Библиотечный каталог авторефератов Украины

Рис.3 Розподіл сумарної інформаційної ентропії елементів типоморфної асоціації Східного

          Приазов'я (Zr, Nb, Mo, Ce, La, Y, Yb)

Умовні позначення: 1, 2  – площі із різним рівнем інформаційної ентропії: 1- ≥ 50%, 2- від 40 до 50%; 3 − головні розломи Приазов'я (див. на рис.1); 4 – межа вивченої території; 5 - міста Приазов'я; 6 - основні родовища рідкісних металів: 1 – Азовське, 2 – Мазуровське, 3 – Петрово-Гнутовське;

Аналіз карт показує, що відбувається значне підвищення рівнів поля інформаційної ентропії як для Західного, так і Східного Приазов'я. У першому випадку максимальний рівень ентропії складає 40%, на другому - 70%, що віддзеркалює більш інтенсивну диференціацію рудної речовини в Східному Приазов'ї. Для цього району характерна рідкіснометалева асоціація; він же є і більш перспективним на виявлення родовищ рідкісних металів. Виділені асоціації елементів підтверджені за вибірками середніми коефіцієнтами концентрації, які досягіють  3-5 кларків концентрації. Це дозволило зробити висновок про наявність у Приазовському блоці двох рудних районів, що мають різну металогенічну спеціалізацію: сідеро-халькофільну в Західному і літофільну - у Східному Приазов'ї.

Подальша локалізація аналізу перспективних площ виконується в межах виділених аномалій поля сумарної ентропії асоціації рідкісних елементів. У Східному Приазов'ї найбільш високі рівні ентропії відзначені у Володарському масиві. До екзоконтакту інтрузії сієніт-пегматитів, що являє собою заключну фазу становлення Володарського масиву, приурочене Азовське цирконій-рідкісноземельне родовище. Ще на деяких ділянках, у межах поширення порід другої і третьої фази Володарського масиву, свердловинами літохімічного картування встановлені підвищені концентрації цирконію і рідкісних земель. Для оцінки перспективності виявлених аномалій були побудовані карти сумарної інформаційної ентропії вмісту елементів типоморфного комплексу Східного Приазов'я в межах Володарського рудного вузла (рис. 4).

Рис.4 Розподіл сумарної інформаційної ентропії 5 рідкісних елементів ( Zr, Ce, La, Y, Yb ) у

         Володарському масиві

Умовні позначення: 1-6 -породи Володарського масиву: 1- кварцові сієніти; 2 – нерозподілені  лужнопольовошпатові і лужноземельні сієніти; 3 – граніти; 4 – лужні сієніти; 5 – сієніти; 6 – габроїди ; 7- нерозподілені породи рами; 8 - розломи, 9 – аномалії сумарної інформаційної ентропії; 10 - тектонічна межа масиву з породами рами; 11 – контур аналізу.

Максимальні рівні показника інформаційної ентропії приурочені до Азовської структури та її південного екзоконтакту. Оцінка перспективності цих аномалій виконана за рівнями показника сумарної інформаційної ентропії трьох рідкісноземельних елементів (Ce, Y, La) у межах Азовського рудного поля (рис. 5). Перспективні ділянки були виділені на півдні, заході та півночі Азовської структури. Результати прогнозної оцінки були підтверджені у пошуковому процесі глибокими свердловинами.

Умовні позначення:

1-4 - породи Азовської структури:

1 – сієніти лужнопольовошпатові та

лужноземельні нерозподілені; 2 – лужні сієніти; 3 – кварцові сієніт-пегматити; 4 – граніти; 5 – контур штока сієніт-пегматитів;

6 – вихід на поверхню рудного тіла Азовського родовища;

7 – розломи;

8 – 9 - ізолінії аномального поля

інформаційної ентропії: 8 - 50-60%,                                                                                    9 - понад 60%;

10 – контур ентропійного аналізу.

Рис.5 Аномалії показника інформаційної ентропії вмісту рідкісних земель (Ce, La, Y) у

          породах Азовської структури

Вся рудна зона Азовського родовища характеризується підвищеною неоднорідністю (такситові сієніти), а значення показника інформаційної ентропії сягають 60% і більше. При оконтурюванні рудних тіл у межах родовища аномальні рівні показника інформаційної ентропії використовувалися для узгодження рудних інтервалів у суміжних розвідницьких перетинаннях. Це підкреслює те, що наростаючий ступінь диференційованості рудної речовини на  певному етапі призводить до промислової концентрації рідкісних елементів. Отже, родовища рідкісних металів можуть виявлятися не тільки за рівнями концентрації, але і за ступенем диференціації речовини, яка і виділяється нами при картуванні як суттєва неоднорідність площі. Процеси диференціації в межах значних блоків літосфери призводять на локальних площах до формування родовищ корисних копалин. Площі з рівнями значень інформаційної ентропії понад 60% забезпечують 95-типроцентну можливість наявності промислового зруденіння. Звідси виходить, що така підвищена неоднорідність полів може розглядатися як один із головних критеріїв продуктивності на рідкісні елементи. Тільки на площах, де найбільш повно пройшли процеси диференціації і сепарації рудної речовини, формується рідкіснометалеве зруденіння в промислових масштабах. Послідовне зменшення розміру площини із максимальною неоднорідністю геолого-геохімічних полів на кожному етапі еволюції пропорційно зростанню концентрацій рідкісних елементів. За рахунок цього зв'язку підвищується можливість формування родовища і достовірність прогнозу ресурсів рідкісних металів.

Розділ 5. Оцінка ресурсів рідкіснометалевих об'єктів Приазов'я

Більша частина родовищ рідкісних металів у розвідницькій класифікації віднесена до групи складної і дуже складної багаторівневої будови з нерівномірним і вкрай нерівномірним розподілом рудних компонентів (А.Б. Каждан та ін., 1982). Тому основою розробленої оцінки ресурсів рідкіснометалевих об'єктів Приазов'я є принципи ієрархії багаторівневих геохімічних полів. Вони полягають у поступовому ускладненні зв'язків і розширенні типоморфної асоціації елементів під впливом накладених еволюційних процесів. У межах рудних полів багаторівневої будови звичайні, комплексні мультиплікативні й адитивні показники, що базуються на значимих кореляційних зв'язках елементів, не можуть використовуватися, оскільки, як встановлено нами при детальних дослідженнях асоціацій рудних полів, надрудної, підрудної і рудної зони рідкіснометалевих родовищ Приазов'я, вони зберігаються тільки в межах рудних тіл. На площі ж рудного поля коефіцієнти кореляції між елементами можуть змінювати не тільки значення, але і знак. Крім того, дані напівкількісного спектрального аналізу, які широко використовуваються у металогенічному аналізі, визначаються в порядковій шкалі і мають значну похибку. Для них доцільно використовувати дискретні показники. Тому для оцінки ресурсів рідкіснометалевих об'єктів був обраний новий показник інтенсивності масопереносу, обчислений по формулі інформаційної ентропії коефіцієнтів концентрації хімічних елементів у системі (Нк):

де n -  число аналізованих хімічних елементів;

Кi -  коефіцієнт концентрації i–го хімічного елемента в порівнянні з кларком літосфери.

Перевагою цього показника є універсальність оцінки інтенсивності процесів привносу-виносу, оскільки розглядається ступінь прогресивних змін всіх елементів геохімічної системи без урахування їх кореляційних зв'язків. Він дозволяє перейти від оцінки можливості формування зруденіння в геохімічній системі до кількісної оцінки продуктивності її кінцевих елементів - родовищ. При багатоелементному складі геохімічних аномалій значення цього показника різко зростають, характеризуючи найбільш перспективні ділянки рудного поля.

Продуктивність ендогенних родовищ прийнято оцінювати за їх первинними ореолами. Характерною рисою останніх є привнос однієї групи елементів (коефіцієнти концентрації>1) і винос іншої (коефіцієнти концентрації <1). Розрахунки показника Нк у свердловині виконані за середньоваговим (на довжину проб і глибину свердловини) значенням коефіцієнтів концентрації елементів у пробах. При цьому розрахунки проведені окремо для елементів групи привносу (Нк+) і виносу (Нк-); загальні значення Нк розраховані як їх сума. Інтенсивність і характер процесів привносу-виносу оцінювалася відношенням (Нк+/Нк-). Відомо, що чим більше родовище, тим менша частка запасів металу міститься в його первинному ореолі (Л.М.Овчинников та ін.,1983). Ця умова буде виконуватися в тому випадку, якщо основна частка в групі привносу належить елементам рудного комплексу. Для цього проведені розрахунки показників Нкр, Нк+р, Нк-р тільки для рудних елементів, обчислена їх частка (у процентах) у групах привносу та виносу  для рудних і безрудних інтервалів по розрізах. Потім будувалися ізолінії всіх показників Нк із наступною прив'язкою до геологічної основи у геоінформаційній системі. Оцінка значень Нк виконана з урахуванням числа хімічних елементів за напівкількісним спектральним аналізом. Всі розрахунки виконані на комп'ютері за допомогою стандартних пакетів і спеціально розроблених програм для перспективних на рідкіснометалеве зруденіння ділянок, виділених за показниками інформаційної ентропії. Необхідною умовою була наявність тут детальних пошуково-розвідувальних робіт, що забезпечили представницький кількісний матеріал по глибоких свердловинах для детального комп'ютерного опрацювання геохімічної інформації. Все це визначило вибір Азовської структури і Жовтневого масиву як об'єктів для оцінки прогнозних ресурсів.

На всій Азовській структурі переважають пошукові свердловини із опробуванням приповерхневої частини докембрійських відкладів. На площі Азовського цирконій-рідкісноземельного родовища вони завірялися глибокими (понад 300 м) розвідницькими свердловинами. Тут нами проведена оцінка можливості прогнозу зруденіння на глибині по приповерхневих свердловинах. Для цього була складена вибірка по 33 глибоких свердловинах з пар середніх значень показника Нк, і Нкр у пробах дезінтегрованих і корінних порід в тій самій свердловині; порівнювалися елементний склад груп привносу-виносу, кореляційні зв'язки, контрастність та інтенсивність масопереносу. Нами встановлено, що проявленість зруденіння за всіма порівнюваними показниками знижується в 2-3 рази залежно від потужності і глибини залягання рудних тіл. Найбільш високий значимий коефіцієнт кореляції (+0,63) одержаний між показниками привносу рудних елементів (Нк+р). На цій підставі побудоване рівняння регресії, за допомогою якого за вмістом рудних елементів у корі вивітрювання оцінювалася інтенсивність зруденіння на глибині в межах всієї Азовської структури.

Встановлені суттєві розходження в значеннях показника Нк для різних ділянок. Найбільш високі значення (5000 ум.од.) відзначаються саме на південно-східній ділянці структури, де пошуково-оціночними роботами виділене промислове рудне тіло. Частка рудних елементів у групі привнесення складає 96%. Положення цієї ділянки відповідає максимально продуктивній частині головного рудного тіла родовища (рис. 6).

Рис.6 Аномальні поля показника привносу (Нк+) рудних елементів (Ce, La,Y,Yb, Zr)  у

          породах Азовської структури

Умовні позначення: 1-7  див. на рис.5; 8 –10 - аномальні рівні показника привносу рудних елементів: 8 – 100, 9 – 500, 10 – 1000; 11 - контур аналізу площі.

У корі вивітрювання порід Азовської структури діапазон зміни показника привносу для 28 елементів дуже широкий: від 200 до 1000 умовних одиниць і більше. Значення показника виносу змінюється в межах від 100 до 700. Характерним є те, що його інтенсивність також максимальна в межах Азовського родовища. По сполучених полях показників Нк+, Нк- добре простежується полярна зональність Азовської структури: зони інтенсивного виносу сідерофільної групи елементів межують із зонами привносу елементів типоморфної рідкіснометалевої асоціації (рис.7). Ореоли виносу утворюють також елементи халькофільної групи. Максимальні значення відношення показників привносу до виносу (Нк+/Нк-) характерні для рудної зони. У найбільш продуктивній частині рудного тіла воно складає 29,62; для безрудної - 0,02. Полярна зональність виражена також і в межах рудних тіл, що встановлено нами при дослідженні рядів зональності на Азовському родовищі.

Рис.7 Аномальні поля показників привносу (Нк+) і виносу (Нк-) по всіх елементах 

          у породах Азовської структури

Умовні позначення: 1-7   (див. на рис.5); 8 –9 - аномальні рівні  показника виносу рудних

елементів: 8 – 400, 9 – 500; 10 - 12 - аномальні поля показника  привносу: 10 – 200,

11 – 500, 12 – 4000; 13 –  контур площі аналізу.

Еталонна оцінка запасів із допомогою показника Нк проведена нами за даними  глибоких свердловин розвідки по розрізах Азовського родовища. Значення Нк вираховані для кожної проби рудних інтервалів і корельовані з їх продуктивністю. У цьому випадку ізолінією 400 ум.од. відбиваються межі рудного тіла (рис.8).

         Умовні позначення:

         1-номери свердловин

            2- ізолінії показника

          Нк+р

Рис.8 Оконтурювання рудного тіла на розрізі IX Азовського родовища

ізолініями показника привносу рудних елементів (Нк+р.)

Для оцінки перспективності геохімічних аномалій розрахований кореляційний зв'язок між сумарною продуктивністю виділених рудних інтервалів (у метровідсотках) у кожній свердловині розвідницьких розрізів Азовського родовища і середньоваговими значеннями показників Нк, Нк+, Нк-, Нкр, Нк+р, Нк-р у тій же свердловині. Вибірка містить 32 свердловини, що взяті до підрахунку запасів південно-східної ділянки Азовської структури. Найбільш тісним є  зв'язок між показником привносу рудних елементів і метровідсотками суми рідкісних земель (+0,88, при 5-типроцентному рівні значимості, критичне значення коефіцієнта кореляції = 0,31). Для цирконію цей зв'язок менш тісний, але також значимий (+0,65). За цими даними побудоване рівняння регресії між показником привносу рудних елементів і метровідсотками рідкісних земель для Азовського родовища, за яким із 25% похибкою оцінені запаси окремих ділянок родовища. Враховуючи на те, що оцінка одержана на пошуково-оціночній стадії для Азовського родовища, точність є цілком задовільною. Оцінка перспективності окремих ділянок Азовської структури проводилася за рівнями показника привносу рудних елементів, частки рудних елементів у загальному показнику масопереносу і співвідношенням показників привносу-виносу при еталонному зіставленні із промисловим рудним тілом. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів різних ділянок здійснювалася за рівнянням регресії з показником привносу рудних елементів. Встановлені таким чином перспективні ділянки рідкіснометалевого зруденіння потім були підтверджені свердловинами в центральній і північно-східній частині Азовської структури.

Аналогічні дослідження були виконані для Мазуровського родовища і рудопроявів Жовтневого масиву. Незважаючи на поповерхневе залягання жилоподібних рудних тіл, у полі показника масопереносу виділяються всі рудопрояви і родовища. На розрізах Мазуровського і Калініно-Шевченківського родовищ вони складають для 28 елементів близько 2000 ум. од., на рудопроявах цей рівень значно нижчий - 200-300 ум.од. Максимальні значення (середньовагового по свердловині) показника масопереносу досягаються за рахунок елементів виносу. Рудні тіла характеризуються максимальними рівнями показника привносу із середнім значенням Нк+/Нк- = 1,12. Частка рудних елементів у загальному масопереносі невелика і складає в середньому 32%. Максимальними є значення у рудних інтервалах. Середні значення показників масопереносу в Жовтневому масиві однозначно характеризують процеси вилуговування, що сприяють рудоутворенню: Нк=405; Нк+=82; Нк–=322; Нк+р,=45. Обмежений елементний склад типоморфного комплексу Мазуровського родовища і низькі коефіцієнти концентрації рудних елементів забезпечили низькі рівні показника привносу від 18 до 318 ум. од. На родовищі переважають ореоли виносу таких елементів, як нікель, хром, кобальт, ванадій, титан, фосфор, германій талій, які забезпечують і більш високі значення показника виносу, що варіюють у межах від 37 до 1038 ум. од. (рис.9).

Рис. 9 Аномалії показника привносу і виносу в породах Жовтневого масиву

Умовні позначення: 1-5-породи другої фази жовтневого комплексу нижнього протерозою:

1-нефелінвміщуючі метасоматити, маріуполіти; 2 - пуласкіти; 3- фойяїти і нефелінові сієніти; 4- біотитові сієніти (лейкократові метасоматити); 5-лужні і лужно-польовошпатові сієніти;6-габро, піроксеніти, серпентиніти і олівініти першої фаз жовтневого комплексу нижнього протерозою; 7 -граніти анадольського і сієніти хлібодарівського комплексу, кварцові сієніти, монцоніти нижнього протерозою; 8-ізолінії показника привносу; 9- головні розривні порушення; 10-12 - аномалії показника виносу різної інтенсивності (в умовних одиницях): 10- 400-500; 11- 500-900; 12- > 900; 13 - контур проаналізованої площі.

Оцінка запасів різних ділянок Жовтневого масиву також виконана за рівнянням регресії з показником привносу рудних елементів. Структура поля показників привносу-виносу за сукупністю вивчених елементів дозволяє скласти уявлення про геохімічну систему в цілому,  оцінити вірогідність формування промислового зруденіння та ресурси рідкісних металів. На Мазуровському родовищі нами встановлені значно нижчі рівні показників масопереносу у порівнянні із Азовським, що підтверджує мантійне, поліелементне джерело речовини для останнього родовища, а також велику його перспективність.

Універсальність розробленої методології визначається принципом багаторівневого концентрування низькокларкових елементів, що базується на фундаментальних законах геохімії. Низькі кларки концентрації рідкісних елементів (більш ніж на два порядки нижчі від породоутворюючих елементів), зумовлюють найбільш вірогідну модель формування їх родовищ як результат багатоетапного концентрування. Крім об'єктів Приазов'я, розглянутих у роботі, слушним об'єктом щодо застосування розробленої методології у перспективі може бути, наприклад, Сущано-Пержанська металогенічна зона Волинського блока УЩ. У межах Сущано-Пержанської рудної зони зосереджений цілий ряд родовищ і рудопроявів берилію, цирконію, рідкісних земель, танталу, ніобію, флюориту та ін. із різним ступенем вивченості. Найбільш вивченими є Пержанське родовище берилієвих руд, Ястребецьке родовище із комплексними рідкіснометалево-рідкісноземельними рудами і рудопрояв Центральний з ітрофлюоритовими рудами, на яких ведуться пошуково-оціночні роботи. Перспективи рідкіснометалевого зруденіння на тантал, ніобій, рідкісні землі, флюорит значно розширені пошуковими роботами в східній частині Сущано-Пержанської зони, де встановлені рудопрояви Східно-Ястребецький і Східний. У кожному з цих об'єктів також проявлена багатоетапність формування руд. Наведений приклад підтверджує універсальність та перспективність розроблених нами критеріїв оцінки рідкіснометалевого зруденіння.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне обгрунтування і практичне вирішення актуальної проблеми пошуків і оцінки рідкіснометалевих родовищ на основі системного і сінергетичного аналізу площ пошуків, що забезпечують максимальну ефективність і достовірність результатів на основі широкого застосування комп'ютерних технологій. Головні наукові і практичні результати роботи полягають у таких висновках:

1. Існуюча в Приазов'ї рідкіснометалева спеціалізація рудних вузлів і полів пов'язана з кількістю етапів та інтенсивністю проявлення тектоно-магматичних активізацій у його західній і східній частинах. Встановлені наступні геолого-геохімічні критерії виявлення та перспективної оцінки рідкіснометалевого зруденіння:

• формування спеціалізованих на рідкісні метали ділянок вібувається в рудних вузлах полістадійного генезису, еволюційний розвиток яких на кожному етапі йшов спочатку в напрямку підвищення кислотності, а потім - лужності  мінералоутворюючого середовища;
• підвищення вмісту рідкісних елементів та неоднорідністі їх розподілу до найбільш пізніх породних утворень рудних вузлів;
• утворення складних ієрархічних кореляційних зв'язків рідкісних елементів з іншими рудними елементами за рахунок накладення геохімічних процесів.

2. У ієрархії структур рудоутворюючої системи кожний елемент системи, приходячи “областю постачання” для наступного, більш локального, забезпечує зв'язок ресурсів родовищ із складністю і неоднорідністю будови рудоутворюючої системи, визначенних інтенсивністю процесів диференціації на площах пошуків. Цей зв'язок встановлений системним аналізом  закартованих геолого-геохімічних полів.
3. Запропонований новий ефективний підхід до прогнозу ендогенного зруденіння і кількісної оцінці ресурсів рідкіснометалевих родовищ в областях тектоно-магматичної активізації із використанням універсальної енергетичної характеристики рудоутворюючих процесів - термодинамічної ентропії і розроблених нових інформаційних показників. Перша, що є функцією енергетичного стану системи, може описувати ділянки земної кори з підвищеною ендогенною активністю. Показник відносної інформаційної ентропії, будучи мірою диференційованості рудної речовини у геологічній системі в порівнянні зі станом, прийнятим за початковий, відбиває ступінь її еволюційного розвитку, від якого залежить можливість появи промислового зруденіння. За допомогою інформаційної ентропії кількісно оцінена інтенсивність процесів диференціації, складність будови і ступінь прогресивних змін еволюційної системи, що йдуть із підвищенням ймовірності зростання коефіцієнтів концентрації рідкісних елементів. Площам з аномально високими рівнями значень інформаційної ентропії (понад 60%) відповідають аномально низькі значення термодинамічної энтропії та 95-процентна ймовірність виявлення промислового зруденіння. Таким чином, теоретично обгрунтований зв'язок рідкіснометалевих родовищ із зонами тектоно-магматичних активізацій, що емпірічно відома по геологічних дослідженнях.
4. Розроблений новий, формалізований засіб виділення металогенічних підрозділів методами комп'ютерного аналізу геолого-геохімічних показників. Системний аналіз аномальних полів інформаційної ентропії геолого-геохімічних показників дозволив одержати кількісну оцінку ступеню еволюційного розвитку рудогенної системи і виділити на кожній стадії пошуково-розвідувальних робіт найбільш перспективні на рідкіснометалеве зруденіння ділянки. На стадії загальних пошуків вони виділяються за різноманітністю будови геологічних полів, а надалі - за максимально неоднорідним розподілом вмісту елементів типоморфного комплексу. Такі кількісно оцінені площі різних масштабів, де найповніше пройшли процеси диференціації і сепарації рудної речовини, інтерпретуються як рудоконтролюючі структури різного рангу. Максимальна ймовірність локалізації зруденіння досягається на ділянках просторового збігу максимумів інформаційної ентропії на всіх етапах обробки даних різномасштабних робіт.
5. В основу оцінки ресурсів рідкіснометалевих об'єктів Приазов'я покладені принципи ієрархії багаторівневих геохімічних полів відповідно до  ієрархії елементів рудоутворюючої системи. Як показник перспективністі геохімічних аномалій нами був обгрунтований показник привнесення-винесення (Нк), формально зв'язаний з відносною інформаційною ентропією кларків концентрації рудних елементів. Він дозволяє оцінити інтенсивність процесів привносу-виносу, притаманних рудним полям при багатоелементному складі перспективних геохімічних аномалій, виділити і кількісно зіставити перспективність об'єктів та окремих ділянок. Встановлені значимі кореляційні зв'язки цього показника з запасами рідкісних металів на Азовському і Мазуровському родовищах. За різними рівнями показника Нк виділені найбільш перспективні ділянки Азовської структури і Жовтневого масиву з оцінкою їх ресурсів по рівнянню регресії.
6. Розроблений підхід до оцінки ресурсів перспективних об'єктів пошуків передбачає широке застосування методів комп'ютерної обробки даних. Для одержання достовірних результатів необхідно строго дотримуватися принципів послідовної генералізації спостережень і однорідності оброблюваної геологічної інформації. Це означає, що один етап обробки з одержанням кількісних характеристик досліджуваних об'єктів і карт їх розподілу включає випробування одного типу з приблизно однаковою щільністю спостережень. У противному випадку, досліджувана площа розбивається на декілька ділянок, у межах котрих ця умова буде виконуватися. Максимальна ймовірність локалізації зруденіння досягається на ділянках просторового збігу максимумів інформаційної ентропії на всіх етапах обробки даних різномасштабних робіт. Їх просторова прив'язка в геоінформаційних системах (MAPINFO) дозволила однозначно виділити перспективні ділянки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Волкова Т.П. Теория и практика поисков и оценки редкометальных месторождений. - Донецк: РВА ДонНТУ. - 2003. - 102 с.
2. Стрекозов С.Н.,  Васильченко В.В.,  Гурский Д.С., Пожарицкая Л.К.,   Волкова Т.П. Геологическое  строение и характер оруденения Азовского месторождения. // Мінеральні ресурси України, 1998, №3. с.6-9.
3. Волкова Т.П., Федотова Л.А., Стрекозов С.Н. К вопросу потенциальной рудоносности гранитоидов Восточного Приазовья // Научные труды НГА, 1998,  №3, т.2, с.56-60.
4. Волкова Т.П., Алехин В.И., Стрекозов С.Н. Применение теории информации для решения практических  геологоразведочных задач // Научные труды НГА.- 1999.- №6, т.4. - с.46-49.
5. Волкова Т.П., Волков А.В. Алгоритмы таксономии в решении задач прогноза редкометального оруденения // Известия Донецкого горного института, 1999, № 2, с.114-116.
6. Волкова Т.П. К проблеме количественного прогнозирования запасов редкометальных месторождений // Сборник научных трудов НГА. - 1999.-  №6, т.1, с.119-123.
7. Волкова Т.П. Особенности первичных ореолов Азовского цирконий-редкоземельного месторождения // Труды ДонГТУ, серия горно-геол., 2000, вып.11, с.129-132.
8. Волкова Т.П. Проблемы генезиса и рудоносности Октябрьского массива щелочных пород // Научные труды НГА, 2000, №4, с.9-10.
9. Волкова Т.П., Стрекозов С.М., Федотова Л.А. Спроба використання методів кластерного аналізу при геохімічному розчленуванні продуктивної рідкіснометалевої товщі // Вісник Київського національного університету, серія Геологія, вип.18, 2000, с.27-29.
10. Волкова Т.П. Рудоконцентрирующая структура Восточного Приазовья // Труды ДонГТУ, серия горно-геол., 2001, вып.23, с.85-88.
11. Волкова Т.П., Стрекозов С.Н. Минералого-геохимические критерии редкометальной специализации докембрийских комплексов Приазовья // Наукові праці ДонДТУ, серія гірничо-геол., 2001, вып.24, с.120-126.
12. Волкова Т.П., Гурский Д.С., Стрекозов С.Н., Васильченко В.В. Геохимическая зональность Азовского месторождения // Мінеральні ресурси України, 2001, №1, с.4-6.
13. Волкова Т.П. Эволюция редкометальных комплексов и прогноз оруденения // Рідкісні метали України - погляд у майбутнє.- Київ: Збірник наук.праць ІГН НАНУ, 2001, с.27-28.
14. Волкова Т.П. Информационный анализ при прогнозе эндогенного оруденения // Наукові праці ДонНТУ, серія гірничо-геол., 2001, вип.32, с. 31-37.
15. Волкова Т.П. Оценка ресурсов редкометальных месторождений в Приазовье по энергии рудообразования // М: Известия ВУЗов, серия Геология и разведка, 2001, №5, с. 104-109.
16. Волкова Т.П. Критерии продуктивности редкометальных месторождений и рудопроявлений Октябрьского массива // Наукові праці ДонНТУ, сер.гірничо-геол., 2001, вип.36, с.63-69.
17. Волкова Т.П., Стрекозов С.Н., Васильченко В.В., Багрий И.Д. Геохимические особенности Азовского редкометального месторождения // Геологічний журнал, 2001, №4, с.102-109.
18. Волкова Т.П. К вопросу достоверности прогнозирования ресурсов полезных ископаемых // Мінеральні ресурси України, 2001, №4, с.32-34.
19. Волкова Т.П., Смертин Д.А.Поисковые предпосылки месторождений циркона // Наукові праці ДонДТУ, сер. гірничо-геол., вип.45, с.112-117.
20. Волкова Т.П. Геоинформационная технология прогнозирования рудоносных структур разного ранга // Геоинформатика, 2002, №2,  с.71-78.
21. Волкова Т.П. Оценка перспективности эндогенного оруденения по данным геохимического картирования // Наукові праці ДонНТУ, с. гірничо-геол., 2002, вип.54, -С.143-149.
22. Волкова Т.П. Роль процессов дифферециации в формировании месторождений полезных ископаемых // Доповіді НАНУ, 2003, №4, с.107-110.
23. Волкова Т.П. Модель формирования и критерии локального прогноза редкометального оруденения // Метасоматизм, рудообразование, полезные ископаемые. - Киев: Логос, Труды ИГОС НАН и МЧС Украины, 2003, с.283-290.
24. Волкова Т.П. Федотова Л.А. Геохимическая зональность редкометальных рудных районов //  Наукові праці ДонНТУ. Сер. гірничо-геол. - 2003. - вип.63. - С.150-157.
25. Волкова Т.П. Оценка продуктивности геохимических аномалий // Геолого-мінералогічний вісник. - Кривий Ріг: вид-во техн.ун-ту, 2003, №1(9), с.51-57.
26. Волкова Т.П., Васильченко В.В., Стрекозов С.Н., Яновский В.М., Федотова Л.А. Опыт применения методов кластерного анализа при геохимическом расчленении продуктивной редкометальной толщи // Тезисы докл. конф. “Геохімія, мінералогія, палеогеодинамічні особливості формування рідкіснометальних гранітоїдів Українського щита”.- Київ,1995, с.21-22.
27. Стрекозов С.Н., Васильченко В.В., Волкова Т.П. Геологическое строение и характер оруденения Азовского редкоземельного месторождения // Тезисы докладов II Межд.конф.

      “Благородные и редкие металлы”, 23-26 сентября 1997 г. ч.I.–Донецк, 1997. – С.134.

28. Волкова Т.П. Закономерности локализации редкометальных месторождений Приазовья на основе информационного анализа // Тезисы докладов III Международной конф. “ Благородные и редкие металлы”, 19-22 сентября 2000 г. – Донецк, 2000. – С.80.
29. Волкова Т.П. Удосконалення прогнозу ресурсів родовищ корисних копалин на основі розрахунку енергії рудоутворення // Матеріали наук. конф."Геологічна наука та освіта в Україні на межі тисячоліть".Львів: ЛНУ, 2000, с.74-75.
30. Волкова Т.П. Энергия рудообразования при оценке перспективности редкометальных месторождений Приазовья // Тезисы докладов V Международной конф. “Новые идеи в науках о Земле”. – Москва, 2001. – Т. 2. – С. 197.
31. Волкова Т.П. В.И.Вернадский о роли ортитоносных и монацитоносных гранитоидов в геохимии // Доклады Междунар.науч. конф. “Творческое наследие В.И.Вернадского и современность”, 10-12 апреля 2001, -Донецк, 2001, с.266-270.
32. Volkova Тatyana P. Rare-metallic ore-grade mineralization of the Ukrainian shield’s Priazovsky block // The abstracts of International Symposium “Metallogeny of Precambrian Shields”.- Kyiv, Ukraine, September 13-26, 2002, p.107.
33. Волкова Т.П. В.И. Вернадский об источнике рудного вещества в месторождениях полезных ископаемых // Докл. 3-й Межд.науч. конф. “Творческое наследие В.И. Вернадского и современность”, 22-24 мая 2003, - Донецк, 2003, с.114-115.
34. Волкова Т.П. Редкометальное оруденение Украинского щита // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Регіон-2003: стратегія оптимального розвитку”. - 22-25 квітня 2003 р., м.Харків, с.217-218.
35. Волкова Т.П., Попов  Р.В. Особенности размещения тантал-ниобиевого оруденения в Октябрьском массиве // Благородные и редкие металлы. Труды IV межд. конф. “БРМ-2003”. Донецк, 22-26 сентября 2003 г. - С.186-189.