Библиотечный каталог авторефератов Украины

                                                                   14

3. “Легкое дыхание” итальянской школы пения в педагогической работе одесских вокалистов” //Теоретичні та практичні питання культурології. Вип. VIII.– Мелітополь, Сана, 2002. – С 105-114.
4. “Про методичні принципи німецьких і англійських вокальних педагогів у практиці співаків Одеської державної консерваторії”//Метроритм-1. Колективна монографія. - Київ, ТОВ Наука-сервіс, 2002  С. 57-59.
5. “Ф. Шрекер та його опера “Дальній дзвін” //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта '2003'”. Том 4. Музика в житті людини. – Дніпропетровськ–Дніпродзержинськ, 2003. С. 59-61
6. “Особенности французской национальной вокальной школы”//Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Культура і цівілізація: Восток-Запад” - Музичне мистецтво і освіта в Україні. – Одеса: ОДК, 2002. – С. 87-90.

                                                             Анотація

Осіпова В.О. Християнсько-містеріальний континуум оперного мистецтва: генезис, еволюція, перспективи. Рукопис.

       Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за фахом 17.00.03 – музичне мистецтво. Одеська державна музична академія

ім. А. В. Нежданової. – Одеса 2003.

Дисертаційне дослідження В.О.Осіпової “Християнсько-містеріальний континуум оперного мистецтва: генезис, еволюція, перспективи” присвячене питанням духовної зумовленості витоків оперної вокальності і самого змісту оперних творів на сьогодні. Сучасні відомості про притаманність візантійській традиції Вселенської церкви використання співу кастратів, установлення в сучасному творчому обігу посилань на літургійну драму – християнську містерію, яка історично передувала саме оперному театру і на сьогоднішній день сприймається у ролі оновленої оперної концепції (див. опери-містерії Б.Бріттена, О. Мессіана, К. Штокхаузена та ін.), та інші фактори актуалізують довіру до християнськи-містеріальних джерел оперності. Від останніх традиційне,  раціоналістично вибудоване музикознавство абстрагувалося, відстоюючи художнньо-самодостатні засади музики. Ствердження світської природи опери в логічній послідовності спрямоване на відсторонення від містики музичного єства, що є невід’ємною стороною художнього вираження у цілому і потребує спеціального розгляду й узагальнення відповідних спостережень.

      Накопичення відомостей про містеріальний корінь  опери складає суть даного дисертаційного дослідження, що стимулює введення в творчий обіг творів, недооцінених в їх виразності, а також концепцій виконання відомих композицій в спрямованості на духовний стрижень їх виразності. Причетність оперної вистави і композиції до духовно-церковних витоків розкривається з посиланням на ознаки містеріальності, що відзначили історично саме початок

                                                                   15

оперного шляху в римській школі у безпосередньому продовженні концепції літургійної драми та містерії-гри християнської візантійської традиції.  

      В дисертації розглядаються опери XVII-XX ст., в яких ознаки містеріального дійства достатньо виражені (твори С. Ланді, А. Скарлатті, М. Глінки, Р. Вагнера, М. Римського-Корсакова, Ф. Шрекера, О. Мессіана та ін.), а також оперні твори, в яких містеріальність є драматургічною складовою.

Ключові слова: генезис, континуум, містеріальність, сонорність, спів кастратів, мадригал, духовність, символізм, церковні хори, християнство, псалмодії, педагогіка співу, вокальні школи, класика.

                                                         Аннотация

Осипова В. А. Христианско-мистериальный континуум оперного искусства: генезис, эволюция, перспективы. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.03 – музыкальное искуство. Одесская государственная музыкальная академия им. А. В. Неждановой. – Одесса 2003.

         Кандидатская дисертация В.А. Осиповой “Христианско-мистериальный континуум оперного искусства: генезис, еволюция, перспективы” посвящено вопросам духовной обусловленности истоков оперной вокальности и самого содержания опер. Современные сведения о принадлежности византийской традиции Вселенской церкви использования пения кастратов, утверждение в современном творчестве посылок на практику литургической драмы – христианской мистерии, которая исторически опережала собственно оперный театр и на сегодняшний день воспринимается в роли обновленной оперной концепции (см. оперы-мистерии Б. Бриттена, О. Мессиана, К. Штокхаузена и др.),  актуализирующей   доверие к христиански-мистериальным истокам оперности. От последних традиционное, рационалистически выстроенное музыковедение абстрагировалось, отстаивая художественно-самодостаточные основания музыки. Утверждение же светской природы оперы в логической последовательности направлено на отстранение от мистики музыкального естества, которое есть неотъемлимая сторона художественного выражения в целом и требует специального рассмотрения и обобщения соответствующих наблюдений. В диссертации рассматриваются оперы XVII-XX ст., в которых признаки мистериального действа достаточно выражены (произведения              С. Ланди, А. Скарлатти, М. Глинки, Р.Вагнера, Н. Римського-Корсакова, Ф.Шрекера, О. Мессиана и др.), а также оперные сочинения, в которых мистериальность является драматургической составляющей.

Ключевые слова: генезис, континуум, мистериальность, сонорность, пение кастратов, мадригал, духовность, символизм, церковные хоры, христианство, псалмодии, педагогика пения, вокальные школы, классика.

                                                                 16

                                                 ANNOTATION                     

Оsypоva. V. A. Christian-mysteryal kоntinum of opera art: the genesis, еvolution, prospect.

    Master’s thesis V. Оsypоva “Christian-mysteryal kоntinum of opera art: the genesis, evolution, prospect ” is devoted to questions of spiritual conditionality of sources opera vocal and contents of operas. Contemporary of the item of information on an accessory (belonging) of the Byzantian tradition of Catholiс church of use of singing cаstrаt, statement in modern creativity of parcels(sendings) on practice  of a liturgycal drama - christian mystery, which historically outstriped actually opera theatre and for today is perceived in a role of the updated opera concept (see operas-mystery B. Britten, О. Меssiaen, К. Stockhausen etc.), and also other factors staticize trust to Christian-mysteryal to sources оpеas. From last traditional rational built musicology abstracted, asserting artly-original bases of music. The statement of a secular nature of an opera in a logic sequence is directed on discharge from mysticism of a musical nature, which there is a оrganic party of art expression as a whole and requires(demands) special consideration and generalization of the appropriate supervision. In the dissertation the operas XVII-XX an item are considered(examined), in which the attributes mystery are enough expressed (product S. Lаndi, А. Scаrlatti, М. Glinka, R. Wаgnеr, N. Rimsky-Коrsakov, F. Schreker, О. Меssiaen etc.), and also opera compositions, in which mysteryal komponents is by a component of  dramaturgy.

Key words: genesis, kontinum, mysteryal, singing of castrat, madrigal, simvolizm, church attr chorus, christianity, psalmodi, pedagogical vocal, vocal's school, classic.