Библиотечный каталог авторефератов Украины

Рис. 3. Динаміки використання елементів мінерального живлення бур'янами

у посівах озимої пшениці (середнє за 1997-1999 рр.)

РОЗДІЛ 6 

ШКОДОЧИННІСТЬ, ЕКОНОМІЧНІ ТА ГОСПОДАРСЬКІ ПОРОГИ ШКОДОЧИННОСТІ НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИХ ВИДІВ БУР’ЯНІВ У ПОСІВАХ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ У ЗОНІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Була встановлена шкодочинність комплексу найбільш типових для посівів озимої пшениці у зоні Лісостепу бур’янів (рис. 4), що становила: осоту роже­во­го (Cirsium arvense (L.) Scop.) з надземною масою 133,0 г/м² – 0,86 ц/га, осоту жовтого (Sonchus arvensis L.) з надземною масою 101,4 г/м² – 0,61 ц/га, сухореб­рика Льозеліївого (Sisymbrium loeselii L.) з надземною масою 107,1 г/м² – 0,59 ц/га, кучерявця Софії (Descurainia sophia (L.) Webb. ex Prantl) з надземною ма­сою з 57,5 г/м² – 0,25 ц/га, триреберника непахучого (Matricaria perforata Merat.) з надземною масою 54,9 г/м² – 0,24 ц/га, куколиці нічної (Silene noctiflora L.) з надземною масою 42,6 г/м² – 0,21 ц/га, сокирок польових (Consolida arvensis L.) з надземною  масою 45,2 г/м² – 0,19 ц/га, підмаренника чіпкого (Galium aparine L.) з надземною масою 37,7 г/м² – 0,15 ц/га, талабану польового (Thlaspi arvense L.) з надземною масою 32,4 г/м² – 0,13 ц/га зерна озимої пшениці.

Проведені дослідження стали основою для визначення порогів шкодочинності комплексу бур’янів при застосуванні гербіцидів сучасного асортименту як за чисельністю, так і за масою (рис. 5, 6).

Рис. 4. Шкодочинність найбільш поширених видів бур’янів у посівах озимої пшениці (середнє за 1997-1999 рр.)

Рис. 5. Економічні та господарські пороги шкодочинності найбільш поширених видів бур’янів у посівах озимої пшениці за їх чисельністю

Рис. 6. Економічні та господарські пороги шкодочинності найбільш поширених видів бур’янів у посівах озимої пшениці за їх масою

РОЗДІЛ 7

ВИКОРИСТАННЯ ФІТОЦЕНОТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ДЛЯ КОНТРОЛЮВАННЯ ЗАБУР’ЯНЕННЯ ПОСІВІВ

У 1998-1999 рр. було проведено вивчення забур’яненості посівів озимої пшениці при різній густоті стояння продуктивних стебел. Дослідження проводились у посівах озимої пшениці сорту Поліська 90. Схемою досліду було передбачено 6 варіантів різної густоти продуктивних стебел озимої пшениці (від 430 до 700 шт./м² посіву).

Дослідження показали, що за густоти стояння продуктивних стебел куль­тури 430 шт./м² посіву в період цвітіння озимої пшениці нараховували в серед­ньому 101 шт./м² рослин бур’янів, що накопичували надземну масу 2457,1 г/м². При такій густоті стебел на 1 м² посіву озима пшениця формувала листо­вий апарат, який складав 3,27 м²/м²  (рис. 7). Такі посіви були найменш продуктивними.

Рис. 7. Забур’яненість посівів озимої пшениці при різній густоті продуктивних стебел (середнє за 1998-1999 рр.)

За збільшення густоти продуктивних стебел до 500 шт./м², площа листя озимої пшениці зростала до 3,81 м²/м², а забур’яненість знижувалась до 53,0 шт./м² рослин бур’янів, що накопичували надземну масу в 2,3 нижчу, ніж за густоти 430 шт./м². У структурі забур’янення посівів зросла частка зимуючих видів бур’янів до 66,3% і знизилась частка ярих видів до 24,3%.

В умовах збільшення площі листового апарату озимої пшениці до 4,22 м²/м² і  зростанні щільності продуктивних стебел до 550 шт./м² чисельність бур’янів знизилась до 28 шт./м² і була нижчою в 3,6 рази, ніж за густоти 430 шт./м². Посіви були забур’янені лише однорічними зимуючими і багаторічними бур’янами. Серед ярих бур’янів у посівах вегетував лише гірчак березковидний (Polygonum convolvulus L.). Бур’яни накопичували надземну масу – 509,4 г/м².

За густоти продуктивного стеблостою 500 і 550 шт./м² урожайність озимої пшениці зростала відповідно до 4,70 і 5,61 т/га. Збільшилась кількість зерен у колосі відповідно до 25,2 і 26,7 шт., а їх маса – до 0,94 г і 1,02 г. Маса 1000 зерен зросла до 37,30 г і 38,24 г.  Утворюючи листовий апарат 4,59 м²/м² (600 шт./м² продуктивних стебел) посіви створювали густе затінення поверхні грунту і нижнього ярусу посіву (до висоти 20-30 см). У таких оптично щільних посівах нараховували лише 14 шт./м² однорічних зимуючих і багаторічних видів бур’янів, що накопичували незначну надземну масу – 150,5 г/м². За такої густоти урожай озимої пшениці складав 6,36 т/га, кількість зерен у колосі (27,3 шт.), їх маса (1,06 г) та маса 1000 зерен (38,84 г) були найбільшими.

За густоти продуктивного стеблостою 650-700 шт./м² конкурентна здатність озимої пшениці щодо бур’янів зростала. У таких посівах озимої пшениці вегетувало відповідно 5 і 2 шт./м² бур’янів, що мали ознаки значного пригнічення і накопичували надземну масу лише 47,7 г і 10,3 г, але підвищення урожайності озимої пшениці було не істотним, зменшувалась кількість зерен у колосі відповідно до 26,9 шт. і 25,6 шт. і їх маса до 1,00 г і 0,93 г, маса 1000 зерен зменшувалась, відповідно, до 37,17 г і 36,32 г.

РОЗДІЛ 8

ОБГРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ НОВОГО АСОРТИМЕНТУ І ВСТАНОВЛЕННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ НОРМ ЇХ ВИТРАТИ НА ПОСІВАХ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Проведення порівняння ефективності захисту посівів озимої пшениці від бур’янів за допомогою гербіцидів показало, що жоден гербіцид не забезпечував повної загибелі усього спектру видів бур’янів, які були у посівах. Кожен препарат окремо проявляв певну специфіку дії. 

Гербіциди знищували частину бур’янів і обмежували здатність рослин, які вижили, накопичувати свою масу. Ефективність контролювання накопичення маси бур’янами, порівняно з контролем, складала: пріма, 30,6% с.е. до 89,6%, дербі, 17,5% в.р.к. до 82,7%, хармоні, 75% в.г. + тренд 90 до 78,6%, естерон 60, 85% к.е. до 77,5% (табл. 1).

Забур’яненість посівів негативно впливає на урожай озимої пшениці та його структуру. Отримано рівняння залежності між масою і чисельністю бур’янів та урожаєм, кількістю зерен у колосі, масою 1000 зерен.

Таблиця 1 – Вплив застосування гербіцидів на забур’яненість посівів озимої пшениці (фаза цвітіння, середнє за 1997-1999 рр.)

Знищення бур’янів-конкурентів гербіцидами позитивно впливало на фор­му­вання зерен у колосі, масу 1000 зерен і забезпечило збереження від 0,31 до 1,04 т/га зерна, або від 8,3 до 28% отриманого рівня урожайності озимої пшениці (табл. 2).

Проведений аналіз динаміки детоксикації гербіциду естерон 60, 85% к.е. після його застосування на посівах озимої пшениці дозволяє стверджувати: при дотриманні регламентів проведення захисних заходів у рослинах культури на період збирання зерна залишки гербіциду відсутні.

Результати розрахунків свідчать, що застосування гербіцидів на посівах озимої пшениці рентабельне. Кожна гривня, витрачена на проведення захисту посівів естероном 60, 85% к.е. з нормами витрати 0,8 і 1,0 л/га окуповувалась в 3,4 рази. Окупність витрат на застосування 2,4-Д амінної солі, 82,5% в.р. (еталон) з нормою витрати 0,9 л/га була майже такою ж, як і за застосування естерону 60, 85% к.е. з нормами витрати 0,8 і 1,0 л/га і складала 3,2 рази.

Таблиця 2 – Вплив застосування гербіцидів на урожайність озимої пшениці 

(середнє за 1997-1999 рр.)

Кожна гривня, витрачена на захист посівів озимої пшениці від бур’янів за допомогою гербіциду хармоні, 75% в.г. з нормами витрати 15 і 20 г/га з додаванням тренду 90, 0,2 л/га окуповувалась лише в 2,0-2,4 рази. Застосування гербіциду діален С, 40% в.р. (еталон) з нормою витрати 2,0 л/га було більш рентабельним, ніж застосування гербіциду хармоні, 75% в.г. з нормою витрати 20 г/га з додаванням тренду 90, 0,2 л/га (рис. 8).

Оцінка енергетичної доцільності застосування гербіцидів у посівах озимої пшениці показала, що таке застосування енергетично вигідне, так як дозволяє економити від 8780,9 до 11141,9 МДж з урожаєм.

Коефіцієнти енергетичної ефективності застосування гербіциду естерон 60, 85% к.е. з нормами витрати 0,8 і 1,0 л/га становили 18,1 і 17,9.

Коефіцієнти енергетичної ефективності застосування гербіциду хармоні, 75% в.г. з нормами витрати 15 і 20 г/га з додаванням тренду 90, 0,2 л/га становили 33,8 і 36,9.

Рис. 8. Економічна ефективність застосування гербіцидів на посівах озимої пшениці (АТ “Україна”, 1998-1999 рр.)

Рис. 9. Енергетична ефективність застосування гербіцидів на посівах озимої пшениці (АТ “Україна”, 1998-1999 рр.)

ВИСНОВКИ

1. У посівах озимої пшениці у період молочно-воскової та воскової стиг­лості у зоні Лісостепу України виявлено 192 види бур’янів, що належать до 36 ботанічних родин ви­щих рослин. Відсоткове співвідношення рослин класів од­но­дольних, дводольних та хвощових у структурі забур’янення, у середньому, представлено як 1:1:0,001. Бур’яни 124 видів вегетують у посівах озимої пше­ни­ці на по­лях усіх областей, де проводились обстеження. Середня чисельність бур’янів у зоні Лісостепу становила 84 шт./м². Відмічено тенденцію зрос­тання рів­ня забур’янення посівів у напрямку із заходу на схід від 61 шт./м² (Тер­но­пільська обл.) до 101 шт./м² (Сумська обл.). Максимальні значення індексу різноманіття Симпсона – 17,8 та рівномірності розподілу – 0,18 зафіксовано в Хмельницькій області, а мінімальні – 4,2 і 0,002 відповідно в Черкаській.
2. У бур’яновій частині фітоценозів озимої пшениці зони Лісостепу України виявлено 42 види компонентів (багаторічні види) та 150 видів інгредієнтів (малорічні) у співвідношення 1:3,6. Найбільшу частку у структурі забур’янення посівів озимої пшениці серед багаторічних видів займають: пирій повзучий (Agropуrum repens (L.) Pal. Beauv. / Elymus repens (L.) Gould / Elytrigia repens (L.) Nevski) - 9,1% (8 шт./м²), осот рожевий (Cirsium arvense (L.) Scop.) - 4,6% (4 шт./м²), та осот жовтий польовий (Sonchus arvensis L.) – 2,1% (2 шт./м²); серед малорічних: мишій сизий (Setaria glauca (L.) Pal. Beauv.) – 36,1% (30 шт./м²), гірчак березковидний (Polygonum convolvulus L. / Reynoutria convolvulus (L.) Shinners.) – 4,5% (4 шт./м²), метлюг звичайний (Apera spica-venti (L.) Pal. Beauv.) – 3,7% (3 шт./м²), зірочник середній (Stellaria media (L.) Vill.) – 3,3% (3 шт./м²), лобода біла (Chenopodium album L.) – 3,1% (2 шт./м²), курячі очка польові (Anagallis arvensis L. / Anagallis poeniceae Scop.) ­– 2,6% (2 шт./м²), триреберник непахучий (Matricaria perforata Mйrat. / Matricaria inodora L.) – 2,5% (2 шт./м²), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris Medik.) –  2,2% (2 шт./м²), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.) – 1,8% (1 шт./м²).
3. В процесі забур’янення посіву озимої пшениці сорту Поліська 90, гус­тота продуктивного стеблостою якого на момент збирання врожаю становила в середньому 429 шт./м², з’явилося сходів 218 шт./м² бур’янів. Серед них най­біль­ше: мишій сизий (83 шт./м²), лобода біла (22 шт./м²), гірчак березковидний (14 шт./м²), кучерявець Софії (11 шт./м²), талабан польовий (10 шт./м²), вероніка плющолиста (9 шт./м²), сухоребрик Льозеліїв (9 шт./м²). Визначені періоди ма­со­вої появи сходів бур’янів, що відповідало періоду проростання-кущіння рос­лин озимої пшениці (поява біля 39,7% загальної кількості бур’янів) та період за­кінчення вегетації рослин культури, коли давали сходи у середньому 45,2% від загальної кількості бур’янів. Динамічність процесу пояснюється безперервним обміном речовин рослинного організму з навколишнім середовищем, що, перебуваючи в єдності, взаємно впливають один на одного. Співвідношення видів компонентів та інгредієнтів в процесі забур’янення посівів складало 1:3,3.
4. Величини поглинутих комплексом бур’янів елементів живлення дос­тат­ньо для формування урожаю: за азотом – 2,6 т/га, за фосфором – 2,8 т/га, за калієм – 3,1 т/га зерна озимої пшениці. Комплекс бур’янів використовував най­більше з основних елементів живлення калій - 103,42 кг/га, азоту - 90,12 кг/га, фосфору - 38,51 кг/га, коли величина надземної маси становила 2976 г/м² (мо­лоч­но-воскова стиглість озимої пшениці). Найбільшу кількість основних еле­мен­тів живлення бур’яни виносили в репродуктивний період. Особливо активно використовували еле­менти мінерального живлення сухоребрик Льозеліїв (Sisy­m­brium loeselii L.) – 23,1, 12,4 та 29,0 кг/га за азотом, фосфором, ка­лі­єм відпо­відно при надземній масі 891,4 г/м², кучерявець Софії (Descurainia sophia (L.) Webb. ex Prantl) – 25,4, 10,0 та 23,8 кг/га при надземній масі 768,3 г/м², осот ро­жевий (Cirsium arvense (L.) Scop.) – 9,3, 3,9 та 9,7 кг/га при надземній масі 326,7 г/м², осот жовтий (Sonchus arvensis L.) – 6,0, 2,6 та 7,4 кг/га при надземній масі 231,5 г/м², лобода біла (Chenopodium album L.) – 4,6, 1,5 та 6,5 кг/га при надземній масі 122,7 г/м².
5. Шкодочинність, виражена зниженням урожайності зерна озимої пшениці від наявності на 1 м² однієї рослини бур’янів, становить: осоту роже­во­го (Cirsium arvense (L.) Scop.) з надземною масою 133,0 г/м² – 0,86 ц/га, осоту жовтого (Sonchus arvensis L.) з надземною масою 101,4 г/м² – 0,61 ц/га, сухореб­рика Льозеліївого (Sisymbrium loeselii L.) з надземною масою 107,1 г/м² – 0,59 ц/га, кучерявця Софії (Descurainia sophia (L.) Webb. ex Prantl) з надземною ма­сою з 57,5 г/м² – 0,25 ц/га, триреберника непахучого (Matricaria perforata Merat.) з надземною масою 54,9 г/м² – 0,24 ц/га, куколиці нічної (Silene noctiflora L.) з надземною масою 42,6 г/м² – 0,21 ц/га, сокирок польових (Consolida arvensis L.) з надземною  масою 45,2 г/м² – 0,19 ц/га, підмаренника чіпкого (Galium aparine L.) з надземною масою 37,7 г/м² – 0,15 ц/га, талабану польового (Thlaspi arvense L.) з надземною масою 32,4 г/м² – 0,13 ц/га зерна озимої пшениці. 
6. Серед багаторічних видів бур’янів найбільш шкодочинними є осот рожевий (Cirsium arvense (L.) Scop.), осот жовтий (Sonchus arvensis L.). З однорічних видів бур’янів найбільш небезпечні сухоребрик Льозеліїв (Sisymbrium loeselii L.), кучерявець Софії (Descurainia sophia (L.) Webb. ex Prantl), триреберник непахучий (Matricaria perforata Merat.), куколиця нічна (Silene noctiflora L.). Зниження урожайності зерна озимої пшениці виражається у співвідношенні 0,6-0,5:1 відносно маси багаторічних видів бур’янів і 0,30-0,25:1 – малорічних.
7. Середні величини економічних порогів шкодочинності такі: осоту ро­же­вого – 2,0 шт./м² з надземною масою 266,0 г/м², що становить 69% госпо­дарських - 2,9 шт./м² з надземною масою 385,7 г/м², осоту жовтого – 2,8 шт./м² з надземною масою 283,9 г/м², що становить 68% господарських - 4,1 шт./м² з надземною масою 415,7 г/м², сухоребрика Льозеліївого – 3,0 шт./м² за чисель­ністю – 71% від господарського 4,2 шт./м², за надземною масою 321,3 г/м² - 64% від господарського 499,8 г/м², кучерявця Софії – 7,0 шт./м² з надземною масою 402,5 г/м², що становить 70% від господарського - 10,0 шт./м² з надземною ма­сою 575,0 г/м², триреберника непахучого – 7,0 шт./м² з надземною масою 384,3 г/м², що становить 67% господарського –  10,4 шт./м² з надземною масою 571,0 г/м², куколиці нічної – 9,0 шт./м² з надземною масою 383,4 г/м² - 76% від гос­по­дарського 11,9 шт./м² з надземною масою 506,9 г/м², сокирок польових – 9,0 шт./м² з надземною масою 406,8 г/м² - 68% господарського 13,2 шт./м² з надзем­ною масою 596,6 г/м², підмаренника чіпкого – 12,0 шт./м² з надземною масою 452,4 г/м², що становить 72% господарського порогу 16,7 шт./м² з надземною масою 629,6 г/м², талабану польового – 13,0 шт./м² з надземною масою 421,2 г/м², 68% господарського  19,2 шт./м² з надземною масою 622,1 г/м².
8. Створення оптичної щільності збільшенням продуктивної густоти по­сі­ву від 430 до 700 шт./м² культури показало, що 600 шт./м² продуктивних сте­бел площею листя 4,59 м²/м² сорту Поліська 90 в період цвітіння забезпечили зниження накопичення надземної маси бур’янів до 150,5 г/м² (86,9%) та істотно впливало на урожайність. Отримано 6,36 т/га зерна, в колосі нараховували 27 шт. зерен масою 1,06 г. Маса 1000 зерен становила 38,84 г. Багаторічні види бур’янів – осоти рожевий та жовтий, найбільш стійкі до фітоценотичного впливу культури.
9. Без застосування гербіцидів у посівах, де густота продуктивного стеблостою на момент збирання урожаю становила 432 шт./м², чисельність бур’янів у фазу цвітіння озимої пшениці становила 101 шт./м² з надземною масою 2452,8 г/м², що призводило до втрат 1,16 т/га зерна. В колосі нараховували в середньому 23,6 шт. зерен, маса яких становила 0,86 г. Маса 1000 зерен становила 36,41 г.
10. Ручні прополювання посівів озимої пшениці сприяли збереженню 1,16 т/га або на 31,8% більше рівня продуктивності забур’янених посівів і 23,8% максимально можливої урожайності. Кількість продуктивних стебел становила 436 шт./м². В колосі нараховували в середньому 27,9 зерен масою 1,12 г. Маса 1000 зерен складала 40,16 г. 
11. Встановлено тісну залежність між масою і чисельністю бур’янів та урожаєм, коефіцієнти детермінації (R²) відповідно - 0,9861 та 0,8879. Для показника кількості зерен у колосі залежність з масою та чисельністю бур’янів R² становить відповідно 0,9741 та 0,8774. Між чисельністю та масою бур’янів і масою 1000 зерен, коефіцієнти детермінації становлять 0,994 та 0,905.
12. Проведення хімічного захисту посівів озимої пшениці забезпечило збе­реження від 0,31 до 1,04 т/га зерна, або від 8,3 до 28% отриманого середнього рівня урожайності і від 6,35% до 21,3% максимально можливого, кількість продук­тивних стебел становила 433-436 шт./м², кількість зерен у колосі ­– 24,7-27,6 шт, маса зерен у колосі – 0,93-1,10 г, маса 1000 зерен – 37,6-39,8 г. 
13. Біологічна ефективність дії гербіциду естерон 60, 85% к.е. – 1,0 л/га на 8,8% перевищувала показники дії 2,4-Д амінної солі, 82,5% в.р. – 0,9 л/га. Пов­ністю гинули сходи грициків звичайних, лободи білої, кучерявця Софії, со­кирок польових, сухоребрика Льозеліївого, талабану польового. Високий про­цент загибелі було зафіксовано по відношенню до рослин куколиці нічної, гір­чака березковидного (77,5-92,2%). Відносно стійкими виявились види: осот ро­жевий, осот жовтий, зірочник середній. Їх рослини відмирали лише на 23,0-39,2%. Рівень ефективності препарату хармоні, 75% в.г. + тренд 90 – 20 г/га + 0,2 л/га на 13,8% перевищував дію діалену С, 40% в.р. – 2,0 л/га. Загибель схо­дів сокирок польових, сухоребрика Льозеліївого, кучерявця Софії, лободи білої, грициків звичайних становила 93,6-99,3%, а сходи триреберника непахучого, гір­чака березковидного, зірочника середнього і вероніки плющолистої гинули повністю. Загибель сходів куколиці нічної – 67,6%. Загальна загибель бур’янів – 91,0%. Рівень ефективності пріми, 30,6% с.е. – 0,6 л/га на 9,0% перевищував діален С, 40% в.р. – 2,0 л/га. Повністю знищувались сходи грициків звичайних, лободи білої, кучерявця Софії, сокирок польових, підмаренника чіпкого, ро­маш­ки лікарської, триреберника непахучого, гірчаку березковидного, сухоребрика Льозеліївого, талабану польового. Майже повністю (на 98,4%) гинули і сходи зірочника середнього, а загибель сходів куколиці нічної становила 76,6%. Ефек­тивність дії дербі, 17,5% в.р.к. – 0,07 л/га на 1,0% перевищувала дію діалену С, 40% в.р. – 2,0 л/га. Загальна загибель бур’янів становила 78,2%. Сходи грициків звичайних, підмаренника чіпкого і ромашки лікарської гинули повністю. Заги­бель сходів лободи білої, сокирок польових, триреберника непахучого, гірчаку берез­ковидного, сухоребрика Льозеліївого, кучерявця Софії, зірочника серед­ньо­го і талабану польового – 89,5-99,0%, а куколиці нічної – 62,3%. Рослини осоту жовтого і осоту рожевого відмирали на 30,0-34,8%.
14. Вивчення динаміки детоксикації гербіциду естерон 60, 85% к.е. при  нормі витрати 1,0  л/га у рослинах культури підтвердило відсутність їх залишків у зерні на час проведення збирання.
15. Впроваджена в 1998-1999 рр. в умовах зони Лісостепу України сис­те­ма захисту посівів озимої пше­ниці вдосконалена застосуванням гербіциду есте­рон 60, 85% к.е. з нормою витрати 0,8 л/га у фазі кущіння рослин сорту Полісь­ка 90 порівняно з 2,4-Д амінною сіллю, 82,5% в.р., 0,9 л/га забезпечила збере­жен­ня з кожного гектару 0,05 т зерна, зрос­тання умовно чистого прибутку на 17,49 грн., у 1,1 разів – окупності витрат, еконо­мію енергії – 9,7%. Норма вит­рати 1,0 л/га гербіциду естерон 60, 85% к.е. забез­пе­чила збереження з кожного гектару 0,12 т зерна, зростання умовно-чистого при­бутку на 38,63 грн. та у 1,1 ра­зи – окуп­ності витрат та економії енергії – 24,6%. Гер­біцид хармоні, 75% в.г. з нормою витрати 15 г/га з додаванням ПАР тренд 90, 200 мл/га, використаний у тотожних умовах, дозволив з кожного гектару зберегти 0,04 т зерна, що забез­пе­чило зростання умовного чистого прибутку на 14,03 грн., у 0,1 рази – окупності витрат та економію енергії – 112% порівняно з діален С, 40% в.р., 2,0 л/га.
16. Актом виробничої перевірки для впровадження в виробництво рекомендується обприскування посівів гербіцидами естерон 60, 85% к.е. з нормами витрати 0,8 і 1,0 л/га і хармоні, 75% в.г. з нормами витрати 15 і 20 г/га з додаванням тренду 90 (0,2 л/га) у фазу кущіння озимої пшениці.