Розрахунки економічної ефективності свідчать, що економічно доцільним є застосування бутизану 400 (2,0 л/га) до появи сходів культури, отримано умовно чистий прибуток у сумі 44,5 грн./га, а рівень рентабельності – 13 %. При внесенні фюзиладу супер умовно чистий прибуток складав 18,4 грн./га, а рівень рентабельності – 12 %. На ділянках з лонтрелом 300 умовно чистий прибуток склав – 144,5-152,8 грн./га, при рентабельності – 167-327 %.
Енергетичний аналіз застосування гербіцидів показав, що найбільш енергетично доцільними і виправданими є застосування бутизану 400 (2,0 л/га) до сходів культури, коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) якого становив 11,1 одиниць. Коефіцієнт енергетичної ефективності застосування лонтрелу 300 (0,2 л/га) після сходів культури становив – 13,9, а бакової суміші селекту з лонтрелом 300 (1,8 л/га + 0,2 л/га), – 11,4 одиниці поновлюваної енергії.
ВИСНОВКИ
1. У зоні правобережного Лісостепу України в агроценозі ріпака ярого формується змішаний тип забур’яненості. Найбільшу частку у структурі бур’янової рослинності займають малорічні двосім'ядольні види: щириця звичайна – 30 %, талабан польовий – 12 %, триреберник непахучий – 10 %, лобода біла – 8 %, галінсога дрібноквіткова – 6 %, грицики звичайні – 5 %, зірочник середній – 3 %, гірчак почечуйний – 3 %, гірчак шорсткий – 2 %. Багаторічні коренепаросткові бур'яни були представлені осотом рожевим – 2 % та осотом жовтим – 1 %. Частка односім’ядольних видів складала: мишію сизого – 12 % та курячого проса – 5 %. Чисельність пирію повзучого не перевищувала 2 %. Загальна чисельність бур'янів у дослідах становила 217,3-247,3 шт/м2.
2. Ріпак ярий порівняно з іншими культурами, наділений дещо вищою конкурентною активністю щодо бур'янів. Істотне зниження урожайності спостерігали при чисельності 20 шт./м2 однорічних бур'янів.
3. Критичний період шкодочинності бур’янів в посівах ріпака ярого знаходиться в межах 40 днів після появи сходів культури. Знищення бур’янів в більш пізні строки призводить до значних втрат урожаю культури. Бур’яни, які з’являються в посівах культури в другій половині її вегетації є менш шкідливими.
Гербокритичний період конкурентного взаємовпливу і шкодочинності бур'янів у посівах ріпака ярого настає на 35-40, а закінчується – на 45-50 день. Для того, щоб звести негативний вплив бур’янів на культуру до мінімуму, необхідно забезпечити чистоту посівів ріпака ярого протягом перших 40 днів його вегетації. Більш пізнє знищення бур’янів вже не компенсує втрат, заподіяних ними культурі.
4. На посівах ріпака ярого для знищення злакових і двосім’ядольних бур’янів ефективним є застосування бутизану 400, 40 % к.с. (2,0 л/га) до сходів культури, що обумовлює зниження рівня забур’яненості на 87-89 % і зменшення сирої маси бур’янів на 90 %. Внесення бутизану 400 (2,0 л/га) в післясходовий період обумовлює зниження забур’яненості на 76-79 %, а при нормі витрати -2,5 л/га забезпечує загибель бур'янів на 79-80 %.
5. Фюзилад супер (1,5 л/га), шогун (1,0 л/га) та селект (0,4-1,8 л/га) є препаратами з вузьким спектром дії, які ефективно знищували лише односім'ядольні бур'яни. При змішаному типі забур'янення, фюзилад супер та шогун забезпечували загальну ефективність на 52-55 % за кількістю та зменшення сирої маси бур’янів на 52-55 %, причому злакові бур’яни гинули на 100 та 93 % відповідно. Селект (0,4-0,8 л/га) зменшував чисельність однорічних злакових бур’янів на 83-94%, а при нормах витрати 1,4-1,8 л/га дія препарату поширювалась і на багаторічні види (пирій повзучий) загибель якого досягала 96-99 %. Застосування селекту дало можливість не лише очистити посіви ріпака ярого від пирію повзучого, але й за рахунок цього знизити затрати на захист посівів наступних культур у сівозміні.
6. Суттєве розширення спектру дії досягається при застосуванні бутизану 400 (2,0 л/га) до сходів культури з післясходовою обробкою посівів, протизлаковими гербіцидами шогун (1,0 л/га ) або фюзилад супер (1,5 л/га). У цих варіантах загибель бур’янів досягала 92-93 %. Повністю гинули однорічні злакові бур’яни і на 81-93 % – двосім’ядольні види.
7. Гербіцидна активність лонтрелу 300 з нормами витрати 0,1 і 0,2 л/га сягала 63-70 %, а зниження маси бур'янів складало 65-67 %. Види осотів гинули на 94-100 %.
8. При застосуванні бакової суміші селекту (1,6-1,8 л/га) з лонтрелом 300 (0,12-0,2 л/га) в фазі утворення листкової розетки у ріпака, загибель бур’янів досягала 96-98 %.
9. Максимальний приріст урожайності (4,0 ц/га) отримано при обробці посівів бутизаном 400 (2,0 л/га) до сходів культури з послідуючою обробкою протизлаковими гербіцидами – шогуном (1,0 л/га) або фюзиладом супер (1,5 л/га) в фазі утворення листкової розетки.
10. Гербіциди, які вивчали в дослідах, не мали негативного впливу на якість врожаю культури. Жирнокислотний склад насіння, вміст азоту, сполук фосфору та калію істотно не відрізнялись від контрольних варіантів.
11. Розрахунки економічної ефективності показали, що економічно доцільним на посівах ріпака ярого є застосування бутизану 400 (2,0 л/га) до сходів культури. Отриманий умовно чистий прибуток склав 44,5 грн./га, а рівень рентабельності – 13 %. При застосуванні фюзиладу супер (1,5 л/га) умовно чистий прибуток становив – 18,4 грн./га, а рентабельність – 12 %. Внесення лонтрелу 300 (0,2 л/га) дало змогу отримати 152,8 грн./га умовно чистого прибутку та забезпечило найвищу рентабельність – 327 %.
12. Енергетична оцінка застосування гербіцидів на посівах ріпака ярого показала, що хімічне прополювання дає можливість з економити від 1350 до 6242 МДж. Найбільш енергетично вигідним є обробка посівів бутизаном 400 (2,0 л/га) до сходів культури, коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) якого становить 11,1. Коефіцієнт енергетичної ефективності застосування гербіциду лонтрел 300 (0,2 л/га) після сходів культури становить – 13,9, а застосування бакової суміші селекту з лонтрелом 300 (1,8 л/га + 0,2 л/га) – 11,4 одиниці поновлюваної енергії.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
На підставі отриманих результатів досліджень, економічної оцінки та виробничої їх перевірки, господарствам правобережного Лісостепу України рекомендується:
1. Захист посівів ріпака ярого від бур'янів потрібно розпочинати при їх чисельності у посіві 20 шт./м2 .
2. Для зменшення негативного впливу бур'янів на продуктивність ріпака ярого заходи по захисту від бур'янів потрібно проводити протягом перших 40 днів після появи сходів культури.
3. На полях з високою потенційною забур’яненістю доцільно використовувати бутизан 400 (2,0 л/га) до сходів культури. При значному поширенні однорічних злакових бур’янів посіви слід обробляти гербіцидом селект з нормами витрати 0,4-0,8 л/га, а за наявності пирію повзучого – 1,4-1,8 л/га.
4. На полях де зустрічаються осоти жовтий та рожевий слід вносити гербіцид лонтрел 300 з нормами витрати 0,1-0,2 л/га.
Список робіт, опублікованих за матеріалами дисертації.
1. Борона В.П., Карасевич В.В., Солоненко В.М. Небезпечні конкуренти ріпака. // Захист рослин. - № 10. -2001. – С. 19-20.
2. Борона В.П., Задорожний В.С., Карасевич В.В., Солоненко В.М. Шкідливість бур'янів та їх контроль в агроценозі ярого ріпака в умовах центрального Лісостепу України. // Збірник наукових праць. Він. держ. агр. унів. - Вінниця. – Вип. 10. - 2001. – С. 17-22.
3. Борона В.П., Солоненко В.М., Петриченко В.Ф. Шкодочинність бур'янів та методи їх контролю в посівах ярого ріпака. // Збірник наукових праць. Він. держ. агр. унів. - Вінниця. – Вип. 11. - 2002 . – С. 66-71.
4. Солоненко В.М. Захист посівів ярого ріпака від бур’янів. // Корми і кормовиробництво. М. тем. наук. зб. - № 47. К.: Аграрна наука, - 2001. – С. 187-188.
5. Борона В.П., Задорожний В.С., Карасевич В.В., Шевчук В.І., Солоненко В.М., Первачук М.В., Постоловська Т.Т. Зональні моделі інтегрованого захисту посівів кормових та зернофуражних культур від бур'янів. // Корми і кормовиробництво. М. тем. наук. зб. - № 47. 2001. - С. 172-175 .
6. Борона В.П., Задорожний В.С., Карасевич В.В., Солоненко В.М., Первачук М.В., Шевчук В.І. Інтегрований захист кормових і зернофуражних культур від бур'янів. // Вісник аграрної науки. – 2003. – Спеціальний випуск, жовтень. – С. 46-49.
7. Борона В.П., Задорожний В.С., Карасевич В.В., Солоненко В.М. Защита посевов ярового рапса от сорняков. // Защита растений на рубеже ХХI века. Материалы научно-практической конференции, посвященной 30-летию Бел НИИЗР, Минск, - 2001. – С. 56-57.
Солоненко В.М. Шкодочинність бур’янів та заходи захисту посівів ріпака ярого від них у правобережному Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2003.
У зоні правобережного Лісостепу України в агроценозах ріпака ярого формується змішаний тип забур'яненості. Домінуючими засмічувачами посівів є малорічні види бур’янів. Вивчена структура їх видового складу. Встановлений поріг шкодочинності бур'янів, визначено критичний період їх конкурентних відносин з культурою та оптимальні строки знищення. Визначені кількісні втрати урожайності насіння ріпака ярого в залежності від тривалості його сумісної вегетації з бур'янами та ефективності заходів їх знищення у посівах культури.
Підібрано високоефективні гербіциди та їх суміші для знищення бур’янів, які наділені високою селективністю до ріпака ярого. Їх застосування створює сприятливі умови для росту та розвитку ріпака, обумовлюючи приріст урожайності в межах 1,1-4,0 ц/га. Використання гербіцидів та їх сумішей є економічно та енергетично доцільним заходом знищення бур’янів у посівах ріпака ярого.
Ключові слова: ріпак ярий, бур’яни, видовий склад, шкодочинність, гербіциди, знищення бур’янів.
Солоненко В.М. Вредоносность сорняков и методы защиты посевов рапса ярового от них в правобережной Лесостепи Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.13 – гербология. – Национальный аграрный университет, Киев, 2003.
В агроценозах рапса ярового правобережной Лесостепи Украины формируется смешанный тип засоренности. Доминирующими сорняками в посевах есть малолетние виды. Изучена структура их видового состава. Установлено уровень вредоносности (20 шт./м2) и критический период (40 дней) конкурентных отношениях между культурой и сорняками. Для того чтобы свести негативное влияние сорняков на культуру к минимуму необходимо борьбу с сорняками провести до наступления критического периода конкурентных отношений. Более позднее уничтожение сорняков уже не компенсирует убытков, нанесённых культуре. Определены количественные потери семян рапса ярового в зависимости от периода произрастания сорняков в посевах культуры.
Подобрано эффективные гербициды и их композиции для уничтожения сорняков. В досходовый период лучшие результаты были получены при внесении бутизана 400 (2,0 л/га). В послевсходовый период в условиях доминирующего засорения посевов злаковыми сорняками (в т.ч. пырея ползучего) целесообразно применять фюзилада супер (1,5 л/га), шогун (1,0 л/га) или селект (1,4-1,8). В борьбе с многолетними двульдольными сорняками высокой эффективностью обладал лонтрел 300 (0,2 л/га).
Установлено, что эти препараты обладают высокой селективностью по отношению к растениям рапса ярового. Отрицательного влияния на продуктивность культуры и качество урожая не установлено. При условии применения гербицидов прирост урожая составлял 1,1–4,0 ц/га по сравнению с засоренным контролем. Применение данных препаратов есть экономически и энергетически целесообразным приемом контролирования сорняков в посевах рапса ярового.
Ключевые слова: рапс яровой, сорняки, видовой состав, вредоносность, гербициды, уничтожение сорняков.
Solonenko V.M. Weed harmfulness and spting rape protection measures from them in the right-bank Forest-steppe of Ukraine. – Manuscript.
Thesis for obtaining a scientific degree of the Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.13 - Herbology. - National Agrarian University, Kiev, 2003.
Mixed weediness type is formed in spring rape agrocenosis in the right- bank zone of Forest-steppe of Ukraine. Annual weed composition structure was studied. Threshold of weed harmfulness was established, critical period of crop and weed compotitive relationship and optimum terms of their control were determined. Quantitative shring rape seed losses depending on germination and weeping out terms in crop sowing are determined.
Highly efficacy herbicides and their compositions for weed control with high selectivity for spring rape were chosen. Herbicide application creates favourable conditions for spring rape plant growth and development causing yield increase for 0,1-0,4 tha-1 comparison to untread control. Application of economically and energy expedient measure of weed control in spring rape sowings.
Key words: spring rape, weeds, species, composition, harmfulness, weed control.
| 
