Библиотечный каталог авторефератов Украины

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної науково-практичної проблеми щодо висвітлення історії формування видатного майстра сцени В. М. Чистякової, її творчої діяльності та відновлення вистав за її участю. Проведене дослідження дало змогу сформулювати такі висновки:

1. На початку XX ст. актор відчув себе самостійним ідейно-художнім центром вистави, а не тільки слухняним інструментом втілення режисерських концепцій. Уособленням цієї закономірності і стала В. М. Чистякова, кращі роботи якої сприймалися як досягнення не лише українського, але й світового театру.
2. Система Леся Курбаса мала значний вплив на формування майстерності актриси, була для неї школою. Як різноманітні риси мистецької спадщини Леся Курбаса, так й естетичні принципи Мар’яна Крушельницького, які відмінні між собою, віддзеркалені в художніх здобутках актриси, у відомих ролях, що суттєво розширили стильові рамки акторського мистецтва, стали складовою частиною театральної культури України ХХ ст.
3. Мистецтву В. М. Чистякової притаманні прагнення до експерименту, пошуки нових засобів акторської виразності. Оскільки театральна система Леся Курбаса вимагала нового, "синтетичного актора", тому В. М. Чистякова засвоїла виразні засоби таких видовищних мистецтв, як балет, естрада, цирк, кінематограф, що вплинули на створення драматичних вистав нового ґатунку.
4. У творчості актриси переплелися елементи інтелектуального, лірико-поетичного і романтичного театру. Вона завжди тяжіла до ідейно-насиченого репертуару, до філософського трактування проблеми, до виділення таких антиномій, як людина і суспільство, людина і час. В. М. Чистякова намагалася акцентувати в персонажі духовну константу, яка не залежить від мінливих обставин (людина в її моральному аспекті). Її творчості притаманне тонке розуміння стилю.
5. Майстерність В. М. Чистякової проявилася в розробці “другого плану” ролі, у вмінні відобразити своєрідність мислення персонажу, внутрішнє життя особистості.
6. В. М. Чистякова була визнаним майстром деталі-метафори, котру розглядала як дієве застосування. Мімодраматичні етюди, як і метафори, — найважливіші засоби в арсеналі акторського мистецтва В. М. Чистякової. Володіючи різноманітними засобами виразності, вона переконливо розкривала багатогранність характеру своїх героїнь.
7. В. М. Чистякова використовувала різноманітні мовні засоби характеристики персонажів. Почуття мови, володіння інтонацією, тембром і силою голосу, знання законів виразності жесту та міміки дозволяли актрисі знаходити в кожній ролі властиву їй характерність, поєднувати типове з індивідуальним.
8. Разом з відомими актрисами національної сцени Р. Нещадименко, П. Самойленко, Л. Гаккебуш, Н. Ужвій, В. М. Чистякова продовжила славетну традицію М. Заньковецької, але її гра, яка визначила лірико-драматичну лінію в українському акторському мистецтві, відрізнялася більшою метафоричністю та вагомістю інтелектуальної складової.
9. Правомірне порівняння творчості В. М. Чистякової і з такими видатними актрисами, як А. Коонен, М. Бабанова, З. Райх, які також тяжіли до синтезу виразних засобів як основи побудови сценічного образу.
10. Очевидно, що В. М. Чистякова створила школу акторської майстерності на основі власного досвіду сценічної діяльності. Як педагог, вона прагнула передати учням свій акторський інструментарій, техніку сценічного перевтілення. В її педагогічній практиці не було архаїки, відпрацьованих засобів. Усе народжувалося в навчальному класі й на репетиції.

Практична цінність дисертації полягає в її науковому і методологічному значенні, у можливості використовувати творчі відкриття В. М. Чистякової як у практичній діяльності актора, так і вихованні актора сучасного українського театру.

Перспективним для подальших розробок є використання матеріалів і висновків дослідження в різних галузях театральної науки, при переосмисленні важливих аспектів становлення та розвитку українського акторського мистецтва.

Основні положення дисертаційного дослідження викладені в таких публікаціях автора

1. Гордєєв С. І. Валентина Чистякова — легенда української сцени. – Х.: ХДАК, 2003. – 100 с.
2. Гордєєв С. І. Валентина Чистякова: Легенда та біографія (до 100-річчя з дня народження) // Культура України: Зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури; За ред. В. М.  Шейка, О.Г. Стахевича. — Х., 1999. — Вип. 5. Мистецтвознаство. — С.31–44.
3. Гордєєв С. І. Валентина Чистякова як актриса школи Курбаса (образ Оксани у виставі "Гайдамаки") // Культура України.: Зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури. Відп. ред. О. Г. Стахевич — Х., 2000. — Вип. 7. Мистецтвознавство. — С. 59–69.
4. Гордєєв С. І. Роль В. Чистякової в становленні українського акторського мистецтва // Культура України. : Зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури; Відп. ред. О. Г. Стахевич — Х., 2002. — Вип. 9. Мистецтвознавство. — С. 86–95.
5. Гордєєв С. І. Метафоры Валентины Чистяковой // Укр. театр. — 1980. — N 3. — С. 26–29.  
6. Гордєєв С. І. Валентина Чистякова // Театр. — 1982. — N 1. — С. 24–35.
7. Гордєєв С. І. Педагогічнi традицiї Леся Курбаса в творчостi народної артистки України Валентини Чистякової // Культура України: Зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури; За ред. М. В. Дяченка, В. М. Шейка. — Х., 1996. — Вип. 3. — С.92–99.
8. Гордєєв С. І. До проблеми збереження особистої бібліотеки Леся Курбаса // Мистецькі обрії 99: Альманах: Наук.–теоретич. праці та публіцистика / Акад. мистецтв України. – К.: КНВМП “Символ–Т”, 2000. – С. 301 – 306.
9. Гордєєв С. І. Мімодраматичні етюди в акторському мистецтві В. М.  Чистякової // Актуальні проблеми музичного і театрального мистецтва: мистецтвознавство, педагогіка та виконавство: Матеріали міжвуз. наук.–метод. конф. 25–26 грудня 2000 р. / Харк. держ. ін-т мистецтв. — Х.: ТОВ "Стиль", 2000. — Вип.2 — С. 93–98. ( У співавт. зі Зборовцем І. В. Особисто автору належить 0,3 друк. арк. ).
10. Гордєєв С. І. Питання акторської майстерності в педагогічній діяльності В. М. Чистякової //Актуальні проблеми музичного і театрального мистецтва; мистецтвознавство, педагогіка та виконавство: Матеріали міжвуз. наук.–метод. конф. 19–20 грудня 2001 р. / Харк. держ. ін-т мистецтв. — Х.: "Стиль", 2001. — Вип.3 —    С. 152–157. ( У співавт. зі Зборовцем І. В. Особисто автору належить 0,3 друк. арк. ).
11. Гордєєв С. І. Валентина Чистякова — актриса школи Курбаса // Просценіум. —    Л. — 2002. — №1. — С.13–18.

АНОТАЦІЇ

Гордєєв С. І. Акторське мистецтво В.  М. Чистякової як явище української театральної культури ХХ сторіччя. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.01 — теорія та історія культури. — Харківська державна академія культури. — Харків, 2005.

Дисертація є першою спробою всебічно проаналізувати життєвий і творчий шлях видатної української актриси В. М. Чистякової, розглянути сценічну та педагогічну діяльність як своєрідне й самодостатнє явище української театральної культури ХХ ст. Уперше досліджено зв’язок різних етапів творчої роботи актриси в театрі, висвітлено ранній період навчання і перші сценічні виступи, виявлено головні фактори, які вплинули на формування її таланту.

У процесі комплексного дослідження з’ясовані важливі риси акторської школи В. М. Чистякової: застосування сценічної метафори, віртуозне володіння художньою деталлю, майстерність психологічного аналізу в “зонах мовчання”. Доведено, що стилістичні відмінності та особливості сценічної гри актриси на різних етапах її творчого шляху зумовлені досвідом, художньою спрямованістю театрів, їх репертуаром, художнім рівнем постановок, режисурою й акторським мистецтвом.

Проведений науковий аналіз творчої лабораторії В. М. Чистякової, на основі архівних матеріалів, дозволив узагальнити й оцінити творчий метод, вирішити проблему спадковості її унікального таланту.

Ключові слова: творча діяльність В. М. Чистякової, Молодий театр, Кийдрамте, театр “Березіль”, школа Курбаса, Харківський український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, сценічна метафора, мімодраматичні етюди, акторське мистецтво, стилістика, образ, вистава.

Гордеев С. И. Актерское искусство В. Н. Чистяковой как явление украинской театральной культуры ХХ столетия. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.01 — теория и история культуры. — Харьковская государственная академия культуры. — Харьков, 2005.

В диссертации впервые рассмотрено актерское искусство В. Н. Чистяковой (1918–1958) как своеобразное и самодостаточное художественное явление в украинской театральной культуре ХХ столетия.

Особое внимание уделено малоисследованному раннему периоду сценической деятельности В. Н. Чистяковой в Молодом театре, Кийдрамте и театре "Березиль", этапу творческого сотрудничества с Лесем Курбасом. Формирование таланта актрисы рассмотрено как процесс сложный, внутренне противоречивый, сочетающий универсальность с тяготением к лирико-драматическим ролям и психологическому театру.

Вклад В. Н. Чистяковой в украинскую театральную культуру выявлен на основе анализа ее высших достижений: сценических образов Оксаны ("Гайдамаки" Т. Шевченко), Катерины ("Гроза" А. Островского), Евгении Гранде (инсценировка романа О. де Бальзака), Марии Лучицкой ("Талан" М. Старицкого), леди Милфорд ("Коварство и любовь" Ф. Шиллера), Мирандолины ("Хозяйка гостиницы" К. Гольдони), фру Альвинг ("Привидения" Г. Ибсена), Джеммы ("Овод" Э. Войнич). Творческие достижения актрисы исследованы в русле репертуара и художественной направленности Харьковского украинского драматического театра им. Т. Г. Шевченко.

Обосновано значение многостороннего таланта В. Н. Чистяковой в области реформирования выразительных средств актерского искусства, в использовании художественной детали, сценической метафоры, символики, "зон молчания", мимодраматических этюдов, правомерности поисков актера как режиссера своей роли.

Впервые собран и обобщен материал о педагогической деятельности В. Н. Чистяковой, воспитавшей несколько поколений талантливых учеников на основе своего богатейшего сценического опыта и традиций украинского режиссера Леся Курбаса.

Доказано, что самобытный исполнительский стиль В. Н. Чистяковой неразрывно связан с ведущими тенденциями развития украинской театральной культуры ХХ ст. Масштаб личности актрисы проявился в своеобразии трактовок, принципах интерпретации ролей, которые вошли в историю украинского национального театра.

Диссертация дает наиболее полное представление об эволюции творческого пути В. М. Чистяковой от курбасовской модели "универсального актера" до амплуа лирико-драматической актрисы, способной воплотить на сцене сложные образы героинь романтического направления, передать их глубокие душевные переживания. В. М. Чистякова всегда тяготела к психологической школе, к реалистическому искусству и своим творчеством утверждала высокие жизненные идеалы.

Ключевые слова: творческая деятельность В. Н. Чистяковой, Молодой театр, Кийдрамте, театр “Березиль”, школа Курбаса, Харьковский украинский драматический театр им. Т. Г.  Шевченко, сценическая метафора, мимодраматические этюды, актерское искусство, стилистика, образ, спектакль.

Gordeyev S.I. Actress V.N. Chistyakova’s stage acting craftsmanship as phenomenon of the 20th century Ukrainian theatrical culture. — Manuscript.

A thesis for a Candidate in art sciences degree, speciality 17.00.01 — culture theory and history of culture. — Kharkiv State Academy of Culture. — Kharkiv, 2005.

The thesis for the first time treats V.N. Chistyakova’s acting skills as a peculiar integral phenomenon in the sphere of the 20th century Ukrainian theatrical culture.

The forty year stage life of the actress passed under the conditions of the Soviet state totalitarian system. The actress’ activities within this span of time in this work have been studied and precisely classified after their artistically different phases. The complex research on those results in the structural analysis. The gradual stylistic changes in the actress’ acting have been defined to be caused not only by passage of time but also by the experience gained, repertory strategy of the theatres V.N. Chistyakova worked at, staging stylistics, director and acting skills.

Keywords: V.N. Chistyakova’s creative activities, the Youth Theatre, Kyidramte, the “Berezil” Theatre, Kurbas’s school, Kharkiv Shevchenko Theatre, stage metaphor, mimic studies, stage acting skills craftsmanship, stylistics, image, performance.