Показники, що вивчалися Контроль n=10 Група порівняння n=12 Бронхіальна астма n=19 Бронхіальна астма + пилок квітковий n=19
Вміст в плазмі крові простагландину Е2 , нг/мл 168,5±5,28 169,75±5,3 236,63±9,09 р<0,001 р1<0,001 328,42±10,07 р<0,001 р1<0,001 р2<0,001
Вміст в плазмі крові лейкотрієну B4, нг/мл 6,79±0,82 7,39±0,60 36,56±3,95 р<0,001 р1<0,001 15,31±0,76 р<0,001 р1<0,001 р2<0,001
Примітки:
p - ступінь вірогідності різниць показників відносно контролю;
р1 - ступінь вірогідності різниць показників відносно даних групи порівняння;
р2 - ступінь вірогідності різниць показників відносно даних хворих на бронхіальну астму, які не отримували пилок квітковий; n - число спостережень.
Таким чином, застосування в комплексному лікувані хворих на БА пилку квіткового сприяє нормалізації функціональної активності фагоцитів крові за рахунок пригнічення їх реакції на стимуляцію інтерлейкіном-1b та ендотоксином грамнегативної мікрофлори за зниження вазоконстрикторного і хемотаксичного ейкозаноїдного потенціалів.
Встановлено, що застосування в комплексному лікуванні хворих на БА з тяжким клінічним перебігом пилку квіткового суттєво покращує екскреторну функцію нирок і зменшує ступінь протеїнурії, сприяє відновленню ниркових процесів транспорту натрію, нормалізує його вміст у плазмі крові.
Варто вказати на вплив пилку квіткового на стан кислотовидільної функції нирок: у хворих на БА з тяжким перебігом рН сечі знижувався на 9,59% (p<0,001) і був навіть на 4,47% нижчим, ніж у контролі, що свідчить про значну інтенсифікацію ниркового кислотовиділення за рахунок підсилення механізмів ацидифікації сечі, пов'язаних з прямим натрій-водним обміном.
Крім того, під впливом пилку квіткового у хворих на БА з тяжким клінічним перебігом відбувалось збільшення сумарної фібринолітичної активності плазми крові та нормалізація її структури, що супроводжувалось зниженням загального потенціалу гемокоагуляції, підвищенням протизгортальної здатності крові та збільшенням урокіназної активності сечі з відновленням процесів гломерулярної ультрафільтрації.
Таблиця 4
Вплив комплексного лікування з використанням пилку квіткового на вміст в крові преальбумінів, альбумінів, b2-мікроглобуліну і сечову концентрацію b2-мікроглобуліну у хворих на тяжку бронхіальну астму (х±Sx)
Показники, що вивчалися Контроль n=10 Група порівняння n=12 Бронхіальна астма n=19 Бронхіальна астма + пилок квітковий n=19
Концентрація у плазмі крові преальбумінів, мг/дл 28,90±2,69 30,50±2,76 28,05±0,76 32,21±1,73
Концентрація у плазмі крові альбумінів, мг/дл 4001,50±141,23 4029,08±140,24 3652,95±85,52 p<0,05 p1<0,02 4057,74±95,34 p2<0,01
Вміст у плазмі крові b2-мікроглобуліну, мкг/мл 1,83±0,27 2,19±0,30 1,46±0,12 р1<0,02 2,09±0,19 р2<0,01
Концентрація b2-мікроглобуліну в сечі, мкг/мл 0,24±0,06 0,26±0,05 0,61±0,03 р<0,001 р1<0,001 0,25±0,03 р2<0,001
Примітки:
p - ступінь вірогідності різниць показників відносно контролю;
р1 - ступінь вірогідності різниць показників відносно даних групи порівняння;
р2 - ступінь вірогідності різниць показників відносно даних хворих на бронхіальну астму, які не отримували пилок квітковий; n - число спостережень.
У результаті змін неспецифічної імунологічної реактивності у хворих на тяжку БА під впливом пилку квіткового нормалізувались інтегральні показники функціонального стану нирок: концентрації в плазмі крові преальбумінів, альбумінів, b2-мікроглобуліну та вміст останнього в сечі відповідали контрольним даним (табл. 4 ).
ВИСНОВКИ
1. При бронхіальній астмі плазмова концентрація прозапальних цитокінів (інтерлейкіну-1b і фактора некрозу пухлин-a), підвищується залежно від ступеня тяжкості захворювання, в разі тяжкого перебігу захворювання відбувається зменшення плазмової концентрації імуносупресивного трансформувального фактора росту-b.
2. Індукована інтерлейкіном-1b продукція моноцитами фактору некрозу пухлин-a підвищується у хворих на бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості і, особливо, у пацієнтів з тяжким клінічним перебігом захворювання. При цьому поліморфноядерні лейкоцити виявляють підвищену здатність до генерації кисневих радикалів у відповідь на стимуляцію ендотоксином грамнегативної мікрофлори.
3. У хворих на бронхіальну астму порушення функціонального стану нирок клінічно не маніфестовані, проте один із імунологічних механізмів пошкодженням проксимальних канальців і порушенням діяльності судинно-клубочкового та канальцевого відділів нефрону пов'язаний із підвищеною продукцією прозапальних цитокінів.
4. Нефротоксичні ефекти інтерлейкіну-1b локалізовані на судинно-гломерулярному рівні, тоді як фактор некрозу пухлин a пошкоджує канальцевий відділ нефрону. Реалізація впливу інтерлейкіну-1b на діяльність судинно-клубочкового апарату нефрону поєднується з вазоконстрикторними ефектами тромбоксану А2. У порушенні діяльності нирок на рівні судинно-клубочкового апарату нефрону беруть участь лейкотрієн В4 і тромбоксан А2, вміст яких у плазмі крові позитивно корелює з концентрацією в плазмі крові креатиніну.
5. У хворих на бронхіальну астму з легким перебігом відбувається пригнічення реабсорбції натрію і транзиторна протеїнурія, що не потребує корекції, але за середньотяжкого і тяжкого перебігу захворювання зменшення ниркового транспорту натрію супроводжуються порушенням екскреторної функції нирок, про що свідчить зниження швидкості клубочкової фільтрації з підвищенням концентрації креатиніну в плазмі крові. За тяжкого перебігу захворювання відбувається пригнічення процесів ацидо- і амоніогенезу.
6. Збільшення інтенсивності тромбіногенезу за внутрішнім шляхом коагуляційного гемостазу та активація його тромбоцитарно-судинної ланки за середньотяжкого і тяжкого клінічного перебігу бронхіальної астми відбуваються за зниження протизгортального і ферментативного фібринолітичного потенціалів крові, що призводить до внутрішньосудинної гемокоагуляції на рівні гломерулярних капілярів нирок.
7. Пилок квітковий зменшує прозапальний потенціал цитокінів та бронхоконстрикторний ейкозаноїдів, покращує функціональний стан нирок у хворих на бронхіальну астму за безпосереднього позитивного впливу на процеси гемокоагуляції і фібринолізу.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Пилок квітковий пригнічує продукцію прозапальних цитокінів, що дозволяє рекомендувати його застосування в комплексній імуномодулюючій терапії бронхіальної астми.
2. Для запобігання розвитку цитокін-ейкозаноїдного дисбалансу і для корекції порушень функції нирок у хворих на середньотяжку і тяжку бронхіальну астму в комплексне лікування як харчову добавку доцільно призначати пилок квітковий із розрахунку 0,6 г на кг маси тіла два рази на добу, вранці та в обід за 30 хв до прийому їжі.
3. Для ранньої діагностики порушення функції нирок у хворих на бронхіальну астму потрібно проводити кліренс-дослідження функції нирок з урахуванням 12-годинного нічного діурезу з обов'язковим розрахунком показників швидкості клубочкової фільтрації, ниркового транспорту натрію і параметрів кислотовидільної функції нирок.
Список наукових праціь, опублікованих за темою дисертації
1. Сидорчук І.Й., Каспрук Н.М. Бронхіальна астма: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика. Навчальний посібник. -Київ - Чернівці, 1998. – 153с.
2. Каспрук Н.М. Порушення кислотовидільної функції нирок у хворих на бронхіальну астму // Імунологія та алергологія. – 1999. - №3. –С. 17.
3. Каспрук Н.М. Роль інфекційних факторів у загостренні бронхіальної астми // Буковинський медичний вісник. - 1999. – Т. 3, № 4. - С. 54-59.
4. Каспрук Н.М., Кухарчук О.Л., Сидорчук І.Й. Протеолітична і фібринолітична активність плазми крові у хворих на бронхіальну астму // Український медичний альманах. – 2000. – Т. 3, № 1.- С. 67-69.
5. Сидорчук І., Калошин Р., Каспрук Н. Епідеміологія бронхіальної астми у Північній Буковині за останнє десятиріччя // Українські медичні вісті. - 1998. – Т. 2, Ч.1. - С. 161-162.
6. Каспрук Н.М., Кухарчук О.Л., Сидорчук І.Й. Зміни екскреторної функції нирок у хворих на бронхіальну астму // Галицький лікарський вісник. - 2000. - № 1. - С. 32-34.
7. Каспрук Н.М., Сидорчук І.Й. Гістаміндекарбоксилазна активність мікрофлори мокроти у хворих бронхіальною астмою // Актуальні питання медичної допомоги населенню. – Чернівці - Ангельхольм (Швеція), 1996. -С. 87-88.
8. Каспрук Н. Характеристика функціонального стану нирок у хворих на бронхіальну астму // Праці 2-го міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. – С. 113.
9. Каспрук Н.М. Мікрофлора харкотиння; його сезонні хроноритми і гістидиндекарбоксилазна активність у хворих бронхіальною астмою в екологічно несприятливому регіоні // Хист. – 1998. – Т. 4, № 2. – С. 27-34.
10. Кухарчук О.Л., Каспрук Н.М., Сидорчук І.Й. Роль ейкозаноїдів в механізмах розвитку пульмоно-ренального синдрому у хворих на бронхіальну астму // Матеріали 2-го з'їзду фтизіатрів і пульмонологів України. – Київ, 1998. – С. 115.
11. Каспрук Н.М. Роль цитокінів в механізмах пульмоно-ренального синдрому при бронхіальній астмі // Актуальні питання медичної допомоги населенню. - Чернівці. – 2000. – С. 22-23.
АНОТАЦІЯ
Каспрук Н.М. Зміни цитокінового та ейкозаноїдного імунорегуляторних потенціалів крові у хворих на бронхіальну астму, їх роль в імунологічному конфлікті на рівні нирок та спосіб корекції виявлених порушень. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08 - Імунологія та алергологія.
Основні положення дисертації містять результати дослідження змін цитокінового і ейкозаноїдного потенціалів крові, екскреторної, іонорегулювальної, кислотовидільної та інкреторної функції нирок у хворих на бронхіальну астму з різними ступенями тяжкості. Показано, що нефротоксичні ефекти інтерлейкіну-1b локалізовані на судинно-гломерулярному рівні, тоді як фактор некрозу пухлин-a ушкоджує канальцевий відділ нефрону. Реалізація впливу інтерлейкіну-1b на діяльність судинно-клубочкового відділу нефрону опосередкована тромбоксаном А2. У порушенні діяльності нирок на рівні судинно-клубочкового апарату нефрону беруть участь лейкотрієн В4 і тромбоксан В2, вміст яких у плазмі крові позитивно корелює з концентрацією в плазмі крові креатиніну. Одним з патогенетичних механізмів змін функції нирок при бронхіальній астмі є імунологічні порушення, які призводять до дисбалансу між прозапальними цитокінами та ейкозаноїдами, внаслідок чого на рівні судинно-клубочкового апарату нефрону відбувається внутрішньосудинна гемокоагуляція. Пилок квітковий покращує функціональний стан нирок у хворих на бронхіальну астму завдяки нормалізації співвідношення прозапальних цитокінів і ейкозаноїдів за безпосереднього впливу на процеси гемокоагуляції і фібринолізу.
Ключові слова: бронхіальна астма, цитокіни, ейкозаноїди, нирки, гемокоагуляція, фібриноліз, пилок квітковий.
АННОТАЦИЯ
Каспрук Н.М. Изменения цитокинового и эйкозаноидного иммунорегуляторных потенциалов крови у больных бронхиальной астмой, их роль в развитии иммунологического конфликта на уровне почек и способ коррекции выявленных нарушений. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.08 - Иммунология и аллергология.
Основные положения диссертации отражают установленные изменения цитокинового и эйкозаноидного потенциалов крови, экскреторной, ионорегулирующей, кислотовыделительной и инкреторной функций почек, у больных бронхиальной астмой различной степени тяжести. Степень тяжести бронхиальной астмы прямо влияет на ионорегулирующую и экскреторную функцию почек с нарушением процессов ацидификации мочи. Установлено, что нарушения в системе неспецифического иммунного ответа у больных бронхиальной астмой также зависят от степени тяжести заболевания и вызывают повреждение почек вследствие повышенной продукции интерлейкина-1b и фактора некроза опухолей a, при снижении концентрации в плазме крови иммунорегуляторного трансформирующего фактора роста-b. Показано, что нефротоксические эффекты интелейкина-1b локализованы на сосудисто-гломерулярном уровне, тогда как фактор некроза опухолей-a повреждает канальцевый отдел нефрона. Иммунологические нарушения у больных бронхиальной астмой на уровне неспецифической эффекторной системы связаны с изменениями метаболизма арахидоновой кислоты, что характеризуется увеличением генерации лейкотриена В4 и бронхоконстрикторного простагландина F2a с одновременным снижением образования простагландина Е2. Реализация влияния интелейкина-1b на деятельность сосудисто-клубочкового отдела нефрона опосредуется тромбоксаном В2. В нарушении деятельности почек на уровне сосудисто-клубочкового отдела нефрона принимают участие лейкотриен В4 и тромбоксан В2, содержание которых в плазме крови положительно коррелирует с концентрацией креатинина в плазме крови. При среднетяжелой и тяжелой бронхиальной астме происходит активация тромбоцитарного звена первичного гемостаза, которая поддерживается проагрегационным регуляторным потенциалом простаноидов. При тяжелой бронхиальной астме происходит уменьшение суммарной фибринолитической активности плазмы крови и значительно изменяется её структура с преобладанием низкоэффективного неферментативного лизиса фибрина. Одним из патогенетических механизмов нарушения функции почек является иммунная дисфункция, которая приводит к дисбалансу между провоспалительными цитокинами и эйкозаноидами, вследствие чего на уровне сосудисто-клубочкового отдела нефрона происходит внутрисосудистая гемокоагуляция. Пчелиная пыльца улучшает функциональное состояние почек у больных бронхиальной астмой благодаря нормализации соотношения провоспалительных цитокинов и эйкозаноидов при непосредственном влиянии на процессы гемокоагуляции и фибринолиза.
Ключевые слова: бронхиальная астма, цитокины, эйкозаноиды, неспецифический иммунный ответ, почки, гемокоагуляция, фибринолиз, пчелиная пыльца.
ANNOTATION
Kaspruk N.M. Changes of the Cytokines and Eicosanoids Immunoregulating Blood potential in patients with bronchial asthma, their role in the Immunologic Conflict at the Zevel of Kidneys and the Way of Correcting Revealed Disorders. – Manuscript.
Dissertation for the degree of a Candidate of Medical Science by speciality 14.03.08 – Immunology and Allergology.
The principal proposition of the dissertation contain the results of a study of change of the cytokine, eicosanoid blood potentials, the excretory function, ionic regulation, acidity excretory and incretory renal functions in patients with bronchial asthma with different degrees of severity. It has been demonstrated, that the nephrotoxic effects of interleukin-1b are located at the vasculo-glomerular level, while the tumor necrotizing factor-a damages the tubular portion of the nephron. The realization of the interleukin-1b influence on the activity of the vascular-glomerular portion of the nephron is mediated by thromboxane A2 are involved in impairing the renal activity at the level of the vascular-glomerular apparatus of the nephron, their blood plasma content positively correlating with the blood plasma creatinine concentration. One of the pathogenetic mechanisms of changes of the renal function in bronchial asthma is immunologic disorders that cause imbalance between proinflamatory cytokines and eicosanoids, resulting in intravascular hemocoagulation at the level of the vasculo-glomerular nephron aparatus. Bee pollen improves the renal functional state of patients suffering from bronchial asthma due to normalization of the correlation of proinflamatory cytokines and eicosanoids under the immediate influence on the processes of hemocoagulation and fibrinolisis.
Key words: bronchial asthma, cytokines, eicosanoids, nonspecific immune response, kidneys, hemocoagulation, fibrinolysis, Bee pollen.
| 
