- хворі РА, що отримували анальбен;
- хворі РА, що отримували диклофенак;
- хворі РА, що отримували плацебо;
- хворі ДОА, що отримували анальбен;
- хворі ДОА, що отримували диклофенак.
Рис. 1. Динаміка вмісту зв'язаного ендогенного N-ацетилглюкозаміну в сироватці крові хворих на РА та ДОА в процесі дослідження анальбену (n=125)
Примітки:
1. * – p<0,05 до стану до лікування;
2. ** – p<0,05 до стану на 14 добу лікування.
Оцінка впливу анальбену на структурно-метаболічні показники
суглобового хряща
У першій серії дослідження у тварин 1 (інтактної) та 2 (дослідної) груп виростки зберігали нормальну конфігурацію, суглобовий хрящ був блискучим, мав рівномірні контури. При мікроскопічному дослідженні в суглобовому хрящі тварин, що отримували анальбен, цитоархітектоніка збережена. При
електронно-мікроскопічному дослідженні порушень в клітинах та матриксі не виявлено. Дані кількісного дослідження показників рефракції колагену та ГАГ у поверхневій та проміжній зонах суглобового хряща наведені в табл. 6.
Таблиця 6
Показники рефракції колагену та ГАГ у матриксі непошкодженого суглобового хряща інтактних тварин та тварин, що одержували анальбен (n=16)
Показники 1 група 2 група
Поверхнева зона Проміжна зона Поверхнева зона Проміжна зона
Рефракція колагену, нм 23,15±1,64 18,24±0,96 22,08±1,93 р>0,05 17,47±1,20 р>0,05
Рефракція ГАГ, нм, рН 2,5 8,56±1,02 14,23±0,98 9,29±1,42 р>0,05 15,01±2,14 р>0,05
Примітка.
р – достовірність різниці відмінностей між показниками рефракції колагену та ГАГ у поверхневій та проміжній зонах у 1 та 2 групах тварин
У тварин 1 (контроль) та 2 (дослід – введення анальбену) груп 2 серії експерименту суглобовий хрящ не має блиску, конгруентність виростків не порушена. При вивченні показників рефракції колагену та ГАГ виявлена її нерівномірність у різних зонах суглобового хряща з переважним порушенням у поверхневій зоні (табл. 7).
Таблиця 7
Показники рефракції колагену та ГАГ у матриксі суглобового хряща тварин в умовах дистрофічно-дегенеративних змін (n=48)
Термін дослідження Показники рефракції колагену, нм Показники рефракції ГАГ, нм, рН 2,5
1 група
Поверхнева зона: 7 доба 13,11±1,82 4,26±0,90
14 доба 8,14±0,87 відсутня
21 доба 5,12±0,44 відсутня
Проміжна зона: 7 доба 16,23±2,12 9,26±1,06
14 доба 14,10±1,46 6,45±0,68
21 доба 8,94±1,72 4,64±0,34
2 група
Поверхнева зона: 7 доба 12,41±1,67 3,88±0,76
14 доба 7,95±0,94 відсутня
21 доба 5,44±0,76 відсутня
Проміжна зона: 7 доба 17,12±1,23 10,04±1,12
14 доба 14,87±1,34 6,98±0,65
21 доба 7,67±1,04 5,04±0,24
Дані 1 та 2 серій експерименту свідчать, що препарат, який вивчається не порушує організацію тканин суглоба здорових тварин та на моделі дистрофічно-дегенеративних змін у суглобі, тобто анальбен може бути класифікований як препарат із хондронейтральними властивостями.
Вивчення фармакокінетики анальбену
На рис. 2 представлені значення концентрацій анальбену у здорових волонтерів після одноразового прийому препарату в дозі 12 мг.
Рис. 2. Кінетика вмісту анальбену в плазмі здорових волонтерів після одноразового прийому 12 мг препарату
З отриманих даних виходить, що анальбен швидко всмоктується в системний кровотік із ШКТ і вже через 15 хв у плазмі реєструється максимальна концентрація. Через 1 год рівень анальбену в крові становить 50% від максимального, а через 2 год – 23% та на 6 год – спостерігається лише слідова кількість. Результати свідчать, що при одноразовому прийомі спостерігається швидке всмоктування діючої речовини зі швидкою подальшою елімінацією.
Отримані результати основних фармакокінетичних параметрів анальбену у здорових волонтерів наведено в табл. 8.
Відомо, що при різних захворюваннях спостерігається зміна деяких або всіх фармакокінетичних параметрів. Тому було цікаво дослідити чи має перебіг ревматоїдного артриту вплив на параметри фармакокінетики.
Вміст анальбену в плазмі крові здорових волонтерів та хворих на РА після одноразового прийому наведений у табл. 8.
Таблиця 8
Основні фармакокінетичні параметри анальбену при одноразовому прийомі
12 мг препарату здоровими волонтерами та хворими на ревматоїдний артрит
Параметри фармакокінетики Здорові волонтери Хворі на ревматоїдний артрит
Смах, мкг/мл 3,87 3,33
Тмах, хв 18,75 24,0
Кel, год-1 0,47 0,50
MRT, год 2,13 2,18
Т1/2, год 1,45 1,39
Cl, л/год 2,14 2,02
АUС 0®Ґ, мкг·год/мл 7,01 7,44
Отримані показники демонструють, що у хворих на РА фармакокінетичні параметри не мають суттєвих відмінностей від таких у здорових волонтерів.
Вивчення спорідненості анальбену до модельних мембран клітин
Вивчення параметрів флуоресценції зонду 1,8-АНС у мембрані ліпосом у присутності зростаючих концентрацій анальбену дозволяє розрахувати константу зв'язування анальбену з ліпосомами. На рис. 3 представлена залежність
інтенсивності флуоресценції зонда як функції концентрації анальбену в зворотних координатах.
Рис. 3. Графічне визначення константи зв'язування анальбену за методом подвійних зворотних координат
Злитою лінією позначена дільниця прямої, що охоплює експериментальні точки, переривчатою – екстраполяція цієї дільниці до перехрестя з віссю абсцис.
Розрахована графічним методом константа дисоціації комплексу ліпосом з анальбеном складає 1,5ґ10-4 М, що свідчить про значну спорідненість анальбену до ліпосом. А це, у свою чергу, дозволяє припустити здатність анальбену накопичуватись в осередках запалення.
ВИСНОВКИ
Проведене фармакологічне та клінічне (в рамках I та II фази клінічних
випробувань) дослідження нового ненаркотичного анальгетика з похідних бен-
зойної кислоти – анальбену дозволяє рекомендувати його для лікування хворих на ревматоїдний артрит та деформуючий остеоартроз.
У хворих на ревматоїдний артрит та деформуючий остеоартроз анальбен проявляє протизапальну та анальгетичну дію.
1. Рівень ендогенного N-ацетилглюкозаміну в сироватці крові є диференційною ознакою запального чи дегенеративно-дистрофічного ураження суглобів. Вміст ендогенного N-ацетилглюкозаміну є маркером ступеня ураження суглобового хряща й одним із критеріїв ефективності терапії.
2. Анальбен відноситься до хондронейтральних НПЗП, оскільки в експерименті на тваринах не має хондротоксичного впливу на непошкоджений суглобовий хрящ та не підсилює процеси дегенерації при остеоартрозі. Хондронейтральні властивості анальбену дозволяють його застосування для лікування патології суглобів будь-якої етіології.
3. При пероральному введенні анальбену в дозі 12 мг здоровим волонтерам він швидко всмоктується в системний кровотік (Тмах – 18,75 хв), має помітну пресистемну елімінацію (Кеl – 0,47 год-1), а також досить швидко виводиться з організму (Т1/2 – 1,45 год).
У хворих на ревматоїдний артрит фармакокінетичні параметри анальбену не відрізняються істотно від таких здорових волонтерів.
4. Розрахована графічним методом константа дисоціації комплексу ліпосом з анальбеном складає 1,5ґ10-4 М, що свідчить про високу спорідненість
анальбену до ліпідів біомембран та дозволяє припустити у нього здатність легко дифундувати шляхом пасивної дифузії через мембрани клітин із судинного русла до осередків запалення і накопичуватися в них.
5. Анальбен у дозі 8-12 мг/доб виявляє протизапальний ефект, порівняний з таким диклофенаку в дозі 50-75 мг/доб. Анальбен добре переноситься хворими.
В порівнянні з диклофенаком анальбен перевершує його за силою анальгетичного ефекту і має більш швидкий початок анальгезії.
Площа під кривою “концентрація-час” (АUС 0®Ґ) для анальбену складає 7,01 мкг·год/мл, а для диклофенаку – 4,75 мкг·год/мл, що свідчить про перевагу анальбену, тому що за менший час присутності в плазмі створюється більш висока концентрація в сироватці крові при введенні значно меншої дози.
6. Для досягнення терапевтичного ефекту анальбен необхідно приймати 4 рази на добу по 2-3 мг через 1,5-2 год після прийому їжі. Курс лікування може складати 14-28 діб.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Запропонований новий метод лікування в ревматології передбачає застосування нового ненаркотичного анальгетика анальбену (2,4-дихлорбензоату калію).
Застосування анальбену показано при запальному суглобовому синдромі.
Дози призначають з урахуванням тяжкості перебігу захворювання. Дорослі хворі приймають препарат 4 рази на добу по 2-3 мг через 1,5-2 год після прийому їжі. Максимальна добова доза складає 12 мг. Застосовують препарат до моменту зникнення чи значного зменшення клінічних проявів запалення. Курс лікування складає 14-28 діб.
Анальбен протипоказаний при порушенні серцевого ритму, захворюваннях печінки і нирок з їх функціональною недостатністю, під час вагітності і в період лактації, при підвищеній чутливості до препарату.
Можливий одночасний прийом анальбену і глюкокортикоїдів, петльових діуретиків, антибіотиків, антагоністів кальцію. Неприпустиме поєднання
анальбену і препаратів калію (ризик розвитку гіперкаліемії).
При застосуванні препарату може спостерігатися посилення перистальтики кишечника.
Запропонований метод є ефективним, має добру переносність, можливість проведення комбінованої терапії, що дозволяє широко використовувати його в медичній практиці для лікування захворювань опорно-рухового апарату.
2. Отримані дані про хондронейтральні властивості анальбену дозволяють рекомендувати лікування анальбеном навіть на стадії деструкції суглобового хряща.
3. Для підвищення прихильності хворого до лікування (комплайенсу) до-цільно розробити ретардну форму анальбену.
4. Динаміка вмісту ендогенного N-ацетилглюкозаміну може служити маркером ефективності терапії запального суглобового синдрому.
ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Яковлєва Л.В., Карпенко О.Л., Шаповал О.М., Чікіткіна В.В., Весніна К.В., Безугла Н.П. Токсикологічна характеристика анальбену //Вісник фармації. – 1995. – № 3-4. – С. 119-121. (Особиста участь – 30%).
2. Зупанець І.А., Безугла Н.П., Попов С.Б., Плющ С.І. Сучасні проблеми створення генеричних нестероїдних протизапальних засобів та ненаркотичних анальгетиків (клінічні аспекти) //Вісник фармації. – 1996. – № 1-2. – С. 137-141. (Особиста участь – 60%).
3. Яковлєва Л.В., Шаповал О.М., Серікова І.І., Безугла Н.П. Вивчення фарма-кокінетики ненаркотичного анальгетика – анальбену //Клінічна фармація. – 1999. – Т. 3, № 1. – С. 96-98. (Особиста участь – 30%).
4. Зупанець І.А., Попов С.Б., Безугла Н.П., Бездітко Н.В. Сучасний стан проблеми гастропатій, викликаних прийомом нестероїдних протизапальних препаратів //Клінічна фармація. – 1999. – Т. 3, № 1. – С. 123-125. (Особиста участь – 70%).
5. Зупанець І.А., Дєдух Н.В., Безугла Н.П. Вивчення впливу анальбену на метаболізм суглобового хряща при моделюванні дистрофічних порушень в суглобі //Клінічна фармація. – 2001.- Т. 5, № 2. – С. 56-59. (Особиста участь – 60%).
6. Зупанець І.А., Дєдух Н.В., Безугла Н.П. Експериментальне вивчення впливу анальбену на структурно-метаболічні показники непошкодженого суглобового хряща //Ортопедия, травматология и протезирование. – 2001. – № 4. – С. 31-33. (Особиста участь – 60%).
7. Зупанец И.А., Безуглая Н.П. Первый опыт применения нового нестероидного противовоспалительного препарата “Анальбен” //Лекарства – человеку: Междунар. сб. науч. статей. – Х., 1996. – Т. 1. – С. 123-124. (Особиста участь – 70%).
8. Зупанец И.А., Попов С.Б., Бездетко Н.В., Безуглая Н.П., Сало И.Д. Клинико-фармакологическая характеристика лекарственных препаратов диклофенака-натрия различных фирм-производителей //Теорія і практика створення лікарських препаратів: Сб. наук. праць, присвяч. 75-річчю з дня народження Сала Д.П. – Х.: Основа, 1998. – С.134-138. (Особиста участь – 40%).
9. Зупанец И.А., Дедух Н.В., Безуглая Н.П. Клинический выбор нестероидных противовоспалительных средств и ненаркотических анальгетиков: современные подходы //Современные аспекты рационального обезболивания в медицинской практике: Практическое руководство /Под ред. А.И. Трещин-ского, Л.В. Усенко, И.А. Зупанца. – К.: МОРИОН, 2000. – С.31-34. (Осо-биста участь – 50%).
10. Безуглая Н.П., Левитин Е.Л., Попов С.Б., Гринцов Е.Ф. Новые подходы к созданию ненаркотических анальгетиков (клинические аспекты) //Междунар. науч. конф., посвящ. 150-летию со дня рождения И.И. Мечникова: Тез. докл. – Х., 1995. – С. 22-23. (Особиста участь – 40 %).
11. Безугла Н.П. Вивчення нового ненаркотичного анальгетика на переносимість та безпечність //Актуальні питання теоретичної медицини на сучасному рівні: Мат. доп. наук. конф. – Полтава, 1996. – С. 28. (Особиста участь – 100 %).
12. Горяїнова Н.А., Безугла Н.П. Клінічне вивчення нового ненаркотичного анальгетика “Анальбен” //Тези доп. наук. конф., присвяч. 75-річчю
УкрФА. – Х., 1996. – С. 188. (Особиста участь – 60 %).
13. Безуглая Н.П., Левитин Е.Л. Сравнительная оценка переносимости препа-ратов “Анальбен” и “Индометацин” //Достижения современной фармацев-тической науки и практики на рубеже XXI века: Сб. науч. тр., посвящ.
30-летию фарм. фак-та Курского гос. мед. ун-та. – Курск, 1997. – С. 179. (Особиста участь – 75 %).
14. Зупанец И.А., Безуглая Н.П., Бездетко Н.В. Использование нового нестероидного противовоспалительного препарата в комплексной терапии системных заболеваний соединительной ткани //Мат. Другого нац. конгресу ревматологів. України. – К., 1997. – С. 130. (Особиста участь – 60 %).
15. Зупанец И.А., Безуглая Н.П. Перспективы использования нового нестероидного противовоспалительного препарата у больных ревматоидным артритом с симптоматическими язвами желудка и 12-перстной кишки //Досягнення та невирішені питання гастроентерології: Мат. наук. праць Республ. наук. практ. конф. – Х., 1998. – С. 88. (Особиста участь – 75 %).
16. Зупанец И.А., Корж Н.А., Дедух Н.В., Коваленко В.Н., Мальцев В.И. и др. Методические рекомендации по экспериментальному исследованию и клиническому изучению противоартрозных (хондромодулирующих) лекарственных средств. – К., 1999. – 56 с. (Особиста участь – 10%).
17. Зупанець І.А., Дєдух Н.В., Безугла Н.П. Вивчення впливу нестероїдного протизапального препарату анальбен на структурно-метаболічні показники суглобового хряща //Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку в новому тисячолітті: Мат. V Нац. з'їзду фармацевтів України. – Х., 1999. – С. 661. (Особиста участь – 60 %).
18. Безуглая Н.П. Изучение мембранотропных свойств нового нестероидного противовоспалительного препарата анальбен //Фармакологія 2001 – крок у майбутнє: Мат. II Національного зўїзду фармакологів України. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 16. (Особиста участь – 100 %).
19. Зупанец И.А., Коваленко В.Н., Дзяк Г.В., Корж Н.А., Безуглая Н.П. и др. Ра-циональное применение нестероидных противовоспалительных препаратов при лечении заболеваний суставов: метод. рекомендации /Под ред. И.А. Зупанца, В.Н. Коваленко, Н.А. Коржа. – Х.: 2001. – 28 с. (Особиста участь – 40%).
АНОТАЦІЯ
Безугла Н.П. Клiнiко-фармакологічне обгрунтування застосування нового ненаркотичного анальгетика анальбену для лікування ревматоїдного артриту та деформуючого остеоартрозу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.28 – клінічна фармакологія. – Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена клініко-фармакологічному вивченню нового ненаркотичного анальгетика з похідних бензойної кислоти – анальбену.
Встановлено, що у хворих на ревматоїдний артрит та деформуючий остеоартроз анальбен проявляє протизапальну, анальгетичну дію порівняну з такими ж ефектами диклофенаку. Перевагою анальбену є значно менша добова доза.
При вивченні впливу анальбену на непошкоджений суглобовий хрящ та хрящ в умовах дистрофічно-дегенеративних змін анальбен класифіковано як хондронейтральний препарат.
Вивчена фармакокінетика анальбену у хворих на РА та у здорових волонтерів.
Висока спорідненість анальбену до ліпосом дозволяє припустити його здатність накопичуватись в осередках запалення.
Ключові слова: анальбен, ревматоїдний артрит, деформуючий остеоартроз, суглобовий хрящ, фармакокінетика, диклофенак.
АННОТАЦИЯ
Безуглая Н.П. Клинико-фармакологическое обоснование применения нового ненаркотического анальгетика анальбена для лечения ревматоидного артрита и деформирующего остеоартроза. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.28 – клиническая фармакология. – Институт фармакологии и токсикологии АМН Украины, Киев, 2002.
Диссертация содержит результаты клинико-лабораторного исследования (I и II фаза клинических испытаний) клинической эффективности и переносимости нового ненаркотического анальгетика из производных бензойной кислоты анальбена у больных ревматоидным артритом и деформирующим остеоартрозом.
С учетом изучаемой в работе патологии необходимо было установить влияние анальбена на метаболизм неповрежденного суставного хряща и в условиях дегенеративно-дистрофических изменений в нем. Эксперимент был проведен на 64 белых беспородных крысах.
Результаты 1 серии эксперимента показали, что анальбен не нарушает организацию тканей суставов здоровых животных и не усугубляет (2 серия) дистрофические изменения на модели остеоартроза.
Таким образом, анальбен может быть классифицирован как хондронейтральный препарат.
Клинические испытания (II фаза) требуют изучения основных фармакокинетических параметров исследуемого препарата для оптимизации режима дозирования, выяснения возможных путей биотрансформации.
Установлено, что анальбен имеет фармакокинетические параметры, свойственные нестероидным противовоспалительным препаратам: быстрое всасывание из ЖКТ (Тmax – 18,75 мин), быструю пресистемную элиминацию
(Кel – 0,47 ч–1) , быстрый период полувыведения (Т1/2 – 1,45 ч).
Поскольку одним из показаний для применения анальбена является ревматоидный артрит, были изучены основные параметры его фармакокинетики у больных ревматоидным артритом. Результаты исследования показали, что при данной патологии изучаемые фармакокинетические параметры не изменяются.
В работе было изучено сродство анальбена к липосомам для подтверждения гипотезы о способности препарата накапливаться непосредственно в очаге воспаления – полости сустава. Полученные данные наглядно демонстрируют высокую степень сродства анальбена к липосомам.
Изучение терапевтической эффективности и переносимости анальбена было проведено у больных с РА (78 пациентов) и ДОА (47 пациентов).
Было проведено краткосрочное исследование открытым методом у больных Доа и простое “слепое” у больных РА.
Терапия РА и ДОА анальбеном способствовала снижению активности воспалительного процесса – уменьшению болевого синдрома, улучшению функциональной способности сустава, наблюдалась нормализация показателей лабораторного обследования больных.
Полученные результаты изучения эффективности анальбена сравнимы с таковыми диклофенака, наиболее широко применяемого препарата из группы НПВП. Преимуществом анальбена является значительно меньшая суточная доза.
Разработанный нами метод терапии прост, экономичен, может быть рекомендован для широкого применения как в условиях стационара, так и в амбулаторной практике.
Ключевые слова: анальбен, ревматоидный артрит, деформирующий остеоартроз, суставной хрящ, фармакокинетика, диклофенак.
Summary
Bezuglaya N.P. Clinical-pharmacological background of new non-narcotic analgesic analben using for treatment rheumatoid arthritis and osteoarthrosis deformans. – Manuscript.
Thesis for a candidates degree by speciality – 14.01.28 – Clinical Pharmacology. – Institute of Pharmacology and Toxicology Academy of Medical Science of Ukraine, Kiev, 2002.
The dissertation contains the results of clinical and laboratory researches of treatment of the patients with rheumatoid arthritis and osteoarthrosis deformans by new non-narcotic analgetic analben.
Is established, that analben displays anti-inflammatory, analgesic action compared with those diclofenac. The advantage of analben is a smaller daily dose.
The influence of analben on joint cartilage metabolism of healthy animal and on model osteoarthrosis deformans was investigated.
The basic pharmacokinetic parameters of analben was investigated at the patients with rheumatoid arthritis and healthy volunteers.
High affinity of analben with liposomes allows to assume ability it to accumulation in the centers of the inflammation – cavity of joints.
Key word: analben, rheumatoid arthritis, osteoarthrosis deformans, joint cartilage, pharmacokinetica, diclofenac.
| 
