Библиотечный каталог авторефератов Украины

6. НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ І ОСНОВНІ  РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО НАПРЯМКІВ РОБІТ

       Видобуток нафти в Західному регіоні ведеться більше як півтора сторіччя. Однак і сьогодні, незважаючи на те, що з надр видобуто більше 106,7 млн. т нафти  і 282,6 млрд. м3 газу, цей регіон посідає перше місце в державі за ресурсами нафти. Перспективні на нафту і газ землі знаходяться (в порядку кількості ресурсів) на територіях Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Чернівецької, Волинської, Тернопільської і Рівненської областей. Найбільший видобуток нафти і газу бів досягнутий в 60-х роках, тепер він значно знизився, як і приріст запасів, що пов’язано з великим скороченням пошуково-розвідувального і експлуатаційного буріння. Проте, не зважаючи на труднощі, за період 1990-1997 рр. відкрито 13 нових родовищ нафти і газу. З метою детального вивчення закономірностей просторового розміщення родовищ автором разом з В.О.Котиком складена “Тектонічна карта розташування родовищ нафти і газу Східних Карпат і прилеглих територій”, на якій у відповідних тектонічних зонах показані родовища в Польщі, Словаччині, Угорщині і Румунії на територіях, які прилягають до кордонів України.

З метою нафтогазопромислового районування виділено Карпатську нафтогазоносну провінцію (НГП) і Волино-Подільську нафтогазоносну область (НГО). В Карпатській НГП у свою чергу виділено нафтогазоносні області Передкарпатську, Складчастих Карпат і Закарпатську, в першій з яких розташовані Більче-Волицький і Бориславсько-Покутський нафтогазоносні райони (НГР) (Б.І.Денега, Ю.З.Крупський, 1990).

За теорією літосферних плит установлено формування різних типів нафтогазоносних басейнів, які розвиваються на протязі трьох головних періодів: дивергентного (раннього), конвергентного (середнього) та ізостазії (заключного) (В.С.Шеїн, К.А.Клещов, В.Е.Хаїн та ін., 1986, 1990).

Дотримуючись запропонованої класифікації, автор уперше відніс Карпатську НГП до колізійного типу, а Волино-Подільську НГО до типу пасивних континентальних палеоокраїн. У даний час перша з них знаходиться в конвергентному періоді, для якого характерні зіткнення плит і горизонтальні переміщення, наявність інтенсивної міграції вуглеводнів, друга - в періоді ізостазії, що характеризується вертикальними рухами і вертикальною міграцією.

У Карпатській НГП в період від 1980 до 1998 р. відкрито 36 родовищ, з них 23 газових і 13 нафтових. До відкриттів, які мають принципове значення, слід віднести високодебітні припливи нафти з платформних відкладів мезозою і палеогену на Лопушнянському родовищі в автохтоні під покривом Покутсько-Буковинських Карпат, газові родовища в Закарпатському прогині, промислові припливи газу з відкладів олігоцену Кросненської зони під покривом Чорногорської.

У Більче-Волицькому НГР  за період 1980-1998 рр. відкрито 17 газових родовищ, одне газоконденсатне (Летнянське) і одне нафтове (Лопушнянське). При вивченні газових родовищ виявлено ряд факторів, які значно збільшують перспективність території НГР. Так, уперше доведена газоносність пісковиків карпатію (Летнянське родовище) з питомим опором 2 - 4 Ом.м, які раніше оцінювались як водоносні і не випробувались. Низькі опори пов’язані з великим вмістом глауконіту. Встановлено (Гаївське, Летнянське, Східно-Довгівське, Городоцьке, Струпків-Черемхівське, Дебеславицьке, Пилипівське родовища), що ряд покладів газу міститься в колекторах сармату і баденію, які виклинюються або заміщуються глинистими різновидами порід до склепінь піднять, бортів палеорік, зон поздовжніх розломів, що дозволяє прогнозувати неструктурні пастки і локалізувати райони пошуку.

Виявлено новий тип тонкошаруватого колектора в сарматських відкладах, з якого, за рекомендацією автора, вперше отримано промислові припливи газу на Вижомлянському родовищі. Спрогнозовані нові території, де поширені подібні колектори. На деяких ділянках уперше встановлено, що газоносними є пласти пісковиків, що піднімаються на південний захід, а зверху екрануються насувом молас (Тинівське і Любешівське родовища). Пошук подібних пасток - перспективний напрям. У карпатій-мезозойских відкладах північно-західної частини НГР значно розширений район наявності важких нафт, припливи яких одержано на Никловицькому і Вишнянському родовищах. Новим перспективним районом є піднасув Покутсько-Буковинських Карпат. На південний захід від Лопушнянської складки в автохтоні виявлено 12 нових структур у платформних мезозойських відкладах. У цьому районі для встановлення перспективності структур автором рекомендується  проведення аналізу за методом “несправжньої” покришки і виявлення зон відсутності колекторів в юрі і крейді. Не виключно, що поклад нафти у вапняках юри на Лопушнянському родовищі пов’язаний з біогермними побудовами, тому в смугах поздовжніх розломів Зовнішньої зони варто вести пошук пасток, пов’язаних з рифами і біогермами.

У Бориславсько-Покутському НГР в 1980-1998 рр. відкрито 12 нафтових родовищ. Важливим є відкриття ряду нафтових родовищ на великих глибинах (4600 - 5800 м) у центральній частині НГР: Янківського, Мельничинського, Південно-Стинавського в середньому покриві і Соколовецького (поклад нафти на глибині 5700 - 5800 м - один з найглибших в Європі) - в нижньому. Нові відкриття зроблені в північно-західній частині НГР (Блажівське і Страшевицьке родовища) і в південно-східній (Микуличинське родовище). Райони, де зроблені ці відкриття, і в подальшому дуже перспективні. Необхідно посилити пошукові роботи на структури верхнього покриву між відомими Бистрицько-Довбушанськими і Гриньківсько-Східно-Луквинськими структурами, а також між Вигода-Витвицькою і Новосхідницькою складками, тобто в південно-західній частині НГР. Перспективними є автохтонні крейдово-палеогенові відклади, що виклинюються до північно-східного краю акреційного флішевого клину в зоні Передкарпатського розлому.

Найважливіша проблема нафтогазоносності Складчастих Карпат - проблема покришок і якісних пасток. У зв’язку з цим найбільш перспективними є параавтохтонні відклади Скибової зони під покривом Кросненської, параавтохтонні відклади Кросненської зони під покривом Дуклянської і Чорногорської.  Ця ідея була успішно реалізована на Гринявській площі, де в породах олігоцену Кросненської зони, під покривом Чорногорської на глибині 4602 - 4410 м був встановлений поклад газоконденсату. Перспективними є параавтохтонні відклади внутрі Скибової зони, тобто структури, наприклад Берегової скиби, під насувом розташованої далі на південний захід Орівської скиби. Необхідно також, щоб ці структури мали периклінальні закінчення в межах одного блока. За певних умов (Скибова зона, Майданське тектонічне піввікно, Покутсько-Буковинські Карпати) перспективними можуть бути перикліналі структур, де можливі гідродинамічно екрановані поклади нафти. В Кросненській зоні слід вести пошуки на антикліналі, які закартовані геологознімальними роботами. На одній з таких структур - Бітлянській, у пробуреній за рекомендацією автора свердловині, за даними ГДС виявлено ряд газоносних пластів.

Для підтвердження ідеї алохтонного залягання зон Складчастих Карпат, у тому числі Мармароського кристалічного масиву, вивчення віку, складу і нафтогазоносності порід пропонуються сейсмічні профільні роботи  і параметричне буріння в межах цього масиву.

Закарпатська НГО виявлена в 1982-1998 рр., протягом яких були відкриті Солотвинське, Русько-Комарівське, Станівське, Королівське газові родовища і Мартівське родовище вуглекислого газу в пісковиках і туфітах неогену. Тут є ряд структур, підготовлених сейсморозвідкою до буріння, а також багато виявлених, і їх потрібно готувати сейсморозвідкою для пошукового буріння. Вулканогенні колектори слід випробувати великими інтервалами.

У Волино-Подільській НГО відкрито тільки два газоносних родовища - Великомостівське і Локачинське і одне невелике нафтове - Павлівське в девонських відкладах. Вивчення автором питань, пов’язаних з нафтогазоносністю цього регіону, дозволило віднести до рангу перспективних крім Львівського палеозойського прогину територію західного схилу УЩ (Волино-Подільська монокліналь), активізувати геологорозвідувальні роботи на Ковельському виступі. Рекомендується поки що вести пошукові роботи глибоким бурінням тільки на відклади девону, тому що структурні пастки в них сейсморозвідкою картуються найбільш точно. При підготовці до пошуків об’єктів у кембрійських відкладах слід враховувати, що найкращі колектори в них є на території північно-східної частини ЛПП. Крім антикліналей рекомендується вести пошуки на структурних носах, серед яких першочерговим об’єктом є площа Олесько-Золочів. У відкладах силуру для пошуків пасток, пов’язаних з рифами, рекомендовано застосовувати надчутливу гравірозвідку. В зв’язку з встановленням важливої ролі меридіональних розломів і розломів північно-західного напряму потрібно локалізувати пошуки структур сейсморозвідкою в зонах цих розломів. Антиклінальні пастки найбільш імовірні, як було встановлено, на південній схід від Ковельського виступу і Подільського підняття.

Розгляд автором нафтогазоносності регіонів і родовищ зарубіжних країн з геологічною будовою, подібною до будови західних областей України, показав, що за аналогією з територією Польщі, де відкрито близько 10 родовищ вуглеводнів у зонах виклинювання пісковиків сеноману, слід звернути особливу увагу на пошуки неструктурних пасток у платформних відкладах крейди і юри Зовнішньої зони; розпочати планомірне вивчення сейсморозвідкою та вести пошуки глибоким бурінням на структурах у сарматських утвореннях у Крукеницькій западині, на продовженні якої в Польщі відоме газове родовище Пшемисль, найбільше в Європі. До нових перспективних комплексів слід віднести відклади карбону і верхнього девону Львівського палеозойського прогину, в яких на території Польщі відкриті нафтове родовище Свидник і газове Цецежін. Враховуючи, що у відкладах підгальського флішу на території Словаччини відкрито нафтове родовище Ліпани, а до порід крейдово-палеогенового флішу приурочені поклади газу найбільшого родовища Угорщини Хайдусобосло, ці комплекси порід у Закарпатському прогині поряд з утвореннями неогену повинні стати об’єктами для пошуку вуглеводнів.

В И С Н О В К И

1. Карпатська дугоподібна складчасто-покривна структура утворилася в жорстких межах докембрійських геоструктурних споруд - Чеського масиву, Волино-Подільської і Мізійської плит, Панонського серединного масиву з наступним зіткненням ряду плит і мікроплит - Східно-Європейської мікроплити з Африканською плитою, яка рухається з південного заходу через проміжні Адріатичну та Панонську мікроплити; Західно-Європейської мікроплити, що рухається з північного заходу, з Панонською; і Аравійської плити, що рухається з південного сходу через Анатолійську і Західно-Чорноморську мікроплити, з мікроплитою Трансільванської і Панонської западин. Різниці в масах плит і мікроплит невеликі, тому зіткнення відбувається за схемою колізії і пологої субдукції під Панонську і Трансільванську западини дещо більш важких і холодних плит з північного заходу, північного сходу і південного сходу. Колізійні пояси цих плит і мікроплит обмежовані складчасто-насувними А-субдукційними зонами.

Колізія і полога субдукція викликали розігрів мантійних мас, формування мантійного астеноліту і його підняття, що привело до інтенсивного теплового потоку і зменшення потужності кори під Панонською і Трансільванською западинами. Цим пояснюється високе положення границі Мохо під даними западинами.

В результаті субдукції Євразійської плити під Панонську мікроплиту поглинено близько 150 лінійних кілометрів субстрату.

2. Передкарпатський і Закарпатський прогини почали формуватися наприкінці палеогену в результаті колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою. Відклади неогену в цих прогинах нагромаджувалися в умовах розтягнення при одночасному стиску порід в орогенній області.

В Закарпатському прогині є всі ознаки зіткнення літосферних плит (фрагменти океанічної кори офіолітів, післяорогенний магматизм, інтенсивне збільшення теплових потоків, строкате за складом флюїдонасичення, металогенічне зруденіння, інтрузивні тіла, різниця в глибині залягання границі Мохо, присутність гравіметричних реперів). Тут у палеоген-неогеновий час відбувалась інтенсивна вулканічна діяльність. Попіл вулканів сарматського часу досягав районів Передкарпатського прогину. Крайовим валом перед початком формування Закарпатського прогину були відклади мезозою чохла Західно- і, можливо, Східно-Європейської платформ.

Акреційний флішевий клин крейди і палеогену формувався на пасивних окраїнах платформ, а початок колізії супроводжувався стисненням, що викликало виникнення підводних хребтів, надводних кордильєр і в результаті - різних літолого-фаціальних зон флішу.

В Передкарпатському прогині під дією сил гравітації і стиснення чітко розмежувалися насунуті алохтонні відклади і автохтонні породи ложа прогину. В алохтонних відкладах виділяються зона насунутих молас і зона насунутих структур з моласами і флішем, в останній - три окремі покриви, при формуванні яких потужність флішу зменшувалася в середньому на 12,8 м на кожний кілометр його пересування. В автохтонних відкладах прогину доведена наявність порід мезозою (крейда, юра) чохла платформ, доводиться присутність флішевих відкладів шельфу крейдово-палеогенового басейну. Границя між платформними і флішевими відкладами проходить по Передкарпатському глибинному розлому, який ототожнюється з зоною Передкарпатського регіонального мінімуму сил тяжіння. По цій границі пропонується виділяти Зовнішню і Внутрішню зони в автохтоні прогину.

       3. Для Волино-Подільського регіону комплексним аналізом, у тому числі вивченням напруженості гірських порід, підтверджується, що границю між Східно- і Західно-Європейською платформами (лінія Тейссейре-Торнквіста) слід проводити по Нововолинському і Радехівсько-Рогатинсько-Монастирському розломах. Структури в протерозої, кембрії, нижньому, середньому девоні і карбоні формувалися в різні фази складчастості, тому конформність їх по вищеперелічених відкладах малоймовірна. На Волино-Подільській монокліналі виділені зони трансформних розломів північно-західного простягання.

Наявність взаємно перпендикулярної складчастості на Волино-Поділлі пояснюється правостороннім зсувом пластини між виділеними трансформними розломами в північно-західному напрямку і упором цьому руху, який чинили Ковельський виступ і, напевно, Подільське підняття.

       4. Відповідно до умов геодинамічного розвитку виходячи з тектоніки літосферних плит Карпатську НГП віднесено до нафтогазоносних басейнів колізійного типу, а Волино-Подільську НГО до басейну типу пасивних континентальних палеоокраїн.

       В Карпатській НГП виділено Передкарпатську НГО з Більче-Волицьким і Бориславсько-Покутським НГР, НГО Складчастих Карпат і Закарпатську НГО.

       Для нафтогазоносних областей Карпатської НГП встановлена закономірність розміщення родовищ вуглеводнів уздовж великих поздовжніх розломів. Подібна закономірність актуальна для Волино-Подільської НГО, що недооцінювалась при проведенні тут геологорозвідувальних робіт. Причиною цих закономірностей є переважно вертикальна міграція вуглеводнів по зонах цих розломів, що виникли в результаті сил розтягнення і глибоко проникають у земну кору.

У Бориславсько-Покутському НГР встановлено зростання перевищення пластових тисків над умовно - гідростатичними від резервуарів у верхньму покриві до нижнього, а також збільшення геотермічного градієнта і середніх значень температур структур на зрізі -2000 м у напрямку від нижнього покриву до верхнього, що підтверджує вертикальну міграцію флюїдів.

У Передкарпатській НГО існують зони інтенсивної міграції вуглеводнів, які пов'язані з перетином великих розломів, що для Бориславсько-Покутського НГР доводиться вивченням ступеня відносного перетворення нафти і конденсату, встановленого зміною відношень між етилбензолом і метаксилолом, між мета- і параксилолом, а також зміною інших фізико-хімічних властивостей вуглеводнів. Наявність подібних зон інтенсивної міграції прогнозується в нафтогазоносних областях Складчастих Карпат і Волино-Подільській.

       5. В нафтогазоносних областях Складчастих Карпат і Передкарпатській можлива генерація рідких вуглеводнів на глибинах 4500-5000 м материнськими породами, якими можуть бути платформні товщі нижньої крейди і флішеві відклади нижньої і верхньої крейди, палеоцен-еоцену та олігоцену.

В Скибовій зоні і Передкарпатському прогині на невеликих глибинах при відповідних умовах утворилися гідродинамічно екрановані поклади вуглеводнів.

Родовища газу на малих і дуже малих глибинах у південно-східній частині Зовнішньої зони сформовані біогенним газом.

Час початку формування покладів  у Закарпатській НГО - постпліоценовий; в автохтонних відкладах нафтогазоносних областей Складчастих Карпат і Передкарпатській - постбаденський; в алохтонних відкладах цих нафтогазоносних областей - постсарматський; у Волино-Подільській НГО - посткарбоновий. У Карпатській нафтогазоносній провінції поклади вуглеводнів продовжують формуватися і розформовуватися і в теперішній час.

       6. Підтверджується подальша перспективність Карпатського і Волино-Подільського геологічних регіонів. В усіх нафтогазоносних областях цих регіонів пропонується продовжити параметричні і пошуково-розвідувальні роботи, посиливши їх у піднасуві Покутсько-Буковинських Карпат і Крукеницькій западині.

7. Новими перспективними територіями і напрямами геолого-розвідувальних робіт на нафту і газ пропонується вважати:

автохтонні відклади крейдово-палеогенового флішу в смузі Передкарпатського розлому;

автохтонні відклади платформного мезозою чохла платформи в ложі південно-західної частини Складчастих Карпат;

параавтохтонні утворення флішевого палеогену Скибової зони під покривом Кросненської і Кросненської - під покривом Дуклянсько-Чорногірської, в першу чергу на ділянках їх пологих насувів;

пошуки покладів вуглеводнів у:

       пісковиках карпатію, що утворюють поздовжні смуги піщаних тіл типу барів у центральній і північно-східній частині Зовнішньої зони;

       пісковиках баденію і сармату, які виклинюються до зон поздовжніх розломів;

       пісковиках баденію в зоні флексур, а також пісковиках баденію, які виклинюються до бортів палеорік або палеопіднять у південно-східній частині Зовнішньої зони;

       колекторах мезозою (крейда, юра), які стратиграфічно виклинюються або фаціально заміщаються неколекторськими різновидами порід у Зовнішній зоні;

рифогенних і органогенних побудовах юрського віку в зонах великих поздовжніх розломів - Городоцького, Калуського, Самбір-Надвірнянського і Краковецького;

       відкладах протерозою і нижнього палеозою на території Волино-Подільської монокліналі і Ковельського виступу;

       пісковиках карбону на території Львівського палеозойського прогину;

       відкладах палеозою і мезозою на території Рава-Русської зони і Львівської крейдової мульди.

       Нове трактування геодинамічних умов формування Карпатського і Волино-Подільського регіонів, встановлення основних закономірностей розміщення та умов формування тут покладів вуглеводнів і запропоновані рекомендації щодо їх пошуків безсумнівно приведуть до відкриття нових родовищ нафти і газу і  збільшення їх видобутку в цих регіонах.

ОСНОВНІ ОПУБЛІКОВАНІ РОБОТИ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сотрудничество стран-членов СЭВ в области поисково-розведочных робот на нефть и газ // Рост В. (ГДР), Карнковски П. (ПНР), Громека В., Дитмар В.И., Довжок Е., Епифанов А., Крупский Ю., Макаров В., Марухняк Н., Новиков А., Окрепкий Р., Сакалаускас К. (СССР), Гажа Б., Костельничек П., Магыар Ю., Циприс В. (ЧССР). - М.: Изд-во Секретариата СЭВ, 1991. - 74 с.
2. Тектоно-магматическая эволюция Карпат // Ляшкевич З.М., Медведев А.П., Крупский Ю.З., Варичев А.С., Ступка О.О. - К.: Наукова думка, 1995. - 158 с.
3. Крупский Ю.З., Волчкова А.В., Базилевич А.А. Первая нефть с глубины 5000 м в Предкарпатье // Нефтегазовая геология и геофизика: Экспресс-информация. - 1976. - № 12. - С. 1 - 4
4. Бучковский С.С., Борышко В.Я., Крупский Ю.З. Пластовые давления в нефтегазоносных структурах покровов юго-восточной части Предкарпатского прогиба // Нефт. и газ. пром-сть. - 1976. - № 5. - С. 28-30.
5. Крупский Ю.З., Атаманюк Н.И., Базилевич Л.А. Гидродинамические расчёты для поисков гидравлически экранированных ловушек углеводородов в Предкарпатском прогибе // Разведка и разработка нефтяных и газовых месторождений: Респ. межведомств. сб. Вып 15. - Львов: Вища школа. - 1978. - С. 13-17.
6. Крупский Ю.З., Клименко А.А., Лозинский О.Е., Падва Г.А., Плужникова В.Л. Некоторые геолого-геохимические особенности нефтей и газоконденсатов Предкавказья // Вопросы нефтяной геологии, гидрогеологии и геофизики Кавказа. - Грозный, 1978. - С. 3-8.
7. Атаманюк Н.И., Крупский Ю.З., Ермакова В.И. Геохимические критерии нефтегазопроводимости разрывных нарушений // Нефтегазовая геология и геофизика. - 1979. - № 8. - С. 25-28.
8. Крупский Ю.З., Салий А.В., Баньковская.И.Р., Атаманюк Н.И. Выделение нефтегазоносных объектов гидродинамическими и геохимическими методами в Предкарпатьи // Геология нефти и газа. - 1980. - № 1. - С. 40-44.
9. Крупский Ю.З., Знак М.С. Некоторые особенности распределения газа в антиклинальных структурах в связи с контролем герметичности ПХГ // Известия вузов. Нефть и газ. - 1980. - № 8. - С. 14-17.
10. Базилевич А.А., Крупский Ю.З. Довбушнянское нефтяное месторождение // Нефтегазовая геология и геофизика. - 1980. - № 6. - С. 18-20.
11. Крупский Ю.З. Уменьшение мощности флиша палеогена Предкарпатья в процессе формирования покровов // Нефт. и газ. пром-сть. - 1981. - № 2. - С. 11-13.
12. Крупский Ю.З. Применение некоторых методов поисков нефти и газа в Предкарпатье и Предкавказье // Известия вузов. Геология и разведка. - 1982. - № 1. - С. 51-56.
13. Крупский Ю.З., Борышко В.Я. Определение пути и скорости миграции пластовых флюидов геотермическими методами во Внутренней зоне Предкарпатского прогиба // Разведка и разработка нефтяных и газовых месторождений. Вып. 19. - Львов: Вища школа. - 1982. - С. 25-27.
14. Крупский Ю.З. Пути повышения эффективности нефтегазопоисковых геохимических исследований // Нефтегазовая геология и геофизика. - 1983. - №6. - С. 8-9.
15. Крупский Ю.З., Трушкевич Р.Т. Первое месторождение природного газа в Закарпатье // Нефт. и газ. пром-сть. - 1984. - № 4. - С. 15-17.
16. Анцупов П.В., Крупский Ю.З., Орлов А.А., Пресняков А.В. Новые данные о нефтегазоносности юго-восточной части Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба // Нефтегазовая геология и геофизика: Экспресс-информация - М.: ВИЭМС. - 1982. - № 1. - С. 17-21.
17. Палий А.М., Демьянчук В.Г., Крупский Ю.З, Трушкевич Р.Т. /Об открытии Лопушнянского нефтяного месторождения в Карпатском регионе // Геология нефти и газа. - 1986. - № 3. - С. 16-21.
18. Совчик Я.В., Крупский Ю.З. Прогноз нефтегазоносности палеогеновых отложений юго-восточной части Силезского и Скибового покровов Украинских Карпат // Региональная геология УССР и направления поисков нефти и газа. - Львов: УкрНИГРИ. - 1988. - С. 46-56.
19. Рейфман Л.М., Крупский Ю.З., Марковский В.М. Особенности распространения кембрийских коллекторов на Волыно-Подолии // Нефт. и газ. пром-сть. - 1989. - № 1. - С. 15-17.
20. Килын И.В., Щерба А.С., Щерба В.М., Крупский Ю.З. Геология и нефтегазоносность покровно-надвиговых структур Карпатского региона // Геология нефти и газа. - 1990. - № 6. - С. 20-23.
21. Денега Б.И., Крупский Ю.З. Перспективы наращивания запасов нефти и газа в Карпатской НГП // Нефт. и газ. пром-сть. - 1990. - № 4. - С. 2-4.
22. Трофименко Г.Л., Федорцов И.М., Крупский Ю.З. Выявление новых нефтегазоносных объектов по данным специальных геолого-геофизических исследований скважин // Сб. Науч. тр. УкрНИГРИ. - Львов, 1990. - С. 94-100.
23. Крупський Ю.З. Закарпатський прогин - нова газоносна область України // Геол. журн. - 1992. - № 5. - С. 70-75.
24. Крупський Ю.З. Перспективи нафтогазоносності заходу України // Геологія і геохімія горючих копалин. - 1993. -  № 2-3 (83-84). - С. 12-19.
25. Крупський Ю.З. Проблеми нафтогазоносності Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи // Мінеральні ресурси України. - 1995. - № 1. - С. 7-9.
26. Крупский Ю.З. Осадочные отложения и возможность раздельного прогнозирования залежей углеводородов в Предкарпатском прогибе // Матер. респ. симп. ‘‘Роль минералогии в поисках и разведке нефтяных и газовых месторождений’’. - К.: Наук. думка. - 1976. - С. 83-85.
27. Крупский Ю.З., Плужникова В.Л., Довжок Е.М., Омельянчук С.И. Миграция углеводородов во Внутренней зоне Предкарпатского прогиба по результатам изучения их физико-химических свойств  // Тез. докл. респ. сов. ‘‘Происхождение нефти и газа, их миграция и закономерности образования и размещения нефтяных и газовых залежей.’’ Ч. 2. - Львов. - 1981. - С. 101-102.
28. Крупский Ю.З. Гидродинамические условия формирования залежей углеводородов Предкарпатья и Карпат // Тез. докл. респ. сов. ‘‘Происхождение нефти и газа, их миграция и закономерности образования и размещения нефтяных и газовых залежей.’’ Ч. 2. - Львов. - 1981. - С. 104-105.
29. Крупский Ю.З Новые данные о геологии и нефтегазоносности районов деятельности ПГО ’’Запукргеология’’ // Тез. докл. респ. конф. ’’Проблемы геологии и геохимии горючих ископаемых запада УССР’’. Т. II. - Львов. - 1989. - С. 24.
30. Денега Б.И., Крупский Ю.З. Новые возможности наращивания запасов УВ в Карпатской нефтегазоносной провинции // Тез. докл. респ. конф. ’’Проблемы геологии и геохимии горючих ископаемых запада УССР’’. Т. ІІ. - Львов. - 1992. - С. 26.
31. Трофименко Г.Л., Федорцов И.М., Крупский Ю.З. Перспективы нефтегазоносности сложно построенных коллекторов западных районов Украины по данным специальных методов геолого-геофизических исследований скважин // Тез. докл. респуб. конф. ‘‘Проблемы геологии и геохимии горючих ископаемых запада УССР’’. - Т. ІІ. - Львов. - 1992. - С. 29.
32. Крупський Ю.З. Геотектоніка і перспективи нафтогазоносності Карпатського регіону // Тези доп. наук. наради ’’Тектогенез і нафтогазоносність надр України’’. - Львів. - 1992. - С. 79-80.
33. Крупський Ю.З. Перспективи розвитку геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в західному регіоні України // Тези доп. наради-семінару. - Івано-Франківськ. - 1992. - С. 6.
34. Крупський Ю.З., Костюк Ю.О. Проблеми визначення насиченості карбонатних колекторів на прикладі Лопушнянського родовища // Тези доп. наради-семінару з проблем розвитку геологорозвідувальних робіт в західному регіоні України. - Івано-Франківськ, 25-27 листопада 1992. - С. 34.
35. Крупський Ю.З. Формування Карпат з позиції тектоніки плит // Тези доп. наук.- практ. конф. ‘‘Стан, проблеми і перспективи розвитку нафтогазового комплексу Західного регіону України.’’ - Львів: УНГА; 1995. - С. 33.
36. Забігайло В., Павлюк М., Різун Б., Крупський Ю., Будеркевич М. / Палеозойські відклади південно-західного краю Східно-Європейської платформи - перспективний нафтогазоносний комплекс // Тези доп. наук.-практ. конф. ‘‘Стан, проблеми і перспективи розвитку нафтогазового комплексу Західного  регіону України’’. Львів: УНГА; 1995. - С. 52.
37. Крупський Ю.З. Проблеми і перспективи нафтогазоносності Волино-Поділля // Мат. наук.-практ. конф. ‘‘Нафта і газ України’’. Т. 1. (17-19 травня 1994). - Львів: УНГА;  1995. - С. 113.
38. Венглінський Г.І., Крупський Ю.З. Сучасний стан вивченості та геолого-геохімічні проблеми газоносності кембрійських відкладів Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи // Тези доп. наук.-практ. конф. ‘‘Нафта і газ України - 96’’. Т. І. - Харків: УНГА; 1996. - С. 211-212.
39. Крупський Ю., Рот Ф. Геотектонічний розвиток і перспективи нафтогазоносності Волино-Поділля // Тези доп. Міжнар. конф. ‘‘Геологические и палеогеоморфологические аспекты нефтегазоносности’’ - Україна, - 1996. - С. 72-73.
40. Krupski J., Cheban W., Bodlak P., Lisoon S., Position of the East - and West European platforms at Volyno-Podilla // Geophysical journal. - 1997. - Т. 19. № 1. - P. 143.
41. Krupski J., Lisoon S., Kovtun J. Geodynamics of the Carpathions and Their  Deeps // Abstraсts of oral and poster presentations. European union of geosciences. - Strasbourg, 1997. - P. 157.
42. Krupski J. Modern geodynamic consept of the Carpathians // Carpation-Balcan geological association. XVI Congress. - Vienna, 1998. - P. 319.
43. Крупський Ю.З. Пошуки вуглеводнів на невеликих глибинах в західному регіоні України // Тез. доп. міжн. конф ‘‘Нафта і газ України - 98’’. - Полтава: УНГА; 1998. - Т. І. - С. 323.
44. Krupsky J. Nove odkrycia zlуz weglowodorуw w zachodnim regione Ukrainy // Referaty Karp. Konf. Nauk. ‘‘Przemysl naftowy i nauka razem w XXI wiek.’’ - 1999. - S. 47-49.

АНОТАЦІЯ

Крупський Ю.З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського і Волино-Подільського регіонів України. - Рукопис.

       Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю: 04.00.17 - геологія нафти і газу. - Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, 1999 р.

Дисертація присвячена розробці проблемних питань геодинамічного розвитку складчасто-покривної структури Карпат, Передкарпатського і Закарпатського прогинів і Волино-Поділля, а також нафтогазоносності, її перспективам і визначенню подальших напрямів геологорозвідувальних робіт у цих регіонах. Виходячи з тектоніки літосферних плит показано, що в межах Закарпатського прогину є зона колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою, а формування дугоподібної системи Карпат пов’язано з рухом ряду плит і мікроплит під Панонську і Трансільванську западини. У Волино-Подільському регіоні уточнено положення границі між Східно- і Західно-Європейською платформами, пояснено формування тут взаємно перпендикулярної складчастості правостороннім зсувом Східно-Європейської мікроплити.

З’ясовані закономірності розміщення та умови формування родовищ вуглеводнів. Висвітлено нові відкриття останніх років як у досліджених районах України, так і на прилеглих територіях зарубіжних країн. Уточнено відомі і запропоновано нові напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

Ключові слова: Карпати, Передкарпатський прогин, Закарпатський прогин, Волино-Поділля, тектоніка літосферних плит, нафтогазоносність, пошуки.

АННОТАЦИЯ

Крупский Ю.З. Геодинамические условия формирования и нефтегазоносность Карпатского и Волыно-Подольского регионов Украины. - Рукопись.

       Диссертация на соискание ученой степени доктора геологических наук по специальности: 04.00.17 - геология нефти и газа. - Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины, Львов, 1999 г.

Диссертация посвящена разработке проблемных вопросов геодинамического развития складчато-покровной структуры Карпат, Предкарпатского и Закарпатского прогибов и Волыно-Подолии, а также нефтегазоносности, ее перспективам и определению дальнейших направлений геологоразведочных работ в этих регионах. Исходя из тектоники литосферных плит показано, что в границах Закарпатского прогиба находится зона коллизии Євразийской плиты с Паннонской микроплитой, а формирование дугообразной системы Карпат связано с движением ряда плит и микроплит под Паннонскую и Трансильванскую впадины. В Волино-Подольском регионе уточнено положение границы между Восточно- и Западно-Европейской платформами, объяснено формирование здесь взаимно перпендикулярной складчатости правосторонним сдвигом Восточно-Европейской микроплиты.

Установлены закономерности размещения и условия формирования месторождений углеводородов. Освещены новые открытия последних лет как в изученных районах Украины, так и на прилегающих территориях зарубежных стран. Уточнены известные и предложены новые направления геологоразведочных работ на нефть и газ.

Ключевые слова: Карпаты, Предкарпатский прогиб, Закарпатский прогиб, Волыно-Подолия, тектоника литосферных плит, нефтегазоносность, поиски.

ANNOTATION

Y. Krupskyj

Geodynamical conditions of forming and oil-gas bearing of the Carpathian and the Volyn-Podillia regions of Ukraine.

Manuscript.

The thesis for a Doctor degree of Geological sciences specialized in: 04.00.17 – oil and gas geology. – Institute of geology and geochemistry of fossil fuels of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 1999.

The thesis is dedicated to research of arguable matters of the geodynamical development of the thrust-and-fold structure of the Carpathians, Carpathian Foredeep, Transcarpathian Depression and Volyn-Podillia, as well as to the oil-gas bearing, its perspectives and to defining further directions of geological-exploration operations in these regions. Based upon the tectonics of the lithospheric plates, it is indicated that the Transcarpathian Depression contains the area of the collision of the Euro-Asian plate with the Pannonian microplate, and that the formation of the arched Carpathian system pertains to the movement of a number of plates and microplates under the Pannonian and Transilvanian depressions. The location of the border between the East- and West-European platforms in the Volyn-Podillia region has been specified, the formation of the cross folding here has been explained by the right-side shift of the East-European microplate.

The regularities of the hydrocarbon fields occurrence and conditions of their forming have been clarified. New discoveries of recent years in the studied regions as well as in the adjacent territories of the foreign countries have been analized. The known directions of the geological-exploration operations for oil and gas have been specified and the new ones suggested.

Key words: the Carpathians, the Carpathian Foredeep, the Transcarpathian Depression, Volyn-Podillia, tectonics of the lithospheric plates, oil-gas bearing, prospecting.