарської форми у вигляді гранул на основі таурину та рослинних єкстрактів / Пашнева Р.А., Казаринов М.А., Шевченко С.М., Подпружников Ю.В., Лысоченко Л.М., Антипова О.Е. // Вісник фармації. – 1997. – №2(16). – С. 11-13.
- Георгиевский В.П., Подпружников Ю.В., Лысоченко Л.М. Новые подходы к стандартизации суммарных лекарственных препаратов растительного и животного происхождения // Материалы II Междунар. съезда “Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов природного происхождения”. – С.-Петербург, 1998. – С. 100-104.
- Некоторые подходы к стандартизации бальзамов / Лысоченко Л.М., Подпружников Ю.В., Антипова О.Е., Шкляев С.А. // ФАРМАКОМ. – 1998. – №5. – С. 23-28.
- Разработка методов стандартизации препаратов эхинацеи / Лысоченко Л.М., Котов А.Г., Подпружников Ю.В., Гладченко С.В. // Провизор. – 1999. – № 6. – С. 37-38.
- Удосконалення методів контролю якості препарату “Авісан” / Підпружников Ю.В., Лисоченко Л.М., Котов А.Г., Георгієвський В.П. // Фармацевтич. журн. – 1999. – №3. – С. 67-70.
Лисоченко Л.М. Розробка методів контролю та стандартизація деяких фітохімічних препаратів по біологічно активним класам сполук. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.03 – стандартизація та організація виробництва лікарських засобів. – Державний науковий центр лікарських засобів, Харків, 1999.
На підставі даних про характер специфічної дії деяких фітохімічних препаратів обгрунтований вибір груп сполук для стандартизації цих препаратів. Розроблені методики кількісного визначення біологічно активних класів сполук, які зумовлюють фармакологічний ефект настойки коренів і кореневищ ехінацеї пурпурової (полісахариди); сировини, настойки і густого екстракту плодів глоду (тритерпенові кислоти); комбінованих фітопрепаратів (“Фітон СД”, “Кардіофіт”).
На підставі кореляційної залежності типу “вміст біологічно активних речовин – біологічна активність” встановлений найбільший вплив суми флавоноїдів на біологічну активність настойки мирту.
Представлені результати кількісного визначення основних груп сполук препарату “Авісан”, що дозволило пояснити специфіку його фармакологічної дії.
Ключові слова: стандартизація, контроль якості, методики, кількісне визначення, лікарські засоби, настойки, фітопрепарати, біологічна активність.
Лысоченко Л.М. Разработка методов контроля и стандартизация некоторых фитохимических препаратов по биологически активным классам соединений. – Рукопись
Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.03 – стандартизация и организация производства лекарственных средств. – Государственный научный центр лекарственных средств, Харьков, 1999.
На основании данных о характере специфического действия некоторых фитохимических препаратов обоснован выбор групп соединений для стандартизации этих препаратов. Разработаны методики количественного определения биологически активных классов соединений, обуславливающих адаптогенный эффект настойки корней и корневищ эхинацеи пурпурной (полисахариды); кардиотоническое и седативное действие – сырья, настойки и густого экстракта плодов боярышника (тритерпеновые кислоты).
Подлинность настойки эхинацеи пурпурной предложено устанавливать по наличию фруктозанов (часть полисахаридной фракции препарата, в большей степени обуславливающая иммуномодулирующий эффект), а также фруктозы и гидроксикоричных кислот (цикориевой, кофейной). Для идентификации указанных соединений были разработаны методики с использованием метода тонкослойной хроматографии.
Количественную оценку содержания суммы фруктозанов (в том числе низкомолекулярных фракций) в настойке проводили спектрофотометрическим методом по поглощению продуктов взаимодействия фруктозы, образовавшейся после расщепления фруктозанов, с резорцином в кислой среде.
Предложенная спектрофотометрическая методика определения содержания тритерпеновых кислот в препаратах боярышника основана на способности соединений этого класса давать окрашенные продукты с кислотными реагентами (в работе использовали раствор п-диметиламинобензальдегида в сернокислом растворе). При разработке методики были оптимизированы процедура пробоподготовки, условия получения окрашенного продукта реакции, изучена его стабильность. Содержание тритерпеновых кислот в настойке боярышника предложено нормировать на уровне – не менее 0,05 %, в пересчете на олеаноловую кислоту (ранее качество препарата контролировалось по содержанию суммы флавоноидов – не менее 0,004 % в пересчете на гиперозид).
На примере комбинированных фитопрепаратов “Фитон СД” (адаптоген), “Кардиофит” (седативное и гипотензивное средство), типа бальзамов, и “Цветочного чая” (общеукрепляющее), входящего в препарат “Аурита”, предложены критерии стандартизации аналогичных препаратов: идентификация основных и сопутствующих биологически активных групп соединений или индивидуальных веществ для получения максимально полного аналитического “паспорта” препарата; нормирование количественного содержания групп биологически активных веществ, отвечающих в первую очередь за фармакологическое действие препарата.
Представлены результаты по изучению настойки мирта на основе использования регрессионной модели типа “содержание биологически активных веществ – биологическая активность”.
Различными физико-химическими методами было установлено содержание эфирного масла, суммы флавоноидов, дубильных веществ, хлорофиллов в различных сериях настойки мирта. Результаты послужили исходными данными для расчета параметров регрессионной зависимости и коэффициента корреляции. Обработку результатов проводили по методу наименьших квадратов.
Для обоснования вклада каждого из определенных компонентов препарата в биологическую активность были проведены расчеты с различными комбинациями параметров. При любых комбинациях с исключением параметра, соответствующего содержанию флавоноидов, коэффициент корреляции значительно уменьшался. Полученные данные позволяют сделать вывод о том, наибольшая антимикробная активность настойки мирта связана с содержанием суммы флавоноидов. Значимым является также параметр, соответствующий содержанию дубильных веществ, что можно объяснить присутствием в препарате группы миртинов (полифенольных соединений), которые определяются в условиях анализа совместно с дубильными веществами.
Представлены результаты изучения баланса основных групп веществ, содержащихся в препарате “Ависан”, что позволило объяснить специфику фармакологического действия данного препарата.
Исходя, из химического состава амми зубной и технологии получения препарата “Ависан”, было проведено количественное определение фуранохромонов, пиранокумаринов, флавоноидов, гидроксикоричных и жирных кислот, суммарного содержания полисахаридного комплекса. Суммарное содержание различных классов соединений, присутствующих в препарате, составило около 96 % с учетом погрешности определений.
В каждом случае количественной оценки содержания биологически активных соединений предложена оптимальная процедура их определения. Разработанные методики характеризуются необходимой точностью.
Ключевые слова: стандартизация, контроль качества, методики, количественное определение, лекарственные средства, настойки, фитопрепараты, биологическая активность.
Lisochenko L.М. Development of methods of the control and standardization of some phytochemical preparations using biologically active classes of compounds. – Manuscript.
The thesis for scientific degree of candidate of pharmaceutical sciences on speciality 15.00.03 – standardization and organization of manufacture of drugs. – State Scientific Centre of Drugs, Kharkov, 1999.
On the basis of the data on character of specific action of some phytochemical preparations the choice of groups of compounds for standardization of these preparations is reasonable. The methods of quantitative definition biologically active classes of compounds causing pharmacological effect of tincture of roots and rhizome Echinaceae purpureae (polysacharides), of raw material, tincture and dense extract of fruits Crataegus (triterpene acid), of combined plant drugs (“Phiton SD”, “Cardiophytum”) are developed.
On the basis of correlation dependence of type “the contents biologically of active substances – the biological activity” it was found the mixture of flavonoids to have most powerful influence on biological activity of tincture Mirtus.
The results of quantitative definition of the basic groups of compounds of the preparation “Аvisun” were submitted. The results allowed to explain specifity of its pharmacological action.
Key words: standardization, quality control, methods, quantitative definition, drugs, tinctures, phytochemical preparations, biological activity.
Відповідальний за випуск В.В.Білетченко
Формат 60×84/16. Папір офсетний. Друк офсетний.
Ум. - друк.арк. 1.0
Підпісано до друку 23.09.99 р.
Наклад 100 прим.
Надруковано ПФ “Парус”
| 
