Библиотечный каталог авторефератов Украины

Основні положення дисертації викладені в наступних публікаціях:

1. Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ – ХХ ст.: Монографія. – Тернопіль: Астон, 2000. – 339 с. (21,9 обл. вид. арк.).
2. Кияновська Л. Мирослав Скорик: творчий портрет композитора в дзеркалі епохи: Монографія. – Львів: Сполом, 1998. -  216 с.
3. Кияновська Л. Творчість отця Йосипа Кишакевича: Монографія. – Львів: Поклик сумління, 1997. – 96 с.
4. Кияновська Л. Українська музична культура: Навчальний посібник. – 2-ге вид., доп. – Тернопіль: Астон, 2000. – 184 с.
5. Кияновська Л. До питання про сприйняття програмного твору // Українське музикознавство. Республіканський міжвідомчий науково-методичний збірник. Вип. 22. – К.:Музична Україна, 1987. - С. 15 – 23.
6. Кияновська Л. Пісні схвильованого серця (музичні сторінки листів, щоденника, спогадів Ольги Кобилянської) // Жовтень, № 4, 1988. – С. 97 – 98.
7. Кияновська Л. Музичні жанри в прозі Ольги Кобилянської. // Українське літературознавство. Республіканський міжвідомчий науковий збірник. Вип. 51. - Львів: Вид-во при держуніверситеті, 1988. – С. 97 – 102.
8. Кияновська Л. Духовна культура не знає провінцій // Музика, № 1, 1990. – С. 2 – 5.
9. Кияновська Л. Пошуки і втрати // Музика, № 1, 1991. – С. 18 – 19.
10. Кияновська Л. З-за піднятої завіси (музика української діаспори) // Музика, № 4, 1991. – С. 2-5.
11. Кияновська Л. Перша ластівка, яка зробила весну. // Музика, № 2, 1992. -  С.8- 10
12. Кияновська Л. Симфонічні поеми Станіслава Людкевича в контексті пізньоромантичної західноєвропейської культури. // Наукові записки НТШ, Т.ССХХУІ, Праці Музикознавчої комісії. – Львів, 1993. – С. 110 – 118.
13. Кияновська Л. Мрії про майбутнє // Музика, № 2, 1993. – С. 6 – 8.
14. Кияновська Л. Оновлення принципів програмності в музиці ХХ ст. // Українська музика. Традиції і сучасність. – Львів: Вищий музичний інститут ім. Лисенка, 1993. – С. 37 – 57.
15. Кияновська Л. Наша пісня в світі // Євшан-зілля. Вісник культури. Ч. 7. – Львів, 1993. – С. 12 – 13.
16. Кияновська Л. Фортепіано звучало мов оркестр // Євшан-зілля. Вісник культури. Ч. 7. – Львів, 1993. – С. 13 – 14.
17. Кияновська Л. Не згасай, зоре Маркіяна. // Ямгорів. Літературно-краєзнавчий і мистецький альманах. Ч. 7 – 8. – Городенка, 1994 – 1995. – С. 165 – 168.
18. Кияновська Л. Мандрівні есе // Музика, № 3, 1995. – С. 6 – 10.
19. Кияновська Л. Зупинись, мить… // Музика, № 6, 1995. – С. 12 – 14.
20. Кияновська Л. Львівські прем’єри (про кантату-симфонію В.Камінського “Україна. Хресна дорога”) // Музика, № 6, 1993. – С. 4 – 5. (Під псевдонімом Марія Колесник).
21. Кияновська Л. Монологи про мистецтво і життя (бесіда з М.Колессою) //Музика, № 1, 1994. – С. 8 – 10.
22. Кияновська Л. Михайло Вербицький // Календар пам’ятних дат. – Львів, 1995. – С. 28.
23. Кияновська Л. Пробудження “сплячої красуні” // Музика, № 3, 1996 – С. 5. (Під псевдонімом Любов Колесник).
24. Кияновська Л. Наш гість - маестро Соневицький // Музика, № 3, 1996. – С. 4.
25. Кияновська Л. Сучасний львівський неоромантизм… (афористичні міркування про дух сучасної галицької музики) // Арт-Лайн, № 4 – 5, 1997. – 12 - 14.
26. Кияновська Л. Релігійна творчість Михайла Вербицького // “Musica Galicijana“, Т. 1 – Жешув (Польща), 1997 – С. 103 – 111.
27. Кияновська Л. Дух мистецького карнавалу (про історію львівських фестивалів музичного мистецтва “Віртуози”) // Театральна бесіда, № 2, 1997. – С. 18 – 21.
28. Кияновська Л.О. Стиль Василя Барвінського в контексті естетичних тенденцій західноукраїнської культури першої третини ХХ ст. //Культурологические проблемы музыкальной украинистики. Вып. 2, Ч. 1. – Одесса: Астропринт, 1997. – С.17 – 27.
29. Кияновська Л.О. Музичні барви львівської осені // Арт-Лайн, № 1, 1997. – С.14.
30. Кияновська Л. Примусити лити сльози…(про виконавську манеру камерного оркестру ЛДВМІ ім. Лисенка) // Арт-Лайн, № 3, 1997. – С. 20 – 22.
31. Кияновська Л. П’ятий кут чи друга висота // Музика, № 2, 1997. – С.12 –14.
32. Кияновська Л. Історія музики: філософія чи арифметика? // Музика, № 5, 1997. – С. 7.
33. Кияновська Л. Творчість Василя Барвінського і художні стилі ХХ ст. // Василь Барвінський і українська музична культура. – Тернопіль, 1998. – С.15 – 18
34. Кияновська Л. Вплив австро-німецької культури на формування стилю Станіслава Людкевича // Українсько-німецькі зв’язки минулого і сьогодення. – Київ, 1998. – С. 67 – 77.
35. Кияновська Л. Галицькі священики-композитори ХІХ століття та їхня роль в українській і світовій культурі // Київська церква, № 2 – 3, 1999. – С. 40 – 43.
36. Кияновська Л. Стиль сецесії в українській музиці першої третини ХХ сторіччя // “Musica Galicijana“,Т. 3. – Жешув (Польща), 1999. – С. 225 – 237.
37. Кияновська Л. Польсько-українські зв’язки в галицькій музичній культурі // “Musica Galicijana“,Т. 2. – Івано-Франківськ, 1999. – С. 62 – 69.
38. Кияновська Л. Пам’яті митрополита Андрея Шептицького (про ораторію В.Камінського “Іду. Накликую. Взиваю”) // Київська церква, № 6, 1999. – С. 133 – 134.
39. Кияновська Л. Музичні силуети сецесійного Львова //Арт-Лайн, № 4, 1998. – С. 14.
40. Кияновська Л. Музичні сторінки діяльності українського товариства “Січ” у Відні // Українсько-австрійські культурні взаємини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – Київ-Чернівці, 1999. – С. 182 – 194.
41. Кияновська Л. Творчість Йосипа Кишакевича і галицька музична культура першої половини ХХ ст. // Повернення культурного надбання України: проблеми, завдання, перспективи. Вип. 13. – К.:ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України, 1999. – С. 29 – 34.
42. Кияновська Л. Деякі аспекти стильового аналізу регіональних музичних культур (на прикладі Галичини) // Syntagmation. – Львів: Сполом, 2000. – С. 95 – 108.
43. Кияновська Л. Шопен і Барвінський // Фридерик Шопен. Науковий вісник Національної музичної академії ім. П.І.Чайковського. Вип. 9. – Львів: Сполом, 2000. – С. 107 – 116.
44. Кияновська Л.  О. Михайло Вербицький як український романтик // Український альманах 2000. – Варшава: Об’єднання українців у Польщі, 2000. – С. 286 – 291.
45. Кияновська Л. Діяльність німецьких, австрійських та чеських музикантів в Галичині у ХІХ ст. // “Musica Galicijana“,Т. 5. – Жешув (Польща), 2000. – С. 119 – 128.
46. Кияновська Л. Галицька співогра та її жанрові ознаки // Чотири століття опери. Оперні школи ХІХ-ХХ ст. Науковий вісник Національної музичної академії ім. П.І.Чайковського. Вип. 13. – Київ, 2000. – С. 92 – 100.
47. Kyyanovska L. Das Schaffen von Mychajlo Werbytskyj und seine Beziehungen zur цsterreichischen Kultur // Mitteilungen der Цsterreichischen Gesellschaft fьr Musikwissenschaft Nr. 29, Dezember 1995. – S. 43 – 53.
48. Kijanowska-Kamiсska L. Zwi№zkі polsko-ukraiсskie w dziaіalnoњci kompozytorуw szkoіy przemyskiej XIX wieku // Muzyka polska w okresie zaborуw. – Warszawa, Instytut sztuki Polskiej Akademii Nauk, 1997. – S. 169 – 176.
49. Kijanowska-Kamiсska L. Ukraiсska szkoіa wokalna we Lwowie w pierwszej poіowie XX wieku // Problemy pedagogiki wokalnej. Zeszyt naukowy Nr 70. – Wrocіaw: Akademia muzyczna im. Karola Lipiсskiego,  1997. – S. 119 – 128.
50. Kyyanovska L. Rezeption von Mozart in der Ukraine // Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa. Mitteilungen der internationalen Arbeitgemeinschaft an der Technischen Universitдt Chemnitz. – Heft1. – Chemnitz: Gudrun Schrцder Verlag, 1997. – S. 57 – 68.
51. Kijanowska L. Rozwуj pieњni solowej w muzyce polskiej i ukraiсskiej w 90-ch latach XIX – 30-ch latach XX st. – szkice analizy porуwnawczej // Wokalistyka i pedagogika wokalna. Zeszyt naukowy Nr 74. – Wrocіaw: Akademia muzyczna im. Karola Lipiсskiego,  1999. – S. 103 – 111.
52. Kyyanovska L. Soziale Faktore der Oper in Lemberg // Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa – Mitteilungen der internationalen Arbeitsgemeinschaft an der Technischen Universitдt Chemnitz. – Heft 4. – Chemnitz, 1999. – S. 15 – 26.
53. Kyyanovska L., Melnyk L. Anatol Wachnianyn. Komponist, Sдnger, Wissenschaftler, Botschafter, Kulturtrдger, Schriftstiller, Сhordirigent, Journalist – das Phдnomen einer vielseitigen Persцnlichkeit // Musikgeschichte in Mittel- und Osteuropa. Mitteilungen der internationalen Arbeitgemeinschaft an der Technischen Universitдt Chemnitz. Heft 5. – Chemnitz: Gudrun Schrцder Verlag, 1999. – S. 34 – 49.
54. Kyyanovska L. Barvins’kyj // MGG (Musik in der Geschichte und Gegenwart). Zweite, neubearbeitete Ausgabe herausgegeben von Ludwig Finscher. Personenteil. Band 2. – Baerenreiter – Verlag Kassel u.a. / J. B. Metzler-Verlag Stuttgart u.a.,  1999. – S. 420 – 421.
55. Kijanowska L. Metoda nauczania њpiewu Aleksandra Myszugi // Wokalistyka i pedagogika wokalna. Zeszyt naukowy Nr 77. – Wrocіaw: Akademia muzyczna im. Karola Lipiсskiego, 2000. – S. 87 – 101.

       Кияновська Л.О. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ – ХХ ст. Рукопис.

       Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.01 – теорія та історія культури. – Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського. – Київ, 2000.

       Дисертацію присвячено стильовій еволюції галицької музичної культури ХІХ – ХХ сторіччя. Визначається ряд етапів еволюції, зумовлених історико-соціальними параметрами. Розглядаються українська, польська, австрійська композиторські школи в їх становленні і розвитку, в міжнаціональних зв’язках і контактах.

       Виявляється роль галицької регіональної школи у кожній національній культурі загалом, простежується своєрідність втілення романтизму, напрямків першої третини ХХ ст. – сецесії, символізму, експресіонізму та інших. Аналізуються як індивідуальні композиторські стилі найяскравіших представників галицької культури, так і розмаїті аматорські та професійні форми музичного життя, діяльність музично-просвітницьких осередків та навчальних закладів.

       Значна увага приділяється сучасному етапові розвитку музичної культури в Західній Україні, вводиться стильова атрибуція останніх творчих здобутків львівських композиторів.

       Ключові слова: національна культура, Галичина, музика, стиль, романтизм, сецесія, еволюція, міжнаціональні зв’язки.

Кияновская Л.А. Стилевая эволюция галицкой музыкальной культуры ХІХ – ХХ ст. Рукопись.

       Диссертация на соискание научной степени доктора искусствоведения по специальности 17.00.01. – теория и история культуры. – Национальная музыкальная академия Украины им. П.И.Чайковского. – Киев, 2000.

       Диссертация посвящена стилевой эволюции галицкой музыкальной культуры ХІХ – ХХ столетия. В ней определяются важнейшие этапы становления и развития композиторского творчества в регионе, а также различные аспекты музыкальной жизни и их обусловленность историко-социальными особенностями, которые возникли в связи с пребыванием края в разных социальных системах и государствах – Австро-Венгерской империи Габсбургов, Польше, Советском Союзе, независимой Украине. В тесной взаимосвязи с художественно-стилевыми процессами в литературе, поэзии, театральном искусстве, живописи, архитектуре рассматриваются украинская, польская, частично также австрийская композиторские школы в их становлении и развитии. Особое внимание уделяется интернациональным связям и контактам между различными школами, так как именно в постоянном взаимодействии с соседними народами, их художественными достижениями и традициями, рельефнее очерчиваются неповторимые своеобразные черты каждой отдельной национальной культуры. Кроме наиболее многочисленных народов, проживающих на территории Галиции на протяжении двух столетий – автохтонного населения украинцев, а также поляков, австрийцев, немаловажную роль в духовной жизни края сыграли чешские, еврейские, румынские, армянские, венгерские музыканты, активно выступающие в концертах и на театральной сцене, работающие учителями музыки у частных лиц и в государственных учебных заведениях.

       Данные этапы классифицируються на основе преобладания того или иного стилевого ориентира в музыкальном творчестве. Таким образом, начальный этап становления романтизма в разных национальных школах располагается на довольно значительном временном отрезке – от первых десятилетий до 60-х – 70-х годов ХІХ ст. Он характеризуется неравномерностью интенсивности развития австрийской, польской и украинской школ, что обусловлено конкретными историческими обстоятельствами. Господствующая тогда австрийская культурная среда способствовала утверждению в Галиции распространенных в Европе форм художественного бытия – театральных, концертных, а также любительского домашнего музицирования. Ее репрезентантами выступили младший сын В.А.Моцарта Франц Ксавер Моцарт, Йозеф Башны, Йоганнес Рукгабер. В польской культуре период становления романтизма отмечен расцветом творчества и концертной деятельности Кароля Липинского в первых десятилетиях ХІХ века, в украинской школе он проявился намного позже, в 50-х – 60-х годах и связан с основанием “перемышльской школы” и творчеством ее представителей – Михаила Вербицкого и Ивана Лавривского,.

Второй этап концентрируется в последней трети прошлого столетия и примечателен стремлением к перерождению любительских форм музицирования в профессиональные, расширением сферы музыкально-просветительской деятельности, освоением новых форм и жанров. Наряду с дальнейшим развитием церковной музыки большее распространение получают светские жанры. Намного активнее развивается украинская музыкальная культура, в украинской среде основываются многочисленные хоровые общества и организации. Рассматривается творчество известных композиторов Кароля Микули, Анатолия Вахнянина, Виктора Матюка, Остапа Ныжанкивского, Дениса Сичинского, Иосифа Кишакевича.

Одним из самых значительных в истории галицкой музыкальной культуры периодов по праву считается первая треть ХХ столетия, когда окончательно кристаллизируется профессиональная композиторская школа. Ведущие музыканты из польской и украинской среды – Мечислав и Адам Солтысы, Василь Барвинский, Станислав Людкевич, Нестор Ныжанкивский, Юзеф Коффлер, Микола Колесса – получили образование в ведущих европейских культурных центрах: Вене, Берлине, Праге, Париже. Для их творчества характерна трансформация важнейших стилистических направлений, господствующих в западноевропейском искусстве, которые переосмысливаются в контексте национальных традиций, нередко на основе фольклорного тематизма.

В последней главе рассматривается творчество галицких и более конкретно – львовских композиторов в годы советской власти (1939 – 1991) и в последнее десятилетие, после достижения Украиной независимости. Значительное внимание уделяется современному этапу развития музыкальной культуры в Западной Украине, вводится стилевая атрибуция новейших творческих достижений львовских композиторов. В качестве конкретного примера индивидуального стиля в контексте современной эпохи избрано творчество Мирослава Скорика.

Выявляется роль галицкой региональной школы в каждой из национальных культур (украинской, польской и австрийской), прослеживается своеобразие воплощения стиля романтизма, художественных направлений первой трети ХХ века – сецессиона (модерна), символизма, экспрессионизма, импрессионизма и других. Анализируются как индивидуальные композиторские стили самых ярких представителей галицкой культуры, так и разнообразные формы музыкальной жизни, деятельность любительских музыкально-просветительских объединений и профессиональных учебных и концертных заведений, театров и т.д.

       Ключевые слова: национальная культура, Галиция, музыка, стиль, романтизм, сецессион, эволюция, интернациональные связи.

       L. A. Kyyanovska. Style Evolution of Galician Musical Culture of 19th – 20th Century. – Manuscript.

       Dissertation is devoted to style evolution of Galician musical culture of 19th – 20th century. The study describes a number of periods of evolution caused by historic social circumstances. Ukrainian, Polish, Austrian composers schools are investigated in their development and international contacts.

       The role of the regional schools in national culture in general is defined and peculiarities of romanticism, the trends of the beginning of the 20th century – secession, symbolism, expressionism and others are studied. Individual composer styles of outstanding representatives of Galician culture are analized as well as varions amateur and professsional forms of musical life, activity of musical enlightening centres and educational establishments.

       Great attention is paid to the modern period of musical culture development in Western Ukraine and style attribution of the latest creative achievements of Lviv composers is introduced.

       Keywords: national culture, Galicia, music, style, romanticism, evolution, secession, international contacts.