10
0
1 2 3 4 5 6 7 8 Шкідники
Умовні позначення: -мілкий обробіток;
-оранка
Рис.3. Вплив обробітку грунту на заселеність шкідниками озимої
пшениці (учгосп «Комунар»,1994-1996 рр.):
- хлібна жужелиця; 2 - звичайний хлібний пильщик; 3 - чорний хлібний
пильщик; 4 - шведська муха; 5 - злакова попелиця; 6 - пшеничний трипс;
7 - п’явиця червоногруда; 8 - дротяники.
- Роль попередників у регулюванні чисельності
шкідників озимої пшениці
При спостереженні за динамікою чисельності шкідників на виробничих полях учбого господарства КДАУ з попередниками: зайнятий пар (вика з пшеницею), кукурудза на силос, озимий ячмінь максимальну кількість злакових мух, стеблових хлібних блішок, хлібної жужелиці та попелиці виявлена після попередника озимого ячменю, цикад - після кукурудзи, пшеничного трипса - зайнятого пару (рис.4). Для стеблових хлібних пильщиків, п’явиці, прямокрилих, хлібних жуків і злакової листовійки різниці на вказаних попередниках не виявлено.
При вивченні динаміки чисельності шкідників на полях озимої пшениці радгоспу «Плодовоє», Бахчисарайського району після попередників: озима пшениця, кукурудза на зелений корм, еспарцет та люцерна на сіно - максимальна кількість як стеблових, так і шкідників, що живуть у грунті, спостерігалась після стерньового попередника, мінімальна - після еспарцету та люцерни (рис.5, 6).
3100
2900
2700
2500
2300
2100
1900
1700
1500
1300
1100
900
700
500
300
100
Шкідники
трипси злакові стеблові цикадки попелиця
мухи хлібні
блошки
Попередники: - озимий ячмінь
- кукурудза
- зайнятий пар (вика з пшеницею)
Рис.4. Вплив попередників на загальну чисельність шкідників озимої
пшениці (учгосп «Комунар», 1989-1991 роки).
5000 1
4000
2
3000
3
2000 4
1000
Рис.5. Вплив попередників на сумарну щільність шкідників, що
пошкоджують стебла озимої пшениці (радгосп «Плодовоє»,
1992-1994 роки).
1 - озима пшениця; 2 - кукурудза на зелений корм;
3 - еспарцет; 4 - люцерна.
70
60
50
40
30
20
10
1 2 3 4 Попередники
Рис. 6. Вплив попередників на сумарну щільність шкідників озимої
пшениці, що живуть у грунті (радгосп «Плодовоє»):
- озима пшениця; 2 - кукурудза на зелений корм;
3 - еспарцет; 4 - люцерна на сіно
1992 рік 1993 рік 1994 рік
- Хімічний метод - регулятор чисельності окремих видів
шкідників озимої пшениці
Вивчена біологічна ефективність застосування інсектицидів проти злакових мух, хлібної жужелиці, саранових. Так, проти злакових мух у 1992-1993 роках вона становила відповідно для фозалону 35%-ного к.е. - 83.3 і 85.5%; Бі-58 40%-ного, к.е. - 88.3% і 87,2%; волатону 50%-ного к.е. - 90; 91% (НІР05 - 3,5%).
Високі показники біологічної ефективності одержані при застосуванні фосфорорганічних препаратів і проти личинок хлібної жужелиці в осінній період (табл.4).
При застосуванні фосфорорганічних інсектицидів проти саранових, вони забезпечували вищу біологічну ефективність у порівнянні з синтетичними піретроїдами. Так у 1994 р. біологічна ефективність застосування арріво, 25% к.е. становила - 78.3%; карате, 5%к.е. - 75.9%, децису, 2.5% к.е., - 50.8%, цимбушу, 25% к.е., - 83.8% (НІР05 - 3.1). В той же час фосфорорганічні інсектициди проти саранових у 1994-1995 роках забезпечили загибель: Бі-58, 40% к.е., - 93.5%, фозалон, 35% к.е., - 93.9%, базудин, 60% к.е., - 99.1% (НІР05 - 1.8).
Таблиця 4 - Біологічна ефективність фосфорорганічних інсектицидів проти
личинок хлібної жужелиці, (учгосп «Комунар»)
4.4.Статеві феромони - регулятори чисельності коваликів
Наводяться дані про регулювання чисельності ковалика посівного методом елімінації самців та ковалика степового методом дезорієнтації самців з використанням синтетичних статевих феромонів. При розміщенні 20 пасток на гектар з використанням препаративної форми синтетичного статевого феромону ПАК-6А з дозою 40 мг на 1 га геранілбутирата було досягнуто зменшення чисельності дочірнього покоління шкідника на 88% до контролю.
Ефективність феромонної крихти ПАК-7И з дозою феромону 25 та 50г на 1га (за діючою речовиною) забезпечило протягом трирічного застосування ефект дезорієнтації 93.6 та 94.6%,що зменшило чисельність ковалика степового до господарськи невідчутного рівня (табл.5).
Таблиця 5 - Ефективність застосування феромонної крихти для боротьби
з коваликом степовим, (учгосп «Комунар», 1985-1987 роки)
5.Економічна ефективність захисту озимої пшениці від шкідників
Запропонована система захисту озимої пшениці грунтується на максимальному використанню агротехнічних прийомів та застосуванню хімічного методу з врахуванням економічного порогу шкідливості шкідників.
Ефективність інтегрованого захисту пшениці проявляється в зменшенні чисельності основних спеціалізованих видів шкідників (рис.7,8).
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1
1 2 3 4 Шкідники
- інтегрований захист;
- традиційна система захисту
Рис.7.Заселеність озимої пшениці шкідниками при різних системах захисту
(екз.на м2; особин на рослину). Передгірський Крим, 1992-1994 роки
1 - хлібна жужелиця; 2 - п’явиця червоногруда;
3 - шкідлива черепашка; 4 - дротяники.
120
1110
1100
90
80
70
60
50
40
30
20
10
0
1 2 3 4 5 Шкідники
- інтегрований захист;
- традиційна система захисту
Рис.8. Заселеність озимої пшениці шкідниками при різних системах
захисту ( Передгірський Крим, 1992-1994 роки):
1 - чорний пильщик; 2 - звичайний хлібний пильщик;
3 -злакова тля; 4- шведська муха; 5- пшеничний трипс
Таблиця 6 - Економічна ефективність інтегрованого захисту озимої
пшениці, (учгосп «Комунар», 1996р.).
Як видно з даних таблиці 6, запропонована система захисту озимої пшениці у порівнянні з традиційною забезпечує в умовах Передгірського Криму досить високий рівень рентабельності та прибутковості.
ВИСНОВКИ
- Фауна шкідників озимої пшениці в умовах Передгірського Криму представлена 55 видами з двох типів. Клас комах представлений 52 видами, що відносяться до 8 рядів. Домінуючими в роки досліджень були: хлібна жужелиця, пшенична муха, шведська ячмінна муха, клоп-шкідлива черепашка, пшеничний трипс, велика злакова попелиця, італійський прус, злакова листовійка, п’явиця червоногруда.
- На полях озимої пшениці в Передгірському Криму виявлено 53 види ентомофагів, серед яких хижі жужелиці становили 22 види. Чисельність ентомофагів на полях сівозміни різна. Найбільша кількість ентомофагів з ряду Diptera та хижих жужелиць спостерігалась на полях, де попередником був зайнятий пар (вика з пшеницею). З ентомофагів клопів черепашок найбільш помітну роль відігравали теленомуси (Trissolcus grandis Thoms, Telenomus chloropus Thoms.), які заражали до 40% яєць шкідника. Співвідношення хижих трипсів та пшеничного трипса у різні періоди вегетації озимої пшениці змінювалось. Встановлено, що в період максимального зростання чисельності шкідника хижі трипси зустрічаються в незначній кількості і неспроможні стримувати його розмноження до господарськи невідчутного рівня.
- Суттєву роль в обмеженні чисельності шкідників відіграють агротехнічні прийоми.
Боротьба з бур’янами, особливо кореневищними та коренепаростковими помітно зменшує чисельність шкідників, що живуть у грунті, зокрема дротяників.
Значну роль у зменшенні чисельності коваликів відіграють амонійні добрива, особливо при застосуванні навесні. Найбільший процент загибелі дротяників спостерігали при внесенні хлористого амонію - 53.3%.
Поверхневий обробіток грунту помітно зменшує чисельність хлібних пильщиків, трипсів, злакової попелиці, але призводить до зростання кількості хлібної жужелиці, шведської мухи та коваликів.
Щодо впливу попередників озимої пшениці на динаміку чисельності шкідників, то мінімальна чисельність їх відзначена на посівах після еспарцету та люцерни, дещо вища - після кукурудзи і найбільша на посівах по стерньових попередниках - озимій пшениці та ячменю.
4.Найбільш дієвим регулятором чисельності окремих видів у сучасних системах захисту озимої пшениці є хімічний метод. Проти злакових мух доцільно застосовувати волатон, 50% к.е. - 2 л/га; Бі-58, 40% к.е. - 1,5 л/га, або фозалон, 35% к.е. - 2 л/га,. які забезпечують біологічну ефективність відповідно - 91; 87 та 85.5% (при НІР05 - 3,5).
Для зменшення чисельності хлібної жужелиці доцільно проводити обприскування базудином, 60% к.е. - 1,5 л/га, який забезпечує загибель личинок шкідника - 97.7%.
Для зменшення шкідливої діяльності сарани (італійського пруса) вищу ефективність у порівнянні з піретроїдами показали фосфорорганічні інсектициди. Піретроїди забезпечують загибель шкідника: арріво, 25% к.е. - 0,2 л/га; карате, 5% к.е. - 0,15 л/га; децис, 2,5% к.е. - 0,3 л/га; цимбуш, 25% к.е. - 0,2 л/га відповідно 78,3; 75,9; 50,8 та 83,8% (при НІР05 - 3,1). Фосфорорганічні інсектициди забезпечують загибель сарани: базудин, 60% к.е. (1,5 л/га) на 99,1%; фозалон, 35% к.е. (2 л/га) - 93,9% та Бі-58, 40% к.е. (1,5 л/га) - 93,5% (при НІР05 - 1,8).
5.Для зменшення чисельності коваликів заслуговує на увагу застосування статевих феромонів. Застосування 40 мг на 1 га геранілбутирату /ПАК-6А/ методом елімінації самців зменшує чисельність дочірнього покоління ковалика посівного на 88%. Застосування проти ковалика степового феромонної крихти /ПАК-7И/ при нормі 25г на 1 га геранілбутирата за діючою речовиною забезпечує ефект дезорієнтації самців 93.6%, а при 50 г/га - 94.6%.
Основні положення дисертації висвітлені в таких публікаціях:
- Шармагий (Зубрик) И.Н. Роль зоофагов в ограничении численности сосущих вредителей озимых зерновых культур в условиях предгорного Крыма //Проблемы ресурсосбережения и охраны окружающей среды в полеводстве Крыма: Сб.научных трудов КСХИ. Симферополь, -1996.-С.156-160.
- Славгородская-Курпиева Л.Е., Угнивенко Н.В., Зубрик И.Н. Борьба с вредителями и болезнями сельскохозяйственных культур// Научно обоснованная система земледелия республики Крым.- Симферополь: Таврида, 1994.- С.135-153. (рекомендації щодо боротьби з шкідниками озимої пшениці, особистий внесок 50%).
- Зубрик И.Н.,Кальченко В.В., Буряк П.И. Влияние минеральных удобрений и пестицидов на личинок щелкуна посевного в условиях предгорной зоны Крыма //Проблемы современной биологии: Тр. научной конференции молодых ученых, биофак МГУ. Москва, 20-24 апреля 1987.-М.,-1987.-С.64-68 (проведення експерименту і його обгрунтування, особистий внесок 80%).
- Славгородская-Курпиева Л.Е., Угнивенко Н.Ф., Зубрик И.Н. Методические указания по борьбе с вредителями, болезнями и сорняками при интегрированной защите сельскохозяйственных культур от вредителей, болезней и сорняков. Симферополь, 1988.-11с (рекомендації щодо боротьби з шкідниками зернових культур, особистий внесок 60%).
- Зубрик И.Н. Жуки-щелкуны в агроценозах учхоза «Коммунар» и изучение методов регулирования их численности с помощью половых феромонов //Сельскохозяйственное производство и экология Крыма: Тез.докл.научно-практической конференции. Симферополь,-1989.-С.50-51.
- Зубрик И.Н. Состояние и перспективы защиты озимой пшеницы в Крыму //Научно обоснованная система ведения сельского хозяйства в Крыму. Тез.докл.научно-практической конференции. Ч.П.: Симферополь, - 1990, - С.48.
Шармагій (Зубрик) І.М. Шкідники озимої пшениці та фактори, що обмежують їх чисельність в умовах Передгірського Криму.- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09 - ентомологія.-Національний аграрний університет.-Київ,1998.
Вперше вивчена динаміка чисельності шкідників озимої пшениці та їх ентомофагів на різних полях сівозміни в умовах Передгірського Криму. Визначена роль впливу антропічного фактора на регулювання чисельності фітофагів озимої пшениці та їх ентомофагів. Запропонована система захисту озимої пшениці від шкідників з врахуванням природних регулюючих факторів агроценозу.
Результати досліджень впроваджені на площі 1000га.
Ключові слова: озима пшениця, шкідники, ентомофаги, мінеральні добрива, сівозміни, обробіток грунту, інсектициди, феромони, інтегрований захист.
Шармагий (Зубрик) И.Н. Вредители озимой пшеницы и факторы, ограничивающие их численность в условиях Предгорного Крыма.- Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология.- Национальный аграрный университет, Киев, 1998.
Впервые изучена динамика численности вредителей озимой пшеницы и их энтомофагов на различных полях севооборота в условиях предгорного Крыма. Определена роль воздействий антропического фактора на регулирование численности фитофагов озимой пшеницы и их энтомофагов. Предложена система защиты озимой пшеницы от вредителей с учетом природных регулирующих факторов агроценоза.
Результаты исследований внедрены на площади 1000га.
Ключевые слова: озимая пшеница, вредители, энтомофаги, минеральные удобрения, севообороты, обработка почвы, инсектициды, феромоны, интегрированная защита.
Sharmagyi (Zubrik) I.N. Winter wheat pests 2 restrictive factors, that limit their numbers under Premoun tainious Crimea conditions.
Manuscript. Thesis of science degree appliant of Agricultural sciences in speciality 03.00.09 - entomology. National Agrarian University. Kiev. 1998.
The dynamics of winter wheat pests and entomophages in different fields of crop rotation under premoun tainious Crimea is studied for The First time.
Influence of anthropo-factor on regulation of phytophage numbers is defined.
The system of winter wheat protection from pests under natural factors which regulate agro-cenosis is suggested.
The results of research work were put into practice on the territory of 1000 Ha.
Key words: winter wheat, pests, entomologes, fertilizers, crop, ratation, soil processing, insecticides, pheromones, integrated protection.
| 
