Основні статті та тези доповідей в інших наукових виданнях:
- Лысенко В.И. Стратиграфическая шкала миоцена Гераклейского полуострова (Крым) в свете палеобиогеографических данных. Палеобіогеографічні дослідження та проблема створення стратиграфічних шкал / Редкол:Ю.В. Тесленко (відп. ред.) та ін. – К.: ТОВ “Міжнар. фін. агенція”, 1998. – С. 66 – 67.
- Лысенко В.И. Новые данные о вещественном составе пород Черноморской впадины по результатам изучения аллотигенного материала в альбских туфах Балаклавской котловины (Юго-западный Крым)// Тезисы докладов на VI Международной конференции “Крым – 2005”. Геодинамика, сейсмичность и нефтегазоносность Черноморско-Каспийского региона. – 2005. – С. 112 – 114.
- Лысенко Н.И., Лысенко В. И. Валуны-странники из окрестностей Балаклавы (Крым) с позиции событийной геологии и стратиграфии. // Тез. докл. на конф. УПО.( 2000 г., Киев) _ С. 36-37.
- Лысенко В.И. Перспективы нефтегазоносности шельфа Юго-Западного Крыма по результатам изучения альбского вулканизма// Тезисы докладов на VI Международной конференции “Крым – 2005”. Геодинамика, сейсмичность и нефтегазоносность Черноморско-Каспийского региона. – 2005. – С. 114 – 117.
- Лысенко В.И. Особенности нижнемелового вулканизма Балаклавской котловины (Юго-Западный Крым)//Сборник докладов 5 Международной конференции. Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона. Гурзуф, 8 – 13 сентября 2003. Симферополь, 2004. – С. 176 – 182.
- Лысенко В.И. Эрратические валуны Балаклавы – продукт альбской олистостромы. //Сборник докладов 5 Международной конференции Крым – 2003. Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона. Гурзуф, 8 – 13 сентября 2003. Симферополь, 2004. – С. 172 – 176.
- Лысенко В.И. Эрратические валуны Балаклавы – продукт альбской олистостромы. //Тезисы докладов 5 Международной конференции “Крым – 2003”. Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона. Гурзуф, 8 – 13 сентября 2003. Симферополь, 2004. – С. 53.
- Лысенко В.И. Особенности нижнемелового вулканизма Балаклавской котловины (Юго-Западный Крым) // Тезисы докладов 5 Международной конференции. Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона. Гурзуф, 8 – 13 сентября 2003. Симферополь, 2004. – С. 53 - 54.
- Лысенко Н.И., Лысенко В.И. Необычный камень – “гераклит” и проблемы дегазации метана в миоцене Крыма. //Тезисы III Международной конференции “Крым – 2001”. Геодинамика и нефтегазоносные системы Черноморско-Каспийского региона., Гурзуф, 17 - 21 сентября 2001. Симферополь, 2001. – С. 93 - 95.
- Лысенко Н.И., Лысенко В.И. Новые данные о разломах Мраморной балки (Гераклейский полуостров, Крым) в аспекте актуальных проблем его гелогии. //Тезисы III Международной конференции “Крым – 2001”. Геодинамика и нефтегазоносные системы Черноморско-Каспийского региона., Гурзуф, 17 - 21 сентября 2001. Симферополь, 2001. – С. 92 – 93.
- Артеменко В. М., Артеменко О.В., Лысенко В. И. Самородное золото горного Крыма.// IV Междунар. симпоз. по истории минералогии. (2002 г.,Санкт-Петербург) – С. 82 – 83.
АНОТАЦІЇ
Лисенко В.І. Геологія і літологія вулканогенно-теригенної товщі верхнього альбу Балаклавської улоговини. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.21. - літологія. - Відділення морської геології та осадового рудоутворення Національного науково-природничого музею НАН України, Київ, 2006.
Досліджено геологічну будову вулканногенно-теригенних відкладів верхнього альбу Балаклавської улоговини і їх літолого-петрографічний склад. Встановлено, що вулканогенно-теригенні комплекси Балаклавської улоговини є лише частиною більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться в даний час нижче рівня Чорного моря. За літологічним складом, умовами утворення виділено три горизонти: туфовий, глинистий і карбонатний (враконський). Початок верхньоальбської вулканічної діяльності пов'язаний з виливами авгітових порфіритів, авгіт-рогообманкових і роговообманкових базальтів, а експлозивна діяльність — з виверженням більш кислих продуктів вулканізму. Результати досліджень дозволяють зробити припущення про три і більше експлозивних викидів. Центр альбського вулканізму знаходився в межах центральної частини затоки Мегало-Яло. Зроблено припущення про існування фрагментів офіолітової зони в даному регіоні. Уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мають значну мінеральну і петрографічну подібність, що підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття. Результати досліджень дозволяють говорити про безперервну базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт–трахіріолітову формацію зон активізації окраїнно-континентальних дуг чи серединних масивів. Уламковий матеріал з олістостроми, враконського горизонту і туфів відрізняється від відомих магматичних порід Гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підвідного масиву, але подібний до вулканітів Рівнинного Криму.
Особливості літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної товщі Балаклавської улоговини і наявність прямих ознак золотополісульфідної мінералізації дозволяють рекомендувати проведення цілеспрямованих розшукових робіт. Кальдера, верхньоальбського вулканізму, пов'язана з похованою рифтовою грабен-синклінальною структурою, є потенційно перспективною ділянкою для пошуку вуглеводневої сировини.
Ключові слова: геологія, літологія, вулканізм, Балаклавська депресія, вулканогенно-теригенні відклади, верхній альб.
Лысенко В.И. Геология и литология вулканогенно-терригенной толщи верхнего альба Балаклавской котловины.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.21. - литология.- Отделение морской геологии и осадочного рудообразования Национального научно-природоведческого музея НАН Украины, Киев, 2006.
Исследовано геологическое строение вулканногенно-терригенных отложений верхнего альба Балаклавской котловины и их литолого-петрографический состав. Установлено, что вулканогенно-терригенные комплексы Балаклавской котловины являются лишь частью более большой структурной тектонической зоны, которая находится в данное время ниже уровня Черного моря. По литологическому составу, условиям образования выделено три горизонты: туфовый, глинистый и карбонатный (враконский). Начало верхнеальбской вулканической деятельности связано с излияниями авгитовых порфиритов, авгит-роговообманковых и роговообманковых базальтов, а эксплозивная деятельность — с извержением более кислых продуктов вулканизма. Результаты исследований разрешают сделать предположения о трех и больше эксплозивных выбросов. Центр альбского вулканизма находился в пределах центральной части залива Мегало-Яло. Сделано предположение о существовании фрагментов офиолитовой зоны в данном регионе. Обломочный материал метаморфических, магматических и осадочных пород из туфов, олистостром и враконского горизонта имеют значительное минеральное и петрографическое сходство, которое подтверждает его образование за счет разрушения Балаклавского палеоподнятия. Результаты исследований позволяют говорить о беспрерывной базальт-андезит-дацит-риодацит-риолит–трахириолитовой формации зон активизации окраинно-континентальных дуг или срединных массивов. Обломочный материал из олистостромы, враконского горизонта и туфов отличается от известных магматических пород Горного Крыма, мыса Фиолент и Ломоносовского подводного массива, но подобный к вулканитам Равнинного Крыма.
Особенности литолого-петрографического состава, геологического строения и стратиграфического положения вулканогенно-терригенной толщи Балаклавской котловины и наличие прямых признаков золотополисульфидной минерализации позволяют рекомендовать проведение поисковых работ. Кальдера, верхнеальбского вулканизма, связанная с погребенной рифтовой грабен-синклинальной структурой, является потенциально перспективным участком для поиска углеводородного сырья.
Ключевые слова: геология, литология, вулканизм, Балаклавская депрессия, вулканогенно-терригенные отложения, верхний альб.
Lysenko V.I. Geology and lithology of volcanic-terrigenic sediment of the Upper Albian of the Balaklava depression.- Manuscript.
The thesis is submitted to get candidate degree in Geology in specialty 04.00.21 - lithology. Department of the marine geology and sedimentary oreformation of the National Science-natural history museum of NAS Ukraine, Кyiv, 2006.
Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.
The volcanic-terrigenic sediment structure of the Upper Albian of the Balaklava depression and their lithologic-petrographic structure were studied. It is established that the volcanic-terrigenic complexes of the Balaklava depression as a part of the bigger structural tectonic zone situated now below the Black Sea level. According to lithological compositions and formation three horizons are determined: tuff, clayish and carbonate (wraconsky). The beginning of the Upper Albian volcanic activity is connected with flowing out the different compositions of basalt’s and explosive activity as it is connected with flowing and more acid products of volcanic activity. The results of study allow Three and more explosive flowing out to be assumed. The centre of the albian volcanic activity is situated in the boundaries of the central part of Megalo-Yalo bay. It is assumed also that there are fragments of ophiolith zone in this area. Fragmental materials of the metamorphic, magmatic and sedimentary rocks of tuff, olistostrome and of the wraconsky horizon have a big mineral and petrographic similarity, it is comfirmed by its formation because of destruction of the Balaklava paleohilling. The study results point out that there was a non-stop basalt-andesite-dazite-riodazite-riolite-trahiriolite zonal formation of activization of skirt-continental arched coastlines or inner areas. Fragmental materials with olistostrome , wraconsky horizon and tuff are different from known magmatic rocks of the Mountain Crimea, cape Fiolent and Lomonosow underwater massive. And it is similar to voulcanits of the Plain Crimea. The peculiarities of the lithologic-petrologic structure, geological structure and stratigraphic position of volcanic-terrigenic thickness of the Balaklava depression and presence of direct signs of goldpolysulphidic mineralization allow realization of purposeful reconnaissance works to be recommended. Caldera of the Upper Albian volcanity is connected with buried rift graben-synkline structure and it is potentially perspective area for carbohydrate raw material mining.
Key words: geology, lithology, volcanism, Balaklava depression, volcanic-terrigenic sediment, Upper Albian.
Дисертацією е рукопис.
Робота виконана в Геологічному інституті АН України, Відділ морської геології і осадкового рудоутворення Національного наукового природ-музею НАН України
Науковий керівник: доктор геолого-мінералогічних наук, академік НАН України Е.Ф. Шнюков
Офіційні опоненті: Доктор геолого-мінералогічних наук Ковальчук М.С.
Кандидат геолого-мінералогічних наук Пасинков А.А.
Провідна установа:.................................
Захист відбудеться „” квітня 2006 р. О .............годині на засіданні спеціалізованої вченої ради .............при Геологічнім Інституті НАН України за адресою: ..................................
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Геологічного інституту
Автореферат розісланий „” ______________ 2006 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради
| 
