ВИСНОВКИ
У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі невиношування вагітності в першому триместрі, що виявляється в розробці нових підходів до прогнозування патології, поглибленні розуміння патогенезу з встановленням інфекційно-імуно-гормональних взаємозв'язків, на основі чого удосконалено комплекс лікування та профілактики цієї патології.
1.Частота самовільних викиднів в першому триместрі складає в середньому 14,7%, що підтверджується даними літератури. Відмічено зростання частоти патології з 6,5% у 1991 році до 20,0% у 2000 році.
2. Виявлений вірогідний внесок 3-місячної компоненти у формування динаміки частоти самовільних викиднів (р<0,05): її збільшення в перехідні періоди року в середньому у 1,46 разів.
3.Для прогнозування невиношування вагітності в першому триместрі визначений відсоток впливу 35 клініко-анамнестичних чинників та їх поєднань. Найбільш впливовими виявились наступні: перенесення двох та більше дитячих інфекцій, особливо в період статевого дозрівання 5,04% (p<0,001), часті гострі респіраторні захворювання 2,17% (p<0,001), самовільні викидні в анамнезі 0,8% (p<0,001), наявність інфекційно-грибкової мікрофлори піхви 0,75% (p<0,001), штучні аборти в анамнезі 0,74% (p<0,002), поєднання мертвонародження з завмерлою вагітністю та передчасними пологами в анамнезі 0,62% (p<0,005), користування ВМК 0,51% (p<0,01), захворювання органів травлення 0,48% (p<0,01). Загальний вплив чинників ризику становить 13,74% (p<0,001).
4.Доведено значення урогенітальної інфекції в патогенезі невиношування вагітності в першому триместрі. Інфікування вагіни має місце у 71,4±5,7% жінок з невиношуванням вагітності в першому триместрі та у 19,2±7,7% здорових вагітних (p<0,001). Мікробний спектр вагіни склали: Staph. aureus, гриби роду Candida, E. coli, Staph.epidermidis, Strept. faecalis, Strept. hemolyticus, Acinetobacter, B.сereus, ступінь росту яких перевищує контрольні величини.
5.У жінок з урогенітальною інфекцією невиношування вагітності в першому триместрі супроводжується гіпопрогестеронемією (75±9,7%) та пригніченням показників місцевого (цервікального) імунітету на 36-85%, що складає реальну загрозу висхідного шляху ураження плідного яйця і викидня.
6.Застосування в комплексній терапії невиношування вагітності в першому триместрі санації вагіни сучасними препаратами призводить до нормалізації спектру вагінальної мікрофлори та стану місцевого (цервікального) імунітету.
7.Удосконалення комплексного лікування загрози переривання вагітності в першому триместрі шляхом нормалізації вагінальної мікрофлори та стану місцевого імунітету дозволяє знизити репродуктивні втрати з 18,9% до 6,6% (р<0,05).
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.Самовільне переривання вагітності в ранніх термінах, як соціально-медична проблема // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова. –1997. - №2. – С. 93-94.
2.Роль інфекції в самовільному перериванні вагітності в ранніх строках (до 12 тижнів) за даними дослідження мікрофлори піхви та гістологічного зіскоба з порожнини матки // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова. – 1998. - №1. – С. 208-209.
3.Роль основних анамнестичних та клініко-лабораторних чинників ризику в самовільному перериванні вагітності на ранніх строках (до 12 тижнів) // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова. –1998. - №2. – С. 449-450.
4.Вплив сезонності та прогноз частоти виявлення самовільних викиднів у ранніх термінах // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - №1. – С. 90-92 (у співавт. з Мазорчуком Б.Ф., Жученком П.Г.).
5.Роль метеорологічних чинників, гео- та геліофізичної активності в самовільному перериванні вагітності в ранніх термінах // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова. – 1999. - №1. – С. 37-38.
6.Проблема відновлення репродуктивної функції у жінок з гнійно-запальними захворюваннями придатків матки після хірургічного лікування // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова. –1999. - №2. – С. 394-395 (у співавт. з Абу-Гтейш Хелалом, Жученком П.Г.).
7.Роль урогенітальної інфекції, стану місцевого імунітету та гормонального статусу організму в патогенезі невиношування вагітності в ранніх термінах // Вісник Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова. – 2000. - №2. – С. 510-511 (у співавт. з Жученком П.Г., Мазорчуком Б.Ф., Омелянчук О.І.).
8.Перспективи вивчення впливу чинників зовнішнього середовища на частоту самовільних викиднів в ранніх строках вагітності // Материалы междунар. симпозиума "Наука и предпринимательство". Том 1. - Вінниця-Львів. – 1997. – С. 133 (у співавт. з Жученком П.Г.).
9.Роль генітальної інфекції в самовільному перериванні вагітності в ранніх термінах та заходи щодо її попередження // Тези доповідей Міжнар. Мед. конгресу студентів і молодих вчених. – Том 1. - Тернопіль. – 1998. - С. 322-323.
10.Значимость патогенной влагалищной микрофлоры в прерывании беременности в ранних сроках (до 12 недель) // Материалы междунар. конгресса "Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии". – Том 1. - Донецк. – 1998. - С. 44-45.
11.Реабілітація жінок після самовільного викидня в ранніх термінах вагітності // Матеріали міжнар. Конф. "Актуальные проблемы курортологии и медицинской реабилитации". - Київ. – 1999. – С. 210 (у співавт. з Жученком П.Г.).
12.Стан місцевого імунітету у жінок з загрозою переривання вагітності // Тези доповідей VI універс. науково-практичної конф. молодих вчених та фахівців. – Вінниця. – 2000. – С. 23-24.
13.Раціоналізаторська пропозиція "Спосіб лікування невиношування вагітності в першому триместрі у жінок з урогенітальною інфекцією", № 59 від 23.11.2000 р.
АНОТАЦІЯ
Полторак А.В. Прогнозування, удосконалення лікування та профілактики невиношування вагітності в першому триместрі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2001 р.
Дисертацію присвячено проблемі невиношування вагітності в першому триместрі, прогнозуванню патології, особливостям патогенезу при наявності урогенітальної інфекції, питанням лікування та профілактики цієї патології.
Встановлено, що частота невиношування вагітності в першому триместрі складає 14,7% і має тенденцію до зростання. Виявлений вірогідний внесок 3-місячної компоненти у формування динаміки частоти самовільних викиднів. Вивчений відсоток впливу основних клініко-анамнестичних факторів ризику невиношування вагітності в першому триместрі, що дозволяє прогнозувати патологію. Доведена провідна роль урогенітальної інфекції у виникненні невиношування вагітності в першому триместрі. Поглиблено розуміння патогенезу невиношування вагітності в першому триместрі інфекційного генезу, доведено значення стану місцевого (цервікального) імунітету та гормонального статусу організму у розвитку патології.
Враховуючи власні дослідження, удосконалена програма комплексного лікування та профілактики невиношування вагітності в першому триместрі на фоні урогенітальної інфекції. Доведено, що включення санації вагіни в комплекс лікування патології дозволяє зменшити репродуктивні втрати та прискорити одужання вагітних.
Ключові слова: невиношування вагітності в першому триместрі, прогнозування, фактори ризику, урогенітальна інфекція, місцевий (цервікальний) імунітет, лікування, профілактика.
АННОТАЦИЯ
Полторак А.В. Прогнозирование, усовершенствование лечения и профилактики невынашивания беременности в первом триместре. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. Винницкий государственный медицинский университет им. Н.И. Пирогова МЗ Украины, Винница, 2001 г.
Защищается диссертационная работа и 12 научных статей, которые содержат сведения о прогнозировании, факторах риска, лечении и профилактике невынашивания беременности в первом триместре.
Установлено, что частота самопроизвольного прерывания беременности в первом триместре составляет 14,7%. Прогноз частоты патологии показал дальнейшее ее возрастание. Доказано достоверное влияние 3-месячной компоненты на динамику формирования частоты викидышей.
К современным факторам риска возникновения невынашивания беременности в первом триместре относятся: перенесенные две и больше детские инфекции, частые (более 3-х раз в год) острые респираторные заболевания, самопроизвольные викидыши в анамнезе, наличие инфекционно-грибковой микрофлоры влагалища, искусственные аборты в анамнезе, сочетание мертворождения с замершей беременностью и преждевременными родами в анамнезе, использование ВМК, заболевания органов пищеварения. Общий процент влияния факторов риска составляет 13,74. Из природных факторов встановлено влияние снижения среднесуточной температуры воздуха на возникновение патологии. Полученные данные легли в основу прогнозирования невынашивания беременности в первом триместре.
Бактериоскопическими, бактериологическими и гистологическими методами доказана ведущая роль урогенитальной инфекции в патогенезе невынашивания беременности в первом триместре. Комплексное изучение характера влагалищной микрофлоры, состояния местного (цервикального) иммунитета и гормонального статуса организма (уровень прогестерона) позволило углубить понимание патогенеза невынашивания беременности в первом триместре. При этом установлено, что на фоне урогенитальной инфекции наблюдается угнетение показателей местного иммунитета (иммуноглобулинов классов А, М, G, секреторного иммуноглобулина А, С3 компонента комплемента, лизоцима), снижение уровня прогестерона в крови, что способствует проникновению инфекции в матку, инфицированию плодного яйца, его гибели и выкидышу.
Понимание патогенеза невынашивания беременности в первом триместре на фоне урогенитальной инфекции позволило усовершенствовать комплексную программу лечения и профилактики данной патологии. Теоретически и практически доказана необходимость включения санации влагалища в зависимости от пейзажа микрофлоры в комплекс лечения угрозы прерывания беременности в первом триместре одним из препаратов: пимафуцин, нистатин, гино-певарил, гино-травоген, тержинан, макмирор-комплекс. Препараты практически не всасываются с поверхности слизистой оболочки влагалища и не оказывают системных побочных действий, разрешены к использованию при беременности. Усовершенствованный комплекс лечения позволил уменьшить репродуктивные потери в первом триместре беременности в 2,86 раз.
Ключевые слова: невынашивание беременности в первом триместре, прогнозирование, факторы риска, урогенитальная инфекция, местный иммунитет, лечение, профилактика.
ANNOTATION
A.V. Poltorak. Prediction, improvement of the treatment and prevention of uncompleted pregnancy in the first trimester. – Manuscript.
The thesis for claiming for scientific degree of the Candidate of medical sciences in speciality 14.01.01 – Obstetrics and Gynaecology. Vinnitsa State Pirogov Memorial Medical University – 2001.
Thesis concerns the problem of uncompleted pregnancy in first trimester, hazard factors, prediction, peculiarities of pathogenesis under urine genital infection, aspects of treatment and prevention.
It has been revealed the incidence of uncompleted pregnancy in first trimester is 14,7% and has positive trend to increasing. The significant influence of 3-month seasonal component in specification of dynamic in spontaneous miscarries has been discovered. There has been proved the leading role of urine genital infection in the incidence of uncompleted pregnancy in first trimester. There has been worked out and theoretically proved the conception of infection pathogenesis of uncompleted pregnancy in first trimester. The role of local immunity and hormonal status is certified.
Taking to account the results of authentic investigation the program of complex treatment of uncompleted pregnancy in first trimester with urine genital infection background has been composed. There has been proved including of vaginal sanitation in the complex treatment makes it possible to decrease loses of reproduction.
Key words: uncompleted pregnancy in the first trimester, prediction, risk factors, urino-genital infection, local (cervical) immunity, treatment, prevention.
| 
