ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕДАЦІЇ
1. На основі аналізу стану оксидантно-антиоксидантної системи хворих з абдомінальними гнійно-септичними ускладненнями у післяопераційному періоді доцільно виділити фактори ризику розвитку токсичної дії гіпербаричного кисню:
– низька активність антиоксидантних ферментів еритроцитів і плазми крові;
– підвищення рівня пероксидного окиснення ліпідів і ступеня окиснювальної модифікації білків;
– вік хворого (після 60 років).
2. В умовах відділень гіпербарооксії рекомендовано для ефективного лікування хворих з абдомінальними гнійно-септичними ускладненнями використовувати з першої доби після операції сеанси гіпербаричної оксигенації у стандартних терапевтичних режимах: вимивання (4 хв), компресії (швидкість 0,1 атн/хв), сатурації (1,9–2,0 ата) і декомпресії (швидкість 0,1 атн/хв), експозиція ізопресії 40-50 хв. і одночасно проводити антиоксидантну терапію даларгіном (внутрішньом’язово у дозі 25 мкг/кг маси тіла хворого через 12 год.) з метою підвищення активності ферментів антирадикального захисту та покращання функціонального стану нирок.
3. При висхідному рівні малонового альдегіду в еритроцитах, вищому за 15 мкмоль/мл, ступені окиснювальної модифікації білків у плазмі, вищому за 7 ∆Е/мл, рівні іонів калію у плазмі крові, вищому за 5,0 ммоль/л плазми доцільно з першого сеансу застосовувати хворим з гнійно-септичними ускладненнями у післяопераційному періоді понижені терапевтичні режими гіпербарооксії: вимивання (4 хв), компресія (швидкість 0,1 атн/хв), сатурація (1,4–1,6 ата) і декомпресії (швидкість 0,1 атн/хв), експозиція ізопресії 25-30 хв.
4. При клінічних проявах токсичної дії кисню (кашель, біль у грудній клітці, блювання, тоніко-клонічні судоми) та значному зниженні активності антиоксидантних ферментів з одночасною активацією оксидантного стресу рекомендуємо відмінити сеанси гіпербарооксії, а внутрішньом’язове введення даларгіну у дозі 25 мкг/кг через 12 годин продовжувати до нормалізації активності антиоксидантних ферментів, показників перекисного окиснення ліпідів, окиснювальної модифікації білків та функціонального стану нирок.
5. Критеріями ефективності антиоксидантної терапії даларгіном на фоні проведення сеансів гіпербарооксії у комплексному лікуванні хворих з абдомінальними гнійно-септичними ускладненнями у післяопераційному періоді є нормалізація активності антиоксидантних ферментів з одночасним зниженням рівня пероксидного окиснення ліпідів і ступеня окиснювальної модифікації білків.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Ковтун А.І., Коновчук В.М., Архіпов Є.М., Плачінта Р.В., Шестаков В.І. Вплив гіпербарооксії та даларгіну на оксидантно антиоксидантний стан крові хворих після абдомінальних операцій, ускладнених перитонітом // Буковинський медичний вісник. – 1999. – №3. – С. 65-70 (збір та систематизація матеріалу, підготовка до публікації).
2. Ковтун А.І., Мещишен І.Ф., Коновчук В.М. Стан окислювальної модифікації білків плазми крові хворих на перитоніт під впливом гіпер-барооксії та даларгіну // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2000. – №1(д). – С. 421-423 (збір та систематизація матеріалу, підготовка до публікації).
3. Ковтун А.І., Мещишен І.Ф., Давидова Н.В. Стан глутатіонової системи печінки щурів за дії даларгіну та гіпербарооксії // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – 2000. – Вип.9, кн.2. – С. 800-804 (проведення експерименту, збір та систематизація матеріалу, підготовка до публікації).
4. Ковтун А.І., Мещишен І.Ф. Вплив даларгіну та гіпербарооксії на стан глутатіонової системи печінки щурів за умов гострого експериментального перитоніту // Медична хімія. – 2001. – Т.3, №3. – С. 52-54 (проведення експерименту, збір та систематизація матеріалу, підготовка до публікації).
5. Ковтун А.І., Коновчук В.М., Мещишен І.Ф., Акентьєв С.О., Кокалко М.М. Застосування гіпербарооксії та даларгіну у комплексному лікуванні хворих з гнійно-септичними ускладненнями // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2001. – №2(д). – С. 92-93 (збір та систематизація матеріалу, підготовка до публікації).
6. Ковтун А.І., Коновчук В.М., Мещишен І.Ф., Акентьєв С.О., Карпо П.М., Лопатін В.М. Антиоксидантні ефекти даларгіну за умов гіпербарооксії у щурів з гострим експериментальним перитонітом // Клінічна та експериментальна патологія. – 2002. – Т. 1, №2. – С. 15-17 (проведення експерименту, збір та систематизація матеріалу, підготовка до публікації).
7. Ковтун А.І., Коновчук В.М. Вплив гіпербарооксії та даларгіну на функціональний стан нирок у ранньому післяопераційному періоді у хворих з абдомінальними гнійно-септичними ускладненнями // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2003. – №2(д). – С. 128-131 (збір та систематизація матеріалу, підготовка до публікації).
8. Ковтун А.І. Проблеми токсичної дії кисню при застосуванні гіпербаро-оксії // Українські медичні вісті (Матеріали VI з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства 1819 травня 2001року, м.Чернівці). – К., 2001. – Т. 4, №1 – С. 51 (збір та систематизація матеріалу, підготовка до публікації).
- Ковтун А.І. Функціональний стан нирок за умов застосування гіпербаричної оксигенації та опіоїдних пептидів у хворих з абдомінальними гнійно-септичними ускладненнями // Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини (Матеріали 84-ї підсумкової наукової конференції, присвяченої 60-річчю Буковинської державної медичної академії). – м.Чернівці, 2003. – С. 72-75 (збір та систематизація матеріалу, підготовка до публікації).
10. Ковтун А.І. Спосіб лікування хворих з післяопераційними гнійно-септичними ускладненнями // Деклараційний патент України на винахід №51934А. 16.12.2002. – Бюл. №12, 2002 (набір матеріалу, аналіз отриманих даних).
АНОТАЦІЯ
Ковтун А.І. Вплив гіпербарооксії та даларгіну на оксидантно-антиоксидантну систему та функції нирок у хворих з гнійно-септичними ускладненнями. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. Київ, 2004.
Дисертаційна робота присвячена вивченню біохімічних і патогенетичних механізмів лікувальної дії гіпербарооксії та токсичної дії гіпербаричного кисню за умов розвитку абдомінальних гнійно-септичних ускладнень у післяопераційному періоді на основі вивчення клінічних і біохімічних показників у 167 хворих з поширеним гнійним перитонітом у ранньому післяопераційному періоді та експериментальних досліджень на 204 щурах з гострим перитонітом, обґрунтуванню та впровадженню в практичну медицину нового підходу в діагностиці та комплексному лікуванні цих ускладнень з урахуванням стану системи антиоксидантного захисту і функцій нирок.
Уперше науково обґрунтовано і розроблено методику антиоксидантної терапії даларгіном для профілактики токсичної дії гіпербаричного кисню за умов застосування гіпербарооксії у комплексному лікуванні абдомінальних гнійно-септичних ускладнень у післяопераційному періоді.
Ключові слова: абдомінальні гнійно-септичні ускладнення, гіпербарична оксигенація, оксидантно-антиоксидантна система, даларгін.
ANNOTATION
Kovtun A.I. The influens of hyperbaric oxygenation and dalargin on the oxidant-antioxidant system and renal functions in patients with pyo-septic complications. – Manuscript.
Thesis for a degree of candidate of medical sciences in speciality 14.01.30 – anaesthesiology and intensive care.– P.L.Shupik Kyiv Medical Academy of Post Graduate Education of Health of Ukraine.– Kyiv, 2004.
The dissertation deals with a study of biochemical and pathogenetic mechanisms of the curative effect of hyperbaric oxygenation and the toxic action of hyperbaric oxygen under conditions of the development of abdominal pyo-septic complications during the postoperative period on the basis of studying the clinical and biochemical indices in 167 patients with purulent general peritonitis at an early
stage of the postoperative period and exherimental peritonitis, substantiation and introdaction into practical medicine of a new approach in diagnostics and multimodelity treatment of these complications with due regard for the state of the system of the antioxidant protection and renal functions.
For the first time a technique of antioxidant therapy with dalargin under condition of using hyperbaric oxygenation in a course of multimodelity treatment of abdominal pyo-septic complications during the postoperative period has been substentiated scientifically.
A study of the state of the oxidantantioxidant system blood ionic composition and the renal functional condition enables to detect patients with diminished reserve potentials of the antioxidant system and select regimens of hyperbaric oxygenations individually for every paitient.
Key words: abdominal pyo-septic complications, hyperbaric oxygenation, oxidant-antioxidant system, dalargin.
АННОТАЦИЯ
Ковтун А.И. Влияние гипербарооксии и даларгина на оксидантно-антиоксидантную систему и функции почек у больных с гнойно-септическими осложнениями. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.30 – анестезиология и интенсивная терапия. Киевская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины. – Киев, 2004.
Диссертационная работа посвящена изучению биохимических и патогенетических механизмов лечебного действия гипербарооксии и токсического действия гипербарического кислорода в условиях развития абдоминальных гнойно-септических осложнений в послеоперационном периоде на основании изучения клинических и биохимических показателей у 167 больных с распространенным гнойным перитонитом в раннем послеоперационном периоде и экспериментальных исследований на 204 крысах с острым каловым перитонитом, обоснованию и внедрению в практическую медицину нового подхода к диагностике и комплексного лечения этих осложнений с учетом состояния системы антиоксидантной защиты и функций почек.
Сначала было изучено влияние гипербарической оксигенации и даларгина на глютатионовую систему печени здоровых крыс, а на следующем этапе – крыс с острым экспериментальным перитонитом. Анализ влияния гипербарооксии и даларгина на глютатионовую систему печени крыс показал, что перитонит активирует перекисное окисление липидов и окислительную модификацию белков. Антиоксидантное действие даларгина реализовалось путем повышения в печени уровня восстановленого глютатиона и активности глютатионредуктазы. Максимальное положительное влияние на состояние глютатионовой системы на фоне экспериментального перитонита наблюдалось при совместном применении даларгина и гипербарооксии.
Всем обследованным больным было проведено оперативное лечение: ликвидацию очага воспаления, санацию и дренирование брюшной полости. Через 12-36 часов после санации брюшной полости больным с гнойно-септическими осложнениями проводили лечение сеансами ГБО в стандартных терапевтических режимах и даларгином на фоне традиционной базисной терапии.
Пациенты были разделены на основную и контрольную группы. В основной группе была проведена программа обследований и анализ дифференцированной интенсивной терапии у больных разных возрастных групп с оценкой системы антиоксидантной защиты и функций почек, а также определения активности ферментов антирадикальной защиты, сравнивая изменения в оксидантноантиоксидантной системе и почечном гомеостазе, что было необходимо для правильного выбора режимов и частоты сеансов ГБО. Установлено, что у пациентов после 60 лет наблюдается снижение активности антиоксидантных ферментов.
Экспериментально определено и клинически подтверждено, что при абдоминальных гнойно-септических осложнениях в раннем послеоперационном периоде наблюдаются нарушения состояния оксидантно-антиоксидантной системы (снижение активности антиоксидантных ферментов плазмы и эритроцитов – каталазы, глутатионпероксидазы, церулоплазмина, рост уровня перекисного окисления липидов и степени окислительной модификации белков), а также функционального состояния почек.
Разработаны факторы риска возникновения токсического действия гипербарического кислорода: низкая активность антиоксидантных ферментов эритроцитов и плазмы крови, повышение уровня перекисного окисления липидов и степени окислительной модификации белков, возраст больного после 60 лет.
Установлено, что применение синтетического опиоидного пептида даларгина на фоне лечения абдоминальных гнойно-септических осложнений сеансами гипербарооксии имеет четкое антиоксидантное действие и предупреждает развитие окислительного стресса.
Впервые научно обоснована и разработана методика антиоксидантной терапии даларгином в условиях применения гипербарооксии в комплексном лечении абдоминальных гнойно-септических осложнений.
Ключевые слова: абдоминальные гнойно-септические осложнения, гипербарооксия, оксидантно-антиоксидантная система, даларгин.
| 
