ВИСНОВКИ
1. Вивчена шкідлива ентомофауна на посівах гороху в північній частині Центрального Лісостепу України, уточнено видовий склад фітофагів цієї культури, визначені види, які завдають значної шкоди. Загальна кількість фітофагів, виявлених на посівах гороху, складає 35 видів. За трофічною спеціалізацією пов’язані з посівами гороху 23 види, з яких 13 видів - поліфаги, шкодочинність яких для гороху може бути випадковою, 8 видів - олігофаги, з яких економічно значимими шкідниками є 4 види. Монофаги – представлені двома видами.
2. За даними польових досліджень та аналізу багаторічних спостережень ПСП, актуальними шкідниками гороху в Україні є 6 видів комах: горохова попелиця, бульбочкові довгоносики (смугастий і щетинистий), горохова плодожерка, гороховий зерноїд та горохова галиця.
3. Встановлено, що реакція культури гороху на пошкодження бульбочковими довгоносиками має чітко виражений компенсаційний характер: при зростанні чисельності популяції жуків у 6 разів, пошкодження сходів у фазі 4-5 листків збільшилося у 1,4 рази. Зниження біологічного врожаю в розрахунку на одну особину залежить від щільності популяції і поступово зростає від 0,07% при 15 екз/м2 до 0,13% при 45 екз/м2, коли компенсаційні процеси розвитку рослин вичерпуються.
4. Пошкодження гороховим зерноїдом не стільки впливає на зниження маси врожаю, скільки на погіршення якості продукції. Залежність між зростанням чисельності популяції жуків і втратами продукції лінійна і становить в середньому 0, 5% в розрахунку на одну особину в одиниці обліку.
5. Шкодочинність горохової попелиці полягає у послабленнні інтенсивності асиміляції і зниженні маси біологічного врожаю. Втрати врожаю на початку зростання чисельності популяції шкідника збільшуються повільно за типом компенсаційної реакції культури на пошкодження. В подальшому підвищуються до певної межі, а потім, в розрахунку на одну особину попелиці, зменшуються. Отже, реакція культури на пошкодження попелицею має десенсибілізаційний тип. Показник втрат врожаю у % на одну особину, в межах чисельності популяції від 420 екз. до 750 екз. на 10 помахів сачком становить 0,012%. Далі, при збільшенні популяції попелиці від 750 до 1250 екз., зростає до 0,015%, а потім поступово зменшується до 0,013 і далі до 0,010%.
6. На сучасному етапі переходу до ринкової економіки критерієм для прийняття рішення про доцільність застосування інсектицидів може служити показник імовірних втрат сільськогосподарської продукції на основі обліків чисельності популяції шкідників на полі.
7. Показники доцільності застосування інсектицидів проти основних шкідників гороху визначаються в кожному конкретному випадку:
- проти бульбочкових довгоносиків при щільності 15-25 екз/м2;
- проти горохової попелиці при заселенні 20% рослин та щільності 300 екз/10 помахів сачком;
- проти горохового зерноїда при щільності більше 4 екз/10 помахів сачком;
- проти горохової плодожерки при щільності 25 яєць/м2.
Показником доцільності застосування засобів боротьби з гороховою галицею може служити виявлення брунькових галів у кількості 5% від загального числа квіткових бруньок в середньому на одну рослину.
8. За даними зонального районування розподілу чисельності та шкодочинності попелиці виділено три регіони, які розподіляються в південному напрямку. Перший охоплює зону Полісся та західну частину Лісостепу, характеризується помірною інтенсивністю розмноження шкідника, другий регіон підвищеної шкодочинності - центральна та східна чатини Лісостепу і Степова зона, регіон значної шкодочинності - сухостепова зона. Підвищення шкодочинності попелиці у південному напрямку пов’язане із зростанням забезпеченості теплом, що сприяє розвитку більшої кількості генерацій за вегетаційний період гороху.
9. Бульбочкові довгоносики однаково шкодять посівам гороху на всій території України
10. Регіонами значної і підвищеної шкодочинності горохового зерноїда є південна зона Степу і центр та схід Лісостепу.
11. Горохова плодожерка має два розірвані района підвищеної шкодочинності: Північно - західний (західна частина Полісся та Лісостепу) і Південний (східна частина Степу і сухостепова підзона).
12. Горохова галиця має в Україні обмежений регіон шкодочинності. В основному це західний Лісостеп. Окремі її осередки відмічені в центральній частині Лісостепу.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для впровадження у практику захисту гороху від шкідників рекомендується методика завчасного визначення імовірних втрат врожаю за даними спостережень та обліків чисельності комах на полі. В залежності від прогнозованого збитку приймається рішення про доцільність застосування інсектицидів.
У фазу повних сходів визначається загроза від бульбочкових довгоносиків. Виявлення та підрахунки жуків проводять оглядаючи поверхню грунту та рослини на 5 облікових майданчиках по 0,5 м2 вздовж краю поля , найближчого до багаторічних трав та на 5 площадках – по діагоналі поля.
У фазу бутонізації спостерігається горохова попелиця. Спочатку відмічають появу попелиць на листках, оглядаючи 50 рослин по діагоналі поля. При виявленні колоній шкідника не менше як на 20% рослин, проводиться облік чисельності попелиці методом косіння ентомологічним сачком (10 помахів у 10 місцях поля) один раз на тиждень.
При появі квітів слід стежити за заселенням посівів гороховим зерноїдом. Жуків обліковують методом косіння ентомологічним сачком, як зазначено для горохової попелиці. При виявленні жуків, косіння проводять кожні 4 - 5 днів, при цьому одночасно обліковують чисельність попелиці. Спостереження проводять до початку утворення зернин в бобах.
Потенційні втрати врожаю обчислюють за рівнянням :
В = а ⋅ в,
де: В - втрати урожаю, %, а - кількість комах на облікову одиницю, в – шкодочинність в розрахунку на одну особину.
В зоні відчутної шкоди горохової галиці оглядають по 5 рослин в 5 місцях поля по діагоналі, починаючи з фази, коли квіткові бруньки досягнуть розміру 4 - 6 мм в діаметрі. Пошкоджені бруньки перетворюються на гали. Якщо на облікових рослинах будуть помічені гали, їх підраховують. Також підраховують кількість квіткових бруньок на 5 рослинах. Якщо кількість галів перевищить 5% загальної кількості бруньок, можлива шкода, що досягатиме 5 - 8 % врожаю.
Шкода від горохової плодожерки можлива в Україні повсюдно, але найбільш імовірна в Північно-Західному регіоні та на Півдні. Для прогнозу імовірної шкоди може служити чисельність шкідника у господарстві в минулому році. В подальшому раціонально використовувати феромонні пастки.
Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:
Пащенко В.М. Оцінка шкодочинності горохової попелиці та плодопошкоджуючих шкідників гороху на Поліссі України //Захист рослин. Міжвідомчий темат. збірн. – 1995. - №42. – С. 16-18.
Пащенко В.М. Шкідники гороху. Вивчення доцільності застосування хімічних засобів за прогнозом можливих втрат урожаю //Захист рослин. – 1997. - №10. – С. 12-13.
Пащенко В.М. Основні шкідники гороху. Зональний розподіл чисельності популяцій //Захист рослин. – 1998. - №5. – С. 12-13.
Пащенко В.М. До методики оцінки потенціального рівня пошкодження врожаю шкідниками гороху в зоні Полісся України // Тез. доп. Міжнар. конф. “Сучасні методи досліджень в агрономії”. – Умань, 1993. – С. 125-126.
Пащенко В.М. Шкодочинність та поширення в Україні основних шкідників гороху і прогноз ймовірних втрат урожаю за даними обліків їх чисельності.
Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09 – ентомологія, Національний аграрний університет, Київ, 2000.
Встановлено, що важливими шкідниками гороху в Україні є 6 видів комах: олігофаги – горохова попелиця, бульбочкові довгоносики (смугастий і щетинистий), горохова плодожерка і монофаги – гороховий зерноїд, горохова галиця.
Реакція культури гороху на пошкодження бульбочковими довгоносиками має чітко виражений компенсаційний характер. Зниження біологічного врожаю на одну особину залежить від щільності популяції і поступово зростає від 0,07%, при 15 екз/м2, до 0,13%, при 45 екз/м2.
Залежність між зростанням чисельності популяції горохового зерноїда і втратами товарної продукції лінійна і становить в середньому 0,5% на одну особину в одиниці обліку.
Реакція культури на пошкодження гороховою попелицею має десенсибілізаційний тип. Показник втрат урожаю у % на одну особину в одиниці обліку в межах чисельності від 120 до 1750 екз/10 помахів сачком поступово зменшується від 0,012 до 0,01%.
За сучасних умов для прийняття рішення стосовно оптимального застосування інсектицидів залишаються спостереження щодо заселення полів шкідниками за загальноприйнятими методиками. Доцільність витрат на захист врожаю слід визначати не за сталим показником ЕПШ, а керуватись прогнозом можливих втрат продукції, розраховуючи шкоду в конкретних випадках. Встановлені показники чисельності і шкодочинності основних шкідників гороху, які пропонуються для прогнозу ймовірних втрат врожаю при прийнятті рішення стосовно економічної доцільності проведення заходів захисту.
Проведено зональне районування розподілу чисельності домінуючих шкідників гороху в Україні, що дозволяє визначити регіони, де потрібні більш інтенсивні заходи із захисту рослин, а також проведена ревізія переліку видів комах-шкідників гороху, моніторинг яких повинен входити в програму роботи ПСП в різних зонах України.
Ключові слова: горох, шкідники, горохова попелиця, бульбочкові довгоносики, гороховий зерноїд, горохова галиця, показники чисельності, прогноз, втрати врожаю, захист рослин.
Пащенко В.Н. Вредоносность и распространение в Украине основных вредителей гороха и прогноз вероятных потерь урожая по данным учетов их численности.
Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология, Национальный аграрный университет, Киев, 2000.
Установлено, что доминирующими вредителями гороха в Украине являются 6 видов насекомых: олигофаги - гороховая тля, клубеньковые долгоносики (полосатый и щетинистый), гороховая плодожерка и монофаги – гороховая зерновка, гороховая галлица.
Для размещения вариантов полевых опытов использовали природные особенности территориального распределения клубеньковых долгоносиков - разность в заселении краев и середины поля. Вредоносность гороховой зерновки и гороховой тли изучали в колхозе им. Ленина, где их численность была высокой. Задача исследований состояла в том, чтобы создать достаточно значительную разность в плотности популяции вредителей на различных вариантах, а также оценить раздельно вредоносность зерновки и тли. Для этого гороховое поле делили на 3 полосы. Одна полоса оставалась как чистый контроль, где формировались природные популяции зерновки и тли. Вторая - опрыскивалась инсектицидом широкого спектра действия - арриво, 25% к.е. (0,32 л/га). Эффективность обработок арриво против гороховой зерновки и тли составляла, соответственно, 91 и 89%. Следовательно, урожай на этом варианте опыта обосновано принимали за уровень отсчета для вычисления вредоносности насекомых. Третья полоса опрыскивалась специализированным афидоцидом - пиримор, 50% з.п. (2 кг/га), что позволяло уничтожить популяцию тли, оставив популяцию зерновки.
От показателя общих потерь урожая от комплекса фитофагов, определенного при сравнении урожая, собранного на разных вариантах, отнимали потери от зерновки (за основу брали процент поврежденного зерна и експериментально установленное снижение массы зерна, поврежденного личинками в сравнении с неповрежденными). Остаток составляли потери от тли.
Реакция культуры гороха на повреждение клубеньковыми долгоносиками имеет четко выраженный компенсационный характер. Снижение биологического урожая на одну особь зависит от плотности популяции и постепенно возрастает от 0,07%, при 15 экз/м2 до 0,13%, при 45 экз/м2.
Зависимость между возрастанием численности популяции гороховой зерновки и потерями товарной продукции линейная и составляет в среднем 0,5% на одну особь на единицу учета.
Реакция культуры на повреждение гороховой тлей имеет десенсибилизационный характер. Показатель потерь урожая в % на одну особь на единицу учета в границах численности от 120 до 1750 экз/10 взмахов сачком постепенно уменьшается от 0,012 до 0,01%.
В современных условиях для принятия решения относительно оптимального применения инсектицидов остаются наблюдения за заселением полей вредителями по общепринятыми методикам. Целесообразность затрат на защиту урожая надлежит определять не по постоянным показателям ЭПВ, а руководствоваться прогнозом возможных потерь продукции, рассчитывая вред в конкретных случаях. Установлены показатели численности и вредоносности основных вредителей гороха, которые предлагаются для прогноза вероятных потерь урожая при принятии решения относительно экономической целесообразности проведения мероприятий по защите растений.
Проведено зональное районирование распределения численности доминирующих вредителей гороха в Украине, что позволяет определить регионы, где нужны более интенсивные мероприятия по защите растений, а также проведена ревизия перечня видов насекомых-вредителей гороха, мониторинг которых должен входить в программу работы ПСП в различных зонах Украины.
Ключевые слова: горох, вредители, гороховая тля, клубеньковые долгоносики, гороховая зерновка, гороховая галлица, показатели численности, прогноз, потери урожая, защита растений.
Pachenko V.N. Harmfulness and distribution in Ukraine the main insect pests of the pea and forecast of probable losses of yield of the base of their density.
Thesis (manuscript) on reception of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 03.00.09 – entomology, National agrarian university, Kyiv, 2000.
It has been found out six species of dangerous pest insects on the pea, including oligophagous the pea aphid, Acurthosiphum pisum, the Sitona weevils, Sitona lineatus and S.crinitus, the pea seed moth, Laspeuresia nigricana, and the monophagous Bruchid beetle, Bruchus pisorum, and the pea gall gnat, Contarinia pisi.
The response of the pea on damage by the Sitona weevils has well-expressed compensatory character. The decreasing of biological yield per one individual depends on a population density and gradually grows from 0.07% at the density 15 individuals per square meter up to 0.13% at the density 45 individuals per square meter.
The dependense between grown of Bruchid beetle density and losses of commodity production is linear one and reaches in average 0.5% per hectar on one individual per sample unit.
The responce of the pea on damage by the pea aphid has a densibilative character. The parametr of losses of the yield in persentage per one individual on a sample unit in the range of the density from 120 ur to 1750 individuals on ten wags by a sweep net gradually decreasses from 0.012% up to 0.01%.
Until now, it is used the standart procedure at decision on application of insecticides that is based on rigid value of the economic threshold of damage for a given pest insect species. Insted of this, it has been proposed to settle the decision on the ground a forecast of probable losses of an yield of the pea by calculations for concrete cases. With this aim, it has been developed the indices of dencity and harmfulness of the main pea pest insects. They take into account the damage by one individual of the pests at various levels of their density. These indices are proposed for forecasting of probable losses and setting of conclusion as to economic advisability of protective measures.
It has been made the zonal division of the territory of Ukraine as to probable values of density of the main pea insect pests. This zonation allows to reveal the regions were protective measures should be most intensive. It allows also to make revision of a list of pea insect pests which are needed to be an object of monitoring conducted by Servise of Forecast in Ukraine.
Key words: the pea, insect pests, pea aphid, the sitona weevils, the bruchus beetle, the pea seed moth, the pea gall gnat, indises of density, forecast, yield losses, plant protection.
| 
