АНОТАЦІЯ
Ященко А.М. Лектини як гістохімічні маркери в нормі і патології
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.09.-гістологія, цитологія, ембріологія. Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця. Київ. 2004.
Дисертація присвячена вивченню ролі глікокон’югатів у патогенетичних механізмах патологічних процесів та ролі рецепторів лектинів як селективних гістохімічних маркерів окремих клітин, клітинних популяцій і екстрацелюлярних структур органів тварин і людини.
На основі методів лектиногістохімії з використанням нових лектинів одержаних із сировини Карпатського регіону мічених пероксидазою і колоїдним золотом (САВА-1 (NAcDGal), САВА-2 (NAcDGal, βDGal), PMRL+ (DMan) і PMRL– (NAcDGlc), PFA i LABA, αLFuc, SSA, L-арабіноза, DGal) встановлена специфічність зв’язування із структурними компонентами досліджуваних органів у порівнянні з іншими відомими лектинами, встановлені їх доцільність використання в якості селективних гістохімічних маркерів окремих типів клітин і клітинних популяцій, екстрацелюлярних структур. Показана важлива роль глікокон’югатів у патогенезі таких процесів як пародонтит, змішані пухлини слинних залоз, патологія плаценти при слабості пологової діяльності, менінгоенцефаліти, хвороба Гіршпрунга, встановлена модифікація рецепторів лектинів при екзогенному гіпертироїдизмі у сім’яниках щурів. Вивчена цитотопографія рецепторів лектинів в слинних і підшлунковій залозі тварин і людини у порівняльно-видовому авспекті.
Досліджена роль рецепторів лектинів як сигнальних молекул в механізмах апоптозу. Показана перспективність використання лектинів для об’єктивізації критеріїв діагностики ряду захворювань людини і тварин.
Ключові слова: лектини, лектиногістохімія, слинні залози, підшлункова залоза, ясна, товста і тонка кишка, плацента, сім’яники, кора головного мозку.
АННОТАЦИЯ
Ященко А.М. Лектины как гистохимические маркеры в норме и патологии
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.09 – гистология, цитология, ембриология. Национальный медицинский университет им. А.А.Богомольца. Киев. 2004.
Диссертация посвящена изучению роли гликоконьюгатов в патогенетических механизмах патологических процессов, и роли рецепторов лектинов как селективных гистохимических маркеров отдельных типов клеток, клеточных популяций и екстрацелюлярных структур органов человека и животных.
На основе методов лектиногистохимии с использованием новых лектинов меченых пероксидазой и коллоидным золотом полученых из растительного и животного сырья Карпатского региона в лаборатории „Лектинотест” Львовского Национального медицинского университета имени Данила Галицкого с помощью светловой и электронной микроскопии получены оригинальные роезультаты в отношении гистохимической специфичності двух лектинов караганы (САВА-1 (NAcGal) и САВА-2 (NAcDGal →βGal), фукозоспецифических лектинов икры окуня (PFA) и коры золотого дождя LABA, PMRL– (NAcDGlc), PMRL+ (Dman) специфических лектинов купены многоцветковой, лектина SSA (L-арабиноза DGal). Показана роль гликоконьюгатов в патогенетических механизмах патологических процессов слизистой оболочки десен, опухолевых процессов, околоушных слюнных желез, в плаценте при слабости родовой деятельности, в головном мозге при менингоэнцефалитах, в семенниках при экспериментальном гипертирозе, в толстой кишке при болезни Гиршпрунга. Изучена цитотопография рецепторов лектинов органов пищеварительной системы (слюнные железы, поджелудочная железа) в сравнительно-видовом аспекте, установлена гистохимическая специфичность новых лектинов. Показана гетерогенность связывания лектинов с клетками близкими за морфофункциональными параметрами, а такоже разной гистохимической реактивности близких за своей углеводной специфичностью лектинов, идентификация и фракционирование идентичных за другими морфофункциональными признаками субпопуляций клеток.
Установлено, что степень клеточной дифференциации и связана с ней специфика процессов конечного гликозилирования обусловливает присутствие WGA-положительных и негативных субстанций бокаловидных клеток в 12-перстной кишке, субпопуляций с характеристиками WGA+/GSI– та WGA+/GSI+ - у толстом кишечнике, а также гетерогенность связывания эпителиоцитов протоков подчелюстной слюной железы.
Установлено, что миоэпителиоциты и нервные волокна в подчелюстных слюнных железах собак проявляют сродство к Dman-специфическим лектинам (LCA, ConA), CABA-1 - маркер миоэпителиоцитов слюнных желез других видов животных. Показана модификация рецепторов лектинов в семенниках белых нелинейных крыс в условиях экзогенного гипертироидизма.
Показано, что изменение рецепторов лектинов в условиях патологии подлежит определенным закономерностям, установление которых может способствовать разработке новых диагностическопрогностических критериев, разширению существующих представлений о патогенетических механизмах отдельных нозологических форм человека и животных.
Ключевые слова: лектины, лектиногистохимия, слюнные железы, поджелудочная железа, десна, тонкая и толстая кишка, семенники, плацента, кора головного мозга.
ANOTATION
Yashchenko A.M. Lectins as histochemical markers in normal condition and during pathologic processes.
Thesis for obtaining the scientific degree of the Doctor of Medical Sciences in Speciality 14.03.09.- Histology, Cytology, Embryology. O.O.Bogomoletz National Medical University. Kyiv,2004.
Thesis is dedicated to study of glycoconjugate role in pathogenetic mechanisms of the beginning of pathologic processes, and of the role of lectin receptors, as selective histochemical markers of separate cell types and cell populations of animal and human organs. On the base of lectinohistochemistry methods, by means of lectins with different carbohydrate specificity, labeled by peroxidase and colloid gold, it has been established the specificity of binding of new lectins - lectin CABA-l
(NAcGal), CABA-2 (NAcDGalbGal), PMRL+(Dman) and PMRL– (NAcDGluc), PFA and LABA (бLFuc), SSA(L-arabinose, DGal) - with structural components of investigated organs in comparison with other lectins; there were established new lectins abilities as selective histochemical markers of separate cells and cell populations, extracellular structures. Glycoconjugate role has been shown in pathogenetic mechanisms of beginning of pathologic processes (of gingival mucosa, of tumor processes of salivary glands, of placenta during uterine inertia, of the brain during meningoencephalitis, in testes during experimental hyperthyroidism, in large intestine during Hirshprung disease). Cytotopography of lectin receptors has been studied, also it has been established the character of glycoconjugates of animal and human salivary glands and pancreas in comparative-specific aspect. It has been shown the long-term in lectin use for objective evaluation of diagnostic criteria of some nozologic forms of human and animal diseases.
Key words: lectins, lectinohistochemistry, salivary glands, pancreas, gingives, large intestine, placenta, testes, brain.
|