Таблиця 6
Вплив густоти стояння рослин та добрив на варіювання величини урожайності зерна і елементів продуктивності сорту чини Красноградська 7 (2000-2002 рр.)
Р, % 1,7
НІР0,95, ц/га 0,8
Встановлено, що на усіх досліджуваних фонах – без добрив і при внесенні складних добрив в дозах N8Р32 і N16Р64 – урожайність зерна при загущенні посіву від 0,8 до 1,2 млн. схожих насінин/га поступово зростала і досягала максимальних значень при найбільшій нормі висіву, відповідно до фонів – 18,9; 19,1; 20,0 ц/га, тобто практично на одному рівні.
Тому чину сорту Красноградська 7 економічно найдоцільніше вирощувати на фоні без добрив при нормі висіву 1,2 млн схожих насінин/га.
Вплив добрив і норм висіву на вміст хлорофілу в листках і асиміляційну поверхню рослин сортів нуту. На фоні без добрив у рослин нуту сорту Смачний при підвищенні норм висіву з 0,5 до 0,9 млн схожих насінин/га вміст хлорофілу в листках однієї рослини поступово знижувався – від 0,321 мг до 0,233 мг/г сухої речовини. Найбільший вміст хлорофілу – 0,400 мг/г сухої речовини в листках однієї рослини було зафіксовано при нормі висіву 0,5 млн схожих насінин/га і внесенні добрив в дозі N16Р64. При загущені посіву спостерігалося поступове зменшення вмісту хлорофілу в листках до 0,304 мг/г сухої речовини.
Аналогічний вплив факторів простежується при формуванні площі асиміляційного апарату рослин і листкового індексу. На ділянках без добрив загальна площа листкової поверхні з однієї рослини сорту Смачний при збільшенні норм висіву від 0,5 до 0,9 млн схожих насінин/га послідовно зменшувалася – від 187,2 до 110,8 см2 при деякому підвищенні показників листкового індексу - від 0,75 до 0,8 м2 листкової поверхні на м2 посівної площі. При внесенні добрив в дозі N16Р64 найбільша площа асиміляційного апарату – 207,4 см2 на одну рослину – формувалася на ділянці з нормою висіву 0,5 млн схожих насінин/га, подальше загущення рослин в посівах призводило до зменшення площі листкової поверхні однієї рослини, однак відмічалася тенденція до зростання показників листкового індексу. Подібна картина спостерігалася і в дослідах з рослинами нуту сорту Колорит, але в цьому випадку зазначений рівень був значно вищим.
Використання рослинами продуктивної вологи з ґрунту для формування врожаю зерна. Результатами досліджень з’ясовано, що рівень використання вологи рослинами нуту і чини з ґрунту тісно залежить від рівня удобреності ґрунту, кількості опадів та характеру розподілу їх по міжфазних періодах.
В сприятливому за зволоженням 2000 р. рослини нуту сортів Смачний і Колорит та чини сорту Красноградська-7 поглинули найбільшу кількість вологи для формування урожаю зерна, в наступні роки - помітно менше. В той же час на ділянках із внесенням в помірних дозах мінеральних добрив порівняно з не удобреним фоном загальне споживання рослинами вологи з ґрунту в кожному році досліджень було більш значним.
Розрахунки свідчать, що в середньому за 2000-2002 рр. на удобрених (N8Р32) ділянках, порівняно з фоном без добрив, рослини нуту сорту Смачний на утворення 1 ц врожаю зерна використовували вологи на 2-7 %, а на фоні (N16Р64) – на 7-10 % менше. Аналогічна реакція спостерігалася у рослин нуту сорту Колорит і чини сорту Красноградська-7.
Спостерігалася також чітка зміна рівня водоспоживання рослин нуту і чини залежно від щільності стеблостою на одиниці площі посіву. З підвищенням норм висіву підвищувалися витрати продуктивної вологи з шару ґрунту 0-120 см внаслідок формування рослинами на цих ділянках більшої площі листкової поверхні, при цьому суттєво зростав ступінь випаровування вологи і підвищувалося сумарне водоспоживання рослинами чини і нуту.
З’ясовано, що застосування складних добрив сприяло більш економній витраті ґрунтової вологи рослинами нуту і чини для формування урожаю зерна, що в умовах північної підзони Степу має важливе практичне значення.
Економічна оцінка ефективності вирощування зернобобових культур залежно від норм висіву та застосування добрив і біопрепаратів
Економічно вигідними нормами висіву гороху в сортовому розрізі є 1,2 млн. схожого насіння/га для Норду, а для Дамир-2 і Харківський янтарний – 1,0 млн. схожого насіння/га на фоні фосфорних добрив (Р30).
Найбільший приріст врожайності дав мілконасіннєвий сорт Норд (22,8%), а найменший – Харківський янтарний (9,4%) при найвищій його зерновій продуктивності.
Найкращі економічні показники: рівень рентабельності - 68%, умовно чистий прибуток - 794 грн /га та собівартість 1 ц зерна 35,8 грн – забезпечив сорт Харківський янтарний, проміжне місце зайняв сорт Дамир-2, а найнижчий рівень продуктивності і ефективності мав сорт Норд.
У сортів нуту Смачний і Колорит при збільшенні норм висіву і доз внесення добрив врожайність зерна зростала на 13 % і 8 %. Найвищий економічний ефект достигався при нормі висіву 0,9 млн схожих насінин/га на неудобреному фоні. Рентабельність виробництва вказаних сортів складала відповідно 37 та 51%.
При збільшені норм висіву і доз внесення добрив врожайність чини сорту Красноградська 7 стабільно зростала на 6 % в порівняні з неудобреним фоном. Найкращі показники забезпечувалися при нормі висіву 1,2 млн схожих насінин/га на неудобреному фоні, де одержано 314 грн /га умовного чистого прибутку при рентабельності 38 %.
З економічної точки зору для інокуляції насіння нуту сорту Смачний доцільно використовувати перспективні бактеріальні штами Н-17, Н-18 і Н-22, що надає можливість одержати приріст врожайності 3,3-3,7 ц/га. при окупності однієї гривні витрат 4,1-4,3 грн. додаткового прибутку і найдешевше зерно.
ВИСНОВКИ
У дисертації узагальнені багаторічні, вірогідні результати експериментальних досліджень вирощування гороху з використанням новітніх математично-статистичних методів аналізу і висвітлено оригінальне наукове обґрунтування вирішення задач, які полягають у встановленні об’єктивно існуючих закономірностей впливу основних погодних факторів на зміну рівня продуктивності рослин. Розроблені також нові і устатковані існуючі елементи технології вирощування сучасних сортів зернобобових культур – гороху, нуту і чини.
- Теоретичне узагальнення експериментальних даних дало змогу виявити чітку залежність продуктивності рослин гороху від тривалості міжфазних періодів. Останні є інтегрованим показником щорічного поєднання агрометеорологічних факторів протягом вегетаційного циклу культури, який можливо врегулювати за допомогою агротехнологічних заходів.
- Встановлено об’єктивну залежність між гідротермічними показниками, довжиною міжфазних періодів і рівнем врожайності зерна. Кореляційна залежність між кількістю опадів і тривалістю періоду невірогідна і позначається коефіцієнтом кореляції в межах r = 0,142 – 0,271. Вирішальне значення на довжину періоду передусім має температурний режим повітря, між якими просліджується висока зворотна залежність (r = – 0,454-0,907).
При знижені середньодобової температури повітря (у межах 6-7 ºС), тривалість періоду сівба-сходи збільшувалась, що викликало суттєве падіння врожайності зерна гороху.
- Визначено, що в період сівба – сходи за несприятливих погодних умов (зниженні температури повітря та наявності значних опадів) поява сходів гороху уповільнюється внаслідок ущільнення грунту та утворення кірки. Для усунення негативного впливу зазначених факторів доцільно якісно розпушувати грунт, використовувати каліброване насіння, оброблене регуляторами росту і загортати його на оптимальну глибину
- Горох доцільно висівати якомога в більш ранні строки. Початок сівби зумовлюється фізичною стиглістю чорнозему, коли він якісно розпушується, в шарі ґрунту (0-10 см) на глибині загортання насіння (6-7 см) вміст вологи знаходиться на рівні 9-14 мм і середньодобова температура повітря становить 3-4 ºС. Відхилення від зазначених параметрів у бік зменшення або збільшення помітно знижує польову схожість насіння.
5. Виявлено зворотну залежність продуктивності гороху від суми ефективних температур протягом вегетації. В першій її половині, коли формуються вегетативні органи, параметри цього чинника порівняно невисокі і становлять 90-110 ºС, тим часом як у другій - сума ефективних температур складає 270-530 ºС. Зниження цього показника у період формування зерна до рівня 300-450 ºС призводить до зниження урожайності культури.
- Існує тісна кореляційна залежність (r = 0,736-0,868) між тривалістю періоду вегетації гороху і загальною кількістю опадів, а також зворотна залежність між тривалістю вегетаційного циклу рослин та середньодобовою температурою повітря (r = – 0,686-0,912).
- При різких коливаннях в широких межах значення середньодобової температури і відносної вологості повітря, зменшенні кількості опадів і суми ефективних температур у сортів гороху Дамир-2 і Харківський янтарний, сортів нуту Смачний і Колорит та чини Красноградська-7 помітно скорочувалася тривалість вегетації - в середньому на 23-25 днів. При цьому урожайність зерна також суттєво зменшувалась – у сортів гороху на 7,8 – 10,0 ц/га, нуту на 4,7 – 5,1 ц/га та чини на 6,7 ц/га.
- Норми висіву залежать від морфобіологічних особливостей зернобобових культур та схожості насіння. Для умов північної частини степового регіону оптимальними і економічно виправданими нормами висіву для сорту Норд є 1,2 млн., сортів Дамир-2 і Харківський янтарний – 1,0 млн. для сортів нуту Смачний і Колорит – 0,9 млн. і чини Красноградська-7 – 1,2 млн. схожого насіння/га
- Внесення мінеральних добрив під горох (Р30), нут та чину (N8Р32) виявилось малоефективним, внаслідок симбіозу ризобофіту ґрунту з кореневою системою цих бобових культур. В той же час застосування добрив у порівнянні з неудобреним фоном сприяло більш раціональній (на 2-10 %) витраті рослинами вологи для створення одного центнера врожаю зерна.
- Рослини сортів нуту найбільшу величину асиміляційного апарату (207-214 см2 на одну рослину), формували при нормі висіву 0,5 млн. схожих насінин/га і внесенні мінеральних добрив у дозі N16Р64. При подальшому підвищенні норми висіву (до 0,9 млн схожих насінин/га) зменшувалася площа листкової поверхні однієї рослини, але дещо збільшувався листковий індекс – від 0,87 до 0,94 м2 листкової поверхні на м2 посівної площі.
- За рахунок використання регуляторів росту фумар, гумісол та емістим С для інкрустації насіння нуту і чини дещо підвищувалися: висота рослин на 5-7 см, коефіцієнт гілкування на 1-3, кількість бобів на рослині на 5-11 шт., кількість бульбочок на коренях нуту – на 17-26 шт. і чини – на 83 шт.
- Економічна оцінка елементів розробленої технології показала, що
найкращі показники: рівень рентабельності - 68%, умовно чистий прибуток - 794 грн /га та собівартість 1 ц зерна 35,8 грн – забезпечив сорт Харківський янтарний, проміжне місце зайняв сорт Дамир-2, а найнижчий рівень продуктивності і ефективності мав сорт Норд.
У сортів нуту Смачний і Колорит найвищий економічний ефект при рентабельності 37 ті 51% формувався при нормі висіву 0,9 млн схожих насінин/га на неудобреному фоні.
13.При вирощуванні чини сорту Красноградська-7 з нормою висіву 1,2 млн схожих насінин/га на неудобреному фоні отримано 314 грн /га умовного чистого прибутку при рентабельності 38 %.
Визначена економічна доцільність застосування регулятора росту – фумару для інкрустації, а також біопрепарату на основі штаму Н-18 для інокуляції насіння нуту, що окупається додатковим прибутком 4,29 грн. на 1 грн. затрат і отримано найдешевше зерно.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для умов північного Степу рекомендується удосконалена технологія вирощування сучасних сортів гороху, нуту і чини, яка включає такі складові елементи:
- за умов ранньої весни висівати насіння нуту і чини на оптимальну глибину 6-7 см в фізично стиглий ґрунт при середньодобовій температурі повітря 3-4 ºС, ґрунту 5-7 ºС, вологості шару (0-10 см) на рівні 9-14 мм та його щільності 1,08-1,12 г/см3.
- Норми висіву зернобобових культур доцільно встановлювати за кількістю схожих насінин. Оптимальні і економічно виправдані норми висіву становлять: для гороху сорту Норд – 1,2 млн /га, сортів Дамир-2 і Харківський янтарний – 1,0 млн. /га; для сортів нуту Смачний і Колорит – 0,9 млн /га і сорту чини Красноградська-7 – 1,2 млн схожого насіння/га.
- за умов пізньої весни при швидкому пересиханні посівного шару грунту насіння нуту і чини висівати у вологий шар на глибину 8-9 см, а норми висіву підвищувати на 15-20 % від рекомендованих.
- інкрустацію насіння сортів нуту і чини краще проводити високоефективним регулятором росту фумар з розрахунку 10 мг/т насіння.
- для інокуляції насіння нуту застосовувати в день сівби перспективний штам бульбочкових бактерій Н-18 густиною ризобій 1 млрд. клітин /мл, з розрахунку 2 мл суспензії на 100 г насіння.
- в першу чергу висівати високопродуктивні сучасні сорти гороху Харківський янтарний та Дамир-2 на фоні помірних доз фосфорних добрив (Р30) або їх післядії.
Сорти нуту Смачний і Колорит, чини Красноградська-7 висівати після кращих попередників без застосування добрив.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
- Мусатов А.Г., Галаницька О.І., Михайленко Л.П. Вплив погодних факторів на темпи розвитку рослин і формування врожаю гороху
// Бюл. Ін.-ту зерн. госп.-ва УААН. – 2002. – Вип. № 18-19. - С. 26-28 (Особистий внесок здобувача – наукове обґрунтування оптимальних строків сівби, узагальнення результатів досліджень, формування висновків, написання статті – 70 %).
- Михайленко Л.П. Вплив регуляторів росту та азотфіксуючих штамів бактерій на формування елементів продуктивності зернобобових культур - // Бюл. Ін.-ту зерн. госп.-ва УААН. - 2005. – № 23-24 - С. 115-120.
- Михайленко Л.П. Оптимізація вирощування рослин в посівах зернобобових культур в умовах степового регіону України // Вісн. Полт. держ. аграр. академії. - 2005. – № 1. – С. 43-47.
- Михайленко Л.П. Біологічна реакція рослин гороху на строки сівби в роки з різним сполученням погодних факторів // Хранение и переработка зерна. - 2002. – №11. - С. 20-22.
- Михайленко Л.П. Удосконалення сортової агротехніки зернобобових культур у зоні Степу // Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених. – Чабани. – 2004. - С. 59.
- Мікробіологічні препарати в агротехнологіях вирощування нуту – Дідович С.В., Портянко С.І., Михайленко Л.П., Толкачов М.З.
// Матеріали Всеукр. наук.-практич. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. – Дніпропетровськ: Ін.-т зерн. госп.-ва УААН. – 2002. - С. 78-79 (Особистий внесок здобувача – закладка польових та модельних дослідів, проведення обліків і спостережень, узагальнення результатів досліджень – 60 %).
- Особливості вирощування сільськогосподарських культур в умовах
2004 р. (розділ “Горох”). – Дніпропетровськ: Ін.-т зерн. госп.-ва УААН – Дніпропетровський держ. аграр. ун-т, 2004. – С. 14-15.
- Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області (розділ “Горох”). - Дніпропетровськ: Нова ідеологія, 2005. - С. 150-152.
АНОТАЦІЯ
Михайленко Л.П. Формування продукційного процесу зернобобових культур під впливом погодних і технологічних факторів в північному Степу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук зі спеціальності 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2005.
Теоретично обґрунтовані оптимальні параметри показників агрометеофакторів – кількості опадів і температурного режиму протягом міжфазних періодів і в цілому за вегетацію, при яких повніше реалізується біологічний потенціал рослин сортів гороху, нуту і чини. Досліджені зв’язки, які існують між факторами навколишнього середовища і рослинами гороху, що дає змогу визначити кожного року оптимальний строк сівби,
Визначена найбільш доцільна глибина загортання насіння нуту і чини – 6-7 см, яка найкраще відповідає їх морфобіологічним потребам і сортовим вимогам. Встановлена оптимальна густота стеблостою гороху сортів Норд – 1,2 млн./га, Дамир-2 і Харківський янтарний – 1,0 млн./га; нуту Смачний і Колорит – 0,9 млн./га та чини Красноградська-7 – 1,2 млн схожого насіння/га.
Доведена доцільність використання регуляторів росту стимулюючого напрямку дії, зокрема фумару. Найкраща доза для інкрустації – 10 мг/т насіння бобових культур. При її використанні формувались найвищі біометричні показники рослин та найбільший симбіотичний апарат. З’ясовано також доцільність застосування інокулянтів (перспективних штамів бульбочкових бактерій) для бактеризації насіння сучасних сортів нуту в результаті чого зростає кількість бульбочок, їх біомаса та нітрогеназна активність азот фіксуючих бактерій, а отже підвищується врожай зерна в порівнянні з контролем на 12 – 25 %.
Встановлено, що використання біопрепаратів для інокуляції насіння бобових культур і природних рістрегулюючих речовин в заходах по догляду за посівами дає змогу повніше біологізувати технологію вирощування зернобобових культур.
Ключові слова: горох, нут, чина, агрометеорологічні фактори, глибина загортання насіння, норми висіву, строки посіву, дози добрив, нітрогеназна активність, бактеризація, регулятори росту рослин, продуктивність рослин, економічна ефективність.
АННОТАЦИЯ
Михайленко Л.П. Формирование продукционного процесса зернобобовых культур под воздействием погодных и технологических факторов в северной части Степи. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 2005.
Актуальность данной работы обусловлена тем, что уровень урожайности и валовой сбор зерна таких важнейших для северной части степного региона Украины зернобобовых культур, как горох, чина и нут, остаются нестабильными и в целом невысокими.
Исследования по теме диссертационной работы проводились в соответствии с научно-техничесной програмой Института зернового хозяйства УААН “Зерновые и масличные культуры” и имели целью разработку биологических, агротехнических приёмов и регламентов использования химических препаратов, которые призваны обеспечить снижение степени зависимости растений исследуюмых культур от экстремальных условий окружающей среды.
В результате многолетних изучения сисиемы: воздух – растение – почва получили теоретическое обоснование оптимальные показатели метеофакторов – количества осадков, температурного режима в межфазные периоды и в целом за вегетацию, при которых наиболее полно реализуется биологический потенциал вышеназванных зернобобовых культур. Исследованы причинно-следственные взаимосвязи между факторами внешней среды, которые определяют оптимальный срок сева гороха для каждого сельскохозяйственного года.
Встановлена объективная зависимость между факторами погоды, длительностью межфазных периодов и уровнем урожая зерна – чем ниже среднесуточная температура воздуха (в пределах 6-7 ºС), тем длительнее период посев – всходы и существенно меньшая величина урожая зерна. Оптимум длительности периода посев – всходы относительно продуктивности растений варьирует в регламенте 10-12 дней, а оптимум среднесуточной температуры воздуха находится в пределах 11-12 ºС.
Горох целесообразно высевать в как можно более ранние сроки, в физически спелую почву при содержании влаги на уровне 9-14 мм на глубине заделки семян 6-7 см и среднесуточной температуре воздуха 3-4 ºС, почвы 5-7 ºС и ее плотности 1,08-1,12 г/см3. Отклонение от отмеченных параметров в сторону уменьшения или увеличения заметно снижает процент всходов.
Определена наиболее целесообразная глубина заделки семян нута и чины (6-7см), отвечающая их морфобиологическим потребностям и сортовым требованиям.
Оптимальная густота растений гороха для сорта Норд составляэт – 1,2 млн. шт. всхожих семян; сорта Дамир-2 и Харьковский янтарный – 1,0 млн./га; сортов нута Смачный и Колорит – 0,9 млн./га и сорта чины Красноградская-7 – 1,2 млн. шт. всхожих семян/га.
Автором обоснована целесообразность использования регулятора роста стимулирующего действия (фумар), в результате чего формируются высокие биометрические показатели и симбиотический аппарат.
Приведены убедительные обоснования для применения инокулянтов (перспективных штаммов клубеньковых бактерий) для бактеризации семян современных сортов нута, что повышает количество, биомассу и нитрогеназную активность клубеньков, в результате чего урожай зерна увеличивается на 12-25% по сравнению с контролем.
Автором работы сделаны выводы о том, что использование биопрепаратов для обработки семян бобовых культур, а также применение рострегулирующих веществ в процессе ухода за посевами дает возможность полнее биологизировать технологию выращивания зернобобовых культур.
Доказана зависимость экономической эффективности выращивания гороха, нута и чины от морфобиологических особенностей новых и перспективных сортов, норм высева, применяемых удобрений, различных штаммов микроорганизмов в технологии выращивания и приведены конкретные рекомендации.
В результате оптимизации приёмов выращивания гороха наивысшую производительность и эффективность обеспечивал крупнозернистый сорт Харьковский янтарный при густоте стеблестоя 1 млн/га. Выращивание гороха сорта Дамир-2 формирует средние экономические показатели между сортами Норд и Харьковский янтарный. При этом наивысший уровень рентабельности получен в варианте, где вносились фосфорные удобрения (Р30) при густоте стояния 1,0 млн шт. всхожих семян/га, а также при норме высева 1,2 млн.шт. всхожих семян /га на неудобренном фоне. При выращивании гороха сорта Норд получены самые низкие показатели как по производительности, так и по эффективности его производства.
Экономическая оценка результатов опытов при выращивании нута сортов Смачный и Колорит показала, что наибольший эффект достигается при норме высева 0,9 млн шт. всхожих семян/га на неудобренном фоне. Рентабельность его производства составила соответственно 30,6% и 50,7%.
Стабильно растет урожайность чины при увеличении нормы высева и дозы внесения удобрений – (общий рост) на 56,2%. Наибольший экономический эффект – 314 грн условно чистой прибыли на 1 га получено при рентабельности 38,9%.
Анализ экономической эффективности применения биопрепаратов, разных штаммов микроорганизмов в технологии выращивания нута сорта Смачный показал, что в группу наиболее эффективных препаратов вошли штаммы Н-17, Н-18 и Н-22 с наибольшим приростом урожайности (от 3,3 до 3,7 ц/га). Каждая гривна, вложенная в агроприем с этими препаратами, обеспечила в среднем 4,13-4,29 грн. дополнительно чистой прибыли на 1 грн. затрат.
Результаты проведенных в течение ряда лет исследований позволяют с уверенностью построить следующую рабочую гипотезу: существуют реальные резервы для формирования и реализации максимального уровня урожайности современных сортов зернобобовых культур.
Ключевые слова: горох, нут, чина, агрометеорологические факторы, глубина заделки семян, нормы высева, сроки посева, дозы удобрений, нитрогеназная активность, бактеризация, регуляторы роста растений, продуктивность растений, экономическая эффективность.
SUMMARY
Mykhaylenko L.P. Influence of weather and technological factors on formation of production process of leguminous cultures in northern part of Steppe. The manuscript.
The dissertation submitted for the award of scientific degree of the Candidate of agricultural sciences by speciality 06.01.09 - Plant Growing. The Institute of Grain Farming UAAS, Dnipropetrovs'k State Agrarian University, Dnipropetrovs'k, 2005.
The parameters of an optimum of measures of meteorological factors -amounts of rainfalls and conditions of temperature regime, during the interphase periods and as a whole for vegetation at which the biological potential of plants of peas, chick peas and peavines varieties is more full realized, have been theoretically investigated. The cause - effect relationships between factors of environment which define in each to year optimum term of crop of peas have been investigated.
The most expedient planting depth of seeds of chick peas and peavines - 6-7 sm which meets their morphological demands and high-quality requirements are investigated. Optimum density of plants of peas for variety Nord-1,2, varieties Damir 2 and Kharkiv yantarny-1,0, chick pea varieties Smachny and Koloryt-0,9 and peavine varieties Krasnogradska 7-1,2 million pieces of germinating seeds on 1 hectare are established. The expediency of use of growth regulator with stimulating direction of influence -Fumar for incrustation in the doze of 10 mg/ton of seeds of bean cultures is revealed.
The highest biometric parameters of plants and the symbiotic system as a result were formed. The expediency of use inoculums (perspective stock of nodule bacteria) for nitrogenisation of seeds of modern varieties of chick peas is also revealed. The nitrogenisation increases the quantity, the biomass and nitrogen activity of nodules and as a result increases the grain yield in comparison with the control over 12-25 % .
The use of biological preparations for inoculation of seeds of bean cultures and also growth regulator substances in the methods of crop managements will enable for more full biologisation of technology of cultivation of leguminous cultures.
Keywords: peas, chick peas, rank , meteorological factors, elements of technology, efficiency of plants, economic efficiency, productivity, planting depth of seeds, norms of sowing, terms of sowing, doses of fertilizers, nitrogenisation activity, growth regulators, bacterization.
|
