Найвищими коефіцієнтами кореляції з живою масою характеризувались довжина тулуба та обхват грудей за лопатками. У тварин І групи коефіцієнт кореляції довжини тулуба з живою масою під час досліду був в межах 0,88-0,94 (tr = 8,00-13,62), а у тварин ІІ групи – 0,84-0,88 (tr = 7,14-8,79). Коефіцієнт кореляції обхвату грудей за лопатками з живою масою коливався протягом дослідного періоду в межах: у свиней розтягнутого типу – 0,82-0,92 (tr = 6,72-11,47), а у свиней компактного типу – 0,88-0,92 (tr = 8,45-10,44). Дані таблиці свідчать, що не зважаючи на збільшення інтенсивності вагового приросту з віком в порівнянні з інтенсивністю збільшення промірів, залежність промірів від живої маси залишається майже на одному рівні.
Інтенсивність росту та використання корму свинками в залежності від типу будови тіла. Необхідною умовою інтенсивного росту, розвитку і здоров'я поросят після відлучення є біологічно повноцінна годівля згідно з раціонами, добре збалансованими за протеїном, амінокислотами, мінеральними речовинами та вітамінами. Показники приростів свинок в залежності від будови тіла наведені в таблиці 5.
Таблиця 5 – Прирости свинок залежно від будови тіла, M ± m
Вікові періоди, міс. Абсолютний, кг Відносний, % Середньодобовий, г
І група
2 – 4 (n = 24) 27,10 ± 0,64 169,27 444,33 ± 10,54
4 – 6 (n = 21) 32,95 ± 0,49 75,12 540,20 ± 7,96
6 – 8 (n = 18) 38,11 ± 0,49 48,89 624,77 ± 8,10
2 – 8 (n = 18) 100,12 ± 1,28 619,84 546,45 ± 6,99
ІІ група
2 – 4 (n = 24) 26,19 ± 0,61 165,28 429,30 ± 9,96
4 – 6 (n = 21) 30,90 ± 0,48** 72,45 506,64 ± 7,83**
6 – 8 (n = 18) 35,94 ± 0,51** 48,13 589,25 ± 8,33**
2 – 8 (n = 18) 94,82 ± 1,34** 592,98 517,30 ± 7,30**
Примітка: ** - P < 0,01
Ці дані свідчать, що за віковий період від 2 до 8 місяців показники свинок розтягнутого типу будови тіла були вищі. Тварини компактного типу будови тіла поступалися їм за абсолютним приростом на 5,30 кг, за відносним приростом – на 26,86 % та за середньодобовим приростом – на 29,15 г. Отже, використання промірів для судження про живу масу тварин, цілком правомірне для розтягнутого і компактного типів будови тіла.
Тварини розтягнутого типу будови тіла в середньому по групі досягали живої маси при відгодівлі до кінцевої живої маси 125 кг на 8,44 дня раніше (P < 0,01), ніж тварини компактного типу будови тіла. При цьому вони затратили кормів на 1 кг приросту на 0,19 кормової одиниці менше (P < 0,01), ніж тварини ІІ дослідної групи.
Тип будови тіла тварини і вихід м`яса, сала й кісток. Був вивчений при забоях свиней у 4-, 6-місячному віці та при досягненні живої маси 125 кг. Найістотніша різниця за цими показниками між тваринами І та ІІ груп була при досягненні живої маси 125 кг. Вихід м`яса, сала і кісток свиней у різні вікові періоди представлений даними таблиці 6.
В напівтуші в цілому м'яса було більше у тварин І групи у віці 4 місяці на 0,25 кг (на 2,77 %), але вони поступались тваринам ІІ групи за вмістом сала на 0,18 кг (2,34 %) та кісток на 0,07 кг (0,43 %). У віці 6 місяців м'яса було більше на 1,19 кг (3,17 %) та сала було менше на 0,40 кг (3,02 %). Вміст кісток в абсолютних величинах був вищим у тварин І групи на 0,05 кг, але у відносних величинах він виявився вищим у тварин ІІ групи на 0,14 %. Забій тварин при досягненні ними 125 кг довів, що найбільшу кількість м'яса (на 3,23 %) та кісток (на 0,25 %), мали свині розтягнутого типу будови тіла, але при цьому в них було на 3,48 % менше сала, ніж в напівтушах свинок ІІ групи.
Таблиця 6 – Вихід м'яса, сала і кісток в напівтушах дослідних свиней
Вік та жива маса при забої М`ясо Сало Кістки
кг % кг % кг %
І група
4 міс (n = 3) 6,86 ± 0,15 70,92 1,14 ± 0,05 12,28 1,64 ± 0,04 16,80
6 міс (n = 3) 13,28 ± 0,14 65,38 3,71 ± 0,06 19,21 3,19 ± 0,04 15,41
125 кг (n = 5) 24,47 ± 0,18 63,00 9,29 ± 0,17 23,91 5,09 ± 0,02 13,09
ІІ група
4 міс (n = 3) 6,61 ± 0,16 68,15 1,32 ± 0,04* 14,62 1,71 ± 0,04 17,23
6 міс (n = 3) 12,09 ± 0,16** 62,21 4,11 ± 0,06** 22,23 3,14 ± 0,04 15,55
125 кг (n = 5) 23,25 ± 0,17** 59,77 10,66 ± 0,17*** 27,39 4,99 ± 0,03 12,84
Примітка: * - P < 0,05; ** - P < 0,01; *** - P < 0,001
Показники забійного виходу та виходу туші свідчать про відсутність вірогідної різниці між тваринами розтягнутого та компактного типів. Проте, довжина напівтуші залежала від типу будови тіла тварин. Так, туші тварин І групи були довшими за
туші тварин ІІ групи на 4,3 см (4,11 %) і мала І поріг вірогідності. Площа “м`язового вічка” теж залежала від будови тіла тварин. У свиней І групи цей показник був більший на 4,12 см2 (11,96 %), (P < 0,05), ніж у свиней ІІ групи. Перевага за товщиною шпику в тушах свиней була у тварин ІІ групи. При цьому ця перевага спостерігалася в усіх ділянках туші.
Особливості розвитку внутрішніх органів в динаміці росту тварин. За середніми показниками маси легень, серця, селезінки та нирок тварини розтягнутого типу будови тіла у віці 4 та 6 місяців істотно не відрізнялись від тварин компактного типу, але печінка у тварин І групи була дещо важчою (на 0,04-0,08 кг при невірогідній різниці). Однак, статистично вірогідною (P < 0,05) була різниця тільки за масою печінки між тваринами контрастних екстер'єрних типів при досягненні живої маси перед забоєм 125 кг. Різниця за абсолютними показниками становила 0,23 кг, а за відносними – 0,18 % (табл. 7).
Таблиця 7 – Абсолютна (кг) та відносна маса (%) внутрішніх
органів тварин, M ± m
Вік або жива маса, одиниці виміру Легені Серце Печінка Селезінка Нирки
І група
4 міс (n = 3), кг % 0,39 ± 0,01 1,03 0,14 ± 0,01 0,37 0,96 ± 0,02 2,55 0,06 ± 0,01 0,15 0,13 ± 0,01 0,35
6 міс (n = 3), кг % 0,59 ± 0,02 0,84 0,22 ± 0,01 0,32 1,58 ± 0,02 2,26 0,09 ± 0,01 0,13 0,22 ± 0,01 0,31
125 кг (n=5), кг % 0,75 ± 0,01 0,60 0,34 ± 0,01 0,27 2,06 ± 0,07 1,65 0,15 ± 0,01 0,12 0,30 ± 0,01 0,24
Продовження таблиці 7
ІІ група
4 міс (n = 3), кг % 0,39 ± 0,01 1,04 0,14 ± 0,01 0,37 0,92 ± 0,03 2,45 0,06 ± 0,01 0,16 0,13 ± 0,01 0,34
6 міс (n = 3), кг % 0,59 ± 0,01 0,88 0,22 ± 0,01 0,33 1,50 ± 0,03 2,24 0,11 ± 0,01 0,16 0,21 ± 0,01 0,32
125 кг (n=5), кг % 0,74 ± 0,02 0,60 0,36 ± 0,02 0,29 1,83 ± 0,07* 1,47 0,17 ± 0,01 0,14 0,28 ± 0,01 0,23
Примітка: * - Р < 0,05
Гематологічна характеристика піддослідних тварин в різні вікові періоди онтогенезу. Дає можливість більш глибоко вивчати інтер`єр тварин, на підставі чого можлива комплексна оцінка їх якостей та рівня продуктивності (Васильєв Є.О., 1974; Кудрявцев О.О., Кудрявцева Л.О., 1974). Одержані результати свідчать, що показники морфологічного складу крові свинок в залежності від їхнього віку, різні (табл. 8).
Таблиця 8 – Гематологічні показники дослідних тварин
в залежності від віку
Показник Вік, міс.
2 (n = 4) 4 (n = 4) 6 (n = 4) 8 (n = 5)
І група
Лейкоцити, Г/л 9,19 ± 0,07 9,97 ± 0,30 11,29 ± 0,17 12,37 ± 0,18
Еритроцити, Т/л 4,61 ± 0,07 6,05 ± 0,08 6,22 ± 0,09 5,93 ± 0,12
Гемоглобін, г/л 88,5 ± 0,5 117,1 ± 1,7 111,9 ± 2,0 112,5 ± 1,8
ІІ група
Лейкоцити, Г/л 9,19 ± 0,06 9,68 ± 0,18 11,06 ± 0,13 12,26 ± 0,12
Еритроцити, Т/л 4,49 ± 0,05 5,76 ± 0,10 5,88 ± 0,12 6,02 ± 0,13
Гемоглобін, г/л 87,7 ± 0,6 110,7 ± 1,4* 109,7 ± 1,3 115,1 ± 1,1
Примітка: * - Р < 0,05
Виявлена деяка різниця за морфологічними показниками крові між тваринами обох дослідних груп, особливо в старшому віці (статистично невірогідна). Лише у віці 4 міс. різниця за гемоглобіном мала перший поріг вірогідності (P < 0,05). Так само різниця за біохімічними показниками сироватки крові між тваринами обох груп в різни вікові періоди виявилась незначною. Вміст загального білка у тварин розтягнутого типу будови тіла був дещо більшим в усі вікові періоди порівняно з тваринами компактного, але вірогідна різниця між показниками загального вмісту білка та його фракцій спостерігалась лише у віці 2 міс. Що ж до впливу віку на ці показники, то вміст загального білка підвищувався до 6-місячного віку, а у 8-місячному віці він дещо знизився. Така ж сама динаміка спостерігалась за рівнем білкових фракцій, за винятком ?-глобулінів. Альбуміно-глобуліновий коефіцієнт знижувався до 6-місячного віку, а у 8-місячному віці підвищився у тварин обох дослідних груп на 0,11-0,16.
Фізико-хімічні показники м'язової й жирової тканин. Свині розтягнутого типу будови тіла мали більший процент загальної вологи, ніж у свиней компактного типу будови тіла (на 0,58 %). Відповідно до цього у свиней І дослідної групи був меншим відсоток сухої речовини, ніж у тварин ІІ групи (на 0,58 %). За протеїном та золою тварини І групи мали незначну перевагу (0,1 %), але за вмістом жиру в м'ясі тварини ІІ дослідної групи мали перевагу на 0,59 %. При дослідженні фізичних показників м'яса було встановлено, що туші свиней І дослідної групи мали меншу (на 0,16) величину рН, ніж у свиней ІІ групи. Вологоутримуюча здатність теж була меншою у тварин І групи (на 2,05 %). Але інтенсивність забарвлення м'яса у тварин І дослідної групи була значно вищою (на 3,56 од. екст. х 1000). Тварини розтягнутого типу будови тіла мали більше загальної вологи в салі і менше сухої речовини (на 1,03 %). Температура плавлення жиру виявилась вищою у свиней І дослідної групи. Різниця між початковою температурою плавлення жиру склала 1,16 °С, а різниця між кінцевою температурою плавлення жиру – 1,06 °С. Йодне число було вищим у тварин ІІ дослідної групи (на 0,94), що свідчить про наявність більшої кількості ненасичених жирних кислот в салі тварин компактного типу будови тіла, але різниця між цими величинами була статистично невірогідною. Отже, отримані дані свідчать, про деякі відмінності між досліджуваними показниками, але внаслідок статистичної невірогідності різниці між останніми, можна стверджувати лише наявність тенденції, яка простежується до 8-міс. віку свиней.
Особливості репродуктивної здатності свиней з різними типами будови тіла. Певною мірою залежать від екстер'єрного типу тварин, що підтверджуються даними таблиці 9.
Таблиця 9 – Відтворювальна продуктивність піддослідних свиноматок
Показник І група (n = 12) ІІ група (n = 12)
Багатоплідність біологічна, гол 10,00 ± 0,53 9,33 ± 0,41
Багатоплідність господарська, гол 8,92 ± 0,69 8,42 ± 0,57
Великоплідність, кг 1,37 ± 0,08 1,33 ± 0,07
Молочність, кг 46,13 ± 0,49 45,10 ± 0,41
При відлученні в 60 днів поросят, гол. 7,92 ± 0,66 7,67 ± 0,48
маса гнізда, кг 125,6 ± 10,8 121,6 ± 8,0
маса 1 голови, кг 15,87 ± 0,24 15,86 ± 0,30
Збереженість приплоду, % 92,15 94,77
Коефіцієнт кореляції та його похибка між масою новонароджених поросят і при їх відлученні (r ± mr) 0,65 ± 0,08 0,84 ± 0,06
Критерій вірогідності (tr) 8,28 14,93
Коефіцієнт регресії та його похибка (Ry/x ± mR) 3,67 ± 0,44 6,11 ± 0,41*
Примітка: * - Р < 0,05
У тварин з розтягнутим типом будови тіла більша багатоплідність на 0,5 поросяти і маса гнізда при відлученні на 4,0 кг, ніж у тварин з компактним типом. За великоплідністю істотної різниці не було виявлено. При підрахунку комплексного показника відтворних якостей (КПВЯ) також простежується перевага свиней розтягнутого типу будови тіла, який у них був вищим (на 3,28 балів). Але поросята компактного типу будови тіла мали значно вищий коефіцієнт кореляції живої маси при народженні з живою масою під час відлучення (r = 0,84) та коефіцієнт регресії (Ry/x = 6,11), ніж у поросят розтягнутого типу будови тіла (r = 0,65) та (Ry/x = 3,67), що свідчить про більший ступінь передбаченості формування продуктивності оплатою приростом вже після 2-місячного віку.
Успадковуваність деяких ознак матерів їх нащадками 2-місячного віку. При порівнянні основних екстер'єрних ознак поросят 2-місячного віку з цими ж ознаками їх матерів було виявлено певну різницю між групами тварин розтягнутого та компактного типів будови тіла (табл. 10), що відображено опосередковано і показниками успадковуваності.
Таблиця 10 – Показники успадковуваності екстер'єрних
промірів в дослідних групах тварин
Промір І група (n = 95) ІІ група (n = 92)
h2 F h2 F
Висота в холці 0,16 1,58 0,09 0,82
Висота в крижах 0,16 1,61 0,10 0,83
Глибина грудей 0,07 0,59 0,19 1,87
Ширина грудей 0,11 0,99 0,21 2,12
Довжина тулуба 0,19 1,88 0,17 1,60
Обхват грудей 0,19 1,96 0,17 1,66
Обхват п`ястка 0,20 2,01 0,10 0,87
Показники успадковуваності (h2) промірів екстер'єру у тварин досліджуваних груп варіювали від 7 % до 21 %. Характерно, що h2 ширини грудей у свиней І групи становив 11 %, у тварин ІІ групи – відповідно 21 %, довжина тулуба – у свиней І групи 19 %, ІІ групи – 17 %, що свідчить про середній рівень показників успадковуваності, про показники промірів екстер'єру тварин, що дає можливість включати ці параметри в селекційні програми.
Економічна оцінка одержаних експериментальних даних. Економічно вигідніше розводити свиней розтягнутого типу будови тіла, які досягали кінцевої живої маси 125 кг на 8,44 днів раніше (P < 0,01), ніж свині компактного типу будови тіла. При цьому останніми за період відгодівлі на 1 кг приросту було затрачено на 0,19 кормової одиниці більше (P < 0,01), ніж тваринами розтягнутого екстер'єрного типу, а середньодобовий приріст за період відгодівлі у них був на 29,15 г меншим.
Висновки
1. Формування продуктивних якостей у свиней великої білої породи в процесі онтогенезу залежить від екстер'єрного типу тварин. Виявлена статистично достовірна кореляція між живою масою та показниками промірів тіла у свиней контрастних екстер'єрних типів – розтягнутого та компактного. Високий ступінь кореляції між живою масою та основними промірами статей тіла свідчить про їхню взаємозалежність у тварин незалежно від типу будови тіла. За 6-місячний період досліду жива маса свиней збільшилась у розтягнутого типу будови тіла на 100,12 кг, у компактного – 94,82 кг (різниця склала 26,86 %, P < 0,01); глибина грудей – на 22,33 та 23,11 см (P < 0,05); довжина тулуба – 58,02 та 55,68 см (P < 0,05).
2. Виявлена суттєва спадкова обумовленість типу будови тіла у свиней. Вирахуваний на основі однофакторного дисперсійного аналізу коефіцієнт успадковуваності (h2) довжини тулуба, обхвату грудей за лопатками, висоти в холці, висоти в крижах, глибини грудей, ширини грудей та обхвату п'ястка у молодняку свиней розтягнутого типу будови тіла і становив відповідно 19 %, 19 %, 16 %, 16 %, 7 %, 11 % та 20 %, а у свиней компактного типу будови тіла – 17 %, 17 %, 9 %, 10 %, 19 %, 21 % та 10 %. При цьому вищі коефіцієнти успадковуваності супроводжувались вищими показниками критерію вірогідності: від 1,58 до 2,01 – у тварин І групи та від 1,60 до 2,12 у тварин ІІ.
3. Інтенсивніше збільшення показників живої маси відбувалося у тварин розтягнутого типу будови тіла, що підтверджується їх вищими показниками відносного приросту при меншій витраті кормів на 1 кг приросту. При відгодівлі свиней з 2-місячного віку до живої маси 125 кг тварини розтягнутого типу будови тіла досягли на 8,4 доби раніше, а затрати на 1 кг приросту були на 0,19 кормової одиниці менші, ніж у свинок компактного типу будови тіла (при P < 0,01). Тварини компактного типу будови тіла поступалися їм за абсолютним приростом на 5,33 кг, за відносним – на 26,86 % та за середньодобовим – на 29,15 г.
4. З віком тварин морфологічний склад їх туш суттєво змінюється. В перший період життя (до 4 міс.) у молодняку значно збільшується відносна маса м'яса стосовно маси кістяка, потім починає швидко наростати кількість сала в туші. В напівтушах свиней І дослідної групи при забійній масі 125 кг виявили більшу кількість м'яса (на 3,23 %) та кісток (на 0,25 %), але при цьому в них було на 3,48 % менше сала, ніж в напівтушах свинок ІІ групи.
5. Екстер'єрний тип свиней суттєво не вплинув на забійний вихід туші, але такі показники як довжина напівтуші, площа “м'язового вічка” та морфологічний склад туші у тварин досліджуваних типів будови тіла достовірно різнились. Тип будови тіла впливає також на розвиток внутрішніх органів: простежувалась перевага за масою печінки та нирок тварин І групи над тваринами ІІ, але маса селезінки була більшою у тварин останньої. Статистично вірогідною (P < 0,05) виявилась різниця за масою печінки у тварин різних екстер'єрних типів будови тіла у віці 8 міс. Різниця за абсолютними показниками становила 0,23 кг, а за відносними – 0,18 %.
6. Екстер'єрний тип будови тіла істотно не вплинув на показники морфологічного складу крові та вмісту білка і його фракцій в сироватці крові. До 6-місячного віку спостерігалось збільшення показників кількості лейкоцитів, еритроцитів, гемоглобіну та білкових фракцій. Виявлена вірогідна різниця за вмістом загального білка в крові (за рахунок ?-глобулінів) на користь тварин компактного типу будови тіла у 2-місячному віці.
7. Хімічне дослідження проб найдовшого м'яза спини показало, що свині розтягнутого типу будови тіла мали більший показник загальної вологи на 0,58 %, ніж у свиней компактного типу будови тіла. Відповідно до цього у свиней І дослідної групи був меншим відсоток сухої речовини, ніж у тварин ІІ групи (на 0,58 %). За протеїном та золою тварини І групи мали незначну перевагу (0,1 %), але за вмістом жиру в м'ясі тварини ІІ дослідної групи мали перевагу на 0,59 %. При дослідженні фізичних показників м'яса було встановлено, що у свиней І дослідної групи величина рН була меншою (на 0,16), вологоутримуюча здатність (на 2,05 %), ніж у свиней ІІ групи, а інтенсивність забарвлення м'яса значно вищою (на 3,56 од. екст. х 1000). Тварини розтягнутого типу будови тіла мали більше загальної вологи жиру і менше сухої речовини (на 1,03 %). Температура плавлення жиру виявилась вищою у свиней І дослідної групи. Різниця між початковою температурою плавлення жиру склала 1,16 °С, а різниця між кінцевою температурою плавлення жиру – 1,06 °С. Йодне число було вищим у тварин ІІ дослідної групи (на 0,94), що свідчить про наявність більшої кількості ненасичених жирних кислот в жирі тварин компактного типу будови тіла.
8. Свині розтягнутого екстер'єрного типу більш багатоплідні (на 0,5 поросяти) і маса гнізда при відлученні у них на 4,0 кг більша, ніж у тварин компактного типу. Комплексний показник відтворних якостей також був вищим на користь свиней розтягнутого типу (на 3,12), але при цьому збереженість поросят до відлучення в 2-місячному віці на 2,62 % переважала цей показник у тварин компактного типу будови тіла, внаслідок більш вирівняних за масою новонароджених.
Пропозиції виробництву: Для підвищення показників відтворення основного стада (+ 5 поросят на 10 свиноматок), збільшення виробництва, підвищення економічних показників і поліпшення якості свинини, в селекційно-технологічній системі господарств зони Лісостепу України доцільно використовувати переважно свиней розтягнутого типу будови тіла, яких можна відбирати вже у 2-місячному віці за різницею між промірами довжини тулуба і обхватом грудей за лопатками 10-14 см і більше.
Список опублікованих праць
1. Чернічко О.М. Динаміка живої маси і лінійних промірів свинок залежно від будови їх тіла // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – Полтава, 1999. - № 5. – С. 76-77.
2. Чернічко О.М. Будова тіла та показники крові у свиней в процесі їх росту // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – Полтава, 2000. - № 1. – С. 83-84.
3. Чернічко О.М. М'ясна продуктивність свиней різних типів тілобудови // Вісник аграрної науки. – К., 2000. - № 3. – С. 70-71.
4. Чернічко О.М. Залежність м'ясної продуктивності свиней від типу будови тіла // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2000. - № 21. – С. 143-145.
5. Чернічко О.М. Продуктивні якості свиней різних екстер'єрних типів // Вісник Державної агроекологічної академії України. – Житомир, 2000. – Спецвипуск. – С. 195-196.
6. Чернічко О.М. Екстер'єрні особливості будови тіла та відгодівельні якості свиней / Агроекологія і біотехнологія. Зб. наук. праць. – К., 2000. – Вип. 4. – С. 242-244.
7 Чернічко О.М. Екстер'єрні особливості будови тіла та відгодівельні якості свиней // Використання фізіологічних, генетико-селекційних та технологічних методів підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин. Матеріали науково-виробничої конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження академіка НАНУ О.В.Квасницького (22-25 червня 2000 року). – Кам'янець-Подільський, 2000. – С. 119-120.
8. Чернічко О.М. Відтворні якості та екстер'єрний тип будови тіла свиней / Проблеми розвитку тваринництва. Матеріали Всеукраїнської науково-виробничої конференції “Нарощування генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин у реформованих підприємствах” (5 грудня 2000 р.). – Черкаси, 2000. – Вип. 2. – С. 152.
Чернічко О.М. Формування продуктивних якостей у свиней різних екстер'єрних типів в процесі онтогенезу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2001.
Вивчено формування продуктивних якостей у свиней великої білої породи різних екстер'єрних типів будови тіла в процесі онтогенезу. Проведена селекційно-генетична оцінка відгодівельних, забійних, м'ясних та репродуктивних якостей свиней, залежно від їх типу будови тіла. Визначено економічну ефективність використання тварин різних типів будови тіла. Запропоновано використання в товарних господарствах і промислових комплексах свиней розтягнутого типу будови тіла.
Ключові слова: формування продуктивності, відгодівельні якості, екстер'єрний тип, онтогенез, відтворна здатність, компактний тип, розтягнутий тип, будова тіла, вихід м'яса.
Черничко А.Н. Формирование продуктивных качеств у свиней разных экстерьерных типов в процессе онтогенеза. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных. – Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2001.
В диссертации изложены закономерности формирование продуктивных качеств у свиней крупной белой породы разных экстерьерных типов телосложения в процессе онтогенеза. Проведены сравнительные изучения показателей роста и развития свиней растянутого (І группа) и компактного (ІІ группа) типов телосложения, проанализированы особенности их роста и развития отдельных частей тела и внутренних органов. Проведенные опыты подтвердили ранее установленные закономерности роста – его ритмичность, а также ритмичность физиологических и биохимических процессов, которые протекают в молодом организме. Установлено, что экстерьерный тип телосложения животных определенным образом влияет на рост и развитие разных органов и тканей организма в процессе онтогенеза. Выявлена статистически достоверная корреляция между живой массой и показателями промеров тела.
Более интенсивное увеличение показателей живой массы наблюдалось у свиней растянутого типа телосложения, что подтверждалось большими показателями относительных приростов при меньшем расходе кормов на 1 кг прироста. При откорме свиней с 2-месячного возраста животные растянутого типа телосложения достигли до живой массы 125 кг на 8,44 дня раньше, а затраты корма на 1 кг прироста были меньшими на 0,19 кормовой единицы, чем у свиней компактного типа телосложения (P < 0,01).
Тип телосложения животных существенно не повлиял на убойный выход их туш, но такие показатели, как длина полутуши, площадь “мышечного глазка” выявились большими у свиней І группы. Морфологический состав туши достоверно отличался у подопытных животных разных типов телосложения. Тип телосложения также повлиял на развитие внутренних органов. На протяжении всего опыта прослеживалось преобладание по массе печени и почек животных І группы, но уступало по массе селезенки свиньям ІІ группы. Статистически достоверной (P < 0,01) была разница по массе печени между животными разных экстерьерных типов телосложения в возрасте 8 месяцев. Разница по абсолютным показателям была 0,23 кг, а по относительным – 0,18 %.
Химические исследования мяса показали, что свиньи І группы имели больший процент общей влаги на 0,58 %, а свиньи ІІ группы – больше жира на 0,59 %, влагоудерживающую способность – на 2,05 %.
Экстерьерный тип телосложения заметно не повлиял на показатели морфологического состава крови и содержание белка в её сыворотке. До 6-месячного возраста было отмечено увеличение показателей лейкоцитов, эритроцитов, гемоглобина и белковых фракций. Выявлена достоверная разница по содержанию общего белка в сыворотке крови (за счет b-глобулинов) в пользу животных компактного типа телосложения.
Свиньи растянутого экстерьерного типа имели большее многоплодие на 0,5 поросёнка и массу гнезда при отъеме в возрасте 60 дней на 4,0 кг, чем аналоги компактного типа телосложения. Комплексный показатель воспроизводительных качеств также был большим на 3,12 баллов у свиней І группы, но при этом сохранность поросят до отъема в 2-месячном возрасте была выше на 2,62 % у животных ІІ группы.
Выявлена на основе однофакторного дисперсионного анализа значительная наследственная обусловленность типа телосложения у свиней. В 2-месячном возрасте коэффициент наследуемости длины туловища, обхвата грудей за лопатками, высоты в холке, высоты в крестце, глубины груди, ширины груди и обхвата пясти у свиней растянутого типа телосложения был соответственно: 19 %, 19 %, 16 %, 16 %, 7 %, 11 % и 20 %, а у свиней компактного типа телосложения – 17 %, 17 %, 9 %, 10 %, 19 %, 21 % и 10 %. При этом высокие коэффициенты наследуемости сопровождались высокими показателями критерия достоверности: 1,88; 1,96; 1,58; 1,61; 0,59; 0,99; 2,01 – у свиней І группы и 1,60; 1,66; 0,82; 0,83; 1,87; 2,12; 0,87 – у свиней ІІ группы.
Ключевые слова: формирование продуктивности, откормочные качества, экстерьерный тип, онтогенез, продуктивные качества, воспроизводительная способность, компактный тип, растянутый тип, телосложение, выход мяса.
Chernichko A. N. The formation of pig productive traits of different exterior types of body type in the ontogenesis process. – Manuscript.
A dissertation for the degree of candidate of agricultural science in speciality 06.02.01 – animal breeding and selection. - Khersonsky State Agrarian University, Kherson, 2001.
The forming of Large White pig productive traits of different exterior types of body type in the ontogenesis process was investigated. Selection-genetic estimation of pig's feed, slaughter, meet and reproductive qualities is carried by their body type. Cost efficiency of different body types animals use was determined. Use of stretched body type pigs is proposed in commodity economies and industrial complexes.
Key words: production forming, feed quality, exterior type, ontogenesis, reproduction ability, compact type, stretch type, body structure, output meet.
|
